Про затвердження Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі

Акт зачищення олійного насіння, шроту (макухи) складається комісією за участю матеріально відповідальної особи відповідно до пунктів 2.10 - 2.15 цього Порядку.

Залишок на дату попереднього зачищення і в день поточного зачищення (пункти 1 і 7) наводиться фактичний за даними переважування.

Показники вологи і сміття прийнятого і відпущеного насіння визначаються:

а) для пунктів 1 і 7 - за даними лабораторії на основі аналізу залишків насіння;

б) для пунктів 2, 3, 4, 5а, 5б, 5в, 5г - як середньозважені величини за даними книги кількісно-якісного обліку.

Показники вологості і сміттєвої домішки у відсотках за пунктом 8 не повинні бути вищими за ці показники за пунктом 3 акта зачищення. У разі виявлення підвищеної вологості або збільшення вмісту сміттєвих домішок обчислюється різниця у вазі за формулою, наведеною в підпункті 7 пункту 2.11 цього Порядку. Якщо буде встановлено, що підвищення вологості олійного насіння, шроту (макухи) викликане причинами, які не повинні були призвести до збільшення ваги олійного насіння (самошеретування насіння на складі в процесі зберігання і підробітку), то на підставі висновку комісії із зачищення нарахування різниці у вазі шроту (макухи) не проводиться.

Висновок комісії із зачищення з докладним поясненням причин погіршення якості олійного насіння подається керівникові підприємства для прийняття рішення за результатами зачищення.

Пункт 12 заповнюється, якщо олійне насіння з будь-яких причин не переважувалося на станції призначення.

Пункти 13 і 14 заповнюються, якщо олійне насіння перевозиться зі складів на виробництво або з орендованих складів на склади підприємства і при цьому зважування доставленого олійного насіння проводиться за місцем його приймання.

Тривалість зберігання насіння у днях (пункт 15) визначається шляхом поділу суми щоденних залишків на загальне надходження насіння, включаючи залишок на початок періоду, тобто на показник пункту 3.

Для визначення середнього терміну зберігання в місяцях середня кількість днів зберігання ділиться на 30. Розрахунок тривалості зберігання олійного насіння підписується головним бухгалтером і додається до акта зачищення.

Причини виникнення невиправданої нестачі або надлишку олійного насіння, шроту (макухи) матеріально відповідальна особа викладає у своєму поясненні.

З урахуванням цього пояснення, а також аналізу умов зберігання і руху олійного насіння і шроту (макухи), ретельної перевірки причин надлишків і нестач, невиправданого поліпшення якості, з урахуванням норм природного убутку при зберіганні і перевезеннях комісія із зачищення дає свій висновок.

Приріст ваги шроту (макухи) за рахунок підвищення вологості при зберіганні, встановлений за актом зачищення або інвентаризації, оприбутковується у книзі кількісно-якісного обліку та в бухгалтерському обліку.

Виявлена внаслідок зачищення або вагової інвентаризації невиправдана нестача олійного насіння або шроту (макухи) (пункт 17) покладається на винних осіб і відшкодовується у встановленому порядку.

За всіма пунктами акта зачищення вага проставляється в кілограмах, якісні показники заносяться з точністю до сотих частин; якщо сотих частин немає, то замість них ставляться нулі.

Акт зачищення або вагової інвентаризації складається в трьох примірниках і датується днем його підписання комісією з вказівкою дати початку роботи комісії.

Звіт про підробіток олійного насіння відображає результати підробітку окремих партій олійного насіння на зерноочисних машинах і в сушарках.

Звіт є підставою списати за книгою кількісно-якісного обліку (форма N 12) втрачену вологість і сміття при підробітку за умови, що олійне насіння, що надходить на підробіток і відпускається після підробітку, фактично зважується. Якщо ж зважування насіння не проводилося, то списання втрат вологи і сміття не проводиться.

Отримані внаслідок підробітку корисні відходи зважуються і враховуються за вагою в книзі кількісно-якісного обліку (форма N 12).

Отримане внаслідок очищення і підробітку сміття зважується і вивозиться за межі підприємства. У разі неможливості зважування списання проводиться за даними аналізів лабораторії про вміст сміття до і після підробітку. Списання сміття за ваговим обліком допускається тільки на тих підприємствах, які мають змогу відособлено зберігати сміття, зняте при підробітку, зважувати його, систематично вивозити з території підприємства з оформленням у книзі відважувань за особливими пропусками і аналізами лабораторії.

Заповнення в звіті граф 5 і 7 (вага в кілограмах) проводиться в такому порядку:

показники ваги за графою 3 множаться відповідно на показники у відсотках, указані в графах 4 і 6, і отриманий добуток ділиться на 100.

За показником 6 у графі 3 наводиться різниця, що підлягає списанню за рахунок зниження вологості і сміттєвих домішок, але не більше різниці, отриманої для показника 5.

