- Порівнювати між собою можна такі синтетичні матеріали, як акрил, поліакрил, поліамід, поліестер.
Окремі види меблів та домашнього обладнання також зазнають частих змін в асортименті. Якісний чинник відіграє велику роль для товарів такого типу, тому необхідно якомога точніше оцінити якість товару, щоб зіставити його з іншими у разі потреби. У зв'язку з цим характеристики товарів, ціни яких реєструються, повинні описуватися більш детально. Крім стандартного опису, треба бути уважним до таких моментів: матеріал (вид деревини) та якість кінцевої обробки. У цих випадках слід обов'язково консультуватися з продавцем і зафіксувати детальні характеристики.
Приклади.
Диван, вир. Україна, ТОВ "Проун", модель "Вікторія", розмір 220 х 80 х 70, розкладний, каркас ДСП, матрац пружинний, оббивний матеріал - поліестеровий велюр, підлокітники м'які, поверхня сидіння зі штучними м'якими "пагорбами".
Плитка керамічна, настінна, глазурована, вир. Україна, м. Харків, модель "Агат", розмір 25 х 25.
Для спостереження за цінами на товари побутової техніки і телерадіотовари, що представлені на споживчому ринку різноманітним, часто поновлюваним асортиментом виробів, з істотним розходженням у якісних характеристиках і споживчих властивостях, а також великою диференціацією цін, включається максимально можливе число різних моделей.
При цьому при відборі конкретних товарів для спостереження, а також відстеження зміни асортименту, крім опитування продавців, вивчається рекламна продукція, що містить характеристики конкретних моделей, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) і т. п.
Найбільш динамічним є ринок телефонних апаратів стільникового зв'язку.
По позиції "Мобільний телефон" реєструється ціна на окремі моделі і марки телефонних апаратів стільникового зв'язку середнього цінового класу в комплекті (трубка, акумуляторна батарея та інші аксесуари, що входять у комплект) виробництва фірм, що мають найбільше поширення на споживчому ринку (Sony Ericsson, Motorola, Nokia, Samsung, Siemens).
Реєструється ціна стільникового телефонного апарата, без оплати тарифного плану - підключення до мережі мобільного зв'язку.
Для спостереження відбираються моделі і марки апаратів стільникових телефонів, рівень цін на які знаходиться в середньому діапазоні (без камери).
У зв'язку з тим, що протягом року відбувається значне оновлення асортименту, рекомендується починати спостереження за цінами на нові моделі телефонних апаратів з моменту їх появи на ринку, але в розрахунок індексу включати ціни на ці моделі через 2-3 місяця спостереження, коли після зникнення фактора новизни динаміка цін на них буде мати стабільний характер. Ціни на ці моделі використовуються для розрахунку індексу до моменту, коли, в результаті морального старіння, обсяг продажу їх починає скорочуватися, а ціни істотно знижуватися.
Часткова ротація (підключення в розрахунок середньої ціни по 1-2 нових моделях з одночасним виключенням такої ж кількості застарілих моделей) здійснюється 2-3 рази на рік.
Подібний метод застосовується при реєстрації цін на комп'ютерну техніку.
Спостереження за цінами (тарифами) на житлово-комунальні послуги має свою специфіку. Наразі поширена практика диференціації квартплати або плати за утримання будинків в залежності від умов проживання (від року забудови, поверховості, наявності ліфтів і т. д.). У разі, коли дані про співвідношення житла різних видів відсутні, розрахунок середньої ціни здійснюється за формулою середньої геометричної незваженої. Тобто в тих населених пунктах, де введена диференційована оплата, середня ціна за 1 кв. м житлової площі розраховується шляхом добутку всіх діючих тарифів і видобуванню кореня степеня, рівного числу зареєстрованих тарифів.
Водночас, органи місцевої влади ряду регіонів запроваджують диференційовані тарифи на центральне опалення, гарячу та холодну воду в опалювальному та неопалювальному сезонах. У зв'язку з цим плата на ці види послуг суттєво коливається протягом року. Ці зміни обов'язково повинні враховуватися при розрахунку індивідуальних індексів.
