10.2. Конструкція корпусів печей для випалювання матеріалів, їх газоходів, утилізаційних котлів та іншого устаткування, а також місць з'єднання корпусу з устаткуванням повинна забезпечувати повну герметичність.
10.3. Розпалювання печей, що працюють на газовому паливі, необхідно здійснювати згідно з інструкцією з експлуатації.
Розпалювання печі після тривалої зупинки та ремонту, а також якщо вона щойно побудована, необхідно здійснювати у присутності особи, відповідальної за безпечну експлуатацію газового господарства.
10.4. У металургійних цехах перевезення, розпаковка та завантаження матеріалів у випалювальні печі, перемішування їх у печах, завантаження випаленого концентрату, доставка та вивантаження в бункери повинні бути механізовані.
Вузли завантаження у піч і вивантаження з печі випалених матеріалів, з яких можливе виділення газів і пилу у повітря робочої зони, повинні бути обладнані вбудованими укриттями та аспірацією, зблокованою з технологічним устаткуванням.
10.5. Конструкція пальників або форсунок, що використовуються для розігрівання печі, повинна забезпечувати швидке та безпечне видалення їх від печі після її пуску.
10.6. Для запобігання опікам обслуговуючого персоналу у разі зворотного удару полум'я отвори для встановлення форсунок повинні мати екрани.
Вентилі, що регулюють подачу палива та повітря, або їх приводи, повинні бути розміщені осторонь від отворів.
10.7. Робочі та оглядові вікна, а також інші отвори в печі повинні щільно закриватися дверцятами (кришками) або бути замуровані теплостійкими матеріалами із світлофільтрами для захисту від інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання.
10.8. Отвори в кладці печей, призначені для спостереження за процесом випалу, взяття проб тощо, повинні бути оснащені гарнітурою, що щільно закривається.
10.9. У разі, коли в печі випалу матеріалів у киплячому шарі простір між склепінням і горизонтальною площиною, що проходить через верхній край газохідного вікна після його футерування, складає більше ніж 10% об'єму печі, на склепінні повинні бути встановлені вибухові клапани відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
10.10. Під час експлуатації печей випалу, що працюють на природному газі, у разі виявлення витоку газу подачу його необхідно негайно припинити.
Подачу газу після усунення витоку необхідно здійснювати тільки з дозволу посадової особи (керівника зміни).
10.11. Конструкція пристрою, що подає матеріали в піч, повинна забезпечувати дозовану безперервну або періодичну подачу з автоматичним регулюванням.
10.12. Вивантаження випаленого матеріалу з бункера повинно бути механізоване.
10.13. Очищення жолобів для випуску випаленого матеріалу та пилу, а також лежаків і газоходів повинно бути механізоване (наприклад, за допомогою вібраторів). У разі забивання жолобів шурування знизу не дозволяється.
10.14. Транспортування вивантаженого випаленого матеріалу та його охолодження необхідно здійснювати у пристроях, що виключають виділення пилу та газу.
10.15. Конструкція ділянки газоходу від печі до апарата повинна виключати осідання пилу, в ній необхідно передбачати вікна та майданчики для огляду та очищення лежака та газоходу.
10.16. Пилові збірники повинні бути обладнані затворами або іншими пристроями, що забезпечують герметичність під час вивантаження пилу.
10.17. Система керування повинна забезпечувати роботу печі як у ручному, так і в автоматичному режимі.
Контрольно-вимірювальні прилади, за показами яких здійснюється автоматичне або ручне керування роботою печі, повинні бути винесені на загальний пункт керування, розташований в окремому приміщенні.
10.18. У системі керування печі повинні бути передбачені світлова та звукова сигналізації, що попереджають про аварійну зупинку печі, і блокування, що виключають роботу печі під час зупинки устаткування або нагнітачів сірчанокислого цеху.
10.19. Для огляду подини, вузлів завантаження та вивантаження, лежака, газоходів і пиловловлювальних пристроїв, а також для ремонту печі необхідно передбачити електричну мережу напругою 12 В з розетками для підключення переносних світильників.
10.20. Запас мазуту для розпалювання печей у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати добової потреби. Місце зберігання мазуту для зазначених цілей повинно бути узгоджене з місцевою пожежною частиною, що обслуговує підприємство.
11. Виготовлення та застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі
11.1. У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали (речовини, що здатні самостійно горіти в шарі після віддалення джерела запалювання або вибухати в аерозависі) та суміші, що виготовлені на їх основі (далі - суміші), повинні бути наведені такі характеристики:
для легкозаймистих порошкових матеріалів: НКГЗ, температура займання аерозависі та самозаймання в шарі, максимальний тиск вибуху;
для сумішей: здатність до самостійного горіння.
Для сумішей, що містять окислювачі, повинні бути також визначені: розрахункова питома теплота, температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Остання характеристика повинна визначатися окремо для активної складової суміші пального з окислювачем.
Визначення наведених характеристик (окрім питомої теплоти та температури горіння) і висновки про можливість використання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі повинні виконуватися відповідними спеціалізованими організаціями.
Питома теплота та температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.
Не дозволяється застосовувати легкозаймисті матеріали та суміші за відсутності зазначених характеристик.
11.2. Не дозволяється під час виробництва металів і сплавів застосовувати такі суміші:
процес горіння яких переходить у вибух;
здатні до самостійного горіння та ті, що мають питому теплоту процесу горіння більше ніж 50 кДж/моль;
чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж і менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.
11.3. Зберігання та виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, під час яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, дозволяється тільки в приміщеннях категорій А і Б, а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей - у приміщеннях категорій А, Б, В.
Вентиляція цих приміщень повинна здійснюватися відповідно до вимог підпунктів 6.11 - 6.16 розділу VII цих Правил.
