Середньострокові цілі:
реалізація реформ національного сектору безпеки відповідно до затверджених концептуальних нормативно-правових актів;
забезпечення ефективної протидії викликам та загрозам безпеці держави з урахуванням власного досвіду та можливостей співпраці з іноземними партнерами;
забезпечення імплементації положень Концепції реформування Служби безпеки України та відповідного плану заходів;
вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;
зміна правового статусу Служби безпеки України як правоохоронного органу на статус державного органу спеціального призначення;
підвищення ефективності механізмів демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України;
визначення найбільш доцільної схеми управління контррозвідувальним забезпеченням Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань після завершення антитерористичної операції;
поступова демілітаризація Служби безпеки України відповідно до змін безпекового середовища України;
створення сучасної системи управління персоналом Служби безпеки України;
удосконалення механізмів добору, включаючи конкурсний набір, та комплектування кадрами органів Служби безпеки України, забезпечення їх професійного зростання і просування по службі, оптимізація чисельності Служби безпеки України;
удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для потреб Служби безпеки України;
підвищення рівня довіри до національної спеціальної служби шляхом розроблення та втілення ефективної комунікаційної стратегії для інформування громадськості про діяльність Служби безпеки України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити впровадження процесу реформ національного сектору безпеки, а також розроблення пропозицій щодо налагодження співробітництва з безпековими інституціями іноземних держав щодо протидії новітнім викликам та загрозам;
продовжити імплементацію визначених Службою безпеки України Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил (ППОС/PARP) щодо розвитку національної системи кібербезпеки;
вжити заходів щодо реалізації положень Концепції реформування Служби безпеки України і відповідного плану заходів;
розроблення законодавчих пропозицій щодо удосконалення діяльності Служби безпеки України;
забезпечити проведення навчальних курсів і тренінгів у провідних навчальних центрах України та держав - членів НАТО з метою підвищення рівня професійної підготовки співробітників Служби безпеки України.
2.1.9. Розвиток Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
Розвиток Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечить дальше удосконалення систем, мереж і комплексів спеціального зв'язку на базі сучасних телекомунікаційних технологій, методів і засобів криптографічного та технічного захисту інформації.
Середньострокові цілі:
формування та реалізація державної політики у сфері кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, критичної інформаційної інфраструктури та її окремих об'єктів, забезпечення державного контролю у цій сфері;
забезпечення створення, дальшого розвитку та безперебійного функціонування Національної телекомунікаційної мережі;
забезпечення сталого та безпечного функціонування системи спеціального зв'язку, що функціонує в інтересах здійснення управління державою у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період;
удосконалення законодавства у сфері спеціальних інформаційно-телекомунікаційних систем, криптографічного та технічного захисту інформації з урахуванням норм і стандартів НАТО;
розвиток та вдосконалення системи технічного і криптографічного захисту інформації з урахуванням стандартів НАТО;
проведення аудиту захищеності інформаційно-телекомунікаційних систем та веб-ресурсів об'єктів критичної інформаційної інфраструктури на вразливість;
забезпечення дієвого контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;
забезпечення взаємодії з НАТО у рамках виконання положень Комплексного пакета допомоги НАТО для України;
розвиток системи моніторингу стану безпеки у сфері захисту інформації як складової частини національної безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити контроль за станом криптографічного та технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;
удосконалити механізм моніторингу стану безпеки у сфері захисту інформації;
забезпечити належний рівень функціонування Державного центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам як складової національної системи забезпечення кібербезпеки;
забезпечити захист державних електронних інформаційних ресурсів;
забезпечити подальший розвиток та функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку та телекомунікаційної мережі спеціального призначення;
організувати взаємодію систем кіберзахисту сектору безпеки і оборони для створення механізму ефективного обміну інформацією та досвідом.
2.1.10. Розвиток Державної спеціальної служби транспорту
Мета реформування (розвитку) Державної спеціальної служби транспорту полягає у формуванні мобільної, оснащеної сучасною технікою відповідно до стандартів НАТО Служби для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах особливого періоду, а також набуття основних спеціальних спроможностей для гарантованої відсічі збройній агресії, професіоналізація та створення необхідного військового резерву.
Середньострокові цілі:
удосконалення нормативно-правової бази з питань належного унормування діяльності Державної спеціальної служби транспорту;
удосконалення системи кризового планування та управління у сфері оборони, впровадження стандартів управління, прийнятих у державах - членах НАТО, із забезпеченням постійної готовності органів управління Державної спеціальної служби транспорту до виконання завдань, їх регулярних навчань і тренувань;
удосконалення засад застосування та підготовки сил Державної спеціальної служби транспорту до дій в особливий період;
забезпечення високого рівня підготовки особового складу Державної спеціальної служби транспорту та злагодження підрозділів із наступним виконанням ними завдань на об'єктах транспортної інфраструктури;
упровадження прийнятих у НАТО стандартів планування;
реформування системи мобілізації та мобілізаційної підготовки у галузі транспорту на основі базових європейських підходів та з урахуванням набутого досвіду.
2.1.11. Реформування розвідувальних органів України
Реформування розвідувальних органів України здійснюється у рамках реалізації Національної розвідувальної програми на 2016-2020 роки, а також Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287, та визначених нею пріоритетів державної політики національної безпеки.
Метою реформування є пріоритетний розвиток розвідувальних спроможностей України, забезпечений на основі узгодженого функціонування розвідувальних органів.
