Інструкція про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС приймання іспитів для отримання особами права керувати транспортними засобами та видачі посвідчень водія.

1.2. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної категорії (далі - посвідчення водія). Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

A1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

A - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состав транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т - трамваї та тролейбуси.

1.3. Посвідчення водія видається особам за умови, що вони не мають медичних протипоказань, закінчили підготовку, перепідготовку водіїв транспортних засобів за відповідними програмами в акредитованих Державтоінспекцією МВС закладах (далі - заклад), про що отримали свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, склали іспити в Центрах надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центр), на території обслуговування яких зареєстровані за місцем проживання.

1.4. До складання іспитів у Центрі для отримання посвідчення водія допускаються особи, які досягли віку:

для отримання посвідчення водія категорій A1, A - 16 років;

для отримання посвідчення водія категорій В1, В, С1, С - 18 років;

для отримання посвідчення водія категорій ВЕ, С1Е, СЕ - 19 років;

для отримання посвідчення водія категорій D1, D, D1Е, DЕ, Т - 21 року.

1.5. Рішення про видачу особам посвідчень водія приймають працівники Центру (далі - посадові особи).

Рішення про видачу в Центрі посвідчень водія особам, які зареєстровані за місцем проживання в іншому регіоні України або державі, приймається керівниками управлінь (відділів) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за умови надання довідки з підрозділу Державтоінспекції або іншого уповноваженого органу за місцем реєстрації або місцем проживання цих осіб про непозбавлення їх права керування транспортними засобами.

1.6. Відповідно до пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340 (із змінами) (далі - Положення), право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами, що здійснюють перевезення за міжміськими і міжнародними маршрутами, надається особам, які останні три роки працюють водіями транспортних засобів відповідної категорії.

Військовослужбовці строкової військової служби мають право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом шести місяців.

1.7. Відповідно до пункту 8 Положення посвідчення водія на право керування транспортними засобами, обладнаними спеціальним засобом ручного керування, видається за наявності позитивного висновку медико-соціальної експертної комісії закладів охорони здоров'я після закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв (далі - заклад з підготовки водіїв) та складання теоретичного і практичного іспитів у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції.

1.8. Центри складають звіти про екзаменаційну діяльність та видані посвідчення водія (додаток 1).

2.1. Для отримання (обміну) посвідчень водія особи подають до Центру:

паспорт або документ, що його замінює, з відміткою органу внутрішніх справ про реєстрацію місця проживання;

картку водія або довідку Центру про підтвердження факту видачі посвідчення водія;

свідоцтво про закінчення закладу (у разі отримання посвідчення водія вперше або відкриття в посвідченні водія вищої категорії);

оригінал та ксерокопію документів про зміну особистих даних особи (у разі зміни особою П.І.Б., року народження, місця народження тощо);

посвідчення водія (у разі наявності);

рішення керівника управління (відділу) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем складання іспитів у Центрі про допуск до складення іспитів осіб, місце проживання яких зареєстроване на території інших адміністративно-територіальних одиниць, і довідка з підрозділу Державтоінспекції за місцем реєстрації проживання про непозбавлення права на керування транспортними засобами (у разі складання іспитів поза місцем реєстрації або місцем проживання);

документ, що підтверджує керування транспортним засобом (у разі потреби);

дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування транспортним засобом відповідної категорії;

квитанції про сплату коштів за бланкову продукцію та послуги Державтоінспекції.

У разі обміну посвідчення водія у зв'язку із закінченням строку його дії особи подають до Центру:

паспорт або документ, що його замінює, з відміткою органу внутрішніх справ про реєстрацію місця проживання;

посвідчення водія;

дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування транспортним засобом відповідної категорії;

квитанції про сплату коштів за бланкову продукцію та послуги Державтоінспекції.

Після перевірки поданих документів посадова особа Центру друкує заяву, зразок якої наведений у додатку 2.

2.2. У разі отримання особами посвідчень водія вперше документи, зазначені в пункті 2.1 цієї Інструкції, до Центру за місцезнаходженням закладу подають представники закладів, у яких ці особи проходили підготовку, перепідготовку водіїв транспортних засобів.