11.4. Зберігати легкозаймисті матеріали в корпусах металургійних цехів необхідно в закритій металевій тарі (банках, бочках тощо) у кількості, що не перевищує дводобову потребу, з додержанням вимог пожежної безпеки. Для тривалого зберігання цих матеріалів на підприємстві повинні бути обладнані окремі склади, що відповідають вимогам пожежовибухобезпеки.
11.5. У приміщеннях цехів, де виконується дроблення та подрібнення легкозаймистих матеріалів і сумішей, необхідно періодично проводити прибирання осілого пилу зі стін, стелі та інших будівельних конструкцій.
Періодичність прибирання повинна бути такою, щоб виключала можливість накопичення пилу в кількості, за якої можливе горіння в шарі або в аерозависі.
Періодичність, порядок прибирання пилу та заходи безпеки при цьому повинні визначатися інструкцією, затвердженою роботодавцем.
11.6. У технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинна бути зазначена нижня межа крупності матеріалів, які використовують для виготовлення сумішей, а також граничний вміст основного компонента та домішок.
11.7. Тара, призначена для транспортування та зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинна бути чистою, сухою та справною.
В інструкції з охорони праці повинні бути передбачені заходи щодо забезпечення безпечного виконання робіт під час очищення тари з-під зазначених матеріалів і селітри.
11.8. Транспортувати легкозаймисті порошкові матеріали і суміші разом з окислювачами, кислотами та лугами не дозволяється.
11.9. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом необхідно проводити в захисній атмосфері. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорту вміст окислювача в газі необхідно контролювати автоматично.
11.10. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки.
Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, під час яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, та технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.
11.11. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів. Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і речовини, які для цього застосовуються, повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів під час подальшої переробки порошкових матеріалів.
11.12. Під час приготування сумішей, здатних утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу яких входять активні окислювачі, в змішувальний пристрій або завантажувальний бункер у першу чергу необхідно завантажувати інертні матеріали або важковідновні окисли, потім активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування.
11.13. Під час приготування сумішей, у складі яких немає активних окислювачів та легкозаймистих порошкових матеріалів, здатних утворювати вибухонебезпечне середовище, в першу чергу необхідно завантажувати інертні матеріали та окислювачі, потім легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів дозволяється без попереднього перемішування компонентів.
11.14. Контроль параметрів (тиск захисного газу в печі, температура тощо), відхилення яких від норми може призвести до аварійної ситуації, повинен здійснюватися автоматично сигнальними приладами.
11.15. У приміщеннях, де можливе виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних газів або пари, повинні бути передбачені сигналізація та автоматичний контроль вмісту вибухонебезпечних речовин.
11.16. Захист від статичної електрики та іскрозахист виробничого устаткування, резервуарів, трубопроводів, зливно-наливних пристроїв, іншого устаткування як стаціонарного, так і переносного, пов'язаного з переробкою або транспортуванням бензину, спирту, сірки, шихтових сумішей та утворенням при цьому статичної електрики, повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
11.17. Інструмент, що застосовується на операціях, пов'язаних з використанням сірки технічної, цинку стеариновокислого тощо, повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
11.18. Як засіб пожежогасіння в складах і на дільницях під час приготування суміші у разі займання порошків або їх сумішей необхідно застосовувати тонкорозпилену воду зі змочувачами (сульфонати, сульфоноли), повітряно-механічну піну. Для об'ємного гасіння необхідно застосовувати газові вогнегасні суміші та вогнегасні порошки А, В, С, універсальні.
11.19. Для гасіння розлитих рідин і мастил, що горять на дільницях маслопросочування, необхідно застосовувати високократну повітромеханічну або азотомеханічну піну та вогнегасні порошки А, В, С, універсальні.
11.20. Для запобігання загазованості приміщення та утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші повинні бути передбачені пристрої для гасіння газу, що горить, і припинення виходу газу в атмосферу.
VIII. Внутрішньозаводський і внутрішньоцеховий транспорт
1. Загальні вимоги безпеки
1.1. Експлуатація внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту на металургійних підприємствах повинна здійснюватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" та цих Правил.
Обстеження внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту на металургійних підприємствах повинно здійснюватися відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).
1.2. Наказом роботодавця по підприємству або розпорядженням по підрозділу на великих підприємствах із числа фахівців повинні бути призначені особи, відповідальні за безпечну експлуатацію засобів внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, в обов'язок яких входить щодобова перевірка технічного стану транспортних засобів з відміткою у спеціальному журналі про допуск їх до роботи.
1.3. На в'їздах і виїздах із цехів, а також на дільницях між цехами, що призначені тільки для руху транспортних засобів, повинні бути встановлені відповідні знаки безпеки.
1.4. Експлуатація вантажних підвісних канатних доріг повинна проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
1.5. Перевезення людей внутрішньозаводським і внутрішньоцеховим транспортом, що призначений для перевезення технологічних вантажів, не дозволяється.
1.6. Транспортування порошкових і сипких матеріалів необхідно здійснювати у спеціальних залізничних вагонах, автомобілях або контейнерах, що забезпечують безпилове завантаження, транспортування та вивантаження цих матеріалів.
1.7. Проектування залізничних колій повинно відповідати вимогам ДБН В.2.3-19:2008 "Споруди транспорту. Залізниці колії 1520 мм. Норми проектування", а наближення їх до виробничих приміщень, складських споруд тощо повинно відповідати габариту наближення до будівель за ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм" і спеціальним габаритам.
За наявності на підприємствах вузької залізничної колії 750 мм габарити наближення споруд і рухомого складу повинні відповідати ГОСТ 9720-76 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 750 мм".
