Про затвердження Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України

При виявленні антитіл до вірусного гепатиту "С" (anti HCV) за відсутності даних щодо гострого перебігу та при повторному позитивному аналізі крові на антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti HCV - позитив.), якщо в сироватці крові наявна РНК HCV, незалежно від функціонального стану печінки (крім тяжкого) медичний огляд також проводиться за пунктом "б".

Протягом 6-12 місяців після стаціонарного лікування протипоказано виїзд у закордонні відрядження у країни з несприятливим кліматом, оскільки реконвалесценти протягом цього часу знаходяться під динамічним наглядом інфекціоніста. У цей же період протипоказані профілактичні щеплення.

Кандидати-носії вірусу гепатиту "В" непридатні за графами I, II, V, VI. За III, IV графами рішення приймається індивідуально.

Імунодефіцитні стани мають підтверджуватись результатами лабораторних досліджень глобулінів сироватки крові.

Військовослужбовці направляються до регіональних центрів СНІДу для поглибленого обстеження з подальшим прийняттям рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби.

У разі неефективності безперервного стаціонарного лікування військовослужбовців в умовах регіональних центрів СНІДу більше чотирьох місяців підряд вони підлягають медичному огляду за пунктом "а".

У разі виявлення венеричних захворювань кандидати непридатні до військової служби. Після вилікування гонореї придатність кандидатів визначається індивідуально залежно від результатів лікування через три місяці після закінчення лікування.

Військовослужбовці підлягають лікуванню.

Критерієм вилікування сифілісу та гонореї вважається зникнення клінічних ознак венеричного захворювання та наявність трикратного від'ємного результату при лабораторному контролі. Якщо через 12 місяців після повноцінного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, огляд проводиться за пунктом "б".

У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи, залежно від ступеня порушення їх функцій, огляд проводиться також за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Кандидати, які мають захворювання, непридатні до військової служби до повного вилікування. Військовослужбовці підлягають лікуванню.

До пункту "а" належать:

пухлини головного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин;

стани після нерадикального хірургічного лікування та у випадках відмови хворого від лікування злоякісного захворювання незалежно від стадії пухлини.

До пункту "б" належать стани після радикального лікування злоякісних пухлин органів і систем при незначних функціональних порушеннях, рубці після радикального лікування раку нижньої губи та шкіри.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби, оглядаються за пунктом "а" незалежно від локалізації, стадії злоякісного процесу, а також від початку захворювання.

Винятком є випадки радикального вилікування раку нижньої губи та шкіри без метастазів. Для цієї категорії оглянутих застосовується пункт "б" цієї статті.

До пункту "а" належать швидко прогресуючі злоякісні захворювання крові та кровотворних органів, а також повільно прогресуючі зі значними змінами у складі крові та частими загостреннями, коли працездатність хворого стійко втрачена, а ефект від проведеного лікування відсутній або має тимчасовий характер.

Військовослужбовці, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом за наявності IV-V стадій, а також I-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів I лінії, рецидиву захворювання. Військовослужбовці з гострим лейкозом після проведення курсів індукції та консолідації ремісії, незалежно від результату лікування, оглядаються за пунктом "а".

До пункту "б" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної тканин без прогресуючого перебігу. За цим пунктом оглядаються військовослужбовці, які мають хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше одного року) позитивний ефект від лікування препаратами I лінії при збереженні працездатності.

Військовослужбовці, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом при I-III стадіях захворювання за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та досягнення стійкої (більше року) ремісії після проведеного лікування. До цього пункту належать хворі на гострий лейкоз, у яких досягнута повна клініко-гематологічна ремісія після проведення курсів індукції та консолідації ремісії, при збереженні працездатності.

При справжній поліцитемії в початковій стадії огляд проводиться за пунктом "б", в еритремічній та анемічній стадіях - за пунктом "а". При мієлодиспластичному синдромі до пункту "б" належать випадки рефрактерної анемії за наявності незначної дисплазії лише одного паростка - еритроїдного (за відсутності показань до трансфузій еритромаси) і при збереженні працездатності.

За пунктом "в" оглядаються військовослужбовці, хворі на лімфогранулематоз I-III стадій, у разі тривалої стійкої (понад п'ять років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії.

