• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про регулювання містобудівної діяльності

Верховна Рада України  | Закон від 17.02.2011 № 3038-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 17.02.2011
  • Номер: 3038-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 17.02.2011
  • Номер: 3038-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Абзац перший частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок.
( Абзац другий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 155-IX від 03.10.2019 )( Частина друга статті 19 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 )
3. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.
( Частина третя статті 19 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 )
4. Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
( Пункт 10 частини четвертої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).
( Частину четверту статті 19 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
5. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
6. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
7. Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
( Частина сьома статті 19 в редакції Закону № 319-VIII від 09.04.2015 )
8. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.
Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.
( Частина восьма статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012; в редакції Закону № 155-IX від 03.10.2019 )
9. Детальний план території не підлягає експертизі.
10. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
Стаття 20. Архітектурно-містобудівні ради
1. Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
2. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
3. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.
( Абзац перший частини третьої статті 20 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 )
У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.
( Абзац другий частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012 )
Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.
4. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам’яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.
5. Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об’єктів за зверненням замовників таких проектів.
Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.
Стаття 21. Громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів
1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
3. Замовники містобудівної документації зобов’язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
7. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи замовника містобудівної документації;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об’єднань та спілок, архітектори, науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).
Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.
У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
8. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.
9. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.
10. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2354-VIII від 20.03.2018 )
Стаття 22. Містобудівний кадастр
1. Містобудівний кадастр - державна або комунальна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.
( Абзац перший частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 199-IX від 17.10.2019, № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.
2. Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру, та іншими суб’єктами, визначеними цим Законом.
( Абзац перший частини другої статті 22 в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
Типове положення про службу містобудівного кадастру затверджується Кабінетом Міністрів України.
Містобудівний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" .
( Частину другу статті 22 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
3. Формування містобудівного кадастру здійснюється з використанням таких джерел:
1) державні геоінформаційні ресурси;
2) цифрові масиви профільних геопросторових даних, які містяться у затвердженій містобудівній та проектній документації, матеріалах завершеного будівництва;
3) бази даних юридичних і фізичних осіб, порядок використання яких визначається законом.
4. Профільні геопросторові дані не пізніше 30 робочих днів після затвердження містобудівної документації вносяться до містобудівного кадастру відповідного рівня.
5. Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт, забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
6. Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом.
Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб’єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.
7. Порядок ведення та структура містобудівного кадастру, порядок надання інформації з містобудівного кадастру визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Фінансування робіт із створення та ведення містобудівного кадастру здійснюється за рахунок відповідних бюджетів, міжнародної технічної та/або поворотної або безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій.
( Статтю 22 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
Стаття 22-1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва
( Щодо застосування статті 22-1 див. пункт 2 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019 )
1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.
2. Електронна система складається з:
1) Реєстру будівельної діяльності;
2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет);
3) порталу електронної системи.
Невід’ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
У електронній системі використовуються класифікатори, довідники, словники та бази даних, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, а також державні та галузеві класифікатори, довідники, словники та бази даних, які ведуться іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Для забезпечення ідентифікації місця розташування об’єкта будівництва у електронній системі використовується словник вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об’єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
3. Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування електронної системи.
4. Технічним адміністратором електронної системи (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що містяться в електронній системі, забезпечує надання та анулювання доступу до електронної системи, проводить навчання роботі з електронною системою.
Заходи, визначені абзацом другим цієї частини, здійснюються технічним адміністратором відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права".