1.8. Приміщення, розташовані на відстані від 3 до 8 м від залізничної колії або автомобільних шляхів з прямим виходом на них, повинні мати перед дверима огороджувальні бар'єри довжиною 5 м і заввишки 1 м.
У місцях виходу з-за рогу будівель і споруд також повинні бути влаштовані такі бар'єри. При цьому відстань від бар'єра до залізничної колії повинна бути не менше ніж 6 м.
2. Залізничний транспорт
2.1. Улаштування та експлуатація споруд, залізничних колій, рухомого складу, сигналізації, централізації та блокування залізничного транспорту на підприємствах металургійної промисловості повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
2.2. Швидкість руху залізничних ешелонів і окремих локомотивів на території підприємства не повинна перевищувати встановленої галузевими правилами технічної експлуатації залізничного транспорту та іншими актами, а в цехах - 5 км/год.
2.3. Локомотиви, що використовуються для перевезення гарячих вантажів, і ті, що працюють на дільницях з високою температурою, повинні бути обладнані автозчепом і відповідними пристроями для захисту локомотивної бригади та самого локомотива від високих температур повітря та інфрачервоного випромінювання. Перед зливанням шлаку або металу вони повинні бути відчеплені та віддалені на безпечну відстань, але не менше ніж на 15 м.
2.4. Стоянка локомотивів і ешелонів на переїздах і встановлених пішохідних переходах через залізничні колії більше ніж 5 хвилин не дозволяється.
Зупинка ешелонів під час виконання маневрових робіт дозволяється на час, потрібний для закріплення та відчеплення ешелону на фронтах навантаження - розвантаження.
2.5. Маневрові роботи необхідно проводити відповідно до інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізничному транспорті, а в межах виробничих цехів і дільниць - згідно з міжцеховою інструкцією з обслуговування залізничних перевезень.
2.6. Гальмування вагонів, що рухаються, необхідно проводити металевими гальмівними башмаками, а в місцях систематичного навантаження або розвантаження - механізованими вагонними сповільнювачами.
2.7. Під колеса вагонів, що подані під навантаження або розвантаження, необхідно підкладати гальмівні башмаки. Після закінчення навантажувальних робіт залізничні колії необхідно очистити.
Маневри з вагонами, завантаження та розвантаження яких не закінчено, дозволяється проводити тільки за узгодженням з особою, відповідальною за вантажно-розвантажувальні роботи.
2.8. На залізничних в'їздах в цехи необхідно встановлювати світлову та звукову сигналізації.
В'їзд залізничного ешелону в зону роботи грейферних, магнітних та інших кранів, вантажно-розвантажувальних механізмів необхідно здійснювати згідно з міжцеховою інструкцією з обслуговування залізничних перевезень.
Порядок поставлення та прибирання вагонів на фронти навантаження-розвантаження необхідно визначати відповідно до зазначеної інструкції.
2.9. Роботи на коліях виробничих цехів необхідно виконувати за нарядом-допуском. Перелік дільниць, на яких роботи виконуються за нарядом-допуском, повинен включатися в цеховий перелік цих робіт.
2.10. У діючих цехах за наявності негабаритних місць і неможливості їх усунення повинні бути передбачені сигналізація (світлова, звукова, світло-звукова) і плакати, що попереджують про порушення вимог габарита.
2.11. Головки рейок залізничних колій у цехах повинні бути на рівні підлоги, окрім випадків, коли колії укладаються на естакадах або нижче підлоги (колії для відвантаження виробів, колії лафетів).
2.12. Під час улаштування в цехах транспортних коридорів необхідно передбачати для працівників вільний прохід шириною не менше ніж 1,2 м, огороджений від проїжджої частини бар'єром заввишки не менше ніж 1 м.
2.13. У цехах, що будуються або реконструюються, повинна бути забезпечена потокова схема руху транспортування вантажів.
2.14. Транспортування пилу від пилоосаджувальних пристроїв необхідно проводити в спеціально пристосованих для цього ємностях або із застосуванням пневмогідротранспорту. Спосіб випуску пилу з пилоосаджувальних пристроїв повинен виключати можливість вибивання та розповсюдження пилу.
2.15. Під час використовування засобів наземного внутрішньоцехового транспорту повинні бути передбачені проїзди завширшки:
при односторонньому русі (без розвороту) - на 600 мм більше за ширину транспортного засобу з урахуванням вантажу, що на ньому знаходиться, але не менше ніж 1,3 м;
при двосторонньому русі (без розвороту) - на 900 мм більше ніж подвоєна ширина транспортного засобу.
2.16. Перевезення рідкого металу, шлаку, гарячих зливків, колошникового пилу, агломерату, розплаву тощо необхідно проводити за встановленими маршрутами відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем.
2.17. Шлаковози повинні бути обладнані механізмами кантування (повороту) чаші з електричним приводом і дистанційним керуванням. Механізм кантування повинен виключати самочинне обертання чаші.
2.18. Рама шлакового візка повинна бути обладнана захватами, за допомогою яких перед зливом шлаку шлаковозний візок буде закріплений на рейках.
2.19. Шлакові відвали та грануляційні установки повинні бути обладнані механізованими пристроями для пробивання кірки у шлакових чашах.
Керування цими пристроями необхідно здійснювати дистанційно з пульта керування.
2.20. На шлаковому відвалі повинен бути телефонний зв'язок з диспетчерською службою.
На коліях шлакового відвалу необхідно застосовувати вогнестійкі шпали.
2.21. Проводити будь-які роботи на шлаковому відвалі поблизу місця зливу шлаку не дозволяється. Під час зливу шлаку з чаші обслуговувальний персонал повинен перебувати на безпечній відстані.
2.22. Вантажі, що складуються вздовж залізничних колій, необхідно розміщувати від головки найближчої рейки на відстані не ближче ніж 2 м при висоті вантажу (штабеля) до 1,2 м і не ближче ніж 2,5 м - при більшій висоті.