За наявності доброякісних новоутворень оглянутим особам пропонується лікування.

До пункту "а" належать новоутворення:

центральної чи периферичної нервової системи, що прогресують або призводять до стійких паралічів чи глибоких парезів кінцівок, зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені атрофії м'язів при односторонньому процесі: плеча - більше 4 см; передпліччя - більше 3 см; стегна - більше 8 см; гомілки - більше 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі тощо);

середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування органів, які оточують, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини);

бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом.

До пункту "б" належать новоутворення:

центральної або периферичної нервової системи, при яких порушення функцій виражено помірно і перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (один-два роки), наростанням симптомів (незначна атрофія м'язів, легкі розлади чутливості тощо);

середостіння з помірним порушенням функції органів;

бронхолегеневого апарату з помірними клінічними проявами;

органів травлення, що значно затруднюють акт ковтання і проходження їжі, які супроводжуються занепадом харчування;

поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими або помірними дизуричними явищами або супровідною кровотечею;

міоми матки при розмірах, які відповідають 12-тижневій вагітності і більше, що супроводжуються кровотечами і призводять до анемії, а також за наявності субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів більше ніж п'ятитижневої вагітності за рік).

До пункту "в" належать новоутворення:

нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання довго лишаються в одному і тому ж стані;

органів травлення без занепаду харчування;

шкіри, підшкірної клітковини, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що затруднюють носіння військової форми, одягу або спорядження;

рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування.

До цього самого пункту слід включати фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів:

залозно-кістозну гіперплазію, поліпоз, аденоматозендометрію;

дисплазію, атипічну гіперплазію молочної залози;

ерозії та дисплазії шийки матки; поліпи цервікального каналу, кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію;

новоутворення жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування: міоми матки, що мають розміри дванадцятитижневої вагітності без клінічних проявів.

Доброякісні новоутворення: ліпоматоз, гемангіоми, хондроми, дермоїдні кісти, пігментні утворення, невуси, за необхідності, повинні бути оглянуті онкологом для вирішення питання про можливість їх хірургічного лікування. Особи з переліченими захворюваннями, що не затруднюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також з наслідками радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функцію,оглядаються за пунктом "г".

До цієї статті слід відносити еутиреоїдний зоб, що викликає розлад функцій сусідніх органів або утруднює носіння військової форми одягу.

Кандидатам і військовослужбовцям у разі наявності зоба значних розмірів пропонується хірургічне лікування. Вирішення питання про придатність до військової служби після хірургічного лікування або відмови від нього проводиться на підставі пунктів "а", "б", "в" статті 12 Розкладу хвороб.

Якщо є підозра на наявність вузлів та іншої патології щитовидної залози, кандидати та військовослужбовці підлягають ретельному обстеженню. У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження (далі - УЗД) з цитологією біоптату. Якщо відсутні дані про наявність новоутворення, експертне рішення виноситься на підставі пункту "в" статті 11 Розкладу хвороб.

Для визначення розмірів щитовидної залози слід користуватися такими критеріями:

Iб ступінь - щитовидна залоза візуалізується при відхиленні голови назад;

II ступінь - щитовидна залоза візуалізується при нормальному положенні голови;

III ступінь - щитовидна залоза візуалізується на відстані 5 м і більше.

За даними УЗД нормальні розміри однієї частки щитовидної залози у жінок становлять 7,5-8,5 куб.см, у чоловіків - 8,5-9,5 куб.см.

До пункту "а" належать: стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л), глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), які потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше, з лабільним перебігом захворювання і наявністю в анамнезі діабетичної коми.

До цього ж пункту належать тяжкі форми вузлового і дифузного токсичного зоба (різко виражене схуднення, адинамія, виражений екзофтальм, задишка у спокої, тахікардія більше 120 ударів на хвилину, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні ускладнення).

Сюди ж належать тяжкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення тиреоїдних гормонів у дозі 100 мг на добу та більше.

До цього ж пункту належать усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирників, щитовидної, білящитовидних і статевих залоз) з незворотними змінами органів і систем та різким порушенням їх функцій.

До пункту "б" належать стійкі, помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої важкості, коли при адекватному лікуванні незначно знижується працездатність оглянутого.

Для цукрового діабету середньої важкості характерна помірна гіперглікемія (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурія. Компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним вживанням цукрознижувальних препаратів або введенням інсуліну до 60 одиниць інсуліну на добу на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі відсутні.

Для дифузного токсичного зоба середнього ступеня тяжкості характерно зниження ваги тіла на 20-25%, помірна тахікардія до 120 ударів на хвилину, очні симптоми.

До цього ж пункту належить гіпотиреоз, що потребує призначення як замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі до 50 мг на добу, а також усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належать форми цукрового діабету з гіперглікемією (8-9 ммоль/л), яка нормалізується дієтою, працездатність збережена; легкі зворотні форми дифузного токсичного зоба (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, тахікардія до 100 на хвилину); легкі форми гіпотиреозу,що потребують призначення тиреоїдних гормонів у дозі до 50 мг на добу; гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма (ожиріння II ступеня, гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів, наявність стрій на тулубі, кінцівках), аліментарне ожиріння II ступеня.

До пункту "г" належать стани після гострих захворювань та операційних втручань на ендокринних залозах при нормалізації їх функції після лікування, у тому числі після гострих тиреоїдитів. Кандидати, оперовані з приводу гінекомастії із сприятливим результатом, визнаються придатними до військової служби та вступу до ВВНЗ.

За цим же пунктом оглядаються особи з порушенням толерантності до глюкози. Такі кандидати непридатні до військової служби за всіма графами.

Кандидати з наявністю аліментарного ожиріння I ступеня (збиткова вага 10-29%) визнаються придатними до військової служби, а при медичному огляді у підрозділи спеціального призначення вага тіла кандидатів має бути не більше 90 кг. При аліментарному ожирінні II ступеня (збиткова вага 30-49%), III ступеня (збиткова вага 50% і більше) огляд проводиться за пунктом "в" чи "б" цієї статті.

При ожирінні іншого походження придатність до військової служби та служби за військовою спеціальністю визначається залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Кандидати з недостатньою вагою та фізичним розвитком проходять огляд за статтею 87 Розкладу хвороб.

Середня величина та діапазон маси тіла у кілограмах залежно від росту наведені в таблиці.

Медичний огляд з визначенням ступеня придатності до військової служби проводиться після стаціонарного обстеження за умов спеціалізованого лікувального закладу.

Кандидати за пунктами "а", "б", "в" непридатні за всіма графами незалежно від ступеня і форми захворювання. За пунктом "г" при огляді за III, IV графами рішення може бути прийнято індивідуально (через шість місяців після вилікування) з урахуванням характеру служби.

До пункту "а" належать встановлені в стаціонарі апластичні та сідеробластні анемії, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, що супроводжуються кровотечами, крововиливами.

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними та іншими анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу оглядаються за пунктами "а", "б", "в", "г" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функцій системи гемостазу, порушення функцій кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування.

Військовослужбовці при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму проходять медичний огляд за пунктом "в", а при недостатньому ефекті від лікування - за пунктом "б" або "а".

Військовослужбовці, які перенесли епізод ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури з добрим ефектом від глюкокортикоїдної або імунотерапії, спленектомії, оглядаються за пунктом "г". При хронічному повільно прогресуючому перебігу з помірно вираженою тромбоцитопенією без геморагічних проявів та за відсутності необхідності в підтримувальній гормоно- та імунотерапії (після спленектомії або без неї) огляд проводиться за пунктом "в", а при незначному ефекті від спленектомії або за відсутності ефекту - за пунктом "а".

Часті загострення хвороби - це два та більше рази на рік; рідкі загострення - один раз на рік та рідше.

До пункту "в" належать хронічні хвороби крові й кровотворних органів у фазі тривалої стійкої (понад п'ять років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії.

У деяких випадках після госпітального лікування може бути надана відпустка у зв'язку із хворобою за пунктом "г".

Рішення про непридатність до військової служби при хворобах системи крові має бути обґрунтовано стаціонарним обстеженням.

Передбачає органічні, симптоматичні та інші психічні розлади екзогенної етіології (церебральні захворювання, черепно-мозкові травми, пухлини головного мозку, епілепсія, енцефаліти чи інші ураження, які призводять до церебральної дисфункції). Церебральна дисфункція може бути первинною (травми, інсульти тощо) або вторинною (системні захворювання тощо). Психічні розлади, які обумовлені зловживанням психоактивних речовин або алкоголем, не включені до цієї статті (коди за МКХ-10: F00-F09).

До пункту "а" належать значні психічні порушення:

синдром деменції (слабоумство) при хворобах Альцгеймера, Піка, Крейтцфельдта-Якоба, Гентінгтона, Паркінсона, судинних ураженнях, ВІЛ-інфекціях, неуточненій деменції тощо. До цього пункту належать також пресенільні та сенільні деменції;

органічний амнестичний синдром, не обумовлений алкоголем або іншими психоактивними речовинами;

затяжні (більше одного місяця) психотичні (галюцинаторні, кататонічні), маячні (шизофреноподібні), афективно-тривожні та дисоціативні розлади;

органічні розлади особистості та поведінки з постійною соціальною дезадаптацією;

важкі затяжні (більше одного місяця) психічні розлади та розлади поведінки, пов'язані з післяпологовим періодом.

До пункту "б" належать помірні психічні порушення:

короткочасні (до одного місяця) психотичні розлади (делірій тощо) з розвитком стійких непсихотичних порушень та первинні стійкі (більше трьох місяців) непсихотичні розлади;

помірні психічні розлади, пов'язані з післяпологовим періодом;

емоційно-лабільні (астенічні, церебрастенічні), афективні, тривожні, дисоціативні, когнітивні розлади, органічні розлади особистості та поведінки з періодичною соціальною дезадаптацією.

До пункту "в" належать короткочасні (до одного місяця) психотичні (окрім делірія, який входить до пункту "б") розлади симптоматичного походження чи розлади у гострому періоді органічного ураження головного мозку з повним одужанням.

Передбачає шизофренію, параноїдні (маячні) стани, психози і психози з перебігом у дитячому віці (коди за МКХ-10: F20-F29).

До пункту "а" належать:

усі форми і типи шизофренії;

хронічні параноїдні та інші маячні розлади (перебіг більше ніж три місяці);

шизоафективні розлади;

психози, специфічні для дитячого віку.

До пункту "б" належать:

шизотипні розлади;

гострі, транзиторні психотичні розлади та психотичні розлади неорганічного походження (тривалість менше ніж три місяці);

індукований маячний розлад.

Кандидати, які перенесли психотичні епізоди в минулому, незалежно від походження цих епізодів, визнаються непридатними до військової служби.

Передбачає афективні розлади (коди за МКХ-10: F30-F39).

До пункту "а" належать афективні розлади з психотичними симптомами та без психотичних симптомів з тяжким та хронічним (тривалість більше ніж три місяці) перебігом.

До пункту "б" належать легкі афективні розлади без психотичних симптомів з перебуванням на лікуванні більше трьох місяців (циклотимія, дистимія тощо).

Усі кандидати на військову службу та військовослужбовці із суїцидальними спробами, незалежно від вираженості та тривалості психічних розладів, визнаються непридатними до військової служби для всіх граф та підпадають під дію пункту "б" статті 16 Розкладу хвороб.

Передбачає невротичні психогенні, пов'язані зі стресом, та соматоформні розлади; синдроми розладів поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами, а також розлади, які пов'язані зі зловживанням їжею; розлади сну неорганічної етіології; статеву дисфункцію, не обумовлену органічними порушеннями або захворюваннями; зловживання речовинами, що не викликають залежність. Включає також порушення адаптації (коди за МКХ-10: F40-F48, F50-F59).

До пункту "а" належать:

значні, повторні, затяжні (хронічні), стійкі (більше чотирьох місяців) дисоціативні розлади та нервова анорексія;

стійкі (хронічні) невротичні, пов'язані із стресом розлади та соматоформні розлади з проявами, що обумовлюють повну непрацездатність та постійну соціальну дезадаптацію.

До пункту "б" належать:

помірні гострі, короткочасні (до чотирьох місяців) дисоціативні розлади після повного одужання;

помірні повторні, затяжні (більше чотирьох місяців) невротичні, пов'язані зі стресом розлади, соматоформні розлади та розлади адаптації, синдроми розладів поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами, що обмежують працездатність та призводять до неповної соціальної дезадаптації.

До пункту "в" належать помірні або легкі короткочасні (до чотирьох місяців) невротичні, пов'язані зі стресом, соматоформні розлади та розлади адаптації, синдроми розладів поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними факторами, які закінчуються видужанням, або легкою, минущою астенією.

Згідно з цим пунктом підлягають медичному огляду у ВЛК особи, які перенесли гострий (декілька годин, днів) психотичний стан, спричинений гострою реакцією на стрес (екстремальне фізичне навантаження чи психогенна ситуація, така як стихійне лихо або воєнні дії).

Передбачає розлади зрілої особистості і поведінки у дорослих, статевої ідeнтифікації, надання сексуальної переваги, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією; стійкі зміни особистості, які не обумовлені пошкодженням і захворюванням головного мозку тощо (коди за МКХ-10: F60, F69). До цієї статті належать розлади поведінки та емоцій з перебігом у дитячому та підлітковому віці, психічний інфантилізм тощо (коди за МКХ-10: F90-F98).

До пункту "а" належать значні і стійкі розлади особистості з повторними та тривалими декомпенсаціями, що призводять до втрати працездатності (більше чотирьох місяців на рік) та повної соціальної дезадаптації.

До пункту "б" належать розлади зрілої особистості і поведінки, статевої ідентифікації, надання сексуальної переваги, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією, з помірними, стійкими проявами, внаслідок яких у тому числі виникають психотичні стани, нестійкість вегетативної нервової системи з нестійкою компенсацією та частковою соціальною дезадаптацією тощо.

До пункту "в" належать розлади зрілої особистості і поведінки з легкими, нестійкими проявами, внаслідок яких легко розвиваються невротичні, стресові, дезадаптаційні реакції.

Передбачає психічні розлади та розлади поведінки, зумовлені вживанням психоактивних речовин, алкоголю тощо (коди за МКХ-10: F10-F19).

До пункту "а" належать:

амнестичний синдром (Корсаківський психоз чи синдром тощо);

затяжні, хронічні, резидуальні та пізні психотичні розлади, деменція тощо;

розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією;

гостра енцефалопатія Гайє-Верніке.

До пункту "б" належать:

гострі короткотривалі психотичні розлади (до одного місяця);

гостра інтоксикація з делірієм, розладами сприйняття, комою, судомами та патологічним сп'янінням;

стан відміни (абстинентний) з судомами, делірієм;

розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією;

стан відміни неускладнений;

синдром залежності;

стійкі когнітивні розлади.

До пункту "в" належать вживання психоактивних (за винятком алкоголю) речовин, у тому числі поза службою.

Вживання психоактивних речовин, хоча б одноразове, має бути доведене результатами аналізів їх вмісту у біологічних речовинах (сечі, крові, тканинах тощо). Одночасно надається медична документація, яка підтверджує, що психоактивні речовини вживалися без призначення лікаря. Керівництвом відповідного органу, підрозділу, закладу СБУ надається службова характеристика, де відображено такий випадок.

До пункту "г" належать:

вживання алкоголю зі згубними наслідками;

вживання алкоголю у службовий час, яке має бути підтверджено результатами лабораторних досліджень (вміст алкоголю в крові та сечі), документально зафіксований медичним працівником стан алкогольного сп'яніння у службовий час та службова характеристика.

Особи керівного складу не підпадають під дію цього пункту. У таких випадках вирішується питання про відповідність особи займаній посаді та подальше перебування на військовій службі.

Передбачає всі форми і ступені розумової відсталості (коди за МКХ-10: F70-F79). Коефіцієнт розумового розвитку (IQ) нижче від 69 балів.

До пункту "а" належать помірний, тяжкий, глибокий ступені розумової відсталості. Коефіцієнт розумового розвитку (IQ) 49 балів та нижче.

До пункту "б" належать легка розумова відсталість (дебільність з коефіцієнтом розумового розвитку (IQ) у межах 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.

Передбачає ураження нервової системи в разі сифілісу, інших інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб крові.

До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються глибокими паралічами або парезами, вираженим паркінсонізмом, частими (чотири і більше рази на рік) епілептичними нападами, вираженими гіперкінезами, нападами кожевніковської або джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з вираженим розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.

До пункту "б" належать хвороби нервової системи з повільним перебігом, які за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість проходження військової служби, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м'язів, невеликого збільшення м'язового тонусу, що не супроводжуються розладом мови, пам'яті, ходи; помірна гідроцефалія (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм)).

До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними знаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи з вегетативно-судинною нестійкістю без порушення функцій. Питання про придатність кандидатів вирішується згідно з Розкладом хвороб.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, обов'язково враховується наявність застійних змін на очному дні, ступінь розширення шлуночкової системи мозку за даними пневмоенцефалограми, комп'ютерної томографії, магніто-резонансної томографії.

Факт лікування з приводу нейроінфекції та її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків нейроінфекції на працездатність або виконання обов'язків військової служби - характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

До пункту "а" належать: лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хвороба Паркінсона, міоклонус-епілепсія, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м'язова атрофія, аміотрофічний бічний склероз, сирингомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатії, розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми, каталепсія та нарколепсія, епілепсія без психічних розладів з частими нападами (чотири і більше разів на рік), епілептичний статус.

До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (один-два роки), наростанням симптомів (повільно прогресуюча сирингомієлія із атрофією м'язів та легким розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.

Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з нападами середньої частоти (до трьох разів на рік). Наявність нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного складу, результати опитування очевидців лікуючим лікарем, якщо вказаний у них напад та післянападовий стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У тих випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені та рідко виникаючі малі напади або специфічні настрої, питання про придатність до військової служби оглянутих вирішується після додаткових методів обстеження (ЕЕГ). Особи з епілептичною хворобою без психічних розладів, яка розвинулася внаслідок перенесеного органічного захворювання, оглядаються за пунктом "а" або "б" цієї статті залежно від частоти нападів.

До пункту "в" належать повільно прогресуючі протягом тривалого часу (більше двох років) хвороби нервової системи, коли об'єктивні ознаки виражені незначно (сирингомієлія з незначно вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів. Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з рідкими нападами (один-два рази на рік).

До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості й трофіки (різко виражені атрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо).

До цього ж пункту належать радикулопатії з частими рецидивами (більше двох разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким та стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексопатії і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.

До пункту "б" належать: деякі форми невральної аміотрофії із сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферичних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч мімічних м'язів, порушення функцій кінцівок тощо.

До цього пункту належать хронічні радикулопатії з рецидивами, плексопатії, невропатії, що супроводжуються у період загострення вимушеним положенням тулуба, болем вздовж нервів тощо та потребують тривалого стаціонарного та амбулаторного лікування протягом двох місяців; а також поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті з незначно вираженими неврологічними розладами, вказаними у поясненні до пункту "в" цієї статті.

Параліч лицьового нерва з помірно вираженою асиметрією обличчя: очна щілина не закривається на 2-3 мм, гіпотонія жувальних і мімічних м'язів однієї з половин обличчя.

Неврит серединного нерва розглядається за пунктом "б", якщо функція кісті помірно порушена, об'єм рухів знижений на 30-40%, а сила відповідає 2-3 балам (у нормі - 5 балів).

До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також існуючі слабко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними у минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого.

Кандидати та військовослужбовці з наслідками невриту лицьового, серединного нервів оглядаються на підставі цієї статті за пунктом "б".

У разі пошкоджень кістково-м'язової системи та наявності кісткових змін у хребті, що затруднюють його рухомість та викликають вторинні порушення з боку периферичної нервової системи, окрім цієї статті, застосовують також відповідні статті Розкладу хвороб.

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска кандидати та військовослужбовці оглядаються за пунктом "б" або "в" цієї статті.

Особи з нервово-м'язовими захворюваннями оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функцій.

До пункту "г" належать хвороби черепно-мозкових та периферичних нервів і сплетінь, які після проведеного курсу лікування не викликають порушення функцій.

За цією статтею оглядаються кандидати та військовослужбовці після гострих захворювань центральної та периферичної нервової системи або оперативного втручання.

При вирішенні питання про необхідність відпустки у зв'язку із хворобою або звільнення від службових обов'язків великого значення набуває не стільки оцінка тяжкості та глибини порушення різних функцій, скільки визначений результат хвороби та прогностичні критерії.

Після відпустки у зв'язку із хворобою придатність військовослужбовців до служби визначається індивідуально залежно від ступеня порушення функцій.

Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот та інші), захворювання повік, сльозових шляхів та орбіти, кон'юнктиви з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів від хірургічного лікування, то воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту "а" належать:

зрощення повік між собою або з очним яблуком;

різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;

хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини із загостреннями не менше двох разів на рік при безуспішному стаціонарному лікуванні;

хронічне трахоматозне ураження кон'юнктиви;

захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню у стаціонарі.

Сюди ж належить птоз вродженого або набутого характеру, в разі якого верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза; стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах із введенням лакопротеза.

Якщо є наявні ускладнення трахоми зі стійким порушенням функцій ока, то постанова приймається за відповідними статтями Розкладу хвороб, що передбачають ці порушення.

У разі відмови від операції постанова ВЛК про придатність особи до військової служби приймається за пунктом "б".

До цього ж пункту належать:

простий блефарит з окремими лусочками та значною гіперемією країв повік;

фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами;

бархатистість кон'юнктиви в кутках повік та в ділянці кон'юнктивальних склепінь;

окремі дрібні поверхневі рубці кон'юнктиви нетрахоматозного походження;

гладкі рубці кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.

Несправжня та справжня пліва без ознак прогресування не є протипоказанням до військової служби, постанова приймається за пунктом "в".

При рецидивах криловидної пліви після безуспішного повторного хірургічного лікування та прогресуючому порушенні функції ока медичний огляд проводиться за пунктом "б".

У разі весняного катару та інших алергічних уражень кон'юнктиви придатність до військової служби визначається за статтею 90 Розкладу хвороб залежно від ступеня вираження, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання туберкульозного, люетичного, дегенеративного, дистрофічного та іншого походження.

Паренхіматозний кератит люетичного походження включено до статті 6 Розкладу хвороб. Кандидати з цим захворюванням непридатні, а військовослужбовці підлягають лікуванню.

У разі закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими загостреннями (не більше двох разів на рік), а також після пересадження тканин придатність кандидатів та військовослужбовців до військової служби визначається залежно від функцій ока за відповідними статтями Розкладу хвороб. За наявності новоутворень ока та його придатків, залежно від характеру, медичний огляд проводиться за статтею 8 або 10 Розкладу хвороб.

До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному, хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування обох очей незалежно від функцій ока. Пігментна дегенерація сітківки з пігментом чи без нього, поєднана з порушенням темнової адаптації (гемералопією), повинна бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору.

У разі стійкого звуження поля зору знизу та ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від точки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за усіма графами Розкладу хвороб приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "б" належать:

хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклічні кризи (встановлені у стаціонарних умовах);

кератоглобус, афакія, артифакія на одному або обох очах;

короткозорість обох очей у одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні (крайова дегенерація сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо) при різкому та прогресуючому зниженні зорових функцій;

прогресуюча атрофія зорового нерва;

чужорідне тіло всередині ока, яке не викликає запальних або дистрофічних змін.

При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або обох очах придатність кандидатів до військової служби визначається за пунктом "б" або "в" залежно від функцій органа зору.

Щодо кандидатів, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці або склері, рішення про придатність до військової служби, вступу до ВВНЗ визначається індивідуально, не раніше одного року після операції, за умови відсутності післяопераційних ускладнень, залежно від стану функції ока.

Придатність або обмежена придатність військовослужбовців визначається індивідуально.

При афакії, артифакії на одному або обох очах постанова приймається за статтею 31 Розкладу хвороб залежно від гостроти зору з практично стійкою корекцією будь-якого виду, у тому числі інтраокулярними та контактними лінзами.

Вивих та підвивих кришталика, артифакія оцінюється як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, які не знижують гостроту зору, не є протипоказанням до військової служби та вступу до ВВНЗ.

Військовослужбовці, які працюють з радіоактивними речовинами та джерелами радіаційного випромінювання, у яких при біомікроскопії виявлені помутніння під задньою капсулою кришталика та за наявності переконливих ознак прогресування помутнінь кришталика (значне збільшення їх кількості та розміру в разі тривалого нагляду), визнаються непридатними до роботи з ними.

При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до військової служби за III і IV графами Розкладу хвороб визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору тощо). Особи, які є кандидатами до вступу до ВВНЗ, визнаються непридатними.

У всіх випадках наявності внутрішньоочних чужорідних тіл питання про придатність до військової служби кандидатів за I, III, IV графами і військовослужбовців вирішується індивідуально не раніше ніж через три місяці після травми залежно від функції ока (гостроти зору, полів зору, темнової адаптації тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу.

До пункту "а" належать випадки безуспішного повторного хірургічного лікування травматичного відшарування сітківки на обох очах з прогресуючим зниженням функцій зору.

Військовослужбовці після перенесеного відшарування або розриву сітківки будь-якої етіології на одному оці можуть бути визнані обмежено придатними до військової служби тільки у порядку індивідуальної оцінки за умови добрих функцій ока (гострота зору, поле зору тощо). Вони не призначаються у підрозділи особливого призначення та водіями транспортних засобів.

Діагноз глаукоми повинен бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб. Питання про придатність до військової служби вирішується після лікування (медикаментозного або хірургічного) з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органа зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

До пункту "а" належать також стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або уражень головного мозку, які викликають косоокість (порушують функцію зору).

Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату, то постанова приймається за основним захворюванням. У разі значно зниженої гостроти зору постанова приймається за статтею 31 Розкладу хвороб. Ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до військової служби, вступу до ВВНЗ.

При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз повинен бути підтверджений шляхом перевірки бінокулярного зору. Наявність бінокулярного зору є основою для виключення співдружньої косоокості.

При співдружній косоокості, паралітичній косоокості без диплопії при погляді прямо та інших порушеннях бінокулярного зору ступінь придатності до військової служби визначається залежно від порушення функцій зору (гострота зору, поле зору, бінокулярний зір) за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Стан відчуття кольору визначається за допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна, Ішіхара тощо відповідно до вказаної в них методики. Придатність кандидатів за III і IV графами при порушенні кольоровідчуття усіх типів визначається індивідуально залежно від характеру службових обов'язків. У цих випадках постанова ухвалюється в такому формулюванні: "до (вказати характер служби) служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".

У кандидатів, які приймаються на оперативну службу та до вступу до ВВНЗ, допускається порушення відчуття кольорів типу С. При ухвалі постанови необхідно вказати: "до оперативної служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".

При ухвалі постанови про придатність до військової служби військовослужбовців, що оглядаються за графами I, III, IV, враховуються вимоги служби до розрізнення кольорів і вказується: "до (вказати характер служби) служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".

На військовослужбовців, які оглядаються за графами II, V, VI, за наявності порушення відчуття кольорів у постанові про придатність до військової служби вказати: "до оперативно-постової служби непридатний", "до служби як співробітник охорони непридатний", "до служби в підрозділах спеціального призначення непридатний".

Гострота зору у кандидатів за графами I, II, V, VI визначається без корекції і повинна бути не менше 0,6 на обидва ока у тих, хто оглядається за графою I; і не менше 0,7 на обидва ока - за II, V, VI графами. Вид і ступінь аметропії визначаються скіаскопічно в стані циклоплегії.

За наявності у кандидатів за графою I простої далекозорості понад 4,0 Д, простого далекозорого астигматизму або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракцій у двох головних меридіанах понад 4,0 Д вони визнаються непридатними до служби в СБУ незалежно від гостроти зору.

У тих, хто оглядається за графами II, V, VI, далекозорість не повинна перевищувати 2,5 Д і ступінь астигматизму - 2,0 Д.