• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про систему гарантування вкладів фізичних осіб

Верховна Рада України  | Закон від 23.02.2012 № 4452-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.02.2012
  • Номер: 4452-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.02.2012
  • Номер: 4452-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Частину шосту статті 36 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
7) обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності або передання такого об’єкта за актом приймання-передачі довірчому засновникові у випадках, встановлених законом.
( Частину шосту статті 36 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )
Зобов’язання банку, передбачені пунктами 2, 6 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
( Абзац дев'ятий частини шостої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1586-VII від 04.07.2014, № 629-VIII від 16.07.2015 )( Абзац десятий частини шостої статті 36 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
7. Виконавча дирекція Фонду має право прийняти рішення про незастосування обмежень, встановлених пунктами 1 і 5 частини п’ятої цієї статті, до зобов’язань (крім зобов’язань перед пов’язаними з банком особами) системно важливого банку, віднесеного Національним банком України до категорії неплатоспроможних (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1цього Закону).
У разі якщо інформація про проведені операції свідчить про перевищення фактичних залишків на рахунках клієнтів або встановлених лімітів після дати відчуження/передачі, приймаючий/перехідний банк набуває право вимоги до відповідного клієнта, а клієнт набуває зобов’язання повернути визначену банком суму коштів.
У разі якщо інформація про проведені операції свідчить про те, що зобов’язання приймаючого/перехідного банку перед клієнтом після дати відчуження/передачі є більшими, ніж фактично передані залишки на рахунках, приймаючий/перехідний банк набуває зобов’язання повернути відповідну суму коштів клієнту, а клієнт набуває право вимоги до приймаючого/перехідного банку на таку суму коштів.
( Статтю 36 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
8. Кошти, що надійшли протягом дії тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку, у разі неможливості встановити належного отримувача мають бути повернуті банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення у порядку, встановленому законодавством.
( Статтю 36 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
9. Дія Кодексу України з процедур банкрутства на банки не поширюється.
( Частина дев’ята статті 36 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
10. Протягом періоду виведення банку з ринку та/або ліквідації банку Фонд має право користуватися технічними можливостями такого банку (технічними засобами, серверами, кол-центром, приміщенням тощо) з метою мінімізації своїх витрат.
( Статтю 36 доповнено частиною згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
11. Визнання банку неплатоспроможним є підставою для зупинення на строк запровадження тимчасової адміністрації та/або до дня втрати перехідним банком статусу перехідного банку внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів неплатоспроможного банку та/або перехідного банку, та/або відповідного власника цінних паперів неплатоспроможного банку, крім дій, які здійснюються на вимогу Фонду відповідно до цього Закону. На вимогу Фонду з метою виконання плану врегулювання внесення необхідних змін до системи депозитарного обліку цінних паперів такого банку здійснюється відповідними депозитарними установами невідкладно (негайно).
( Статтю 36 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
12. Відчуження або передача всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого/перехідного банку після затвердження плану врегулювання, що передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктами 2, 3 або 4 частини другої статті 39 цього Закону, здійснюється відповідно до статей 40 і 42 цього Закону з такими особливостями:
1) дозволи, погодження, згоди, отримання яких передбачено законодавством та які є необхідними у процесі відчуження або передачі майна (активів) на користь приймаючої сторони, крім передбачених цим Законом, вважаються отриманими/наданими;
2) вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів з майном (активами) неплатоспроможного банку не застосовуються;
3) положення законодавства щодо обмеження строків внесення інформації до державних реєстрів про права на майно (актив) неплатоспроможного банку (у тому числі щодо накладених обтяжень на таке майно (активи) не застосовуються;
4) положення законодавства про переважне право на придбання частки не застосовуються;
5) приймаючий/перехідний банк, якому відчужені або передані майно (активи) та зобов’язання неплатоспроможного банку, має провести верифікацію та ідентифікацію осіб, майно (активи) та зобов’язання яких передані з неплатоспроможного банку, протягом 180 днів з дня передачі;
6) майно (активи), включене до реєстрів на передачу, але не було відчужене або передане на користь приймаючого/перехідного банку на підставі договору (договорів) (змішаного договору/акта (актів) приймання-передачі), може передаватися на підставі договору (договорів) в управління приймаючому/перехідному банку. У такому разі таке майно (активи) не включається до ліквідаційної маси неплатоспроможного банку протягом строку, визначеного таким (такими) договором (договорами). Приймаючий/перехідний банк, Фонд і неплатоспроможний банк вживають заходів для усунення причин, що перешкоджають відчуженню або передачі майна, та після їх усунення відчужують або передають майно (активи) на користь приймаючого/перехідного банку відповідно до договору (договорів) (змішаного договору), укладеного відповідно до статті 40 цього Закону, або акта (актів) приймання-передачі;
7) отримання приймаючим/перехідним банком дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію у разі передачі майна (активів) та зобов’язань не вимагається.
