Про затвердження методологічних основ формування вибіркових сукупностей для проведення органами державної статистики України базових державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств)

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності та відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання

1. Затвердити схвалені методичною комісією Держкомстату та Вченою Радою НТК статистичних досліджень методологічні основи формування вибіркових сукупностей для проведення органами державної статистики України базових державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств).

2. Департаменту обстежень домогосподарств (Осипова І.І.):

2.1. Здійснювати разом з департаментом статистики праці (Григорович Н.В.) і департаментом статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.) керівництво щодо застосування на практиці зазначених методологічних основ на центральному і територіальному рівнях.

2.2. Направити затверджені пунктом 1 цього наказу методологічні основи територіальним органам державної статистики для використання у роботі.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Власенко Н.С.

В методологічних основах наводяться принципи формування імовірнісних багатоступеневих територіальних вибірок для проведення органами державної статистики України базових вибіркових обстежень населення (домогосподарств): обстеження умов життя домогосподарств, обстеження економічної активності населення та обстеження сільськогосподарської діяльності населення у сільській місцевості (далі - базові вибіркові обстеження населення). Методологічні основи містять опис особливостей формування основи вибірки та її використання для побудови територіальної вибірки. Наводяться загальні принципи та схема організації робіт з формування вибірок домогосподарств. Документ включає опис методологічних засад щодо актуалізації основи вибірки та проведення контрольних процедур.

Методологічні основи базуються на сучасних наукових розробках з методології та організації проведення вибіркових обстежень населення (домогосподарств), зокрема на досвіді проведення аналогічних обстежень в США, Великій Британії, Польщі, Білорусі та в інших країнах, а також на досвіді проведення Держкомстатом України вибіркових обстежень населення у період з 1999 по 2004 рік.

Методологічні основи підготовлені фахівцями сектору методології соціальної, демографічної статистики та перепису населення Науково-дослідного інституту статистики Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України (Гладун О.М., Саріогло В.Г.) спільно з фахівцями департаменту обстежень домогосподарств Держкомстату України (Осипова І.І., Редченко С.О.).

Методологічні основи призначені для використання працівниками органів державної статистики на державному та регіональному рівнях міністерствами, іншими органами виконавчої влади, науковими організаціями, навчальними закладами та іншими користувачами статистичної інформації.

В останні роки вибірковий метод спостережень активно застосовується органами державної статистики України, насамперед у сфері досліджень населення з актуальних соціально-економічних та демографічних проблем. У 1999 році Держкомстатом України були запроваджені на постійній основі два базових державних вибіркових обстеження населення (домогосподарств), а саме: з питань економічної активності населення та з питань умов життя домогосподарств. У 2000 році також на постійній основі було запроваджено третє базове державне вибіркове обстеження - сільськогосподарської діяльності населення у сільській місцевості. Ці базові вибіркові обстеження населення ґрунтуються на міжнародних стандартах та сучасних наукових розробках. Крім того, на одноразовій та періодичній основі органами державної статистики проводяться тематичні вибіркові обстеження населення.

Основним етапом підготовки та проведення будь-якого вибіркового обстеження є визначення принципів формування вибіркової сукупності респондентів (далі - вибірки). Якість планування вибірки та коректність процедур її формування в значній мірі визначають якість результатів вибіркового обстеження, а також адекватність витрат на його проведення. Ці методологічні основи розроблені з метою забезпечення належної якості виконання робіт з планування та формування вибірки з урахуванням наявної інформаційної бази для проведення державних базових вибіркових обстежень населення.

Методологічні основи базуються на сучасних науково-обґрунтованих принципах проведення вибіркових спостережень національному та міжнародному досвіді організації аналогічних обстежень. При розробці цього документа були враховані положення діючих законодавчих та нормативних актів, інформаційні потреби органів державного управління та вимоги міжнародних статистичних організацій. Окремі положення розроблені з урахуванням рекомендацій міжнародних експертів: Г. Колтона (США), В. Верми та П. Сміта (Велика Британія), а також К. Д'ерфа (Фінляндія).

Методологічні основи можуть бути використані при плануванні та проведенні не тільки базових, але й інших вибіркових обстежень населення (домогосподарств).

1.1. Мета та завдання методологічних основ

Вибіркові обстеження населення є одним з основних джерел отримання інформації для вимірювання багатьох соціально-економічних та демографічних показників.

