Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Частину другу статті 259 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) викласти у такій редакції:

"Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування".

2. Статтю 15 Закону України "Про товарну біржу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 10, ст. 139; 1993 р., N 11, ст. 83; 2003 р., N 30, ст. 247) доповнити частинами шостою - дев'ятою такого змісту:

"Не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Для цілей цього Закону:

партією товару вважається визначена кількість (але не менше двох одиниць) однорідних товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товарно-супровідним документом;

уживаними товарами вважаються товари, що були у користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу згідно із законом, а також будь-який капітальний актив, що був прийнятий в експлуатацію до його продажу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні та має загальний наземний пробіг до 6 000 кілометрів;

б) судно - те, що вперше реєструється в Україні та пройшло не більше 100 годин після першого введення такого судна в експлуатацію;

в) літальний апарат - той, що вперше реєструється в Україні та має налітний час до такої реєстрації, що не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Визначення капітального активу (факт прийняття його в експлуатацію), а також визначення однорідних товарів містяться у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. У Законі України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 15, ст. 84; 2003 р., N 30, ст. 247, N 33-34, ст. 267; 2005 р., N 10, ст. 187, NN 17-19, ст. 267; 2009 р., N 18, ст. 247, N 38, ст. 536; 2010 р., N 24-25, ст. 263):

1) статтю 10 доповнити пунктом 19 такого змісту:

"19) при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування";

2) у частині першій статті 11:

доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки";

пункт 2 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"додержанням з метою перевірки дотримання податкового законодавства про працю суб'єктами господарювання незалежно від форми власності";

3) у статті 11-1 :

у частині десятій цифри "20" замінити цифрами "30", а цифри "10" - цифрами "20";

у частинах одинадцятій та дванадцятій цифри "10" замінити цифрами "15", а цифру "5" - цифрами "10";

у частині тринадцятій цифру "5" замінити цифрами "10", а слова та цифру "а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні" виключити;

після частини тринадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Проведення планової або позапланової виїзної перевірки може бути зупинено на термін не більше 30 робочих днів за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, з подальшим її поновленням на невикористаний строк".

У зв'язку з цим частини чотирнадцяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами п'ятнадцятою - сімнадцятою;

4) у пунктах 1 та 2 частини першої статті 11-2 слова "дата закінчення" замінити словом "тривалість".

4. Статтю 35 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121) доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.

Податковий орган має право на проведення позачергової перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством".

9. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181 із наступними змінами):

пункт 6.1 статті 6 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону";

2) підпункт 11.3.6 пункту 11.3 статті 11 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Дата збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитних операцій визначається з урахуванням положень пункту 22.15 статті 22 цього Закону".

У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п'ятим;

3) у статті 12:

підпункт 12.1.1 доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"Норми цього підпункту не поширюються на проценти, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення валових витрат згідно з пунктом 12.2 цієї статті";

пункт 12.2 викласти в такій редакції:

"12.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами

12.2.1. Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.

12.2.2. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати:

для комерційних банків - 20 відсотків (на період до 1 січня 2011 року - 40 відсотків, на період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2012 року - 30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 12.2.1, а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду;

для небанківських фінансових установ - розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 10 відсотків суми боргових вимог, а саме сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду. До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном "основна діяльність" слід розуміти операції, визначені відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

12.2.3. У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду.

12.2.4. Порядок і джерела створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються окремим законом";

пункт 12.3 доповнити підпунктом 12.3.13 такого змісту:

"12.3.13. За рахунок створеного банком страхового резерву відшкодовується заборгованість позичальника, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України";

4) останнє речення абзацу третього пункту 16.4 статті 16 замінити двома реченнями такого змісту:

"Платник податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше ста мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати на адресу податкового органу фінансовий звіт у терміни, встановлені законодавством для його подання. Відповідальність за неподання фінансової звітності зазначеними суб'єктами встановлюється згідно із законодавством";

5) у статті 22:

включити пункт 22.4 такого змісту:

"22.4. У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом";

пункти 22.14 та 22.15 викласти у такій редакції:

"22.14. Для визначення доходів або витрат платника податку від зменшення (збільшення) страхових резервів починаючи з початку звітного (податкового) періоду, в якому набирає чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким цей пункт викладено у новій редакції, розраховується сума страхових резервів, сформованих відповідно до пункту 12.2 статті 12 цього Закону в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

При цьому коригування суми валових витрат (доходів) у зв'язку із створенням та використанням страхових резервів, сформованих до 1 січня 2010 року, не здійснюється.

22.15. Доходи від кредитних операцій банків, нараховані за період з 1 січня 2009 року, але не отримані станом на 1 січня 2010 року, включаються до складу валового доходу банку на дату їх фактичного отримання.

Норми зазначеного пункту не застосовуються у разі, якщо доходи від кредитних операцій банків, нараховані за період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2010 року, включені до складу валового доходу протягом 2009 року";

включити пункт 22.17 такого змісту:

"22.17. Установити, що починаючи з 1 січня 2011 року платник податку - підприємство (крім банків та інших фінансових установ), доходи якого, а саме: чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи та надзвичайні доходи за річною фінансовою звітністю за попередній рік, становлять сто мільйонів гривень і більше, веде бухгалтерський облік тимчасових та постійних податкових різниць, визначених за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України".