Положення цієї частини не застосовуються у разі відчуження в подальшому приймаючим/перехідним банком переданого майна (активів).
( Статтю 36 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
13. Обмеження, встановлені частиною третьою, а також пунктами 1, 2 та 4 частини п’ятої цієї статті, не поширюються на процедуру проведення ліквідаційного неттінгу в порядку, встановленому статтею 54- 1 цього Закону.
( Статтю 36 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 37. Повноваження Фонду
( Назва статті 37 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )( Частину першу статті 37 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право:
( Абзац перший частини другої статті 37 в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 1588-IX від 30.06.2021 )
1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду не має права обмежувати або припиняти здійснення:
а) банком операцій у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54- 1 цього Закону;
б) операцій, спрямованих на виконання нетто-зобов’язання, визначеного відповідно до статті 54- 1 цього Закону, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, переданий банком на виконання зобов’язань за такою угодою;
( Пункт 3 частини другої статті 37 в редакції Законів № 361-IX від 06.12.2019, № 738-IX від 19.06.2020 )
4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
( Пункт 4 частини другої статті 37 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 )
5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та/або будь-яких інших осіб стосовно банку та визнання банку потерпілим, а також заявляти від імені та в інтересах банку цивільні позови про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку;
( Пункт 6 частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;
( Пункт 7 частини другої статті 37 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;
9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов’язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;
( Пункт 9 частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;
11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
3. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.
Уповноважена особа Фонду має право:
1) призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов’язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю;
2) здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.
( Статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
4. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду:
1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку;
2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов’язкові до виконання працівниками банку;
3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.
5. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень зобов’язаний подавати до Кредитного реєстру Національного банку України інформацію в порядку та обсягах, визначених статтею 67-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", про кредитні операції банків, щодо яких Національним банком України прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, та на постійній основі оновлювати її, а також оновлювати на постійній основі інформацію щодо погашення боргу позичальника, яка міститься у бюро кредитних історій, до якого раніше передавалася інформація банком (за наявності підтвердження такої передачі).
( Статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2277-VIII від 06.02.2018 )
6. Будь-яка особа, яка навмисно перешкоджає доступу Фонду та уповноваженої особи Фонду до банку, його приміщень, засобів зв’язку, операційних систем, активів, книг, записів, документів, несе відповідальність за такі протиправні дії згідно із законодавством України. Правоохоронні органи зобов’язані надавати допомогу Фонду у процесі здійснення тимчасової адміністрації банку на підставі письмового звернення уповноваженої особи Фонду.
( Частина статті 37 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
7. Вжиття будь-якою особою дій, що перешкоджають доступу Фонду та уповноваженої особи Фонду до банку та/або унеможливлюють здійснення тимчасової адміністрації, є підставою для звернення Фонду до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
( Частина статті 37 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Стаття 38. Заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку
1. Фонд зобов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку.
Банк протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації з метою мінімізації своїх витрат зобов’язаний використовувати технічні можливості Фонду (технічні засоби, сервери, кол-центр, приміщення тощо), за умови наявності у Фонду вільних ресурсів.
( Частину першу статті 38 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2180-IX від 01.04.2022 )( Частина перша статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації Фонд здійснює перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року, а правочинів, вчинених (укладених) банком з пов’язаними особами та/або в інтересах пов’язаних осіб, та/або на їх користь, - протягом трьох років до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або процедури ліквідації банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
( Частина друга статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
3. Правочини банку, у тому числі укладені з пов’язаними з банком особами, в якому Фондом здійснюється тимчасова адміністрація та/або процедура ліквідації, є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, узяв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк уклав угоди щодо відчуження чи передачі у користування або придбання чи отримання у користування майна, оплати результатів робіт та/або надання послуг на умовах, які не є поточними ринковими умовами, або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов угоди.
