Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства

Відповідно до статті 17 Закону України "Про тваринний світ" Кабінет Міністрів України

Затвердити Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, що додається.

1. Тимчасовий порядок регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства.

Рибне господарство - галузь народного господарства, завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції.

2. Ведення рибного господарства здійснюється у поверхневих, територіальних та внутрішніх морських водах, у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у відкритому морі та в економічних зонах інших держав підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Мінрибгоспу, іншими підприємствами, установами і організаціями, а також громадянами відповідно до міжнародних договорів України.

3. Терміни, що використовуються в цьому Тимчасовому порядку, мають таке значення:

водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.

До водних живих ресурсів належать:

прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;

круглороті;

морські ссавці;

водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові;

ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;

водорості, вищі водні рослини;

живі об'єкти рибного господарства - водні живі ресурси, які використовуються в процесі ведення рибного господарства і здійснення рибальства.

Види тварин та рослин, занесені до Червоної книги України або заборонені для добування чи штучного розведення, не є об'єктами рибного господарства і відносини у галузі їх охорони, використання і відтворення не регулюються Тимчасовим порядком;

водні живі ресурси загальнодержавного значення - всі водні живі ресурси, які перебувають у стані природної волі за межами штучно створених рибницьких водойм чи споруд, а також ізольованих рибогосподарських водойм, що використовуються для одержання продукції товарного рибництва;

рибництво - штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів. Рибницько-меліоративні та біотехнічні заходи, спрямовані на сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів у стані природної волі, не належать до рибництва;

промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;

любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних і збирання водних рослин у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування;

користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;

ліміти (квоти) спеціального використання водних живих ресурсів - дозволені обсяги вилучення (вилову, добування, збирання) водних живих ресурсів із природного середовища;

квоти спеціального використання водних живих ресурсів - частки ліміту, встановлені для конкретних користувачів.

4. Ведення рибного господарства та рибальство повинні здійснюватись з додержанням таких основних вимог:

недопущення погіршення умов існування водних живих ресурсів;

забезпечення охорони водних живих ресурсів від браконьєрського та іншого використання, що проводиться з порушенням правил;

сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом проведення біотехнічних та рибницько - меліоративних робіт,

спрямованих на поліпшення умов їх існування, здійснення заходів щодо штучного відтворення водних живих ресурсів;

виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів;

забезпечення управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та збереження середовища їх перебування;

виконання норм і вимог міжнародного права щодо здійснення рибальства;

забезпечення науково обгрунтованого раціонального використання водних живих ресурсів.

5. Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що здійснюють управління у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, є Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях.

6. Підприємства, установи, організації та громадяни мають право безкоштовно використовувати водні живі ресурси для задоволення наукових, культурно-освітніх, естетичних та інших потреб, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у визначених для цих цілей водоймах (їх ділянках) загального користування для задоволення особистих потреб.

7. Загальне використання водних живих ресурсів здійснюється без їх вилучення із природного середовища, за винятком любительського і спортивного рибальства у визначених для цих цілей водоймах (їх ділянках) загального користування.

8. До спеціального використання водних живих ресурсів належать усі їх види користування, за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування, що здійснюються з їх вилученням (виловом, добуванням, збиранням) із природного середовища.

9. До спеціального використання водних живих ресурсів належить:

промислове рибальство;

добування водних живих ресурсів для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілей;

добування водних живих ресурсів для зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями;

регулювання чисельності водних живих ресурсів з метою запобігання заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу і рибному господарству (меліоративний вилов малоцінних і хижих видів риб, шкідливих водних організмів);

любительське і спортивне рибальство, що здійснюється поза межами визначених для цих цілей водойм ( їх ділянок) загального користування.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші види спеціального використання водних живих ресурсів.

10. Спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюється за спеціальним дозволом і за плату, порядок визначення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

11. Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів - це офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувача на спеціальне використання визначених водних живих ресурсів у межах затверджених лімітів (виділених квот).

12. Ліміти спеціального використання водних живих ресурсів у розрізі річкових басейнів, районів морського промислу, основних типів і категорій водойм щорічно затверджуються Мінекобезпеки за поданням Мінрибгоспу на підставі обгрунтувань науково-дослідних установ та організацій, а на водоймах, де наукові дослідження не проводяться, - на підставі обгрунтувань органів рибоохорони.