2.3. Посвідчення водія категорій A1, A, В1, В, С1, С або декількох із цих категорій видаються особам, які пройшли підготовку водіїв транспортних засобів відповідних категорій, склали в Центрі іспити зі знань Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами) (далі - Правила дорожнього руху), та навичок керування транспортними засобами за кожною з категорій, що відкривається.

Відповідно до пункту 22 Положення учням, які закінчили навчання в технікумі (училищі), коледжі, професійному навчально-виховному закладі або загальноосвітній школі третього ступеня, а також призовникам, що залучаються Міноборони для навчання керування транспортними засобами, але не досягли встановленого віку, за якого надається право на керування відповідними транспортними засобами, видається свідоцтво встановленого зразка.

До складання іспитів у Центрі такі особи допускаються після досягнення ними віку, передбаченого пунктом 1.5 цієї Інструкції.

2.4. Право на керування транспортними засобами категорій BE, C1E, CE, D1E і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорій B, C1, C, D1 і D або кількох з них та безперервний річний стаж керування транспортними засобами категорії B, C1, C, D1, D, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали в Центрі практичний іспит з навичок керування составом транспортних засобів.

Безперервний стаж керування транспортними засобами - керування транспортними засобами з максимально допустимою перервою не більше одного місяця.

Документами, які підтверджують факт керування транспортними засобами, можуть бути:

для осіб, що працюють водіями, - витяг з трудової книжки або довідка з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого транспортного засобу і його номерного знака. Витяг із трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і скріплюється печаткою;

для осіб, які керують власним транспортним засобом, - реєстраційні документи на такий транспортний засіб;

для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційні документи на такий транспортний засіб та документи, що надають право на керування ним.

2.5. Право на керування транспортними засобами категорії D1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії B або C1 або категорій B та C1 і безперервний трирічний стаж керування відповідним транспортним засобом, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D1.

Право на керування транспортними засобами категорії D надається особам, які мають посвідчення водія категорій B, C1, C, D1 або кількох з них, мають безперервний трирічний стаж керування транспортним засобом відповідної категорії, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D.

2.6. Посвідчення водія з відкриттям нижчих категорій може бути видано особам після надання ними до Центру довідки про проходження 20-годинного курсу навчання керування відповідним транспортним засобом у закладі, документів, що підтверджують факт керування транспортним засобом протягом останніх 12 місяців за однією з діючих категорій, та складання іспитів з керування транспортним засобом відповідної нижчої категорії.

Можливе одночасне відкриття двох або більше нижчих категорій за наявності відповідних довідок про проходження 20-годинного курсу навчання керування відповідним транспортним засобом із закладів та після складання іспитів з керування транспортними засобами за кожною з категорій, що відкриваються.

Нижчими категоріями до інших вважаються:

D1 - до D;

C - до D1, D;

С1 - до С, D1, D;

B - до C1, C, D1, D;

В1 - до В, С1, С, D1, D;

A - до В1, В, С1, С, D1, D;

A1 - до категорій A, В1, В, С1, С, D1, D.

2.7. Якщо особи не керували транспортним засобом протягом останніх 12 місяців, відкриття нижчих категорій здійснюється після складання іспитів із знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами за кожною з категорій транспортних засобів, що відкриваються.

2.8. Під час оформлення документів для видачі або обміну посвідчень водія проводяться перевірки за відповідними автоматизованими базами даних раніше виданих посвідчень водія, наявності адміністративних правопорушень, осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, документів, що перебувають у розшуку, осіб, які перебувають у розшуку, виданих свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв. За результатами перевірок отримані матеріали долучаються до документів. Посадові особи засвідчують результати перевірок особистими підписами (із зазначенням прізвища, імені та по батькові).

2.9. Після проведення перевірок на заяві посадовою особою робиться чіткий письмовий запис про прийняте щодо видачі або обміну посвідчення водія рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.

У разі надання відмови у видачі або обміні посвідчення водія до заяви вноситься запис із зазначенням причин та підстав відмови.

2.10. Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що вони позбавлені права керування транспортними засобами, вони до іспитів не допускаються, посвідчення водія (у разі наявності) посадовими особами вилучаються і до закінчення терміну позбавлення надсилаються в Центр за місцем проживання особи на зберігання. Термін позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку відраховується з моменту вилучення посвідчення водія.

