Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України

Відповідно до абзацу третього пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395, підпункту 25 пункту 4 Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 394, та з метою врегулювання питань щодо порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України в період проходження служби при виконанні службових обов’язків, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядокрозслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України, що додається.

2. Голові Державної пенітенціарної служби України Лісіцкову О.В. довести цей наказ до відома керівників територіальних органів, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 жовтня 2006 року № 203 "Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків (у тому числі поранень) і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2006 року за № 1224/13098 (із змінами).

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної пенітенціарної служби України (Дука О.О.) та начальника департаменту виробничої діяльності та ресурсного забезпечення Державної пенітенціарної служби України (Пудак В.А.).

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Цей Порядок визначає механізм розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України).

1.2. Дія цього Порядку поширюється на осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (далі - особи рядового і начальницького складу): Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - міжрегіональні управління), уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі - органи (установи)), під час проходження ними служби.

1.3. Дія цього Порядку не поширюється на державних службовців та працівників, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовими договорами в органах (установах). Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з цими особами, проводяться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

У разі групового нещасного випадку, внаслідок якого одночасно отримали травми або загинули державні службовці чи працівники, які працюють за трудовими договорами, та особи рядового чи начальницького складу, розслідування щодо осіб рядового і начальницького складу проводиться відповідно до цього Порядку. Під час проведення такого розслідування використовуються матеріали, зібрані комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

1.4. Розслідуванню підлягають: раптовий вплив на особу рядового чи начальницького складу небезпечного фактора чи середовища під час проходження нею служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання нею поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвело до втрати особою рядового чи начальницького складу працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення її на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також випадки загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу (далі - нещасні випадки) під час проходження нею служби в ДКВС України.

Про настання нещасного випадку, нещасного випадку із смертельним наслідком або групового нещасного випадку, що стався одночасно з двома і більше особами рядового чи начальницького складу, керівник (посадова особа) органу (установи) негайно повідомляє органи прокуратури.

1.5. Випадки зникнення особи рядового чи начальницького складу під час виконання службових обов’язків розслідуються відповідно до цього Порядку. Якщо комісія з розслідування, зважаючи на конкретні обставини, дійде висновку, що зникнення особи рядового чи начальницького складу пов’язане з можливістю нещасного випадку під час виконання службових обов’язків, акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) за формою Н-5КВС (далі - акт форми Н-5КВС), наведеною у додатку 1 до цього Порядку, з висновками комісії видається сім’ї цієї особи рядового чи начальницького складу або особі, яка представляє її інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення особи рядового чи начальницького складу померлою. Після оголошення судом особи рядового чи начальницького складу померлою керівник зобо-в’язаний відповідно до акта розслідування (спеціального розслідування) визнати цей нещасний випадок пов’язаним з виконанням службових обов’язків, скласти акт про нещасний випадок, що стався під час проходження служби при виконанні службових обов’язків за формою Н-1КВС (далі - акт форми Н-1КВС), наведеною у додатку 2 до цього Порядку, і взяти цей випадок на облік.

1.6. Якщо за висновками комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, про такий нещасний випадок складається акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виконанням службових обов’язків під час проходження служби, за формою НПВКВС (далі - акт форми НПВКВС), наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

2.1. Про кожний нещасний випадок потерпілий або особа, яка виявила нещасний випадок, чи свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - керівник робіт), безпосереднього керівника потерпілого або іншу посадову особу органу (установи) та вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

2.2. Керівник робіт та/або безпосередній керівник потерпілого у разі настання нещасного випадку зобов’язаний(і):

терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому та в разі потреби доставити його до закладу охорони здоров’я;

повідомити про те, що сталося, керівника органу (установи), де стався нещасний випадок;

повідомити чергову частину органу (установи), де стався нещасний випадок;

якщо потерпілий є працівником іншого органу (установи), повідомити керівника цього органу (установи) про нещасний випадок;

зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку, за якої стався нещасний випадок, у тому стані, у якому вона була на час події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших осіб і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

2.3. Керівник органу (установи) після одержання повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом організовує його розслідування комісією з розслідування нещасного випадку (далі - комісія).

Строк утворення комісії - одна доба.

