попереднього відбору;
- дані погосподарських книг, які ведуться у сільських
(селищних) радах;
- дані житлово-експлуатаційних контор (по будинках місцевих
рад); квартирних відділів підприємств, організацій, установ (по
відомчих будинках); правлінь кооперативів (по кооперативних
будинках); домовласників (по будинках, що належать громадянам на
правах особистої власності, і якщо дані по них відсутні у житлових
конторах);
- відомості статистиків щодо змін, які відбулися на
територіях на яких ними проводиться вибіркове обстеження.
Актуалізація здійснюється статистиками, працівниками
підрозділів з організації та координації вибіркових обстежень
населення регіональних управлінь статистики, іншими працівниками
місцевих органів державної статистики. Результати актуалізації
узагальнюються підрозділами з організації та координації
вибіркових обстежень населення регіональних управлінь статистики у
спеціальному звіті, який надсилається відповідному підрозділу
Держкомстату.
10. Контроль формування вибіркової сукупності та актуалізації
основи для вибірки
Метою проведення контролю формування вибіркової сукупності та
актуалізації основи для вибірки є перевірка правильності
дотримання методично-інструктивних матеріалів та коректності
реалізації всіх процедур відбору. Контроль є обов'язковим етапом
формування вибіркової сукупності.
Контроль реалізації процедур формування вибірки полягає у
перевірці коректності дотримання всіх положень, викладених у
методично-інструктивних матеріалах. Для проведення цього типу
контролю повинні бути розроблені спеціальні інструктивні
матеріали.
Іншим напрямом цього типу контролю є математична перевірка
правильності формування вибірки домогосподарств, яка складається з
наступних етапів:
1) розраховується статистична вага кожного домогосподарства -
величина, обернена до ймовірності відбору відповідного
домогосподарства:
W = 1 / P (23)
i i
2) підсумовуються статистичні ваги всіх відібраних
домогосподарств;
3) отриманий підсумок повинен дорівнювати обсягу генеральної
сукупності:
S W = N (24)
i i
де S - знак суми.
Контроль актуалізації основи вибірки полягає у перевірці
правильності дотримання інструктивних матеріалів щодо процедури
актуалізації. Цей тип контролю здійснюється шляхом математичної
перевірки звітних даних щодо актуалізації, а також шляхом виїзду в
регіональні управління статистики та перевірки матеріалів
актуалізації на місцях.
Наведені типи контролю проводяться працівниками підрозділів з
організації та координації вибіркових обстежень населення
територіальних органів державної статистики та працівниками
відповідних підрозділів Держкомстату. Здійснення обох типів
контролю необхідно проводити у стислі терміни безпосередньо після
реалізації відповідних етапів формування вибірки або актуалізації
основи. За результатами контролю необхідно здійснити виправлення
помилок.
ДЖЕРЕЛА
1. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Еріна та ін.; За наук. ред. С.С.Герасименка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 467 с.
2. Вибіркове спостереження: Термінологічний словник. - К.: НТК статистичних досліджень, 2004. - 140 с.
3. Кокрен У. Методы выборочного исследования. - М.: Статистика 1976. - 440 с.
4. Kish L. Survey sampling- Wiley Classics Library Edition Published, 1995. - 643 p.
5. Бокун Н.Ч., Чернышова Т.М. Методы выборочных обследований: Учебно-справочное пособие. - Мн.: НИИ статистики Республики Беларусь, 1997. - 416 с.
6. Еріна А. М. Організація вибіркових обстежень: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 127 с.
7. Дружинин Н.К. Выборочный метод и его применение в социально-экономических исследованиях. - М.: Статистика, 1970. - 104 с.
8. Черняк О.І. Техніка вибіркових досліджень. - К.: МІВВЦ, 2001. - 248 с.
9. Пархоменко В.М. Методи вибіркових обстежень: Навчальний посібник. - К.: 2001. - 148 с.
