удосконалити механізм контролю з боку громадянського суспільства, Верховної Ради України, відповідних державних органів, що здійснюють державний фінансовий аудит, представників держав-донорів та іноземних експертів за цільовим використанням Міністерством оборони України наданої міжнародної технічної допомоги. Забезпечити повне та прозоре оприлюднення інформації про надані товари і послуги, їх розподіл і використання, сприяти проведенню аудиторських перевірок представниками інститутів громадянського суспільства;
забезпечити виконання заходів, передбачених на 2017 рік Планом дій щодо впровадження оборонної реформи у 2016-2020 роках (Дорожньої карти оборонної реформи), іншими документами;
створити організаційні структури з функціями системного аналізу розвитку сил оборони, моніторингу та оцінювання виконання програм (планів) розвитку сил оборони;
провести чіткий розподіл функціональної відповідальності кожної із складових сил оборони за виконання визначених завдань та інтеграції їх спроможностей.
2.1.1. Реформування Збройних Сил України
Реформування та розвиток Збройних Сил України здійснюється з метою створення ефективних, мобільних, оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою Збройних Сил України, спроможних забезпечувати оборону держави, а також досягнення євроатлантичних стандартів та критеріїв у військовій сфері, необхідних для набуття Україною членства в НАТО.
Основними напрямами реформування Збройних Сил України є: оптимізація структури та чисельності; відновлення технічної готовності озброєння, модернізація та оновлення їх складу; вдосконалення системи підготовки військ (сил); реформування системи оперативного (бойового) та матеріально-технічного забезпечення; послідовне нарощування здатності військ (сил) до виконання завдань за призначенням; побудова системи стратегічних комунікацій, забезпечення інформаційної та кібербезпеки військ; поступове наближення за показниками підготовки, технічного оснащення та всебічного забезпечення до стандартів НАТО.
Середньострокові цілі:
формування перспективного складу Збройних Сил України, удосконалення структури та оптимізація їх чисельності;
професіоналізація Збройних Сил України та створення необхідного військового резерву;
удосконалення системи оборонного планування, зокрема шляхом запровадження в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України прозорого та ефективного управління ресурсами з використанням сучасних євроатлантичних підходів;
створення єдиної системи логістики та удосконалення системи медичного забезпечення Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО;
забезпечення розвитку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України відповідно до доктрин і стандартів НАТО;
забезпечення розвитку спроможностей військових частин і підрозділів інформаційних (кібер) операцій;
модернізація авіації та системи протиповітряної оборони Повітряних Сил Збройних Сил України, забезпечення їх спроможності адекватно реагувати на воєнні загрози;
формування стійких до загроз військово-морських спроможностей України, забезпечення оборони морського узбережжя держави, розвиток необхідної інфраструктури базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
зміцнення бойового потенціалу ракетних військ та артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України, прийняття на озброєння сучасних ракетних комплексів національного виробництва, спроможних забезпечувати стримування агресора;
забезпечення поступового збільшення кількості модернізованих і нових зразків озброєння та військової техніки з урахуванням ресурсних можливостей держави;
збереження та посилення кадрового потенціалу, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців, впровадження дієвого механізму забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України;
удосконалення засад мобілізаційної підготовки та мобілізації;
удосконалення інфраструктури місць дислокації та базування військ (сил) з урахуванням необхідності постійної військової присутності на Сході та Південному Сході держави;
забезпечення максимальної взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО шляхом запровадження стандартів Північноатлантичного альянсу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити основні заходи щодо реформування Генерального штабу Збройних Сил України та переведення його на нову організаційно-штатну структуру "J-структуру";
забезпечити розвиток Сил спеціальних операцій, Високомобільних десантних військ, Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України та досягнення ними необхідних спроможностей;
продовжити нарощування спроможностей Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
продовжити співпрацю з НАТО в контексті здійснення аналізу та вироблення заходів із протидії проявам гібридної війни;
реформувати у встановленому законодавством порядку Військову службу правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію;
запровадити спільну підготовку сил оборони з виконання покладених на них завдань;
продовжити закупівлю нових та модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки;
розробити основні положення логістичного забезпечення (логістичної доктрини) Збройних Сил України, настанов та керівництв за видами логістичного забезпечення;
удосконалити систему управління медичним забезпеченням Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО;
підвищити ефективність функціонування системи військової освіти шляхом поступового приведення її у відповідність із потребами сил оборони та з урахуванням досвіду проведення антитерористичної операції, ведення бойових дій та участі у міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки;
забезпечити розвиток співробітництва у рамках проекту Трастового фонду НАТО в підтримку України з розмінування та протидії саморобним вибуховим пристроям;
забезпечити розвиток співробітництва з Об'єднаним центром аналізу та набутого досвіду (JALLC) та державами - членами НАТО щодо створення у Збройних Силах України системи вивчення та узагальнення досвіду;
завершити створення та забезпечити стале функціонування нової системи стандартизації з єдиним органом управління з метою розроблення та впровадження адміністративних та оперативних стандартів у діяльність Збройних Сил України;
на основі імплементації Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини за сприяння експертів НАТО розробити і здійснити підготовку до реалізації ефективної і дієвої структури командування та координації між Міністерством оборони України і Збройними Силами України, що відображатиметься в чіткому розподілі ролей і обов'язків та спільних сфер відповідальності в галузі оборони.
