Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України

На підставі Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та з метою встановлення єдиного порядку організації та здійснення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час приймання, зберігання, транспортування та відпуску,

1. Затвердити Інструкцію з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція), яка додається.

2. Установити, що Інструкція поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності.

3. Взяти до уваги, що дія Інструкції не розповсюджується на контролювання якості продукції під час виробництва та міждержавних перевезень, зокрема - постачання імпортованої нафти.

4. Департаменту з питань нафтової, газової та нафтопереробної промисловості (Косянчуку Л.В.) забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Чупруна В.П.

Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску.

Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція) поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів.

Інструкція не поширюється на контролювання якості нафти під час її приймання до системи магістральних трубопроводів, подальшого транспортування системою магістральних нафтопроводів, здавання із системи магістральних нафтопроводів споживачам та перевантаження до інших видів транспорту, а також на контролювання якості під час виробництва нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

Під час розроблення Інструкції використані такі документи:

Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Закон України від 30.11.2006 N 398-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування".

Закон України "Про підтвердження відповідності".

Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

Закон України "Про стандартизацію".

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року N 488 "Порядок проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі".

ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення.

ДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення.

ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення.

ДСТУ 3914-99 Нафтопродукти. Мастила технологічні. Номенклатура показників.

ДСТУ 3927-99 Нафтопродукти. Рідини мастильно-холодильні. Номенклатура показників якості.

ДСТУ 4106-2002 Оливи мастильні. Номенклатура показників.

ДСТУ 4279:2004 Бітуми нафтові. Номенклатура показників якості.

ДСТУ 4310:2004 Мастила. Номенклатура показників якості.

ДСТУ 4345:2004 Нафтопродукти. Палива рідкі. Номенклатура показників якості.

ДСТУ 4454:2005 Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання.

ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб.

ДСТУ 4500-5:2005 Вантажі небезпечні. Маркування.

ГОСТ 1437-75 "Нефтепродукты темные. Ускоренный метод определения серы" (Нафтопродукти темні. Прискорений метод визначення сірки).

ДСТУ 4160:2003 Нафтопродукти. Визначання тиску насиченої пари. Метод Рейда.

ГОСТ 2477-65 "Нефть и нефтепродукты. Метод определения содержания воды" (Нафта і нафтопродукти. Метод визначення вмісту води).

ГОСТ 3900-85 "Нефть и нефтепродукты. Методы определения плотности" (Нафта і нафтопродукти. Методи визначення густини).

ГОСТ 6370-83 "Нефть, нефтепродукты и присадки. Метод определения механических примесей" (Нафта, нафтопродукти і присадки. Метод визначення механічних домішок).

ГОСТ 9965-76 "Нефть для нефтеперерабатывающих предприятий. Технические условия" (Нафта для нафтопереробних підприємств. Технічні умови).

ГОСТ 21046-86 "Нефтепродукты отработанные. Общие технические условия" (Нафтопродукти відпрацьовані. Загальні технічні умови).

ГОСТ 21534-76 "Нефть. Методы определения содержания хлористих солей" (Нафта. Методи визначення хлористих солей).

МИ 2153-91 ГСИ. "Плотность нефти при учетно-расчетных операциях. Методика выполнения измерений ареометром" (ДСВ. Густина нафти при обліково-розрахункових операціях. Методика виконання вимірювань ареометром).

Порядок складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 15.09.2005 N 262, зареєстрований Міністерством юстиції України 04.10.2005 за N 1139/11419.

Нижченаведені терміни в цій Інструкції мають таке визначення.

Акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінювання відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікація, контроль).

Акредитована лабораторія - лабораторія, акредитована на право виконання відповідної роботи з випробувань нафти та/або нафтопродуктів у певній (заявленій) області у відповідності до вимог нормативних документів на нафту та нафтопродукти і методи їх випробувань.

Атестація - документальне засвідчення органом з атестації компетентності і права заявника здійснювати калібрування засобів вимірювальної техніки та/або вимірювання.

Атестація методики виконання вимірювань - процедура встановлення відповідності методики дослідження метрологічним вимогам, що висуваються до неї.

Атестована вимірювальна лабораторія - вимірювальна лабораторія, що має право на здійснення вимірювань фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників нафти та/або нафтопродуктів.

Атестована лабораторія - вимірювальна лабораторія, що має право на проведення відповідної метрологічної роботи; критерії атестації - сукупність вимог, яким має відповідати заявник для того, щоб здобути атестацію.

Арбітражна проба - частина сукупної проби, яка зберігається на випадок арбітражних випробувань.