Поточними ринковими умовами не вважаються:
прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших клієнтів;
придбання в особи майна низької якості чи за завищеною ціною;
здійснення інвестиції в цінні папери суб’єкта, яку банк не здійснив би в інше підприємство;
оплата товарів і послуг, наданих особою за цінами, вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;
продаж особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі;
нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком особам, які є меншими, ніж звичайні;
нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від осіб, які є більшими, ніж звичайні;
4) банк здійснив оплату кредитору або виконав вимоги кредитора, строк яких на дату виконання правочину не настав, що спричиняє або може спричинити надання переваг одному кредитору перед іншими в частині задоволення вимог, або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк узяв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо), умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов’язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Положення цього пункту не застосовуються до майна, переданого:
як забезпечення виконання зобов’язань перед Національним банком України;
для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу майна банку з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), кошти для оплати яких надійшли з рахунків, відкритих у цьому самому банку, у тому числі за правочинами про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення;
8) банк уклав правочин з пов’язаною з банком особою або в інтересах пов’язаної з банком особи, або на користь пов’язаної з банком особи з порушенням вимог законодавства, у тому числі недійсність якого встановлена частиною шостою статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність";
9) банк уклав (переоформив) правочини, що призвели до збільшення витрат, понесених Фондом у зв’язку із здійсненням тимчасової адміністрації та/або процедури ліквідації банку, з порушенням норм законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
( Частина третя статті 38 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
4. Фонд:
( Абзац перший частини четвертої статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
5. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, сторона правочину зобов’язана повернути банку майно (кошти), яке (які) вона отримала від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Майно (кошти), отримане (отримані) стороною правочину - пов’язаною з банком особою за нікчемними правочинами, є предметом обтяження. Обтяження речових прав за таким майном (коштами) підлягають державній реєстрації Фондом у встановленому законом порядку до настання обставин, зазначених в абзаці першому цієї частини, або до визнання нікчемного правочину дійсним у порядку, встановленому законом.
( Частина п'ята статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
6. Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
( Частина шоста статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
7. Фонд зобов’язаний забезпечити проведення інвентаризації банківських активів і зобов’язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов’язань неплатоспроможного банку:
( Абзац перший частини сьомої статті 38 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
1) готівки у касі та матеріальних цінностей у сховищі банку;
2) заборгованості за кредитами перед банком, у тому числі наявності забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами;
3) заборгованості за цінними паперами перед банком;
4) заборгованості за зобов’язаннями банку перед кредиторами;
5) вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю (у тому числі наявності забезпечення виконання зобов’язань за такою заборгованістю).
8. Фонд припиняє протягом тимчасової адміністрації у банку здійснення операцій за правочином (у тому числі договором), вчиненим (укладеним) банком з окремим кредитором чи іншою особою, якщо такий правочин (у тому числі договір) спричиняє або може спричинити надання переваги одному кредитору перед іншим в частині задоволення вимог, зокрема за наявності однієї з таких умов:
1) правочин (у тому числі договір), спрямований на забезпечення виконання зобов’язань банку чи третьої особи перед окремим кредитором, вчинений (укладений) до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку;
2) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку;
3) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити задоволення вимог, строк яких на дату виконання правочину (в тому числі договору) не настав, одних кредиторів за наявності невиконаних в установлені строки зобов’язань перед іншими кредиторами;
4) правочин (у тому числі договір) призвів до того, що окремому кредитору надано чи може бути надано перевагу в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації, порівняно з умовами розрахунку з кредитором у черговості, визначеній цим Законом.
Припинення здійснення операцій застосовується до правочину (у тому числі договору), визначеного у цій частині, якщо він укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
Положення цієї частини не поширюються на правочини, зобов’язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54- 1 цього Закону.
( Частину восьму статті 38 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )( Статтю 38 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
9. З метою збереження майна (активів) банку Фонд має право здійснити продаж відокремлених підрозділів банку (у тому числі майна банку, розташованого за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу).
( Статтю 38 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
10. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.
( Статтю 38 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
11. Фонд самостійно або шляхом залучення третіх осіб (за договором) має право проводити дослідження фінансово-господарської діяльності банку, в якому здійснюється тимчасова адміністрація або ліквідаційна процедура, з метою визначення розміру завданої банку шкоди (збитку) пов’язаними з таким банком особами та іншими особами, рішеннями, діями або бездіяльністю яких завдано шкоди (збитку) банку та/або якими прямо або опосередковано отримано майнову вигоду.