Акт приймання складом готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів складається в двох примірниках на підставі записів у книзі відважувань (форма N 11) і специфікацій і передається до бухгалтерії завідувачем відповідного складу при звіті про рух сировини, готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 4). Другий примірник акта залишається на складі.

На маргаринову продукцію складається приймальний акт за формою N 22.

При складанні акта на туалетне мило графи 4 і 6 повинні дорівнювати графам 5 і 3 специфікації (зворотний бік, вибірка за ґатунками).

Графа 12 заповнюється шляхом віднімання від даних графи 6 даних граф 9 і 11.

При прийманні на склад мила в дерев'яних ящиках в акті (форма N 15) до графи 4 складається довідка такого змісту:

у тому числі: ящики нові;

ящики відремонтовані;

ящики інвентарні.

Дані цієї довідки є підставою для списання тари з тарного цеху на цех упаковки мила.

Показання оборотів лічильників вказуються за графою 13.

Акт зачищення бака складається комісією. При зачищенні бака визначається натуральна вага бакового відстою (фузу) шляхом зважування на вагах. Лабораторія визначає вміст у ньому жиру, вологи і відстою.

Дані про переважування бакового відстою (фузу) за кожним відважуванням записуються до книги відважувань (форма N 11). Після закінчення переважування в книзі відважувань підбиваються підсумки за вагою брутто, тари і нетто. Вага нетто вноситься до акта (форма N 16). Комісія засвідчує своїм підписом загальну вагу за книгою відважувань (форма N 11), а також підписує акт зачищення бака (форма N 16). Акт затверджується керівником підприємства.

Акт складається в двох примірниках: один примірник акта здається при звіті про рух сировини, готової та попутної продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 4) до бухгалтерії, другий примірник залишається на складі.

Акт інвентаризації і зачищення товарних баків складається комісією за участю матеріально відповідальної особи.

При складанні цього акта використовуються акти проміжних зачищень (форма N 16) і дані з книги обліку готової і попутної продукції жирової сировини, зворотних виробничих відходів (форма N 21).

Розрахунок убутку ваги жирів у межах норм додається до акта.

Акт складається в двох примірниках: один примірник акта здається при звіті про рух сировини, готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 4) до бухгалтерії, другий примірник акта залишається на складі.

Акт інвентаризації (форма N 17) призначений для оформлення місячної і річної інвентаризації на складах і в цехах.

При знятті залишків сировини, напівфабрикатів, готової та попутної продукції і зворотних виробничих відходів проводиться зважування і визначається фактичний вміст жиру (при необхідності) за даними лабораторії. Визначення залишків жирової сировини і незавершеного виробництва вимірами допускається тільки при місячній інвентаризації в цехах.

У цьому разі заповнюються графи 4, 5, 6 і 7 на підставі вимірів, а графа 8 - за вказівкою лабораторії.

У графі 5 вказуються габарити ємності (ширина - у чисельнику, довжина - у знаменнику).

У графі 4 в чисельнику вказується висота наповнення бака, у знаменнику - ціна поділу в одному сантиметрі висоти бака.

При інвентаризації залишків на складах і річній інвентаризації в цехах графи 4, 5, 6, 7 і 8 не заповнюються. Графа 13 заповнюється при інвентаризації незавершеного виробництва. Перерахунок у початкову сировину (олійне насіння, жири та ін.) проводиться на підставі даних лабораторії. Розрахунок додається до акта інвентаризації.

При складанні цього акта інвентаризації маргаринової продукції, олії та мила ґатунок цієї продукції вказується в графі 2.

Прибутковий ордер приймання жирової сировини призначений для оформлення всієї жирової сировини, що прибула зі сторони.

Прибутковий ордер складається матеріально відповідальною особою олієзливної станції або складу на підставі документів постачальника і фактичного зважування на вагах (залізничних або автомобільних) згідно з книгами відважувань (форми N 2 і N 8).

У разі розходження у вазі між графами 9 і 10 складається окремий акт за формою N 18 а.

Графи про якісні показники заповнюються згідно з якісними посвідченнями постачальника. У разі розходження показників за якістю між якісним посвідченням постачальника і аналізом лабораторії підприємства понад допустимі норми за державним стандартом складається акт відбору проби (форма N 19). Надалі до вирішення суперечки у встановленому порядку в акті відображаються якісні показники за даними постачальника.

Жирова сировина, що надійшла в бочках і автоцистернах, реєструється в книзі відважувань (форма N 2). Дані цих відважувань відмічаються в документах постачальника, за якими оприбутковується сировина на зливну станцію, у книзі обліку за формою N 21.

Прибутковий ордер за формою N 18 передається до бухгалтерії з усіма документами, що долучені до нього, при звіті про рух сировини, готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 4).