3. Автомобільний транспорт
3.1. Під час експлуатації автомобільного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, та іншими чинними нормативно-правовими актами.
3.2. Автомобілі, мотоцикли, моторолери, автонавантажувачі, електро- та автокари тощо, що використовуються як засоби внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту, повинні бути обладнані гальмами, звуковою сигналізацією, освітлювальними приладами та пристроями (блок-замками), що виключають можливість використання транспортних засобів сторонніми особами.
Водії перелічених транспортних засобів повинні мати посвідчення, що дає їм право на керування відповідним видом транспорту.
3.3. Швидкість руху автомашин, автокар, електрокар та іншого безрейкового транспорту на території підприємства повинна визначатися роботодавцем і не повинна перевищувати при в'їзді у виробничі приміщення, всередині та на виїзді з них 5 км/год. Рух зазначеного транспорту на території підприємства та у виробничих будівлях необхідно регулювати відповідними знаками дорожнього руху.
3.4. Для постійних внутрішньоцехових перевезень необхідно використовувати електронавантажувачі або автомобілі та автонавантажувачі, обладнані нейтралізаторами вихлопних газів.
У разі короткочасного заїзду до цеху транспортних засобів, що не обладнані нейтралізаторами вихлопних газів, їх двигуни на час стоянки або проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути вимкнені, а транспортні засоби загальмовані ручними гальмами.
3.5. У місцях в'їзду транспортних засобів на територію підприємства, цеху необхідно вивішувати схеми їх руху на вантажно-розвантажувальні майданчики. Місця розвантаження та навантаження повинні бути позначені на схемах.
3.6. Автовивантажувачі, бокові перекидачі повинні бути обладнані ключем-биркою, кінцевими вимикачами висоти піднімання кузова, упорами та запобіжними ланцюгами, що надійно утримують його в нахиленому положенні.
3.7. Розміщення автомобілів у приміщеннях, під навісами або на спеціальних відкритих майданчиках необхідно проводити згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.
Приміщення, де розміщено більше ніж 10 постів для обслуговування або де зберігаються більше ніж 25 автомобілів, повинні мати не менше двох воріт.
3.8. У боксах (блоках) автогаражів не дозволяється проводити ковальські, зварювальні, малярні, деревообробні роботи, а також промивати деталі з використанням легкозаймистих рідин. Ці роботи необхідно проводити у відповідних майстернях підприємств або в окремих приміщеннях гаража.
3.9. У приміщеннях, призначених для стоянки та ремонту автомобілів, а також на стоянках автомобілів під навісами та на відкритих майданчиках необхідно дотримуватися вимог НАПБ А.01-001-04 та інструкції з пожежної безпеки, затвердженої роботодавцем.
4. Конвеєрний транспорт
4.1. Конструкція, розміщення та експлуатація конвеєрного транспорту повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности", а також вимогам СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", СНиП 2.09.03-85.
4.2. Пуск конвеєрів необхідно проводити з дотриманням вимог пунктів 6 та 7 розділу VI цих Правил.
4.3. Під час роботи конвеєра проводити ремонт або очищення вручну будь-яких його частин, а також підправляти стрічку руками та перебувати на ній не дозволяється.
4.4. Конвеєри, що транспортують матеріали, які виділяють пил, пару та газ, повинні бути обладнані системами пилопридушення в місцях виділення пилу, витяжною вентиляцією або аспірацією залежно від виду речовин, що виділяються.
4.5. Конвеєри для подавання вихідних матеріалів, що виділяють пил, необхідно розміщувати в транспортних галереях, що виконані з неспалимих матеріалів. Галереї, що проектуються та будуються, повинні бути обладнані пристроями для механізованого прибирання пилу, що просипається.
У разі розміщення конвеєрів у похилих галереях конструкція підлоги галереї повинна виключати ковзання людей під час руху.
4.6. У разі встановлення на конвеєрах іншого устаткування (скидальних візків, вагів, плужкових скидачів тощо) ширину проходів і зазорів необхідно визначати з дотриманням умов безпечного обслуговування цього устаткування.
4.7. Робоча гілка конвеєра, розташованого в похилій галереї, з кутом нахилу 6 град. і більше, повинна бути огороджена з боку проходу.
4.8. У разі розташування неробочої гілки конвеєра на висоті 0,7 м і вище від рівня підлоги вздовж нижньої гілки конвеєра в місцях, де не передбачено проходи, необхідно встановлювати огородження з обох боків конвеєра, що виключає можливість проходу під ним.
Через конвеєри довжиною більше ніж 200 м у зазначених місцях необхідно влаштовувати перехідні містки або проходи під конвеєрами.
4.9. Вихід з конвеєрних галерей повинен бути передбачений не менше ніж через 100 м, сходи повинні бути стальними, відкритими, з кутом нахилу не більше ніж 60 град.
Проходи, розташовані під підвісними конвеєрами, повинні бути огороджені зверху металевою сіткою з чарунками не більше ніж 10х10 мм. Висота проходу повинна бути не менше ніж 2 м, ширина - не менше ніж 1 м.
4.10. Відстань між найбільш високою частиною конвеєра та стелею повинна бути не менше ніж 0,6 м.
4.11. На дільницях переміщення розвантажувальних візків з двобічним скиданням або пересувного живильника необхідно забезпечити проходи з обох боків конвеєра шириною не менше ніж 1 м.
4.12. Для безпечного обслуговування транспортного та технологічного устаткування повинні бути передбачені пристрої та майданчики для профілактичного огляду та ремонту устаткування з огородженням робочих місць, розташованих вище або нижче рівня підлоги.