( Статтю 38 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 1588-IX від 30.06.2021 )
12. Правочини (у тому числі договори), укладені Фондом або уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) під час тимчасової адміністрації або ліквідації, не є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
( Статтю 38 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 1588-IX від 30.06.2021 )( Текст статті 38 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 )
Стаття 39. План врегулювання
1. Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов’язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду.
( Частина перша статті 39 і з змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:
( Абзац перший частини другої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом;
2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов’язань на користь приймаючого банку;
3) відчуження всіх або частини активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;
4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;
5) продаж неплатоспроможного банку інвестору.
Переможцями відкритого конкурсу щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів, визначених пунктами 4 і 5 цієї частини, можуть бути об’єднання інвесторів.
( Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Виконавча дирекція Фонду зобов’язана не пізніше трьох робочих днів з дня початку процедури виведення банку з ринку прийняти рішення про відповідність/невідповідність банку, який віднесений до категорії неплатоспроможних, критеріям, встановленим нормативно-правовими актами Фонду, за результатами аналізу звітності такого банку, наданої Національним банком України.
( Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
У разі відповідності банку таким критеріям виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання, в якому зазначено, що найменш витратним способом виведення банку з ринку є спосіб, передбачений пунктом 1 цієї частини, та подає Національному банку України пропозицію щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації такого банку. У такому разі тимчасова адміністрація припиняється у день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
( Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про ліквідацію неплатоспроможного банку в разі відповідності банку одному з критеріїв, встановлених нормативно-правовим актом Фонду.
( Частину другу статті 39 доповнено абзацом згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
3. План врегулювання має, зокрема, містити:
1) порівняльний аналіз та обґрунтування витрат, пов’язаних із здійсненням заходів, передбачених частиною другою цієї статті, з точки зору обрання найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку. Такий аналіз здійснюється відповідно до методики, визначеної виконавчою дирекцією Фонду;
2) спосіб, порядок та строки врегулювання відносин з учасниками, вкладниками та іншими кредиторами банку;
3) умови відкритого конкурсу щодо визначення приймаючого банку та/або інвестора;
( Пункт 3 частини третьої  статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
4) умови та строки виконання ліквідаційної процедури банку.
( Пункт 4 частини третьої  статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
4. Після затвердження плану врегулювання тимчасова адміністрація та/або ліквідація банку здійснюються на підставі і на виконання плану врегулювання.
Виконавча дирекція Фонду у будь-який час має право вносити зміни та доповнення до плану врегулювання. Виконавча дирекція Фонду зобов’язана внести зміни до плану врегулювання в частині зміни способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, якщо реалізація обраного способу виведення банку з ринку виявилася неможливою протягом строків, визначених планом врегулювання.
Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, інші міністерства, державні установи та підпорядковані їм підприємства і організації, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Центральний депозитарій цінних паперів, Національний банк України та Фонд зобов’язані координувати свою діяльність, здійснювати відповідні дії для забезпечення належної комунікації між собою, іншими органами державної влади та установами (у тому числі учасниками депозитарної системи України), своєчасно підготувати документи та прийняти рішення, необхідні для забезпечення виконання вимог цього Закону, в межах своїх повноважень з метою виконання плану врегулювання, у тому числі у разі участі держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, Фонд має право здійснювати всі необхідні дії для виконання плану врегулювання, незважаючи на положення інших законів та кодексів.
( Частину четверту статті 39 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
5. Фонд зобов’язаний подати план врегулювання та зміни до нього до Національного банку України не пізніше семи днів з дати затвердження.
6. Незалежно від положень інших законів, нормативно-правових актів, статутів, договорів чи проспектів емісії акцій Фонд здійснює свої повноваження та вживає необхідних заходів для виконання плану врегулювання, у тому числі за участю держави без повідомлення та отримання згоди учасників, боржників, кредиторів, контрагентів неплатоспроможного або приймаючого/перехідного банку за будь-якими договорами.
Учасники, кредитори банку, контрагенти банку за будь-якими договорами не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань банку та/або відшкодування їм збитків, понесених внаслідок виконання плану врегулювання.
( Частина шоста статті 39 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
7. У разі делегування частини або всіх повноважень Фонду як тимчасового адміністратора уповноваженій особі Фонду (кільком уповноваженим особам Фонду) така особа подає виконавчій дирекції Фонду письмовий звіт про виконання делегованих їй повноважень не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, на який була запроваджена тимчасова адміністрація.
