У випадку стратифікації генеральної сукупності, формування вибірки проводиться всередині кожної страти.
7.4. Визначення способів відбору
На різних ступенях відбору відповідно до цілей вибіркового обстеження та наявних інформаційних джерел можуть бути різними способи відбору. Основні способи здійснення відбору наступні:
- простий випадковий;
- систематичний;
- систематичний з ймовірністю пропорційною розміру.
Одиниці вибірки можуть мати однакові ймовірності відбору або різні.
Для базових вибіркових обстежень одиниці вибірки мають різні ймовірності відбору, які є пропорційними розміру територіальної одиниці. Такі ймовірності є результатом застосування відбору з ймовірністю, пропорційною розміру (probability proportional to size, скорочено - PPS). У якості розміру може виступати чисельність населення або кількість домогосподарств територіальної одиниці, розмір площі землі домогосподарств тощо.
Ймовірності відбору можуть визначатися з урахуванням необхідності реалізації інших спеціальних вимог вибіркового обстеження. Наприклад, вимоги щодо можливості отримати надійні оцінки показників щодо населення, яке проживає на території, площа і загальна чисельність мешканців якої невеликі і, відповідно, ймовірність того, що буде відібрана достатня для забезпечення необхідного рівня надійності кількість домогосподарств по цій території, є малою.
Дія формування ефективної багатоступеневої вибірки при наявності територіальних одиниць неоднакового розміру у випадку, коли величина досліджуваної ознаки не корельована з розміром територіальної одиниці, рекомендованим до застосування є спосіб відбору з ймовірністю, пропорційною розміру.
При проведенні вибіркових обстежень умов життя домогосподарств та економічної активності населення для відбору територіальних одиниць (міст, районів, сільських рад, сіл, переписних ділянок тощо) в якості розміру у статистичній практиці найбільш поширені показники чисельності населення або кількості домогосподарств, оскільки ці характеристики достатньо надійні та спостерігаються (особливо в частині чисельності населення) на постійній основі.
Виходячи з вищенаведеного, при формуванні вибіркових сукупностей для проведення цих двох базових вибіркових обстежень населення на першому та другому ступенях доцільно застосовувати відбір з ймовірністю, пропорційною розміру, а в якості розміру територіальної одиниці використовувати показник чисельності населення (або кількості домогосподарств).
Для проведення вибіркового обстеження сільськогосподарської діяльності населення у сільській місцевості відбір як територіальних одиниць (сільських рад), так і домогосподарств, здійснюється пропорційно розміру певної характеристики щодо виробничого потенціалу домогосподарств, в якості якої використовується площа землі домогосподарств. Причому, розмір територіальної одиниці визначається як сума площ землі домогосподарств даної територіальної одиниці.
Основна перевага способу відбору з імовірністю пропорційною розміру полягає в тому, що для багатоступеневих вибірок він дозволяє забезпечити однакову загальну імовірність відбору одиниць вибірки останнього ступеня за умови їх рівномірного розподілу по територіальних одиницях різного розміру.
На окремих етапах формування вибірки після упорядкування одиниць відбору за певним визначеним принципом, безпосередньо відбір здійснюється із застосуванням систематичного відбору.
8. Реалізація робіт з формування вибірки
Реалізація робіт з формування вибірки здійснюється у кілька
послідовних етапів із застосуванням процедур, визначених при
розробці дизайну вибірки. Зокрема, формування вибірки для базових
вибіркових обстежень здійснюється у три етапи, а саме: відбір
первинних територіальних одиниць вибірки, відбір вторинних
територіальних одиниць вибірки, відбір домогосподарств.
8.1. Відбір первинних територіальних одиниць вибірки
Етап відбору первинних територіальних одиниць вибірки
складається з таких робіт: визначення порогу
саморепрезентативності, визначення мінімального розміру
територіальної одиниці, відбір несаморепрезентативних
територіальних одиниць, розрахунок імовірностей відбору первинних
територіальних одиниць.