Середньострокові цілі:
підвищення ефективності керівництва розвідувальними органами України, впровадження принципів єдиного стратегічного планування та координації розвідувальної діяльності, забезпечення контролю та нагляду за їх діяльністю відповідно до стандартів держав - членів НАТО та з урахуванням особливостей України;
розмежування повноважень і сфер відповідальності розвідувальних органів, виключення дублювання завдань і функцій у діяльності розвідувальних органів України з одночасним забезпеченням комплексного підходу до виконання пріоритетних завдань розвідувальної діяльності у відповідних сферах;
уніфікація окремих ресурсів і технологій, озброєння та спеціальної техніки, закупівель нових зразків технічних засобів для використання в розвідувальних цілях та їх приведення у відповідність до стандартів держав - членів НАТО;
створення єдиного інформаційного простору в рамках розвідувальної системи України, посилення взаємодії суб'єктів цієї системи, зокрема за участю координаційного органу з питань розвідувальної діяльності;
зміцнення взаємодії розвідувальних органів зі споживачами розвідувальної інформації, а також спеціальними спецслужбами іноземних держав, передусім держав - членів НАТО, побудова нових відносин на засадах взаємної довіри;
професіоналізація розвідувальних органів України, підвищення фахового рівня персоналу, запровадження механізмів ефективної його мотивації до належного виконання завдань за призначенням, максимально доцільне скорочення обслуговуючого персоналу (підрозділів) розвідувальних органів України;
удосконалення системи професійної підготовки, розвиток системи військово-патріотичного виховання, зміцнення соціального і правового захисту співробітників розвідувальних органів та членів їх сімей;
удосконалення механізмів фінансування розвідувальних органів України та контролю за використанням коштів;
запровадження сучасних механізмів демократичного цивільного контролю за діяльністю розвідувальних органів України, посилення парламентського контролю у зазначеній сфері.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
вжити заходів щодо усунення дублювання функцій і завдань розвідувальних органів України;
забезпечити удосконалення законодавства, що стосується розвідувальної діяльності;
здійснити першочергові заходи з реформування розвідувальних органів та створення ефективного розвідувального співтовариства України.
2.1.12. Розвиток Апарату Ради національної безпеки і оборони України
Метою подальшого розвитку Апарату Ради національної безпеки і оборони України є сприяння забезпеченню надійного та сталого керівництва сектором безпеки і оборони України в умовах мирного часу та в особливий період, а також здійснення координації та ефективного контролю за діяльністю складових сектору безпеки і оборони.
Розвиток Апарату Ради національної безпеки і оборони України здійснюється відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92, та визначених цими документами пріоритетів державної політики національної безпеки.
Середньострокові цілі:
сприяння підвищенню ефективності та оперативності здійснення Радою національної безпеки і оборони України координації та контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони;
створення необхідних технічних та організаційних передумов для ефективного виконання Секретарем Ради національної безпеки і оборони України визначеного Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" повноваження щодо організації роботи Ставки Верховного Головнокомандувача у разі її утворення;
запровадження ефективної та оперативної системи моніторингу, аналізу, прогнозування, моделювання та підтримки прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони за єдиними методиками, підготовленими з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України;
розширення програмно-апаратних, комунікаційних та організаційно-штатних можливостей Головного ситуаційного центру України для забезпечення інформаційно-аналітичного супроводження діяльності Ради національної безпеки і оборони України щодо координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади, правоохоронних органів та військових формувань у сфері національної безпеки і оборони у мирний час, в особливий період, у тому числі в умовах воєнного стану, в умовах надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України;
сприяння підвищенню рівня стратегічного управління у сфері забезпечення національної безпеки шляхом створення єдиної системи ситуаційних центрів державних органів, що входять до сектору безпеки і оборони, а також інших органів державної влади, забезпечення її ефективної координації з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України, формування умов для забезпечення взаємодії цієї системи із Ситуаційним центром НАТО (SITCEN);
підключення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України до Головного ситуаційного центру України для роботи в рамках єдиної системи управління сектором безпеки і оборони;
забезпечення кіберзахисту мережі ситуаційних центрів держави шляхом впровадження ефективних заходів і засобів захисту інформації ситуаційних центрів у процесі її отримання, оброблення, передачі та збереження;
забезпечення ситуаційних центрів мобільними пересувними комунікаційними комплексами, які дадуть можливість отримувати та транслювати оперативну інформацію безпосередньо з місця подій;
запровадження системи безперервного забезпечення складових сектору безпеки і оборони, наукових установ та підприємств оборонно-промислового комплексу інформацією про світові досягнення у сфері науки, техніки і технологій, розвитку озброєння, військової та спеціальної техніки;
забезпечення формування мережі ситуаційних центрів сектору безпеки і оборони як єдиного та цілісного організаційно-технічного комплексу, оснащеного цільовим апаратно-програмним забезпеченням та унікальним інформаційно-комунікаційним обладнанням, що дасть змогу підвищити якість інформаційно-аналітичного забезпечення та мінімізувати строки для прийняття важливих управлінських рішень.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
завершити підключення ситуаційних центрів складових сектору безпеки і оборони до Головного ситуаційного центру України та формування єдиної мережі обміну інформацією;
удосконалити законодавство з питань функціонування Головного ситуаційного центру України та мережі ситуаційних центрів;
розширити програмно-апаратні та організаційно-штатні можливості Головного ситуаційного центру України;
опрацювати питання щодо забезпечення ситуаційних центрів мобільними пересувними комунікаційними комплексами.
2.1.13. Реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу України
Перехід на стандарти НАТО, побудова сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу, який відповідає найкращим зразкам провідних європейських держав та держав - членів НАТО, на сьогодні є головним завданням для України, що визначено, зокрема, у Стратегічному оборонному бюлетені України, схваленому Указом Президента України від 6 червня 2016 року № 240, Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента України від 24 вересня 2015 року № 555, та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92.
Основною метою розвитку оборонно-промислового комплексу є створення умов для виведення оборонно-промислового комплексу України на якісно новий рівень виробництва озброєння і військової техніки для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який дасть змогу створити цілісну систему, здатну до відтворення та функціонування на принципі збалансованості.
Крім того, передбачається впровадження механізму державно-приватного партнерства.