Базові вибіркові обстеження населення забезпечують отримання інформації щодо соціально-економічних характеристик сектору домогосподарств, необхідних для макроекономічних розрахунків та розрахунків основних показників в галузі сільського господарства, проведення всебічного аналізу рівня життя населення України, моніторингу бідності, комплексної оцінки стану ринку праці у відповідності до міжнародних стандартів та потреб користувачів інформації усіх рівнів.

Вибіркове обстеження населення здійснюється шляхом планування та реалізації взаємопов'язаних програмно-методологічних, організаційних та технологічних етапів [1, с. 15 - 23], а саме:

- визначення мети обстеження, об'єкта та одиниці спостереження;

- розробка програми та етапів спостереження;

- розробка дизайну вибірки;

- визначення необхідного обсягу матеріальних та фінансових ресурсів;

- формування вибірки та контроль її побудови;

- проведення польового етапу обстеження;

- контроль якості роботи статистиків з проведення вибіркових обстежень населення (домогосподарств)(1) (далі - статистики);

(1) З моменту вступу в дію Змін до чинного Класифікатора професій ДК 003-95 щодо внесення нової професійної назви "фахівець з інтерв'ювання" вважати фахівцем з інтерв'ювання.

- обробка результатів вибіркового обстеження та їх розповсюдження на генеральну сукупність;

- аналіз даних, публікація та поширення результатів.

Окремі етапи вибіркового обстеження за необхідністю можуть бути апробовані в пілотному обстеженні.

Метою розробки методологічних основ є створення теоретичної бази для розробки дизайну вибірок для проведення базових вибіркових обстежень населення, розробки відповідних методико-інструктивних матеріалів і визначення принципів організації, проведення та контролю якості робіт з формування вибірок респондентів. Об'єктом дослідження є методологія формування вибіркових сукупностей населення (домогосподарств).

1.2. Визначення термінів(1)

(1) При підготовці цього підрозділу використані матеріали, викладені у термінологічному словнику "Вибіркове спостереження" [2].

Відбір з ймовірністю пропорційною розміру - спосіб відбору, при якому ймовірність включення одиниці до вибірки пропорційна значенню певної характеристики (розміру) одиниці.

Відбір систематичний - спосіб відбору, при якому зі списку одиниць генеральної сукупності відбирають одиниці спостереження з використанням встановленого кроку відбору (інтервалу, через який слід брати для спостереження одиниці (серії) залежно від кількості одиниць (серій), що необхідно відібрати). Початок відбору визначають або з використанням генератора випадкових чисел із номерів одиниць спостереження, які відповідають першому інтервалу, або способом жеребкування, або шляхом розрахунку (наприклад, шляхом ділення кроку відбору на два (якщо одиниці генеральної сукупності у списку не ранжовані за ознакою).

Відбір імовірнісний - відбір, оснований на об'єктивних правилах випадкового відбору, під час якого кожна одиниця сукупності має відомий ненульовий шанс бути включеною до вибірки.

Вибірка багатоступенева - вибірка, процес формування якої відбувається у кілька послідовних ступенів (етапів): на першому ступені з основи вибірки відбираються певні відносно великі одиниці; на другому ступені в середині кожної відібраної на першому ступені одиниці формується своя основа вибірки, з якої відбираються свої одиниці і так далі за кількістю ступенів відбору.

Вибіркова сукупність (вибірка) - сукупність одиниць спостереження, відібраних із генеральної сукупності за певними правилами, які забезпечують репрезентативність вибірки, для проведення статистичного спостереження.

Вибіркове обстеження населення (домогосподарств) - науково-обгрунтований вид несуцільного спостереження, при якому обстежуються не всі одиниці сукупності, а лише певним чином відібрана їх частина, а одиницею спостереження є особа чи домогосподарство.

Вибірковий метод спостереження - науково-обгрунтована система правил відбору одиниць і способів характеристики сукупності досліджуваних одиниць, що вивчають. Вибірковий метод спостереження дає змогу розповсюдити висновки, отримані на основі вивчення частини сукупності (вибірки), на всю сукупність (генеральну).

Вторинна територіальна одиниця вибірки (ВТОВ) - територіальна одиниця, яка відібрана на другому ступені формування територіальної вибірки при застосуванні багатоступеневого територіального відбору.