8.1.1. Визначення порогу саморепрезентативності
При проведенні вибіркового обстеження, з одного боку, кожна
одиниця вибіркової сукупності репрезентує певну кількість
елементів генеральної сукупності. З іншого боку, статистик має
певне навантаження щодо кількості одиниць вибіркової сукупності,
яку він повинен обстежити. Таким чином, визначена кількість
одиниць вибіркової сукупності, яку опитує один статистик,
репрезентує визначену кількість елементів генеральної сукупності.
Ця кількість елементів генеральної сукупності називається порогом
саморепрезентативності, який у разі застосування методу відбору
PPS є критерієм визначення територіальних одиниць, що обов'язково
мають бути відібрані до територіальної вибірки, тобто включені до
територіальної вибірки з імовірністю, що дорівнює одиниці. Такі
територіальні одиниці називаються саморепрезентативними.
Несаморепрезентативні територіальні одиниці відбираються із
застосуванням способу систематичного відбору з імовірністю
пропорційною розміру та включаються до територіальної вибірки з
імовірністю, меншою одиниці.
При формуванні територіальної вибірки для проведення базових
вибіркових обстежень населення кількість територіальних одиниць,
яку необхідно відібрати, невідома. У зв'язку з цим, поріг
саморепрезентативності визначають на основі обсягу вибірки n та
заданої кількості домогосподарств, що обстежуються одним
статистиком (навантаження статистика), за умови повного
завантаження одного статистика при обстеженні даної територіальної
одиниці. Поріг саморепрезентативності визначається за наступною
формулою:
N
n = --- x m, (7)
P n
де n - поріг саморепрезентативності;
P
N - обсяг генеральної сукупності;
n - обсяг вибіркової сукупності;
m - початкове навантаження статистика.
Одиницею вибіркової сукупності при проведенні вибіркових
обстежень населення є домогосподарство або особа. Обсяг
генеральної сукупності, обсяг вибірки та навантаження статистика
можуть визначатися як кількістю домогосподарств, так і чисельністю
населення. У другому випадку для розрахунку порогу
саморепрезентативності у формулу (7) слід ввести додатковий
множник - середній розмір домогосподарства:
pers N
n = --- x m x m , (8)
P n f
де m - середній розмір домогосподарства (осіб).
f
Середній розмір домогосподарства у міських населених пунктах
може бути отриманий з підсумків перепису населення або з даних
попередніх вибіркових обстежень, а по сільській місцевості - з
вищезгаданих джерел, а також з даних Погосподарського обліку.
Доцільність застосування у розрахунках порогу
саморепрезентативності показника чисельності населення полягає
також у наявності надійних даних демографічної статистики щодо
чисельності населення практично усіх
адміністративно-територіальних одиниць, що дозволяє застосовувати
останні для удосконалення процедур розповсюдження результатів
вибіркових обстежень на генеральну сукупність.
Приклад розрахунку порогу саморепрезентативності наведено у
додатку В.
У випадку використання однієї територіальної вибірки для
проведення декількох вибіркових обстежень розрахунок порогу
саморепрезентативності слід проводити для вибіркового обстеження з
найбільшим навантаженням на одного статистика.
У випадках встановлення вимоги щодо різного навантаження
статистика у саморепрезентативних та несаморепрезентативних
населених пунктах (районах) слід передбачити розрахунок порогу
саморепрезентативності з урахуванням цієї вимоги.
8.1.2. Визначення мінімального розміру територіальної одиниці
При формуванні вибіркових сукупностей для проведення базових
вибіркових обстежень населення визначена вимога щодо проведення
вибіркового обстеження на певній територіальній одиниці протягом
кількох років. У зв'язку з цим, слід визначити мінімальний розмір
територіальної одиниці відбору.