Наприклад, тариф за опалення 1 кв. м житла в опалювальному сезоні (жовтень-березень) становить 0,80 грн.; в інші місяці - 0,40 грн. Таким чином, індивідуальний індекс цін у квітні становить 50% (0,40 : 0,80 х 100), а у жовтні - 200% (0,80 : 0,40 х 100).
Ціни (тарифи) на деякі види послуг, наприклад, туристичну поїздку за кордон, встановлюються в іноземній валюті (євро, доларах США). Реєстрація цін на такі послуги визначається шляхом переведення їх вартості з валютного виміру в гривню за курсом, встановленим Національним банком України, розрахованим в середньому за період реєстрації.
Ціни (тарифи) на окремі товари (послуги), зокрема, ті, що контролюються (встановлюються) органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування, можуть бути введеними дію не з першого числа звітного місяця. До таких товарів (послуг) відносяться, наприклад, окремі сорти хліба, тарифи на перевезення залізничним транспортом, зв'язку тощо. В такому разі середня ціна за звітний місяць розраховується за формулою середньоарифметичної зваженої.
Наприклад, ціни на хліб "Український" підвищилися з 11 червня (з 1,60 грн. до 1,80 грн. за кг). Середня ціна за червень становить 1,73 грн. (1,60 х 10 + 1,80 х 20) / 30).
X. Формування вагової структури
Основою інформаційної бази для формування вагової структури (вагових коефіцієнтів) є дані, отримані за результатами обстежень умов життя домогосподарств (ОУЖД).
Вагові коефіцієнти відображають відносну значимість товарів (послуг), яка вимірюється їх часткою у споживанні домогосподарств, і віддзеркалюють ступінь впливу зміни цін (тарифів) кожного товару (послуги) на величину загального ІСЦ. За допомогою вагових коефіцієнтів здійснюється агрегація індексів з найнижчого рівня до найвищого.
Перегляд вагової структури здійснюється щорічно. Процедури перегляду та переходу на нові вагові коефіцієнти відповідають міжнародним стандартам, що дозволяє розраховувати ІСЦ за різні періоди з використанням різних базисних років.
Для визначення вагової структури використовуються споживчі грошові витрати всіх (міських і сільських) домогосподарств.
Основним принципом формування вагової структури для розрахунку ІСЦ є максимальне охоплення даних щодо споживчих грошових витрат домогосподарств.
Вагові коефіцієнти розраховуються як частка споживчих грошових витрат на кожний товар (послугу) у загальних споживчих грошових витратах домогосподарств за рік, при цьому кожний товар (послуга) має свою питому вагу у розрахунку ІСЦ, яка визначається з точністю до 0,00001.
Для розрахунку індексів споживчих цін за регіонами використовуються вагові коефіцієнти, розраховані на рівні 8 економічних районів. Вагові коефіцієнти по кожному з економічних районів розраховуються на базі даних щодо споживчих грошових витрат усіх домогосподарств за результатами ОУЖД. Методологічні принципи формування системи вагових коефіцієнтів є єдиними для всіх економічних районів.
Вагові коефіцієнти за економічними районами використовуються для розрахунку ІСЦ по кожному регіону, що входить у відповідний економічний район. Місто Київ у зв'язку з його особливим статусом та відмінною моделлю споживання розглядається як окремий район, таким чином Центральний район поділяється на два: м. Київ та Київська і Черкаська області.
Розрахунок вагових коефіцієнтів проводиться поетапно та має ряд особливостей.
Основними етапами розрахунку є:
- встановлення відповідності між статтями витрат ОУЖД та товарами (послугами)-представниками зі споживчого набору;
- дезагрегація та перерозподіл статей витрат ОУЖД відповідно до споживчого набору і визначення детальної схеми розподілу статей витрат домогосподарств за позиціями споживчого набору;
- коригування окремих статей витрат ОУЖД з використанням додаткових джерел даних.
На першому етапі встановлюється відповідність між статтями витрат ОУЖД та товарами (послугами)-представниками зі споживчого набору.
Більшість вагових коефіцієнтів розраховується на основі даних ОУЖД шляхом прямого віднесення витрат до відповідних товарів (послуг)-представників.
Наприклад, витрати домогосподарств по статті "М'ясо птиці" повністю відносяться до позиції "Птиця" зі споживчого набору.