До складу комісії входять:

керівник структурного підрозділу державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем органу (структурного підрозділу з охорони праці установи) - голова комісії;

працівник структурного підрозділу персоналу органу (установи);

працівник структурного підрозділу оперативно-розшукової роботи та/або структурного підрозділу внутрішньої безпеки (структурного підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції) органу (установи);

керівник структурного підрозділу органу (установи), в якому (якій) працює потерпілий, відповідальний за узагальнення матеріалів, розслідування та підготовку необхідної документації, крім безпосереднього або прямого начальника потерпілого;

представник первинної організації профспілки (за згодою);

представник страхового органу, в якому застрахований потерпілий;

інші представники органу (установи), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

До складу комісії не може входити посадова особа органу (установи), що безпосередньо керувала проведенням робіт, під час виконання яких стався нещасний випадок.

Якщо потерпілий є працівником іншого органу (установи), керівник органу (установи), де стався нещасний випадок, повідомляє про нещасний випадок керівника цього органу (цієї установи).

2.4. Комісія протягом п’яти робочих днів з моменту її утворення зобов’язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, організації службової діяльності, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам надалі;

з'ясувати, за яких обставин стався нещасний випадок, а саме:

при виконанні службових обов'язків;

при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю;

не пов'язані з виконанням службових обов'язків;

вивчити документацію з питань охорони праці, первинну медичну документацію (звернення потерпілого до закладів охорони здоров’я, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого), а також документацію структурного підрозділу персоналу;

скласти у п’яти примірниках акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5КВС, акт про нещасний випадок, що стався під час проходження служби при виконанні службових обов’язків, за формою Н-1КВС або акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виконанням службових обов’язків під час проходження служби, за формою НПВКВС і передати їх на затвердження керівнику або особі, яка виконує його обов’язки, органу (установи).

За рішенням комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, строк розслідування може бути продовжений керівником органу (установи), який призначив комісію, але на строк не більше 10 діб.

2.5. Комісією визнаються такими, що сталися при виконанні службових обов'язків, нещасні випадки, які сталися з особами рядового і начальницького складу під час проходження служби, а саме:

перебування на робочому місці, на території органу (установи) або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) протягом робочого часу або за дорученням керівника (посадової особи) цього (цієї) органу (установи) у неробочий час;

приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни;

проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі у спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;

використання власного транспорту в інтересах органу (установи) з дозволу або за дорученням керівника (посадової особи) цього (цієї) органу (установи);

надання органом (установою) шефської допомоги;

провадження дій в інтересах органу (установи), в якому (якій) проходить службу потерпілий;

перебування в транспортному засобі або на його стоянці на території органу (установи), у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим службових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

прямування до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника органу (установи);

проїзду згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, в тому числі наданому іншим підприємством (установою, організацією) на підставі письмової угоди з органом (установою) про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально і відшкодовується органом (установою);

проїзду на роботу чи з роботи у транспортному засобі, що належить органу (установі), або в іншому транспортному засобі, наданому органом (установою) відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією);

участі в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі із злочинністю;

ліквідації аварій, пожеж, стихійного лиха або їх наслідків;

у разі безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на особу рядового чи начальницького складу (учинення опору, захоплення заручником, напад на особу рядового чи начальницького складу, що не перебуває при виконанні службових обов’язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника під час проходження служби, проведення обшуків тощо);

заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство особи рядового чи начальницького складу під час виконання чи у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків або дій в інтересах органу (установи) незалежно від відкриття кримінального провадження, крім випадків з’ясування особою рядового чи начальницького складу та іншою особою особистих стосунків, не пов’язаних з виконанням нею службових обов’язків, що підтверджено висновком компетентних органів;

оголошення потерпілого померлим внаслідок його зникнення, пов’язаного з нещасним випадком, що стався під час проходження служби при виконанні службових обов’язків (відповідно до ухваленого рішення суду);

погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено медичним висновком, якщо це пов’язано із застосуванням таких речовин під час виконання службових обов’язків чи порушенням вимог щодо їх зберігання та транспортування.

2.6. Комісією визнаються такими, що не пов'язані з виконанням службових обов'язків, нещасні випадки, які сталися з особами рядового і начальницького складу під час проходження служби:

за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пункті 2.5 цього розділу;

унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин під час виконання службових обов’язків чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи в установленому законодавством порядку;

унаслідок порушення потерпілим службової дисципліни;

під час скоєння кримінальних або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

у разі природної смерті або самогубства (крім самогубства особи рядового чи начальницького складу під впливом психофізіологічних, небезпечних і шкідливих факторів, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, та за винятком випадків, зазначених у пункті 2.5 цього розділу), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

2.7. До першого примірника акта форми Н-5КВС долучаються: акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), вид травми, медичний висновок щодо втрати працездатності потерпілим у результаті нещасного випадку, а також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

2.8. Нещасні випадки, про які складаються акти форми Н-1КВС (або акти форми НПВКВС), реєструються в органах (установах) в журналі реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків, за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку.