Арбітражні випробування або вимірювання (далі - арбітражні випробування) - випробування (вимірювання) з метою визначення відповідності показників якості нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативних документів, які здійснюються нейтральною лабораторією у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти або нафтопродуктів.

Вимірювальна лабораторія - підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників нафти та/або нафтопродуктів, за винятком вимірювань, пов'язаних з оцінюванням відповідності нафтопродуктів, з документальним оформленням їх результатів.

Випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик нафти і нафтопродуктів згідно з установленою процедурою.

Відновлення (виправлення) якості нафтопродукту - доведення показника(ків) якості нафтопродукту до вимог нормативного документа.

Донна проба - проба нафти або нафтопродукту, відібрана з дна резервуара (цистерни, танка наливного судна) переносним металевим пробовідбірником. Донна проба не належить до складу сукупної проби, а випробовується окремо.

Експрес - метод - стандартизований (атестований) або нестандартизований метод випробувань, що дає змогу за більш короткий час визначити показники якості нафти та/або нафтопродуктів.

Експрес-випробування - випробування нафтопродуктів, які здійснюються з використанням експрес-методів.

Забезпечення збереження якості - комплекс заходів, що забезпечують якість нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативних документів у процесі приймання, зберігання, транспортування та відпуску.

Засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Кільцеві маршрути - транспортні засоби, призначені для багаторазового перевезення одного виду нафтопродукту, без спеціальної підготовки цистерн.

Контрольна проба - частина сукупної проби, яка використовується для проведення випробувань.

Контрольні випробування - оцінювання відповідності якості нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативного документа за встановленим переліком показників якості з метою підтвердження можливості їх застосування за прямим призначенням або встановлення початку змінювання якості.

Лабораторні випробування (вимірювання, аналіз) - визначення фактичних значень показників якості нафти та/або нафтопродуктів, установлених нормативними документами з використанням стандартизованих методів випробувань (вимірювань) або атестованих методик випробувань (вимірювань).

Марка нафтопродукту - нафтопродукт, назва, умовне позначення, склад та властивості якого регламентовано стандартами і технічними умовами.

Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки - дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення їх придатності до застосування.

Мобільна (пересувна) лабораторія - лабораторія, укомплектована необхідним обладнанням, приладами та пристроями для визначення якості нафтопродуктів експрес-методами проведення випробувань, які дають змогу оперативно визначати показники якості нафтопродуктів.

Нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.

Нейтральна лабораторія - випробувальна (вимірювальна) лабораторія, яка проводить арбітражні випробування або вимірювання (далі - арбітражні випробування).

Нестандартний нафтопродукт - нафтопродукт, що за одним чи декількома показниками якості не відповідає вимогам нормативного документа.

Нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт" та "технічні умови".

Паспорт якості - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Приймально-здавальні випробування - оцінювання відповідності якості нафти та/або нафтопродуктів за встановленим переліком показників даним, наведеним у паспорті якості вантажовідправника (під час приймання) або в журналі реєстрації результатів випробувань (під час відпуску).

Повірка засобів вимірювальної техніки - установлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, установленим законодавством України [Закон України "Про підтвердження відповідності"].

Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством [Закон України "Про підтвердження відповідності"].

Стандартизований метод випробувань - метод випробування, на який є нормативний документ, розроблений та затверджений у встановленому порядку.

Сукупна проба - проба, складена з декількох точкових проб, відібраних у відповідному порядку і змішаних у вказаному в ДСТУ 4488 співвідношенні.

Тип нафтопродукту - сукупність нафтопродуктів однакового функційного призначення.

Товарна нафта - нафта, підготовлена до постачання споживачу у відповідності до вимог чинних нормативних документів.

Точкова проба - проба, відібрана в один прийом. Вона характеризує якість нафти та/або нафтопродукту на певному заданому рівні в резервуарі чи транспортному засобі, а також якість нафтопродукту в одному тарному місці (бочці, бідоні, бутлі).

Ходова проба - проба, відібрана в процесі руху нафти або нафтопродуктів трубопроводом.

Ініціатор випробувань - фізична або юридична особа, у тому числі вповноважені органи державної влади, що ініціює арбітражні випробування нафти або нафтопродуктів.

4.1 Випробування нафти та/або нафтопродуктів у залежності від призначення, поділяються на:

- приймально-здавальні;

- контрольні;

- повні (в обсязі вимог нормативного документа);

- арбітражні;

- інші (експрес-випробування, сертифікаційні).

4.1.1 Приймально-здавальні випробування здійснюються:

- під час приймання-здавання нафти або нафтопродуктів із транспортних засобів (до зливання);

- під час відпуску нафти та/або нафтопродуктів до відправлення транспортних засобів.

