Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2021 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову економічну програму енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству економіки включати щороку за поданням Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів визначені Програмою завдання, заходи та показники до розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

3. Міністерству фінансів, Національному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання завдань та заходів Програми виходячи з можливостей державного бюджету.

4. Національному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів подавати до 15 квітня року, що настає за звітним періодом, Кабінетові Міністрів України і Міністерству економіки щорічні звіти про результати виконання Програми.

Метою Програми є:

створення умов для наближення енергоємності валового внутрішнього продукту України до рівня розвинутих країн та стандартів Європейського Союзу, зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту протягом строку дії Програми на 20 відсотків порівняно з 2008 роком (щороку на 3,3 відсотка), підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки;

оптимізація структури енергетичного балансу держави, у якому частка енергоносіїв, отриманих з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, становитиме у 2015 році не менш як 10 відсотків, шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, зокрема природного газу, та заміщення їх альтернативними видами енергоресурсів, у тому числі вторинними, за умови належного фінансування Програми.

Можливі три способи розв'язання проблеми.

Перший спосіб передбачає розроблення і виконання окремих галузевих та регіональних програм енергоефективності відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1567 "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів" .

Однак, як свідчить практика, у разі, коли заходи галузевої або регіональної програми не є складовою частиною відповідної державної програми, неможливо досягти значного зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту та оптимізації структури енергетичного балансу держави.

Другий спосіб передбачає продовження роботи з виконання Комплексної державної програми енергозбереження України і Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики, основними завданнями яких є забезпечення економії традиційних паливно-енергетичних ресурсів за рахунок відповідно зменшення обсягу їх споживання та використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії.

Недоліками другого способу є:

надання переваги зменшенню обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів замість підвищення ефективності їх використання з одночасною оптимізацією структури енергетичного балансу держави;

недосконалість механізму контролю за виконанням зазначених програм;

неврегульованість питання щодо оптимізації структури енергетичного балансу держави.

Третій, оптимальний спосіб передбачає розроблення і виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки, що дасть можливість створити умови для зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, оптимізації структури енергетичного балансу держави шляхом збільшення обсягу використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, вторинних енергоресурсів, впровадити дієвий механізм реалізації державної політики у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

впровадження новітніх технологій виробництва та споживання енергетичних ресурсів, когенераційних технологій, а також технологій, що передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання;

використання енергії сонця та геотермальної енергії;

видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ і сланцевого газу як альтернативних видів палива;

виробництва та використання біопалива;

розвитку вітроенергетики, малої гідроенергетики і біоенергетики;

модернізації газотранспортної системи, систем тепло- та водопостачання, теплових електростанцій та теплоелектроцентралей;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу споживання енергоресурсів установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища;

законодавчого врегулювання питань щодо зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту та оптимізації структури енергетичного балансу держави, адаптації національного законодавства у сфері енергоефективності, енергозбереження та альтернативної енергетики до законодавства Європейського Союзу;

створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у сферу енергоефективності та енергозбереження з метою оптимізації структури енергетичного балансу держави, зменшення обсягу викидів забруднювальних речовин;

формування державної системи моніторингу і контролю за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, виробництвом енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, виконанням цієї Програми, галузевих і регіональних програм енергоефективності, підвищення рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників енергоспоживання;

проведення структурної перебудови підприємств, спрямованої на зниження матеріало- та енергоємності виробництва;

удосконалення механізму фінансування заходів, які потребують державної підтримки і спрямовані на зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів, зменшення обсягу викидів забруднювальних речовин;

активізації міжнародного співробітництва в рамках реалізації стратегії енергетичної безпеки держави;

популяризації серед широких верств населення через засоби масової інформації ефективного та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів, включення відповідних питань до програм навчальних закладів, утворення регіональних центрів інформування громадськості.

Строк виконання Програми узгоджується з етапами реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року як базового документа у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Основними завданнями Програми є:

удосконалення законодавства та системи стандартизації у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива шляхом:

- розроблення технічних завдань та стандартів у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- адаптації національного законодавства у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива до законодавства Європейського Союзу;

зменшення обсягу технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у результаті модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності, зокрема шляхом:

- оновлення, модернізації енерговитратного технологічного обладнання промислових підприємств;

- проведення санації житлових будинків, об'єктів соціальної сфери та будівель установ, які повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі розроблення проектно-кошторисної документації;

- впровадження когенераційних технологій на підприємствах комунальної форми власності у сфері теплової енергетики;

- впровадження технологій, які передбачають використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання на підприємствах комунальної форми власності та у бюджетних установах;

- проведення модернізації газотранспортної системи, устатковання теплових електростанцій, теплоелектроцентралей;

- проведення модернізації об'єктів комунального господарства, у тому числі переведення котелень, що обслуговують об'єкти соціальної сфери, на використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- будівництва та реконструкції електричних мереж, будівництва пристанційних вузлів, підстанцій та електричних мереж для приєднання об'єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії;

- здійснення заходів, спрямованих на формування в суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності, розвитку та використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

оптимізація структури енергетичного балансу держави, зокрема заміщення традиційних видів енергоресурсів іншими видами, у тому числі отриманими з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, а також вторинними енергетичними ресурсами, шляхом:

- будівництва електрогенеруючих потужностей на основі використання енергії вітру;

- реалізації проектів з будівництва сонячних установок для виробництва електроенергії та теплової енергії, установок для виробництва біодизеля та паливного біоетанолу, синтетичного палива;

- відновлення малої гідроенергетики та будівництва нових потужностей;