Генеральна сукупність - множина одиниць, характеристики яких необхідно дослідити і щодо яких буде зроблено узагальнення за результатами вибіркового обстеження.

Дизайн (план) вибірки - організаційно-логічна модель структури вибіркової сукупності та принципи її формування. Якістю плану вибірки в значній мірі визначається репрезентативність вибіркової сукупності, отриманої за визначеними у плані правилами.

Ймовірність - число, яке характеризує ступінь можливості настання певної події. Розраховується як відношення кількості випадків настання події до всіх можливих варіантів.

Обсяг вибірки - кількість одиниць у вибірковій сукупності. Необхідний для забезпечення репрезентативності та належної якості результатів вибіркового обстеження обсяг вибірки розраховують в залежності від способу відбору та типу вибірки. Величина обсягу вибірки залежить від варіації досліджуваних ознак та припустимої похибки вибірки.

Одиниця відбору - одиниця генеральної сукупності чи їх група, або одиниця основи вибірки, яка має ймовірність бути включеною до вибірки при реалізації процедури відбору.

Одиниця вибірки - одиниця відбору, яка увійшла до складу вибірки.

Основа вибірки - упорядкований певним чином перелік, список одиниць відбору. При використанні багатоступеневого відбору на кожному ступені формується своя основа вибірки.

Одиниця спостереження - первинна одиниця, від якої мають бути одержані необхідні статистичні дані. Вибір одиниці спостереження залежить від мети та конкретних умов проведення спостереження.

Первинна територіальна одиниця вибірки (ПТОВ) - територіальна одиниця, яка відібрана на першому ступені формування територіальної вибірки при застосуванні багатоступеневого територіального відбору.

Репрезентативність - властивість вибіркової сукупності повно та адекватно відображати основні характеристики генеральної сукупності.

Ротація - заміна частини діючої вибіркової сукупності (або для окремих вибіркових обстежень - її повна заміна) за розробленими схемами при проведенні чергових раундів вибіркового обстеження, яке проводиться на постійній основі.

Статистична вага - 1) кількість одиниць генеральної сукупності які репрезентує (представляє) одна одиниця вибірки; 2) величина, обернена до ймовірності відбору одиниці вибірки.

Стратифікація - поділ генеральної сукупності (або її частини) на групи, однорідні за певною ознакою.

Територіальна вибірка - відібрані за певною процедурою територіальні одиниці, на яких проводиться вибіркове обстеження.

Територіальна одиниця - адміністративно-територіальна одиниця України (наприклад: міста, селища міського типу, райони, сільради тощо) або локальна територія, створена в межах адміністративно-територіальної одиниці (наприклад: переписні відділи, інструкторські дільниці, створені для проведення Всеукраїнського перепису населення; виборчі дільниці; території, що обслуговуються поштовими відділеннями, тощо).

Технічне завдання на формування вибірки - офіційно затверджені основні параметри вибіркової сукупності та вимоги до її формування відповідно до мети дослідження.

Метою формування вибірки є визначення за спеціально розробленими науково-обгрунтованими процедурами частини генеральної сукупності, обстеження якої дозволяє отримати репрезентативну та надійну інформацію щодо досліджуваних в обстеженні (цільових) характеристик генеральної сукупності.

Загальний порядок проведення робіт з формування вибіркових сукупностей населення складається з наступних етапів:

1. Визначення вимог до вибірки відповідно до цілей обстеження.

2. Аналіз інформаційних джерел для формування вибірки.

3. Розрахунок обсягу вибіркової сукупності.

4. Розробка технічного завдання на формування вибірки.

5. Розробка дизайну вибірки.

6. Реалізація робіт з формування вибірки.

7. Актуалізація основи вибірки.

8. Контроль формування вибіркової сукупності та актуалізації основи вибірки.

Визначення цілей базового вибіркового обстеження населення та відповідних вимог до формування вибірки здійснюється галузевим департаментом Держкомстату України, який відповідає за загальну методологію обстеження. Цей підрозділ також здійснює розробку технічного завдання на формування вибірки за участю підрозділу з організації та координації вибіркових обстежень населення Держкомстату України.

Аналіз інформаційних джерел для формування вибірки базового вибіркового обстеження населення, розрахунок обсягу вибіркової сукупності, розробка дизайну вибірки, реалізація робіт з формування вибірки, пов'язаних з відбором первинних територіальних одиниць вибірки (див. стор. 20) та розрахунок імовірностей відбору здійснюються підрозділом з організації та координації вибіркових обстежень населення Держкомстату України за участю галузевого підрозділу, який відповідає за загальну методологію обстеження.