Метод умовного включення застосовується до незначних витрат домогосподарств на товари (послуги), які не включені до споживчого набору. Такі витрати відносяться до витрат на товари (послуги)-представники, близькі за своїми споживчими властивостями та включені до споживчого набору. В основу цього методу покладено припущення, що ціна товарів з незначними витратами змінюється пропорційно зміні цін схожих товарів зі споживчого набору.
Наприклад, витрати на чорну ікру є дуже незначними і при формуванні вагових коефіцієнтів додаються до витрат на рибну ікру; при визначенні вагових коефіцієнтів на сумки довключаються витрати на гаманці тощо.
Споживчі витрати домогосподарств за окремими статтями можуть бути представлені агрегованими даними по групах товарів і послуг, тому на другому етапі здійснюється дезагрегація і перерозподіл витрат домогосподарств, з метою отримання вагового коефіцієнта по кожному товару (послузі).
У разі, коли декільком позиціям зі споживчого набору відповідає тільки одна стаття витрат, застосовується метод дезагрегації. При цьому витрати розподіляються експертним шляхом з урахуванням додаткових джерел інформації, а саме: обсягів продажу товарів на міських ринках за даними статистики торгівлі.
Наприклад, у споживчому наборі "морква" та "буряк" - це окремі товари-представники, в ОУЖД - це одна стаття витрат. Оскільки за даними статистики торгівлі 60% товарообігу припадає на моркву, 40% - на буряк, витрати розподіляються відповідним чином.
У структурі споживчих грошових витрат домогосподарств у складі окремих груп разом з деталізованими статтями витрат є і не деталізовані або "інші", які не мають відповідних позицій у споживчому наборі товарів (послуг)-представників. Розподіл таких витрат може бути проведений різними способами.
Так, наприклад, розподіл витрат "Інші ліки" та "Лікарські трави" здійснюється пропорційно до частки витрат на різні види медикаментів, які входять до споживчого набору товарів (послуг) - представників.
Умовний приклад розподілу витрат за статтями "Інші ліки" та "Лікарські трави"
---------------
* Розраховано шляхом ділення рядків 1-6 на рядок 7 колонки 4.
Деякі статті витрат домогосподарств із числа "Інші" безпосередньо включаються до конкретних товарів (послуг)-представників.
Наприклад, витрати домогосподарств по статті "Інші види масла" включаються до позиції "Масло вершкове" зі споживчого набору.
Після того, як відповідність між статтями витрат ОУЖД та товарами (послугами)-представниками зі споживчого набору встановлена, розробляється детальна схема розподілу статей витрат домогосподарств по позиціях набору товарів (послуг)-представників для розрахунку ІСЦ.
На третьому етапі здійснюється коригування окремих статей витрат домогосподарств, оскільки дані щодо деяких покупок не завжди знаходять своє повне відображення у статтях витрат ОУЖД через їх незначний розмір або через те, що покупки здійснюються рідко. Це може призвести до заниження вагових коефіцієнтів по цих товарах і до завищення по інших. З огляду на це, вагові коефіцієнти окремих товарів (послуг)-представників коригуються на основі додаткової інформації, отриманої з інших джерел, зокрема, статистики роздрібної торгівлі.
Як свідчить практика, традиційно має місце недооблік витрат домогосподарств на алкогольні напої, оскільки респонденти схильні приховувати фактичні витрати на їх придбання. Тому з метою забезпечення їх відповідності рівню реального споживання здійснюється коригування споживчих витрат населення на алкогольні напої шляхом їх збільшення і, відповідно, збільшення загальних витрат. Для цього використовується інформація статистики торгівлі щодо обсягів роздрібного товарообороту алкогольних напоїв.
Наприклад, обсяг роздрібного товарообороту горілки у 2005 році порівняно з 2004 роком збільшився на 15%, а витрати домогосподарств - на 5%. Витрати домогосподарств на купівлю горілки та загальні витрати за 2005 рік коригуються шляхом їх збільшення на 10%.
Споживчі витрати домогосподарств на деякі товари (послуги) можуть бути досить суттєвими, однак на них дуже проблематично чітко визначити ціни, зокрема, через низьку прозорість у певних сферах.