13. Правила розроблення, розгляду, погодження та затвердження лімітів (квот) спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Мінрибгоспом та Мінекобезпеки .

14. Розподіл затверджених лімітів (квот) між окремими користувачами і доведення розподілених лімітів (квот) до них здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

15. Видача дозволів на спеціальне, в тому числі промислове, використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, за винятком тих, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, та видів, занесених до Червоної книги України, здійснюється Мінрибгоспом відповідно до законодавства .

16. Дозволи на промислове рибальство, промислове добування інших водних живих ресурсів у водоймах, що належать до природно-заповідного фонду, видаються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки в межах затверджених лімітів (квот) за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню його діяльності.

17. Переважне право на одержання дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів мають:

користувачі, що здійснюють добування водних живих ресурсів, які внаслідок виникнення надзвичайних екологічних ситуацій

перебувають під загрозою загибелі або збереження яких у природному середовищі неможливе;

користувачі, які здійснюють заходи із штучного відтворення водних живих ресурсів у порядку, встановленому за погодженням з органами Мінрибгоспу і Мінекобезпеки;

спеціалізовані рибогосподарські підприємства та організації, які здійснюють добування водних живих ресурсів у порядку виконання державних замовлень;

науково-дослідні та інші установи і організації, які здійснюють вилов водних живих ресурсів з метою виконання наукових програм;

користувачі, які традиційно здійснюють спеціальне використання водних живих ресурсів.

18. Дозволи на спеціальне, крім промислового, використання водних живих ресурсів у межах природно-заповідного фонду України та видів риб, морських ссавців, водних безхребетних і рослин, занесених до Червоної книги України, видаються Мінекобезпеки згідно з установленими правилами за плату, розмір якої визначається за погодженням з Мінфіном.

19. Дозволи на здійснення промислового рибальства, добування водних живих ресурсів для утримання і розведення їх у неволі чи в напіввільних умовах для комерційних та інших цілей, а також любительського та спортивного рибальства, що здійснюється в порядку спеціального використання за межами рибницьких водойм чи споруд або водойм ( їх ділянок), де любительське та спортивне рибальство організовується товариствами мисливців і рибалок або іншими користувачами, видаються за плату, розмір якої визначається Мінрибгоспом за погодженням з Мінфіном.

20. Капітани суден для ведення промислу у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, крім дозволу, повинні мати рибальські квитки за формою, затвердженою Мінрибгоспом, а для ведення промислу в економічних зонах інших держав - також усі інші документи згідно з міжнародними договорами України.

21. Водні живі ресурси, вилучені в порядку спеціального використання і відповідно до вимог цього Тимчасового порядку та інших актів законодавства, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь лову.

22. Водні живі ресурси, добуті з метою спеціального використання, підлягають обліку до початку їх реалізації, переробки чи розміщення у відповідних приміщеннях (місцях) або на транспортних засобах.

Порядок обліку вилучення (вилову, добування, збирання) водних живих ресурсів визначається Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

23. Рибальство здійснюється на основі відповідних правил, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу на основі наукових обгрунтувань за басейново-територіальним принципом і затверджуються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

24. Промислове добування водних живих ресурсів, щодо яких застосовуються додаткові обмеження, регламентується, крім правил, спеціальними режимами рибальства.

Спеціальні режими рибальства встановлюються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки на підставі біологічних обгрунтувань.

25. Спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення для наукових цілей може дозволятися науково-дослідним організаціям в усіх рибогосподарських водоймах, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України у проміжок часу і знаряддями лову, зазначеними у погоджених в установленому порядку програмах конкретних наукових досліджень. Доцільність проведення науково-дослідницьких робіт, умови виконання яких не передбачені правилами рибальства, визначається науково-промисловою радою Мінрибгоспу, а видача дозволів на їх здійснення погоджується з Мінекобезпеки.