2.1.1.1. Удосконалення системи військового управління та зв'язку
Підвищення ефективності системи управління Збройних Сил України здійснюється шляхом:
запровадження стандартів, доктрин і рекомендацій НАТО у сфері автоматизації управлінської діяльності, адміністративних процедур та військового керівництва;
модернізації та переведення на сучасні цифрові технології інформаційно-телекомунікаційних мереж та систем зв'язку пунктів управління;
переоснащення польової (мобільної) компоненти системи зв'язку на цифрові засоби з рівнем завадостійкості та захищеності, які відповідають стандартам НАТО;
отримання оперативного доступу до даних аерокосмічної розвідки;
розвитку спроможностей у сфері кібербезпеки.
Середньострокові цілі:
створення системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження, Єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами;
розвиток інформаційної інфраструктури та технічного оснащення пунктів управління Збройних Сил України;
перехід до цифрової системи зв'язку, переоснащення стаціонарної та мобільної компоненти системи зв'язку сучасними засобами та комплексами зв'язку;
розгортання системи захисту інформації та кіберзахисту в інформаційно-телекомунікаційних системах Збройних Сил України;
удосконалення (модернізація) системи зв'язку і розвідки повітряного простору з урахуванням вимог національних нормативних документів, а також стандартів НАТО із взаємосумісності;
забезпечення взаємосумісності національних автоматизованих (інформаційних) систем з метою їх інтеграції до інформаційно-телекомунікаційного середовища НАТО;
адаптація національного прикладного та спеціалізованого програмного забезпечення, включаючи інструментарії з його розроблення та інформаційного обміну;
удосконалення національних спроможностей із геоінформаційного (картографічного) забезпечення органів управління та підрозділів Збройних Сил України для інтеграції автоматизованих (інформаційних) систем на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити реалізацію практичних проектів Трастового фонду НАТО з удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією з урахуванням результатів дослідження системи зв'язку та автоматизації управління військами Збройних Сил України, проведеного фахівцями НАТО у 2016 році;
здійснити першочергове забезпечення Збройних Сил України сучасними комплексами стаціонарного та мобільного зв'язку, зокрема захищеного, із залученням потенціалу міжнародної допомоги (ресурсів відповідного трастового фонду);
розпочати впровадження системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження (С4ISR) на стратегічному рівні у складі таких базових можливостей: захищений цифровий голосовий зв'язок, обмін текстовими повідомленнями, обмін графічними документами, геопросторова інформація, аналіз інформації, ситуаційне моделювання, сумісність з угодами зі стандартизації НАТО (STANAG).
2.1.1.2. Удосконалення систем матеріально-технічного та медичного забезпечення Збройних Сил України
Реформування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України здійснюється з урахуванням потреб інших складових сил оборони.
Мета реформування - створення єдиної ефективної системи логістики і постачання сил оборони як у мирний час, так і в особливий період, запровадження сучасних систем і технологій всебічного забезпечення військ (сил), автоматизація процесів управління та обліку озброєння і військової техніки, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів відповідно до керівних положень, стандартів та інструкцій НАТО.
Матеріально-технічне забезпечення військ (сил) буде здійснюватися з об'єднаних центрів забезпечення як багатофункціональних органів забезпечення військ (сил) матеріально-технічними засобами за територіальним принципом незалежно від їх підпорядкованості.
Відповідно до стандартів НАТО буде створено нову організаційно-штатну структуру "J-структуру" органів військового управління, що відповідають за логістичне забезпечення Збройних Сил України. При цьому розмежовуються стратегічні та оперативні функції логістичного забезпечення органів військового управління, а також упроваджується система класів постачання НАТО згідно з Указом Президента України від 6 червня 2016 року № 240 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України".
Передбачається створити систему медичного забезпечення, спроможну надавати відповідну медичну підтримку всім завданням, що стоять перед силами оборони України, яка функціонує відповідно до стандартів НАТО і здатна робити внесок у функціонально сумісні медичні можливості для спільних із НАТО місій. У діяльність військово-медичної служби буде упроваджено сучасні технології надання медичної допомоги і лікування поранених відповідно до стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів та інших галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я держав - членів НАТО.
