• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОП 0.00-1.03-02)

Міністерство праці та соціальної політики України , Державний департамент з нагляду за охороною праці  | Наказ, Правила від 20.08.2002 № 409
Реквізити
  • Видавник: Міністерство праці та соціальної політики України , Державний департамент з нагляду за охороною праці
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 20.08.2002
  • Номер: 409
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство праці та соціальної політики України , Державний департамент з нагляду за охороною праці
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 20.08.2002
  • Номер: 409
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
е) відстань від частин, що виступають, кабіни керування і площадки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин будівлі, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, має бути не менше 400 мм.
4.18.5. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними рейковими коліями, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих площадок, має бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м не менше 400 мм.
Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до площадок, на яких можуть перебувати люди, має бути не менше 2 м.
4.18.6. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються машиністом, має виключати можливість зачіпання вантажем елементів будівлі, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини повинно бути виключене перебування людей; над проїжджою частиною та над проходами для людей повинні бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), які здатні витримати вантаж, що падає.
4.18.7. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання будівельно-монтажних робіт має проводитися відповідно до проекту виконання робіт.
4.18.8. Установлення вантажопідіймальних кранів, що переміщуються рейковими коліями в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, має бути узгоджене з власником лінії. Дозвіл на таке установлення для виконання будівельно-монтажних робіт має зберігатися разом із проектом виконання робіт, в інших випадках - у паспорті вантажопідіймального крана.
4.18.9. Установлення стрілових самохідних кранів має провадитися на спланованій і підготовленій площадці, ухил якої не перевищує зазначеного в їх паспорті. Установлювати крани на свіжонасипаному неущільненому грунті не дозволяється. У проекті виконання робіт мають бути враховані категорія і характер |рунту площадки, а для свіжонасипаного грунту зазначені ступінь і (або) технологія його ущільнення.
4.18.10. Біля краю укосу котловану або канави вантажопідіймальні крани, встановлюються з дотриманням відстаней, зазначених у таблиці 8. За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котловану більше 5 м укіс, має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення кранів на грунті, не зазначеному в таблиці 8, повинні бути визначені в проектній документації.
Таблиця 8
Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
--------------------------------------------------------------------
|Глибина |Відстань від основи укосу до найближчої опори*) |
|котловану |для ненасипного грунта, м |
|(канави), м|------------------------------------------------------|
| |піщаного і |супіщаного |суглинного|глинистого|лесового|
| |гравійного | | | |сухого |
|-----------+-----------+-----------+----------+----------+--------|
| 1 | 1,5 | 1,25 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
|-----------+-----------+-----------+----------+----------+--------|
| 2 | 3,0 | 2,4 | 2,0 | 1,5 | 2,0 |
|-----------+-----------+-----------+----------+----------+--------|
| 3 | 4,0 | 3,6 | 3,25 | 1,75 | 2,5 |
|-----------+-----------+-----------+----------+----------+--------|
| 4 | 5,0 | 4,4 | 4,0 | 3,0 | 3,0 |
|-----------+-----------+-----------+----------+----------+--------|
| 5 | 6,0 | 5,3 | 4,75 | 3,5 | 3,5 |
--------------------------------------------------------------------
---------------
* Під найближчою опорою розуміється край виносної опори
самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової
призми вантажопідіймального крана, що переміщується рейковими
коліями
4.19. Вантажозахоплювальні пристрої
4.19.1. Вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захоплювачі, траверси тощо) повинні відповідати вимогам чинних НД.
4.19.2. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, проводиться з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.
Розрахункове навантаження окремої вітки багатовіткового стропа призначають за умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута між вітками, що дорівнює 90 град.
Для стропа із кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між вітками стропів можуть бути прийняті фактичні кути.
4.19.3. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестової звивки згідно з ГОСТ 2688, ГОСТ 3071, ГОСТ 3079, ГОСТ 7668, ГОСТ 7669.
Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната стосовно навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 6.