26. Припинення права на спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюється шляхом анулювання спеціального дозволу органами, які ці дозволи видали, у разі:

закінчення терміну, на який цей дозвіл було видано;

добровільної відмови користувача від нього або коли потреба у його використанні відпала;

припинення діяльності користувачів, які здійснювали використання водних живих ресурсів;

систематичного чи грубого порушення користувачами визначеного порядку спеціального використання водних живих ресурсів, умов дозволів на їх використання, норм, правил рибальства та інших вимог або договірних зобов'язань щодо охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

різкого погіршення біологічного стану водних живих ресурсів та умов їх існування, зниження рибопродуктивності та екологічної цінності водойм, погіршення видового складу та якості водних живих ресурсів внаслідок дії природних чинників або у процесі природокористування з вини користувачів;

спеціального використання водних живих ресурсів без поважних причин і без погодження з відповідними органами рибоохорони Мінрибгоспу не у зазначені в дозволі терміни або використання їх не за призначенням;

надходження вимог про припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів від органів Мінекобезпеки, державних органів санітарного, ветеринарного нагляду, інших спеціально уповноважених на те органів державного контролю;

відсутності або систематичного порушення правил ведення первинного обліку чисельності та використання водних живих ресурсів, неподання цієї інформації відповідним державним органам;

інших випадків, передбачених законодавством.

Істотні зміни в організації спеціального використання водних живих ресурсів ( різка зміна промислової обстановки, підвищення обсягів прилову цінних видів риб тощо) тягнуть за собою скасування раніше виданих дозволів на спеціальне використання цих ресурсів. Нові дозволи видаються користувачам в установленому порядку.

Припинення права на спеціальне використання водних живих ресурсів не звільняє користувачів цих ресурсів від зобов'язань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань охорони і використання водних живих ресурсів.

27. Користувачі водних живих ресурсів мають право:

в установленому порядку здійснювати використання водних живих ресурсів;

власності на добуті в установленому порядку водні живі ресурси та доходи від їх реалізації;

на компенсацію збитків, заподіяних їм порушеннями природоохоронного законодавства;

оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їх права на використання водних живих ресурсів.

Користувачі мають передбачені законодавством України інші права щодо використання водних живих ресурсів.

28. Користувачі водних живих ресурсів зобов'язані:

дотримуватися встановлених лімітів (квот) вилучення (вилову, добування, збирання), правил рибальства, інших норм щодо використання водних живих ресурсів;

своєчасно вносити плату за спеціальне використання водних живих ресурсів;

не допускати погіршення умов існування водних живих ресурсів внаслідок власної діяльності, утримувати в належному санітарному стані берегові водоохоронні смуги (зони) в районах здійснення рибальства та використовувати їх з дотриманням вимог законодавства;

вести первинний облік чисельності та використання водних живих ресурсів, вивчати їх біологічний стан і стан наданих у користування рибогосподарських водойм (їх ділянок), а також подавати в установленому порядку інформацію органам, що здійснюють державний облік водних живих ресурсів та їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу водних живих ресурсів;

здійснювати в установленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, в тому числі штучного, водних живих ресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;

не допускати без дозволу органів Мінекобезпеки, погодженого з органами рибоохорони Мінрибгоспу і державними органами ветеринарного нагляду, переселення і акліматизації водних живих ресурсів;

безперешкодно допускати в місця добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників державних органів відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу, органів Мінекобезпеки, надавати на їх вимогу необхідні документи про стан обліку та використання водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження;

надавати можливість представникам органів рибоохорони Мінрибгоспу та Мінекобезпеки під час виконання ними службових обов'язків користуватися попутними суднами та іншими видами транспорту, а також засобами зв'язку;

виконувати зобов'язання, що випливають з міжнародних договорів України, дотримуватися вимог міжнародного права щодо охорони водних живих ресурсів за межами юрисдикції України.

Користувачі, які здійснюють використання водних живих ресурсів, зобов'язані виконувати й інші обов'язки щодо їх охорони, використання і відтворення відповідно до законодавства України.

29. Рибництво здійснюється шляхом штучного розведення чи вирощування водних організмів, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах, а також шляхом вирощування організмів "сидячих" видів на спеціально визначених ділянках водойм у стані природної волі.

30. Залежно від цільового призначення може здійснюватися рибництво, спрямоване на збільшення запасів і поліпшення видового складу водних живих ресурсів у природному середовищі шляхом їх штучного розведення та наступного вселення до природних водойм, а також товарне рибництво, спрямоване на природне відтворення, штучне розведення і вирощування водних живих ресурсів з метою одержання товарної продукції.