У ході реформування буде створено систему медичної реабілітації, яка забезпечуватиме відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій військовослужбовців для повернення їх до виконання обов'язків військової служби або соціальну та трудову адаптацію.
Середньострокові цілі:
удосконалення та адаптація до стандартів НАТО нормативно-правової бази щодо функціонування систем матеріально-технічного та медичного забезпечення Збройних Сил України, впровадження стандартів (керівних документів) НАТО щодо оперативного планування логістичного забезпечення та структури звітності;
розвиток сумісних з НАТО національних систем стандартизації в оборонній сфері та кодифікації предметів військового призначення;
удосконалення системи управління медичним забезпеченням Збройних Сил України;
опрацювання питання щодо можливості придбання відповідного програмного та технічного забезпечення, підготовки та набуття військово-медичним персоналом та особовим складом логістики Збройних Сил України відповідних навичок роботи в медичній інформаційній та координаційній системі (MEDICS), медичній інформаційно-адміністративній системі (MIMS), системах НАТО щодо забезпечення розгортання і пересування військ (ADAMS), прийому, підготовки та зосередження матеріальних засобів (CORSOM), контролю за переміщенням військ (EVE), а також у системі звітування з питань медичного забезпечення та логістики (LOGREP), сучасних електронних системах реєстрації пацієнтів та травм;
впровадження практики здобуття освіти, підвищення кваліфікації та стажування офіцерів з питань матеріально-технічного забезпечення, стандартизації та медичної служби Збройних Сил України у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО;
оновлення матеріально-технічної бази мобільних шпиталів з метою досягнення взаємосумісності та модульного принципу їх формування;
забезпечення медичної служби засобами розшуку поранених, транспортними засобами медичної та аеромедичної евакуації, зокрема броньованими, сучасним комплектно-табельним оснащенням для надання медичної допомоги і лікування, засобами зв'язку та автоматизованими системами управління для надання належної медичної допомоги в межах термінів, встановлених у державах - членах НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити виконання заходів у рамках Трастового фонду НАТО з реформування систем логістики та стандартизації Збройних Сил України;
забезпечити перехід України на другий рівень участі у системі кодифікації НАТО;
продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин (з'єднань);
створити та забезпечити належне функціонування навчально-польової бази для підготовки медичного персоналу Збройних Сил України при Українській військово-медичній академії (м.Київ);
удосконалити систему підготовки та перепідготовки військово-медичних кадрів відповідно до стандартів НАТО;
створити єдиний орган управління медичним забезпеченням підготовки та застосування військ (сил).
2.1.1.3. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки
Забезпечення Збройних Сил України озброєнням та військовою технікою здійснюється шляхом відновлення, ремонту, модернізації та закупівлі, зокрема на умовах лізингу, новітніх та модернізованих зразків озброєння та військової техніки (систем, комплексів), ракет і боєприпасів як вітчизняного, так і іноземного виробництва.
Основні зусилля будуть зосереджені на реалізації Комплексного пакета допомоги НАТО для України та зниженні залежності від запасних частин та комплектуючих до озброєння та військової техніки, які закуповувались в Російській Федерації.
Середньострокові цілі:
удосконалення спроможностей сил оборони України та досягнення ними взаємосумісності із силами НАТО у сфері озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів;
продовження системного залучення експертів України до діяльності робочих груп Конференції національних директорів з озброєння (CNAD), що становлять інтерес.
Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити співробітництво в рамках робочих груп Конференції національних директорів з озброєнь (CNAD), Партнерських груп Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA), проектів Концепції НАТО "Розумна оборона", інших проектів/ініціатив, що становлять інтерес.
2.1.1.4. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту
Створена на основі прийнятих у державах - членах НАТО принципах кадрової політики сучасна система кадрового менеджменту сприятиме якісному комплектуванню Збройних Сил України підготовленим особовим складом та зниженню корупційних ризиків у кадровій роботі за рахунок ефективного управління кар'єрою професійних військовослужбовців, впровадження прозорої та доброчесної системи підбору кандидатів і призначення їх на посади та розвитку автоматизованих систем управління.
Середньострокові цілі:
досягнення раціонального співвідношення категорій особового складу сил оборони;
укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань за змішаним та екстериторіальним принципами з поступовим нарощуванням показників укомплектованості посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовців, які проходять службу за контрактом;
створення ефективної системи управління кар'єрою військовослужбовців, впровадження прозорої та доброчесної системи підбору, розстановки та призначення особового складу на посади.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити створення ефективної системи управління кар'єрою військовослужбовців, забезпечення прозорої та доброчесної системи добору, розстановки та призначення особового складу на посади;
продовжити формування професійного сержантського складу, здатного забезпечити виконання завдань щодо виховання та навчання особового складу, зміцнення військової дисципліни та викоренення негативних явищ у військових колективах.
