Про затвердження Методики розрахунку індексу обсягу сільськогосподарського виробництва

Відповідно до статей 8, 12, 13, 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності та відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання

1. Затвердити та ввести в дію зі звіту за січень 2009 року для поточних розрахунків та зі звіту за 2009 рік для річних розрахунків схвалену методичною комісією Держкомстату Методику розрахунку індексу обсягу сільськогосподарського виробництва (далі - Методика розрахунку), що додається.

2. Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.):

2.1. Запровадити у практику роботи Методику розрахунку, затверджену цим наказом.

2.2. Довести Методику розрахунку, затверджену цим наказом, до відома територіальних органів державної статистики.

3. Визнати такими, що втратили чинність з 01.06.2009 року, накази Держкомстату від 25.12.97 N 109 "Про впровадження національних порівнянних цін 1996 року в розрахунках обсягів валової продукції сільського господарства" та від 06.08.2001 N 352 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо розрахунку індексу обсягів сільськогосподарського виробництва".

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Остапчука Ю.М.

Методика розрахунку індексу обсягу сільськогосподарського виробництва розроблена на базі Методичних положень щодо розрахунку валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах, затверджених наказом Держкомстату від 25.12.97 р. N 109, та Методологічних рекомендацій щодо розрахунку індексу обсягів сільськогосподарського виробництва, затверджених наказом Держкомстату від 06.08.2001 р. N 352. Потреба в удосконаленні чинних методик виникла у зв'язку зі змінами в інформаційній базі, на основі якої проводяться дані розрахунки, необхідністю врахування вимог міжнародних, насамперед європейських, стандартів, а також надання додаткових уточнень і роз'яснень щодо окремих проблемних питань, що виникали при проведенні розрахунків.

У Методиці розкриваються теоретичні та практичні аспекти здійснення статистичного спостереження за динамікою виробництва продукції сільського господарства, міститься порядок та особливості формування фізичних обсягів продукції сільського господарства для обчислення як річних, так і поточних (щомісячних) індексів.

В основі розрахунку лежить визначення виробленого за встановлений період часу загального обсягу продукції сільського господарства у порівнянних цінах (валової продукції) та тенденцій його зміни у часі.

Показник загального обсягу продукції сільського господарства у порівнянних цінах використовують для визначення динаміки фізичного обсягу продукції, продуктивності праці, обсягу сільськогосподарського виробництва на одиницю земельної площі та в розрахунку на одну особу населення, структури виробництва, оскільки кожен її вид оцінюється впродовж ряду років за однією і тією ж ціною, незалежно від змін вартості продукції в поточних цінах.

У рамках Методики використовується така термінологія:

валова продукція сільського господарства - вартісне вираження продукції рослинництва та тваринництва, виробленої впродовж певного періоду часу. Включає в себе поряд з товарною продукцією, призначеною для реалізації, продукти сільськогосподарського походження, спожиті у процесі виробництва, а саме насіння і корми, а також роботи, пов'язані з вирощуванням урожаю майбутнього року. До складу продукції сільського господарства не включається вирощування лісових насаджень, продукція рибальства, рибництва, промислова продукція (навіть якщо вона виготовлена сільськогосподарськими підприємствами, наприклад, масло тваринне, олія, сири, консерви тощо) та продукція забою худоби (м'ясо, шкури).

Валова продукція рослинництва - вартість сирих продуктів, одержаних від урожаю поточного року, вартість вирощування молодих багаторічних насаджень, зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві у звітному році.

Валова продукція тваринництва - вартість вирощування худоби та птиці, вартість сирих продуктів, одержаних у результаті вирощування і господарського використання сільськогосподарських тварин (молока, вовни, яєць, меду і т.д.).

Виробництво сільськогосподарських культур визначається у сільськогосподарських підприємствах за даними обліку зібраної продукції як з основних, так і з повторних і міжрядних посівів; у господарствах населення - на основі даних перепису, погосподарського обліку розмірів посівних площ та середньої урожайності сільськогосподарських культур з 1 га площ за матеріалами вибіркових обстежень. Виробництво зернових та зернобобових культур і соняшнику показується у вазі після доробки, цукрових буряків (фабричних) - у вазі без землі, гички й домішок, овочевих культур - з урахуванням продукції закритого ґрунту.