5. Електронна система створюється та функціонує за такими принципами:
1) автоматизації процесів створення, прийняття, збирання, накопичення, обробки, обліку та надання інформації (даних) у сфері будівництва;
2) доступності та зручності отримання послуг у сфері будівництва;
3) прозорості надання адміністративних послуг у сфері будівництва;
4) обов’язковості внесення до електронної системи інформації (даних), визначеної частиною першою статті 22-2 цього Закону, змін до неї;
5) відкритості та доступності інформації (даних) електронної системи, у тому числі доступності через визначені Кабінетом Міністрів України інші державні інформаційні системи;
6) презумпції достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі;
7) гарантування державою в особі держателя електронної системи об’єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності інформації (даних), яка міститься в електронній системі, від несанкціонованих змін;
8) відповідальності суб’єктів, що здійснюють внесення інформації (даних) до електронної системи, за достовірність та повноту внесених даних;
9) законності одержання, зберігання, обробки та поширення інформації (даних), яка міститься в електронній системі;
10) автоматизованої фіксації в електронній системі всіх дій будь-яких осіб з інформацією (даними), яка міститься в електронній системі;
11) розподільного зберігання даних, що містяться в електронній системі, для забезпечення їх цілісності.
6. Електронна система створюється з використанням програмного забезпечення, яке забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, у тому числі Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Єдиним реєстром з оцінки впливу на довкілля, Єдиним державним реєстром судових рішень, Єдиним державним реєстром виконавчих документів, Державним реєстром нерухомих пам’яток України, Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю). Програмне забезпечення електронної системи повинно забезпечувати можливість електронної інформаційної взаємодії у режимі реального часу з електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційні ресурси органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів надання вихідних даних, саморегулівних організацій.
Електронна інформаційна взаємодія електронної системи з електронними інформаційними системами та мережами (крім Єдиного державного реєстру судових рішень) здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Електронна інформаційна взаємодія електронної системи з Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, спільно з Державною судовою адміністрацією України.
7. Програмне забезпечення електронної системи повинно забезпечувати розподільне зберігання даних про метадані документів та відомостей, що внесені до електронної системи, з метою підтвердження їх походження, цілісності та достовірності.
Дані можуть зберігатися в:
центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства;
державному унітарному підприємстві, яке віднесене до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства;
саморегулівних організаціях у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергетичної ефективності.
Дані можуть зберігатися також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування та державних підприємствах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
8. Програмне забезпечення електронної системи є об’єктом права державної власності. Майнові права на програмне забезпечення належать державі в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
9. До електронної системи не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.
10. Відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
Доступ до проектної документації на будівництво об’єктів здійснюється у режимі читання без можливості копіювання із застереженням, що така проектна документація є об’єктом авторського права відповідно до розділу VI Закону України "Про архітектурну діяльність" .
Доступ до відомостей, що містяться в електронній системі, через портал електронної системи та через державні інформаційні системи, визначені Кабінетом Міністрів України, здійснюється безоплатно.
Доступ до відомостей, що містяться в електронній системі, шляхом взаємодії прикладного програмного інтерфейсу електронної системи та інформаційних/інформаційно-телекомунікаційних систем приватної форми власності здійснюється на платній основі. Розмір такої плати встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Публічна інформація з електронної системи у формі відкритих даних підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" .
11. Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, є недостовірними і були внесені до неї, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або повинна була знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, не внесені до неї, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або повинна була знати ці відомості.
12. Інформація та документи, отримані за допомогою програмного забезпечення електронної системи в паперовій та електронній формах, мають однакову юридичну силу.
13. У разі виявлення заявником помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у відомостях електронної системи, допущеної суб’єктом, який вносив відомості до електронної системи, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це такого суб’єкта. Суб’єкт, який вносив відомості до електронної системи, у день отримання повідомлення перевіряє відповідність відомостей електронної системи інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та якщо факт невідповідності підтверджено - виправляє допущену помилку.
У разі виявлення суб’єктом, який вносив відомості до електронної системи, помилки, допущеної у відомостях електронної системи, зазначений суб’єкт у одноденний строк виправляє допущену помилку та повідомляє про це заявника в паперовій або електронній формі через електронний кабінет (у разі його наявності) чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є заявник та суб’єкт надання відповідної послуги.
Виправлення помилок, допущених у відомостях електронної системи внаслідок наявності помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.
Виправлення помилок у відомостях електронної системи може здійснюватися також на підставі судового рішення.