31. Під час здійснення рибництва в режимі спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) повинно бути забезпечено збереження цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів, які раніше перебували у виділеній для рибництва водоймі (її ділянці), додержання встановлених законодавством вимог до охорони і використання водних та інших природних ресурсів, наданих у користування для потреб рибництва.

32. Розведення нових або генетично змінених водних живих організмів без позитивних висновків екологічної експертизи, а також здійснення рибництва за межами ізольованих штучних водойм і споруд без погодження з органами рибоохорони Мінрибгоспу та Мінекобезпеки забороняється.

33. Рибництво в ізольованих природних рибогосподарських водоймах здійснюється відповідно до Положення про спеціальне товарне рибне господарство, затвердженого Мінрибгоспом.

34. Водні живі ресурси, одержані в порядку ведення товарного рибництва, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, які у передбаченому законодавством порядку здійснювали їх відтворення. Питання охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибництві регулюються законодавством.

35. Право на користування поверхневими, територіальними і внутрішніми морськими водами, континентальним шельфом і водами виключної (морської) економічної зони, водоймами, розташованими на території більше ніж однієї області, а також на їх притоках усіх порядків надається користувачам водних живих ресурсів шляхом видачі дозволу на їх спеціальне використання в місцях і в терміни, зазначені у дозволі.

36. З метою здійснення промислового рибальства, а також організації культурних рибних господарств, любительського і спортивного рибальства рибогосподарські водойми (їх ділянки), за винятком морських вод і лиманів, можуть надаватись у користування на термін, визначений законодавством.

Надання земель водного фонду у користування здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

37. Природні рибогосподарські водойми або їх ділянки для цілей рибництва надаються у користування відповідно до законодавства.

38. Охорона водних живих ресурсів - це система заходів, спрямованих на їх збереження, відтворення та раціональне використання, охорону і поліпшення умов їх існування.

Спеціальними органами, що забезпечують відтворення, охорону водних живих ресурсів і регулювання рибальства, а також контроль у цій галузі, є органи відтворення, охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу.

39. Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства здійснюють Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях у межах своєї компетенції.

40. Органи рибоохорони Мінрибгоспу , що забезпечують охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів;

перевіряти документи на право спеціального використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;

доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до місцевих органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ;

вилучати в осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя їх добування, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі організми, а також відповідні документи;

використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

викликати громадян і посадових осіб для давання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;

без перешкод відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

брати участь у проведенні державної екологічної експертизи відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;

визначати обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих організмів за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами;

подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону використання і відтворення водних живих ресурсів.

41. Інспектори органів рибоохорони Мінрибгоспу відповідно до законодавства мають право на отримання зброї індивідуального захисту як спеціальний захід забезпечення безпеки, а також право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, встановленими Мінрибгоспом.

42. Органи рибоохорони Мінрибгоспу мають право залучати до охорони водних живих ресурсів громадських інспекторів рибоохорони.

Положення про громадських інспекторів рибоохорони затверджується Мінрибгоспом.

43. Стимулювання праці інспекторів органів рибоохорони здійснюється в установленому законодавством порядку.

44. З метою охорони і відтворення водних живих ресурсів їх спеціальне використання може бути обмежено або заборонено в окремих водоймах (їх ділянках) за спільним рішенням органів Мінрибгоспу та Мінекобезпеки.

45. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), які мають особливо важливе значення для охорони і відтворення водних живих ресурсів, права водокористувачів можуть бути обмежені відповідно до законодавства.

46. Під час здійснення господарської та іншої діяльності, проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, у прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України повинні передбачатися і здійснюватися користувачами заходи щодо збереження належного екологічного стану і умов відтворення водних живих ресурсів, забезпечення недоторканності місць нересту, зимівлі, нагулу цінних видів риб та інших місць, що становлять особливу цінність для їх охорони і відтворення.

47. Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об'єктах, встановлення гідрологічного режиму та інша діяльність, що впливає чи може впливати на умови існування водних живих ресурсів, повинна здійснюватися з урахуванням інтересів рибного господарства.

48. З метою охорони екологічного стану середовища існування водних живих ресурсів на всіх рибогосподарських водоймах встановлюються прибережні захисні смуги і водоохоронні зони, розмір і режим використання яких визначається законодавством.