Визначення вимог до формування вибірки та розробка технічного завдання, як правило, мають ітераційний характер, оскільки організаційні та фінансові обмеження можуть призвести до неможливості задоволення всіх вимог, висунутих на початку робіт.

Реалізація робіт з формування вибірки (крім відбору первинних територіальних одиниць вибірки (див. стор. 20)), актуалізація основи вибірки та контроль якості цих робіт здійснюються на регіональному рівні. Підрозділ з організації та координації вибіркових обстежень населення Держкомстату України здійснює централізовану розробку методико-інструктивних матеріалів, методологічне, організаційне та технологічне забезпечення цих робіт.

При визначенні вимог до вибірки необхідно враховувати особливості, обумовлені цілями обстеження. Нижче наведено перелік та зміст основних вимог до вибірки, які необхідно визначити для розробки технічного завдання та ефективного дизайну вибірки.

3.1. Вимоги щодо представлення у вибірці територіальних одиниць відповідно до адміністративно-територіального устрою України

Визначення вимог до представлення у вибірці територіальних одиниць відповідно до адміністративно-територіального устрою України при плануванні базових вибіркових обстежень населення є обов'язковим. Наприклад, вимогою може бути обов'язкове представлення у вибірці Автономної Республіки Крим, всіх областей, міст Києва та Севастополя тощо.

У випадках обмеженого доступу до окремих населених пунктів або недоцільності з об'єктивних причин проведення в них обстеження можуть бути введені певні обмеження щодо їх включення у вибірку. Наприклад, до вибірки базових вибіркових обстежень недоцільно включати населені пункти, розташовані на територіях радіологічного забруднення, віднесених до зони відчуження (I зона) та зони безумовного (обов'язкового) відселення (II зона) внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.

3.2. Вимоги до надійності результатів вибіркових обстежень населення

При плануванні вибіркового обстеження слід визначити надійність, з якою необхідно отримати оцінки основних показників для національного рівня та рівня окремих адміністративно-територіальних одиниць. В якості кількісної характеристики надійності оцінок показників використовується коефіцієнт варіації вибіркових оцінок. Для державного рівня оцінки показників вважаються надійними при значеннях коефіцієнту варіації не більше 5%, для регіонального - не більше 10%.

Від необхідного рівня надійності оцінок основних показників залежить обсяг вибіркової сукупності. При визначенні надійності слід враховувати квадратичну залежність між коефіцієнтом варіації та обсягом вибірки (див. п. 5). Наприклад, щоб підвищити надійність (тобто зменшити коефіцієнт варіації) утричі, обсяг вибіркової сукупності необхідно збільшити у дев'ять разів.

3.3. Вимоги до строку дії територіальної вибірки

На етапі планування вибіркового обстеження визначається строк дії територіальної вибірки з урахуванням необхідності проведення визначеної кількості запланованих вибіркових обстежень у відібраних територіальних одиницях, а також особливостей організації мережі статистиків. Наприклад, для базових вибіркових обстежень населення строк дії територіальної вибірки визначено п'ять років.

Строк дії територіальної вибірки враховується при визначенні мінімального розміру територіальних одиниць для забезпечення мінімально необхідної кількості одиниць відбору для проведення визначеної кількості обстежень протягом визначеної кількості років.

3.4. Початкове навантаження на одного статистика

Початкове навантаження (кількість одиниць спостереження, які підлягають обстеженню одним статистиком протягом визначеного на етапі планування проміжку часу) є характеристикою, яка використовується для організації роботи статистиків та формування територіальної вибірки.

При визначенні навантаження слід враховувати всі компоненти витрат часу статистика, а саме:

- підготовчі роботи (самопідготовка, підготовка до інтерв'ю);

- проведення опитування в домогосподарствах та збір іншої інформації, передбаченої програмою вибіркового обстеження;

- час, необхідний, щоб дістатись до респондента (транспортом, пішки);

- перевірка, кодування (якщо це передбачено функціональними обов'язками в частині окремих вибіркових обстежень) та здавання анкет в територіальні органи статистики;

- навчання тощо.

