• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України

Міністерство палива та енергетики України , Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики , Міністерство транспорту та звязку України , Міністерство економіки України | Наказ, Розпорядження, Звіт, Акт, Форма, Інструкція від 20.05.2008 № 281/171/578/155
Реквізити
  • Видавник: Міністерство палива та енергетики України , Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики , Міністерство транспорту та звязку України , Міністерство економіки України
  • Тип: Наказ, Розпорядження, Звіт, Акт, Форма, Інструкція
  • Дата: 20.05.2008
  • Номер: 281/171/578/155
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство палива та енергетики України , Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики , Міністерство транспорту та звязку України , Міністерство економіки України
  • Тип: Наказ, Розпорядження, Звіт, Акт, Форма, Інструкція
  • Дата: 20.05.2008
  • Номер: 281/171/578/155
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Р - надлишковий тиск нафти під час вимірювання об'єму (густини), МПа.
За відсутності автоматизованих густиномірів густину нафти або нафтопродукту визначають за пробами, відібраними стаціонарним пристроєм за допомогою пробозабірних трубок.
4.3.6.5 Сумарний об'єм нафти та нафтопродуктів у лінійній частині магістральних трубопроводів, приведений до атмосферного тиску, визначають за формулою
n i
V = S K * V , (14)
тр. i=1 i діл.
де V - місткість ділянки трубопроводу діаметром D та
діл.
довжиною L, що визначається за градуювальною таблицею, куб.м;
n - число ділянок трубопроводу, заповнених нафтою або нафтопродуктом;
K - коефіцієнт i-ої ділянки, що враховує розширення
i
трубопроводу та стиснення нафти або нафтопродукту від тиску;
S - знак суми.
Коефіцієнт К визначають за формулою
P + P D P + P
n k B n k
K = K * K = (1+ ------- * ------------) (1 + (альфа) * --------- , (15)
1 2 2 E * (дельта) 2
де K - коефіцієнт, що враховує розширення трубопроводу від
1
внутрішнього тиску;
K - коефіцієнт, що враховує стиснення нафти або
2
нафтопродукту від тиску;
P , P - тиск на початку та на кінці ділянки трубопроводу,
n k
МПа;
D - внутрішній діаметр труби, мм;
B
(дельта) - товщина стінки труби, мм;
5
E - модуль пружності матеріалу труби (який дорівнює 2,06*10 МПа);
(альфа) - коефіцієнт стиснення нафти або нафтопродукту, що перекачується, 1/МПа.
Значення поплавкових коефіцієнтів K та K залежно від
1 2
діаметра трубопроводу, тиску та значень Е, (альфа) наведено в
додатках 18, 19 РД 39-30-1024-84 "Инструкция по учету нефти на
магистральных нефтепроводах" (далі - РД 39-30-1024).
4.3.6.6 У разі наявності самопливних ділянок об'єм нафти або нафтопродуктів визначають згідно з додатком 20 РД 39-30-1024.
4.3.6.7 Густину нафти або нафтопродукту в лінійній частині магістрального трубопроводу під час перекачування одного типу, марки і виду визначають як середнє арифметичне значення густини на початку та в кінці ділянки трубопроводу.
4.3.6.8 Температура нафти або нафтопродукту в лінійній частині трубопроводу визначається вимірюванням у місцях визначення їх густини з подальшим усередненням.
4.3.6.9 Масу брутто нафти в нафтопроводі визначають як сумарну масу на окремих ділянках нафтопроводу в тоннах. Одержаний результат округлюють до цілого значення.
n
M = S M , (16)
тр. i=1 діл.
де М - маса нафти окремої ділянки нафтопроводу, т;
діл.
n - кількість ділянок;
S - знак суми.
4.3.6.10 Масу (брутто) нафти окремої ділянки нафтопроводу визначають за місткістю нафтопроводу і густиною, яка визначається як середнє арифметичне густини на початку і в кінці ділянки або береться за середньою густиною в резервуарі або за показами ВОН і приводиться до температури і тиску в нафтопроводі згідно з МИ 2153.
(ро)
сер.
M = V * ---------- , (17)
діл. діл. 1000
де V - місткість ділянки трубопроводу, куб.м;
діл.
(ро) - середня густина нафти, кг/куб.м.
сер.
4.3.6.11 Перед визначенням маси нафти або нафтопродукту технологічні трубопроводи мають бути повністю заповнені. Контролювання за їх заповненням здійснюється за допомогою повітряних кранів, установлених на підвищених ділянках трубопроводу.
За наявності самопливних ділянок
(ро)
сер.