Мінімальний розмір територіальної одиниці може бути
розрахований за двома підходами в залежності від схеми ротації
одиниць вибірки.
У випадку повної щорічної ротації одиниць вибірки розрахунок
базується на навантаженні статистика і проводиться за формулою:
n = m x t, (9)
min
де n - мінімальний розмір територіальної одиниці
min
(кількість домогосподарств або осіб);
m - початкове навантаження на статистика;
t - кількість років перебування територіальної одиниці у
вибірці.
У випадку часткової ротації одиниць вибірки мінімальний
розмір територіальної одиниці розраховується з урахуванням
встановленої схеми ротації. За умови використання у вибірковому
обстеженні часткової ротації одиниць вибірки необхідно виділяти
два періоди: впровадження схеми ротації (зазвичай, перший рік) та
підтримка схеми ротації (наступні роки). Це пояснюється тим, що у
період впровадження схеми ротації необхідно відібрати більше
одиниць вибірки, ніж у наступні періоди.
Мінімальний розмір територіальної одиниці з врахуванням схеми
ротації розраховується за формулою:
n = n + n x (t - 1), (10)
min I T
де n - кількість одиниць вибірки (домогосподарств або осіб),
I
необхідних у перший рік запровадження схеми ротації;
n - кількість одиниць вибірки, необхідних у наступні роки
T
функціонування схеми ротації.
Нижче наведений приклад розрахунку мінімального розміру
територіальної одиниці з урахуванням схеми ротації, для проведення
вибіркового обстеження економічної активності населення у
2004-2008 роках.
При плануванні обстеження була визначена вимога щодо
застосування схеми ротації 3-9-3, яка передбачає участь
домогосподарства в обстеженні протягом 3 місяців поспіль, потім на
9 місяців ці домогосподарства тимчасово вибувають з обстеження, а
після цього обстежуються ще 3 місяці поспіль (див. додаток Б).
Програмою обстеження економічної активності населення передбачено
щомісячне опитування домогосподарств, а обробка результатів
здійснюється на квартальній основі. У зв'язку з цим, був
визначений квартальний обсяг вибірки - n .
q
Кількість окремих ротаційних груп домогосподарств, які
приймуть участь в обстеженні у першому кварталі першого року
впровадження схеми ротації, підраховується на основі інформації
додатка Б. Це групи з номерами 1, 2, 3, 4, 5, 13, 14, 15, 16, 17,
тобто всього 10 груп. Відповідно, обсяг однієї ротаційної групи
(1)
становить: n = n / 10.
q
Кількість ротаційних груп домогосподарств, які приймуть
участь в обстеженні у перший рік впровадження схеми ротації,
становить 26. Відповідно, необхідна річна кількість одиниць
(1)
спостереження становить: n - 26 n або n - 2,6 n (з
I I q
використанням показника квартального обсягу вибірки).
У наступні роки до обстеження відповідно до схеми ротації
залучається щомісячно тільки одна нова ротаційна група
домогосподарств, а інші п'ять - це групи, які були відібрані і
брали участь в обстеженні раніше. Щорічна кількість нових одиниць
(1)
спостереження становить: n = 12n , або n = 1,2n .
T T q
Для забезпечення надійності функціонування територіальної
вибірки протягом визначеної кількості років доцільно збільшити
мінімальний розмір територіальної одиниці шляхом додавання
резервного року. При повній щорічній ротації одиниць спостереження
використовується формула:
n = m x (t + 1), (11)
min
а при розрахунках мінімального розміру територіальної одиниці
з урахуванням схеми ротації - наступна формула:
n = n + n x t. (12)
min I T
Наведена процедура унеможливить негативний вплив змін, які
можуть відбутися протягом терміну експлуатації територіальної
вибірки, а також дозволить забезпечити більш тривалий термін її
експлуатації у випадку можливої затримки введення нової
територіальної вибірки.