Перелік показників якості, що зазначений у додатку 1 обов'язковий, але не виключає можливості проведення випробувань нафти та нафтопродуктів за іншими показниками якості, які зазначені в нормативних документах.

4.1.2 Контрольні випробування нафти та/або нафтопродуктів проводяться:

- після зливання з транспортних засобів;

- під час надходження нафти нафтопроводом, а нафтопродуктів магістральним нафтопродуктопроводом до резервуарів підприємств;

- після перекачування нафтопродуктів нафтопродуктопроводом у межах складу;

- у разі тривалого зберігання (шість місяців і більше) бензину - не менше одного разу на шість місяців, інших нафтопродуктів (крім нафтопродуктів, що надійшли в запаяній тарі та іншій герметичній упаковці) - не менше одного разу на рік;

- у пробах, відібраних з транспортних засобів, - не пізніше 24 годин після відбирання проб з транспортних засобів.

4.1.3 Повні випробування нафти або нафтопродуктів (в обсязі технічних вимог нормативного документа) здійснюються:

- під час надходження нафти на нафтопереробні підприємства;

- під час випуску нафтопродуктів з виробництва;

- у разі тривалого зберігання (один рік і більше) бензину (крім бензину автомобільного сумішевого) та палива для авіаційних двигунів, оливи авіаційної та на синтетичній основі, мастильно-холодильних рідин - не менше одного разу на рік, інших нафтопродуктів (крім нафтопродуктів, що надійшли в запаяній тарі та іншій герметичній упаковці) - не менше одного разу за два роки;

- якщо номери транспортних засобів та/або номери запірно-пломбувального(их) пристрою(їв) не збігаються з номерами, зазначеними в транспортних документах на вантаж, - до моменту зливання нафти або нафтопродуктів;

- якщо на транспортному засобі відсутній(і) або пошкоджений(і) запірно-пломбувальний(і) пристрій(ої) (у разі, якщо пломбування обов'язкове чи фактично здійснено, що підтверджується транспортними документами на вантаж) - до моменту зливання нафти або нафтопродуктів;

- якщо нафта та/або нафтопродукт надійшли в несправній, негерметичній цистерні (тарі) або з пошкодженою заводською упаковкою;

- якщо нафта та/або нафтопродукт прибули без паспорта якості постачальника або паспорт якості вантажовідправником заповнено не за всіма показниками нормативного документа - до моменту зливання нафти або нафтопродуктів;

- якщо за даними паспорта якості вантажовідправника встановлена невідповідність якості нафти та/або нафтопродукту вимогам нормативного документа;

- для тарних нафтопродуктів після завершення гарантійного терміну зберігання не менше двох разів на рік, починаючи від дати завершення гарантійного терміну зберігання;

- після відновлення якості нафтопродукту.

4.1.4 Арбітражні випробування здійснюються у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти та/або нафтопродукту між вантажовідправником (постачальником) і вантажоодержувачем (споживачем). Якщо в нормативному документі для визначення показника якості зазначено декілька методів випробувань, то як арбітражний використовується метод, визначений як арбітражний. Рішення про випробування арбітражної проби нафти або нафтопродукту приймаються сторонами на підставі письмової заяви однієї із сторін або спільної заяви всіх зацікавлених сторін. У заяві мають бути зазначені показники якості нафти або нафтопродукту, за якими виникли суперечності.

Про час проведення арбітражних випробувань повідомляються всі зацікавлені сторони та забезпечується можливість присутності їх представників на цих випробуваннях.

Розкриття арбітражних проб проводиться у присутності зацікавлених сторін, про що складається акт за формою N 15-НП (додаток 15). Акт підписується уповноваженими особами сторін. У журналі реєстрації проб робляться відповідні записи.

Якщо будь-яка сторона відмовляється письмово від участі в розкритті проби та присутності на випробуваннях, арбітражні випробування проводяться без представників цієї сторони.

4.1.5 Експрес-випробування проводяться для оперативного контролю якості нафтопродуктів безпосередньо на підприємствах нафтопродуктозабезпечення (нафтобазах) та автозаправних станціях (далі - АЗС), у тому числі і за допомогою мобільної (пересувної) лабораторії. У разі виявлення експрес-випробуваннями невідповідності показників якості нафтопродуктів вимогам нормативних документів представник контрольного підрозділу надсилає пробу нафтопродукту на випробування в стаціонарну, акредитовану (атестовану) у встановленому порядку лабораторію.

4.1.6 Сертифікаційні випробування проводяться при сертифікації нафтопродуктів в акредитованих у встановленому порядку лабораторіях.