13. У статті 11 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 2; 2009 р., N 29, ст. 389):

1) перше речення частини першої доповнити словами "якщо інше не передбачене цим Законом":

2) після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Громадяни України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку у консульській установі України, у разі відвідання України мають право тимчасово під зобов'язання про зворотнє вивезення ввезти один власний транспортний засіб, який класифікується у товарній позиції 8703 (крім товарної позиції 8703 - 10) згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТЗЕД) , та причеп до нього (за умови ввезення разом з транспортним засобом), який класифікується у товарній підпозиції 8716 - 10 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року, без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів.

Такий транспортний засіб:

а) може бути ввезений за наявності документів, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу на території іноземної країни, яка підтверджує право власності на нього та дозволяє його експлуатацію, за наявності страхового договору з цивільної відповідальністю перед третьою особою, що поширюється на території України;

б) не може використовуватися для цілей підприємницької (господарської) діяльності в Україні, в тому числі надаватися в оренду або передаватися за довіреністю у користування іншим особам.

Відповідальність за невивезення за митний кордон України транспортних засобів, що були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотнє вивезення у строк, зазначений у зобов'язанні про зворотнє вивезення, установлюється Митним кодексом України".

У зв'язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами п'ятою - дев'ятою.

14. У Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 46, ст. 345 із наступними змінами):

1) абзац другий преамбули після слів "не поширюється на" доповнити словами "роздрібну торгівлю винами столовими";

2) у статті 15:

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише виробниками тютюнових виробів, які мають ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами".

У зв'язку з цим частини другу - тридцять сьому вважати відповідно частинами третьою - тридцять восьмою;

після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями".

У зв'язку з цим частини дванадцяту - тридцять восьму вважати відповідно частинами тринадцятою - тридцять дев'ятою;

у частині тринадцятій слова "на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) - 780 гривень на кожне місце торгівлі" виключити;

після частини тринадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування".

У зв'язку з цим частини чотирнадцяту - тридцять дев'яту вважати відповідно частинами п'ятнадцятою - сороковою;

у частині п'ятнадцятій слова "на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) - 780 гривень на кожне місце торгівлі" виключити;

після частини тридцять п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі".

У зв'язку з цим частини тридцять шосту - сорокову вважати відповідно частинами тридцять сьомою - сорок першою;

3) у статті 15-2:

назву і текст статті після слів "слабоалкогольних напоїв" доповнити словами "вин столових";

пункт 1 частини першої доповнити словами "крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях";

4) у статті 15-3:

назву і текст статті після слів "слабоалкогольних напоїв" доповнити словами "вин столових";

пункт 3 частини першої доповнити словами "крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв";

частину сьому викласти в такій редакції:

"Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій";

у частині восьмій слова "сухих і" виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту 1 пункту 6 в частині збільшення ставок акцизного збору на пиво з солоду (солодове), підпункту 3 пункту 11, які набирають чинності з 1 липня 2010 року, підпунктів 1 і 2 пункту 11, які набирають чинності з 1 січня 2011 року, пунктів 8 і 9, які набирають чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, пункту 10, який набирає чинності з першого числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон, пункту 12 розділу І, який набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон.

2. На часткову зміну положень Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92 "Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 82 із наступними змінами) виробники або імпортери можуть подати у місяці, в якому опубліковано цей Закон, нову декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни, включаючи останній робочий день цього календарного місяця.

3. З дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупинити дію підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2008 р., NN 5-8, ст. 78, N 27-28, ст. 253).

З дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується в такій редакції:

"б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".

4. До 1 січня 2012 року встановлені цим Законом ставки акцизного збору на спирт етиловий, алкогольні напої та тютюнові вироби не підлягають збільшенню, крім випадків, передбачених статтею 2 Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" та статтею 8-2 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої".

5. Кабінету Міністрів України розробити та забезпечити реалізацію комплексу заходів із запобігання контрабандному ввезенню та виробництву фальсифікованих підакцизних товарів.

6. Кабінету Міністрів України забезпечити розробку та введення в дію національних стандартів на нафтопродукти, на які встановлено акцизний збір згідно з законом, і скасувати державну реєстрацію всіх технічних умов, виданих раніше на вищезазначену продукцію.

7. Національному банку України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом установити коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями банків в іноземній валюті позичальникам, які не мають джерел надходження валютної виручки, за заборгованістю, яка визнана стандартною, субстандартною або такою, що перебуває під контролем, за методикою, встановленою для банків Національним банком України, у розмірі не більше 3 відсотків.

8. Закон України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 19, ст. 272, N 43-44, ст. 493; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 3, ст. 31; 2008 р., NN 5-8, ст. 78, N 27-28, ст. 253; 2010 р., N 24-25, ст. 263) визнати таким, що втратив чинність.

9. Установити, що у 2010 році нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, а також порядок застосування коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат визначаються з урахуванням норм статей 9, 82 та пункту 8 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік". При цьому не застосовуються коефіцієнти, що встановлені статтею 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод, які входять до складу напоїв, які встановлені цим Законом, та нормативів платежів за користування надрами для видобування доломіту, піску формувального, сировини високоглиноземної, за винятком глин (кіаніту (дистену), силіманіту, ставроліту), вапняку (флюсового), які встановлені у додатку 1 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

10. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

11. Кабінету Міністрів України у межах повноважень, визначених Законом України "Про ціни і ціноутворення", забезпечити надходження встановлених акцизних зборів без підвищення роздрібних цін на товари та послуги.