4.19.4. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги згідно з ГОСТ 30441 (ИСО 3076) і чинними НД. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга стосовно навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 4.
4.19.5. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, застосовувані для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам ГОСТ 30055.
Застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічок, допускається за технічною документацією, погодженою в установленому порядку. Коефіцієнт запасу розривного зусилля по відношенню до навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 8.
4.19.6. Заплетення петлі в конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинне мати не менше двох повних і двох половинних пробивок і має бути оклетньоване.
4.19.7. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв для кранів мостового типу, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно корпусу гакової підвіски.
4.20. Кранова колія
4.20.1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, повинне здійснюватися за проектною документацією.
Будова рейкової колії будівельних баштових кранів має відповідати вимогам СНиП 3.08.01.
Будова рейкової колії залізничного крана повинна відповідати ЦРБ 0004 "Правила технічної експлуатації залізниць в Україні".
У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.
4.20.2. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні міститися такі основні відомості:
а) тип рейок;
б) спосіб кріплення рейок між собою;
в) наявність підкладок між рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;
г) зазор між рейками;
д) гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;
е) конструкція тупикових упорів;
ж) улаштування заземлення рейкової колії.
4.20.3. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до зазначеного в пункті 4.20.2 має вказуватися:
а) тип, переріз і довжина шпал;
б) відстань між шпалами;
в) спосіб кріплення рейок до шпал;
г) матеріал і розмір баластового шару;
д) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії;
е) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами.
4.20.4. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що служать для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:
а) у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;
б) для запобігання розчепленню двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки і мають електричне блокування, яке виключає пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;
в) ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що виключають схід вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;
г) переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни;
д) напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.
4.20.5. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб виключалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зварювання має бути виключена можливість їх теплової деформації.
4.20.6. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії козлових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли об'їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються роботодавцем з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.
4.20.7. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим складом, узгоджених роботодавцем з власником колії заводського транспорту або залізничної колії.
4.20.8. Граничні величини відхилень кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин, наведених у додатку 2. Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування, що наведені в додатку 3.
4.20.9. У проекті рейкової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.
4.20.10. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без врахування наступного улаштування над ними рейкової колії, має бути виконаний розрахунок на виключення можливості пошкодження цих комунікацій та при необхідності розроблений проект їх перекриття.
4.20.11. Готовність рейкової колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання колії (додаток 4), до якого додаються результати нівелювання профітів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії.
4.20.12. Перевірка технічного стану рейкової колії та вимірювання опору заземлення повинні провадитися відповідно до вимог чинних НД.
5. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ
5.1. Виготовлення
5.1.1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини мають виготовлятися відповідно до вимог цих Правил і чинних НД на підприємствах, які отримали в установленому порядку дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на їх виготовлення.
Номер і дата дозволу на виготовлення, а також найменування органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл, зазначаються в паспорті виробу.
5.1.2. Керівні працівники та спеціалісти, пов'язані з розробленням, виготовленням вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, а також їхнім монтажем (демонтажем), ремонтом і реконструкцією, повинні пройти перевірку знань даних Правил відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджене наказом роботодавця і діє в межах підприємства.
5.1.3. У разі комплектування вантажопідіймальних кранів і машин зі складових частин, виготовлених іншими підприємствами, за якість виготовлення вантажопідіймального крана чи машини в цілому, за відповідність їх чинним НД, а також за оформлення технічної документації несе відповідальність підприємство, що їх комплектує.
Паспорт вантажопідіймального крана чи машини складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств зберігаються на підприємстві, що комплектує вантажопідіймальний кран або машину.
5.1.4. Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.
5.1.5. Для перевірки якості серійно виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин відповідно до вимог ГОСТ 15.309 мають проводитися приймально-здавальні, періодичні, типові випробування. Крім того, для сертифікації виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться в установленому порядку сертифікаційні випробування.
5.1.6. Приймальні випробування дослідного зразка (головного зразка) вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок проводяться в установленому порядку.