2.9. Керівник або особа, яка виконує його обов’язки, органу (установи) розглядає і затверджує акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи.

2.10. Затверджені примірники акта форми Н-1КВС (або акта форми НПВКВС) разом з актом форми Н-5КВС не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування направляються потерпілому або його довіреній особі, керівнику структурного підрозділу органу (установи), де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам, долучаються до особової справи потерпілого, а також разом з іншими матеріалами розслідування надсилаються керівнику відповідного(ї) органу (установи), працівником якого є потерпілий.

Крім того, один примірник акта форми Н-1КВС надсилається страховику, з яким укладено договір страхування.

На вимогу потерпілого керівник органу (установи) зобов’язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

2.11. Акт форми Н-5КВС та акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС) разом з матеріалами розслідування зберігаються в органах (установах) протягом 45 років, а у разі ліквідації органу (установи) акт форми Н-5КВС та акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС) передаються його (її) правонаступникові.

2.12. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого або в разі його смерті керівник органу (установи), де взято на облік нещасний випадок, готує повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався (додаток 5), і в десятиденний строк надсилає його посадовим особам, яким надсилався акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС).

Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався, долучається до акта форми Н-1КВС (або акта форми НПВКВС) і підлягає зберіганню разом з ним відповідно до вимог пункту 2.11 цього розділу.

2.13. Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника органу (установи) не було своєчасно повідомлено або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу незалежно від строку, коли він стався, розслідується комісією згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта форми Н-1КВС (або акта форми НПВКВС) вирішується комісією, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - у порядку, передбаченому законодавством.

Строк давності для розслідування нещасних випадків становить три роки з дня їх настання.

У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

2.14. Нещасний випадок, що стався в органі (установі) з особами рядового і начальницького складу іншого (іншої) органу (установи) під час виконання ними завдання свого керівника, розслідується органом (установою), де стався нещасний випадок, і про нього складається акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС) комісією за участю представників органу (установи), працівником якого (якої) є потерпілий.

Такий нещасний випадок береться на облік органом (установою), працівником якого (якої) є потерпілий.

Орган (установа), де стався нещасний випадок, зберігає у себе один примірник затвердженого акта форми Н-1КВС (або акта форми НПВКВС).

2.15. Нещасний випадок, що стався з особами рядового і начальницького складу, які тимчасово були переведені до іншого (іншої) органу (установи), розслідується і береться на облік органом (установою), куди цю особу було переведено.

2.16. Нещасний випадок, що стався з особами рядового і начальницького складу, які виконували свої службові обов'язки за наказом керівника органу (установи) на виділених територіях, об'єктах, дільницях іншого органу, установи, підприємства, організації, розслідується і береться на облік органом (установою), працівником якого (якої) є потерпілий. У розслідуванні бере участь представник органу (установи), де стався нещасний випадок.

2.17. Нещасні випадки, що сталися з особами рядового і начальницького складу, які виконували службові обов'язки у складі груп швидкого реагування, сформованих міжрегіональним управлінням, розслідуються цим органом за участю представника органу (установи), що направляв (направляла) осіб рядового і начальницького складу. Такі випадки беруться на облік органом (установою), працівниками яких є потерпілі.

2.18. Нещасні випадки, що сталися з курсантами (слухачами) навчальних закладів ДКВС України під час проходження ними стажування (практики), виконання службових завдань в органах (установах), розслідуються і беруться на облік цими органами (установами).

2.19. Нещасні випадки, що сталися з курсантами (слухачами) навчальних закладів ДКВС України під час прямування до місця проходження стажування (практики) або прямування від місця стажування (практики) до навчального закладу, розслідуються і беруться на облік навчальними закладами, де вони навчаються.

2.20. Нещасні випадки, що сталися з курсантами (слухачами) навчальних закладів ДКВС України, а також з особами рядового чи начальницького складу під час їх навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації у навчальних закладах, розслідуються і беруться на облік цими навчальними закладами.