Це відноситься, наприклад, до оренди житла або послуг репетиторів. В такому разі використовуються ті ж самі методи формування вагових коефіцієнтів, що й для товарів з незначними витратами, а саме: їх витрати відносяться відповідно на квартирну плату та середню освіту.
Окремий підхід застосовується при формуванні вагових коефіцієнтів на житлово-комунальний компонент. Відповідно до концепції побудови ІСЦ для визначення частки витрат на житлово-комунальні послуги використовується метод нарахування, оскільки при використанні фактично сплачених сум питома вага послуг зменшиться (за рахунок заборгованості зі сплати), а товарів - невиправдано збільшиться. Таким чином, вагові коефіцієнти для розрахунку індексів на житлово-комунальні послуги визначаються на основі показника "нараховано до сплати" після виключення призначеної субсидії на житлово-комунальні послуги.
Наприклад, повна сума сплати за житлово-комунальні послуги становить 100 грн., при цьому домогосподарству було нараховано 20 грн. безготівкової субсидії. Таким чином, сума сплати з урахуванням наданої субсидії становить 80 грн. Саме ця сума враховується при формуванні вагового коефіцієнта.
XI. Заміна вагової структури
Заміна вагової структури проводиться на щорічній основі за стандартною процедурою, яка складається з трьох етапів.
На першому етапі здійснюється оновлення вагових коефіцієнтів товарів (послуг) споживчого набору.
У зв'язку з тим, що в якості базисного періоду індексу приймається грудень попереднього року, а базисного періоду вагової структури - середньорічна структура споживчих витрат домогосподарств за попередній рік, з метою забезпечення їх порівнянності вагові коефіцієнти кожного товару (послуги)-представника множаться на показник, який визначається шляхом відношення довгострокового індексу цін грудня до середньорічного індексу попереднього року.
Наступним кроком є нормалізація оновлених вагових коефіцієнтів, яка здійснюється шляхом ділення кожного оновленого вагового коефіцієнта на суму всіх оновлених вагових коефіцієнтів. В результаті сума всіх вагових коефіцієнтів дорівнює 1,0 або 100%.
Оновлені нормалізовані вагові коефіцієнти відповідають грудню попереднього року (нова база індексу).
На другому етапі здійснюється розрахунок довгострокових індексів.
Розрахунки ІСЦ за новою ваговою структурою починаються з червня поточного року. З метою забезпечення безперервності динамічних рядів індексів для кожного товару (послуги)-представника розраховуються довгострокові індекси цін за період з грудня попереднього року до травня звітного року. Ці індекси використовуються для розрахунку індексу у червні звітного року з урахуванням періоду між базою грудня попереднього року = 100 і травнем звітного року, який є місяцем прив'язки для нового індексу.
За допомогою цієї процедури динамічний ряд переводиться на нову базу, а заміна вагової структури не впливає на величину його показників.
Третім етапом є прив'язка "нового" та "старого" рядів індексів.
На цьому етапі здійснюється прив'язка (з'єднання) кожного ряду "старого" ІСЦ з кожним рядом "нового" ІСЦ у червні звітного року із застосуванням коефіцієнтів коригування, які віддзеркалюють різницю в рівнях "нових" і "старих" індексів у травні звітного року.
Прив'язка "старого" індексу з "новим" проводиться у такій послідовності:
- розраховуються довгострокові індекси місяця прив'язки для всіх груп та підгруп у "новому" ряду індексів;
- розраховуються коефіцієнти, які використовуються для коригування рівня індексів, розрахованих за оновленою ваговою структурою до рівня індексів, розрахованих за "старою" структурою за травень звітного року;
- індекси, розраховані з використанням оновленої вагової структури перемножуються на коефіцієнти коригування.
Процес коригування приводить кожний ряд "нових" індексів травня звітного року до рівня, зіставного з рівнем "старого" ряду індексів.
XII. Розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на регіональному рівні
Розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на регіональному рівні складаються з двох етапів.
Перший етап включає розрахунки середніх цін на кожний товар (послугу) у кожному міському поселенні за звітний та попередній місяці на основі порівнянних цін, зареєстрованих в одному й тому ж базовому підприємстві на один і той же за якістю товар.