2.11. Якщо особи, що бажають отримати посвідчення водія, перебувають у розшуку або подані ними документи знаходяться в розшуку чи мають ознаки підробки, то документи вилучаються, а особи доставляються до територіальних органів внутрішніх справ для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.

2.12. Після проведення перевірок поданих документів та внесення відомостей до заяв особам видаються екзаменаційні листи (додаток 3 ), з якими особи направляються на складання іспитів для отримання посвідчення водія. Паспорт, медична довідка, документи про зміну особистих даних повертаються власнику.

Особисті дані, які наведені в екзаменаційному листі, перевіряються і підписуються особою.

2.13. Іспити для отримання посвідчення водія у осіб, які закінчили заклад, приймаються в Центрі за місцезнаходженням закладу.

Іспити зі знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами відповідних категорій приймаються екзаменаційними комісіями Центру.

Іспити зі знань Правил дорожнього руху проводяться за екзаменаційними білетами, затвердженими департаментом Державтоінспекції МВС.

Іспити з навичок керування транспортними засобами проводяться у два етапи: на майданчику для навчання з початкового керування, а потім на визначеному Центром маршруті в умовах дорожнього руху (за винятком перевірки навичок керування на мопеді та мотоциклі).

2.14. Екзаменаційна комісія з приймання іспитів зі знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами відповідних категорій повинна складатися не менше ніж з трьох осіб.

Склад комісії призначається керівником Центру. Головою комісії призначається працівник Центру.

До комісії повинні входити працівники Центру. Можуть також залучатися представники від закладів або транспортних підприємств, військових комісаріатів і громадських організацій.

Включати до складу екзаменаційної комісії керівника або спеціалістів закладу, які проводили підготовку (перепідготовку) осіб, що екзаменується, не дозволяється.

2.15. Члени екзаменаційної комісії повинні знати Правила дорожнього руху, порядок приймання іспитів і мати посвідчення водія відповідної категорії транспортних засобів, з якої вони будуть приймати іспити.

2.16. Іспити проводяться в такій послідовності: спочатку - іспит зі знань Правил дорожнього руху, потім - іспит (іспити) з навичок керування транспортними засобами відповідних категорій.

Іспит з навичок керування транспортними засобами приймається на транспортному засобі Центру, закладів або підприємств і організацій, який повинен бути обладнаний додатковими педалями зчеплення (крім транспортних засобів з автоматичною коробкою передач) і гальмування, дзеркалом заднього виду для екзаменатора.

Якщо особа проходила підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації водія в закладі на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач, то складання іспиту з керування транспортими засобами дозволяється на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач.

2.17. Іспити із знань Правил дорожнього руху приймаються за екзаменаційними білетами, які затверджуються Державтоінспекцією МВС (далі - екзаменаційні білети), за допомогою комп'ютерної техніки, а в разі неможливості її застосування - шляхом письмової відповіді на питання екзаменаційних білетів.

Питання екзаменаційних білетів охоплюють основні положення

законодавства про дорожній рух, усі розділи Правил дорожнього руху, інших правил, нормативів і стандартів, що регламентують безпеку дорожнього руху. Кожний екзаменаційний білет містить 20 питань, які мають порядкові номери від 1 до 20. На кожне питання пропонуються від 2 до 5 відповідей, з яких правильною і найбільш повною є одна.

Для виключення випадків запам'ятовування екзаменаційних білетів у Центрі використовуються не менше двох варіантів білетів.

Іспити приймаються одночасно від кількох осіб, число яких залежить від площі і обладнання приміщення.

Після роз'яснення екзаменатором порядку роботи на комп'ютерній техніці та правил складання іспиту починається відлік часу.

Особам, що екзаменуються, пропонується за 20 хвилин відповісти на 20 питань.

Позитивна оцінка "склав" ставиться, якщо екзаменований кандидат у водії відповів на всі екзаменаційні питання за відведений на це час та допустив не більше двох неправильних відповідей.

Особам, які у відведений час не відповіли на всі питання або допустили більше двох помилок, виставляється оцінка "не склав".

Результати відповідей фіксуються за допомогою комп'ютерної техніки або в екзаменаційній картці для проведення усного теоретичного іспиту (додаток 4).