4.1.7 Перевірка екологічних показників нафтопродуктів здійснюється відповідно до Порядку проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року N 488.

4.1.8 Термін виконання випробувань нафти або нафтопродукту в обсязі вимог нормативного документа має становити не більше п'яти діб від дати надходження проби до лабораторії; в обсязі переліку показників, передбачених для контрольних випробувань (додаток 1), - не більше двох діб (якщо іншого терміну не обумовлено договором).

4.1.9 Після завершення терміну зберігання проб їх залишки зливають до відпрацьованих нафтопродуктів або утилізують у встановленому порядку, або на вимогу повертають замовнику.

4.1.10 Лабораторні випробування мають здійснюватись у випробувальних лабораторіях, акредитованих згідно з Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", або у вимірювальних лабораторіях, атестованих згідно з Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

4.2 Порядок відбирання проб

4.2.1 Проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.

4.2.2 У залежності від призначення проби нафти та нафтопродуктів поділяються на: точкові, сукупні, контрольні, арбітражні і донні.

4.2.3 Об'єм проби, необхідної для повних випробувань, зазначено в нормативних документах на нафту та/або нафтопродукти. Мінімальний об'єм контрольної проби нафтопродукту має забезпечити можливість здійснення приймально-здавальних і контрольних випробувань і становити для бензину, палива дизельного та палива для авіаційних двигунів 1 л; нафти, оливи і мазуту - 0,5 л.

4.2.4 Відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту під час приймання або відвантажування поділяють на три частини: одну частину випробовують, а дві інші - зберігають опломбованими як арбітражні. Під час відвантажування нафти та/або нафтопродуктів у танки наливного судна сукупну пробу поділяють на частини з урахуванням кількості вантажоодержувачів.

4.2.5 Під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.

4.2.6 Для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.

В акті відбирання проби за формою N 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК ( ОРК).

Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.

Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.

Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.

4.2.7 У разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.

Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою N 15-НК. Вартість випробувань у нейтральній лабораторії сплачується ініціатором випробувань. Якщо результати випробувань нафти або нафтопродуктів у двох лабораторіях, вибраних за згодою сторін, відповідають умовам відтворюваності, передбаченим нормативним документом на метод випробування, то кінцевий результат визначається як середнє арифметичне цих результатів, якщо інше не зазначено нормативним документом на нафту або нафтопродукт або методом випробування. Якщо результати випробувань не відповідають умовам відтворюваності, залишок проби пломбується (опечатується) всіма зацікавленими сторонами зі складанням акта пломбування (опечатування) довільної форми. Випробування проби нафти або нафтопродукту продовжують у наступній нейтральній лабораторії до отримання результатів, що відповідають умовам відтворюваності з одним із раніше отриманих результатів.

Вартість витрат, пов'язаних з організацією та виконанням арбітражних випробувань, усім учасникам компенсується:

- ініціатором випробувань на підставі документів, які підтверджують витрати, у разі якщо випробування підтвердили відповідність нафти або нафтопродукту вимогам нормативного документа;

- відповідачем на підставі документів, які підтверджують витрати, у разі якщо випробування підтвердили невідповідність нафти або нафтопродукту вимогам нормативного документа.

Якщо будь-яка сторона безпідставно відмовляється від участі в розкритті проби та арбітражних випробуваннях, то випробування проводяться без представників цієї сторони.

4.2.8 Проби запаковують у чистий сухий скляний посуд. Пляшки заповнюють не більше ніж на 90% місткості і герметично закупорюють пробками або гвинтовими кришками, які не розчинні в нафті або нафтопродуктах.

Горловину закупореної проби, призначеної для зберігання як арбітражна проба або для транспортування до сторонньої випробувальної лабораторії, обгортають поліетиленовою плівкою, обв'язують шпагатом, кінці якого протягують в отвір етикетки (форма етикетки має відповідати вимогам ДСТУ 4488). Кінці шпагату пломбують або опечатують. Допускається кінці шпагату приклеювати до пляшки етикеткою.

4.2.9 Порушення вимог ДСТУ 4488, допущені під час оформлення проб, фіксуються лабораторією в журналі реєстрації проб за формою N 3-НК (додаток 3). Результати випробування таких проб не можуть використовуватись для оформлення паспортів якості на партію нафти або нафтопродуктів та не мають арбітражної сили, про що попереджається замовник випробувань.