Виробництво молока - фактично надоєне коров'яче, овече та козине молоко, незалежно від того, було воно реалізовано чи частина його використана на випоювання телят і поросят. Молоко, яке висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, в обсяг виробництва не включається.

Виробництво яєць включає їх збір від усіх видів домашньої птиці, з урахуванням яєць, що використані на відтворення птиці (інкубація).

Виробництво вовни - фактично настрижена овеча, козина вовна та козиний пух, незалежно від того, була продукція реалізована чи використана на внутрішньогосподарські потреби. В обсяги виробництва не включається вовна, одержана з овчин при їх промисловій переробці (так звана "кисла вовна"). Вага вовни подається у фізичній вазі немитої вовни.

Вирощування худоби та птиці у живій масі складається із ваги одержаного за рік приплоду, приросту ваги молодняку і худоби та птиці дорослої на відгодівлі та нагулі за мінусом падежу молодняку і худоби на відгодівлі. Виробництво (вирощування) худоби та птиці показується в натурі (у масі) і розраховується за основними видами продуктивної худоби: велика рогата худоба, свині, вівці та кози, а також загалом по птиці всіх видів. Обсяги вирощування кролів та коней умовно приймаються на рівні обсягів реалізації на забій у живій масі цих видів тварин.

Приплід включає живу масу (вагу) при народженні молодняку, одержаного від маток, які знаходяться у господарстві.

Приріст живої маси молодняку включає:

- за великою рогатою худобою - приріст телят, телиць неосіменених, осіменених телиць до переведення їх у групу корів, волів та воликів до переведення їх у групу робочих волів або досягнення трирічного віку, бичків до переведення їх у групу бугаїв-плідників або досягнення трирічного віку;

- за свинями - приріст молодняку до переведення у доросле виробниче стадо;

- за вівцями та козами - приріст молодняку до 1 року і переведення у доросле стадо;

- за птицею - приріст птиці дорослої.

ДКПП - Державний класифікатор продукції та послуг.

Категорії виробників продукції сільського господарства (товаровиробників) - основними категоріями товаровиробників у сільському господарстві є сільськогосподарські підприємства та господарства населення.

Сільськогосподарські підприємства - юридичні особи або їхні відокремлені підрозділи, що займаються сільськогосподарським виробництвом, незалежно від підпорядкування, організаційно-правових форм господарювання та основного виду діяльності. Як категорія вони включають в себе державні підприємства, господарські товариства, кооперативи, приватні, фермерські господарства та інші підприємства, що займаються сільськогосподарським виробництвом.

Господарства населення - домогосподарства, що здійснюють сільськогосподарську діяльність як з метою самозабезпечення продуктами харчування, так і з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції, а також фізичні особи - підприємці, які проводять свою діяльність у галузі сільського господарства.

КВЕД - Класифікація видів економічної діяльності.

Порівнянні ціни - середньозважені ціни року, прийнятого за основу для порівняння.

Для характеристики динаміки загального обсягу продукції, виробленої в сільському господарстві, використовується показник валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах. Він є одним із основних результативних показників діяльності у сфері сільського господарства.

Розрахунок валової продукції сільського господарства здійснюється шляхом вартісної оцінки кожного окремого виду сільськогосподарської продукції, незалежно від місця й умов його виробництва, за однією і тією ж ціною. Це дає можливість запобігти впливу різниці в регіональних цінах на один і той же вид сільськогосподарської продукції та проводити порівняльний аналіз на національному та регіональному рівнях за основними видами діяльності сільського господарства (рослинництво, тваринництво) та категоріями виробників продукції сільського господарства.

Перелік видів сільськогосподарської продукції, на основі якого здійснюється розрахунок індексу сільськогосподарського виробництва, та порівнянні ціни на них розробляються централізовано та затверджуються наказом Держкомстату України. Перелік продукції готується на основі КВЕД (01.1-01.3) та відповідних кодів ДКПП і є єдиним для усіх регіонів країни. В якості порівнянних цін обираються ціни року, прийнятого за основу для порівняння. Зміна порівнянних цін відбувається, як правило, один раз на п'ять років або ж після періоду відчутної інфляції.