Результат теоретичного іспиту проставляється екзаменатором в екзаменаційному листі та завіряється підписами двох членів екзаменаційної комісії.

2.18. Приймання практичного іспиту з керування транспортними засобами проводиться на транспортному засобі тієї категорії, право на керування яким отримує особа, що екзаменується.

Під час проведення іспиту перевіряється вміння особи керувати транспортним засобом.

Для визначення підготовленості особи до керування транспортним засобом враховується виконання нею таких дій:

підготовка до початку руху, увага відносно інших транспортних засобів;

своєчасність вмикання попереджувальних сигналів;

початок руху;

користування дзеркалом заднього виду;

розгін і переключання передач з нижчих на вищі і з вищих на нижчі, рух по прямій;

зупинка транспортного засобу на підйомі, а потім відновлення руху (при цьому транспортний засіб повинен плавно рушити з місця і може відкотитися назад не більше ніж на 20 см, а двигун повинен працювати);

розворот при обмеженій ширині проїжджої частини і рух заднім ходом (для цього виїхати на ділянку дороги обмежених розмірів, розвернутися при одноразовому включенні передачі заднього ходу; на проїжджій частині зупинити транспортний засіб у місці, де є заїзд у двір з правого боку; увімкнути задню передачу і заїхати у двір без використання передньої передачі; після зупинки автомобіль повинен стояти так, щоб його зовнішні контури не виступали на проїжджу частину);

гальмування і зупинка транспортного засобу при різних швидкостях, включаючи екстрену зупинку, якщо дозволяють дорожня ситуація і умови руху;

вибір дистанції і інтервалів між транспортними засобами;

маневрування на дорозі, що має дві і більше смуги для руху в одному напрямку;

об'їзд транспортних засобів, які стоять, у тому числі загального користування, та інших перешкод;

перестроювання з однієї смуги руху на іншу;

належна реакція на сигнали, що подаються іншими учасниками

дорожнього руху;

оцінка дорожніх обставин при під'їзді до регульованого перехрестя,

подання, за потреби, попереджувальних сигналів;

зупинка перед перехрестям;

дотримування сигналів світлофора або регулювальника;

плавність зрушення з місця після зупинки;

оцінка дорожніх обставин при наближенні до нерегульованого перехрестя, урахування вимог знаків, розмітки, сигналів інших учасників руху;

додержання права проїзду транспортних засобів, які мають перевагу в русі;

під'їзд до перехрестя і проїзд пішохідного переходу;

виконання випередження та обгону;

виконання зупинки транспортного засобу.

Приймання практичного іспиту проводиться у два етапи: перша частина іспиту - на майданчику для навчання з початкового керування, друга - в умовах дорожнього руху.

У Центрі повинно бути розроблено декілька маршрутів для перевірки навичок керування транспортними засобами.

Довжину маршруту рекомендується вибирати від 1 до 2 км з урахуванням наявності елементів, що дадуть можливість перевірити навички керування транспортним засобом.

Маршрути оформляються у вигляді карти (схеми маршруту) розміром 210 х 294 мм (формат А4), кожному дається порядковий номер. Перед початком іспиту екзаменатор ознайомлює осіб, що екзаменуються, з картою маршруту, за яким буде проводитися іспит.

Тривалість іспиту повинна бути достатньою для визначення вміння особи керувати транспортним засобом відповідної категорії безпечно для інших учасників дорожнього руху, але час іспиту не повинен перевищувати 15 хвилин.

Контроль за виконанням вправ першого етапу іспитів екзаменатор здійснює візуально, таким чином, щоб за потреби він міг втрутитися в хід іспиту.

Під час другого етапу іспитів екзаменатор перебуває у транспортному засобі поруч з особами, що екзаменуються, контролює правильність виконання вправ, фіксує помилки, у разі виникнення аварійної ситуації втручається в керування транспортним засобом.

Для одержання позитивної оцінки особи, що екзаменуються, не повинні допустити більше трьох помилок або двох однакових.

Відмова осіб, що екзаменуються, виконати яку-небудь вправу іспиту або створення ними аварійної ситуації означає, що іспит вони не склали.

Інформація про допущені помилки фіксується екзаменатором на зворотному боці екзаменаційного листа.

