Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОП 0.00-1.03-02)

3.1. У даних Правилах використані терміни та визначення, наведені в ГОСТ 15467, ГОСТ 16504, ГОСТ 18322, ГОСТ 21014, ГОСТ 24258, ГОСТ 25866, ДСТУ 2325, ДСТУ 2389, ДСТУ 2462, ДСТУ2491, ДСТУ 2733, ДСТУ 2865, ДСТУ2879, ДСТУ 2890, ДСТУ 2924, ДСТУ 2946, ДСТУ 2986, ДСТУ 3150, ДСТУ 3278, ДСТУ 3321, ДСТУ 3455.1, ДСТУ 3455.2, ДСТУ 3455.3, ДСТУ 3455.4, ДСТУ 3491 (ГОСТ 30242), ДСТУ 3555 (ГОСТ 30188), ДСТУ 3761.2, ДСТУ 3761.3, ДНАОП 0.00-1.32-0.1 разом з наступними:

3.1.1. Ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;

3.1.2. Візок однорейковий - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;

3.1.3. Галерея - довга і вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу працівників;

3.1.4. Захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин;

3.1.5. Зв'язок кінематичний, що не розмикається, - механічний зв'язок між двигуном та барабаном, що створюється:

- безпосереднім з'єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном;

- за допомогою муфт, що не розмикаються;

- механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливе, або якщо при цьому автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);

3.1.6. Керування з підлоги - керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо), під час якого вантаж і (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;

3.1.7. Керування зі стаціонарного пульта - дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується машиністом;

3.1.8. Коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень:

- найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання);

- маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);

3.1.9. Кран-маніпулятор - кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений, для його завантаження-розвантаження;

3.1.10. Кран-перевантажувач причальний - вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні завантаження-розвантаження суден;

3.1.11. Машина вантажопідіймальна - підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (однорейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);

3.1.12. Механізм замикання грейфера - привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;

3.1.13. Мостки - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);

3.1.14. Обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) - обмежник, що автоматично вимикає привод механізму вантажопідіймального крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);

3.1.15. Опора нехитна - опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

3.1.16. Опора хитна - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

3.1.17. Перевантажувач мостовий - козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом - грейфер;

3.1.18. Підйомник крановий - транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керування вантажопідіймальним краном;

3.1.19. Площадка - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуговування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку;

3.1.20. Площадка посадочна - площадка, що призначена для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;

3.1.21. Покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;

3.1.22. Поліспаст здвоєний - поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;

3.1.23. Ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка служить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;

3.1.24. Реконструкція - зміна паспортних характеристик (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості;

3.1.25. Реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;

3.1.26. Робоча зона - простір, в якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплювального органу під час роботи;

3.1.27. Спеціалізована організація - експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці або інше підприємство чи організація, які отримали в установленому порядку дозвіл Держнаглядохоронпраці на певні види діяльності;

3.1.28. Спеціалізований перевантажувальний комплекс - вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортуючим обладнанням, з безперервним циклом роботи;

3.1.29. Сходи - пристрій для доступу працівників на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо;

3.1.30. Сходи вертикальні - сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75 град.;

3.1.31. Сходи монтажні - сходи без огорожі для працівників, що допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;

3.1.32. Сходи посадочні - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60 град.;

3.1.33. Сходи похилі-сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75 град.;

3.1.34. Тамбур - огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста;

3.1.35. Установлення - розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

4.1.1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія мають відповідати вимогам цих Правил та чинних нормативних документів (далі - НД).

4.1.2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів визначаються відповідно до додатка 1 і зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

4.1.3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися за ГОСТ 15150. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40 град. C, повинні бути розроблені у виконанні ХЛ.

4.1.4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до СНиП II-7.

4.1.5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" та інших чинних НД.

Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.

4.1.6. Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах.

Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) навантажень.

Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.

4.2.1. Розрахунок несучих металоконструкцій і їхніх елементів здійснюється за НД.

4.2.2. Висувні елементи металоконструкцій або елементи, що складаються (стріла, башта, опори тощо), мають бути надійно зафіксовані.

4.2.3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації. У металоконструкціях, що працюють просто неба, мають передбачатися заходи проти накопичування в них вологи.

4.3.1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз'єднання механізму було неможливе.

4.3.2. У вантажних лебідок із двома приводами останні повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв'язок, що виключає довільне спускання вантажу в разі виходу із ладу одного з приводів.

4.3.3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання у вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів:

а) пересування або повертання, що має декілька діапазонів швидкостей для перемикання з однієї швидкості на іншу;

б) пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.