Якщо у вимогах до формування вибірки був визначений
очікуваний коефіцієнт відповідей, мінімальний розмір
територіальної одиниці коригується за формулою:
n
min
n = ------- . (13)
min k
rr
У випадку проведення в одній територіальній одиниці декількох
вибіркових обстежень, мінімальний розмір територіальної одиниці
визначається сумою мінімальних розмірів, розрахованих для кожного
з цих обстежень незалежно від можливого спільного використання для
обстежень частин вибірок.
Територіальні одиниці, відібрані на першому ступені відбору,
мають достатній розмір для проведення вибіркового обстеження
протягом кількох років. Проблема визначення мінімального розміру
територіальної одиниці більш актуальна для локальних територій,
які відбираються на другому ступені відбору (ВТОВ).
8.1.3. Відбір несаморепрезентативних територіальних одиниць
У випадках необхідного відбору територіальних одиниць, розмір
яких менше порогу саморепрезентативності, такі територіальні
одиниці визначаються як несаморепрезентативні, і включаються до
вибірки з ймовірністю, пропорційною їх розміру.
Несаморепрезентативні територіальні одиниці вибираються з
дотриманням наступної вимоги: одна така одиниця репрезентує групу
територіальних одиниць, сума розмірів яких дорівнює порогу
саморепрезентативності.
Процедура відбору несаморепрезентативних територіальних
одиниць складається з наступних основних етапів:
- упорядкування несаморепрезентативних територіальних
одиниць;
- визначення кількості територіальних одиниць, які необхідно
відібрати;
- визначення кроку відбору та першої територіальної одиниці
для відбору;
- відбір наступних територіальних одиниць.
Нижче наведено зміст зазначених етапів.
а) Упорядкування несаморепрезентативних територіальних
одиниць
У межах кожної субстрати (міська та сільська місцевість)
складається впорядкований певним чином перелік
несаморепрезентативних територіальних одиниць. Нижче наведені
можливі принципи впорядкування:
- за значенням певної ознаки (характеристики) територіальної
одиниці;
- за географічним принципом (принцип "географічного
серпантину");
- за абеткою відповідно до назви територіальної одиниці;
- за іншим принципом.
Останні два варіанти можуть бути застосовані при формуванні
вибірки способом простого випадкового відбору.
При формуванні територіальної вибірки для проведення базових
вибіркових обстежень населення застосовується спосіб
систематичного відбору з ймовірністю пропорційною розміру з
попередньою стратифікацією генеральної сукупності, що вимагає
упорядкування територіальних одиниць за легшим принципом.
Упорядкування за ознакою (наприклад, чисельністю населення)
передбачає наявність помітних розбіжностей явищ, що досліджуються,
в одиницях різного розміру. Метою цього типу упорядкування є
включення до вибірки як одиниць великого, так і одиниць малого
розміру. Разом з тим, упорядкування за принципом "географічного
серпантину" (див. рис. 1) ( va223202-05 ) задовольняє, вимозі
рівномірного з географічної точки зору розміщення по території
одиниць вибірки.
Виходячи з вищенаведеного, при формуванні вибіркових
сукупностей для проведення базових вибіркових обстежень населення
для етапу відбору несаморепрезентативних ПТОВ в межах кожної
страти слід скласти перелік територіальних одиниць, ранжований в
порядку зменшення чисельності населення (або в порядку збільшення
чисельності населення). Райони слід упорядковувати не за ознакою
(наприклад, чисельністю населення), а за принципом "географічного
серпантину". Такий підхід забезпечить краще охоплення території
регіону (області), а також дозволить врахувати природнокліматичні
особливості різних частин регіону, що важливе при вивченні
виробництва сільськогосподарської продукції в домогосподарствах.
