Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2021 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010-2015 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству економіки включати щороку за поданням Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів визначені Програмою завдання, заходи та показники до розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

3. Міністерству фінансів, Національному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання завдань та заходів Програми виходячи з можливостей державного бюджету.

4. Національному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів подавати до 15 квітня року, що настає за звітним періодом, Кабінетові Міністрів України і Міністерству економіки щорічні звіти про результати виконання Програми.

Метою Програми є:

створення умов для наближення енергоємності валового внутрішнього продукту України до рівня розвинутих країн та стандартів Європейського Союзу, зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту протягом строку дії Програми на 20 відсотків порівняно з 2008 роком (щороку на 3,3 відсотка), підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки;

оптимізація структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, зокрема природного газу, та заміщення їх іншими видами енергоресурсів, у тому числі отриманими з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами.

Можливі три способи розв'язання проблеми.

Перший спосіб передбачає розроблення і виконання окремих галузевих та регіональних програм енергоефективності відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1567 "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів".

Однак, як свідчить практика, у разі, коли заходи галузевої або регіональної програми не є складовою частиною відповідної державної програми, неможливо досягти значного зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту та оптимізації структури енергетичного балансу держави.

Другий спосіб реалізується через продовження роботи з виконання Комплексної державної програми з енергозбереження, основним завданням якої є забезпечення економії паливно-енергетичних ресурсів за рахунок зменшення обсягу їх споживання.

Недоліками другого способу є:

надання переваги зменшенню обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів замість підвищення ефективності їх використання з одночасною оптимізацією структури енергетичного балансу держави;

недосконалість механізму контролю за виконанням зазначеної Програми;

неврегульованість питання щодо оптимізації структури енергетичного балансу держави.

Третій, оптимальний спосіб передбачає розроблення і виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки, що дасть можливість створити умови для зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, оптимізації структури енергетичного балансу держави, збільшення обсягу використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, визначення найбільш перспективних і результативних напрямів зменшення рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, удосконалення законодавства, розроблення відповідних стандартів, нормативів і технічних регламентів, необхідних для формування ефективної системи державного управління енергоефективністю, впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у сфері енергоефективності.

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

впровадження новітніх технологій виробництва та споживання енергетичних ресурсів, когенераційних технологій, а також технологій, що передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання;

використання енергії сонця та геотермальної енергії;

видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ як альтернативного виду палива;

виробництва та використання біопалива;

розвитку вітроенергетики;

модернізації газотранспортної системи, систем тепло- та водопостачання, теплових електростанцій та теплоелектроцентралей;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу споживання енергоресурсів установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища;

законодавчого врегулювання питань щодо зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту та оптимізації структури енергетичного балансу держави, адаптації національного законодавства у сфері енергоефективності, енергозбереження та альтернативної енергетики до законодавства Європейського Союзу;

створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у сферу енергоефективності та енергозбереження з метою оптимізації структури енергетичного балансу держави, зменшення обсягу викидів забруднювальних речовин;

формування державної системи моніторингу і контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, виконанням галузевих і регіональних програм енергоефективності, підвищення рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників енергоспоживання;

проведення структурної перебудови підприємств, спрямованої на зниження матеріало- та енергоємності виробництва;

удосконалення механізму фінансування заходів, які потребують державної підтримки і спрямовані на зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів, зменшення обсягу викидів забруднювальних речовин;

активізації міжнародного співробітництва в рамках реалізації стратегії енергетичної безпеки держави;

популяризації серед широких верств населення через засоби масової інформації ефективного та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, включення відповідних питань до програм навчальних закладів, утворення регіональних центрів інформування громадськості.

Строк виконання Програми узгоджується з етапами реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року як базового документа у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Основними завданнями Програми є:

удосконалення законодавства у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та системи стандартизації у сфері енергоефективності:

- забезпечення законодавчого врегулювання питань щодо функціонування системи стандартизації;

- розроблення стандартів у сфері енергоефективності;

адаптація законодавства України у сфері енергоефективності і відновлюваних джерел енергії до законодавства ЄС;

оптимізація структури енергетичного балансу держави, зокрема заміщення традиційних видів палива іншими видами, насамперед отриманими з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами, шляхом впровадження:

- когенераційних технологій;

- технологій, що передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання;

- технологій використання енергії сонця та геотермальної енергії;

- реалізація проектів з будівництва сонячних установок для виробництва електроенергії та задоволення потреб у гарячому водопостачанні;

- будівництво та реконструкція електричних мереж, пристанційних вузлів та підстанцій для приєднання об'єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії;

зменшення обсягу технологічних витрат і втрат енергоресурсів у результаті модернізації та реконструкції обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності, зокрема шляхом:

- санації житлових будинків і будівель бюджетних установ;

- модернізації газотранспортної системи, устатковання теплових електростанцій, теплоелектроцентралей та котлоагрегатів, що використовуються у комунальному господарстві;

- розроблення проектно-технічної документації для реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії;

- здійснення заходів, спрямованих на формування у суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності;

Завдання і заходи з виконання Програми наведені у додатку 2.