Впровадження нових технологій, інтеграція їх з перевіреними часом напрацюваннями, започаткування і розвиток спільних проектів з розробки та виробництва сучасного озброєння та військової техніки з державами - членами НАТО створить високий потенціал для підвищення експортної привабливості продукції українських підприємств.
Розроблення сучасних зразків озброєння та військової техніки здійснюватиметься вітчизняними підприємствами як за замкненим циклом, так і у кооперації з іноземними партнерами.
Для реалізації проектів зі створення сучасних систем озброєнь повинні використовуватися виключно передові міжнародні та європейські стандарти, у першу чергу стандарти НАТО, вимоги яких засновані на застосуванні передових технологій та інноваційних інженерних практик.
Існує нагальна потреба у забезпеченні розвитку оборонно-промислового комплексу з метою оснащення Збройних Сил України, інших військових формувань високоефективним озброєнням та військовою технікою, що відповідають стандартам НАТО, використанні кращих сучасних світових технологій, технічних стандартів задля розвитку та забезпечення технічної придатності озброєння та військової техніки у контексті забезпечення готовності Збройних Сил України та інших військових формувань до відсічі збройної агресії проти України.
Середньострокові цілі:
розвиток оборонно-промислового комплексу з метою оснащення Збройних Сил України, інших військових формувань високоефективним озброєнням та військовою технікою, що відповідають стандартам НАТО;
поступовий перехід на виробництво комплектуючих і запасних частин до озброєння та військової техніки з урахуванням стандартів НАТО у контексті заходів щодо імпортозаміщення та планової заміни зразків озброєння та військової техніки колишнього СРСР на сучасні, зокрема на вироблені у рамках міжнародної кооперації;
застосування досвіду, отриманого у рамках заходів оборонно-технічного співробітництва з НАТО, під час виконання відповідних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, а також проектів щодо розробки та модернізації засобів протидії технічним розвідкам та зразкам високоточної зброї Російської Федерації;
відновлення справності, продовження ресурсу, проведення модернізації, створення нових систем і уніфікація зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів, а також системне формування та структурна перебудова оборонно-промислового комплексу;
розроблення та/або удосконалення нормативно-правових актів, спрямованих на підвищення ефективності реалізації військово-технічної політики, розвиток оборонно-промислового комплексу, розвиток озброєння та військової техніки з урахуванням відповідних принципів і стандартів ЄС та НАТО;
удосконалення системи стандартизації, уніфікації та управління якістю;
розроблення та впровадження національних стандартів (технічні регламенти) озброєння і спеціальної техніки для всіх складових сил оборони;
підготовка та освоєння серійного виробництва новітніх зразків високотехнологічного озброєння і військової техніки;
упровадження нових, розвиток базових та критичних технологій;
збільшення обсягів власного виробництва критичних комплектуючих виробів і матеріалів, досягнення повної незалежності від Російської Федерації у виробництві озброєння та військової техніки;
поглиблення співпраці з провідними компаніями держав ЄС та Сполучених Штатів Америки з метою закупівлі та використання окремих високотехнологічних підсистем для підвищення технічних характеристик української оборонної продукції;
здійснення в кооперації з оборонними підприємствами і компаніями інших держав розробки та виробництва нових зразків озброєння та військової техніки для забезпечення потреб Збройних Сил України;
поступове впровадження в оборонно-промисловий комплекс України технічних стандартів НАТО, які стосуються використання сучасних технологій;
забезпечення виробництва озброєння та військової техніки відповідно до стандартів НАТО, вирішення питань імпортозаміщення та диверсифікації закупок, а також підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняного озброєння та військової техніки на світовому ринку;
проведення реструктуризації та корпоратизації підприємств оборонно-промислового комплексу;
залучення вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу до співробітництва у багатонаціональних проектах НАТО у сфері розробки та виробництва озброєння і військової техніки;
забезпечення державної підтримки високотехнологічних підприємств України, діяльність яких спрямована на розвиток озброєння і військової техніки;
сприяння формуванню позитивного іміджу оборонної промисловості України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити використання кращих сучасних світових технологій, технічних стандартів для розробки та модернізації засобів протидії технічним розвідкам та зразкам високоточної зброї Російської Федерації;
розробити та затвердити Державну цільову програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року з урахуванням вимог Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92;
забезпечити фінансування державних цільових програм у сфері розвитку озброєння і військової техніки та оборонно-промислового комплексу з урахуванням фінансових можливостей держави;
вжити заходів щодо створення замкнених технологічних циклів для забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів за визначеною номенклатурою видів озброєння та військової техніки;
запровадити дієвий механізм взаємодії державних замовників з оборонного замовлення та підприємств оборонно-промислового комплексу з питань розроблення та виробництва озброєння і військової техніки;
продовжити впровадження заходів та механізмів з імпортозаміщення;
удосконалити законодавчу базу щодо функціонування системи стандартизації та технічного регулювання, забезпечити розроблення технічних регламентів, перевірку та перегляд національних стандартів на озброєння та військову техніку;
створити сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс шляхом утворення спільних підприємств;
інформувати відповідні структури НАТО щодо можливостей оборонної промисловості України у контексті розширення взаємовигідної кооперації з НАТО у сфері озброєнь, спрямованої на розвиток відповідних багатонаціональних спроможностей (співпраця в рамках імпортозаміщення російських товарів, інвестування, спільні проекти тощо).
2.1.14. Професійна підготовка персоналу сектору безпеки і оборони
З метою посилення спроможностей сектору безпеки і оборони України необхідно сформувати систему знань, умінь і навичок персоналу, задіяного у відповідній сфері.
У зв'язку з цим особливого значення набуває подальша реалізація Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони.