Тривалість проведення інтерв'ю (опитування) визначається в пілотному обстеженні або на підставі фактичних витрат часу (якщо обстеження проводилось раніше).

При формуванні територіальної вибірки початкове навантаження на статистика враховується:

- при визначенні порогу само репрезентативності (див. формулу (7));

- при визначенні мінімального розміру територіальної одиниці (див. формулу (9)).

3.6. Схема ротації одиниць вибірки

Для підвищення якості результатів вибіркових обстежень населення, які проводяться на постійній основі, застосовується спеціальна процедура - ротація одиниць вибірки, тобто їх планова заміна за спеціально визначеними схемами. Ротація одиниць вибірки забезпечує покращення якості даних за рахунок зниження навантаження на респондентів, оскільки останні перебувають в обстеженні визначений схемами час (певну кількість періодів обстеження). Крім того, ротація респондентів забезпечує більш надійне вимірювання ступеня зміни оцінок показників.

В базових вибіркових обстеженнях населення застосовується два типи ротації одиниць вибірки: повна та часткова. Повна ротація передбачає одночасну заміну всіх одиниць вибірки, часткова - заміну частини одиниць відповідно до встановленої схеми.

Для здійснення часткової ротації вибіркова сукупність розбивається на групи одиниць вибірки - ротаційні групи. Ротаційні групи відбираються з використанням спеціальних процедур як окремі підвибірки. Алгоритм заміни ротаційних груп для обстеження регламентується методологією обстеження і обов'язково визначається у технічному завданні на формування вибірки.

Застосування часткової ротації в цілому збільшує кількість обстежених одиниць вибірки за певний період. У зв'язку з цим, ротацію слід враховувати при визначенні кількості одиниць вибірки яку необхідно відібрати на рік, а також мінімального розміру територіальної одиниці (див. відповідно п. 5 та п. 8.1.2).

Розробка ефективної схеми ротації передбачає необхідність здійснення спеціальних досліджень, що обумовлює доцільність залучення експертів з відповідних питань.

3.7. Додаткові вимоги

Додаткові вимоги до формування вибірки передбачають забезпечення можливості використання вибірки для проведення одноразових тематичних додаткових обстежень, можливості розширення вибірки в окремих регіонах або інші вимоги. Ці вимоги враховуються при плануванні та реалізації етапів формування вибірки, зокрема при визначенні мінімального розміру територіальних одиниць.

У випадку формування вибірки для проведення декількох обстежень може бути визначена вимога щодо обмеження на участь в обстеженнях одних і тих самих одиниць вибірки. Наприклад, якщо два обстеження планується проводити в одній територіальній одиниці і визначене обмеження на участь в обстеженнях одних і тих самих одиниць вибірки, то мінімальний розмір територіальної одиниці розраховується як сума мінімальних розмірів, необхідних для проведення кожного з цих обстежень.

У випадку формування вибірки для проведення декількох обстежень окремо визначаються вимоги до формування вибіркової сукупності кожного обстеження. Ці вимоги враховуються при визначенні навантаження на статистика та мінімального розміру територіальної одиниці тощо.

Визначальною умовою розробки ефективного дизайну та формування основи вибірки є дослідження та вибір найбільш придатних інформаційних джерел, які повинні містити інформацію щодо територіального розміщення одиниць генеральної сукупності та характеристики цих одиниць, необхідні для формування вибіркової сукупності. Інформація, яка використовується при формуванні основи вибірки, повинна задовольняти наступним вимогам:

- повнота;

- якість;

- актуальність.

Вимога щодо повноти інформації означає, що необхідні для відбору характеристики є в наявності у визначеному джерелі для всіх без виключення одиниць генеральної сукупності.

Вимога щодо якості означає, що дані, наявні у визначеному інформаційному джерелі, відповідають реальному стану генеральної сукупності, отримані з офіційних джерел та користуються довірою фахівців.

Вимога щодо актуальності означає, що інформація, яка використовується при формуванні основи вибірки, за часом повинна бути максимально наближена до моменту проведення робіт з формування вибірки.

Для здійснення конкретного ступеня відбору повинна використовуватись інформація з одного джерела. Для формування багатоступеневої вибірки на різних ступенях відбору може використовуватись інформація з різних джерел.