Програма та методика приймальних випробувань дослідного зразка (головного зразка) має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати випробування на відповідність його паспортним даним і включати: візуальний огляд, статичне та динамічне випробування, перевірку дії приладів та пристроїв безпеки, а також випробування кранів стрілового типу на стійкість.
5.1.7. Приймально-здавальні випробування проводяться виробником за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу.
5.1.8. Періодичні випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться виробником в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше провадяться не рідше одного разу в п'ять років.
5.1.9. Типові випробування проводить виробник в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою.
5.1.10. Технічні умови на виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок мають бути узгоджені з Держнаглядохоронпраці.
5.1.11. В технічних умовах мають бути передбачені вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням даних Правил та чинних НД, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для виготовлення матеріали.
5.1.12. Кожен виготовлений вантажопідіймальний кран або машина мають бути укомплектовані:
- паспортом;
- настановою з експлуатації;
- інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки (якщо буде потрібен монтаж вантажопідіймального крана чи машини);
- документацією відповідно до технічних умов на конкретний вантажопідіймальний кран або машину.
Допускається суміщення документів відповідно до ГОСТ 2.601.-95.
Паспорти на самохідний стріловий, баштовий крани, кран мостового типу і таль електричний складаються за формами, наведеними відповідно у додатках 5, 6, 7 і 8.
У разі виготовлення окремих, призначених для самостійного постачання, металоконструкцій, механізмів та приладів безпеки вантажопідіймальних кранів або машин вони мають бути укомплектовані паспортами, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.
5.1.13. Відомості про виготовлені вантажопідіймальні крани або машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести в Книгу обліку вантажопідіймальних кранів і машин, що випускаються. Вантажопідіймальні крани і машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, повинні мати укріплену на видному місці табличку із зазначенням найменування виробника або його товарного знака, максимальної вантажопідіймальності (вантажного моменту), дати випуску, порядкового номера і інших відомостей, що встановлені НД на конкретний виріб. Табличка повинна зберігатися протягом усього терміну служби виробу.
У кранів із пересувним вантажним візком такі таблички закріплюються на металоконструкції і на візку, а в стрілових самохідних, баштових і портальних кранів, крім таблички, що закріплюється на видному місці, на кожній із секцій башт і стріл повинно бути нанесене клеймо виробника.
5.1.14. Настанова з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини повинна бути розроблена спеціалізованою організацією або виробником відповідно до вимог чинних НД і даних Правил.
У настанові повинні бути зазначені:
- періодичність технічного обслуговування та ремонту;
- можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;
- періодичність та способи перевірки приладів безпеки;
- способи регулювання гальм;
- перелік деталей, що швидко спрацьовуються, і допуски на їх спрацювання;
- порядок проведення технічного огляду;
- умови застосування грейфера та магніту для грейферних і магнітним кранів;
- вимоги до будови та експлуатації рейкової кранової наземної, (або надземної) колії;
- вказівки щодо приведення вантажопідіймального крана чи машини в безпечне положення у неробочому стані;
- вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
- критерії граничного стану вантажопідіймального крана чи машини для відправки її до капітального ремонту;
- строк служби;
- група класифікації (режиму роботи);
- інші вимоги щодо обслуговування та експлуатації вантажопідіймального крана чи машини з урахуванням специфіки її конструкції.
5.1.15. Виробник має враховувати виявлені в процесі експлуатації недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, і вживати заходів щодо їх усунення. В тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування вантажопідіймальними кранами або машинами, їх складовими частинами, приладами безпеки, вантажозахоплювальними органами і пристроями, тарою та колисками, виробник має повідомити всі організації, що експлуатують їх, про необхідність та методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі і вузли, які підлягають заміні.
5.1.16. Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації вантажопідіймального крана чи машини виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам даних Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію), а її копію - органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на виготовлення вантажопідіймальних кранів або машин.