2.1.1.5. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів
Триває удосконалення системи військової освіти шляхом упровадження в навчальний процес передових методик підготовки збройних сил держав - членів НАТО, а також технологій дистанційного навчання.
Продовжується співпраця у рамках виконання Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP), яка спрямована на підтримку керівного та професорсько-викладацького складу військових навчальних закладів держав - партнерів НАТО у розвитку та реформуванні системи військової освіти, а також удосконалення системи підготовки сержантського складу.
Основна увага приділяється приведенню змісту освіти та якості підготовки (перепідготовки) і підвищенню кваліфікації військових фахівців у відповідність із потребами сил оборони та з урахуванням досвіду проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької і Луганської областей, ведення бойових дій та участі у міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки, зокрема з питань тактичної медицини та надання першої медичної допомоги.
Підготовка військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу здійснюється в існуючій мережі військових коледжів сержантського складу та навчальних центрів.
Середньострокові цілі:
вивчення та впровадження відповідних стандартів НАТО з питань індивідуальної підготовки та професіоналізації особового складу;
посилення координації органів військового управління щодо опрацювання освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм для підготовки військових фахівців за всіма рівнями та ступенями вищої освіти відповідно до стандартів НАТО та з урахуванням потреб Збройних Сил України;
вдосконалення системи підготовки осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, які проходять військову службу за контрактом;
реалізація Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DЕЕP);
забезпечення належної фахової та мовної підготовки цивільного персоналу Міністерства оборони України;
підготовка військових фахівців тактичного рівня у військово-морських навчальних закладах держав - членів НАТО;
підготовка сержантів-інструкторів з предметів навчання та бойової системи виживання воїна.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
відновити підготовку військових фахівців для Військово-Морських Сил Збройних Сил України на базі Національного університету "Одеська морська академія";
продовжити оптимізацію організаційно-штатних структур вищих військових навчальних закладів (науково-навчальних центрів), військових навчальних підрозділів вищих військових навчальних закладів та навчальних центрів відповідно до потреб сил оборони;
упровадити передові методики підготовки збройних сил держав - членів НАТО у систему військової освіти та підготовки кадрів;
вдосконалити систему підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищих військових навчальних закладів;
продовжити запровадження у вищих військових навчальних закладах дистанційної форми навчання;
підвищити ефективність мовної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України з метою досягнення ними рівня, достатнього для ефективної участі в заходах міжнародного оборонного співробітництва та міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки.
2.1.1.6. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності
Підвищення якості підготовки військ (сил) здійснюватиметься шляхом забезпечення дальшого впровадження системи підготовки Збройних Сил України, яка базується на набутті органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) оперативних (бойових) спроможностей відповідно до переліку завдань, що визначені оперативними (бойовими) планами, і яка враховує досвід підготовки та застосування Збройних Сил України в антитерористичній операції в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Триватиме підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, заявлених (або тих, що будуть заявлені) для включення до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку (ОСС) Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС).
Україна заінтересована у використанні наявних інструментів Процесу планування та оцінки сил (ППОС/РАRР) не тільки для визначених підрозділів, а й до Збройних Сил України в цілому (перехід від використання Цілей партнерства до Цілей досягнення спроможностей), з метою максимального наближення українських процесів оборонного планування до стандартів НАТО.
Продовжуватиметься робота щодо забезпечення колективної безпеки використання повітряного простору, інформаційної взаємодії та обміну даними про повітряну обстановку.
Середньострокові цілі:
забезпечення всебічного використання потенціалу Альянсу у рамках Процесу планування та оцінки сил (ППОС/РАRР), Ініціативи взаємопоєднаних сил, Ініціативи взаємосумісності партнерів, а також приєднання до Програми посилених можливостей;
створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/ контролерів) тактичної підготовки;
нарощування спроможностей центрів імітаційного моделювання бойових дій щодо їх застосування під час підготовки органів військового управління батальйонного та бригадного рівнів;
підвищення рівня оперативних спроможностей центрів імітаційного моделювання бойових дій шляхом їх залучення до курсів професійної фахової підготовки в системах військової освіти України та провідних держав світу, багатонаціональних навчаннях;
приєднання до Регіональної програми НАТО з безпеки повітряного простору;
підвищення рівня взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх участі у багатонаціональних навчаннях Альянсу, включаючи навчання Сил реагування НАТО;
запровадження практики об'єднання національних (багатонаціональних) військових навчань, що проводитимуться на території України, з навчаннями НАТО;
забезпечення розвитку спроможностей навчально-тренувальних центрів Збройних Сил України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
вжити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку (ОСС) Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС);
продовжити нарощування оперативних спроможностей сил і засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;
забезпечити досягнення відповідних Цілей партнерства для Збройних Сил України у рамках участі України у Процесі планування та оцінки сил (ППОС/РАRР);
забезпечити участь у військових навчаннях Альянсу та держав - членів НАТО, відкритих для держав - партнерів;
продовжити роботу з розвитку та удосконалення інфраструктури полігонів і навчальних центрів Збройних Сил України;
забезпечити реалізацію наступного етапу пілотного проекту в рамках Регіональної програми НАТО з безпеки повітряного простору;
забезпечити обмін інформацією з НАТО в рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку.