4.13. Галереї трактів палива в місцях примикання до будівель необхідно обладнати автоматичними засобами пожежогасіння.
4.14. Вентиляцію в конвеєрних галереях необхідно передбачати природну, а в перевантажувальних вузлах - примусову. Пускова апаратура сантехнічних установок повинна бути зблокована з двигунами технологічного устаткування.
4.15. Конвеєрні установки повинні бути обладнані:
звуковою сигналізацією, яку достатньо чути в будь-якому місці вздовж конвеєра. Якщо в галереї розташовано два або більше конвеєрів, звукова сигналізація повинна відрізнятися за рівнем звуку;
пристроєм (тросиком, протягнутим вздовж конвеєра з боку обслуговування або проходу) для аварійної зупинки його з будь-якої точки та аварійними кнопками в головній і хвостовій частинах конвеєра;
блокувальним пристроєм, що виключає можливість дистанційного пуску після спрацювання захисту конвеєра;
пристроєм, що відключає конвеєр у разі зупинки стрічки при включеному приводі, а також у разі пробуксовки стрічки. Не можна підкидати під стрічку, на працюючий барабан приводу зв'язуючий матеріал для ліквідації пробуксовування стрічки;
захисним пристроєм від шматків матеріалу, що падають, у місцях проходу людей під конвеєром;
пристроєм, що уловлює вантажну гілку у разі її розривання, або пристроєм, що контролює цілісність стрічки, якщо конвеєр встановлено з кутом нахилу більше ніж 6 град.;
центруючими пристроями, що запобігають сходу стрічки за межі країв барабанів і роликів;
автоматичними пристроями для зупинки приводу на випадок аварійної ситуації (обриву стрічки, ланцюга, канатів, натяжного пристрою, пробуксовування стрічки, сходу стрічки з роликових опор і барабанів, переповнення перевантажувальних пристроїв, перевищення розрахункового тягового зусилля на 25%, перевищення швидкості тощо);
обмеженням ходу та захисними пристосуваннями для всіх механізмів, що переміщуються на конвеєрах (скидальних візків, завантажувальних воронок-живильників тощо), що виключають їх випадкове переміщення;
пристроями для механічного очищення стрічки та барабанів від матеріалу, що налипає.
Регулювання цих пристроїв необхідно проводити у безпечному місці.
4.16. Конвеєри повинні бути обладнані захисними огородженнями приводних, натяжних і відхиляючих барабанів, натяжних пристроїв та їх блоків, пасових, черв'ячних та інших передач, муфт тощо.
4.17. Ділянки стрічок, що набігають на барабани, повинні бути обладнані захисними засобами вздовж конвеєра від осі барабана на відстані не менше ніж 1 м плюс радіус - для барабанів діаметром до 1 м і не менше ніж 1,5 м плюс радіус - для барабанів діаметром більше 1 м.
Приводні барабани необхідно огороджувати суцільним металевим листом, а натяжні барабани - сіткою з розміром чарунок 20х20 мм.
4.18. Вантажі натяжних пристроїв необхідно огороджувати. Під час роботи конвеєра вхід в огороджену зону не дозволяється.
4.19. Конструкцією конвеєра повинен бути передбачений доступ до елементів, блоків і контрольних пристроїв конвеєра, що потребують періодичної перевірки, а також до пристроїв регулювання, змащування вузлів тертьових частин тощо, без зняття огородження.
4.20. Знімні огородження барабанів натяжних пристроїв і приводних механізмів повинні бути обладнані блокуванням, що виключає пуск конвеєра при знятому огородженні.
4.21. Для запобігання зворотному ходу стрічки приводи стрічкових конвеєрів з кутом нахилу 6 град. і більше повинні бути обладнані автоматичними гальмівними пристроями, що спрацьовують у разі відключення двигуна.
4.22. При дистанційному керуванні конвеєрами з централізованого пульта схема запуску повинна виключати можливість пуску конвеєра без одержання від машиніста конвеєра (транспортувальника) сигналу, що підтверджує готовність до пуску.
4.23. У конвеєрах, що оснащені ручними гвинтовими натяжними станціями, регулювання натягу стрічки необхідно проводити згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.
4.24. За одночасної роботи кількох послідовних конвеєрів або конвеєрів, що пов'язані з устаткуванням однієї технологічної лінії, їх електродвигуни повинні бути зблоковані.
Пуск і зупинку конвеєрів і устаткування необхідно проводити у порядку, передбаченому інструкцією, затвердженою роботодавцем.
У разі раптової зупинки устаткування або конвеєра попереднє устаткування чи конвеєри повинні автоматично відключатися, а наступне - продовжувати працювати до повного сходу з них матеріалу, що транспортується.
Для запобігання дистанційному пуску конвеєра або устаткування з пульта керування повинно бути обладнане місцеве блокування.
4.25. Прибирання матеріалу вручну дозволяється тільки у разі, якщо конвеєр зупинений та дотримано вимог биркової системи. При цьому пускова апаратура конвеєра повинна бути обладнана пристроєм, що унеможливлює включення конвеєра під час проведення прибирання та інших робіт.
4.26. Для видалення сторонніх предметів зі стрічок конвеєрів повинні бути передбачені автоматичні пристрої. Ручне прибирання дозволяється у виняткових випадках, якщо конвеєр зупинено та включено місцеве блокування або вилучено ключ-бирку.
4.27. Кінці конвеєрних стрічок необхідно з'єднувати надійно та виконувати цю роботу відповідно до вимог підпункту 4.1 розділу VIII цих Правил.
4.28. Конвеєри, що транспортують гарячі матеріали, повинні бути обладнані засобами захисту обслуговувального персоналу від впливу тепла, тобто від контакту з гарячими матеріалами, та від інфрачервоного випромінювання. Для цього необхідно використовувати кожухи, укриття, огородження, екрани тощо.