10. Чернышова Т.М. Теоретические и практические основы выборки для обследования бюджетов домашних хозяйств: учебно-методическое пособие. - М.: МИПК учета и статистики, 2000. - 160 с.
11. Kalton G. Introduction to Survey Sampling. Newbury Park: SAGE Publications Inc., 1983. - 96 p.
12. Йейтс Ф. Выборочный метод в переписях и обследованиях. - М.: Статистика, 1965. - 433 с.
13. Sampling Surveys of Current Interest (Fourteenth Report). Statistical Papers (Series C, N 15). United Nations, Statistical Office. - N. Y., 1982. - 420 p.
14. Розробка та впровадження методології формування вибіркової сукупності для обстеження бюджетів домашніх господарств, її ротації та розповсюдження результатів на генеральну сукупність / Науковий звіт НДІ статистики Держкомстату України за 1998 рік.
15. Методологічні положення щодо формування вибіркової сукупності для обстеження доходів і витрат домашніх господарств України. / Науковий звіт НДІ статистики Держкомстату України. - К.: 1998.
16. Гладун О. М. Розробка та впровадження в Україні нової методології формування вибіркової сукупності домашніх господарств для проведення соціально-економічних обстежень // Щорічник наук. праць "Проблеми статистики". - К: НДІ статистики Держкомстату України. - 1999. - N 1, с. 28 - 32.
17. Verma V. Workshop on Labor Force Surveys for CIS Countries and the Baltic States run by the International Labor Office, Bureau of Statistics hosted by State Statistics Committee of Ukraine (Kyiv, 14 - 19 September 1998). Part Three: sample design, data evalution, field operations.
18. Lehtonen R., Pahkinen E. J. Practical Methods for Design and Analysis of Complex Surveys. - Revised edition 1996. - 344 p.
19. Silvestrov D.S., Silvestrova E.D. Elselvier's Dictionary of Statistical Terminology. - Amsterdam: Elselvier, 1995. - 496 p.
20. Колтон Г. Структура выборки для проведения обследования домашних хозяйств на Украине // Отчет Госкомстату Украины. 1998. - 20 с.
21. Мартини А. Структура и проведение нового Обследования домашних хозяйств на Украине // Отчет Госкомстату Украины. 1997. - 22 с.; 1998а. - 32 с.; 1998б. - 28 с.
22. Василевская Н.С., Єпихина А.В., Кисенкова Т.Н., Соболева Н.Н. Организация выборочного статистического наблюдения за сельскохозяйственной деятельностью хозяйств населения. Учебно-методическое пособие. - М.: МИПК учета и статистики. 2001. - 88 с.
Додаток А
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на формування вибірки
1. Мета вибіркового обстеження.
2. Генеральна сукупність.
3. Одиниця спостереження.
3.1 Обмеження щодо представлення у вибірці окремих груп одиниць спостереження.
4. Інформаційні джерела для формування вибірки.
5. Строк дії територіальної вибірки та вибірки одиниць спостереження.
6. Вимоги щодо представлення у вибірці територіальних одиниць відповідно до адміністративно-територіального устрою України.
7. Наявність та схема ротації одиниць спостереження.
8. Тип вибірки, спосіб та одиниці відбору.
9. Вимоги щодо надійності оцінок основних показників, що вимірюються у вибірковому спостереженні (державний рівень, регіональний рівень).
10. Додаткові вимоги до формування вибірки (наприклад, метод формування територіальної вибірки повинен враховувати можливість її розширення в окремих регіонах тощо).
14. Інші додаткові вимоги.
Додаток Б
СХЕМА
ротації домогосподарств при проведенні обстеження економічної активності населення у 2004-2008 роках
Додаток В
ПРИКЛАД
розрахунку порогу саморепрезентативності
Вихідна інформація:
- обсяг генеральної сукупності N = 17609000 домогосподарств;
- обсяг вибіркової сукупності n = 31800 домогосподарств;
- навантаження статистика m = 72 домогосподарства;
- середній розмір домогосподарства m = 2,62 осіб.
f
Поріг саморепрезентативності (n ):
P
N 17609000
n = --- x m x m = ---------- x 27 x 2,62 (приблизно) 104500 осіб
P n f 31800
Таким чином, територіальні одиниці (міста (міськради)) з
населенням n >= 104,5 тис.осіб визначаються як саморепрезентативні
і відповідно включаються у вибірку з ймовірністю, рівною одиниці.