2.1.1.7. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей
Медична, фізична та психологічна реабілітація, соціальна і професійна адаптація учасників бойових дій, військовослужбовців, які звільнені та звільнятимуться з військової служби, та членів їх сімей, фізична реабілітація (протезування) військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних міжнародних програм.
Необхідним є вивчення та запровадження в Україні досвіду держав - членів НАТО щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також професійної підготовки фахівців з протезування та фізичної реабілітації відповідно до стандартів провідних європейських держав.
Середньострокові цілі:
співробітництво в рамках міжнародних програм з питань медичної, фізичної та психологічної реабілітації та соціальної і професійної адаптації учасників бойових дій, військовослужбовців, які звільнені та звільнятимуться з військової служби, та членів їх сімей, медичне забезпечення, фізична реабілітація та протезування військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей;
забезпечення координації виконання національних та міжнародних програм, спрямованих на медичну, фізичну, психологічну реабілітацію та соціальну і професійну адаптацію учасників бойових дій, військовослужбовців, звільнених з військової служби і тих, які підлягають звільненню, та членів їх сімей;
співробітництво в рамках проектів Трастового фонду НАТО зі зміни військової кар'єри на професійну цивільну, а також Трастового фонду НАТО з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції, забезпечення інформування громадськості про їх реалізацію.
Пріоритетне завдання на поточний рік - реалізувати програми, спрямовані на фізичну та психологічну реабілітацію, соціальну і професійну адаптацію учасників бойових дій, військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, фізичну реабілітацію (протезування) військовослужбовців, поранених під час проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних міжнародних програм.
2.1.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України
Європейська та євроатлантична інтеграція України передбачає забезпечення ефективного функціонування інститутів, які гарантуватимуть верховенство права, додержання прав і свобод людини і громадянина, їх ефективний захист.
Повноваження Міністра внутрішніх справ України щодо координації діяльності Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідають будові міністерств внутрішніх справ європейських держав, зокрема Республіки Польща, Республіки Австрія, Французької Республіки, Угорщини та держав Балтії.
Реформування Міністерства внутрішніх справ України здійснюється відповідно до Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України та Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ України, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 1118-р.
Середньострокові цілі:
визначення засобів перетворення Міністерства внутрішніх справ України на правоохоронний багатопрофільний цивільний орган європейського зразка, його пріоритетних напрямів діяльності та очікуваних результатів;
ефективна координація діяльності та злагоджена взаємодія Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, діяльність яких спрямовується та координується Міністром внутрішніх справ України;
оптимізація структури для ефективного та злагодженого функціонування системи органів внутрішніх справ;
запровадження європейської системи підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ;
підвищення рівня довіри населення до органів внутрішніх справ та налагодження ефективної співпраці з населенням та місцевими громадами.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити участь представників Міністерства внутрішніх справ України в міжнародних навчальних семінарах, конференціях, тренінгах, що організуються НАТО та іншими міжнародними організаціями для вивчення досвіду щодо впровадження реформ;
продовжити роботу із розвитку медичної служби Міністерства внутрішніх справ України шляхом удосконалення системи підготовки та перепідготовки медичних кадрів;
продовжити роботу з вивчення досвіду держав - членів НАТО у сфері забезпечення судово-експертної діяльності та стандартів проведення судово-експертних досліджень;
підвищити рівень професійної підготовки особового складу Міністерства внутрішніх справ України.
2.1.3. Розвиток Національної гвардії України
З огляду на напружену суспільно-політичну ситуацію в державі, зростаючий рівень зовнішніх та внутрішніх загроз, значну активізацію терористичної діяльності, головною метою розвитку Національної гвардії України як військового формування з правоохоронними функціями є створення мобільного, самодостатнього, оптимального за чисельністю формування з високим рівнем взаємосумісності із аналогічними формуваннями держав - членів НАТО і ЄС, а також підвищення її здатності до участі у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій.