Загальнодержавні порівнянні ціни на продукцію сільського господарства розраховуються як середньозважені ціни товарної та нетоварної частин валової продукції сільського господарства: товарна частина продукції оцінюється за фактичними цінами реалізації, нетоварна в сільськогосподарських підприємствах - за цінами фактичної собівартості, в господарствах населення - умовно за середньотоварними цінами.

Для спостереження за динамікою змін в обсягах виробництва продукції сільського господарства у часі застосовують розрахунки річних та поточних (щомісячних) індексів обсягу сільськогосподарського виробництва.

Річний розрахунок індексу обсягу сільськогосподарського виробництва проводиться за основними видами діяльності сільського господарства (рослинництво і тваринництво), за розширеним переліком сільськогосподарської продукції та категорій товаровиробників за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Розрахунок валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах за рік здійснюється в розрізі таких категорій товаровиробників:

усі категорії господарств

у тому числі

сільськогосподарські підприємства

з них

державні сільськогосподарські підприємства

недержавні сільськогосподарські підприємства

з них

фермерські господарства

господарства населення.

Поточні розрахунки здійснюються за спрощеною схемою з використанням системи дорахунків і коригувань за основними видами діяльності сільського господарства (рослинництво та тваринництво) та категоріями виробників сільськогосподарської продукції.

Щомісячні розрахунки валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах здійснюються в розрізі таких категорій товаровиробників:

усі категорії господарств

у тому числі

сільськогосподарські підприємства

господарства населення.

Безпосередньо розрахунки вартості та індексу обсягу сільськогосподарського виробництва здійснюють територіальні (обласні) органи державної статистики. Визначення загального індексу сільськогосподарського виробництва в цілому в Україні здійснюється департаментом статистики сільського господарства та навколишнього середовища Держкомстату шляхом зведення та ув'язки розрахованих регіональних показників.

Для розрахунку індексу обсягу сільськогосподарського виробництва загальний обсяг валової продукції можна отримати двома взаємопов'язаними та взаємозамінними шляхами агрегації. Перший шлях - спочатку проводиться розрахунок обсягів виробництва продукції за видами діяльності сільського господарства в розрізі категорій господарств - виробників продукції, а потім формуються підсумки в цілому по сільському господарству. Другий шлях - спочатку проводиться розрахунок обсягів виробництва продукції за категоріями господарств у розрізі видів діяльності сільського господарства, а потім формуються підсумки в цілому по сільському господарству. Ці шляхи можуть використовуватися разом для контролю і перевірки один одного.

У разі затвердження переліку нових порівнянних цін валова продукція сільського господарства за рік, прийнятий за основу для порівняння, розраховується в нових порівнянних цінах шляхом множення натуральних показників виробленої за цей рік продукції на нові порівнянні ціни. При ретроспективних перерахунках валової продукції сільського господарства прямий перерахунок не проводиться з метою запобігання можливих структурних змін у динаміці обсягів продукції. При перерахунках індекси обсягу сільськогосподарського виробництва залишаються без змін, а в розрізі категорій господарств та видів діяльності сільського господарства можливі незначні відхилення, що зумовлено як ціновими структурними зрушеннями у сільському господарстві, так і змінами у рівнях товарності продукції.

Перерахунки валової продукції сільського господарства за видами діяльності сільського господарства (рослинництво, тваринництво) та категоріями господарств проводяться централізовано з ув'язкою державного і регіональних рівнів.

Як уже згадувалося, розрахунки річного обсягу валової продукції в порівнянних цінах здійснюються територіальними (обласними) органами державної статистики за допомогою програмного забезпечення в розрізі таких категорій господарств: усі категорії господарств, сільськогосподарські підприємства, державні сільськогосподарські підприємства, недержавні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та господарства населення. Для розрахунку річних індексів сільськогосподарського виробництва використовується загальний порядок розрахунку, який описано у Розділі 3 цієї методики.