Результат практичного іспиту записується в екзаменаційний лист екзаменатором кульковою ручкою та підписується особисто.

Перевірка навичок керування на мопеді або мотоциклі проводиться на спеціальному майданчику з нанесеними габаритними елементами ("вісімка", "коридор", "коло", "дошка", "змійка"). Особи, що екзаменуються, повинні вміти виконувати такі маневри:

рух по прямій з переключенням передач з нижчих на вищі і з вищих на нижчі;

керування мопедом, мотоциклом на мінімальній швидкості (5 км/год.), не знімаючи ніг з підніжки;

виконання поворотів і розворотів малого радіуса ("габаритне коло", "змійка", "вісімка").

Іспити припиняються, якщо особи не виконали "коло", або "змійку", або "вісімку".

Двома помилками для оцінки "не склав" додатково вважається, якщо:

під час виконання "кола", "змійки" або "вісімки" особи торкалися дорожнього покриття якою-небудь частиною тіла;

при зупинці в той час, коли працював двигун, особи не змогли вимкнути передачу.

2.19. Якщо особа під час теоретичного іспиту не підтвердила знання Правил дорожнього руху, посвідчення водія (у разі наявності) у неї вилучається.

Особи, які не склали іспит зі знань Правил дорожнього руху, до іспиту з навичок керування транспортними засобами не допускаються.

Позитивна оцінка, одержана після складання іспиту зі знань Правил дорожнього руху, вважається дійсною протягом трьох місяців. Після закінчення цього терміну іспит зі знань Правил дорожнього руху призначається повторно.

У разі нескладання іспитів повторні теоретичні і практичні іспити призначаються не раніше ніж через 5 календарних днів.

Якщо особи, що отримують посвідчення водія вперше, не склали іспит із навичок керування транспортними засобами втретє, вони допускаються до наступного іспиту після проходження повного курсу підготовки керування відповідним транспортним засобом у закладі, що підтверджується довідкою про повторний курс підготовки керування транспортним засобом.

2.20. Результати складання іспитів із знань Правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами проставляються в екзаменаційному листі та завіряються підписами членів екзаменаційних комісій. У кінці кожного робочого дня роздруковується протокол екзаменаційної комісії Центру (додаток 5). Протокол підписується всіма членами комісії та затверджується підписом голови екзаменаційної комісії.

У разі незадовільного складання іспитів у Центрі (іспити не склали 2/3 осіб) особами, які проходили підготовку (перепідготовку) в закладі у складі однієї навчальної групи (далі - навчальна група), у триденний термін керівнику закладу направляється повідомлення (додаток 6) для подальшого реагування щодо підвищення якості підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

У разі встановлення таких фактів за поданням начальника Центру за місцезнаходженням закладу проводиться переатестація спеціаліста.

Аналіз успішності складання іспитів особами кожної навчальної групи закладу в Центрі оформляється довідкою успішності складання іспитів у Центрі слухачами навчальних груп з підготовки та перепідготовки водіїв (додаток 7), яка зберігається в Центрі у наглядовій справі закладу.

2.21. Особам, які склали іспити зі знань Правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами в Центрі, оформляються посвідчення водія відповідних категорій. Інформація про видані посвідчення водія вноситься до екзаменаційних листів та карток водія, завіряється печаткою Центру та підписами посадових осіб.

2.22. Посвідчення водія разом з картками водія та свідоцтвами про закінчення закладу видаються особам під особистий підпис в екзаменаційних листах (у разі використання комп'ютерної техніки) або в книгах видачі посвідчень водія (додаток 8). При цьому екзаменаційний лист додається до матеріалів справи.

Якщо облік посвідчень водія ведеться за допомогою комп'ютерної техніки, реєстри посвідчень водія (додаток 9) роздруковуються по тисячі бланків посвідчень водія та підшиваються в порядку зростання номерів.

У свідоцтва про закінчення закладів записуються серії і номери виданих посвідчень водія, дата їх видачі і назви Центрів, що їх видали. Записи завіряються підписами посадових осіб та печатками Центрів.

2.23. Строк дії посвідчення водія становить 50 років і обчислюється з дня його видачі.