4.2.10 Проби нафти та/або нафтопродуктів, призначені для транспортування до випробувальної лабораторії, належать до небезпечних вантажів. Скляну тару з пробами нафти та/або нафтопродуктів (її місткість не має перевищувати одного літра) запаковують у міцні дерев'яні (пластмасові, металеві) ящики з кришками і гніздами на всю висоту тари з заповненням вільного простору негорючими м'якими поглинальними матеріалами. Стінки ящиків мають бути вищими за закупорені пляшки не менше ніж на 50 мм. За необхідності проби нафтопродуктів (за винятком світлих) можуть бути перевезені в металевих банках чи каністрах, які додатково запаковують у дерев'яні ящики. Маса брутто одного місця з пробами не має перевищувати 50 кг. Уся відповідальність за правильність внутрішньої упаковки і наслідки, пов'язані з недотриманням вимог до пакування проб, покладається на відправника.

4.2.11 Проби, відібрані або оформлені з порушенням ДСТУ 4488 та пункту 4.2.6 цієї Інструкції, лабораторією на арбітражні випробування не приймаються.

4.2.12 Умови та терміни зберігання арбітражних проб мають відповідати вимогам ДСТУ 4488, якщо інше не обумовлено договором. Арбітражні проби опломбовує представник підприємства, який відбирав проби.

5.1 На підприємствах, що мають власні випробувальні лабораторії, для забезпечення обліку контрольних операцій під час визначення якості нафти та/або нафтопродуктів оформлюються такі документи:

- журнал реєстрації проб за формою N 3-НК (додаток 3);

- журнал реєстрації видачі паспортів якості за формою N 4-НК (додаток 4);

- журнал реєстрації результатів випробувань світлих нафтопродуктів за формою N 5-НК (додаток 5);

- журнал реєстрації результатів випробувань олив за формою N 6-НК (додаток 6);

- журнал реєстрації результатів випробувань мастил і спеціальних рідин за формою N 7-НК (додаток 7);

- журнал реєстрації результатів випробувань відпрацьованих нафтопродуктів за формою N 8-НК (додаток 8);

- журнал реєстрації результатів випробувань нафти за формою N 9-НК (додаток 9);

- графік лабораторних випробувань нафтопродуктів при тривалому зберіганні за формою N 10-НК (додаток 10);

- паспорт якості за формою N 11-НК (додаток 11);

- журнал реєстрації нестандартних нафти та/або нафтопродуктів за формою N 12-НК (додаток 12);

- перелік засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), які перебувають в експлуатації та підлягають повірці;

- копії графіків зачищення резервуарів;

- робочі журнали лаборантів (оформлюються у довільній формі);

- журнали реєстрації приготування та перевірки титрів робочих розчинів (документи оформлюються у довільній формі);

- етикетки на проби (згідно з вимогами ДСТУ 4488).

5.2 Підприємства, що не мають власних випробувальних лабораторій з випробування нафти та нафтопродуктів, укладають відповідні договори про виконання робіт з випробувань нафтопродуктів зі сторонніми акредитованими або атестованими, у встановленому порядку, лабораторіями. На підприємстві оформлюються документи:

- акти відбирання проб за формою N 2-НК;

- журнал реєстрації проб за формою N 3-НК;

- журнал реєстрації видачі паспортів якості за формою N 4-НК;

- графік лабораторних випробувань нафтопродуктів при тривалому зберіганні за формою N 10-НК;

- паспорт якості за формою N 11-НК.

5.3. У журналі реєстрації проб нафти та нафтопродуктів за формою N 3-НК ураховуються всі проби нафтопродуктів, відібрані лабораторією на своєму підприємстві і надіслані для випробування зі сторонніх підприємств (організацій, установ, товариств).

5.4. Результати випробувань нафти та/або нафтопродуктів заносять до журналів реєстрації випробувань (додатки 5-9), у яких відтворюються дані про якість нафти та нафтопродуктів. Журнали реєстрації результатів випробувань нафти та/або нафтопродуктів мають бути прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою підприємства. Термін зберігання журналів - 3 роки від моменту останнього запису.

5.5. Облік якості нафти та/або нафтопродукту ведеться за кожним резервуаром, а також партією нафтопродуктів, що міститься в тарі.

5.6 Згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою N 11-НК.

Підставою для заповнення паспорта якості є акт відбирання проби, записи і висновки про якість нафти та/або нафтопродуктів, які занесено до журналів реєстрації результатів випробувань. Оформлення паспортів якості на підставі робочих зошитів лаборантів не допускається. Номер паспорта якості надається згідно з порядковим номером проби в журналі реєстрації проб.

У паспорті, що видається випробувальною лабораторією на підставі випробувань проби стороннього підприємства, зазначаються лише показники, які обумовлені договором. Паспорти якості передаються виключно замовнику. Передача паспортів чи інформації, що міститься в них, іншим організаціям чи особам здійснюється за письмовою згодою замовника або у випадках, передбачених законодавством України.

Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється в повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукт. Значення показників, що не визначались випробувальною лабораторією, переносяться з даних паспорта, виданого вантажовідправником чи іншою випробувальною лабораторією, до якої проба надсилалась на випробування, про що робиться відповідна примітка. У паспорті якості робиться висновок про відповідність (невідповідність) нафти або нафтопродукту вимогам нормативного документа або ставиться штамп "Стандартний" чи "Нестандартний". У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою. Паспорти якості, видані вантажовідправником (отримані з транспортними документами) по одному примірнику від кожної партії нафти та/або нафтопродукту, зберігаються в організації не менше трьох місяців після реалізації даної партії нафтопродукту.

5.7 Паспорт якості видається уповноваженому одержувачу під підписку у журналі реєстрації видачі паспортів за формою N 4-НК. Якщо паспорт видається на нафту та/або нафтопродукти, що транспортуються залізничним чи іншим транспортом, у журналі проставляється номер транспортної накладної; якщо паспорт надсилається поштою, у журналі ставиться номер супровідного листа, за яким його відправлено.

5.8 Облік нестандартних нафти та/або нафтопродуктів і рішень, що приймаються для виправлення їх якості чи переведення до іншої марки, ведуть у Журналі реєстрації нестандартних нафти і нафтопродуктів за формою N 12-НК.

5.9 Засоби вимірювальної техніки, що використовуються для контролювання якості нафти та нафтопродуктів, підлягають повірці відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Повірка здійснюється у терміни, установлені Переліком засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці. Зазначений Перелік складається підприємством згідно із Порядком складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 15.09.2005 N 262, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.10.2005 за N 1139/11419.

5.10 Усі розрахунки, пов'язані з приготуванням та перевіркою титрів робочих розчинів, що застосовуються під час випробувань, ведуть у Журналі реєстрації приготування та перевірки титрів робочих розчинів.

5.11 Записи та розрахунки під час випробувань здійснюють у робочих зошитах лаборантів. Робочі зошити лаборантів мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою підприємства, а у разі, якщо випробувальна лабораторія є самостійним підрозділом, - печаткою випробувальної лабораторії. Ведення записів і розрахунків на окремих аркушах не допускається.

Якщо в записах та розрахунках виявлено помилки, то розрахунки мають бути переписані, а не витерті гумкою і не виправлені.

5.12 Під час випробувань і надання висновків щодо якості нафти та/або нафтопродуктів працівники лабораторії мають керуватись чинними нормативними документами.

5.13 На підприємствах, які не мають власних випробувальних лабораторій, оцінювання якості під час приймання, зберігання і відпуску нафти та/або нафтопродуктів за окремими показниками дозволяється здійснювати за допомогою експрес-методів. Результати, отримані з використанням нестандартизованих експрес-методів, не приймаються для оформлення паспортів якості і не мають підстави для визнання нафти та/або нафтопродуктів, що відповідають вимогам нормативних документів. Результати випробувань записуються в Журнал реєстрації випробувань нафтопродуктів із застосуванням експрес-методів, у якому повинен бути передбачений перелік показників, за якими проводилися випробування нестандартизованими експрес-методами, та підпис виконавця випробувань. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника і печаткою підприємства.

У разі встановлення нестандартності нафтопродукту за результатами випробувань з використанням нестандартизованих експрес-методів випробування проби нафтопродукту виконують в акредитованій у встановленому порядку випробувальній лабораторії.

6.1 Контролювання якості під час приймання нафти та/або нафтопродуктів

6.1.1 Перед поданням транспортних засобів під зливання товарний оператор (або інша відповідальна особа) зобов'язаний проконтролювати справність і чистоту технологічного обладнання, якість підготовки (зачищення) резервуарів, призначених для приймання нафти або нафтопродуктів. Приймання нафтопродукту на однойменний залишок у резервуарі, що не відповідає вимогам нормативних документів, заборонено.

Приймання дизельного палива різних марок і видів (за масовою часткою сірки) проводиться в окремі резервуари. У разі приймання дизельного палива на залишок дизельного палива іншої марки та/або виду (за масовою часткою сірки) проводяться лабораторні випробування проби суміші дизельних палив. За результатами випробувань приймається рішення стосовно необхідності проведення перерахування залишку або прийнятого дизельного палива в іншу марку або вид дизельного палива, про що складається акт, у якому вказується причина перерахування.