Середньострокові цілі:
упровадження системи досягнення стратегічних цілей розвитку Національної гвардії України, спрямованих на підвищення її обороноздатності, на період до 2020 року;
підвищення та підтримання необхідного рівня бойової готовності і здатності Національної гвардії України до виконання покладених завдань;
розвиток військових частин (підрозділів) Національної гвардії України, здатних у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати широкий спектр правоохоронних завдань та ефективно реагувати на кризові ситуації, що загрожують національній безпеці;
підвищення готовності Національної гвардії України до виконання завдань із підтримання громадської безпеки, охорони особливо важливих державних об'єктів, участі в захисті державного кордону України;
вдосконалення спроможностей з виконання функцій конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі (до прийняття законодавчих змін щодо цих функцій);
досягнення сумісності з підрозділами інших складових сил оборони і військових структур держав - членів НАТО та ЄС.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
удосконалити нормативно-правову базу стосовно діяльності Національної гвардії України відповідно до визначених службово-бойових завдань;
продовжити заходи з розгортання військових частин (підрозділів) оперативного призначення та загонів спеціального призначення Національної гвардії України;
оптимізувати організаційно-штатну структуру органів військового управління Національної гвардії України з метою наближення їх до найбільш оптимального стану сумісності зі спорідненими органами управління військових формувань держав - членів ЄС та НАТО;
створити допоміжний пункт управління на рухомій базі та провести заходи зі створення ситуаційного центру Головного управління Національної гвардії України;
удосконалити систему відбору громадян України для проходження військової служби у Національній гвардії України за контрактом відповідно до стандартів НАТО;
створити ефективну систему управління кар'єрою військовослужбовців Національної гвардії України, забезпечити прозору та доброчесну систему добору, розстановки та призначення особового складу на посади;
реформувати систему військової освіти та підготовки кадрів у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України,
створити систему електронних закупівель матеріально-технічних засобів для потреб Національної гвардії України;
уніфікувати та привести штатно-табельну належність озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів Національної гвардії України до єдиних стандартів для всіх сил оборони;
забезпечити оснащення військових частин Національної гвардії України новітніми та модернізованими зразками озброєння і військової техніки, спеціальними засобами та обладнанням для забезпечення охорони громадського порядку, охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні відповідно до стандартів НАТО;
провести стандартизацію та сертифікацію психологічної служби Національної гвардії України.
2.1.4. Розвиток Національної поліції України
Одним з основних напрямів реформування системи силових структур в Україні є створення Національної поліції України для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої буде базуватися на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості і прозорості, політичної нейтральності, безперервності, а також взаємодії з населенням на засадах партнерства.
Продовжується перетворення колишньої моделі підрозділів боротьби з кіберзлочинністю на новітній орган правозахисного призначення - Департамент кіберполіції Національної поліції України, який за своїми технічними та професійними можливостями матиме змогу миттєвого реагування на кіберзагрози, а також відповідно до кращих європейських та світових стандартів проводитиме міжнародну співпрацю зі знешкодження транснаціональних злочинних угруповань у цій сфері.
Середньострокові цілі:
ефективна координація діяльності та злагоджена взаємодія органів та підрозділів Національної поліції України;
оптимізація структури і функціональної побудови Національної поліції України;
налагодження ефективної співпраці Національної поліції України з населенням та місцевими громадами, а також підвищення ролі інститутів громадянського суспільства у сфері забезпечення прав і свобод людини та громадянина;
нарощування спроможностей Національної поліції України для протидії злочинності та підтримання правопорядку;
удосконалення інфраструктури місць дислокації підрозділів Національної поліції України з урахуванням покладених на них завдань;
вивчення Національною поліцією України та іншими правоохоронними органами досвіду споріднених структур держав - членів НАТО щодо організації протидії кіберзлочинам;
забезпечення взаємосумісності національних автоматизованих (інформаційних) систем з інформаційно-телекомунікаційним середовищем правоохоронних органів держав - членів НАТО;
удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення Національної поліції України, зокрема з використання можливостей Трастового фонду НАТО з логістики та стандартизації Збройних Сил України;
упровадження практики здобуття освіти, підвищення кваліфікації та стажування поліцейських у відповідних закладах, органах, установах держав - членів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити мережу ситуаційних центрів у Головних управліннях Національної поліції України в областях та місті Києві;
доукомплектувати підрозділи патрульної поліції та забезпечити навчання та підвищення кваліфікації патрульних поліцейських;
започаткувати роботу підрозділів дорожньо-патрульної служби Національної поліції України на трасах міжнародного та національного значення;
сформувати високопрофесійні територіальні спеціальні підрозділи для оперативного реагування "КОРД" (Корпус оперативно-раптової дії);
впровадити фіксацію адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, створити автоматичну інформаційну систему обробки даних про правопорушення;
реформувати відділ дільничних офіцерів Національної поліції України;
завершити створення єдиної автоматизованої мережі контактних центрів "102";
реформувати відповідно до європейських стандартів ізолятори тимчасового тримання, зокрема шляхом упровадження інтегрованої інформаційно-довідкової системи "Custody records", для контролю за всіма діями працівників поліції, вчиненими стосовно або за участю затриманих, з метою виключення порушення їх конституційних прав;
реформувати підрозділи Національної поліції, зокрема шляхом створення служби детективів;
упровадити систему цифрового транкінгового радіозв'язку DIMETRA IP стандарту TETRA;
запровадити спільну підготовку підрозділів Національної поліції України та інших правоохоронних органів;
забезпечити вивчення англійської мови працівниками Національної поліції України;
здійснити першочергове забезпечення підрозділів Національної поліції України з вертикальною системою підпорядкування сучасними комплексами інформаційно-телекомунікаційних мереж, зокрема з використанням можливостей трастових фондів НАТО та із залученням міжнародної допомоги;
продовжити модернізацію матеріально-технічної бази підрозділів Національної поліції України;
створити ефективну систему запобігання і протидії корупції у Національній поліції України.