Застосування принципу "географічного серпантину" обов'язково
передбачає використання картографічного матеріалу. За відсутністю
карт можуть використовуватися карти-схеми, але на них повинно
витримуватися географічне розміщення об'єктів відносно один
одного. Важливою умовою є необхідність однакової географічної
орієнтації всіх карт у межах області та країни. Враховуючи, що всі
карти, які виробляються спеціалізованими підприємствами, мають
орієнтацію "південь-північ", аналогічну орієнтацію слід
використовувати при проведенні серпантину. Серпантин слід
проводити з лівого верхнього кута на схід, після досягнення краю
карти необхідно робити поворот, потім вести серпантин із сходу на
захід паралельно попередній лінії. Обов'язковою вимогою при
проведенні серпантину є відсутність "порожніх проходів", тобто при
одному проході лінія має пройти щонайменше через одну
територіальну одиницю. Територіальні одиниці за порядком
проходження лінії включаються до списку.
Приклад упорядкування територіальних одиниць за розміром та
за принципом "географічного серпантину" наведено у додатку Г.
б) Визначення кількості територіальних одиниць, які необхідно
відібрати
Кількість несаморепрезентативних ПТОВ, які необхідно
відібрати у кожній субстраті, визначається діленням загальної
чисельності населення всіх несаморепрезентативних територіальних
одиниць кожної субстрати на поріг саморепрезентативності, який
визначається за формулою (7) або за формулою (8). Результатом
практично в усіх випадках є дробове число, яке необхідно округлити
до цілого числа. Кількість несаморепрезентативних територіальних
одиниць, яку необхідно відібрати, розраховується за формулою:
pers pers
d = N / n = N / n , (14)
sstr P sstr P
де d - кількість несаморепрезентативних територіальних
одиниць яку необхідно відібрати;
N - кількість домогосподарств у конкретній субстраті;
sstr
pers
N - чисельність населення у конкретній субстраті.
sstr
Після округлення кількості несаморепрезентативних
територіальних одиниць до цілого значення, визначається величина
інтервалу (крок) відбору.
в) Визначення кроку відбору та першої одиниці для відбору
Крок відбору - це результат ділення загального значення
ознаки визначеної в якості основи для ранжування (наприклад,
чисельності населення) у несаморепрезентативних територіальних
одиницях області (району) на число одиниць, які необхідно
відібрати.
Якщо несаморепрезентативні територіальні одиниці відранжовані
за чисельністю населення, крок відбору h розраховується за
формулою:
pers
h = N / d. (15)
sstr
г) Відбір першої територіальної одиниці вибірки
Перед початком відбору до переліку несаморепрезентативних
територіальних одиниць вносяться дані щодо накопичених значень
ознаки, визначеної в якості основи для ранжування (чисельності
населення відповідних територіальних одиниць).
Початок відбору (перша відібрана несаморепрезентативна
територіальна одиниця) визначається шляхом множення кроку відбору
на випадкове число:
h = h * n , (16)
1 c
де h - значення для здійснення відбору першої територіальної
1
одиниці;
n - випадкове число (визначається за допомогою генератора
c
випадкових чисел і приймає значення від 0 до 1).
Отриманий результат розрахунку порівнюється з накопиченими
чисельностями у переліку територіальних одиниць. Територіальна
одиниця, накопиченому значенню ознаки якої відповідає результат, є
першою одиницею вибірки.
д) Відбір наступних територіальних одиниць вибірки
Всі наступні територіальні одиниці визначаються шляхом
додавання кроку відбору до накопиченого значення ознаки,
розрахованого для відбору попередньої територіальної одиниці:
h + 1 = h + h. (17)
i i
Ілюстрація розрахунку d, h, h , h + 1 наведена у додатку Г.
1 i
Результати відбору з використанням двох принципів
упорядкування територіальних одиниць свідчать, що територіальні
одиниці, розмір яких близький до кроку відбору, мають високу
ймовірність бути відібраними за кожним з цих принципів
упорядкування.
8.1.4. Розрахунок імовірностей відбору ПТОВ
Після відбору ПТОВ розраховується ймовірність їх відбору.