M = К * V ---------- , (18)
діл. з діл. 1000
де К - коефіцієнт заповнення нафтопроводу, який визначається
з
за додатком 36 до цієї Інструкції.
4.3.6.12 Температура нафти або нафтопродукту в лінійній частині трубопроводу вимірюється у місцях вимірювання їх густини з подальшим усередненням за кожною ділянкою.
У разі, якщо під час перекачування застосовується
підігрівання нафти, середня температура визначається за формулою
1 2
t = - t + - t , (19)
сер. 3 поч. 3 кін.
де t , t - температура відповідно на початку і на
поч. кін.
кінці ділянки нафтопроводу.
4.3.6.13 За наявності самопливних ділянок розрахункова ділянка визначається таким чином, щоб різниця тисків між початковою і кінцевою точками не перевищувала 0,3 МПа.
4.3.6.14 Об'єм нафти в лінійній частині магістрального трубопроводу та технологічних трубопроводах, приведений до атмосферного тиску, визначають за формулою
V = K * K * V , (20)
діл. P t гр.
де V - місткість ділянки трубопроводу діаметром D та
гр.
довжиною L, що визначається за градуювальною таблицею, куб.м;
K - коефіцієнт, що враховує розширення трубопроводу та
P
стиснення нафти або нафтопродукту від тиску; значення коефіцієнта
надано в таблиці 1 додатка 37;
K - коефіцієнт, що враховує вплив температури; значення
t
коефіцієнта надано в таблиці 2 додатка 37 до цієї Інструкції.
4.3.6.15 Якщо за період часу, що відповідає заповненню вказаної ділянки, на початку ділянки відбулось змінення густини (приведеної до однієї температури) більше ніж на 5 кг/куб.м, середнє значення густини розраховується за формулою
1 k
(ро) = ------- * S Q * (ро) , (21)
сер. V j=1 j j
діл.
де V - місткість трубопроводу за формулою (20);
діл.
Q - об'єм j-ої партії, виміряний на початку ділянки;
j
(ро) - густина j-ої партії, виміряна на початку ділянки;
j
k - кількість партій, необхідних для заповнення трубопроводу;
S - знак суми.
Необхідну кількість партій (k) визначають за умови
k
S Q * [1 + (бета)(t - t ) + (гамма)(Р - Р )] = V , (22)
j=1 j сер. поч. поч. сер. тр.
де (бета), (гамма) - коефіцієнти об'ємного розширення та стискання нафти, визначені згідно з МИ 2153, 1/град.С і 1/МПа відповідно;
S - знак суми.
4.3.6.16 Масову частку баласту m , %, що міститься в нафті,
тр
розраховують як середньозважене значення відповідних величин,
визначених на початку дільниці нафтопроводу на момент його
заповнення нафтою
1 k 1 k
m = ------ * S m * Q * (ро) = ----- * S m * M , (23)
тр. M j=1 j j j M j=1 j j
тр. тр.
де m - масова частка баласту на початку ділянки нафтопроводу
j
на момент його заповнення, %;
М - маса нафти (брутто), що міститься в трубопроводі, т;
тр.
М - маса j-ої партії, т;
j
S - знак суми.
4.3.6.17 Маса нетто нафти в лінійній частині магістрального нафтопроводу і в технологічних нафтопроводах (фактична наявність нафти) становить
M = M * (1 - 0,01 * m ) . (24)
н тр. тр.
4.3.6.18 Градуювальні таблиці на лінійну частину трубопроводу і технологічні трубопроводи складаються за місткістю одного метра трубопроводу, виходячи з внутрішнього діаметра і довжини дільниці трубопроводу.
Градуювальні таблиці коригуються при зміненні довжини або діаметра трубопроводу. До таблиці додають схему трубопроводу з позначенням довжини, внутрішнього діаметра і товщини стінки трубопроводу.
4.3.6.19 Якщо на час проведення інвентаризації на ділянці магістрального нафто- і нафтопродуктопроводу встановлено наявність різних видів і марок нафти або нафтопродуктів, масу кожного з них визначають за масою закачаних до трубопроводу партій з урахуванням скидання на пунктах здавання, скидання і підкачування на проміжних станціях та природних втрат під час транспортування нафти або нафтопродуктів, що містяться у трубопроводі.
5 Порядок приймання нафти і нафтопродуктів
5.1 Загальні положення
5.1.1 Приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).
5.1.2 Забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск.
5.1.3 Границі відносної похибки вимірювань обумовлюються договором і не мають перевищувати значень, наведених у ГОСТ 26976 для методу вимірювання маси, що застосовується вантажовідправником та вантажоодержувачем.