У випадках, зазначених у підпунктах а) і б) цього пункту, гальмо повинне мати кінематичний зв'язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4.3.4. Механізми підіймання вантажу та стріли мають виконуватися так, щоб виключалась можливість вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.

4.3.5. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинне перевищувати 200 Н.

При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привід.

4.3.6. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову частину, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дозволяють передавати навантаження, сприймане краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі з тим, щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.

4.3.7. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.

4.3.8. В з'єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз'єднування.

4.3.9. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.

4.4.1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту, вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час вмикання приводу.

Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

4.4.2. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі.

На приводі підтримуючого барабана допускається встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку).

У разі спрацьовування електричного захисту або вимикання струму в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому випадку, коли педаль (кнопка) натиснута.

4.4.3. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладнуються гальмом, яке має кінематичний зв'язок, що не розминається, з барабаном.

У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту.

4.4.4. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 4.4.5 і 4.4.6, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий же запас гальмування застосовується для механізмів підіймання та замикання грейфера з роздільним електричним приводом.

4.4.5. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.

У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один або на два барабани з кинематичним зв'язком, що не розмикається, на кожному приводі встановлюється не менше одного гальма з тим же запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.

4.4.6. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, у другого - не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.

4.4.7. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений метал і шлакоотруйні або вибухові речовини, обладнуються двома гальмами, що діють незалежно одне від одного. Механізми підіймання спеціальних металургійних кранів (колодязних, стриперних тощо), призначених для транспортування розжареного металу, також обладнуються двома гальмами.

4.4.8. У разі встановлення двох гальм має бути передбачена можливість легко зняти гальмівну дію одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.

4.4.9. Вимоги пунктів 4.4.1-4.4.8 поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.

4.4.10. У електричних талів як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо.

В цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.

У механізмів підіймання з ручним приводом з групою класифікації МІ одне з гальм може бути замінене самогальмуючою передачею.

4.4.11. Тальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо вантажопідіймальний кран або машина призначена для роботи:

а) просто неба;

б) у приміщенні, де пересувається наземною рейковою колією;

в) у приміщенні на надземній рейковій колії та пересувається зі швидкістю, більшою 0,53 м/с.

4.4.12. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні (група класифікації (режиму роботи) механізму М2 і більше згідно з додатком 1).

4.4.13. У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год) і залізничних, а також у механізмах повертання баштових і портальних кранів, застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу;

На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу) механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керованим гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.

Допускається використання робочого гальма як стоянкового за умови застосування роздільних приводів керування цим гальмом.

Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати ЦРБ 0004 "Правила технічної експлуатації залізниць в Україні".

На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допускається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гальмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.

4.4.14. Якщо системою керування вантажопідіймального крана передбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою за часом не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю, кнопкою.

4.4.15. Гальма механізмів пересування і повертання, вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно з ГОСТ 1451 та з урахуванням допустимого ухилу.

4.4.16. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв'ячна передача не може бути заміною гальма.

4.4.17. Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб виключалася можливість його падіння або довільного зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

4.4.18. Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.

4.5.1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними, а у випадках, передбачених пунктом 4.5.2, можуть застосовуватися колеса іншої конструкції.

4.5.2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:

а) якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;

б) якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;

в) в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;

г) у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;

д) у вантажних візках баштових кранів.

Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.

Застосування безребордних ходових коліс допускається за наявності пристроїв, що виключають сходження коліс із рейок.

У одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на 30 мм.

4.5.3. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть виконуватися кованими, катаними, штампованими або литими.

Ходові колеса виготовляються із сталі. Допускається застосовувати ходові колеса, виготовлені з надміцного чавуну з кулястим графітом.

Ковані, штамповані та катані колеса, а також геометричні розміри литих коліс, мають відповідати вимогам ГОСТ 28648.

4.6.1. Вантажні ковані й штамповані гаки мають відповідати вимогам ГОСТ 2105. Розміри й основні параметри кованих і штампованих гаків приймаються залежно від типу гака та приводу вантажопідіймального крана чи машини за ГОСТ 6627, ГОСТ 6628.

Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

4.6.2. Пластинчасті вантажні гаки мають відповідати вимогам ГОСТ 6619.

4.6.3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення із застосуванням упорних підшипників.

4.6.4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.

Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, можуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових вантажозахоплювальних пристроїв, що виключають можливість випадання їх із зіва гака.

4.6.5. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, мають відповідати вимогам ГОСТ 12840.

4.6.6. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопідіймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в траверсі має виключати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від вантажопідіймальності. Інші способи стопоріння гайки кріплення гака допускаються відповідно до НД.