Середньострокові цілі:
забезпечення органів державної влади високопрофесійними працівниками, спроможними сприяти ефективному розвитку європейської та євроатлантичної інтеграції;
розвиток міжнародного співробітництва в рамках професійної підготовки персоналу сектору безпеки і оборони.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
підвищити ефективність міжвідомчої координації Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;
організувати у взаємодії з НАТО проведення професійно орієнтованих курсів.
2.1.15. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони
Розроблений з урахуванням політики НАТО з питань жінок, миру і безпеки Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2020 року затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113-р.
Основними цілями зазначеного Національного плану, зокрема, є:
сприяння активізації участі жінок у миротворчих процесах;
забезпечення ефективного впровадження гендерного чинника у життєдіяльність складових сектору безпеки і оборони України з метою створення гарантій рівних прав та можливостей людини незалежно від її статі;
використання гендерного чинника для підвищення бойової готовності Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
впровадження інституту радників з гендерних питань у складових сектору безпеки і оборони України;
розробка та затвердження Державної програми забезпечення гендерної рівності в Збройних Силах України на середньострокову перспективу;
проведення постійного моніторингу гендерних питань у Збройних Силах України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
вивчити досвід держав - членів НАТО та запровадити позитивні практики з питань гендерної культури в секторі безпеки і оборони;
забезпечити інституційну та функціональну спроможність радників з гендерних питань у складових сектору безпеки і оборони України.
2.2. Захист критичної інфраструктури
Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287, забезпечення безпеки критичної інфраструктури віднесено до основних напрямів державної політики національної безпеки України, розвиток якого має узгоджуватись з існуючими державними системами захисту, зокрема: системою цивільного захисту, системою запобігання, реагування та припинення терористичних актів та ліквідації їх наслідків, системою кіберзахисту та державною системою фізичного захисту.
У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року "Про удосконалення заходів забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури", уведеному в дію Указом Президента України від 16 січня 2017 року № 8, відображено основні результати спільної роботи України та НАТО з розробки Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури в Україні та визначено завдання Кабінету Міністрів України забезпечити подальшу роботу у цьому напрямі, зокрема щодо схвалення концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури та проекту Закону України "Про критичну інфраструктуру та її захист".
Виконання поставлених завдань вимагає розроблення необхідної нормативно-правової бази, створення інституційної структури та прийняття відповідних організаційних рішень щодо створення системи захисту критичної інфраструктури України.
Середньострокові цілі:
досягнення стратегічних цілей з огляду на загальне реформування сектору безпеки і оборони та з урахуванням існуючого спектра загроз та зростання рівня взаємопов'язаності різних систем;
створення державної системи захисту критичної інфраструктури, зокрема шляхом:
- розроблення необхідної правової основи захисту критичної інфраструктури та створення системи державного управління її безпекою;
- розбудови державно-приватного партнерства для підвищення безпеки та забезпечення стійкості критичної інфраструктури;
- налагодження системи обміну інформацією для забезпечення прогнозування можливих загроз критичній інфраструктурі та їх попередження;
- підвищення безпеки та стійкості національної критичної інфраструктури до всього спектра загроз і ризиків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури;
здійснювати моніторинг загроз критичній інфраструктурі та забезпечити адекватне реагування з метою запобігання виникненню кризових ситуацій;
організувати вивчення досвіду держав - членів НАТО з питань захисту критичної інфраструктури, провести необхідні тренінги та навчання.
Розділ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
3.1. Реформування системи оборонного планування
Оборонне планування спрямовуватиметься на досягнення необхідних спроможностей сил оборони з урахуванням прогнозу загроз національній безпеці України і здійснюватиметься шляхом впровадження сучасних методів, що використовуються НАТО для посилення власних оборонних спроможностей, зокрема, застосування принципу всебічного підходу до оборони, методів планування на основі спроможностей, здійснення цілеспрямованої підготовки до виконання завдань за призначенням.
Упровадження ефективних моделей планування в секторі оборони забезпечуватиме реалізм у досягненні визначених цілей воєнної реформи за рахунок встановлення чітких пріоритетів і завдань розвитку складових сил оборони та їх координації з існуючою ресурсною базою, зводячи до мінімуму ризики, пов'язані з корупцією, перевитратами фінансових ресурсів, неефективним використанням економічного потенціалу держави.
З метою забезпечення цільового, законного, ефективного, економного, результативного та прозорого використання державних фінансових, матеріальних та інших ресурсів триватиме удосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками відповідно до рекомендованого Європейською Комісією посібника із стандартів внутрішнього контролю для державного сектору, розробленого Комітетом з внутрішнього контролю Міжнародної організації вищих контролюючих органів (INTOSAI), та Стандартів внутрішнього контролю в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 4 липня 2016 року.
Середньострокові цілі:
запровадження системи ефективного і комплексного оборонного менеджменту та програмного управління ресурсами;
гармонізація оборонного планування з бюджетним плануванням у державі;
удосконалення системи внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з удосконалення системи оборонного планування на основі євроатлантичних принципів та підходів;
продовжити роботу щодо розмежування внутрішнього аудиту від внутрішнього контролю, який базується на відповідальності і підзвітності керівників та управлінні ризиками;
продовжити підготовку внутрішніх аудиторів Міністерства оборони України та Збройних Сил України за міжнародними та національними стандартами внутрішнього аудиту;
провести засідання робочої групи щодо питань, які будуть обговорюватися за напрямом "оборонне планування, розроблення бюджету та цільове використання фінансових ресурсів";
переглянути порядок здійснення оборонного бюджетування, що регулює оприлюднення оборонних бюджетів, ураховуючи кращий міжнародних досвід, у тому числі досвід держав - членів НАТО;
здійснити моніторинг дотримання домовленостей, досягнутих під час роботи за напрямом "оборонне планування, розроблення бюджету та цільове використання фінансових ресурсів".