5.1.4 У разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.
5.1.5 У разі, якщо під час приймання нафти і нафтопродуктів виявлені надлишки, які перевищують границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, вантажовідправнику направляється повідомлення щодо оприбуткованих надлишків, якщо інше не передбачено умовами договору.
5.1.6 У разі приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутом або групою цистерн, за нестачу приймається тільки та кількість, яка перевищує надлишки, визначені за різницею суми нестач і надлишків, установлених за кожною цистерною відповідно до акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП (далі - форма N 5-НП) (додаток 1).
5.1.7 Вантажовідправнику направляється повідомлення стосовно оприбуткованих надлишків у тому разі, якщо вони перевищують нестачі, визначені за різницею суми надлишків та нестач, установлених за кожною цистерною згідно з актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.
5.1.8 Нестача нафти і нафтопродуктів у межах норм природних втрат, що виникла в процесі їх транспортування, покладається на вантажоодержувача.
5.1.9 У разі, якщо в процесі приймання нафти або нафтопродуктів установлено, що вантаж надійшов з нестачею з вини транспортної організації, спір стосовно відшкодування нестачі вирішується в порядку, передбаченому законодавством України.
5.2 Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом
5.2.1 Приймання нафти і нафтопродуктів може здійснюватись маршрутами, окремими партіями (від двох і більше цистерн) та окремими цистернами.
5.2.2 Маса нафти і нафтопродуктів визначається вантажоодержувачем у кожній цистерні.
5.2.3 Під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити:
відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній;
технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою;
наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах;
відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.
5.2.4 Маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі:
надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні;
надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП;
надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.
У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.
5.2.5 Комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.
Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією).
За потреби до приймання нафти або нафтопродуктів можуть залучатись представники незалежної експертної організації, якщо її визначено у відповідному договорі.
Особи, які беруть участь у комісійному прийманні нафти і нафтопродуктів, повинні проходити відповідну підготовку з цих питань та періодичну перевірку знань згідно з порядком, установленим керівником підприємства.
5.2.6 Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.
Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.
Результати приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутами або групами цистерн (від двох і більше) за однією залізничною накладною, визначаються за абсолютною величиною з врахуванням різниці між сумою надлишків та нестач нафти і нафтопродуктів одного типу і однієї марки, установлених для кожної цистерни за актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.
5.2.7 Якщо приймання відбувалось у вихідний або святковий день, акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП необхідно затвердити в перший робочий день після вихідного або святкового дня.
Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП підписується особами, які брали участь у прийманні нафти або нафтопродуктів.
Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП складається у двох примірниках. У разі подання претензії вантажовідправнику або залізниці акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП складається у трьох примірниках, при цьому обов'язковим є додання копії документа про виклик представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів.
Уся кількість нафти або нафтопродуктів, що надійшла на підприємство в залізничних цистернах, зазначається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП (додаток 2), сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.
5.2.8 У разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.
5.2.9 У разі перебування вантажовідправника з вантажоодержувачем в одному населеному пункті представник вантажовідправника за викликом вантажоодержувача зобов'язаний прибути для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів не пізніше наступного дня після отримання повідомлення, якщо в договорі не зазначено іншого строку.
5.2.10 Представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення, за винятком випадків, коли для прибуття транспортом необхідно більше часу (у такому разі строк для прибуття дорівнює часу, необхідному для безпечного руху транспорту), якщо більший строк не обумовлено відповідним договором. Представник вантажовідправника зобов'язаний мати довіреність на право участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, що надійшла.
У добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника.
Вантажовідправник може уповноважити інших осіб на участь у прийманні нафти або нафтопродуктів за кількістю. У цьому разі на довірену особу видається довіреність.
5.2.11 У разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника приймання нафти або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежної експертної організації, що обумовлено у відповідному договорі. У разі, якщо у відповідному договорі не було обумовлено незалежної експертної організації, приймання нафти та нафтопродуктів здійснюється самостійно.
Вантажоодержувач для приймання нафти та/або нафтопродуктів за кількістю створює комісію, до складу якої призначаються особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань порядку приймання та обліку нафти та/або нафтопродуктів.
5.2.12 Представнику, уповноваженому взяти участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, видається довіреність за підписом уповноваженої особи підприємства, скріплену гербовою печаткою підприємства.
У довіреності обов'язково зазначається найменування, марка та кількість нафти або нафтопродуктів, які прийматиме вповноважений представник.
Довіреність надається голові комісії і після приймання нафти або нафтопродуктів зберігається разом з актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП на підприємстві, де зберігаються нафтопродукти.
5.3 Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження водним транспортом
5.3.1 Маса нафти і нафтопродуктів під час зливання з нафтоналивних суден визначається вантажоодержувачем згідно з вимірюваннями за береговими СВКН за наявності чинних градуювальних таблиць резервуарів, свідоцтв про повірку або атестацію ЗВТ, що використовуються для обліку.
5.3.2 Основною схемою обліку рекомендується застосовувати вузол обліку нафти або нафтопродуктів. У разі, якщо довжина берегових трубопроводів не перевищує двох кілометрів, резервним засобом вимірювання рекомендовано використовувати берегові резервуари.
5.3.3 Як резервний засіб вимірювання можуть використовуватись танки нафтоналивних суден за наявності чинних градуювальних таблиць і відомого значення суднового експериментального фактора (Vessel experience factor - VEF), який враховує відхилення повної місткості танкера від його розрахункового градуйованого значення за рахунок різних факторів (неточність градуювальних таблиць, наявність не видалених залишків, деформація танків тощо).
5.3.4 В окремих випадках за погодженням з територіальними органами Держспоживстандарту України допускається визначення кількості нафти і нафтопродуктів за вимірюванням у берегових резервуарах при довжині трубопроводу понад два кілометри.
Незалежно від довжини трубопроводу кількість нафти і нафтопродуктів, одержаних із суден, можна також визначати за допомогою об'ємних та масових лічильників.
5.3.5 Перед завантаженням (вивантаженням) танкера нафтою або нафтопродуктами необхідно визначити об'єм трубопроводу від берегового резервуара до суднового фланця. До і після завантаження/вивантаження танкера визначається маса нафти і нафтопродукту у трубопроводі. У разі зміни маси у трубопроводі різниця враховується під час складання коносамента (акта приймання-здавання).
При цьому похибка визначення кількості нафти або нафтопродуктів засобами вимірювальної техніки має відповідати ГОСТ 26976. Похибка балансу при завантаженні/вивантаженні судна нафтою і нафтопродуктами не має перевищувати суми похибок основної і резервної схеми, що безпосередньо забезпечують облік.
5.3.6 Перед перекачуванням до резервуара в танках суден здійснюється вимірювання маси нафти або нафтопродуктів з відбиранням проб з них згідно з ДСТУ 4488. Відібрані проби опечатуються представниками пароплавства та підприємства і зберігаються на підприємстві протягом терміну, установленого ДСТУ 4488.
Методи визначення маси нафти і нафтопродукту в пунктах завантаження і відвантаження мають бути рівноцінними. У разі визначення вантажовідправником маси нафти і нафтопродуктів за вимірюваннями в судні вантажоодержувач, крім вимірювань у судні, здійснює вимірювання прийнятої маси нафти або нафтопродукту в резервуарі.
5.3.7 Залишок нафти і нафтопродукту після зливання вимірюється у танках судна за присутності вантажоодержувача і представника пароплавства з оформленням відповідного акта.
5.3.8 Маса нафти і нафтопродуктів у берегових резервуарах і трубопроводах визначається до і після зливання.
5.3.9 Під час визначення маси нафти і нафтопродуктів у суднах вимірюються рівень і об'єм, а також температура і густина нафти або нафтопродукту в кожному танку судна аналогічно до вимірювань у резервуарі.
5.3.10 Якщо на шляху проходження нафтоналивного судна здійснюється перевалка, паузка (розвантаження і завантаження) або часткове здавання нафти і нафтопродукту у проміжних пунктах, тоді її оформлюють актом перевалки (розвантаження і навантаження) і роблять відмітку в накладній і дорожній відомості. Видача вантажу, що здійснюється за декількома коносаментами без поділу коносаментних партій за танками судна, має виконуватись з урахуванням природних втрат під час транспортування, які мають поділятися пропорційно до кількості вантажу коносаментних партій.
Вантажоодержувач, що отримав нафту або нафтопродукт під час паузки, повідомляє у п'ятиденний строк про масу прийнятого вантажу вантажовідправнику і кінцевому вантажоодержувачу.
Після прибуття судна до кінцевого пункту призначення вантажоодержувач і представник пароплавства зобов'язані звірити загальну кількість зданої нафти або нафтопродукту в кожному пункті з масою, відвантаженою згідно з накладною вантажовідправника.