Середня ціна розраховується за формулою:
_
p = S p/n ,
де:
S - знак суми;
S p - сума порівнянних цін;
n - кількість порівнянних цін.
На основі розрахованих середніх цін безпосередньо в бланках реєстрації розраховується індивідуальний індекс цін на кожний товар (послугу)-представник (з точністю до 0,0001) за формулою:
_ _
i = p / p
p t t-1
де:
_
p - середня ціна звітного місяця;
t
_
p - середня ціна попереднього місяця.
t-1
Середні ціни по кожному міському поселенню на кожний товар (послугу)-представник та їх індивідуальні індекси передаються до головних управлінь статистики в АР Крим, областях, м. Києві та Управління статистики в м. Севастополі.
На другому етапі визначаються середні ціни за регіонами за звітний та попередній місяці на основі середніх цін на кожний товар (послугу)-представник, одержаних від міських поселень як середньоарифметичні зважені. За базу зважування приймається питома вага середньорічної чисельності наявного населення районів та міст, де проводиться реєстрація, у загальній чисельності наявного населення регіону.
Таким чином, середня ціна по регіону на кожний товар (послугу)-представник визначається за формулою:
S p x d
_ i i
p = ------------
i S d
i
де:
p - ціна товару (послуги) у міському поселенні;
i
d - питома вага чисельності населення району, міста в
i
загальній чисельності регіону.
S - знак суми.
Наприклад, в регіоні обстежуються обласний центр, інше місто та 2 районних центри:
Середня ціна на рис:
у попередньому місяці
_ 3,71 х 44,5 х 3,80 х 10,5 х 3,52 х 19,2 х 3,65 х 25,8 366
p = ----------------------------------------------------- = --- = 3,67 грн.
t-1 44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8 100
у звітному місяці
_ 3,76 х 44,5 х 3,83 х 10,5 х 3,58 х 19,2 х 3,69 х 25,8 371,47
p = ----------------------------------------------------- = ------ = 3,71 грн.
t 44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8 100
Середня ціна на олію:
у попередньому місяці
_ 5,82 х 44,5 х 5,73 х 10,5 х 5,90 х 19,2 х 5,71 х 25,8 579,75
p = ----------------------------------------------------- = ------ = 5,80 грн.
t-1 44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8 100
у звітному місяці
_ 5,95 х 44,5 х 5,78 х 10,5 х 5,92 х 19,2 х 5,78 х 25,8 588,25
p = ----------------------------------------------------- = ------ = 5,88 грн.
t 44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8 100
Індекси цін за регіонами розраховуються шляхом ділення середньої ціни звітного місяця на середню ціну попереднього місяця.
В наведеному прикладі індекс цін на рис дорівнює:
3,71 : 3,67 х 100 = 101,1%;
олію -
5,88 : 5,80 х 100 = 101,4%.
Індекси цін та середні ціни звітного місяця на кожний товар (послугу)-представник по регіонах є основою для розрахунку ІСЦ по Україні та регіонах.
XIII. Розрахунки індексів споживчих цін по Україні та регіонах
Розрахунки ІСЦ здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса:
i
- j,t/o -
I = S | W x --------- |
t/t-1 - j,o i - ,
j,t-1/o
де:
I - індекс цін звітного місяця до попереднього;
t/t-1
W - питома вага витрат на товар (послугу) - представник
j,o
(j) у базисному періоді (o);
i - довгостроковий індекс цін товару (послуги) -
j,t/o
представника (j) звітного періоду (t) порівняно з базисним (o);
i - довгостроковий індекс цін товару (послуги) -
j,t-1/o
представника (j) попереднього періоду (t) порівняно з
базисним (o).
S - знак суми.
Ця формула є більш універсальною порівняно зі стандартною формулою Ласпейреса, оскільки в ній використовується безперервний ланцюг розрахунків.
Розрахунки ІСЦ за квартал, період з початку року і т. п. визначаються "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів споживчих цін.