У зв'язку з тим, що при формуванні територіальної вибірки для
проведення базових вибіркових обстежень населення застосовується
спосіб відбору з ймовірностями, пропорційними розміру, надалі
наведені методологічні підходи до розрахунків ймовірностей відбору
на прикладі цього способу.
Припустимо, що характеристикою розміру є кількість
домогосподарств територіальної одиниці. Населення всіх
територіальних одиниць складається з N домогосподарств, з яких
необхідно відібрати n домогосподарств, з дотриманням однакової
ймовірності відбору (f = n / N) для кожного домогосподарства. Це
один з основних принципів, який покладено в основу способу відбору
PPS.
Припустимо, що все населення проживає в D територіальних
одиницях, з яких треба відібрати d одиниць. Відповідно, кількість
домогосподарств, які мають бути відібрані в кожній територіальній
одиниці вибірки, дорівнює в середньому b = n / d.
Якщо M є розміром територіальної одиниці (альфа) (у
(альфа)
даному випадку - кількістю домогосподарств в територіальній
одиниці), і M = SM є сумою розмірів усіх територіальних
(альфа)
одиниць D у генеральній сукупності, то ймовірність відбору
територіальної одиниці (альфа), пропорційна її розміру,
становитиме:
M
(альфа)
P = (d x ----------------) (18)
(альфа) S M
(альфа) (альфа)
де S - знак суми.
Наявність коефіцієнта d у формулі (18) визначає, що
територіальні одиниці з розміром M , рівним чи більшим
(альфа)
певного порогового значення, рівного SM / d, мають
(альфа)
ймовірність відбору, рівну чи більшу одиниці. Відповідно, ці
територіальні одиниці відбираються з 100% визначеністю, тобто з
імовірністю, що дорівнює одиниці.
У зв'язку з тим, що на даному етапі однією з вимог до
формування територіальної вибірки для проведення базових
вибіркових обстежень населення є проведення обстеження
сільськогосподарської діяльності населення в сільській місцевості
в усіх районах України, останні включаються до вибірки з
ймовірністю, яка дорівнює одиниці.
8.2. Відбір вторинних територіальних одиниць вибірки
а) Формування ВТОВ
Для формування ВТОВ необхідно мати картографічний матеріал
(карти, карти-схеми, плани), який повинен містити географічне
відображення меж утворень локальних територіальних одиниць, на
основі яких формуються ВТОВ. Розмір кожної ВТОВ повинен бути не
меншим розрахованого мінімального розміру територіальної одиниці
відбору n . Якщо розмір локальної території більший, ніж n ,
min min
то вона визначається як ВТОВ; якщо розмір менший, ніж n , то
min
необхідно здійснити об'єднання локальних територій, які
географічно знаходяться поруч, поки не буде забезпечено мінімально
необхідний розмір (чисельність населення {домогосподарств}).
б) Упорядкування ВТОВ
Упорядкування ВТОВ при проведенні відбору доцільно
здійснювати за принципом "географічного серпантину". Застосування
цього принципу дозволяє враховувати особливості одиниць
спостереження відповідно до їх географічного розміщення.
Наприклад, у містах існують райони, які відповідно до специфіки
заселення та подальшого формування в побуті мають назви "робочі",
"студентські" "привілейовані" тощо. У сільській місцевості, де в
якості ВТОВ виступають сільські ради, а особливості господарювання
та розташування господарств населення залежать від
природно-кліматичних умов, принцип "географічного серпантину"
дозволяє краще, ніж упорядкування територіальних одиниць
відповідно чисельності населення, врахувати особливості,
притаманні сільському населенню.
в) Відбір ВТОВ
Відбір ВТОВ здійснюється з використанням аналогічних
процедур, які застосовуються при відборі ПТОВ.