5.3.11 На вимогу вантажоодержувача заявлені до початку вивантаження нафта або нафтопродукти приймаються за участю пароплавства, якщо:
нафта або нафтопродукти прибули в судні з пошкодженими вантажними відсіками або пломбами;
нафта або нафтопродукти підігріваються до і протягом вивантаження за допомогою переносних систем або несправна суднова стаціонарна система підігрівання;
якщо на шляху проходження нафтоналивного судна здійснювалася перевалка, паузка (розвантаження і завантаження) або часткове здавання нафти і нафтопродукту у проміжних пунктах;
у пункті відправлення маса нафти і нафтопродуктів визначалась за участю пароплавства.
5.3.12 Після прибуття нафтоналивного судна до пункту призначення капітан (шкіпер) вручає представнику вантажоодержувача і пароплавства комплект перевізних документів.
До перевізних документів додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту та сертифікат відповідності (у разі, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), а також проба, яка передавалася капітану, і проба вантажовідправника.
5.3.13 З прибуттям судна з нафтою або нафтопродуктом до пункту призначення адміністрація узгоджує з терміналом порту прибуття план розвантаження судна.
5.3.14 Представники підприємства і пароплавства:
вимірюють рівень нафти або нафтопродукту (у судні та/або резервуарі);
вимірюють рівень підтоварної води і визначають її масу;
відбирають проби нафти або нафтопродукту з танків судна згідно з ДСТУ 4488;
вимірюють температуру і густину нафти або нафтопродукту;
визначають масу нафти або нафтопродукту.
У разі, якщо підтоварної води виявиться більше кількості, зазначеної у накладній, то з обводнених танків відбираються проби, які випробовуються окремо. За даними лабораторних випробувань цих проб визначається маса обводненої нафти або нафтопродукту в танках.
5.3.15 Під час бортового перевантаження нафти або нафтопродукту (з одного судна до іншого) проби відбираються із судна, що викачується, а подане під завантаження нафтоналивне судно має бути підготовлене відповідно до вимог ДСТУ 4454:2005 Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання (далі - ДСТУ 4454).
5.3.16 Якщо нафта або високов'язкі мазути вивантажуються після розігрівання "гострою парою" або з несправним паропроводом нафтоналивного судна, то їх якість визначається випробуванням проб, відібраних з резервуарів.
5.3.17 Якщо судно з нафтою або нафтопродуктом прибуло під вивантаження в аварійному, вантажостічному або водостічному стані, після бортової перевалки і паузки (розвантаження і завантаження), вимагає розігрівання нафти або нафтопродукту "гострою парою", то підприємство приймає нафту або нафтопродукт лише за вимірюваннями у резервуарах незалежно від того, яким методом визначалась маса нафти або нафтопродукту в пункті завантаження, про що пароплавству повідомляється до вивантаження.
Якщо нафта або нафтопродукти після викачування із судна або під час здавання з перевіркою маси і якості в резервуарах, виявляться нестандартними за вмістом води та механічних домішок і вимагатимуть відстоювання, то вимірювальний люк, усі крани і засувки пломбуються пломбами пароплавства на терміни відстоювання, наведені в таблиці 1.
Терміни відстоювання нафти і нафтопродуктів
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| Вид вантажу |Відстоювання нафтопродуктів|
| | у годинах |
| |---------------------------|
| |01.05 - 31.08|01.09 - 30.04|
|------------------------------------+-------------+-------------|
|Світлі нафтопродукти |12 |12 |
|------------------------------------+-------------+-------------|
|Дизельне паливо |24 |30 |
|------------------------------------+-------------+-------------|
|Темні нафтопродукти, нафта |36 |48 |
|------------------------------------+-------------+-------------|
|Оливи |48 |48 |
------------------------------------------------------------------
5.3.18 За результатами приймання оформлюється акт приймання-здавання із записом у журналі надходження нафти або нафтопродукту.
5.3.19 За результатами перевезень за період навігації між пароплавством, вантажоодержувачем та вантажовідправником здійснюються сальдові розрахунки із зарахуванням до них суднорейсів, у яких маса перевезених нафти і нафтопродуктів визначалась за участю пароплавства (у разі паузки, вивантаження у декількох пунктах, наявності залишків у суднах).
5.3.20 Терміни проведення і закінчення сальдових розрахунків за період навігації установлюються за домовленістю сторін.
5.4 Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом
5.4.1 Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".
З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.
5.4.2 Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.
5.4.3 Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.
5.5 Порядок приймання нафти під час надходження нафтопровідним транспортом
5.5.1 Масу нетто нафти визначають як різницю маси брутто нафти і маси баласту.
5.5.2 Масу брутто нафти вимірюють за допомогою СВКН із застосуванням потокових вимірювачів об'ємної витрати, потокових густиномірів, потокових обчислювачів витрат (об'ємно-масовий динамічний метод) або потоковими вимірювачами маси (масовий динамічний метод).
5.5.3 Границі допустимої відносної похибки методів вимірювань маси брутто і нетто нафти не мають перевищувати значень, наведених у ГОСТ 26976.
5.5.4 Визначення вмісту води, хлористих солей і механічних домішок здійснюють за відібраними відповідно до вимог ДСТУ 4488 пробами згідно з ГОСТ 2477-65 "Нефть и нефтепродукты. Метод определения содержания воды", ГОСТ 21534 "Нефть. Методы определения содержания хлористых солей", ГОСТ 6370-83 "Нефть, нефтепродукты и присадки. Метод определения механических примесей".
Допускається їх визначення за допомогою потокових аналізаторів. Методики вимірювань вмісту води, хлористих солей і механічних домішок з використанням потокових аналізаторів мають бути атестовані в установленому порядку.
Випробування проб нафти здійснюється у випробувальній лабораторії сторони, що здає або приймає нафту. Випробувальна лабораторія визначається умовами договору постачання нафти.
5.5.5 На кожну СВКН власник зобов'язаний розробити інструкцію з експлуатації системи вимірювання кількості та показників якості нафти, яка затверджується керівниками сторін, що здають та приймають нафту.
5.5.6 У СВКН оброблення інформації від первинних ЗВТ та її метрологічні розрахунки виконуються поточним комп'ютером, результати вимірювань відображаються на дисплеї поточного комп'ютера, принтері і за наявності SKADA-системи персональним комп'ютером. Результати вимірювання об'єму і маси на СВКН заносять до журналу реєстрації результатів вимірювань СВКН за формою N 33-НП (додаток 4) або до оперативного листа, прочитуючи із зазначених засобів відображення інформації через проміжки часу, обумовлені в договорі постачання нафти, а також з кожною зупинкою і поновленням перекачування нафти.
5.5.7 На підставі записів у журналі реєстрації результатів вимірювань СВКН або в оперативному листі і в паспорті якості нафти оформлюють акт приймання-здавання нафти за формою N 34-НП (додаток 5). Паспорт якості, форма якого надана в Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року N 271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 року за N 762/14029, повинен бути заповнений згідно з її вимогами і є невід'ємною частиною акта приймання-здавання нафти.
Акт приймання-здавання нафти оформлюється з додаванням паспорта якості нафти в кількості примірників, установленій договором або іншою домовленістю між сторонами, які здають і приймають нафту.
У разі обліку нафти за допомогою масоміра графи 2-6, 8, 9, 11 акта приймання-здавання нафти за формою N 34-НП не заповнюють.
5.5.8 У разі оснащення СВКН SKADA-системою роздруковування документів, які є основними звітними документами, здійснюється за допомогою електронно-обчислювальної машини.
5.5.9 Посадові особи, відповідальні за приймання-здавання нафти, складання і підписання приймально-здавальних документів, призначаються наказами керівників сторін, які здають і приймають нафту.
Зразки підписів відповідальних осіб за приймання-здавання нафти зберігаються у бухгалтерських службах сторін, які здають і приймають нафту.
6 Зберігання нафтопродуктів
6.1 На всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.
Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 куб.м, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.
Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).
6.2 Дизельне паливо різних видів (залежно від масової частки сірки) повинно зберігатися в окремих резервуарах.
6.3 Нафта та нафтопродукти мають зберігатись відповідно до вимог ДСТУ 4454.
7 Порядок відпуску нафти і нафтопродуктів
7.1 Відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку.
7.2 Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.
7.3 Порядок відвантаження нафти і нафтопродуктів залізничним транспортом
7.3.1 Нафтопродукти перевозяться у залізничних цистернах, бункерних напіввагонах, а розфасовані в тару - у критих вагонах відповідно до вимог ДСТУ 4454. Нафта перевозиться в залізничних цистернах.
Для перевезення нафти і нафтопродуктів використовуються залізничні цистерни:
з універсальним зливальним приладом (трафарети "Бензин-нафта", "Мазут"), а також 4- і 8-вісні цистерни вантажопідйомністю 60, 90, 120 тонн (трафарет "Бензин");
з верхнім зливанням (трафарет "Бензин").
У цистернах, що мають трафарет "Бензин", дозволяється перевозити тільки світлі нафтопродукти.
7.3.2 Цистерни під наливання нафти і нафтопродуктів, бункерні напіввагони і криті вагони перед завантаженням нафтопродуктів підготовлюються згідно з ДСТУ 4454. Їх придатність для перевезення нафти і нафтопродуктів визначається вантажовідправником, який відповідає за збереження якості нафти або нафтопродуктів. Під наливання нафти або нафтопродуктів подаються справні цистерни.