Основа вибірки для проведення базових вибіркових обстежень населення потенційно може формуватися з використанням даних з різних джерел, зокрема:

- переписів населення (щодо розміщення та чисельності населення по кожній адміністративно-територіальній одиниці);

- демографічної статистики (щодо розміщення та чисельності населення по окремих адміністративно-територіальних одиницях);

- сільськогосподарських переписів;

- погосподарського обліку;

- картографічних матеріалів;

- поділу території країни на виборчі дільниці та чисельності виборців в них при проведенні виборчих кампаній;

- поділу території країни на поштові відділення та чисельності населення, що обслуговується ними;

- баз даних окремих міністерств та відомств з інформацією про все населення або окремі його групи (реєстр населення, податковий реєстр тощо).

Розробка дизайну та формування основи вибірки для діючих базових вибіркових обстежень населення здійснюється з використанням даних демографічної статистики, перепису населення, погосподарського обліку. Формування щорічних вибіркових сукупностей для базових вибіркових обстежень населення здійснюється з використанням основи вибірки, інформаційна база якої обов'язково повинна бути актуалізована безпосередньо перед початком процедур відбору.

На окремих етапах формування вибіркової сукупності може виникати необхідність використання персоніфікованої інформації щодо одиниць генеральної сукупності. У цих випадках працівники органів державної статистики зобов'язані дотримуватися вимог щодо забезпечення конфіденційного характеру цих даних, який гарантується Законами України "Про державну статистику" та "Про інформацію".

Технічне завдання на формування вибірки узагальнює підсумки попередніх етапів визначення та узгодження усіх вимог до вибірки та впливає на організацію робіт щодо побудови вибіркової сукупності та на технологічний процес проведення обстеження та розповсюдження його результатів не генеральну сукупність.

Технічне завдання офіційно узгоджується з усіма зацікавленими підрозділами органів державної статистики центрального рівня і затверджується в установленому порядку.

Зміст технічного завдання включає такі основні розділи:

- мета вибіркового обстеження;

- генеральна сукупність;

- одиниця спостереження (з визначенням обмежень щодо представлення у вибірці окремих груп одиниць спостереження);

- строк дії територіальної вибірки та вибірки одиниць спостереження;

- вимоги щодо представлення у вибірці територіальних одиниць відповідно до адміністративно-територіального устрою України;

- наявність та схема ротації одиниць спостереження;

- інформаційні джерела для формування вибірки;

- тип вибірки, способи та одиниці відбору;

- вимоги щодо надійності оцінок основних показників, що вимірюються у вибірковому спостереженні;

- обсяг вибірки;

- початкове навантаження на одного статистика з проведення обстежень населення;

- очікуваний коефіцієнт відповідей респондентів;

- додаткові вимоги.

У випадку формування вибірки для одночасного проведення декількох вибіркових обстежень, вищенаведені положення визначаються для кожного з обстежень.

Мета вибіркового обстеження населення - визначення певних аспектів соціально-економічних явищ або соціо-деморафічних характеристик населення, які планується досліджувати. Відповідно до мети визначається одиниця спостереження - домогосподарство або особа.

При визначенні одиниць спостереження та одиниць відбору слід мати на увазі, що можливі випадки, коли ці одиниці не співпадають. Наприклад, при визначенні в якості одиниці відбору домогосподарства, одиницею спостереження відповідно до мети обстеження може бути окрема особа, яка є членом домогосподарства.

Вимоги щодо представлення у вибірці територіальних одиниць відповідно до адміністративно-територіального устрою України можуть включати: необхідність забезпечення представлення у вибірці Автономної Республіки Крим, всіх областей, міст Києва та Севастополя; за необхідністю - інших адміністративно-територіальних одиниць, наприклад, обласних центрів, районів, районів у містах тощо.

Завдання щодо визначення типу вибірки та способів відбору можуть передбачати необхідність застосування багатоступеневої вибірки з визначенням способу відбору на кожному ступені, зокрема систематичного відбору з ймовірністю пропорційною розміру, простого випадкового відбору та ін.

Вимоги щодо надійності оцінок основних показників, що вимірюються у вибірковому спостереженні, визначаються для національного рівня обов'язково, а за необхідністю - у розрізі окремих соціально-економічних груп або для різних територіальних рівнів.

Враховуючи особливості проведення опитувань населення, вимоги щодо початкового навантаження на одного статистика з проведення обстежень населення та очікуваного коефіцієнта відповідей респондентів визначаються в розрізі типів місцевості проживання домогосподарств.