2.1.5. Розвиток Державної прикордонної служби України
Україна здійснюватиме дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями, Стратегією національної безпеки України та відповідно до Концепції Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 1179-р.
Розвиток Державної прикордонної служби України має забезпечити ефективну реалізацію політики безпеки у сфері захисту та охорони державного кордону України, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Метою розвитку Державної прикордонної служби України є мінімізація загроз прикордонній безпеці, забезпечення реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та євроатлантичного безпекового простору, посилення її ролі у протидії транскордонній і транснаціональній злочинності.
Середньострокові цілі:
реалізація Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1189-р;
виконання плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 626-р;
Пріоритетні завдання на поточний рік:
завершити розробку проекту Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2020 року, концепція якої схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 1179-р;
продовжити формування та розгортання підрозділів швидкого реагування Державної прикордонної служби України, оснащення їх сучасними зразками озброєння, бойової та іншої військової техніки;
удосконалити систему управління людськими ресурсами, продовжити запровадження принципів розбудови доброчесності в Державній прикордонній службі України відповідно до європейських стандартів;
продовжити практику обміну відкритою, знеособленою статистичною інформацією зі спорідненими структурами суміжних країн та проведення спільного аналізу загроз у прикордонній сфері;
забезпечити оновлення корабельно-катерного складу Морської охорони Державної прикордонної служби України, проведення його модернізації шляхом оснащення сучасними зразками озброєння і техніки;
продовжити формування сучасної системи логістики, ефективного управління матеріальними ресурсами в Державній прикордонній службі України.
2.1.6. Розвиток Державної міграційної служби України
Реформування Державної міграційної служби України здійснюється відповідно до Концепції здійснення першочергових заходів з реформування Державної міграційної служби України , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1411-р, та зумовлено насамперед необхідністю підвищення ефективності виконання покладених на Державну міграційну службу України завдань та запровадження сучасних прозорих процедур надання високоякісних послуг, подолання негативних явищ, зокрема корупції.
Важливим напрямом реформування Державної міграційної служби України є посилення спроможності нашої держави щодо протидії нелегальній міграції, що обумовлене зростанням кількості мігрантів у цілому, зокрема в державах ЄС. Зростає кількість примусово видворених іноземців та осіб без громадянства з території України, а отже, й відповідні видатки держави. Зазначене потребує вжиття невідкладних заходів правового та організаційного характеру щодо залучення додаткових ресурсів, зокрема для забезпечення інституційної розбудови Державної міграційної служби України.
Середньострокові цілі:
реалізація Концепції здійснення першочергових заходів з реформування Державної міграційної служби України;
створення єдиної захищеної системи електронного документообігу із уніфікованими базами даних;
розроблення із залученням представників громадянського суспільства, підприємств, установ та організацій, у тому числі міжнародних, нових ефективних моделей надання адміністративних послуг та забезпечення їх упровадження;
перехід до системи якісних, доступних, прозорих послуг, орієнтованих на задоволення потреб громадян України, іноземців та осіб без громадянства, скорочення строків надання послуг та кількості документів, які подаються суб'єктами звернення.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити довгостроковий план організаційного розвитку та проведення реорганізації та оптимізації структури Державної міграційної служби України;
розробити програму навчання та запровадити проведення тренінгів для працівників Державної міграційної служби України, залучених до роботи з національною системою ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зокрема практики використання нових електронних інструментів ідентифікації особи;
розробити та впровадити нові механізми комунікації з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, уніфікації, стандартизації та спрощення процедур їх обслуговування;
ужити заходів із метою виявлення корупційних ризиків, які виникають у зв'язку зі створенням національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, забезпечити реорганізацію механізму внутрішнього контролю в Державній міграційній службі України, зокрема шляхом організації антикорупційних тренінгів для її працівників;
забезпечити поетапний перехід до функціонування Центру з обробки даних та прийняття рішень у режимі реального часу;
запровадити профільну професійну підготовку працівників Державної міграційної служби України на базі одного з вищих навчальних закладів України;
оптимізувати порядок надання існуючих, розробку нових послуг Державної міграційної служби України.