Додаток Г
ПРИКЛАД
упорядкування територіальних одиниць за розміром та за принципом "географічного серпантину", а також реалізації процедури відбору територіальних одиниць
Вихідні дані:
У певному підшарі з загальною чисельністю населення 454 тис.осіб знаходяться 7 територіальних одиниць:
- A (чисельність населення - 30 тис. осіб);
- B (чисельність населення - 80 тис. осіб);
- C (чисельність населення - 50 тис. осіб);
- D (чисельність населення - 100 тис. осіб);
- E (чисельність населення - 104 тис. осіб);
- F (чисельність населення - 70 тис. осіб);
- G (чисельність населення - 20 тис. осіб).
Територіальне розміщення цих одиниць наведено на рис. 1.
Впорядкуємо ці територіальні одиниці за двома принципами:
1) ранжуванням за зменшенням чисельності населення (табл. Г.1);
2) "географічного серпантину" (табл. Г.2).
Таблиця Г.1 - Приклад упорядкування територіальних одиниць за розміром (чисельністю населення)
Таблиця Г. 2 - Приклад упорядкування територіальних одиниць за принципом "географічного серпантину"
Визначення кількості несаморепрезентативних територіальних
одиниць, які необхідно відібрати
Вихідні дані для умовного прикладу наведені вище, а також у
додатку В:
- поріг саморепрезентативності n (приблизно) 104,5 тис.осіб;
P
- чисельність населення у субстраті (у вищенаведених
несаморепрезентативних територіальних одиницях) N = 454 тис. осіб.
Кількість несаморепрезентативних територіальних одиниць, яку
необхідно відібрати (d):
d = N / n d = 454000 / 104500 = 4,344 (приблизно) 4.
P
Таким чином, слід відібрати 4 територіальні одиниці із 7.
Визначення кроку відбору
Відповідно з даними попереднього прикладу (N - 454 тис. осіб,
d = 4), крок відбору становить (h):
h = N / d = 454000 / 4 = 113,5 тис. осіб.
Визначення першої несаморепрезентативної територіальної
одиниці для відбору
Вихідні дані:
- випадкове число n = 0,725669;
c
- крок відбору h = 113,5 тис. осіб.
Значення для відбору першої територіальної одиниці (h ):
1
h = h * n = 113500 * 0,725669 = 82363,4 (приблизно)
1 c
82,4 тис.осіб.
Отримане значення порівнюється з накопиченими чисельностями
населення у переліку територіальних одиниць. Територіальна одиниця
накопиченому вивченню чисельності якої відповідає результат, є
першою територіальною одиницею вибірки. У таблиці 1 - це
територіальна одиниця Е, у таблиці 2 - В.
Відбір наступних несаморепрезентативних територіальних
одиниць
Всі наступні територіальні одиниці визначаються шляхом
додавання кроку відбору до накопиченої чисельності населення,
розрахованої для відбору попередньої територіальної одиниці:
h + 1 = h + h.
i i
Приклад відбору територіальних одиниць за даними таблиць 1 та
2:
h = h + h = 82,4 +113,5 = 195,9;
2 1
h = h + h = 195,9 + 113,5 = 309,4;
3 2
h = h + h = 309,4 + 113,5 = 422,9.
4 3
Таким чином, у випадку упорядкування територіальних одиниць
за розміром (ранжування за зменшенням чисельності населення),
будуть відібрані територіальні одиниці E, D, F та A (табл. 1); у
випадку упорядкування за принципом "географічного серпантину" - B,
D, E та F (табл. 2).