г) Розрахунок ймовірностей відбору територіальних одиниць
другого ступеня
Ймовірність відбору ВТОВ розраховується за формулою:
M
(бета)
P = (b x ---------------) (19)
(бета) S M
(бета) (бета)
де b - кількість ВТОВ, які необхідно відібрати;
M - кількість домогосподарств у ВТОВ (бета);
(бета)
S M - загальна кількість домогосподарств у всіх
(бета) (бета)
ВТОВ.
де S - знак суми.
8.3. Відбір домогосподарств
а) Упорядкування домогосподарств
Упорядкування домогосподарств здійснюється у межах відібраних
ВТОВ. Вибір способу упорядкування залежить від наявної
інформаційної бази і має особливості у міських поселеннях та в
сільській місцевості. Спосіб упорядкування повинен бути однаковим
у всіх ВТОВ в межах певної страти.
У міських поселеннях, незалежно від джерела інформації щодо
адрес домогосподарств (матеріали перепису населення, дані виборчих
дільниць, дані поштових відділень тощо), упорядкування
здійснюється у наступному порядку: спочатку впорядковуються за
абеткою назви вулиць, потім - у порядку зростання номери будинків,
потім - у порядку зростання номери квартир. Якщо у квартирі
проживає декілька домогосподарств, вони впорядковуються за
прізвищами власників особових рахунків (за абеткою).
У сільській місцевості найбільш доцільним для використання
джерелом інформації щодо домогосподарств є погосподарський облік.
Для зменшення обсягу робіт з формування вибірки списки адрес
домогосподарств доцільно складати у тому ж порядку, як вони
записані у книгах.
Для формування вибіркових сукупностей можуть бути використані
інші джерела інформації щодо адрес домогосподарств. За умови
наявності декількох інформаційних джерел, доцільно серед них
визначити для використання більш повні за обсягом, а також більш
актуальні за часом створення.
Перед початком відбору домогосподарств обов'язково
здійснюється актуалізація складених списків адрес, яка
унеможливлює або мінімізує негативний вплив можливих змін, які
відбуваються як у межах ВТОВ (наприклад, знесення будинків,
стихійне лихо тощо), так і безпосередньо серед домогосподарств.
Домогосподарствам в упорядкованих списках по кожній ВТОВ
вказуються порядкові номери, починаючи з одиниці.
б) Проведення відбору домогосподарств
Відбір домогосподарств проводиться способом систематичного
відбору номерів домогосподарств з упорядкованих списків адрес.
Приклад проведення процедури систематичного відбору наведено при
розгляді відбору несаморепрезентативних територіальних одиниць
(міст).
У зв'язку із застосуванням генератора випадкових чисел,
результати розрахунків кроку відбору, першого та наступних номерів
відібраних домогосподарств, становлять дробові числа, які слід
округлити за правилами арифметики до певної кількості цифр після
коми. Ця кількість цифр залежить від кількості домогосподарств,
яку необхідно відібрати, і визначається умовою забезпечення всім
домогосподарствам з основи вибірки однакової можливості бути
відібраними. Для здійснення процедури відбору слід визначення
номерів відібраних домогосподарств здійснювати на основі цілої
частини згаданого дробового числа незалежно від значення дробової
частини (тобто без округлення). Наприклад, при округленні до двох
знаків після коми, незалежно від того, становить розрахунковий
номер домогосподарства для відбору 74.00; 74,18; 74,50; 74,61 або
74,99, до вибірки включається домогосподарство, яке у списку
відповідає номеру 74. Цей підхід унеможливлює при відборі одиниць
вибірки вихід за межі списку домогосподарств у випадку проведення
округлення за правилами арифметики.
в) Розрахунок ймовірностей відбору одиниць третього ступеня
Останнім етапом формування вибіркової сукупності є розрахунок
ймовірностей відбору та базових ваг для кожної відібраної одиниці
спостереження. Ймовірність відбору характеризує шанс конкретного
домогосподарства бути відібраним.