2.21. Нещасні випадки, що сталися з особами рядового і начальницького складу під час відрядження за кордон, розслідуються комісіями відповідно до вимог цього Порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

2.22. Контроль за своєчасним та об’єктивним розслідуванням нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють структурний підрозділ, що здійснює державний нагляд за охороною праці та навколишнім середовищем, та структурний підрозділ персоналу органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався нещасний випадок, відповідно до їх компетенції та повноважень.

Посадові особи цих структурних підрозділів мають право в разі потреби (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку тощо) вимагати проведення додаткового (нового) розслідування.

У разі незгоди потерпілого з рішенням комісії він може оскаржити такі рішення до органу вищого рівня або до суду.

3.1. Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельним наслідком;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше особами рядового і начальницького складу, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі із можливим настанням інвалідності потерпілого;

випадки зникнення особи (осіб) рядового чи начальницького складу.

3.2. У разі якщо загибель (смерть) особи рядового і начальницького складу настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше, спеціальне розслідування здійснюється комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, строк створення якої становить одну добу, відповідно до вимог цього розділу з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

3.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку із смертельним наслідком, нещасного випадку з тяжким наслідком та зникнення особи (осіб) рядового чи начальницького складу органу (установи) здійснюється за наказом керівника (особи, яка виконує його обов’язки) органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався нещасний випадок.

До складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку входять:

працівник структурного підрозділу державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем органу вищого рівня, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), працівниками(ом) якого(ї) є потерпілі(ий),- голова комісії;

працівник структурного підрозділу персоналу органу;

керівник структурного підрозділу органу (установи), де працював(ли) потерпілий(і), відповідальний за узагальнення матеріалів розслідування та підготовку необхідної документації, крім безпосереднього керівника потерпілого(их);

працівник структурного підрозділу оперативно-розшукової роботи та/або структурного підрозділу внутрішньої безпеки (структурного підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції) органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався нещасний випадок;

представник первинної організації профспілки (за згодою);

представник страховика, з яким укладено договір страхування (на вимогу страховика);

інші представники органу (установи), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 липня 2007 року № 370 "Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за № 902/14169.

3.4. Спеціальне розслідування в органі (установі) групового нещасного випадку, під час якого загинуло двоє і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка утворюється згідно з наказом керівника (особи, яка виконує його обов’язки) органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався зазначений нещасний випадок.

До складу комісії входять:

посадова особа структурного підрозділу державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався зазначений нещасний випадок,- голова комісії;

працівник структурного підрозділу державного нагляду за охороною праці та навколишнім середовищем органу;

працівник структурного підрозділу персоналу органу;

працівник структурного підрозділу оперативно-розшукової роботи та/або структурного підрозділу внутрішньої безпеки (структурного підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції) органу;

керівник структурного підрозділу органу (установи), де працювали потерпілі, відповідальний за узагальнення матеріалів розслідування та підготовку необхідної документації, крім безпосереднього керівника потерпілих;

представник первинної організації профспілки (за згодою);

представник страховика, з яким укладено договір страхування (за згодою);

інші представники органу (установи), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслідків нещасного випадку тощо) до складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку також можуть входити за їх згодою представники органів охорони здоров’я та інші.

У разі групового нещасного випадку, коли серед потерпілих є державний службовець чи працівник, який працює за трудовим договором, до складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку входять представники Фонду соціального страхування України (за згодою).

Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався під час виконання оперативно-розшукових (розвідувальних) та інших завдань, що мають таємний характер, за рішенням керівника органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався зазначений нещасний випадок, може мати інший склад.

3.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби встановлений строк може бути продовжений наказом органу, що призначив розслідування.

3.6. За результатами розслідування складається акт форми Н-5КВС, а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 2.4 розділу ІІ цього Порядку.

В акті форми Н-5КВС, який складається, коли сталася аварія, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.

Акт форми Н-5КВС підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування нещасного випадку. У разі незгоди із змістом цього акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку і додає до акта як його невід’ємну частину.

Крім акта форми Н-5КВС, складається акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС) на кожного потерпілого окремо у двох примірниках. Зазначені акти підписуються головою та членами комісії із спеціального розслідування нещасного випадку і затверджуються керівником (особою, яка виконує його обов’язки) органу, у підпорядкуванні якого перебуває орган (установа), де стався зазначений нещасний випадок, протягом доби після їх одержання.

3.7. У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування нещасного випадку керівник органу, який її призначив, розглядає разом з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування.