5.1.17. Виробник, отримавши претензію, має усунути виявлені недоліки, а також допущені під час виготовлення відступи від даних Правил, якщо на ці відступи відсутній дозвіл Держнаглядохоронпраці.
Виробник має вести облік рекламацій (претензій) та інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, що надійшли, із зазначенням їх пред'явника, заводського номера вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, короткого змісту рекламації (претензії) та вжитих заходів.
5.1.18. Знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара виготовляються у відповідності з чинними НД і технологічними картами.
У разі застосування зварювання в документації на виготовлення мають бути вимоги до його виконання та контролю якості.
5.1.19. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захоплювачі тощо) і колиски для підіймання людей після виготовлення підлягають приймально-здавальним випробуванням виробником, а після ремонту (крім стропів) - підприємством, на якому вони ремонтувалися, за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником або ремонтним підприємством. Стропи ремонту не підлягають.
Знімні вантажозахоплювальні пристрої оглядаються та випробуються протягом 10 хвилин навантаженням, що на 25% перевищує їх вантажопідіймальність, а колиски для підіймання людей - навантаженням, що на 100 % перевищує їх вантажопідіймальність.
Тара для дрібноштучних, сипких та інших вантажів після виготовлення оглядається. Випробування тари вантажем не є обов'язковим.
5.1.20. Відомості про виготовлені знімні вантажозахоплювальні пристрої і тару повинні заноситися до Журналу обліку виготовлених вантажозахоплювальних пристроїв. У журналі зазначаються найменування пристрою або тари, вантажопідіймальність, позначення НД, технологічної карти, номери документів про якість матеріалів, що були застосовані під час виготовлення, результати контролю якості зварювання, результати випробувань вантажозахоплювальних пристроїв або огляду тари.
5.1.21. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати клеймо або міцно прикріплену бирку із зазначенням номера, вантажопідіймальності та дати випробування. Знімні вантажозахоплювальні пристрої, виготовлені для сторонніх організацій, крім клейма (бирки), повинні бути укомплектовані паспортом.
Форма паспорта стропа наведена у додатку 9.
5.1.22. На тарі повинні бути указані її призначення, номер, власна маса та вантажопідіймальність.
5.2. Реконструкція, ремонт
5.2.1. Даний підрозділ установлює вимоги до реконструкції і таких видів ремонту:
а) ремонту несучих металоконструкцій із застосуванням зварювання, а також ремонту, пов'язаного з відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій;
б) ремонту, викликаного наявністю пошкоджень будь-якого походження, не передбачених настановою з експлуатації (транспортних, що виникли під час аварії тощо).
Вимоги даного підрозділу не поширюються на ремонти, які передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів і відображені в настанові з експлуатації.
5.2.2. Реконструкцію і ремонт кранів і їх складових частин можуть виконувати спеціалізовані організації або підприємства.
5.2.3. Реконструкція або ремонт виконуються за технічною документацією, розробленою спеціалізованою організацією. До складу документації мають входити технічні умови.
5.2.4. Технічні умови на реконструкцію і ремонт розроблюються відповідно до вимог ГОСТ 2.602 і узгоджуються з Держнаглядохоронпраці.
Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини та вантажопідіймальний кран або машина в цілому після реконструкції чи ремонту, в тому числі вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог даних Правил та чинних НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для ремонту і виготовлення матеріали.
5.2.5. Підприємство, яке проводило ремонт або реконструкцію крана, відображає в його паспорті характер виконаних робіт, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість.
Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті крана, оформлюється новий паспорт, форма якого повинна відповідати вимогам даних Правил.
У цьому випадку до нового паспорта прикладається, як додатки, попередній паспорт.
Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - в паспорті крана.
5.2.6. Після ремонту вантажопідіймальні крани і машини піддаються повному технічному огляду з урахуванням вимог пунктів 10.3.4 і 10.3.6.