- реалізації проектів з будівництва установок, що працюють на твердому біопаливі та біогазі, для виробництва теплової і електричної енергії;

- реалізації пілотних проектів з будівництва установок для генерації електроенергії з використанням енергії біомаси, будівництва геотермальних теплових електростанцій з використанням супутнього газу;

- впровадження технологій використання промислового газу, а також низьконапірного газу, видобутого з родовищ нафти і газу, для виробництва теплової та електричної енергії;

- реалізації проектів з перероблення торфу та виготовлення торфобрикетів, фрезерного торфу;

- науково-технічного забезпечення виконання Програми, у тому числі проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- створення системи моніторингу виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива відповідно до заходів Програми;

- проведення досліджень потенціалу регіонів щодо розміщення об'єктів відновлюваної енергетики;

- проведення досліджень поточного стану малих гідроелектростанцій;

- проведення досліджень вітропотенціалу, зокрема визначення пріоритетних районів розташування вітрових електростанцій та встановлення вимірювального устатковання.

Завдання і заходи з виконання Програми наведені у додатку 2.

Санація житлових будинків, об'єктів соціальної сфери та будівель установ, які повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, є комплексом технічних заходів, спрямованих на їх відновлення та приведення їх теплотехнічних характеристик у відповідність із сучасними вимогами, нормами і стандартами, зменшення втрат енергоресурсів та води, а також поліпшення умов перебування працівників.

До робіт із санації належать:

термоізоляція зовнішніх стін будівлі, підвалу та фундаменту;

модернізація покрівлі з можливим установленням на ній сонячних колекторів;

модернізація теплових, водопровідних, каналізаційних, вентиляційних та електричних мереж будівлі, переведення її на електротеплоакумуляційний обігрів;

заміна радіаторів опалення, встановлення приладів обліку енергоресурсів та води, запровадження багатотарифного обліку електроенергії;

будівництво або модернізація котельні у будівлі;

облаштування або ремонт теплових пунктів;

заміна і ремонт вікон, балконних блоків та вхідних дверей будівлі.

Виконання Програми дасть змогу:

знизити рівень енергоємності валового внутрішнього продукту на 20 відсотків порівняно з 2008 роком;

оптимізувати структуру енергетичного балансу держави, у якому частка енергоносіїв, отриманих з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, становитиме у 2015 році не менш як 10 відсотків;

підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки;

зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв, обсяг споживання органічного палива, техногенний вплив на довкілля і підвищити рівень екологічної безпеки систем теплопостачання;

створити нові робочі місця;

удосконалити механізм державного управління і регулювання у сфері енергоефективності, енергозбереження та альтернативної енергетики, оптимізувати структуру та обсяг енергоспоживання;

зменшити обсяг виробничих витрат на 10 відсотків, невиробничих втрат енергоносіїв - на 25 відсотків рівня відповідних показників, що діяли на момент прийняття Програми;

ліквідувати перехресне субсидування під час ціно- та тарифоутворення;

частково розв'язати проблему виплати заборгованості з оплати спожитих енергоресурсів;

створити умови для залучення фінансових ресурсів, необхідних для оновлення та модернізації виробничих фондів;

підвищити економічну та енергетичну ефективність і рівень надійності енергетичного обладнання теплових електростанцій, теплоелектроцентралей;

оптимізувати структуру енергетичного балансу держави, зокрема забезпечити зменшення частки природного газу та нафтопродуктів, вугілля і торфу, заміщення їх іншими видами енергетичних ресурсів, насамперед отриманими з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами.

У результаті виконання Програми обсяг заміщення природного газу в енергетичному балансі держави повинен становити починаючи з 2016 року не менш як 15 млрд.куб. метрів, а нафтопродуктів - 1 млн. тонн;

підвищити рівень теплозабезпечення населення та зменшити обсяг використання природного газу для виробництва теплової енергії, необхідної для опалення житлового фонду, на 60 відсотків, будівель бюджетних установ - на 35 відсотків;

зменшити на 50 відсотків обсяг видатків державного бюджету на фінансування надання комунальних послуг з енергозабезпечення бюджетним установам;

забезпечити зменшення на 20 відсотків споживання природного газу;

зменшити обсяг капітальних вкладень у проведення заміни теплоенергетичного обладнання на підприємствах комунальної енергетики, промисловості та нафтогазового комплексу;

знизити на 20 відсотків рівень енергоємності робіт з транспортування, зберігання та розподілу газу порівняно з 2008 роком, підвищити надійність та енергетичну ефективність транзиту природного газу магістральними газопроводами;

зменшити на 15-20 відсотків обсяг використання природних ресурсів (води, корисних копалин, атмосферного повітря тощо) за рахунок зменшення обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів;

забезпечити зменшення на 15-20 відсотків обсягу викидів забруднювальних речовин;

підвищити рівень надання комунальних послуг для всіх верств населення з одночасним зниженням тарифів на такі послуги;

знизити рівень соціальної напруги через зменшення аварійних зупинок теплових електростанцій та енергорозподільних мереж.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 347,82 млрд. гривень, у тому числі 13,81 млрд. - за рахунок державного бюджету, 15 млрд. - за рахунок місцевих бюджетів, 319,01 млрд. гривень - за рахунок інших джерел.

Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених головному розпорядникові бюджетних коштів.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. № 1446 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 89, ст. 2991).

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 16, ст. 762).

3. Державний замовник - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження.

4. Керівник Програми - Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

5. Виконавці заходів Програми - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, центральні, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

6. Строк виконання: 2010-2015 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування