Про затвердження Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України

Усі гострі захворювання (до клінічного вилікування).

Судинні захворювання головного і спинного мозку при помірних, але стійких порушеннях функції, а також тимчасові розлади мозкового кровообігу.

Наслідки інфекційно-вірусних захворювань центральної нервової системи, органічні ураження головного і спинного мозку при помірних, нерізко виражених залишкових явищах з незначним порушенням функції.

Наслідки травм головного і спинного мозку, а також органічні захворювання центральної нервової системи при помірному чи незначному порушенні функції.

Захворювання вегетативної нервової системи, гангліоніти, гіпоталамічні синдроми з частими та середньої частоти загостреннями.

Наслідки травм і хвороб периферичних нервів при стійких, помірно виражених розладах функцій.

Хвороби ендокринної системи.

Захворювання системи крові незалежно від характеру перебігу і ступеня тяжкості.

Стійкі зміни складу периферичної крові: кількість лейкоцитів менше 4х10 в 9 ступені/л, постійний лейкоцитоз понад 9х10 в 9 ступені/л, кількість тромбоцитів менше 180х10 в 9 ступені/л, гемоглобін менше 130 г/л для чоловіків і 120 г/л для жінок.

Усі види вроджених та набутих імунодефіцитів, вірусоносійство СНІДу.

Злоякісні новоутворення незалежно від форми перебігу захворювання; передпухлинні захворювання, схильні до злоякісних перероджень та рецидивів.

Доброякісні новоутворення з помірним порушенням функцій органів та ті, що ускладнюють носіння форменого одягу (спорядження).

Психотичні розлади.

Наслідки органічного ураження головного мозку за наявності психоорганічного синдрому.

Наркоманія, токсикоманія, у тому числі хронічний алкоголізм.

Неврози, соматогенні або психогенні психічні розлади непсихотичного рівня з вираженими або (та) стійкими хворобливими проявами.

Психопатія.

Розумова відсталість будь-якого ступеня.

Зниження гостроти зору нижче 0,6 на одному оці, нижче 0,5 - на другому.

Захворювання зорового нерва і сітківки.

Катаракта.

Анофтальм.

Глаукома.

Хронічні гнійні захворювання придаткових пазух носа, хронічний середній отит з частими загостреннями.

Гіпертонічна хвороба II, III стадій.

Хронічна ішемічна хвороба серця з недостатністю кровообігу.

Інші хвороби серця з недостатністю кровообігу.

Облітеруючий ендоартеріїт, хвороба Рейно, ангіоспазм периферичних судин.

Хронічні хвороби легень з вираженою легенево-серцевою недостатністю, схильність до кровотечі.

Бронхіальна астма з тяжким перебігом та вираженими функціональними порушеннями дихання і кровообігу поза приступами.

Набряк Квінке.

Туберкульоз плеври, легень, лімфатичних вузлів, сечостатевої системи, кісток та суглобів: активний та затихаючий.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки з частими загостреннями та схильністю до ускладнень.

Цироз печінки, активний хронічний гепатит, ураження жовчовивідної системи з частими чи тяжкими приступами.

Хронічний панкреатит, ентерит і коліт з частими загостреннями.

Захворювання органів черевної порожнини, наслідки їх пошкоджень чи оперативних втручань при помірному порушенні травлення.

Хронічні запальні та дистрофічні захворювання нирок при помірному порушенні функції.

Сечокам'яна хвороба з частими приступами чи ускладненнями.

Варикозне розширення вен сім'яного канатика при значному порушенні кровообігу з синдромом болю.

Водянка оболонок яєчка та сім'яного канатика, різко виражена.

Стійке порушення менструальної функції.

Вагітність та період лактації.

Хронічні запальні захворювання матки і її придатків з частими загостреннями.

Звичне невиношування та антенатальне пошкодження плоду у жінок дітородного віку.

Хронічні інфекційні і грибкові захворювання шкіри.

Дифузні захворювання сполучної тканини.

Хвороби суглобів з частими вираженими загостреннями чи стійким порушенням функції суглобів.

Хронічні захворювання (наслідки пошкоджень) суглобів, м'язів, сухожилків, хребта, кісток таза при помірному порушенні функції з частими загостреннями (не рідше двох разів на рік).

Застарілі чи звичні вивихи у великих суглобах, які часто виникають при незначних фізичних навантаженнях.

Дефекти пальців рук і ніг з порушеннями функцій кистей і стоп значною мірою.

Відсутність верхньої кінцівки на будь-якому рівні.

Вроджені аномалії органів з вираженою недостатністю їх функцій.

Раніше перенесений вплив іонізуючого випромінювання у дозі 25 бер та вище.

Променева хвороба.

1. Усі гострі захворювання (травми, поранення) - до видужання та хронічні захворювання у фазі загострення - до фази стійкої ремісії.

2. Активний туберкульоз різноманітної локалізації.

3. Злоякісні новоутворення усіх локалізацій.

Хворим, які пролікувалися з приводу злоякісних новоутворень з ремісією тривалістю більше 5 років, дозволений виїзд у відрядження до країн з помірним кліматом.

4. Стенокардія спокою і напруження.

Хворим із стенокардією напруження I функціонального класу дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

5. Перенесений інфаркт міокарда незалежно від строку давності з подальшою:

а) стенокардією;

б) серцевою недостатністю II, III стадій або порушенням ритму чи провідності (хворим із серцевою недостатністю I стадії дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом);

в) пароксизмальною формою порушення ритму або внутрішньо-серцевою блокадою;

г) аневризмою серця;

ґ) постійною формою фібриляції передсердь.

Через 1 рік після перенесеного неускладненого інфаркту міокарда, за відсутності симптоматики, дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

6. Повторний інфаркт міокарда.

7. Аневризма чи інші ураження аорти або її гілок.

8. Атеросклеротичний або міокардитичний кардіосклероз, ускладнений серцевою недостатністю II, III стадій або порушенням ритму чи провідності.

9. Гіпертонічна хвороба II, III стадій.

Хворим з гіпертонічною хворобою I стадії дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

10. Часті пароксизми порушення ритму будь-якої етіології (більше 1 разу на 2 місяці).

11. Ревматичний порок серця за наявності серцевої недостатності, миготливої аритмії, вираженої кардіомегалії і даних про активізацію ревматичного процесу протягом попередніх 4 років.

12. Будь-яка дифузна хвороба сполучної тканини.

13. Персистуюча бронхіальна астма середньої тяжкості та тяжка.

14. Будь-яке хронічне захворювання легень з помірним або значним порушенням функції зовнішнього дихання.

15. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення або з ускладненим чи часто рецидивуючим перебігом в анамнезі.

Хворим з неускладненою виразковою хворобою у фазі стійкої ремісії (тривалістю більше 5 років) дозволений виїзд у відрядження до країн з помірним кліматом.

16. Жовчнокам'яна хвороба у разі рецидивних нападів жовчної коліки.

17. Неспецифічний виразковий коліт.

18. Хвороба Крона.

19. Сечокам'яна хвороба за наявності конкременту у нирці або сечоводі при будь-яких порушеннях функцій нирки.

20. Хронічний гломерулонефрит; хронічний пієлонефрит при будь-яких порушеннях функцій нирки.

21. Хвороба Іценко-Кушинга незалежно від форми захворювання.

22. Будь-яка пухлина гіпофіза з клінікою ендокринних захворювань (краніофарингіома, гігантизм тощо).

23. Нецукровий діабет.

24. Цукровий діабет I типу.

Хворим із компенсованим цукровим діабетом II типу дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

25. Будь-яке захворювання наднирників, білящитовидних залоз, щитовидної залози, які супроводжуються порушенням їх функцій.

26. Гемобластози незалежно від стадії.

Хворим із лімфогранулематозом із стійкою ремісією понад 5 років після проведеного специфічного лікування дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

27. Будь-який геморагічний діатез.

28. Анемія.

Хворим із залізодефіцитною або вітамін-В12-дефіцитною анемією із стійкою ремісією понад 6 місяців дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

29. Рецидивуючий агранулоцитоз, мієлодиспластичний синдром або цитопенія іншого генезу.

30. Хвороба накопичення.

31. Медичні протипоказання для проведення профілактичних щеплень.

32. Хронічний тромбофлебіт з частими загостреннями в анамнезі.

33. Випадіння прямої кишки.

34. Будь-яке захворювання судин кінцівок із значними або помірними порушеннями кровообігу та функцій.

Хворим із захворюванням судин кінцівок з незначними порушеннями кровообігу та функцій або без порушень дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

35. Геморой з частими кровотечами.

36. Свищ будь-якої етіології і локалізації.

37. Грижа.

Хворим з грижею, що не потребує оперативного лікування, дозволений виїзд у короткочасні відрядження до країн з помірним кліматом.

38. Анкілоз двох і більше великих суглобів.

39. Анкілоз кульшового суглоба туберкульозної етіології зі значним укороченням кінцівки.

40. Кукса верхньої третини стегна і вище.

41. Хронічний остеомієліт.

42. Фіброзно-кістозна мастопатія.

43. Поширений ліпоматоз.

Фіброзно-кістозна мастопатія, поширений ліпоматоз є протипоказанням до відрядження тільки до країн із жарким кліматом.

44. Минуще порушення мозкового кровообігу будь-якої етіології без локальної неврологічної симптоматики.

45. Наслідки мозкового інсульту з порушенням функцій.

46. Дисциркуляторна енцефалопатія з інтелектуально-мнестичними або руховими розладами.

47. Хронічний попереково-крижовий радикуліт будь-якої етіології з частими (більше 2 разів на рік) загостреннями.

48. Залишкові наслідки парезів окремих нервів (травматичного або запального походження).

49. Будь-яка спадково-сімейна прогресуюча хвороба нервової системи.

50. Паркінсонізм.

51. Розсіяний склероз.

52. Інфекційне ураження нервової системи з вираженими порушеннями функцій.

53. Виражена вегетосудинна нестійкість.

54. Будь-яка нервово-м'язова хвороба.

55. Наслідки перенесених травм черепа за наявності стійких залишкових проявів і дефектів черепа.

56. Психічний розлад, який потребує динамічного диспансерного спостереження.

Питання про виїзд за кордон осіб, які страждають на інші види психічних розладів, у кожному випадку вирішується індивідуально.

57. Усі види наркоманій, токсикоманій і хронічний алкоголізм.

58. Епілепсія.

59. В'ялий або спастичний параліч, який утруднює пересування.

60. Озена.

61. Будь-яка хвороба вестибулярного апарату з розладами рівноваги або частими приступами меньєрівського симптомокомплексу.

62. Гострота зору нижче 0,3 на кожне око з корекцією не вище 8,0 Д (з урахуванням спеціальності).

63. Будь-яка хронічна хвороба кон'юнктиви або рогівки з частими загостреннями в анамнезі.

64. Трахома або аденовірусний кон'юнктивіт.

65. Глаукома: некомпенсована і субкомпенсована.

66. Пігментна дегенерація сітківки.

67. Сифіліс у всіх стадіях.

68. Гонорея гостра і хронічна до вилікування.

69. Будь-яка грибкова хвороба волосяної частини голови і шкіри - до вилікування.

70. Мікоз, зумовлений червоним трихофітоном (рубромікоз), а також епідермофітія стоп при активних проявах цих хвороб на шкірі.

71. Глибокий мікоз.

72. Будь-яка заразна хвороба шкіри (піодермія, короста тощо) - до вилікування.

73. Будь-яка пузиркова хвороба шкіри.

74. Поширена форма лускатого лишаю, псоріатична еритродермія, псоріатичний артрит.

75. Виражена форма генеодерматозу.

76. Поширена, часто рецидивуюча свербляча (алергічна форма) екзема, нейродерміт, почесуха Гебри, дерматоз (екзема, нейродерміт, червоний плоский лишай) - до вилікування.

77. Хронічний алергічний васкуліт (виразково-некротичний, системний).

78. Гострокінцева кондилома - до вилікування.

79. Лепра в усіх стадіях.

80. Пародонтит, абсцедуюча форма.

81. Будь-яке гостре і хронічне одонтогенне запалення щелепно-лицевої ділянки.

82. Функціональна маточна кровотеча.

83. Міома матки (при збільшенні матки відповідно до 11-12 тижневої вагітності і більше).

84. Клімакс, що важко протікає.

85. Вагітність.

Для водолазів у віці понад 25 років, які виконують підводні роботи на глибині до 60 м, допускається максимальний рівень артеріального тиску не вище 140 і не нижче 100 мм рт.ст., мінімальний - не вище 90 та не нижче 60 мм рт.ст.

Анізометропія, відсутність бінокулярного зору та порушення темнової адаптації є протипоказанням до допуску.

Межі зросту для водолазів становлять від 170 до 185 см.

За результатами вимірювання зросту та окружності грудної клітки за таблицею визначається належна вага того, хто обстежується. Якщо фактична вага тіла менше мінімально належної, то кандидат визнається непридатним до служби за спеціальністю водолаза. Виняток можуть становити особи, які мають відмінну фізичну тренованість (за результатами функціональних проб).

Якщо вага тіла перевищує максимальне значення належної і є вищою за середню, то кандидат визнається придатним, якщо показник фактичної ваги не перевищує показника зросту (наприклад, при зрості 170 см вага тіла не більше 80 кг, при зрості 180 см - не більше 90 кг тощо).

Вікова межа для водолазів становить 18-50 років.

Усім кандидатам здійснюється обов'язкова перевірка барофункції вуха та навколоносових пазух у декомпресійній камері при тиску не менше 0,1 МПа (10 м водяного стовпа); флюорографія або рентгеноскопія органів грудної клітки, клінічний аналіз крові, сечі, калу, ЕКГ із застосуванням навантажувальних проб. Особам у віці понад 40 років, крім того, необхідне дослідження крові на цукор та ліпіди, внутрішньоочного тиску.

Особи, які проходять медичний огляд, підлягають бактеріологічному обстеженню на наявність збудників кишкових інфекцій, патогенних стафілококів та менінгококів.

Пункт "а" передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних захворювань, їх ускладнень, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які важко піддаються лікуванню.

До пункту "а" належать: тяжкий перебіг та ускладнення гострих форм інфекційних та паразитарних захворювань (поліомієліт, енцефаліт комариний, кліщовий, вірусний; герпетична інфекція, менінгококовий та вірусний менінгіт, септицемія, лепра, дифтерія, бактеріальні зоонози, тифо-паратифозні та сальмонельозні інфекції; вірусні геморагічні гарячки, що передаються членистоногими, комарами, усі види малярії тощо) або їх хронічний, рецидивний (щорічні загострення) перебіг, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

За наслідками цих захворювань (протягом одного року після завершення курсу лікування) у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до військової служби слід розглядати разом з відповідними статтями Розкладу хвороб.

Експертних стандартів в оцінці ступеня тяжкості перебігу інфекційних та паразитарних захворювань немає. Це прерогатива клінічної оцінки перспективи подальшого проходження військової служби або навчання до ВВНЗ.

Не в усіх випадках тяжкого перебігу гострого інфекційного та паразитарного захворювання спостерігаються ускладнення, тому доцільно після проведення повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування виносити постанову ВЛК про потребу у відпустці за станом здоров'я. У разі ускладнень та стійких змін в органах та системах огляд проводиться залежно від ступеня функціональних порушень за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Медичний огляд кандидатів, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні захворювання (незалежно від ступеня важкості), проводиться через 12 місяців після завершення курсу лікування.

У разі затяжного, рецидивного (два-три рази на рік) перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом двох місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органа або системи, формуються різноманітні ускладнення, кандидатам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування огляд проводиться за пунктом "а".

За цим самим пунктом оглядаються кандидати, у яких за даними обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання, та особи зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань.

До пункту "б" належать наслідки перенесених гострих або загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань протягом року після захворювання.

Необхідно звертати увагу на перенесені захворювання, для яких характерні ранні ускладнення з боку центральної нервової системи та системи кровообігу. У разі виявлення стійких функціональних порушень органів та систем медичний огляд проводиться за пунктом "а" цієї статті та відповідними пунктами інших статей Розкладу хвороб.

У разі коли при обстеженні кандидатів, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

Кандидатам, які перенесли малярію без ускладнень (крім важкого перебігу), ступінь придатності визначається за наслідками хвороби через рік після завершення курсу лікування.

До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень та плеври з активним прогресуючим перебігом, наявністю розпаду (каверни) та стійким виділенням мікобактерій або без нього;

рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та середостіння, з розладом їх функцій та вираженим порушенням функції зовнішнього дихання;

фістульозна форма туберкульозного бронхоаденіту та туберкульозне ураження бронхів з виділенням мікобактерій, встановлені при бронхоскопії;

бронхіальні, бронхоплевральні свищі після хірургічного лікування, встановлені при бронхологічному або рентгенологічному дослідженні, з вираженою легеневою недостатністю.

Особи, в яких встановлено генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, поєднаний з ураженням різних органів та незалежно від остаточного результату, оглядаються за пунктом "а" статті 2 або 3 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів без виділення мікобактерій та без розпаду, з помірно вираженими клінічними симптомами чи без них, у випадку неефективного лікування або відмови від його продовження, при трансформації каверн у тонкостінні кістоподібні дреновані порожнини (загоєння каверн за відкритим типом), а також наслідки радикального хірургічного лікування з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли у результаті тривалого (не менше трьох місяців) стаціонарного та санаторного лікування інфільтративні зміни переважно зникли, порожнини розпаду зарубцювалися, виділення мікобактерій закінчилося, явища легеневої недостатності відсутні.

За цим самим пунктом оглядаються особи із залишковими змінами у найближчі три роки після клінічного вилікування туберкульозу, з неактивними комбінованими змінами у межах трьох і більше сегментів, з наслідками хірургічного лікування з незначним порушенням або без порушення функції зовнішнього дихання, а також особи із залишковими змінами після перенесеного ексудативного плевриту без порушення функції зовнішнього дихання.

Діагноз ексудативного плевриту та інших серозитів туберкульозної етіології повинен бути підтверджений методами бронхологічного, цитологічного, імунологічного, мікробіологічного досліджень, а за відповідними показаннями - і пункційною біопсією. Туберкульозна етіологія сухих плевритів повинна бути доведена методами туберкуліно- та імунодіагностики, пробним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень.

До пункту "г" належать: неактивний туберкульоз зі стійкими рентгенологічними або бронхоскопічними змінами в легенях, плеврі, бронхах і внутрішньогрудних лімфатичних вузлах (численні кальцинати - три і більше, тяжі, міждольові шварти, плевральні нашарування, деформація та пігментація бронхів), а також стани після сегментарних резекцій та діатермокоагуляцій каверн, без клінічних проявів захворювання протягом останніх трьох років та без порушення функції органів дихання.

За пунктами "б" і "в" після стаціонарного лікування військовослужбовцям надається відпустка у зв'язку із хворобою тільки для продовження лікування у туберкульозному санаторії з наступним оглядом ВЛК санаторію. Тривалість безперервного госпітального та санаторного лікування перед оглядом має бути не менше шести місяців. У разі відмови військовослужбовця від санаторного лікування його придатність до військової служби визначається ГВЛК.

Придатність кандидатів на військову службу вирішується індивідуально, але не раніше трьох років після клінічного вилікування та зняття з диспансерного обліку.

Наявність поодиноких петрифікатів у легенях або внутрішньогрудних лімфатичних вузлах не є перешкодою до військової служби та вступу до ВВНЗ.

До пункту "а" належать:

туберкульозний менінгіт, що супроводжується розладом функцій нервової системи з глибокими парезами та паралічами;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів з напливними абсцесами або свищами;

туберкульоз інших позагрудних локалізацій із розпадом або виділенням мікобактерій, множинною локалізацією;

туберкульоз очей із прогресуючим зниженням зорових функцій;

поширені та спотворюючі форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз очеревини та внутрішньочеревних лімфовузлів, шлунка, кишечнику, печінки, селезінки;

туберкульоз ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові прояви та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стани після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок та сечовивідних шляхів зі значним порушенням функцій, рубцеві зміни сечового міхура з різким порушенням сечовипускання, стан після двобічної кастрації з приводу туберкульозу.

До пункту "б" належать:

активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позагрудної локалізації в стадії згасання без напливників та свищів;

залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи; стан після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірним порушенням функції нирок та сечовипускання;

стани після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належить активний затихаючий туберкульоз позагрудної локалізації після завершення основного курсу специфічної терапії протягом трьох-п'яти років.

До пункту "г" належить туберкульоз позагрудних локалізацій через три роки після клінічного вилікування, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через п'ять років.

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації має бути підтверджений цитологічними, гістологічними, імунологічними, мікробіологічними та іншими методами.

Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз проводиться тривало, не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).

Передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, встановлених у стаціонарі, де обов'язково проводиться обстеження крові на маркери гепатитів. Ступінь придатності до військової служби кандидатів та військовослужбовців визначається після проведення курсу лікування залежно від стійкості і ступеня порушення функцій печінки.

До пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, по закінченні якого зберігаються стійкі та значно виражені порушення функції печінки, інших органів та систем.

Для тяжкої форми вірусного гепатиту в розпалі хвороби характерні різко виражені симптоми інтоксикації, постійна нудота, повторне блювання. Можлива зміна поведінки хворого (сонливість, безсоння тощо), тахікардія змінює брадикардію. Можуть бути ознаки набряково-асцитичного, геморагічного та інших синдромів. Білірубін крові - 170 мкмоль/л і вище, протромбіновий індекс - менше 60%, холестерин крові - 2,6 ммоль/л та менше, збільшення трансаміназ у 10 разів і більше, тривалість жовтяничного періоду - більше чотирьох тижнів, рівень сечовини крові - менше 2 мкмоль/л.

Пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, установлених у стаціонарі після проведення курсу лікування зі стійкими, помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ до 10 раз понад норму).

До пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів, встановлених у стаціонарі після проведення курсу лікування або без нього, з незначними порушеннями функції печінки або без них.

У разі позитивного скринінгового аналізу крові на вірусний гепатит "В" (HBsAg) повторно визначаються у крові HBsAg та HBeAg, АЛТ, АСТ, тимолова проба. При позитивних результатах та за відсутності клінічних ознак активності кандидати визнаються непридатними, а військовослужбовці підлягають диспансерному нагляду протягом шести місяців з повторним проведенням аналізів крові кожні три місяці на HBsAg, HBeAg або, за можливості, - полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). За наявності функціональних порушень печінки, незалежно від результатів повторного тестування, медичний огляд кандидатів та військовослужбовців проводиться за пунктом "б".