5.2.7. Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини проводяться приймальні випробування в обсязі повного технічного огляду. Крім того, додатково мають перевірятися складові частини вантажопідіймального крана чи машини, піддані реконструкції, а для кранів стрілового типу проводяться випробування на стійкість.
За результатами випробувань складається акт, який затверджується в порядку, встановленому технічними умовами на реконструкцію. Результати випробувань відображаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, якщо був складений новий паспорт. У випадку внесення змін до старого паспорта до документації, зазначеної у пункті 10.1.6, додається акт приймання.
5.2.8. Реконструкція машин спеціального призначення (екскаваторів, трубоукладачів тощо) з метою переведення їх у вантажопідіймальні крани може провадитися за умов приведення цих машин у відповідність до вимог даних Правил.
5.3. Монтаж
5.3.1. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження вантажопідіймальних кранів і машин можуть виконувати спеціалізовані організації.
5.3.2. Монтаж (демонтаж) має виконуватися відповідно до документації на встановлення та проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), а також згідно з експлуатаційною документацією.
5.3.3. Монтаж (демонтаж) серійних вантажопідіймальних кранів, у тому числі кранів, що самомонтуються, може виконуватися за типовими проектами виконання робіт.
5.4. Матеріали
5.4.1. Матеріали для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту вантажопідіймальних кранів і машин, металоконструкція, їх елементів мають відповідати чинним НД.
5.4.2. Якість матеріалу, застосовуваного під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, має бути підтверджена документом виробника цих матеріалів про їх якість і вхідним контролем.
За відсутності документа, про якість матеріалу допускається його застосовувати після випробування відповідно до чинних НД.
Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температури навколишнього середовища для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини, ступеня завантаженості елементів та агресивності навколишнього середовища. Дані про застосований матеріал і нижні граничні значення температури для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в їх паспорті.
5.4.3. Матеріали, що не зазначені в чинних НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції, ремонту і монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, можуть бути застосовані за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.
5.4.4. Чавунне литво за якістю не нижче марки СЧ15 ГОСТ 1412-85 може застосовуватися для виготовлення:
а) зубчастих, черв'ячних і ходових коліс вантажопідіймальних кранів і машин із ручним приводом;
б) черв'ячних коліс вантажопідіймальних кранів і машин із машинним приводом, призначених для групи класифікації механізмів не вище М5 за колової швидкості колеса не більш 1,5 м/с;
в) черв'ячних коліс з ободом із бронзи, незалежно від типу приводу і режиму роботи вантажопідіймального крана чи машини;
г) барабанів, корпусів редукторів і блоків, за винятком блоків для кранів стрілового типу;
д) колодок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників.
Для гальмівних шківів механізму пересування і повертання вантажопідіймальних кранів допускається, застосування литва з чавуну за якістю не нижче марки СЧ20 за ГОСТ 1412-85.
Для виготовлення противаг і несилових деталей марки виливків не регламентуються.
5.5. Зварювання
5.5.1. До зварювання та прихоплювання несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин, приварювання кабін, площадок, поручнів та сходів на вантажопідіймальному крані допускаються зварники, атестовані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.16-96 "Правила атестації зварників" і ДСТУ 2944.
5.5.2. Зварювальні матеріали, застосовувані для зварювання, мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з'єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в'язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, встановленого для даної марки сталі стандартами або технічними умовами.
У разі застосування в одному з'єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
5.5.3. Для виготовлення елементів металоконструкція із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо допускається застосування всіх способів різання, які забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що виключає можливість утворення тріщин або погіршення якості металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.
5.5.4. Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з'єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими кресленнями і технологічними процесами.
5.5.5. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з'єднань.
Зварювання просто неба допускається за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.
5.5.6. Зварювання виконується за технологічними документами, розробленими виробником або спеціалізованою організацією.
5.5.7. Можливість та порядок зварювання при температурі повітря нижче 0 град.C встановлюються НД.
5.5.8. Допускається виготовлення зварних виробів із застосуванням у тому самому зварному вузлі різних методів зварювання, про що повинно бути зроблене застереження в технічних умовах.