У посвідченнях водія, які видаються інвалідам або особам, що мають медичні обмеження, у графі "Для особливих відміток" робиться запис: "Медична довідка обов'язкова".

2.24. Обмін посвідчення водія проводиться без складання іспитів.

2.25. У разі надання особами для отримання посвідчень водія витягу з трудових книжок або довідок з місця роботи, що підтверджують необхідний безперервний стаж керування транспортними засобами, Центр у триденний строк направляє письмові запити до установ, що видали зазначені документи.

На період отримання відповідей особам видаються тимчасові талони на право керування транспортними засобами терміном на два місяці, де зазначаються категорії транспортних засобів, право на керування якими отримала особа (далі - тимчасовий талон). Тимчасові талони на посвідчення водія обмінюються після отримання позитивних відповідей на запити.

2.26. Обмін посвідчення водія у зв'язку із зміною особистих даних власника (прізвище, ім'я та по батькові) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну, згідно з пунктом 2.24 цієї Інструкції.

Обмін посвідчення водія у зв'язку із закінченням строку його дії проводиться без складання іспитів на підставі документів, зазначених у пункті 2.1 цієї Інструкції.

2.27. Посвідчення водія, які були видані до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 року № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", можуть бути обміняні на нові згідно з пунктом 2.24 цієї Інструкції. При цьому в нових посвідченнях водія проставляються категорії:

A1, A - відповідає категорії A;

В1, В - відповідає категорії В;

С1, С - відповідає категорії С;

D1, D - відповідає категорії D;

BЕ - відповідає категоріям В і Е;

C1E, СЕ - відповідає категоріям C і Е;

D1E, DЕ - відповідає категоріям D і Е;

Т - відповідає категоріям "трамвай", "тролейбус".

Посвідчення водія з відкритими категоріями A, що були отримані особами до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 року № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", обмінюються відповідно до пункту 2.24 цієї Інструкції із зазначенням у нових посвідченнях водія категорій A1, A та В1.

2.28. У разі втрати посвідчення водія видається нове посвідчення водія з відміткою "Дублікат". На період оформлення дубліката посвідчення водія видається тимчасовий талон на право керування транспортним засобом відповідної категорії на два місяці після складання громадянином теоретичного і практичного іспитів. У разі потреби (надсилання запиту і одержання на нього відповіді, з'ясування окремих обставин, які пов'язані з втратою посвідчення тощо) строк дії талона може бути продовжений на один місяць.

Видача дубліката посвідчення водія замість втраченого у зв'язку із крадіжкою, стихійним лихом, пожежею, повінню тощо, якщо це підтверджено відповідними документами, проводиться без складання іспитів.

2.29. Обмін тимчасового талона на право керування транспортним засобом на посвідчення водія проводиться лише після перевірки особи на вчинення нею адміністративних правопорушень. Якщо провести таку перевірку в Центрі неможливо, обмін талона здійснюється після подання довідки про непозбавлення особи права на керування транспортним засобом, виданої підрозділом Державтоінспекції за зареєстрованим місцем проживання. Якщо особа без поважних причин не здійснила обмін тимчасового талона на посвідчення водія протягом трьох місяців після закінчення строку, на який він був виданий, дублікат посвідчення водія видається після складання такою особою теоретичного і практичного іспитів. Особам, які втратили тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, виданий на період оформлення дубліката посвідчення водія, новий талон видається на загальних підставах.

2.30. У разі неможливості перевірити факт попередньої видачі посвідчень водія або свідоцтв про закінчення закладу за наявними базами даних до Центру за місцем їх видачі в триденний термін направляються письмові запити.

На період отримання відповіді на запити особам видаються тимчасові талони строком на 2 місяці.

2.31. Видача тимчасових талонів проводиться за книгами обліку видачі тимчасових талонів на право керування транспортними засобами (додаток 10) під особисті підписи осіб, які отримують тимчасові талони.

Якщо облік тимчасових талонів ведеться за допомогою комп'ютерної техніки, то по кожній тисячі бланків тимчасових талонів друкується реєстр тимчасових талонів на право керування транспортними засобами (додаток 11) у порядку зростання номерів їх бланків. Реєстри зшиваються в окремі книги. Про отримання тимчасових талонів особи розписуються в екзаменаційних листах.

