Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. N 540

Кабінет Міністрів України

1. Установити, що перевірки суб'єктів господарювання щодо правильності нарахування, своєчасної сплати страхових внесків за період з дня останньої такої перевірки або дня набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 1 січня 2011 р. проводяться одноразово робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З метою забезпечення одночасного проведення зазначених перевірок день їх проведення узгоджується з планом перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органів Пенсійного фонду України.

2. Внести зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. N 540 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 41, ст. 1375), виклавши їх у редакції, що додається.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 р. N 345 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 28, ст. 936);

постанову Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. N 547 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 42, ст. 1400).

4. Рекомендувати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання, які відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" набули статусу страхувальників у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, є недотримання такими суб'єктами господарювання законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку та недотримання вимог законодавства про охорону праці.

2. Установлюється три ступені ризику від провадження господарської діяльності - високий, середній та незначний.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:

не подали в установлені строки робочим органам виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) передбачені законом звіти і відомості;

провадять вид діяльності, про який не поінформовано Фонд та Пенсійний фонд України;

подали Фонду або Пенсійному фонду України відомості про зміну основного виду діяльності, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва;

за даними Держгірпромнагляду, у попередньому календарному році допустили підвищення коефіцієнта частоти травматизму (кількість випадків травмування на 1 тис. працівників) не менш як на 10 відсотків порівняно із середнім показником у відповідних галузях національної економіки (видах діяльності);

за інформацією державних органів, юридичних або фізичних осіб, у разі наявності фактів нещасних випадків на виробництві протягом звітного року не проводили відповідні розслідування та не вели облік таких випадків.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які:

подають два і більше разів протягом звітного року відомості про зміну виду діяльності, у тому числі основного;

за результатами аналізу стану виробничого травматизму за три попередніх роки мають тенденцію до збільшення кількості випадків виробничого травматизму та професійних захворювань.

5. Суб'єкти господарювання, які не мають жодної з ознак, зазначених у пунктах 3 і 4 цих критеріїв, належать до суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за достовірністю поданих суб'єктами господарювання відомостей про види діяльності, у тому числі основний, для віднесення їх до відповідного класу професійного ризику виробництва, а також дотримання суб'єктами господарювання законодавства про охорону праці здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.