Розрахунки ІСЦ проводяться з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel, яке складається з трьох таблиць B, C, D:
I. Таблиця B. Ця таблиця дозволяє розрахувати індекси споживчих цін по регіонах.
Таблиця В складається з трьох матриць:
1) розрахунки індексів по кожному товару (послузі);
2) розрахунки індексів по кожній групі і загального індексу за міжнародною Класифікацією індивідуального споживання за цілями (КІСЦ);
3) розрахунки індексів по кожній групі і загального індексу за національною Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).
II. Таблиця С. Ця таблиця дозволяє агрегувати 27 індексів регіонального рівня до національного.
Таблиця С складається з трьох матриць:
1) розрахунки довгострокових індексів споживчих цін на кожний товар (послугу);
2) розрахунки довгострокових індексів споживчих цін на кожну групу і загального індексу за КІСЦ;
3) розрахунки довгострокових індексів споживчих цін на кожну групу і загального індексу за КВЕД.
III. Таблиця D. Ця таблиця містить динамічні ряди індексів споживчих цін національного рівня за попередні періоди по товарах (послугах), групах і загальному індексу. Співвідношення довгострокових індексів звітного і попереднього місяців дає процентну зміну по товарах (послугах)-представниках, групах, загальному індексу, яка є показником приросту (зниження) споживчих цін (тарифів) за звітний місяць.
XIV. Розрахунки індексів споживчих цін до різних базисних періодів
Розрахунки ІСЦ проводяться з місячною періодичністю.
Щомісяця, крім індексу цін до попереднього місяця, обчислюються також індекси цін до грудня попереднього року і до відповідного місяця попереднього року. Для перерахунку макроекономічних показників у порівнянні ціни здійснюється розрахунок індексів цін до відповідного періоду попереднього року.
Для розрахунку зазначених індексів використовуються такі формули:
до грудня попереднього року:
I x I
t-1/o t/t-1
I = ----------------- , (1)
t/o 100
де:
I - індекс цін попереднього місяця до грудня
t-1/o
попереднього року.
до відповідного місяця попереднього року:
I x I
o(T-1)/o(T-2) tT/o(T-1)
I = ----------------------------- , (2)
tT/t(T-1) I
t(T-1)/o(T-2)
де:
Т - поточний рік;
Т-1 - попередній рік;
Т-2 - рік, що передує попередньому;
I - індекс цін грудня попереднього року до
o(T-1)/o(T-2)
грудня року, що передує попередньому;
I - індекс цін звітного місяця поточного року до
tT/o(T-1)
грудня попереднього року;
I - індекс цін відповідного місяця попереднього
t(T-1)/o(T-2)
року до грудня року, що передує попередньому.
до відповідного періоду попереднього року:
n
S I
1 tT/o(T-2)
I = ------------------- , (3)
T/(T-1) n
S I
1 t(T-1)/o(T-2)
де:
п - кількість місяців, що складає період;
I - індекс цін місяців поточного року до грудня
tT/o(T-2)
року, що передує попередньому;
I - індекс цін відповідних місяців попереднього
t(T-1)/o(T-2)
року до грудня року, що передує попередньому.
S - знак суми.
Щокварталу визначаються індекси цін на кінець кварталу, до попереднього кварталу, до відповідного кварталу попереднього року, до попереднього року.
Для розрахунку зазначених індексів використовуються наступні формули:
кінець звітного кварталу до кінця попереднього кварталу поточного року:
I x I I
t/t-1 t-1/t-2 t-2/t-3
I = ------------------- x ---------- , (4)
KT 100 100
де:
I - індекс цін останнього місяця звітного кварталу до
t/t-1
попереднього місяця;
I - індекс цін середнього місяця звітного кварталу до
t-1/t-2
попереднього місяця;
I - індекс цін першого місяця звітного кварталу до
t-2/t-3
попереднього місяця;
t - звітний місяць (останній) звітного кварталу;
t-1 - середній місяць звітного кварталу;
t-2 - перший місяць звітного кварталу;
t-3 - останній місяць кварталу, що передує звітному.