3.2. Реформування системи бюджетного планування у секторі безпеки і оборони України
Видатки Державного бюджету України у 2017 році на забезпечення безпеки і оборони України будуть здійснюватися відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з урахуванням зміни воєнно-політичної ситуації та фінансових можливостей держави.
Тенденція щодо збільшення фінансування потреб оборони може бути збережена на середньо- та довгострокову перспективу.
До основних пріоритетів слід віднести удосконалення оборонного планування та процесу підготовки оборонного бюджету з метою підвищення оборонних можливостей держави, зміцнення національної економічної безпеки, вдосконалення економічних аспектів реформування оборонно-промислового комплексу України та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.
Середньострокові цілі:
забезпечення належного бюджетного планування ресурсів для сектору безпеки і оборони;
забезпечення цільового використання фінансових ресурсів на оборону і безпеку;
приділення належної уваги економічним аспектам реформування оборонної промисловості;
підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, пов'язаних із захистом держави, за рахунок коштів Державного бюджету України та залучення міжнародної технічної допомоги;
забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на придбання для Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів сучасних видів озброєння та військової техніки з урахуванням стандартів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити раціональний розподіл видатків Державного бюджету України, що передбачені для потреб безпеки і оборони держави;
підготувати та опублікувати зрозумілу для широкої громадськості спрощену версію оборонного бюджету із зазначенням головних витрат та їх логічного обгрунтування;
забезпечити інформування громадськості про підготовлені Державною аудиторською службою України та Рахунковою палатою аудиторські звіти щодо окремих витрат оборонного бюджету;
розробити механізм попереднього обговорення пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України;
проводити консультації з НАТО щодо прийнятного балансу між публічною підзвітністю та необхідною конфіденційністю з метою визначення відсотка загального оборонного бюджету, що витрачається на таємні видатки.
3.3. Реформування системи логістики у секторі безпеки і оборони України
Необхідність здійснення кардинальної реформи системи матеріально-технічного забезпечення у секторі безпеки і оборони України підтверджується досвідом проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Головною метою реформи є створення з урахуванням керівних документів НАТО з логістики єдиної ефективної системи логістики і постачання сил оборони як у мирний час, так і в умовах особливого періоду для максимально оперативного і належного задоволення потреб сил оборони з централізованою закупівлею матеріально-технічних засобів.
Середньострокові цілі:
запровадження уніфікованої системи логістичного забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, а також публічних закупівель для складових сектору безпеки і оборони;
створення єдиного реєстру озброєння і військової техніки, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів, а також автоматизація процесів їхнього обліку, закупівель і постачання;
упровадження системи класів постачання НАТО;
відновлення на основі переглянутих та оптимізованих показників військових, оперативних та стратегічних запасів матеріально-технічних засобів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити єдину систему логістичного забезпечення військ (сил) зі складу сил безпеки і оборони;
запровадити систему кодифікації матеріально-технічних засобів, сумісну із системою кодифікації НАТО.
Розділ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Імплементація Адміністративних домовленостей щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору
Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється в рамках співробітництва України з НАТО, регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року № 160-IV.
З метою деталізації процедур та визначення правових засад забезпечення взаємної охорони інформації з обмеженим доступом 28 вересня 2016 року підписано Адміністративні домовленості щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору.
Адміністративні домовленості є імплементаційною складовою Угоди про безпеку та закріплюють на міжнародному рівні зобов'язання сторін і детальний порядок охорони інформації з обмеженим доступом, обмін якою здійснюватиметься між установами України та НАТО.
Середньострокові цілі:
адаптація законодавства України з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом до стандартів безпеки НАТО;
укладення угод про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
підготувати проект концепції реформування системи охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом з урахуванням досвіду держав - членів НАТО;
вжити заходів з метою укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами - членами НАТО.
4.1.2. Розвиток національної системи захисту інформації НАТО з обмеженим доступом
В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України "Про державну таємницю" . Відповідно до зазначеного Закону спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка здійснює також заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.
Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО.
Середньострокові цілі:
забезпечити належну роботу системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України відповідно до стандартів Альянсу;
продовжити здійснення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом, здійснювати заходи із забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України відповідно до положень Адміністративних домовленостей щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору;
за запитами державних органів здійснювати оформлення їх працівникам сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО, а також видачу дозволів на передачу інформації з обмеженим доступом до структур НАТО.
4.1.3. Вдосконалення нормативно-правової бази щодо системи охорони інформації з обмеженим доступом
Служба безпеки України здійснює плановий моніторинг захисту інформації з обмеженим доступом в органах державної влади, на підприємствах, в установах і організаціях, які працюють з такою інформацією, та дозвільний порядок доступу до такої інформації.
Середньострокова ціль - удосконалення законодавства з питань віднесення інформації до державної таємниці та порядку поводження з такою інформацією.
Пріоритетне завдання на поточний рік - провести у співпраці із зацікавленими органами державної влади та громадськими об'єднаннями роботу із вдосконалення нормативно-правової бази щодо системи охорони інформації з обмеженим доступом та її приведення у відповідність із стандартами НАТО та ЄС.
4.2. Розвиток системи криптографічного та технічного захисту інформації
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує формування і реалізує державну політику у сферах захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах і на об'єктах інформаційної діяльності, а також у межах своїх повноважень здійснює державний контроль за станом криптографічного та технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, зокрема інформації НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - забезпечення дієвого контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.
Пріоритетне завдання на поточний рік - провести планові заходи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.
4.3. Обмін розвідувальною інформацією
Питання удосконалення нормативно-правової бази у сфері обміну розвідувальною інформацією між Україною та НАТО є обов'язковою передумовою інтеграції України в інформаційний простір Альянсу, де обробляється як розвідувальна, так і розвідувально-аналітична інформація, використання якої сприятиме своєчасному реагуванню на загрози національній безпеці України у воєнній та інших сферах.