7.3.3 Нафта і нафтопродукти наливаються в залізничні цистерни до рівня наповнення, передбаченого Правилами перевезення наливних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за N 861/5082 (далі - Правила перевезення наливних вантажів).
Для зменшення втрат світлих нафтопродуктів від випаровування в процесі наливання та з метою запобігання утворенню піни і зарядів статичної електрики верхнє наливання у цистерну необхідно здійснювати за допомогою рукавів (труб), що сягають дна цистерни.
7.3.4 Нафта і нафтопродукти відвантажуються маршрутами, окремими партіями та окремими цистернами.
Маса нафти і нафтопродуктів у кожній цистерні, а також маса нафтопродуктів, розфасованих у бочки, бідони та іншу тару, у критих вагонах або контейнерах визначається вантажовідправником. Тара має бути маркована відповідно до ДСТУ 4454 із зазначенням маси брутто і нетто, найменування і марки нафтопродукту з написом "Вогненебезпечно".
7.3.5 На фасований нафтопродукт вантажовідправником складається специфікація, яка разом з паспортом якості, у якому проставлений реєстраційний номер сертифіката відповідності, додається до залізничної накладної.
7.3.6 Після завершення наливання і визначення маси налитого (завантаженого) нафтопродукту залізничні цистерни пломбуються вантажовідправником згідно з Правилами перевезення наливних вантажів.
7.3.7 Під час визначення маси нафти або нафтопродукту об'ємно-масовим методом вантажовідправник зазначає у накладній тип цистерн, найменування і марку нафтопродукту, фактичну густину за температури її вимірювання, густину за температури 20 град.С, рівень наповнення та рівень підтоварної води, вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) і масу нетто для кожної цистерни.
У разі визначення маси нафти або нафтопродуктів шляхом зважування окремих цистерн або завантаженого маршруту цистерн у накладній зазначаються найменування, марка, вид і маса (брутто і нетто) нафти або нафтопродукту та вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) у кожній окремій цистерні.
На кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформляються залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), у накладній зазначається номер аварійної картки згідно з Правилами безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 жовтня 2000 року N 567, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2000 року за N 857/5078 (далі - Правила безпеки).
На нафтопродукти, не зазначені в додатку 5 до Правил безпеки, відправником оформляється аварійна картка, яка додається до перевізних документів з відміткою про це в накладній.
7.3.8 Корінець дорожньої відомості залишається у працівників залізниці. Квитанція, яку станція призначення видає вантажовідправнику разом з одним примірником відвантажувальної відомості за формою N 4-НП (додаток 7), є первинними документами для бухгалтерського обліку та підставою для складання рахунку-фактури, який надсилається вантажоодержувачу.
7.3.9 На кожний наливний маршрут цистерн товарний оператор складає відомість наливання і відвантаження нафти або нафтопродуктів, яка разом з доданими квитанціями передається до бухгалтерської служби, що є підставою для списання нафти або нафтопродуктів з підзвіту матеріально відповідальних осіб.
7.3.10 У разі перевезення нафти або нафтопродуктів маршрутами і групами цистерн за однією залізничною накладною паспорт якості і копія сертифіката відповідності мають бути додані в кількості не менше 5 примірників або за кількістю цистерн, якщо їх менше 5, які можуть бути використані у разі відчеплення цистерн унаслідок технічної несправності або з інших причин.
Під час відвантаження маршрутами авіаційного бензину і палива для реактивних двигунів паспорти якості мають бути додані на кожну цистерну.
7.4 Порядок відвантаження нафти і нафтопродуктів водним транспортом
7.4.1 Судно подається під завантаження в технічно справному стані та підготовлене для наливання нафти або нафтопродуктів відповідно до вимог ДСТУ 4454, а також після перевірки наявності в танках судна залишків баласту або залишків вантажу від попереднього рейсу.
7.4.2 Маса нафти і нафтопродуктів під час завантаження нафтоналивних суден визначається вантажовідправником згідно з вимірюваннями за береговими СВКН за наявності чинних градуювальних таблиць резервуарів, свідоцтв про повірку або атестацію ЗВТ, що використовуються для обліку.
7.4.3 Основною схемою обліку рекомендується застосовувати вузол обліку нафти або нафтопродуктів. У разі, якщо довжина берегових трубопроводів не перевищує двох кілометрів, резервною схемою вимірювання рекомендовано використовувати берегові резервуари.