5.5.9. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.
5.5.10. Зварні з'єднання повинні мати клеймо або інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Метод маркування, що застосовується для зварних з'єднань, не повинен погіршувати якості виробів, які маркуються. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження впродовж експлуатації вантажопідіймального крана чи машини. Метод і місце маркування зазначаються на робочих кресленнях.
5.5.11. Необхідність і методи термічної обробки зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію, ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
5.6. Контроль якості зварних з'єднань.
5.6.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями.
Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до ДНАОП 0.00-1.27-97 "Правила атестації фахівців з неруйнівного контролю".
5.6.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з'єднання.
Результати контролю зварних з'єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).
5.6.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з'єднання з метою виявлення в них таких можливих зовнішніх дефектів:
а) кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;
б) лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;
в) відступів розмірів і порушення форми швів від зазначених в НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);
г) тріщин;
д) напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.
Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва має бути очищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.
Огляд і вимірювання стикових з'єднань проводиться по обидва боки на всій довжині з'єднання. У разі неможливості огляду внутрішньої поверхні зварного з'єднання огляд і вимірювання здійснюється тільки із зовнішнього боку.
5.6.4. Контроль зварних з'єднань радіографічним і ультразвуковим методами проводиться відповідно до чинних НД.
Контроль стикових з'єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:
а) обов'язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з'єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, стріл, ріжків;
б) сумарна довжина з'єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або |ратчастої металоконструкції має бути не менша 50% довжини стику;
в) сумарна довжина контрольованого з'єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша 25% довжини стику або стиснутої ділянки стінки;
г) сумарна довжина контрольованого з'єднання на кожному стику конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має бути не менша 75% довжини стику;
д) сумарна довжина контрольованого з'єднання у всіх інших випадках стикових з'єднань має бути менша 25 % довжини стику.
В інших зварних з'єднаннях сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має складати не менше 25 % довжини шва.
Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з'єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.
5.6.5. Оцінка якості зварних з'єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
5.6.6. У зварних з'єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД:
а) тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, в зоні термічного впливу та в основному металі, в тому числі й мікротріщини, що виявляються при мікродослідженні;
б) непровари та несплавлення;
в) пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;
г) підрізи, напливи та натікання;
д) незаварені кратери;
е) свищі;
ж) незаварені пропалювання;
й) пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);
к) зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.
5.6.7. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з'єднаннях контролю підлягає все з'єднання, яке контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються.
5.6.8. Механічні випробування провадяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з'єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні і присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж положення шва).
5.6.9. На спеціалізованих підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту вантажопідіймальних кранів і машин механічні випробування мають проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.
5.6.10. Перевірка механічних властивостей зварного з'єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з'єднання виробів шляхом випробування на розтягання та на вигин зразків, з'єднаних стиковим швом.
Результати механічних випробувань вважаються задовільними, якщо:
а) тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;
б) кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120 град., для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80 град. і більше 20 мм - не менше 60 град.
5.6.11. Якість зварних з'єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених даними Правилами та НД на виготовлення, монтаж, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
6. ВИМОГИ ДО ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ, МАШИН І ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ
6.1. Для застосування вантажопідіймальних кранів, машин або їх складових частин, придбаних за кордоном, необхідно одержати дозвіл Держнаглядохоронпраці, який видається відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.34-99 "Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України".
6.2. Паспорти, настанови з експлуатації та інша експлуатаційна документація, яка поставляється з вантажопідіймальними кранами, машинами або з їх складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.
6.3. Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації виявив недоліки в конструкції чи виготовленні вантажопідіймального крана, машини або їх складових частин, а також невідповідності вимогам даних Правил, направляє виробнику рекламацію (претензію), а її копії - в Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на застосування, і в орган з сертифікації, який видав сертифікат відповідності.
7. ВИМОГИ ДО КРАНІВ КАБЕЛЬНОГО ТИПУ
7.1. До кранів кабельного типу застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3-6 і 10-13 даних Правил, із змінами та доповненнями, передбаченими в даному розділі.