Середньострокові цілі:
удосконалення нормативно-правової бази у сфері обміну розвідувальною інформацією між Україною та державами - членами НАТО у двосторонньому та багатосторонньому форматах;
підвищення рівня оперативності обміну розвідувальними даними з відповідними структурами НАТО в контексті протидії агресії Російської Федерації проти України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести консультації із спорідненими структурами НАТО та держав - членів НАТО з метою визначення перспектив укладання двосторонніх угод про співробітництво у сфері обміну розвідувальною інформацією;
визначити технічні та нормативно-правові вимоги щодо встановлення захищених каналів обміну розвідувальними даними між Міністерством оборони України та спорідненими структурами НАТО.
4.4. Кібербезпека
З метою створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства і держави Указом Президента України від 15 березня 2016 року № 96 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року "Про Стратегію кібербезпеки України" та затверджено Стратегію кібербезпеки України, якою, зокрема, визначено пріоритети та напрями забезпечення кібербезпеки України, а також перспективна національна система кібербезпеки та основні суб'єкти забезпечення кібербезпеки.
Крім того, на виконання зазначеного рішення Ради національної безпеки і оборони України утворено Національний координаційний центр кібербезпеки, одним із основних завдань якого є розроблення і внесення Раді національної безпеки і оборони України в установленому порядку пропозицій щодо здійснення системних заходів, спрямованих на посилення спроможностей суб'єктів сектору безпеки та оборони у боротьбі із кіберзагрозами воєнного характеру, кібершпигунством, кібертероризмом, кіберзлочинністю та у забезпеченні кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також критичної інформаційної інфраструктури.
Указом Президента України від 13 лютого 2017 року № 32 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року "Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації", яким за результатами розгляду комплексу проблем у сфері забезпечення кібербезпеки передбачено вжиття низки заходів, спрямованих на законодавче врегулювання окремих питань забезпечення кібербезпеки в Україні.
У Службі безпеки України утворено Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки, на який покладено завдання із виявлення, запобігання та нейтралізації акцій кібернетичного характеру проти України.
У Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України утворено Державний центр кіберзахисту та протидії кіберзагрозам, який забезпечує функціонування команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події України (CERT-UA) та виконує роль технічного координатора державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності з питань запобігання, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів.
У Національній поліції України функціонує Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини.
Середньострокова ціль - вдосконалення національної системи кібербезпеки як складової системи забезпечення інформаційної безпеки, її правових концептуальних засад та практичних механізмів протидії агресії Російської Федерації у кіберпросторі.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити у взаємодії з партнерами НАТО реалізацію проектів у рамках Трастового фонду Україна - НАТО з питань кібербезпеки;
розвивати спроможності Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки;
продовжити удосконалення нормативно-правової бази у сфері кібербезпеки.
4.5. Співробітництво в галузі організації повітряного руху та безпеки використання повітряного простору
З огляду на напружену суспільно-політичну ситуацію в Україні, зростаючий рівень загроз безпеки польотів цивільної авіації, значну активізацію терористичної діяльності питання забезпечення безпеки польотів під час організації повітряного руху набуло особливої актуальності.
Пріоритетні завдання:
забезпечити участь представників об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України у міжнародних навчаннях, семінарах, тренінгах та інших навчально-практичних заходах у рамках співробітництва з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями;
провести засідання спільних комісій у рамках двосторонніх міжурядових угод у галузі безпеки повітряного простору.
Розділ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ
5.1. Співробітництво між Україною та НАТО з правових питань
У рамках реалізації заходів щодо реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО, передбачених Стратегією національної безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287, а також Стратегічним оборонним бюлетенем України, схваленим Указом Президента України від 6 червня 2016 року № 240, у 2017 році буде продовжено роботу з метою гармонізації законодавства України із законодавством держав - членів Альянсу у відповідній сфері.
Середньострокові цілі:
імплементація міжнародних договорів України, укладених з НАТО;
продовження діалогу з НАТО із правових питань.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з удосконалення договірно-правової бази співробітництва між Україною та НАТО в рамках діалогу з Північноатлантичним альянсом з правових питань;
провести спільні заходи (консультації, семінари, навчальні візити тощо), пов'язані із правовими аспектами співробітництва України з НАТО.
