КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 3 червня 2009 р. N 547 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 636 від 15.06.2011 )
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, згідно з додатком.
2. Рекомендувати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
| Прем'єр-міністр України | Ю.ТИМОШЕНКО |
| Інд. 26 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 червня 2009 р. N 547
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання, що відповідно до закону набули статусу страхувальників у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, є:
1) обсяг фонду оплати праці;
2) перевищення у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (форма Ф4-ФСС з ТВП), розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати;
3) наявність простроченої заборгованості із сплати коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, порушення строків сплати страхових внесків;
4) неподання робочому органові виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) передбачених законодавством звітів, порушення встановлених строків;
5) допущення неузгодженості у звітах, передбачених законодавством, які подаються Фонду.
2. Установлюється три ступені ризику - високий, середній та незначний.
3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать ті, що:
1) нараховують страхові внески на фонд оплати праці, який перевищує 1 млн. гривень на рік;
2) у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (форма Ф4-ФСС з ТВП), наводять інформацію щодо перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розмірами середньоденної заробітної плати;
3) систематично (два і більше разів за звітний рік) порушували встановлені строки сплати страхових внесків, мають прострочену заборгованість із сплати коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
4) не подали Фонду протягом двох кварталів передбачені законодавством звіти.
4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать ті, що:
1) нараховують страхові внески на фонд оплати праці, який становить від 500 тис. до 1 млн. гривень на рік;
2) порушували протягом року встановлені строки сплати страхових внесків та/або строки подання Фонду передбачених законодавством звітів;
3) допускали протягом року неузгодженості у передбачених законодавством звітах, що подаються Фонду.
5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать ті, що нараховують страхові внески на фонд оплати праці, який не перевищує 500 тис. гривень на рік, та не мають жодної з ознак, передбачених пунктами 3 і 4 цього Порядку.
6. Планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.