7.2. Коефіцієнт стійкості пересувних нехитних опор кранів у будь-якому напрямку з урахуванням всіх основних і додаткових навантажень (сил інерції, вітрового навантаження, маси снігу, зусиль від забігання однієї з опор) за найбільш несприятливої їх комбінації має бути не менше 1,3.
Коефіцієнт стійкості хитних опор у площині, перпендикулярній несучим канатам, має бути не менше 1,3, а в інших площинах - не менше величин, встановлених у чинних НД.
7.3. Кран має бути обладнаний пристроєм, що автоматично зупиняє механізми пересування опор у разі забігання однієї з них стосовно іншої на величину, більшу від визначеної проектом.
7.4. Кран має бути споряджений обмежником вантажопідіймальності, що спрацьовує у разі перевищення паспортної вантажопідіймальності більш ніж на 15 %. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим тільки опускання вантажу.
7.5. Пересувний кран під час роботи на однім місці більше однієї зміни має бути укріплений ручними захоплювачами або пристроями з машинним приводом. Крани, під час роботи яких потрібне їх часте пересування, можуть під час роботи на захоплювачі не встановлюватися, але вони мають бути прикріплені захоплювачами у випадку припинення роботи.
7.6. У кабіні мають бути встановлені покажчики положення вантажозахоплювального органа за висотою та вздовж прогону, а також покажчик відкритого та закритого положення грейфера.
Ці покажчики мають допускати можливість регулювання шкали для зняття похибок, що накопичуються.
7.7. Механізм підіймання, а також механізми замикання трейфера грейферних кранів мають оснащуватися пристроями (кінцевими вимикачами), що автоматично зупиняють їх:
а) під час підіймання, коли відстань між буферами вантажозахоплювального органа та вантажного візка досягає 1 м;
б) під час опускання, коли на барабані залишаються навитими не менше трьох витків каната.
7.8. Механізм пересування вантажного візка має бути обладнаний пристроєм (кінцевим вимикачем), що автоматично зупиняє його на відстані не менше 5 м від площадки опори або поліспастового візка. Допускається подальше пересування вантажного візка до площадок опор або до поліспастового візка на ревізійній (зниженій) швидкості.
7.9. Вантажний візок має бути побудований так, щоб виключалося його падіння у разі поломки або сходу ходових коліс із несучого каната (канатів).
7.10. Вантажний візок знизу і вантажозахоплювальний орган (гакова підвіска, грейфер) зверху повинні мати дерев'яні або інші пружні буфери, що не дозволяють вантажозахоплювальному органу упертися в обладнання візка.
7.11. Механізм пересування вантажного візка має забезпечувати ревізійну (знижену) швидкість не більше 0,5 м/с для огляду та змащування канатів.
7.12. Гальмо механізму пересування вантажного візка має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,25.
7.13. Для вантажного візка з канатоведучим шківом механізму пересування діаметр шківа має бути не менше 60 діаметрів канатів. Коефіцієнт зчеплення каната з канатоведучим шківом під час розрахунку на статичне навантаження має бути не менше 1,5, а з урахуванням динамічних навантажень - не менше 1,25.
7.14. Проїзд на вантажному візку крана дозволяється тільки ремонтному персоналу. Така робота має виконуватися за нарядом-допуском.
7.15. Машинне приміщення кранів має відповідати таким вимогам:
а) висота приміщення встановлюється з урахуванням розміщення над основним обладнанням крана необхідних підіймальних засобів (кранів, талів);
б) відстань від стін приміщення до лебідок і між лебідками має бути не меншою 800 мм; для мостових кабельних кранів допускається зменшення відстані між стіною приміщення і лебідкою до 200 мм за умови забезпечення безпечного підходу до частин лебідки, що потребують обслуговування;
в) розміри дверей приміщення мають дозволяти переміщення найбільш крупних нерознімних елементів обладнання; висота дверей має бути не менше 1800 мм.