Санація будівлі бюджетної установи - це комплекс технічних заходів, спрямованих на її відновлення, що здійснюються з метою приведення теплотехнічних характеристик будівлі до сучасних вимог, норм і стандартів, зменшення втрат енергоресурсів та води, а також поліпшення умов перебування у будівлі працівників.

До санаційних робіт належать:

проведення термоізоляції зовнішніх стін будівлі, підвалу та фундаменту;

модернізація покрівлі з можливим облаштуванням її сонячними колекторами;

модернізація у будівлі теплових, водопровідних, каналізаційних, вентиляційних та електричних мереж, переведення будівлі на електротеплоакумуляційний обігрів;

заміна радіаторів опалення, встановлення приладів обліку енергоресурсів та води, запровадження багатотарифного обліку електроенергії;

будівництво або модернізація котельні у будівлі;

облаштування або ремонт теплових пунктів;

заміна і ремонт вікон, балконних блоків та вхідних дверей до будівлі.

Виконання Програми дасть змогу:

знизити рівень енергоємності валового внутрішнього продукту на 20 відсотків порівняно з 2008 роком;

підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки;

зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв, обсяг споживання органічного палива, техногенний вплив на довкілля і підвищити рівень екологічної безпеки систем теплопостачання;

створити нові робочі місця;

удосконалити механізм державного управління і регулювання у сфері енергоефективності, енергозбереження та альтернативної енергетики, оптимізувати структуру та обсяг енергоспоживання;

зменшити обсяг виробничих витрат на 10 відсотків, невиробничих втрат енергоносіїв - на 25 відсотків рівня відповідних показників, що діяли на момент прийняття Програми;

ліквідувати перехресне субсидування під час ціно- та тарифоутворення;

частково розв'язати проблему виплати заборгованості з оплати спожитих енергоресурсів;

створити умови для залучення фінансових ресурсів, необхідних для оновлення та модернізації виробничих фондів;

підвищити економічну та енергетичну ефективність і рівень надійності енергетичного обладнання теплових електростанцій, теплоелектроцентралей;

забезпечити збільшення на 25 відсотків установленої потужності теплової генерації в результаті проведення реконструкції теплових електростанцій і теплоелектроцентралей та зменшення фактичних питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, пов'язаних з виробленням теплової і електричної енергії;

оптимізувати структуру енергетичного балансу держави, зокрема забезпечити зменшення частки природного газу та нафтопродуктів, вугілля і торфу, заміщення їх іншими видами енергетичних ресурсів, насамперед отриманими з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами.

У результаті виконання Програми обсяг заміщення природного газу в енергетичному балансі держави повинен становити починаючи з 2016 року не менш як 15 млрд.куб. метрів, а нафтопродуктів - 1 млн. тонн;

підвищити рівень теплозабезпечення населення та зменшити обсяг використання природного газу для виробництва теплової енергії, необхідної для опалення житлового фонду, на 60 відсотків, будівель бюджетних установ - на 35 відсотків;

зменшити на 50 відсотків обсяг видатків державного бюджету на фінансування надання комунальних послуг з енергозабезпечення бюджетним установам;

забезпечити зменшення на 20 відсотків споживання природного газу;

зменшити обсяг капітальних вкладень у проведення заміни теплоенергетичного обладнання на підприємствах комунальної енергетики, промисловості та нафтогазового комплексу;

знизити на 20 відсотків рівень енергоємності робіт з транспортування, зберігання та розподілу газу порівняно з 2008 роком, підвищити надійність та енергетичну ефективність транзиту природного газу магістральними газопроводами;

зменшити на 15-20 відсотків обсяг використання природних ресурсів (води, корисних копалин, атмосферного повітря тощо) за рахунок зменшення обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів;

забезпечити зменшення на 15-20 відсотків обсягу викидів забруднювальних речовин;

підвищити рівень надання комунальних послуг для всіх верств населення з одночасним зниженням тарифів на такі послуги;

знизити рівень соціальної напруги через зменшення аварійних зупинок теплових електростанцій та енергорозподільних мереж.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 285,32 млрд. гривень, у тому числі 30,1 млрд. гривень - за рахунок державного бюджету, 15 млрд. гривень - за рахунок місцевих бюджетів, 240,22 млрд. гривень - за рахунок інших джерел.

Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проекту державного та місцевих бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених головному розпорядникові бюджетних коштів, відповідальному за виконання завдань і заходів Програми.

Кошти, передбачені для проведення санації будівель бюджетних установ у 2010-2011 роках, використовуються центральними органами виконавчої влади для розроблення проектно-кошторисної документації та реалізації проектів.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. N 1446 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 89, ст. 2991).

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. N 243.

3. Державний замовник - НАЕР.

4. Керівник програми - Голова НАЕР.

5. Виконавці заходів програми: НАЕР, центральні, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

6. Строк виконання: 2010-2015 роки.

7. Прогнозовані обсяги та джерела фінансування