При видачі посвідчення водія тимчасові талони вилучаються і долучаються до матеріалів справи.

2.32. Знайдені посвідчення водія, замість яких видані нові з відміткою "Дублікат", а також посвідчення водія, які надійшли з консульських відділів (відділень) іноземних держав з інформацією щодо їх заміни на національне посвідчення водія цих держав, вважаються недійсними і здаються в Центр для знищення.

2.33. Позбавлення осіб права керування транспортними засобами провадиться відповідно до чинного законодавства.

Якщо водій позбавлений права на керування лише однією або кількома категоріями транспортних засобів, то в посвідченні водія навпроти цих категорій компостером проставляється відповідна відмітка, після чого посвідчення водія повертається власнику.

Після закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами посвідчення водія повертаються власникам або після складання іспитів із знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами проводиться їх обмін. Особам, позбавленим права керування транспортними засобами за керування ними в стані сп'яніння, посвідчення водія може бути повернуто після обов'язкового проходження медичного огляду та складання іспитів із знань Правил дорожнього руху та навичок керування транспортними засобами. При цьому іспит із навичок керування транспортними засобами приймається на транспортному засобі тієї категорії, право на керування яким особу було позбавлено.

2.34. Облік та видача посвідчень водія (тимчасових талонів) осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, разом із копіями рішень суду та карток обліку адміністративних правопорушень, які надішли в Центр на зберігання, ведеться в книзі обліку та видачі посвідчень водія осіб, які тимчасово позбавлені права керування транспортними засобами (додаток 12).

У разі використання комп'ютерної техніки при веденні обліку повернутих особам посвідчень водія після закінчення терміну позбавлення їх права керування транспортними засобами підписи осіб при поверненні їм посвідчень водія проставляються в екзаменаційних листах.

3.1. Особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Особам, які тимчасово перебувають на території України і не мають іноземних національних посвідчень водія, видача посвідчень водія здійснюється на загальних підставах.

Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.

3.2. Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх іноземних національних посвідчень водія на посвідчення водія, а також видача посвідчень водія взамін втрачених (викрадених) іноземних національних посвідчень водія не проводиться.

3.3. Співробітникам іноземних дипломатичних і консульських представництв в Україні, постійним представникам преси та інших іноземних організацій, якщо вони мають дійсні посвідчення водія іноземної держави (за умови, що країна їх постійного проживання є договірною стороною Міжнародної конвенції про дорожній рух) або міжнародні посвідчення водія, українські посвідчення видаються без проходження ними медичного огляду і складання іспитів.

Якщо у зазначених осіб немає іноземних посвідчень водія, посвідчення видаються їм на загальних підставах.

3.4. Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами внутрішніх справ України дозволу на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.

3.5. Міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземних держав, видані громадянам України за кордоном, обмінюються на українське посвідчення на загальних підставах протягом 60 діб з дати перетину кордону за умови, що ці громадяни постійно проживають на території України.

4.1. Міжнародне посвідчення водія видається Центром строком на 3 роки на підставі національного посвідчення водія, паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за заявою його власника), але не більше строку дії національного посвідчення водія. Оформлення та видача здійснюються у строк до п'яти робочих днів з дня подання необхідних документів.

4.2. Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія особи подають до Центру:

заяву, зразок якої наведений у додатку 17 до цієї Інструкції;

ксерокопію національного посвідчення водія та пред'являють оригінал цього посвідчення, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

фотокартку розміром 3,5х4,5 см на матовому папері.

Після перевірки поданих документів посадова особа Центру одразу повертає заявнику національне посвідчення водія, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

4.3. Під час оформлення документів для видачі або обміну міжнародних посвідчень водія проводяться перевірки за відповідними інтегрованими інформаційно-пошуковими системами раніше виданих посвідчень водія, наявності осіб, яких позбавлено права керування транспортними засобами, документів, які знаходяться у розшуку, осіб, які перебувають у розшуку. За результатами перевірок отримані матеріали долучаються до документів. Посадові особи Центру засвідчують результати перевірок особистими підписами (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові). Перевірки проводяться в межах строку, визначеного пунктом 4.1 цього розділу.