7.16. Машинне приміщення, кабіна, головки башт крана мають бути споряджені телефонним зв'язком, що дозволяє вести одночасну розмову між усіма пунктами.
7.17. У машинному приміщенні крана, у кабіні та на опорах мають бути вивішені таблички із зазначенням вантажопідіймальності крана, реєстраційного номера та дати наступного технічного огляду.
7.18. Для огляду несучих канатів і підтримок у прогоні крана вантажні візки споряджаються площадками.
Площадки мають бути завширшки не менше 750 мм з поруччям заввишки 1200 мм, двома проміжними поздовжніми зв'язками (прутами) та суцільним зашиттям внизу на висоту 100 мм. Місця входу на площадку повинні мати жорсткі огорожі із замком, що не допускає довільного його відмикання.
7.19. На опорах крана має бути площадка для підтягування несучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний візок. Ширина площадок має бути не менше 1000 мм, а їх огорожа відповідати вимогам цих Правил.
7.20. Крани з хитними опорами мають обладнуватися спеціальними площадками та монтажними блоками для посадки противаги хитної башти. Площадки мають бути розраховані на навантаження від маси опори у разі зняття несучих канатів.
7.21. Тип канатів кранів кабельного типу вибирається відповідно до НД.
7.22. Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції і бути виконані з одного куска.
На кранах, призначених для монтажних робіт, як несучі канати допускається застосування канатів одинарної звивки (спіральних) або канатів подвійної звивки з металевим осердям.
У випадку коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні прогону, допускається поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат з'єднальною муфтою, але не більше, ніж в одному місці.
Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані.
7.23. Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка і підтримок, канатів пересування опор мають застосовуватися канати подвійної звивки з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор допускається застосування канатів із металевим осердям.
Для підіймальних канатів слід застосовувати канати хрестової звивки. Допускається застосування канатів односторонньої звивки, якщо розкручування канатів або завивка віток поліспаста виключені.
Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор слід переважно застосовувати канати односторонньої звивки.
7.24. Пристрій для кріплення несучого каната на опорах має бути шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосування кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.
7.25. Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливкою металевим сплавом.
На кранах із змінним прогоном допускається кріплення несучого каната затискачами, у цьому випадку кріплення має бути розраховане на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому.
7.26. Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою:
D >= h х d,
де D - діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;
d - діаметр каната, мм;
h - коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока.
Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h приймаються за таблицею 9.
Таблиця 9
Мінімальні коефіцієнти h і Zp
------------------------------------------------------------------
| Призначення каната | h | Zp |
|------------------------------------------+-------+-------------|
| Несучий | - | 3,0 |
| Підіймальний | | |
| гаховий монтажний | 30 | 5,0 |
| | 40 | 4,5 |
| | 50 | 4,0 |
| гаковий перевантажувальний | 30 | 5,5 |
| | 40 | 5,0 |
| | 50 | 4,5 |
| грейферний перевантажувальний* | 30 | 6,0 |
| | 40 | 5,5 |
| | 50 | 5,0 |
| Тяговий: | | |
| пересування вантажного візка, | | |
| опори крана та підтримок | 30 | 4,0 |
| Для утримання крана (опори) від | | |
| угону під дією вітру в | | |
| неробочому стані | 30 | 2,5 |
| Для поліспастів заякррювання | | |
| несучих канатів | 30 | 6,0 |
| Для підвіски кулачкових підтримок, | | |
| відтяжки щогл і опор, | | |
| підвіски електричних кабелів | - | 3,0 |
| Монтажний: | | |
| ручний привод | 12 | 4,0 |
| машинний привод | 20 | 4,0 |
------------------------------------------------------------------
---------------
* Приймається, що маса грейфера з матеріалом рівномірно
розподілена на всі канати
7.27. Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). В окремих випадках за проектом і технологією, розробленими спеціалізованою організацією відповідно до НД, допускається зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше 1000 діаметрів каната.