Як резервні ЗВТ можуть бути використані танки нафтоналивних суден за наявності чинних градуювальних таблиць і відомого значення суднового експериментального фактору (Vessel experience factor - VEF), який враховує відхилення повного вмісту танкера від його розрахункового градуювального значення за рахунок різних факторів (неточність градуювальник таблиць, наявність не видалених залишків, деформування танків і т. ін.).
За погодженням з територіальними органами Держспоживстандарту України допускається визначення кількості нафти і нафтопродуктів за вимірюванням у берегових резервуарах при довжині трубопроводу понад два кілометри.
Перед завантаженням/вивантаженням танкера має бути визначений об'єм трубопроводу від берегового засобу вимірювальної техніки до суднового фланця. До і після завантаження/вивантаження танкера визначається маса нафти або нафтопродукту в трубопроводі. У разі змінення маси в трубопроводі різниця враховується під час складання коносамента (акта приймання-здавання).
При цьому похибка визначення маси нафти або нафтопродукту має відповідати ГОСТ 26976. Похибка балансу не має перевищувати сумарної похибки ЗВТ (танка, вузла обліку або резервуарів).
7.4.4 Капітан (шкіпер) нафтоналивного судна, що прибуло під завантаження, повинен надати акт про залишок на ньому нафти та/або нафтопродукту. Представник вантажовідправника за участю представника пароплавства має звірити фактичну наявність з даними за актом. У разі перевищення допустимого залишку необхідно вимагати від пароплавства підготовку судна відповідно до вимог ДСТУ 4454.
7.4.5 У разі визначення маси нафти і нафтопродукту під час завантаження за вимірюваннями в судні проби відбираються з танків наливного судна згідно з вимогами ДСТУ 4488.
Із відібраних проб складається сукупна проба, яка розливається до трьох пляшок. Упаковка та маркування проб проводяться згідно з ДСТУ 4488. Етикетки підписуються представниками вантажовідправника та пароплавства.
Одна пляшка з пробою нафти або нафтопродукту призначається для лабораторних випробувань під час приймання (здавання), друга - з печаткою пароплавства - передається для зберігання як арбітражна у лабораторію підприємства (на випадок виникнення необхідності в арбітражному випробуванні), а третя - з печаткою підприємства-вантажовідправника - вручається капітану (шкіперу) судна для передачі вантажоодержувачу.
Для нафти або нафтопродукту, призначеного для експорту сукупну пробу розливають до п'яти пляшок, з яких одна призначається для лабораторних випробувань під час приймання (здавання), дві - з печаткою пароплавства - передаються для зберігання у лабораторію підприємства як арбітражні (на випадок необхідності проведення випробувань у разі виникнення розбіжностей в оцінці якості нафти або нафтопродуктів у вантажовідправника і вантажоодержувача) і дві - з печаткою підприємства-вантажовідправника - передаються капітану (шкіперу) судна для зберігання однієї пляшки на судні, а другої пляшки для передачі вантажоодержувачу.
У разі визначення маси під час завантаження за вимірюваннями в берегових резервуарах проби нафти або нафтопродукту відбираються з резервуарів згідно з ДСТУ 4488.
7.4.6 За узгодженням між вантажовідправником і пароплавством танки нафтоналивних суден після завантаження в кожному окремому випадку пломбуються пломбами вантажовідправника.
7.4.7 Нафтовантажі оформлюються перевізними документами.
Дані щодо вимірювань нафти і нафтопродуктів у резервуарах і танках судна до і після навантаження зазначаються у накладній або в акті з посиланням на метод вимірювання.
До перевізних документів додаються паспорт якості навантажених нафти або нафтопродукту, сертифікат відповідності (у разі, якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації в Україні) і відібрана проба нафти або нафтопродукту, які передаються капітану (шкіперу) судна.
7.4.8 Якщо нафта або нафтопродукт адресується двом або декільком вантажоодержувачам однієї юридичної особи, то таке перевезення оформлюють одним комплектом документів. При цьому в перевізних документах у графі "Пункт призначення" зазначають кінцевий пункт призначення, а масу нафти або нафтопродукту до кожного пункту призначення зазначають на вільному полі документа і засвідчують підписом вантажовідправника.
7.5 Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом
7.5.1 Нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.
7.5.2 Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється.
7.5.3 Міри повної місткості з нафтопродуктами під час їх відвантаження мають пломбуватись вантажовідправником (якщо інше не передбачено договором).
7.5.4 Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.
7.5.5 На вимогу вантажоодержувача може застосовуватись вибіркове контрольне зважування розфасованих нафтопродуктів. За відсутності розбіжностей у вимірюванні маси брутто із зазначеною на тарі маса нафтопродукту визначається за трафаретом на тарі.