Конвеєри, що транспортують мокрі матеріали, необхідно закривати кожухами або щитами у місцях можливого розбризкування.
4.29. Зона дії пересувних (реверсивних) конвеєрів по всій довжині та ширині повинна бути огороджена суцільним або сітчастим огородженням заввишки 1,2 м від підлоги. В огородженні повинні бути двері для проходу працівників.
Пересувні конвеєри повинні бути обладнані кінцевими вимикачами та стаціонарними тупиковими упорами з обох боків рейок.
4.30. Подачу напруги до електродвигунів автоматичних скидальних візків і пересувних конвеєрів необхідно здійснювати підвісними шланговими кабелями. Дозволяється електроживлення цих електродвигунів від тролейних проводів, висота підвіски яких повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
4.31. Електрокабелі, по яких подається напруга до електродвигунів пересувних розвантажувальних візків і пересувних конвеєрів, повинні бути розташовані так, щоб забезпечувалася їх надійна експлуатація та не захаращувалися проходи. Кабелі повинні бути захищені від теплового впливу та механічних пошкоджень.
4.32. Пересувні розвантажувальні візки конвеєрів повинні бути обладнані гальмами, що запобігають неконтрольованому їх пересуванню, та звуковою і світловою сигналізаціями.
Обладнання та стан рейкової колії та ходових коліс розвантажувальних візків пересувних конвеєрів і живильників повинні виключати можливість сходу їх з рейок. Колеса саморозвантажувальних візків, пересувних конвеєрів і живильників необхідно огороджувати щитками. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.
4.33. Номінальна швидкість стрічки конвеєрів повинна бути: 0,8; 1; 1,25; 1,6; 2; 2,5; 3,15 м/с з відхиленням +- 10%. Дозволяється в особливих випадках застосовувати швидкості 0,65; 0,5 і менше, а також 4 і 5 м/с. Вибір швидкості стрічки з цього ряду залежить від характеристики матеріалу, що транспортується, умов навантаження та розвантаження конвеєра та ширини стрічки. Для крихких кускових матеріалів (кокс, агломерат тощо) швидкість не повинна перевищувати 2,5 м/с, а для порошкоподібних матеріалів, що утворюють багато пилу (вогнетривкі порошки, вапно тощо), - 1,25 м/с.
Якщо конвеєри обладнано розвантажувальними пристроями, максимальну швидкість руху стрічки необхідно встановлювати:
для барабанного скидача - 2,5 м/с;
для плужкового скидача, якщо матеріал дрібний і середній, - 1,6 м/с;
для плужкового скидача, якщо матеріал крупнокусковий, - 1,25 м/с.
4.34. Приводи похилих пластинчастих конвеєрів повинні бути обладнані автоматичними гальмівними пристроями, що виключають зворотний хід механізму в разі обриву ланцюга.
Похилі ділянки ланцюгових конвеєрів повинні бути обладнані уловлювачами для захоплення ланцюга в разі його обриву.
4.35. Жолоби (лотки) шнекових конвеєрів повинні бути закриті металевими знімними кришками, які щільно закриваються та обладнані скобами (петлями, ручками) для зручності зняття та встановлення їх на місце. Шибери, що перекривають жолоби, необхідно розташовувати в місцях, безпечних і доступних для обслуговування. Під час роботи конвеєра не дозволяється знімати кришку з жолоба, ставати на неї, а також проводити очищення живильних і розвантажувальних жолобів.
4.36. Ручні шибери та секторні затвори, що перекривають жолоби, повинні легко відкриватися та закриватися вручну без застосування спеціальних інструментів. Використовувати деформовані шибери не дозволяється.
4.37. У разі торкання гвинта шнека до дна або стінки кожуха експлуатувати гвинтовий конвеєр не дозволяється.
4.38. Кришки кожухів шнекових конвеєрів повинні бути обладнані блокуванням, що виключає доступ до шнеків під час їх обертання.
4.39. Експлуатувати гвинтові конвеєри, якщо жолоби несправні та кришки знято, не дозволяється.
4.40. Для відбору проб матеріалу, що транспортується, якщо шнек працює, повинні бути передбачені автоматичні пробовідбірники. Ручний відбір проб можливий тільки після зупинки конвеєра.
4.41. Конструкції навісних пристроїв колискових конвеєрів (колиски, майданчики) повинні забезпечувати стійке положення виробів, напівфабрикатів тощо, що транспортуються, та виключати можливість їх падіння під час транспортування.
4.42. Приводні станції колискових конвеєрів необхідно огороджувати. Огородження повинно замикатися на замок. Усі поворотні блоки, розміщені на висоті нижче ніж 2 м від рівня підлоги, повинні бути огороджені.
Приводні та поворотні зірочки конвеєрів, шестерні, сполучні муфти приводів необхідно огороджувати суцільною металевою або сітчастою огорожею.
4.43. Монорейковий конвеєр повинен бути обладнаний блокуванням, що відключає електродвигун під час обриву ланцюга, а також пристроєм, що уловлює ланцюг. Монорейки необхідно також обладнувати автоматичними обмежувачами руху.
4.44. У місцях розміщення підвісних конвеєрів і монорейок над проходами, проїздами та робочими місцями повинні бути обладнані суцільні огородження, що виключають можливість падіння матеріалів або будь-яких предметів, що розсипаються. Висота розміщення огородження повинна забезпечувати безпечний прохід людей і проїзд транспорту.
4.45. Колисковий конвеєр повинен бути обладнаний блокуванням, що вимикає електродвигун під час обриву механічного ланцюга.
Швидкість руху колискових конвеєрів не повинна перевищувати 0,5 м/с.
5. Скіпові підйомники
5.1. Експлуатацію підйомників на металургійних підприємствах необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 N 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03).