4.4. Після проведення перевірок на заяві посадовою особою робиться чіткий письмовий напис про прийняте щодо видачі або обміну міжнародного посвідчення водія рішення, який підтверджується підписом із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові і дати.

У разі відмови у видачі або обміні міжнародного посвідчення водія до заяви вноситься запис із зазначенням причин та підстав відмови, а саме:

позбавлення права керування транспортним засобом;

особа перебуває в розшуку;

посвідчення водія знаходиться в розшуку;

встановлення факту підробки національного посвідчення водія;

закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання міжнародного посвідчення водія;

невідповідність персональних даних заявника.

4.5. Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що вони позбавлені права керування транспортними засобами, національне посвідчення водія посадовими особами вилучається і надсилається до Центру за місцем проживання особи на зберігання до закінчення строку такого позбавлення. Строк позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку обчислюється відповідно до вимог статті 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4.6. Якщо особи, які бажають отримати (обміняти) міжнародне посвідчення водія, перебувають у розшуку або подане ними національне посвідчення водія знаходиться в розшуку чи має ознаки підробки, то таке посвідчення вилучається, а щодо таких осіб вживаються заходи в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

4.7. Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складання іспитів. Облік виданих (обміняних) міжнародних посвідчень водія ведеться в книзі видачі (обміну) міжнародних посвідчень водія (додаток 18) та реєстрі міжнародних посвідчень водія (додаток 19).

4.8. Міжнародне посвідчення водія видається власнику під особистий підпис у книзі видачі (обміну) міжнародних посвідчень водія. Національне посвідчення водія, на підставі якого було видано міжнародне, не вилучається.

4.9. Міжнародне посвідчення водія у разі пошкодження підлягає обміну, а в разі втрати повторно видається з відміткою "Дублікат" в порядку, визначеному пунктами 4.2-4.7 цього розділу.

При пошкодженні міжнародного посвідчення водія разом із документами, зазначеними у пункті 4.2 цього розділу до Центру подається пошкоджене міжнародне посвідчення водія.

5.1. Облік надходження і витрачання в Центрі бланків посвідчень водія, тимчасових талонів ведеться у книзі обліку надходження і витрачання бланків суворого обліку (додаток 13).

5.2. Облік списків навчальних груп ведеться Центром у журналі обліку списків навчальних груп з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв (додаток 14).

5.3. Бланки посвідчень водія і тимчасові талони зберігаються як документи суворого обліку.

5.4. Зіпсовані бланки посвідчень водія та тимчасові талони, посвідчення водія й тимчасові талони, що вилучені в осіб, яким заборонено керувати транспортними засобами за висновком медичної комісії, посвідчення водія, замість яких видані дублікати, а також посвідчення водія, для повернення яких власники протягом трьох років після закінчення строку позбавлення їх права керування транспортними засобами не звернулися до Центру, знищуються під час проведення чергової ревізії Центру способом, що виключає їх повторне використання. При цьому серії та номери бланків вирізаються та вклеюються до актів про знищення списаних бланків Державтоінспекції (додаток 15 ). Зазначений акт формується на підставі щомісячних актів списання зіпсованих бланків Державтоінспекції (додаток 16 ).

5.5. Матеріали, які стали підставою для видачі і обміну посвідчень водія (заяви, посвідчення водія, тимчасові талони, квитанції про сплату за спецпродукцію та послуги тощо), зшиваються в окремі справи і зберігаються у встановленому порядку три роки.

Термін зберігання списків навчальних груп, протоколів екзаменаційних комісій, книг видачі тимчасових талонів, книг обліку і видачі посвідчень водія осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, - 10 років, книги видачі посвідчень водія - 50 років після їх закінчення. Протоколи, списки навчальних груп і книги зберігаються в Центрі.

Посвідчення водія, які підшиваються до матеріалів, що стали підставою для їх обміну, гасяться штампом "Анульовано".

5.6. Книги обліку і видачі посвідчень водія, тимчасових талонів, а також справи з матеріалами, які стали підставою для видачі і обміну посвідчень водія, тимчасових талонів та інших документів, що пов'язані з екзаменаційною діяльністю, нумеруються, зшиваються і скріплюються печаткою Центру. Вони повинні мати номер з номенклатури справ канцелярії управління, відділу Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.