Указана господарська операція повинна бути відображена в бухгалтерському і складському обліку суб'єкта господарювання у відповідності до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

6.1.2 З прибуттям транспортних засобів оператор (або інша відповідальна особа) зобов'язаний:

- порівняти номери та назви транспортних засобів з номерами та назвою, зазначеною в транспортних документах;

- перевірити наявність та цілісність пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) (у разі пломбування транспортних засобів вантажовідправником), чистоту нижніх зливних пристроїв транспортних засобів, наявність маркування на тарі з нафтопродуктами, відповідність маркування відвантажувальним документам та справність тари;

- перевірити наявність, повноту і правильність заповнення паспортів якості і копій сертифікатів відповідності (на продукти, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні) і перевірити дані паспортів якості на відповідність вимогам нормативних документів.

6.1.3 У разі виявлення будь-яких порушень під час огляду транспортних засобів і тари, що надійшли, та перевірки супровідних документів і якості доставлених нафти та/або нафтопродуктів товарний оператор або інша відповідальна особа зобов'язаний повідомити про це негайно керівника підприємства або вповноважену ним особу.

За відсутності паспорта якості допускається приймання нафти та/або нафтопродукту лише до окремих зачищених резервуарів або на залишок однойменного нафтопродукту після встановлення відповідності його якості вимогам нормативних документів на підставі результатів лабораторних випробувань.

6.1.4 Перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно:

- відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділу 4.2 цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань;

- перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок;

- зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою N 3-НК і провести приймально-здавальні випробування;

- порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту;

- записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

6.1.5 Після зливання нафтопродукту в резервуар на залишок нафтопродукту тієї самої марки після двогодинного відстоювання відібрати сукупну пробу і провести контрольні випробування. Випробування проводяться з метою уникнення випадків псування якості нафтопродуктів у процесі їх перекачування технологічними трубопроводами.

6.1.6 У разі встановлення невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів, що надійшли, вимогам нормативних документів вантажоодержувач зупиняє подальше приймання і складає акт, у якому зазначає кількість нестандартної продукції і перелік показників якості, згідно з якими встановлено невідповідність якості вимогам нормативних документів. Допускається, до приїзду представника вантажовідправника, приймання нафти та/або нафтопродукту, які за якістю не відповідають вимогам нормативних документів, до окремих зачищених резервуарів (за наявності акта на зачищення резервуара).

6.1.7 У разі встановлення невідповідності якості нафти та/або нафтопродукту вантажоодержувач зобов'язаний:

- забезпечити умови збереження нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, які дають змогу запобігти погіршенню якості і можливості змішування з іншими однорідними продуктами;

- викликати для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні двостороннього акта представника виробника (вантажовідправника, постачальника) телеграмою за формою N 13-НК.

6.1.8 У повідомленні про виклик має бути зазначено:

- група (клас, тип) і види нафти або найменування, марка та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, дата його відвантаження, номер транспортного документа і показники якості, за якими нафта та/або нафтопродукт не відповідають вимогам нормативного документа;

- дата і час, на який призначено приймання нестандартного продукту;

- кількість нестандартного продукту.

6.1.9 Повідомлення про виклик представника вантажовідправника має бути передано не пізніше 24 годин від моменту початку одержання нафти та/або нафтопродукту, якщо більшого терміну не обумовлено договором поставки (або іншим договором).

6.1.10 Представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем в одному населеному пункті, має прибути за викликом одержувача не пізніше наступного дня після отримання повідомлення, якщо угодою не зазначено іншого терміну прибуття.

6.1.11 Представник вантажовідправника, який перебуває з вантажоодержувачем в різних населених пунктах, має не пізніше наступного дня після отримання повідомлення про виклик від вантажоодержувача сповістити останнього телеграфом або факсимільним зв'язком про направлення свого представника для участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів, що за якістю не відповідають вимогам нормативних документів. Неотримання у зазначений термін відповіді на виклик надає право одержувачу здійснити приймання нестандартної продукції до завершення терміну прибуття представника вантажовідправника.

6.1.12 Представник вантажовідправника, який перебуває з вантажоодержувачем в різних населених пунктах, має прибути не пізніше триденного терміну після отримання виклику, за винятком випадків, коли для прибуття автотранспортом необхідно більше часу (у такому разі термін для прибуття дорівнює часу, необхідному для безпечного приїзду автотранспортом), якщо іншого терміну не обумовлено договором поставки (або іншим договором). Представник вантажовідправника діє за дорученням на право участі у визначенні якості нестандартних нафти або нафтопродуктів, що надійшли.