Ймовірність відбору домогосподарств розраховується за
формулою:
с
(бета)
Pc = (---------), (20)
М
(бета)
де c - кількість домогосподарств, які необхідно
(бета)
відібрати у ВТОВ (бета).
Розрахунок загальної ймовірності відбору для методу
трьохступеневого відбору здійснюється за наступною формулою:
M M
(альфа) (бета)
(d x -----------------) x (b x ---------------) x
S M S M
(альфа) (альфа) (бета) (бета)
с
(бета)
(---------) = n / N = f. (21)
М
(бета)
де S - знак суми.
Якщо на першому та другому ступенях відбору застосовуються
однакові одиниці виміру розміру в ідеальному випадку повинна
виконуватися умова M = S M , однак ця умова не є
(альфа) (бета) (бета)
необхідною. Задовільною є умова M (приблизно) S M .
(альфа) (бета) (бета)
Відповідно до формули (21) визначається кількість
домогосподарств c , які слід відібрати в кожній
(бета)
територіальній одиниці M . Формула (20) визначає теоретичні
(альфа)
ймовірності відбору одиниць вибіркової сукупності на останньому
ступені. Загальна теоретична ймовірність відбору розраховується як
добуток ймовірностей відбору на кожному етапі.
Загальна теоретична ймовірність відбору певного i-го
домогосподарства з вибіркової сукупності розраховується за
формулою:
P = P P P . (22)
i (альфа) (бета) c
Разом з тим, у зв'язку з необхідністю забезпечити певні
визначені вимоги, на практиці ймовірності відбору домогосподарств
неоднакові. Наприклад, однією з таких вимог є необхідність
забезпечити рівне навантаження статистиків в межах однакових типів
територіальних одиниць.
Фактичні ймовірності відбору домогосподарств несуттєво
відрізняються від значень, отриманих за формулою (22).
9. Актуалізація основ вибірки
Діюча в органах державної статистики України система
організації вибіркових обстежень населення (домогосподарств)
передбачає формування територіальної вибірки на термін п'ять
років. Відповідно, перший та другий етапи формування вибірки також
здійснюються з такою ж періодичністю. У зв'язку з цим, а також
враховуючи низьку ймовірність виникнення ситуації, коли необхідно
замінити у територіальній вибірці обстежуваний міський населений
пункт або район, актуалізацію основ територіальної вибірки першого
та другого ступенів відбору протягом зазначених п'яти років
проводити недоцільно.
У випадках знесення житлових будинків або їх руйнування через
стихійне лихо на території обстежуваної ВТОВ, необхідність її
заміни виникнути може. Разом з тим, для таких випадків також
недоцільно робити актуалізацію, оскільки як для етапів відбору
нових міських населених пунктів та районів, так і для етапу
відбору ВТОВ слід користуватися діючою основою територіальної
вибірки. Це пов'язано з необхідністю застосування для розрахунків
ймовірностей відбору (формули (18), (19)) єдиної інформаційної
бази для усіх адміністративно-територіальних одиниць.
Разом з тим, у зв'язку зі змінами, які постійно відбуваються
на відібраних територіях і призводять до певної невідповідності
списків адрес домогосподарств їх реальному стану, актуалізацію цих
списків необхідно здійснювати перед кожним формуванням вибіркової
сукупності домогосподарств. Актуалізація списків адрес
домогосподарств є однією з основних засад, які забезпечують якісне
функціонування вибіркової сукупності домогосподарств протягом
всього строку дії територіальної вибірки.
Метою процедури актуалізації списків адрес домогосподарств,
які є основою для формування нової вибіркової сукупності
домогосподарств, є підвищення якості списків шляхом внесення до
них змін, які відбулися протягом останнього року.
Інформаційною базою для проведення актуалізації списків адрес
домогосподарств є:
- списки адрес домогосподарств, які були складені для