3.8. За рішенням комісії із спеціального розслідування нещасного випадку проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної експертизи, для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам органом, який утворив комісію із спеціального розслідування нещасного випадку, утворюється експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів.

Орган (установа), де працювали потерпілі, відшкодовує витрати, пов'язані з діяльністю експертної комісії та залучених до її роботи експертів.

Порядок утворення та роботи експертної комісії визначається відповідно до законодавства.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця, де стався нещасний випадок, та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладає обставини, зазначає причини нещасного випадку, допущені порушення вимог законодавчих актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

3.9. Голова комісії із спеціального розслідування нещасного випадку має право подавати запит до закладів охорони здоров’я, закладів судово-медичної експертизи, органів прокуратури, органів поліції, інших органів та отримувати матеріали й висновки щодо нещасного випадку у визначені законодавством строки, а якщо потрібні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертиз,- після проведення відповідних досліджень.

3.10. Під час спеціального розслідування нещасного випадку керівник органу (установи), з особами рядового чи начальницького складу якого (якої) стався нещасний випадок, зобов’язаний:

забезпечити фотозйомку та/або відеозапис місця нещасного випадку (у тому числі поранення), пошкоджених об’єктів, транспортних засобів, машин, устаткування, інструментів, засобів індивідуального захисту, а також надати необхідну документацію та інші матеріали;

надати транспорт, засоби зв'язку, комп'ютерну, розмножувальну та копіювальну техніку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування нещасного випадку;

забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт;

організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

3.11. Члени комісії із спеціального розслідування нещасного випадку мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників органу (установи), свідків події, проводити їх опитування.

Члени комісії із спеціального розслідування нещасного випадку повинні зустрітися з потерпілими, членами їхніх сімей, їх представниками, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства.

3.12. Керівник органу (установи) в п'ятиденний строк з моменту підписання актів форми Н-5КВС, актів форми Н-1КВС (або актів форми НПВКВС) чи одержання припису посадової особи служби охорони праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і вжити заходів щодо запобігання подібним випадкам надалі.

Про їх здійснення керівник органу (установи) в письмовій формі повідомляє служби, які брали участь у розслідуванні, у строки, зазначені в акті форми Н-5КВС, акті форми Н-1КВС (або акті форми НПВКВС).

3.13. До матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку належать:

копія наказу про організацію спеціального розслідування нещасного випадку;

акт форми Н-5КВС, акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС) на кожного потерпілого окремо;

протокол огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія), за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку;

ескіз(план, схема) місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія), за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку, плани, схеми, фотознімки, відеозаписи місця події, пошкодженого об’єкта, транспортного засобу, обладнання, устаткування тощо;

протоколи рішень комісії із спеціального розслідування нещасного випадку про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, та про призначення експертної комісії;

висновки експертиз (науково-технічної, медичної тощо), якщо такі проводилися;

медичний висновок про причини загибелі (смерті) або характер травми потерпілого, а також про наявність у його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі потреби);

протоколи опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), за формами, наведеними у додатку 8 до цього Порядку;

копії документів про проходження потерпілим інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

витяги із законодавчих актів про охорону праці, особистої безпеки, вимоги яких були порушені;

довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком (якщо матеріальна шкода була заподіяна);

довідки закладу охорони здоров’я, де проходили лікування потерпілі;

довідки про надання потерпілим чи членам їхніх сімей матеріальної допомоги (якщо матеріальна допомога надавалась);

копії наказів керівника органу (установи) про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб та вжиття заходів щодо недопущення подібних випадків надалі;

документи (за потреби), які характеризують стан місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія), на наявність реальних загроз та шкідливих виробничих факторів.

Визначений перелік матеріалів розслідування може бути доповнений іншими документами на розсуд голови комісії залежно від характеру та обставин нещасного випадку.

3.14. Перший примірник матеріалів розслідування залишається в органі (установі) та зберігається протягом 45 років. Копії акта форми Н-1КВС (або акта форми НПВКВС) та акта форми Н-5КВС долучаються до особових справ потерпілих.

Потерпілому, членам його сім'ї або їх представникам надсилаються затверджені акт форми Н-5КВС, акт форми Н-1КВС (або акт форми НПВКВС).

__________

Примітка. Порядковий номер реєстрації має відповідати номеру акта форми Н-1КВС або форми НПВКВС.