Форма технічного завдання наведена у додатку А.

Після затвердження технічного завдання здійснюється розробка дизайну вибірки - організаційно-логічної моделі структури вибіркової сукупності та принципів її формування. На цьому етапі також опрацьовуються зміст та послідовність всіх процедур формування вибірки.

При розробці дизайну вибірки необхідно враховувати обмеження та умови, які визначаються технічним завданням.

Разом з тим дизайн вибірки має враховувати не тільки принципи формування вибірки, а й особливості інших етапів проведення вибіркового обстеження, зокрема, вимоги діючого програмного забезпечення з обробки даних. Наприклад, необхідність парної кількості територіальних одиниць для аналізу надійності оцінок показників в програмних пакетах, які реалізують реплікаційні алгоритми.

Нижче наведені основні методологічні підходи до розробки дизайну територіальних вибірок для базових вибіркових обстежень населення:

1) Визначення обмежень щодо охоплення вибірковим обстеженням адміністративно-територіальних одиниць України.

2) Стратифікація генеральної сукупності.

3) Визначення типу вибірки і способів відбору.

7.1. Визначення обмежень щодо охоплення вибірковим обстеженням адміністративно-територіальних одиниць України

На початку формування територіальної вибірки визначаються адміністративно-територіальні одиниці України, які не повинні або не можуть бути обстежені з об'єктивних причин. Обмеження щодо територіального охоплення відображаються у технічному завданні та враховуються при реалізації процедур відбору та обробки результатів обстеження.

7.2. Стратифікація генеральної сукупності

Формування вибіркових сукупностей для проведення базових вибіркових обстежень населення передбачає, застосування на початковому етапі відбору стратифікації генеральної сукупності. Стратифікація здійснюється з метою адекватного відображення у вибірці основних особливостей адміністративно-територіального поділу країни, а також для забезпечення відбору домогосподарств з більш однорідних за основними характеристиками груп [3 - 6].

Для реалізації цієї мети генеральна сукупність розподіляється на страти, які відповідають регіонам України. У межах цих страт, відповідно до вимог конкретних обстежень, можуть бути виділені субстрати. Наприклад, в обстеженні економічної активності населення та в обстеженні умов життя домогосподарств виділяються три субстрати - міські населені пункти з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше ("великі" міста), міські населені пункти з чисельністю населення менше 100 тис. осіб ("малі" міста) та сільська місцевість. Поділ страт на субстрати забезпечує потреби щодо отримання інформації за типами місцевості (міська, сільська), а також падає можливість врахувати різні умови роботи статистиків з проведення вибіркових обстежень населення в різних за розміром та за типами населених пунктів (різні витрати часу на проїзд, різне навантаження), різні інформаційні джерела, необхідні для відбору територіальних одиниць, одиниць спостереження тощо.

Обсяг вибірки розподіляється між стратами та субстратами пропорційно їх розміру, наприклад, чисельності населення. Такий підхід забезпечує самозваженість вибірки (однакову частку відбору по стратах, та субстратах), що обумовлює ефективне вимірювання значної кількості показників базових вибіркових обстежень населення.

7.3. Визначення типу вибірки

У відповідності до встановлених вимог до вибірки визначаються особливості її формування: основа вибірки, кількість ступенів відбору, способи відбору на кожному ступені та ін.

За типом вибірка може бути одпоступеневою або багатоступеневою.

Формування одноступеневої вибірки здійснюється в один етап - шляхом безпосереднього відбору одиниць генеральної сукупності. При базових вибіркових обстеженнях населення, які проводяться шляхом відвідування домогосподарств, як правило, недоцільно використання одноступеневих вибірок. Це пов'язано з тим, що такий тип вибірки:

- потребує основи вибірки, яка містила б перелік всіх одиниць генеральної сукупності (наприклад, повний перелік домогосподарств (населення) із зазначенням їх адрес);

- призводить до значного розосередження одиниць спостереження по території, що обстежується, та збільшення витрат часу та фінансових ресурсів, необхідних для проведення обстеження.

Формування багатоступеневої вибірки здійснюється у кілька послідовних етапів, кількість яких залежить від наявної інформаційної бази, організаційних можливостей органів державної статистики та трудомісткості робіт з формування вибірки. На різних ступенях відбору можуть визначатися різні одиниці відбору, а також використовуватись різні інформаційні джерела.