2.1.7. Розвиток системи реагування на надзвичайні ситуації
Державною службою України з надзвичайних ситуацій проводиться робота щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, насамперед з продовження робіт із гуманітарного розмінування та очищення територій східних областей України від вибухонебезпечних предметів та вибухових речовин, у тому числі саморобних вибухових пристроїв, установлених незаконними збройними формуваннями в районах ведення бойових дій, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки, посилення національної безпеки у сфері оцінки ризиків надзвичайних ситуацій, поглиблення міжнародного співробітництва у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.
З 1997 року в Україні виникло понад 6,3 тис. надзвичайних ситуацій, у результаті яких загинуло більше 7,5 тис. осіб та понад 30 тис. осіб постраждало, а матеріальні збитки склали близько 15 млрд гривень. Внаслідок виникнення таких обставин необхідно створити ефективну систему моніторингу та оцінки ризиків надзвичайних ситуацій як запоруку функціонування єдиної системи цивільного захисту України.
Забезпечення виконання міжнародних зобов'язань і завдань України у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та забезпечення ліквідації їх наслідків здійснюється за такими пріоритетними напрямами, як євроатлантична та європейська інтеграції, співробітництво з міжнародними організаціями, прикордонне співробітництво, співробітництво з державами, які є стратегічними партнерами України.
З метою підвищення рівня взаємосумісності, готовності та спроможності підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій до дій, пов'язаних з участю у міжнародних пошуково-рятувальних та гуманітарних операціях разом з підрозділами держав - членів та держав - партнерів НАТО і Європейського Союзу, набуття практичного досвіду та підвищення загального рівня фахової підготовки триває робота з удосконалення рівня володіння іноземними мовами працівниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Середньострокові цілі:
здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру;
здійснення заходів щодо підвищення захисту населення шляхом впровадження найкращих практик та підходів НАТО у сфері інформування під час надзвичайних ситуацій;
забезпечення взаємодії з НАТО у рамках виконання положень Комплексного пакета допомоги НАТО для України;
розвиток системи моніторингу стану техногенної та природної безпеки України як складової частини національної безпеки.
Пріоритетне завдання на поточний рік:
посилити взаємодію з НАТО у сфері стратегічних комунікацій на випадок надзвичайних ситуацій;
удосконалити механізм моніторингу небезпечних техногенних та природних процесів;
удосконалити систему прогнозування ймовірного виникнення надзвичайних ситуацій та оцінки їх наслідків, зокрема у прикордонних регіонах;
забезпечити участь представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій у міжнародних навчаннях, семінарах, тренінгах та інших навчально-практичних заходах у рамках співробітництва з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями;
продовжити співробітництво із відповідними структурами іноземних держав у рамках двосторонніх угод про співробітництво у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;
забезпечити вивчення англійської мови працівниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
2.1.8. Реформування Служби безпеки України
Реформа Служби безпеки України та перетворення її на спеціальну службу європейського зразка є одним із пріоритетних завдань розвитку сектору безпеки і оборони України.
Метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні спеціальної служби, укомплектованої висококваліфікованими фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами; приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами захисту прав людини та громадянина, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.
Для вирішення цих завдань було створено Центр забезпечення реформування Служби безпеки України у складі Центрального управління Служби безпеки України та постійно діючу Міжнародну дорадчу групу з питань реформування Служби безпеки України, у роботі якої беруть участь експерти Офісу зв'язку НАТО в Україні, Центру інформації та документації НАТО в Україні, радники Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України, офіційні представники партнерських спеціальних служб.
У взаємодії з іноземними партнерами розроблено проект Концепції реформування Служби безпеки України з урахуванням рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань контролю за діяльністю служб внутрішньої безпеки та кращого досвіду держав - членів НАТО і ЄС з організації та законодавчого забезпечення діяльності спеціальних служб.
Розпочато підготовку Плану цільових заходів з реформування Служби безпеки України, до якої активно залучаються представники Офісу зв'язку НАТО в Україні, Консультативної місії Європейського Союзу з питань реформування сектору цивільної безпеки України, іноземних безпекових інституцій та партнерських спецслужб.