14. Державні органи, у тому числі Державна судова адміністрація України та суди, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, державні реєстратори, нотаріуси, безоплатно отримують відомості з електронної системи з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через електронну систему в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, або шляхом організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (крім Єдиного державного реєстру судових рішень). Організація електронної інформаційної взаємодії електронної системи з Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, спільно з Державною судовою адміністрацією України.
( Закон доповнено статтею 22-1 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
Стаття 22-2. Реєстр будівельної діяльності
( Щодо застосування статті 22-2 див. пункт 2 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019 )
1. Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації:
1) містобудівних умов та обмежень;
2) завдання на проектування та технічних умов (у тому числі договорів про надання технічних умов, укладених відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" , у разі їх укладення через електронний кабінет);
3) інформації про ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
4) інформації про професійну атестацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем;
5) інформації про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів;
6) інформації про об’єкти будівництва та закінчені будівництвом об’єкти, у тому числі:
будівельні паспорти забудови земельної ділянки;
проектну документацію на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, затверджену в установленому порядку;
відомості про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктам будівництва та закінченим будівництвом об’єктам;
погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";
результати оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (в частині збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку такої інформації);
енергетичні сертифікати об’єктів будівництва та будівель згідно з Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі договори про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);
результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі договори про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);
документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;
ідентифікатори об’єктів будівництва та закінчених будівництвом об’єктів;
документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна) (у тому числі договори про проведення технічної інвентаризації, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);
паспорти об’єктів будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації об’єктів відповідно до статті 39-2 цього Закону;
звіти про результати обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі договори про обстеження інженерних систем будівлі, укладені відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);
фотокартки об’єктів будівництва;
результати контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів;
інформація та документи, подані фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами в електронній формі для отримання послуг у сфері будівництва;
7) відомостей про саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та делегування їм повноважень на проведення професійної атестації, про саморегулівні організації у сфері енергетичної ефективності;
8) контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних кодексів усталеної практики, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
9) відомостей про державний архітектурно-будівельний нагляд;
10) статистичних даних.
В електронній системі може забезпечуватися створення, збирання, накопичення, обробка, захист, облік іншої інформації, визначеної Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
2. З використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії:
1) містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень;
2) технічні умови, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування чи анулювання технічних умов, змін до них;
3) ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, зміни до неї (у тому числі зміни до переліку видів робіт), відмова у її наданні, переоформлення, відмова в переоформленні, анулювання ліцензії;
4) кваліфікаційний сертифікат виконавця робіт, зміни до нього, рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката та позбавлення кваліфікаційного сертифіката; кваліфікаційні атестати енергоаудитора та фахівця з обстеження інженерних систем, зміни до них, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата;
5) будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні;
6) погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм та повідомлення про відмову в їх погодженні;
7) енергетичні сертифікати об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
8) звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;
9) дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього, повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
10) сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, повідомлення про відмову в його наданні;
11) інвентаризаційна справа, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень), зміни до них;
12) паспорт об’єкта будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації відповідно до статті 39-2 цього Закону;
13) звіти про результати обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
14) присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об’єкта будівництва та об’єкта нерухомого майна;
15) реєстрація саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергетичної ефективності та скасування їх реєстрації;
16) делегування саморегулівній організації повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, та припинення таких повноважень;
17) реєстрація будівельних норм;
18) направлення на проведення перевірки, акт про недопущення до проведення перевірки при здійсненні архітектурно-будівельного нагляду, документи, які складаються за результатами здійснення архітектурно-будівельного нагляду (довідки, акти, приписи, рішення).
З використанням електронної системи можуть створюватися інші електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюватися інші дії, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
Оригіналом документів, визначених цією частиною, є їх примірник в електронній формі, виготовлений за допомогою Реєстру будівельної діяльності.
Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.
Якщо документи та дії потребують погодження з відповідними посадовими особами та/або юридичними особами, таке погодження здійснюється в електронній формі за допомогою електронної системи.