5.2. Для обслуговування скіпових ям повинні бути передбачені робочі майданчики шириною не менше ніж 0,8 м між скіпом і боковими стінами ями та не менше ніж 2 м між задньою стінкою скіпа та стінкою ями.
Відстань від скіпа до підлоги скіпової ями повинна бути не менше ніж 0,5 м.
У діючих цехах, де зазначена ширина майданчиків і відстань від скіпа до підлоги ями не витримуються, в інструкції, затвердженій роботодавцем, повинні бути передбачені заходи безпеки під час виконання робіт у скіповій ямі.
5.3. Підлога скіпової ями повинна мати ухил, що забезпечує стікання води. Крім того, повинні бути передбачені пристрої для її видалення.
5.4. Доступ у скіпову яму повинен бути обладнаний похилими сходами з поручнями.
Двері скіпових ям повинні бути зачинені на замок. Над входом необхідно вивішувати плакати, що забороняють доступ у скіпові ями особам, які не мають стосунку до їх обслуговування.
Відкриті скіпові ями необхідно огороджувати.
5.5. Роботи у скіпових ямах повинні бути регламентовані інструкцією, затвердженою роботодавцем.
Під час прибирання просипу роботи необхідно проводити не менше як двома працівниками при вимкненому скіповому підйомнику.
5.6. Скіпова яма повинна бути обладнана аварійним вимикачем головного підйому, а також безперервним звуковим сигналом під час підходу скіпа в скіпову яму.
Місце зупинки скіпа головного підйому необхідно огороджувати з боків на висоту не менше ніж 1 м.
5.7. Мости похилих скіпових підйомників повинні мати суцільне огородження знизу та з боків на всю висоту скіпа. Огородження повинно виключати можливість падіння грудок матеріалу.
5.8. На похилому мосту скіпового підйомника повинні бути встановлені стопорні пристрої для утримання скіпа під час ремонтів.
На підйомниках для оглядання скіпів, що будуються, на похилому мосту повинен бути передбачений спеціальний майданчик, огороджений поручнями.
5.9. Скіповий підйомник повинен бути обладнаний автоматичними гальмівними пристроями (уловлювачами), що забезпечать зупинку скіпа на будь-якій ділянці траси, якщо стався обрив каната або його ослаблення, а також кінцевими вимикачами підйому скіпа.
5.10. Під час заміни канатів для скіпів або перед очищенням скіпової ями (приямка) необхідно для забезпечення безпеки робіт застосовувати стопорні або інші пристрої; при цьому перебування людей, які не зайняті на цій роботі, на похилому мосту та у скіповій ямі не дозволяється.
5.11. На підприємствах, що будуються та реконструюються, скіпи необхідно підвішувати на двох канатах, що мають не менше шестикратного запасу міцності кожний.
На діючих підйомниках для забезпечення безпеки робіт дозволяється підвішувати скіпи на одному канаті зі збільшеним запасом міцності, але не менше шестикратного.
5.12. Перевірку стану стальних канатів необхідно проводити не менше одного разу на 10 днів особою, відповідальною за експлуатацію підйомників, із записом результатів огляду у спеціальному журналі.
Норми бракування канатів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01-07.
5.13. Під час роботи скіпового підйомника перебування людей на похилому мосту, в скіповій ямі між приймальним бункером та верхньою частиною похилого мосту (на локальній частині) не дозволяється.
5.14. Перед пуском скіпового підйомника (крім підйомників доменних печей) необхідно подавати звуковий сигнал.
6. Елеватори
6.1. Перед завантажувальним жолобом приямка елеватора повинні бути встановлені ґрати, що пропускають тільки габаритні шматки сировини.
Для забезпечення роботи вантажопідіймального пристрою відстань від верхньої габаритної точки головки елеватора до перекриття повинна бути не менше ніж 1 м.
6.2. Для спостереження за станом ковшів або тягових ланцюгів (стрічок) у кожусі елеватора повинні бути обладнані з інтервалами не більше ніж 4 м оглядові вікна зі знімними кришками, що щільно закриваються та легкодоступні з майданчиків для обслуговування.
6.3. Кришки оглядових вікон елеватора повинні бути зблоковані з приводом елеватора, що унеможливлює включення елеватора при відкритій кришці.
6.4. Кожух елеватора по висоті повинен бути прикріплений до елементів перекриття для запобігання його розгойдуванню.
6.5. Для обслуговування натяжного пристрою навколо башмаків елеватора повинен бути передбачений робочий майданчик шириною не менше ніж 1 м з трьох боків, а з четвертого - не менше ніж 0,8 м.
У разі розміщення башмака елеватора нижче рівня підлоги в приямку, відстань від стін приямка до кожуха елеватора з трьох його боків повинна бути не менше ніж 1,2 м, а з четвертого - не менше ніж 0,8 м. Для спуску в приямок повинні бути влаштовані сходи з поручнями. Приямок повинен мати суцільне перекриття з люком.
6.6. Механізм для регулювання натягу ланцюга (стрічки) елеватора повинен бути розташований на відстані від 0,7 м до 1,2 м від рівня підлоги (майданчика).
6.7. Усі елеватори повинні бути обладнані гальмівними пристроями, що унеможливлюють зворотний хід та падіння ковшового ланцюга (стрічки), пристроями автоматичного відключення приводу у разі обриву ковшового ланцюга (стрічки) та сигнальними пристроями, що сповіщають про обрив.
6.8. Елеватори необхідно обладнувати системами сигналізації, що забезпечують двосторонній сигнальний зв'язок між майданчиками для обслуговування головок та башмаків елеваторів та місцем пуску елеватора.