Глава Адміністрації Президента України | І.РАЙНІН |
Додаток 1
до Річної національної програми
під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік,
затвердженої Указом Президента України
від 8 квітня 2017 року № 103/2017
ОСНОВНІ ЗАХОДИ
у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік
Зміст заходу | Перелік відповідальних державних органів |
1 | 2 |
Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ | |
1.1.1.1. Децентралізація | |
Забезпечити в установленому порядку актуалізацію перспективних планів формування територій громад областей. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України |
Розробити проект модельної об'єднаної територіальної громади, спроможної до створення і підтримки в ній повноцінного життєвого середовища для її жителів, надання високоякісних та доступних адміністративних і соціальних послуг. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України |
Надавати організаційно-методичну допомогу об'єднаним територіальним громадам в розробленні та реалізації проектів розвитку їх інфраструктури. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, місцеві державні адміністрації |
Сприяти утворенню центрів з надання адміністративних послуг в об'єднаних територіальних громадах. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України |
Вжити в установленому порядку заходів для забезпечення регламентації участі жителів територіальних громад у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування, взаємовідносин органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства, визначення ролі і місця у цьому процесі органів самоорганізації населення. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Опрацювати питання стосовно можливості розширення бази оподаткування та її впливу на ставки місцевих податків та зборів, зокрема, пов'язаних з нерухомістю, відповідно до європейських стандартів. | Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, інші центральні органи виконавчої влади |
Опрацювати питання поширення юрисдикції органів місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад на території поза межами населених пунктів. | центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Опрацювати питання надання об'єднаним територіальним громадам права затверджувати схему планування території об'єднаних територіальних громад та управляти земельними ресурсами в межах їх юрисдикції відповідно до затвердженої планувальної документації. | центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Ураховувати під час розроблення відповідних пропозицій необхідність раціонального розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку, зокрема у частині фінансування реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 385. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Запровадити прозорий процес відбору проектів органів місцевого самоврядування для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України |
Забезпечити моніторинг використання коштів Державного фонду регіонального розвитку, контроль за відповідністю їх призначення встановленим індикаторам ефективності, формування системи звітності. | Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства | |
Вжити заходів з метою внесення змін до законодавства стосовно забезпечення прозорості фінансування політичних партій та виборчих кампаній згідно з рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). | центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
1.1.1.4. Запобігання та протидія корупції | |
Продовжити розроблення та впровадження спільного із Центром зі зниження ризиків корупції в оборонному секторі Міністерства оборони Королівства Норвегія проекту щодо зниження ризиків корупції в системі управління персоналом Міністерства оборони України. | Міністерство оборони України |
Провести секторальний аналіз рівня корупції в Україні, зокрема в оборонному секторі, та у разі необхідності внести зміни до нормативно-правових актів щодо запобігання корупції в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України. | Національне агентство з питань запобігання корупції, Міністерство оборони України |
Розробити нову Антикорупційну програму Міністерства оборони України на середньострокову перспективу (на період після 2017 року) з урахуванням Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади , затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 2 грудня 2016 року № 126, та відповідно до оцінки виконання попередньої Антикорупційної програми Міністерства оборони України на 2015-2017 роки, а також громадського обговорення. | Міністерство оборони України, Національне агентство з питань запобігання корупції |
Підготувати та забезпечити виконання "Дорожньої карти" Україна - НАТО на 2017 рік зі здійснення заходів Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій. | Апарат Ради національної безпеки і оборони України, Міністерство оборони України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, інші центральні органи виконавчої влади |
Провести на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Міжнародний антикорупційний тиждень за участю вищого керівництва Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, Генерального штабу Збройних Сил України, представників міністерств оборони держав - членів НАТО та міжнародної неурядової організації "Transparency International". | Міністерство оборони України |
Провести за сприяння Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для посадових осіб Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, а також уповноважених з антикорупційної програми на державних підприємствах Міністерства оборони України навчальні курси з питань розбудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій за навчальною програмою міжнародної неурядової організації "Transparency International". | Міністерство оборони України |
1.1.1.4.1. Боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів, одержаних злочинним шляхом | |
Продовжувати співпрацю з державами - членами НАТО щодо обміну інформацією з метою виявлення схем та механізмів легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. | Державна служба фінансового моніторингу України, Міністерство фінансів України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
1.1.1.5. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів | |
Сформувати мережу апеляційних судів у нових апеляційних округах. | Державна судова адміністрація України (за згодою), Вища рада правосуддя (за згодою) |
Утворити Вищий суд з питань інтелектуальної власності та забезпечити проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді. | Державна судова адміністрація України (за згодою), Вища рада правосуддя (за згодою), Вища кваліфікаційна комісія суддів України (за згодою) |
Утворити Службу судової охорони. | Державна судова адміністрація України (за згодою), Вища рада правосуддя (за згодою), Міністерство внутрішніх справ України |
Створити Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему, яка забезпечуватиме автоматизований документообіг у судах, між судами, між судами та органами суддівського врядування, Державною судовою адміністрацією України, захищене зберігання та автоматизовану аналітичну обробку статистичної інформації про діяльність судді, суду, судів відповідних рівнів та юрисдикцій, даних щодо суддів, які включаються до суддівського досьє. | Державна судова адміністрація України (за згодою), Вища рада правосуддя (за згодою) |
Розробити та впровадити систему оцінювання діяльності судів (навантаження на суддів, вартість розгляду справ), яка сприятиме визначенню мережі судів, кількості суддів, працівників апарату та розрахунку фінансування, а також дозволить впровадити стандарти менеджменту судової діяльності (управління людськими ресурсами, технологічними процесами). | Міністерство юстиції України, Державна судова адміністрація України (за згодою) |
Вжити заходів щодо удосконалення законодавчого регулювання здійснення адвокатської діяльності та адвокатського самоврядування. | Міністерство юстиції України |
Завершити розробку Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії. | Міністерство освіти і науки України, Міністерство юстиції України |
1.1.1.5.2. Реформа пенітенціарної системи | |
Розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про пенітенціарну систему". | Міністерство юстиції України |
1.1.1.5.3. Реформування системи пробації | |
Розробити та забезпечити впровадження нормативно-правових актів стосовно повноцінного функціонування системи пробації. | Міністерство юстиції України |
Організувати та провести навчання персоналу органу пробації, зокрема шляхом створення та введення у дію системи дистанційного навчання. | Міністерство юстиції України |
Провести заходи соціальної комунікації щодо пробації в Україні. | Міністерство юстиції України |
1.1.1.5.4. Розвиток діяльності суду присяжних | |