В якості одиниць відбору можуть визначатися:

- об'єкти адміністративно-територіального устрою країни (наприклад, області, міста, селища міського типу, райони, міські, селищні та сільські ради, окремі села);

- локальні території, визначені за певним принципом (наприклад виборчі дільниці; переписні відділи, інструкторські та лічильні дільниці, створені для проведення перепису населення; території, які обслуговуються одним поштовим відділенням тощо);

- об'єкти господарської діяльності (підприємства, організації, установи, фермерські господарства тощо);

- домогосподарства;

- конкретні особи.

Визначення одиниці відбору на конкретному етапі залежить від наявності інформації, необхідної для проведення відбору. У зв'язку з цим, на початку робіт слід визначити тип локальних територій, по яких можливо отримати основу вибірки для проведення одного чи декількох етапів відбору, а на останньому етапі - провести безпосередньо відбір одиниць спостереження.

При розробці етапів формування вибірки визначають мінімально необхідну кількість ступенів відбору, що сприяє:

1) скороченню обсягів робіт щодо формування вибіркової сукупності;

2) зменшенню похибки вибірки, оскільки кожен додатковий етап відбору, як правило, впливає на похибку вибірки у бік її збільшення [див., наприклад, 4, с. 28; 7, с. 30].

На вибір типу вибірки також впливає організаційна структура мережі статистиків. Так, особливістю організації мережі статистиків в органах державної статистики України є проживання статистиків у межах тих адміністративно-територіальних одиниць, в яких вони проводять базові вибіркові обстеження населення.

Результати аналізу наявних інформаційних джерел, вимог до формування вибірок для проведення базових вибіркових обстежень населення та організації роботи мережі статистиків обумовили необхідність застосування багатоступеневої вибірки. При цьому, в обстеженнях умов життя домогосподарства та економічної активності населення вибірка є триступеневою, а в обстеженні сільськогосподарської діяльності населення - двоступеневою. Алгоритм формування триступеневої вибірки включає наступні основні етапи:

- відбір одиниць першого ступеня - адміністративно-територіальних одиниць (за прийнятою термінологією - первинних територіальних одиниць вибірки, скорочено - ПТОВ);

- відбір одиниць другого ступеня - локальних територій (за прийнятою термінологією - вторинних територіальних одиниць вибірки скорочено - ВТОВ);

- відбір одиниць третього ступеня - домогосподарств (або осіб).

Метою відбору ПТОВ є отримання переліку адміністративно-територіальних одиниць (міських (селищних) рад, міст, селищ міського типу, районів), в яких будуть проводитись базові вибіркові обстеження населення. Метою відбору ВТОВ є отримання переліку локальних територій в межах ПТОВ (інструкторських дільниць в міській місцевості, сільських рад в сільській місцевості, в яких на третьому етапі будуть відбиратися одиниці третього ступеня.

Доцільність формування та відбору ВТОВ обумовлена необхідністю оптимізації роботи статистиків шляхом формування та відбору в межах одиниць першого ступеня, які мають велику за розміром площу, менших локальних територій, по яких існує необхідна для відбору інформація щодо населення.

На різних ступенях відбору відповідно до визначених одиниць відбору та наявних інформаційних джерел можуть бути різні основи вибірки. Наприклад, при відборі ПТОВ і ВТОВ основу вибірки становить перелік відповідних територіальних одиниць та їх окремі ознаки - характеристики (наприклад, код відповідно до Класифікатора одиниць адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), чисельність населення або кількість домогосподарств); при відборі домогосподарств основою вибірки є повний список їх адрес по відповідній територіальній одиниці.

В окремих випадках, коли деякі територіальні одиниці складаються з певної кількості населених пунктів, припустимим є поділ таких територіальних одиниць на окремі частини (групи населених пунктів) з подальшим їх послідовним обстеженням. Ця процедура фактично є додатковим ступенем відбору, який реалізується в межах окремих територіальних одиниць. Наприклад, сільські ради можуть включати декілька сільських населених пунктів, транспортне сполучення між якими ускладнене. У цьому випадку, з метою забезпечення ефективної роботи статистика, формуються групи сільських населених пунктів з урахуванням їх територіального розташування. Після цього визначається послідовність (випадковим чином) обстеження груп протягом строку дії територіальної вибірки. Відбір домогосподарств здійснюється в межах кожної сформованої групи сільських населених пунктів.