4.6.7. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нанесені позначення відповідно до ГОСТ 2105, на пластинчастих гаках - ГОСТ 6619. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться згідно з їх технічною документацією.

У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси за допомогою вилки, вона повинна мати таке ж маркування, що і гак.

4.6.8. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються паспортом або іншим документом, що підтверджує його якість, із зазначенням, виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, із якого вони виготовлені.

4.6.9. Конструкція грейфера має виключати довільне розкриття, а конструкція канатного грейфера, крім того, - можливість виходу канатів із рівчаків блоків.

Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена розрахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та максимальної густини матеріалу, що перевантажується.

Канатні грейфери для навалювальних вантажів мають відповідати вимогам ГОСТ 24599.

4.6.10. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням найменування або товарного знака виробника, порядкового номера за системою нумерації виробника власної маси грейфера, умовного позначення грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних вантажів має відповідати вимогам ГОСТ 24599. У разі пошкодження таблички виробника остання має бути відновлена роботодавцем.

Грейфери, що виготовлені для самостійного постачання споряджаються, крім таблички, паспортом.

4.6.11. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвішених безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), мають бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини.

4.7.1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи, мають бути споряджені документом виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої організації про їхнє випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505, ГОСТ 16853, ГОСТ 18899.

Тип канатів має вибиратися відповідно до НД.

Застосування канатів, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

4.7.2. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають виключати можливість спадання їх із барабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або один з одним.

4.7.3. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

а) із застосуванням коуша із заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;

б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

в) шляхом заливання легкоплавким сплавом та іншим способом згідно з вимогами чинних НД.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до НД).

Кінці канатів, стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням.

4.7.4. Корпуси, втулки та клини неповинні мати гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

4.7.5. Кількість проколів каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у таблиці 2. Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10...30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

4.7.6. Кількість затискачів визначається під час розроблення документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем має бути не менше шести діаметрів каната.

Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації.

4.7.7. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.

Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

4.7.8. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу встановленням відповідних огорож.

4.7.9. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, несучі і тягові, проводиться відповідно до вимог даних Правил і чинних НД.

Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою:

де Fo - розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за документом виробника про якість каната або документом про їх випробування, а під час розроблення - за даними стандарту;

Zp - мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), визначений за таблицями 3 і 4;

S - найбільший розрахунковий натяг вітки каната (Н), зазначений в паспорті вантажопідіймального крана або машини.

* Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації А3.

** Без вантажу.

Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина Fo може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації нижче М5. Під час розрахунку канатів, призначених для підіймання людей, Zp слід приймати як для групи класифікації М8.

4.8.1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків, що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами:

D1 >= h1 х d; D2 >= h2 х d; D3 >= h3 х d,

де d - діаметр каната, мм;

D1, D2, D3 - діаметри відповідно барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;

h1, h2, h3 - коефіцієнти вибору діаметрів відповідно барабана, блока і зрівняльного блока згідно з таблицею 5.

Допускається зміна коефіцієнта hi, але не більше ніж на два кроки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною компенсацією величиною Zp за таблицею 3 на те ж число кроків в менший або більший бік.

4.8.2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального органу на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витки каната або ланцюга, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

4.8.3. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарову навивку каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грейферних кранів з одношаровою навивкою каната на барабан і у спеціальних кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, барабани повинні мати канавку глибиною не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані чи контроль положення на барабані (канатоукладачем).

Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, коли з конструктивних причин необхідна багатошарова навивка каната на барабан, а також у разі навивки на барабан ланцюга.

4.8.4. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для багатошарової навивки каната, оснащаються ребордами по обидва боки барабана.

Барабани з канавками, призначені для одношарової навивки двох віток каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем та ін.), що виключає схід каната з барабана, можуть виготовлятися без реборд.

Реборди барабана для каната мають підійматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри, а для ланцюгів - не менше ніж на ширину ланки ланцюга.

4.8.5. У разі багатошарової навивки каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

4.8.6. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов'язковим, якщо не передбачена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.

4.8.7. Блоки оснащаються пристроєм, що виключає вихід каната із рівчака блока. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.

4.9.1. Вантажні пластинчасті ланцюги, застосовувані на вантажопідіймальних кранах і машинах, мають відповідати ГОСТ 191.

Вантажопідіймальні зварні ланцюги мають бути коротколанковими. Калібровані ланцюги, що працюють на зірочці, та некалібровані ланцюги, призначені для роботи на гладкому барабані, а також для виготовлення стропів, мають відповідати чинним НД. Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.