Інформаційною базою для розрахунку річного обсягу валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах за окремими категоріями аграрних товаровиробників є дані таких державних статистичних спостережень та розрахунків:

1) ф. N 29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_ року";

2) ф. N 24 (річна) "Стан тваринництва за 200_ р.";

3) ф. N 21-заг (річна) "Реалізація сільськогосподарської продукції за 200_ рік";

4) ф. N 16-сг (річна) "Баланс сільськогосподарської продукції за 200_ рік";

5) ф. N 4-сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 200_ року";

6) розрахунки обсягів виробництва в господарствах населення, які здійснюються відповідно до затверджених методик;

7) Інструментарій проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій (таблиці 8, 15-19);

8) адміністративні дані.

4.1. Формування обсягу валової продукції рослинництва

Зернові культури. валовий збір зерна за окремими видами зернових і зернобобових культур визначається за даними ф. N 29-сг (у вазі після доробки).

Технічні культури. Валовий збір технічних культур приймається за даними ф. N 29-сг. Насіння соняшнику - у вазі після доробки.

Валовий збір інших прядильних культур визначається за сумою валових зборів бавовни, соломки льону-довгунцю та соломки конопель.

Посадковий матеріал (саджанці хмелю, саджанці троянди, черенки лаванди, черенки хмелю) визначається за даними ф. N 29-сг або ж за даними підприємств, що займаються вирощуванням зазначеного посадкового матеріалу. Ураховуються саджанці троянди, які будуть використані для одержання ефіроолійної сировини.

Картопля й овоче-баштанні культури. Валовий збір даної групи культур визначається за даними ф. N 29-сг валовий збір зеленого горошку потрібно включати у валовий збір інших овочів.

До обсягу виробництва насіння овочевих культур включаються насінники однорічних овочевих культур (без насінників зеленого горошку) та висадки-насінники дворічних овочевих культур.

Гриби культурні. Валовий збір грибів приймається за даними ф. N 29-сг.

Плодоягідні культури. Валовий збір та посадковий матеріал даної групи культур визначається за даними ф. N 29-сг.

Кормові культури. Обсяги виробництва кормових культур в основному приймаються за даними ф. N 29-сг.

При цьому слід зауважити, що обсяг виробництва сіна сіяних багаторічних трав визначається за сумою сіна багаторічних безпокривних трав посіву поточного року, включаючи посів з осені минулого року, сіна багаторічних трав посіву минулих років та сіна підпокривних багаторічних трав (підсів, уключаючи підсів з осені), а обсяг виробництва трав на зелений корм, сінаж, силос, трав'яне борошно та одержання гранул і брикетів включає однорічні трави, багаторічні безпокривні трави посіву поточного року, враховуючи посів з осені минулого року, багаторічні трави посіву минулих років та підпокривні багаторічні трави (підсів, уключаючи підсів з осені) на зелений корм, сінаж, силос, трав'яне борошно та для одержання гранул і брикетів (вага зеленої маси).

Обсяг зеленої маси, згодованої шляхом випасу, визначається так:

- у сільськогосподарських підприємствах: за даними ф. N 24, розділ 7, рядок 194, графа 1, де витрачені у звітному році пасовищні корми у кормових одиницях потрібно перерахувати у фізичну масу шляхом ділення на коефіцієнт 0,23 "зелена маса штучного пасовища" відповідно до "Довідника поживності кормів";

- у господарствах населення: за даними ф. N 29-сг щодо площ трав (однорічних та багаторічних за сумою) та культурних пасовищ, використаних для цієї мети у звітному році, а також експертної урожайності зеленої маси пасовищ у сільськогосподарських підприємствах, яка розраховується на основі валового збору, визначеного за ф. N 24, та площ трав, визначених за ф. N 29-сг.