Документи, визначені цією частиною, набирають чинності, а дії вважаються проведеними з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом особи, яка їх створила, якщо інше не визначено цією частиною.
Документи, визначені цією частиною, що потребують затвердження розпорядчим документом, набирають чинності з моменту їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом керівника відповідного органу в день видання відповідного розпорядчого документа або колегіального рішення.
Документи, визначені цією частиною, що потребують затвердження колегіальним рішенням, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої відповідним органом, у день видання відповідного розпорядчого документа або колегіального рішення.
Документи/дії, визначені цією частиною, створюються/проводяться шляхом внесення запису до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі. Документи/дії, створені/здійснені без використання Реєстру будівельної діяльності, є недійсними (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю).
Документи, які містять відомості, що становлять державну таємницю, виготовляються у паперовій формі з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю".
Перелік відомостей, які містяться у документах, визначених цією частиною (крім містобудівних умов та обмежень), та заявах про їх видачу, затверджується Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
3. Документи та інформація за результатами проведення дій, визначених частиною другою цієї статті (крім інвентаризаційних справ та матеріалів технічної інвентаризаці5ї), доводяться до відома заявника у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.
4. Документи, створені за допомогою Реєстру будівельної діяльності, у паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.
5. Відомості про документи, визначені пунктами 3, 9 та 10 частини другої цієї статті, передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день створення таких документів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
6. Замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, суб’єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є користувачами електронної системи, несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей/надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності.
( Закон доповнено статтею 22-2 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 )
Стаття 22-3. Електронний кабінет
( Щодо застосування статті 22-3 див. пункт 2 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019 )
1. Електронний кабінет є компонентом електронної системи, який забезпечує електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг.
Електронний кабінет призначений для:
1) подання та отримання документів у електронній формі, пов’язаних з:
ліцензуванням господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
проведенням професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури; професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем;
внесенням відомостей про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, до Реєстру будівельної діяльності;
отриманням будівельного паспорта;
отриманням вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов (у тому числі укладенням договорів про надання технічних умов відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
експертизою проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі укладенням договорів про проведення експертизи проектної документації на будівництво відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
оцінкою впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";
отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
погодженням обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";
сертифікацією енергетичної ефективності об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
технічною інвентаризацією об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень) (у тому числі укладенням договорів про проведення технічної інвентаризації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
обстеженням та паспортизацією об’єктів відповідно до статті 39-2 цього Закону;
присвоєнням, зміною, коригуванням, анулюванням адреси об’єкта нерухомого майна;
обстеженням інженерних систем будівлі згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі укладенням договорів про обстеження інженерних систем будівлі відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги");
реєстрацією саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та делегуванням саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності повноважень на проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури;
реєстрацією саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності;
реєстрацією будівельних норм;
2) перевірки повноти та достовірності інформації, що міститься в заявах, повідомленнях, деклараціях та інших документах, які подаються для надання адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронними інформаційними системами, що становлять інформаційний ресурс держави;
3) завантаження фотокарток об’єктів будівництва у визначеному форматі та нагадування про необхідність їх завантаження;
4) завантаження результатів контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів;
5) перегляду заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;
6) оплати послуг, визначених пунктом 1 цієї частини, та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу;
7) повідомлення виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, про залучення їх замовником у якості осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд відповідно до закону, а також отримання від виконавців робіт (послуг) заперечення щодо такої інформації;
8) направлення заяв до уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, отримання повідомлень та документів від цих органів, у тому числі заяв та повідомлень про скасування містобудівних умов та обмежень, припинення права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зупинення підготовчих та будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, анулювання та поновлення дозволу на виконання будівельних робіт, повідомлень про здійснення заходів з контролю, отримання документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду;
9) листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органу ліцензування, експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичних осіб, які надають технічні умови, уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівців з обстеження інженерних систем, саморегулівних організацій у сфері архітектури та у сфері енергоефективності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан їх розгляду та результати їх розгляду;