Елеватори повинні бути обладнані аварійними вимикачами як на місці розташування башмака, так і біля головки елеватора. Включення елеватора повинно здійснюватися з одного місця з подачею звукового сигналу.
6.9. Зупинку привода елеватора необхідно проводити тільки після відключення завантажувального пристрою та розвантаження всіх ковшів, за винятком аварійних випадків.
Вимикальний пристрій елеватора повинен бути зблокований з пусковим пристроєм завантажувального механізму.
6.10. Під час роботи елеватора не дозволяється:
регулювати натяг ланцюгів (стрічок), що несуть ковші;
проводити будь-який ремонт елеватора або очищення ковшів від налиплого матеріалу.
7. Електронавантажувачі, автонавантажувачі, електрокари
7.1. Безрейкові транспорті засоби, що експлуатуються на підприємствах і не підлягають реєстрації в Державній автомобільній інспекції, необхідно реєструвати відповідно до вимог Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.07.2004 N 163, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за N 888/9487 (НПАОП 0.00-1.09-04).
7.2. Електронавантажувачі, автонавантажувачі, електролафети повинні бути обладнані ключами-бирками (ключами запалювання). Якщо водій залишає робоче місце, він повинен забирати ключ.
7.3. Електронавантажувачі та автонавантажувачі повинні бути обладнані кабінами або навісами для захисту водіїв від можливого падіння вантажів, що підіймаються.
7.4. Під час експлуатації навантажувача не дозволяється:
захоплювати вантаж захватами з розгону;
піднімати раму з вантажем на захватах, якщо вона нахилена в сторону від водія;
піднімати, опускати вантаж та міняти його нахил під час руху;
захоплювати вантаж, що лежить на піддоні, якщо захвати нахилені на водія;
перевозити вантажі, підняті на висоту більше ніж 1 м;
піднімати примерзлий вантаж;
переміщати вантаж волоком;
штовхати та відчиняти двері вагонів;
працювати на обмерзлих, слизьких, не посипаних піском та не очищених від снігу майданчиках;
підводити вила під вантаж за відсутності необхідного для них зазору;
заїжджати навантажувачем на залізничну платформу.
Працювати на навантажувачах, якщо вони не піддані черговому випробуванню із зазначенням вантажопідйомності, дати випробування та їхнього реєстраційного номера, не дозволяється.
7.5. Кут нахилу пандуса, по якому рухається електронавантажувач, повинен бути не більше ніж 16 град. усередині приміщення та 10 град. - зовні його.
Підняття та перевезення людей навантажувачем не дозволяється.
7.6. Залишати навантажувачі на підйомах та спусках, у дверях складів, на залізничних переїздах, а також з піднятою кареткою вантажопідіймача та з вантажем на захватах не дозволяється.
7.7. Водій не може самовільно залучати до обслуговування навантажувача сторонніх осіб, а також передавати керування навантажувачем іншій особі.
7.8. Робоче місце водія електронавантажувача та автокари з боку вантажної платформи повинно мати сітчасте огородження для забезпечення безпеки водія на випадок поздовжнього зміщення вантажу на платформі.
Вантажна платформа електронавантажувача та автокари повинна бути обладнана пристроями (бортами, стінками, упорами тощо) для запобігання падінню вантажу під час навантаження та транспортування.
7.9. Експлуатація рухомих електричних транспортних засобів з акумуляторами напругою 60 В та вище дозволяється за наявності у водія діелектричних рукавиць і килима на площадці під ногами.
7.10. Рампи складів та естакад, де переміщуються наземні транспортні засоби, повинні мати огороджувальні конструкції, що унеможливлюють падіння машин. Огородження не влаштовують з боку навантажувально-розвантажувального фронту, де встановлюють трапи для в'їзду електронавантажувачів у криті залізничні вагони, на платформи, а також з боку під'їздів до відкритих кузовів автотранспорту.
8. Електровізки, електролафети та електротягачі
8.1. Застосування в приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами електровізків, що не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, не дозволяється.
8.2. На видному місці платформи візків повинні бути указані їх номери та вантажопідйомність.
8.3. Електровізки для переміщення вагонеток повинні бути обладнані автоматичними пристроями (стопорами, фіксаторами тощо), що запобігають переміщенню вагонеток по платформі візка під час його руху.
Ходові колеса електровізків на висоті 10-12 мм від рейок повинні бути закриті суцільними металевими кожухами.
8.4. Вантажі, що переміщуються механізованими візками, повинні бути закріплені на вантажній платформі та не виступати за її габарити більше ніж на одну третину розміру платформи.
8.5. Штучні вантажі необхідно укладати в габаритах вантажних майданчиків візків. Дрібні штучні вантажі необхідно перевозити в контейнерах.
Маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомність транспортного засобу.
Перебувати водію на візку під час навантаження та розвантаження його краном не дозволяється.
8.6. Передавальні візки повинні бути обладнані для перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. За необхідності перевезення іншого вантажу повинні бути розроблені спеціальні кріплення для забезпечення стійкого положення на візку.
Шляхи пересування передавальних візків повинні бути в справному стані та мати тупикові упори. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що запобігає падінню працівників у траншею.
8.7. Передавальні візки з дистанційним керуванням повинні бути обладнані:
гальмами, кінцевими вимикачами, ключами-бирками, звуковою сигналізацією, що за тональністю повинна відрізнятися від звукових сигналів вантажопідіймальних кранів і вмикатися одночасно з початком руху візка;
ходові колеса передавальних візків повинні бути обладнані запобіжними щитками із зазором між щитком і рейкою не більше ніж 10 мм.
8.8. Експлуатацію та ремонт механізованих візків безрейкового транспорту необхідно проводити відповідно до положення, затвердженого роботодавцем.
8.9. Зарядження акумуляторів необхідно проводити у спеціально обладнаних приміщеннях відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