Розглянемо приклад розрахунку обсягів зеленої маси згодованої шляхом випасу:

Валовий збір соломи озимої та ярої (без стебел кукурудзи), полови визначається:

- у сільськогосподарських підприємствах за даними ф. N 16-сг з дорахунком до повного кола сільгосппідприємств по коефіцієнту дорахунку, який розраховується на основі показників про виробництво зернових та зернобобових культур (без кукурудзи) за ф. N 29-сг та ф. N 16-сг:

- у господарствах населення за даними ф. N 29-сг щодо валового збору зернових та зернобобових культур (без кукурудзи), з урахуванням агротехнічних норм виходу соломи до валового збору зерна, який становить 50-60%.

Гичка коренеплодів визначається розрахунково - 30-35% від суми валового збору кормових коренеплодів та цукрових буряків.

В інші кормові культури входить тутовий лист (шовковиця), продукція якого визначається множенням кількості реалізованих коконів на 20 (20 кг тутового листа використовується на вирощування одного кілограма коконів).

Посіви люпину та інших культур на зелене добриво. Площа заорювання зеленої маси люпину й інших культур на зелене добриво визначається за даними ф. N 4-сг.

Продукція квітникарства та декоративних культур визначається за даними ф. N 29-сг.

Вирощування молодих багаторічних насаджень визначається за даними ф. N 29-сг за насадженнями:

- плодоягідних культур (окремо по садах, ягідниках, виноградниках);

- технічних культур (окремо по насадженнях хмелю та ефіроолійних культур).

Вирощування молодих багаторічних насаджень складається з площі посаджених нових садів, ягідників, виноградників і ін. та площі молодих садів і насаджень до експлуатаційного віку, яка визначається розрахунково як різниця між загальною площею насаджень на кінець попереднього року та площею насаджень у плодоносному віці на кінець звітного року.

Зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві.

Незавершене виробництво на початок звітного року - це вартість затрат з підготовки посівних площ під озимі та ярі культури, виконаних у попередньому році під урожай цих культур у звітному році.

Незавершене виробництво на кінець звітного року - це вартість затрат з підготовки посівних площ під озимі та ярі культури, виконаних у звітному році під урожай цих культур у наступному (за звітним) році.

Розрахунок зміни вартості незавершеного виробництва в рослинництві з початку до кінця звітного року проводиться шляхом множення приросту (зменшення) площі посіву озимих культур і приросту (зменшення) площі чорних парів під ярі культури та зябу на відповідну ціну 1 га незавершеного виробництва по озимих і ярих культурах. У господарствах населення розрахунок зміни вартості незавершеного виробництва проводиться лише по площі посіву озимих культур.

Площі посіву озимих культур, площі парів під ярі культури та зябу визначаються на підставі даних ф. N 29-сг "Довідково: Посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року станом на 1 грудня 200_ року". При цьому зауважуємо, що в заключних розрахунках валової продукції сільського господарства потрібно уточнювати показник "Площа посіву озимих культур восени попереднього року під урожай звітного року" за ф. N 4-сг.

Розглянемо приклад розрахунку зміни вартості незавершеного виробництва:

4.2. Формування обсягу валової продукції тваринництва

Продукція вирощування продуктивної худоби і птиці складається із маси приплоду, одержаного у звітному році, приросту маси молодняку та приросту маси худоби і птиці на відгодівлі й нагулі у живій масі за мінусом падежу молодняку і худоби на відгодівлі. Виробництво (вирощування) худоби та птиці розраховується за основними видами продуктивної худоби: велика рогата худоба, свині, вівці та кози, а також у цілому по всіх видах птиці та заповнюється за даними таблиці 8 Інструментарій проведення розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій (далі - Інструментарій).

Продукція вирощування коней умовно приймається в обсязі реалізації її на забій у живій вазі та заповнюється за даними таблиці 8 Інструментарію.

Кількість молока, одержаного протягом звітного року заповнюється за даними таблиці 15 Інструментарію та визначається за основними видами: коров'яче, овече і козяче, кобиляче.

Кількість яєць визначається за даними таблиці 8 Інструментарію.

Обсяг виробництва вовни визначається в натурі (фізичній вазі) відповідно до даних таблиці 16 Інструментарію окремо за видами: овеча та козяча.

Продукція кролівництва заповнюється за даними таблиці 16 Інструментарію.