звітний квартал до попереднього кварталу поточного року:
I + I + I
t/o(T-1) t-1/o(T-1) t-2/o(T-1)
I = --------------------------------------- , (5)
KT/(K-1)T I + I + I
t-3/o(T-1) t-4/o(T-1) t-5/o(T-1)
де:
I - індекс цін останнього місяця звітного кварталу до
t/o(T-1)
грудня попереднього року;
I - індекс цін середнього місяця звітного кварталу
t-1/o(T-1)
до грудня попереднього року;
I - індекс цін першого місяця звітного кварталу до
t-2/o(T-1)
грудня попереднього року;
I - індекс цін останнього місяця попереднього
t-3/o(T-1)
кварталу до грудня попереднього року;
I - індекс цін середнього місяця попереднього
t-4/o(T-1)
кварталу до грудня попереднього року;
I - індекс цін першого місяця попереднього кварталу
t-5/o(T-1)
до грудня попереднього року;
звітний квартал до відповідного кварталу попереднього року:
розраховується за формулою (3).
звітний квартал до попереднього року:
(I + I + I ) / 3
tT/o(T-2) (t-1)T/o(T-2) (t-2)T/o(T-2)
I = ------------------------------------------------------ , (6)
KT/G(T-1) 12
S I / 12
1 t(T-1)/o(T-2)
де:
I - індекс цін останнього місяця звітного кварталу
tT/o(T-2)
до грудня року, що передує попередньому;
I - індекс цін середнього місяця звітного
(t-1)T/o(T-2)
кварталу до грудня року, що передує попередньому;
I - індекс цін першого місяця звітного кварталу
(t-2)T/o(T-2)
до грудня року, що передує попередньому;
I - індекс цін першого, ....., дванадцятого
t(T-1)/o(T-2)
місяців попереднього року до грудня року, що передує попередньому.
S - знак суми.
У публікаціях та офіційних повідомленнях дані щодо індексів споживчих цін наводяться з одним десятковим знаком після коми.
XV. Перевірка достовірності інформації
Інформація щодо споживчих цін (тарифів), зібрана в процесі проведення реєстрації, є основою для розрахунку індексу споживчих цін і потребує проведення ряду контрольних заходів з метою забезпечення її відповідної якості та достовірності.
Працівники територіальних органів державної статистики на постійній основі здійснюють контроль правильності проведення реєстрації через регулярні перевірки бланків реєстрації цін на споживчі товари (послуги), які надходять з міських поселень. Контроль включає такі складові:
- своєчасність заповнення бланків відповідно до термінів реєстрації;
- внесення до бланків всієї необхідної інформації відповідно до методологічних положень;
- підтвердження незвичайної або значної зміни ціни;
- наявність, в разі необхідності, перерахунків за стандартну одиницю;
- проведення заміни товарів відповідно до методологічних положень.
За результатами контролю всі необхідні коригування вносяться до бланків реєстрації до завершення розрахунків індивідуальних індексів цін за звітний місяць по регіону. Водночас результати контролю можуть бути підставою для проведення додаткового індивідуального інструктажу окремих реєстраторів або цілеспрямованого контролю їх роботи. Такий контроль здійснюється шляхом безпосереднього виїзду в міське поселення, де працівники територіальних органів державної статистики разом з реєстраторами відвідують підприємства торгівлі, сфери послуг та ринки з метою перевірки порядку реєстрації цін (тарифів) на відібрані товари (послуги).
Ще одним заходом щодо здійснення контролю за процесом реєстрації цін є ретроспективні вибіркові перевірки працівниками центрального апарату.
Ретроспективні перевірки здійснюються і використовуються для:
- оцінки рівня компетентності окремих реєстраторів;
- перевірки дотримання порядку збору даних;
- визначення загальних потреб в підготовці реєстраторів;
- огляду всіх важливих та проблемних питань;
- виявлення регіонів, де реєстрація пов'язана з певними труднощами.
Метод проведення ретроспективних перевірок полягає у відвідуванні базового підприємства для повторної реєстрації цін і у контролі відповідної інформації, такої як, наприклад, характеристики товарів.
XVI. Класифікатори, які використовуються при розрахунку індексу споживчих цін
Розрахунки індексу споживчих цін проводяться за міжнародною Класифікацією індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) та національною Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД). Розробка індексів споживчих цін за різними класифікаціями здійснюється на базі тих самих даних щодо цін на товари і послуги, і, отже, результатом розрахунків є ідентичне значення зведеного показника.
КІСЦ є однією з чотирьох функціональних класифікацій, описаних у Системі Національних Рахунків 1993 року.