Напрацювати законодавчі пропозиції щодо розмежування функцій суддів та присяжних при розгляді за клопотанням обвинуваченого кримінального провадження судом присяжних | Міністерство юстиції України, Верховний Суд України (за згодою), Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (за згодою), Державна судова адміністрація України (за згодою) |
1.1.1.5.5. Забезпечення створення рівних можливостей для доступу осіб до правової допомоги та правосуддя, підвищення рівня правової спроможності територіальних громад та спільнот | |
Провести інформаційно-роз'яснювальні та комунікаційні заходи серед суб’єктів права на безоплатну правову допомогу, адвокатів, органів, уповноважених здійснювати затримання, арешт чи взяття під варту осіб, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань. | Міністерство юстиції України |
Провести правопросвітницькі заходи для територіальних громад та спільнот щодо можливостей вирішення правових питань. | Міністерство юстиції України |
Забезпечити діяльність міжрегіональних ресурсно-комунікаційних платформ, зокрема, з метою підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, штатних юристів та інших працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також працівників партнерських інституцій, робота яких пов'язана з наданням безоплатної правової допомоги. | Міністерство юстиції України |
Створити та забезпечити регулярне наповнення та оновлення єдиної електронної бази консультацій з типових правових питань, що використовується в системі безоплатної правової допомоги. | Міністерство юстиції України |
Забезпечити розвиток мережі партнерів та громадських організацій - провайдерів з надання безоплатної правової допомоги, зокрема, шляхом забезпечення їх методичною допомогою. | Міністерство юстиції України |
Розробити нормативно-правові акти з метою удосконалення системи безоплатної правової допомоги та концепції пілотування офісів громадського захисту. | Міністерство юстиції України |
1.1.1.6. Реформування системи державного управління та розвиток електронного урядування | |
Підключити державні реєстри до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. | Державне агентство з питань електронного урядування України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Поліпшити функціональні можливості системи міжвідомчого електронного документообігу та продовжити її впровадження в центральних та місцевих органах виконавчої влади. | Державне агентство з питань електронного урядування України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Забезпечити проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорії "А" (керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; голів місцевих державних адміністрацій; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України). | Національне агентство України з питань державної служби, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
1.1.1.7. Свобода слова, інформаційна політика та впровадження Дорожньої карти Партнерства у сфері стратегічних комунікацій | |
Підтримувати діяльність публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" . | Державний комітет телебачення і радіомовлення України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Сприяти проведенню у порядку, визначеному Законом України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" , реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та їх редакцій. | Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, обласні, Київська міська державні адміністрації |
Провести аналіз стану додержання законодавства про свободу слова та захист журналістів за участю інститутів громадянського суспільства. | Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України |
Сприяти відновленню функціонування та розвитку засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження в умовах проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей. | Міністерство інформаційної політики України, Міністерство фінансів України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України |
Забезпечити надання дозволу зареєстрованим у встановленому законом порядку громадським об'єднанням, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу і спостереження за ним, мати своїх офіційних спостерігачів під час проведення відповідних виборів. | Центральна виборча комісія (за згодою) |
Забезпечити безперешкодну реєстрацію в установленому порядку офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на відповідних виборах. | Центральна виборча комісія (за згодою), Міністерство закордонних справ України |
Забезпечити координацію заходів з реалізації Дорожньої карти Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО. | Апарат Ради національної безпеки і оборони України |
Розробити стратегію публічної дипломатії України. | Міністерство закордонних справ України, Міністерство інформаційної політики України |
Розробити та впровадити механізм міжвідомчої системи стратегічних комунікацій у сфері публічної дипломатії. | Міністерство закордонних справ України, Міністерство інформаційної політики України |
Забезпечити формування спроможностей у сфері стратегічних комунікацій у секторі безпеки та оборони. | Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство інформаційної політики України, Служба безпеки України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України |
Розробити та провести пілотну апробацію моделі системи державних кризових комунікацій та сформувати спроможності у сфері державних кризових комунікацій. | Міністерство інформаційної політики України |
Сформувати спроможності у сфері медіа-моніторингу та аналітики. | Міністерство інформаційної політики України |
Сприяти розвитку системи підготовки фахівців для потреб сектору безпеки і оборони та урядових комунікацій у сфері стратегічних комунікацій. | Міністерство інформаційної політики України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, Національний інститут стратегічних досліджень, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
Розробити пропозиції щодо унормування системи стратегічних комунікацій. | Міністерство інформаційної політики України |
Опрацювати з НАТО питання щодо створення Трастового фонду НАТО для потреб системи стратегічних комунікацій. | Міністерство закордонних справ України, Міністерство інформаційної політики України |
Здійснити технічне оснащення відповідних підрозділів для ефективної реалізації функцій стратегічних комунікацій у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України. | Міністерство оборони України |
Запровадити на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського системи професійного навчання керівного складу та фахівців у сфері стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. | Міністерство оборони України |
У взаємодії з НАТО забезпечити суб'єкти сектору безпеки і оборони України науковими, експертними та практичними матеріалами зі стратегічних комунікацій. | Національний інститут стратегічних досліджень, Міністерство оборони України, Міністерство інформаційної політики України, Служба безпеки України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України |
1.1.1.8. Національна єдність та підтримка національних меншин | |
Забезпечити надання підтримки громадським об'єднанням національних меншин у проведенні культурно-мистецьких та мовно-просвітницьких заходів з метою збереження культурного розмаїття. | Міністерство культури України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
1.1.1.8.1. Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб | |
Вжити заходів з метою укладення двосторонніх договорів з іноземними державами та міжнародними організаціями стосовно отримання допомоги, спрямованої на створення належних умов для життєдіяльності внутрішньо переміщених осіб. | Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство закордонних справ України |
Вжити заходів з метою залучення держав - членів НАТО до реалізації проектів з відновлення об'єктів промисловості, соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем життєдіяльності населених пунктів Донецької та Луганської областей, які зазнали пошкоджень у результаті проведення антитерористичної операції. | Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, інші центральні органи виконавчої влади за участю інших державних органів |
1.1.2.1.1. Державний бюджет | |
Розробити у взаємодії з міжнародними експертами та внести на розгляд Кабінету Міністрів України модель середньострокового бюджетного планування. | Міністерство фінансів України |
1.1.2.1.2. Місцеві бюджети | |
Встановити у 2017 році міжбюджетні відносини з державним бюджетом для бюджетів новоутворених об'єднаних територіальних громад, у яких відбулися перші місцеві вибори у 2016 році, забезпечити надання таким бюджетам міжбюджетних трансфертів - базової дотації, освітньої та медичної субвенцій. | Міністерство фінансів України |
1.1.2.2. Реформа податкової системи |