6.1.13 Вантажовідправник може вповноважити на участь у прийманні нафти або нафтопродуктів за якістю інших осіб. У цьому разі доручення видається на довірену особу.

6.1.14 У разі неприбуття представника вантажовідправника за викликом вантажоодержувача у зазначений термін приймання нафти та/або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежного експертного підприємства, якщо таке погоджене в договорі поставки (або іншому договорі). У разі, якщо незалежного експертного підприємства у договорі поставки (або іншому договорі) не зазначено, приймання нафти або нафтопродукту здійснюється самостійно. Випробування на відповідність показників якості вимогам нормативного документа на нафту та/або нафтопродукти виконуються в акредитованій або атестованій у встановленому порядку випробувальній лабораторії.

6.1.15 Для участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю мають призначатись особи, компетентні за родом діяльності, освітою, досвідом роботи з питань контролювання їх якості.

6.1.16 У представника вантажовідправника має бути доручення, оформлене у відповідності до чинного законодавства України.

6.1.17 Особи, які залучаються вантажоодержувачем для участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю, зобов'язані суворо дотримуватись вимог цієї Інструкції, нормативних документів, умов договорів, на підставі яких здійснювалось їх постачання, а також засвідчувати власним підписом лише факти, установлені за їх участю. Запис в акті даних, що не встановлено безпосередньо учасниками приймання, не допускається. Приймання продукту проводиться за обов'язковою участю матеріально відповідальної особи підприємства-вантажоодержувача.

6.1.18 Для визначення фактичної якості нафти та/або нафтопродукту здійснюється відбирання проб у відповідності до вимог ДСТУ 4488. Сукупні проби поділяються на три частини, що опечатуються або пломбуються і споряджаються етикетками з підписами осіб, які брали участь у їх відбиранні. Про відбирання проб складається акт за підписами всіх осіб, які брали у цьому участь. Перша (для випробувань в обсязі контрольних випробувань) і друга (арбітражна) проби направляються до акредитованої (атестованої) у встановленому порядку випробувальної лабораторії для випробувань на відповідність якості нафти та/або нафтопродукту вимогам нормативного документа, а третя (арбітражна) - залишається на підприємстві.

6.1.19 За даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою N 14-НК, у якому має бути вказано:

- назва вантажоодержувача нафти та/або нафтопродукту і його місцезнаходження;

- номер і дата складання акта, місце приймання нафти та/або нафтопродукту, час початку і завершення приймання. У разі, коли приймання здійснено з порушенням термінів, в акті зазначається причина затримки і час її виникнення;

- прізвище, ім'я та по батькові осіб, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродукту за якістю, місце їх роботи, посади, дата і номер довіреності (доручення) представника на приймання продукції за якістю, а також довідка про ознайомлення цих осіб з порядком приймання продукції, установленим цією Інструкцією;

- найменування і місцезнаходження вантажовідправника;

- дата і номер телеграми про виклик представника вантажовідправника;

- номер і дата договору про поставку нафти та/або нафтопродуктів, рахунку-фактури, транспортного документа (накладної, коносамента тощо) і паспорта якості;

- дата надходження нафти та/або нафтопродукту до станції призначення, час видачі вантажоодержувачу вантажу органом транспорту, час відкриття опломбованих транспортних засобів;

- номер і дата складання комерційного акта, якщо такий складено під час отримання нафти та/або нафтопродуктів від органів транспорту;

- умови зберігання нафти та/або нафтопродуктів на складі вантажоодержувача до складання акта;

- стан тари на момент огляду, стан зовнішнього маркування тари, а також кількість (маса) нестандартної продукції;

- за чиїми пломбами (ЗПП вантажовідправника чи транспортувальника) відвантажено й отримано нафту та/або нафтопродукти, їх справність, наявність відтисків, відповідність фактичних відтисків на пломбах відтискам, зазначеним у транспортних документах;

- відомості про відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів, номер і дата акта відбирання проб і надання проб до відповідної випробувальної лабораторії на випробування;

- номер і назва нормативних документів, згідно з якими здійснювалось контролювання якості нафти та/або нафтопродуктів;

- висновки випробувальної лабораторії щодо можливості доведення до відповідної якості (виправлення) нафтопродукту або переведення його до іншої марки з посиланням на нормативний документ;

- інші відомості, які на думку осіб, що беруть участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю, необхідно зазначити в акті.

6.1.20 Акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою N 14-НК підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

6.1.21 У разі виникнення суперечностей між вантажовідправником і вантажоодержувачем стосовно результатів випробувань проб нафти та/або нафтопродукту випробування проводяться в нейтральній випробувальній лабораторії, яку обирають за згодою сторін.