КІСЦ складається з 14 розділів:
- розділи з 01 до 12 охоплюють витрати на кінцеве споживання домогосподарств;
- розділ 13 охоплює витрати на кінцеве споживання некомерційних організацій домогосподарств;
- розділ 14 охоплює індивідуальні споживчі витрати сектору державного управління.
КІСЦ має чотири рівні деталізації:
- розділ, або рівень двозначних кодів, наприклад: 01. Продукти харчування та безалкогольні напої;
- група, або рівень тризначних кодів, наприклад: 01.1 Продукти харчування;
- клас, або рівень чотиризначних кодів, наприклад: 01.1.1 Хлібобулочні вироби та крупи;
- категорія, або рівень п'ятизначних кодів, наприклад: 01.1.1.3 Макаронні вироби.
Класи в КІСЦ розподіляються за типом продукту: послуги (П), товари короткотермінового користування (К), товари середньострокового користування (С) і товари довгострокового користування (Д). Якщо клас містить у собі одночасно товари і послуги, товари короткотермінового і середньострокового користування, або товари середньострокового і довгострокового користування, такий клас позначається відповідно до домінуючого типу продукту.
Розбіжності між товарами короткотермінового і довгострокового користування грунтуються на тому, чи можуть товари використовуватися тільки один раз або їх можна використовувати багаторазово протягом періоду, що значно перевищує один рік. Товари довгострокового користування мають відносно високу вартість. Товари середньострокового користування відрізняються від товарів довгострокового користування тим, що хоча термін їхньої служби може перевищувати один рік, але фактично він буває значно коротше, а їхня вартість - значно нижче.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про державну статистику" (зі змінами та доповненнями) N 2657-XI від 2 жовтня 1992 року
2. Єрина А.М. Організація вибіркових обстежень: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004
3. Конвенція 160 МОП, 1985
4. Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999
5. Отчет о миссии МВФ по статистике потребительских цен / Дейл А.Смит, 1996
6. Отчет о миссии МВФ по вопросам ИПЦ / Кимберли Д.Зишанг, Дейл А. Смит, 2001
7. Резолюція щодо індексів споживчих цін - МОП, 2003
8. Статистика: Підручник / Герасименко С.С., Головач А.В., Єрина А.М. та ін.; за наук. ред. Герасименка С.С. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000
9. Статистика цен: Статистические очерки (том 6) / под. ред. Петера фон дер Липпе и Рудольфа Янке - Федеральное статистическое управление Германии, 1998
10. Торвей Р. Индексы потребительских цен: Методологическое руководство - М. "Финансы и статистика", 1993
11. Consumer price index manual: theory and practice: ILO Bureau of Statistics, 2004
12. Pour comprendre L'indice des prix - INSEE, 1987
13. Вибіркове спостереження: Термінологічний словник - К.: НТК статистичних досліджень, 2004
Додаток 1
СПОЖИВЧИЙ НАБІР
товарів (послуг)-представників
1 Рис
2 Хліб пшеничний з борошна вищого гатунку
3 Хліб пшеничний з борошна першого гатунку
4 Хліб житній, житньо-пшеничний
5 Батон
6 Булочні вироби
7 Бубличні вироби
8 Вафлі
9 Печиво
10 Макарони
11 Вермішель
12 Пельмені
13 Торти
14 Борошно пшеничне
15 Крупи манні
16 Крупи гречані
17 Пластівці вівсяні
18 Крупи перлові, ячні
19 Пшоно
20 Яловичина
21 Вирізка яловича
22 Свинина
23 Вирізка свиняча
24 Птиця
25 Напівфабрикати курячі
26 Субпродукти яловичі
27 Субпродукти свинячі
28 Субпродукти курячі
29 Ковбаса варена
30 Сосиски, сардельки
31 Ковбаса копчена
32 Ковбаса сирокопчена
33 Вироби з м'яса варенокопчені
34 Вироби з м'яса делікатесні
35 Фарш м'ясний
36 Консерви м'ясні
37 Риба жива, охолоджена
38 Риба морожена
39 Філе мороженої риби
40 Морепродукти
41 Кілька, мойва солона, копчена
42 Скумбрія солона, копчена