49. Під час здійснення господарської та іншої діяльності, яка може завдати шкоди водним живим ресурсам, забороняється:

скидати у господарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;

вводити в експлуатацію господарські та інші об'єкти, застосовувати будь-які технології без забезпечення їх засобами захисту водних живих ресурсів або середовища їх існування;

експлуатувати водозабірні споруди, не забезпечені рибозахисним обладнанням;

порушувати передбачені законодавством екологічні вимоги до охорони прибережних захисних смуг і водоохоронних зон;

замочувати у рибогосподарських водоймах льон, коноплі, мочало (лико), шкіри, мити автотранспортні засоби, сільськогосподарську техніку, тару з-під хімічних препаратів і речовин, які можуть заподіяти шкоду водним живим ресурсам або середовищу їх існування;

добувати водні живі ресурси (за винятком випадків, передбачених правилами рибальства) в місцях нересту, на шляхах нерестової та іншої міграції і в місцях нагулу цінних видів риб;

добувати водні живі ресурси із застосуванням вибухових, отруйних, хімічних речовин, вогнепальної зброї та інших заборонених знарядь чи засобів лову;

скидати грунт, вибраний під час проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт, у місця нересту, нагулу та зимівлі цінних видів риб;

порушувати встановлений режим використання лісових, земельних та інших природних ресурсів у водоохоронних смугах (зонах) рибогосподарських водойм;

без погодження з органами рибоохорони Мінрибгоспу, Мінекобезпеки та іншими заінтересованими органами виконавчої влади проводити днопоглиблювальні, вибухові, берегоукріплювальні та гідротехнічні роботи, будувати греблі, моли, хвилерізи та інші споруди на водних об'єктах, перегороджувати гирла лиманів, захаращувати і загороджувати русла річок, проток, каналів, скидати з лиманів і озер воду, видобувати в морях, поверхневих водах і прибережних смугах піщано-гравійну суміш та інші корисні копалини, скидати у водні об'єкти та прибережні смуги (зони) грунт, складувати тверді відходи та інші матеріали, здійснювати акліматизацію та переселення водних живих ресурсів.

Законодавство України може передбачати й інші обмеження щодо використання водних живих ресурсів та прибережних смуг (зон), здійснення господарської та іншої діяльності, яка негативно впливає або може вплинути на стан водних живих ресурсів.

50. Під час розміщення, проектування, будівництва і введення в експлуатацію нових, реконструкції та розширення діючих підприємств, споруд та інших об'єктів на рибогосподарських водоймах, а також під час проведення різних видів робіт на цих водоймах та у їх прибережних смугах (зонах) за погодженням з органами Мінрибгоспу в проектах і кошторисах повинні бути передбачені і здійснюватися заходи щодо збереження водних живих ресурсів та середовища їх існування, а під час будівництва гребель - і заходи щодо використання створюваних водосховищ з метою ведення рибного господарства.

51. Якщо в процесі будівництва господарських та інших об'єктів чи споруд або проведення будь-яких робіт неможливо уникнути заподіяння шкоди водним живим ресурсам, повинно бути передбачено виділення компенсаційних коштів для здійснення заходів щодо охорони і відтворення цих ресурсів.

Порядок обчислення, стягнення і використання зазначених компенсаційних коштів установлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Мінрибгоспу.

52. Порушення вимог цього Тимчасового порядку та відповідних нормативних актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів несуть особи, винні у:

порушенні порядку надання живих об'єктів рибного господарства в користування;

незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із природного середовища;

перевищенні лімітів і порушенні інших вимог використання водних живих ресурсів, передбачених законодавством;

порушенні вимог нормативних актів щодо охорони середовища існування, умов відтворення і шляхів міграцій водних живих ресурсів;

виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування водних живих ресурсів;

незаконному скуповуванні та продажу водних живих ресурсів;

самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації водних живих ресурсів, а також виведенні та використанні генетично змінених водних організмів;

приховуванні та спотворенні інформації про стан і чисельність водних живих ресурсів та їх використання;

невиконанні розпоряджень органів, що забезпечують охорону і державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

порушенні інших вимог, передбачених законодавством з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

53. Незаконно вилучені (виловлені, добуті, зібрані) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.

54. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

55. Відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, здійснюється на підставі обчислених відповідно до затверджених в установленому порядку такс і методик нарахування збитків, а у разі їх відсутності - за фактичними витратами коштів на відтворення водних живих ресурсів.