Кількість молодняку хутрових звірів, проданого для племінних цілей, та кількість отриманих за рік шкурок хутрових звірів приймаються за даними ф. N 24.

Кількість м'яса хутрових звірів визначається лише у випадку його господарського використання. Обсяг господарського використання цього м'яса приймається за даними звірогосподарств.

Продукція бджільництва заповнюється за даними таблиці 19 Інструментарію. Інша продукція бджільництва (маточне молочко, прополіс, квітковий пилок, бджолина отрута та затрати бджільництва, віднесені на бджолозапилювні культури) заповнюється за фактичними цінами і визначається за інформацією підприємств, які займаються виробництвом продукції бджільництва або адміністративними даними.

Кількість коконів визначається за ф. 21-заг у розмірі обсягу їх реалізації, а кількість грени - за даними гренажних заводів.

Кількість гною визначається розрахунково, виходячи з приблизних норм виходу свіжого гною від однієї голови худоби та птиці за рік, які складають: для дорослої великої рогатої худоби - 7-8 тонн, коней - 5-6, овець - 0,7-0,8, свиней - 1,2-1,5 тонни. Норма виходу гною від молодняку великої рогатої худоби і коней приймається у розмірі 40% від норми виходу гною дорослої худоби. Норми виходу свіжого гною розповсюджують на середньорічне поголів'я худоби за видами (середнє між початком і кінцем року).

Обсяг пташиного посліду розраховується аналогічно, виходячи з середньої норми виходу свіжого гною на одну голову птиці за рік - 25 кг і середньорічної чисельності птиці всіх видів.

З розрахованого таким чином валового виходу свіжого гною необхідно відняти 30-50% на загальні втрати при його зберіганні.

Інша продукція розведення продуктивної худоби включається у вартість валової продукції сільського господарства у фактичних цінах.

Визначення поточного індексу обсягу сільськогосподарського виробництва через сезонність, зокрема у рослинництві, значною мірою відрізняється від порядку розрахунку річного індексу.

По-перше, кількість продуктів, включених до розрахунку, коливається в залежності від місяця року. По-друге, через певну обмеженість інформаційної бази в середині року допускається використання укрупнених груп продуктів і середніх цін на них та використання непрямих показників. По-третє, при розрахунку поточного індексу обсягу сільськогосподарського виробництва протягом року не враховується зміна незавершеного виробництва у рослинництві, крім розрахунку за січень-грудень.

Тому при формуванні індексу для внутрірічного періоду слід приділяти особливу увагу співставності структури/складу обсягів продукції, які порівнюються. Розбіжність у наборі продуктів-представників допускається у випадку розбіжності у часі біологічних ритмів визрівання урожаю одних і тих же сільськогосподарських культур або запровадження вирощування нових культур і розведення нових видів тварин.

Для розрахунку індексу за обраний період часу протягом року загальні обсяги продукції у порівнянних цінах формуються з підсумків короткотермінової статистики про обсяги продукції рослинництва і тваринництва в натуральному виразі, виробленої за звітний період, обчислених у порівнянних цінах, та системи розрахунків, що дають змогу в загальні обсяги продукції довключити ту її частину, яка на момент проведення розрахунків не може бути облікована.

Розрахунок поточного індексу обсягу сільськогосподарського виробництва в порівнянних цінах здійснюється за всіма категоріями господарств, сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення.

Інформаційною базою для поточного розрахунку обсягу валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах за окремими категоріями аграрних товаровиробників є дані таких державних статистичних спостережень та розрахунків:

1) ф. N 24-сг (місячна) "Стан тваринництва на "___ " ______________ 200_ р." ;

2) ф. N 37-сг (місячна) "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на "___ " ____________ 200_ року" ;

3) розрахунки відповідно до затверджених методик обсягів виробництва господарствами населення.

У практиці сільськогосподарської статистики для вимірювання внутрірічної динаміки виробництва, з метою нівелювання впливу сезонності, більш поширений індекс, що характеризує динаміку обсягів продукції сільського господарства наростаючим підсумком з початку звітного року порівняно з відповідним періодом попереднього року. Для порівняння можуть бути обрані й більш віддалені періоди часу.