Виконавча дирекція Фонду затверджує письмовий звіт про виконання плану врегулювання за період тимчасової адміністрації не пізніше семи робочих днів після закінчення строку, на який була запроваджена тимчасова адміністрація.
( Частина сьома статті 39 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
8. З метою підготовки плану врегулювання неплатоспроможного банку, у тому числі для розрахунку потенційно можливих грошових коштів, що можуть бути отримані від реалізації майна неплатоспроможного банку, Фонд та/або уповноважена особа Фонду має право залучати суб’єктів оціночної діяльності, аудиторів, інших осіб за рахунок коштів банку або Фонду.
( Статтю 39 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )( Частину дев’яту статті 39 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
10. У разі виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку в один із способів, передбачених пунктами 3-5 частини другої цієї статті, приймаючий банк або інвестор (об’єднання інвесторів) вважається добросовісним набувачем, за умови виконання ним умов цього Закону.
( Статтю 39 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Стаття 39-1. Особливості проведення Фондом відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку
1. Порядок проведення Фондом відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів, визначених пунктами 2-5 частини другої статті 39 цього Закону, встановлюється нормативно-правовими актами Фонду.
( Частина перша статті 39-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
2. Для участі у відкритому конкурсі учасник конкурсу вносить на рахунок Фонду гарантійний внесок у розмірі, визначеному виконавчою дирекцією Фонду умовами конкурсу для конкретного банку.
3. Фонд повертає учаснику відкритого конкурсу, якого визнано переможцем, гарантійний внесок або його залишок після виконання ним умов відповідного договору (договору переведення боргу та договору про відступлення права вимоги, договору купівлі-продажу акцій, договору купівлі-продажу акцій перехідного банку). Фонд може зараховувати гарантійний внесок переможця в рахунок виконання цих договорів.
( Частина третя статті 39-1 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
4. Фонд повертає учасникам відкритого конкурсу, не визнаним переможцям, гарантійні внески протягом трьох робочих днів з дня визначення Фондом переможця конкурсу.
5. Подання на відкритий конкурс однієї пропозиції щодо способу виведення неплатоспроможного банку з ринку не є підставою для визнання відкритого конкурсу таким, що не відбувся.
6. У разі неукладення учасником відкритого конкурсу, якого визнано переможцем, з його вини договору переведення боргу та/або договору про відступлення права вимоги, договору купівлі-продажу акцій, договору купівлі-продажу акцій перехідного банку або невиконання ним умов укладеного договору гарантійний внесок не повертається
( Статтю 39-1 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
7. Відкритий конкурс проводиться серед банків, а також попередньо кваліфікованих осіб, включених до переліку, який формується Національним банком України, у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Фондом.
( Статтю 39-1 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015, із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )( Закон доповнено статтею 39-1 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
Стаття 40. Особливості передачі майна (активів) та зобов’язань неплатоспроможного банку
( Назва статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
1. Фонд відповідно до плану врегулювання забезпечує здійснення відчуження всіх або частини активів і всіх або частини зобов’язань неплатоспроможного банку із збереженням черговості згідно із статтею 52 цього Закону на користь приймаючого банку згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду, на підставі позитивного висновку Національного банку України щодо фінансового стану приймаючого банку та його спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами.
( Абзац перший частини першої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Національний банк України надає висновок, зазначений у цій частині, не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.
Приймаючим банком (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону) не може бути банк, учасники якого є особами, пов’язаними з банком, активи та зобов’язання якого передаються приймаючому банку.
( Частину першу статті 40 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. Фонд складає реєстр активів і зобов’язань, що підлягають відчуженню. Зобов’язання залишаються при їх передачі у валюті зобов’язання на дату укладення договору, визначеного цією статтею. Під час відчуження зобов’язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов’язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково.
( Частина друга статті 40 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 )
3. Приймаючий банк, визначений за результатами проведення відкритого конкурсу (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, надає письмове зобов’язання щодо прийняття на його користь активів і зобов’язань.
( Частина третя статті 40 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
4. Під час виведення неплатоспроможного банку з ринку відповідно до цього Закону активи і зобов’язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому банку за ціною, визначеною за результатами відкритого конкурсу (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону), проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду, з дотриманням принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Під час підготовки до проведення відкритого конкурсу Фонд може проводити оцінку активів неплатоспроможного банку за методикою , встановленою Фондом. Перелік активів, для яких проведення незалежної оцінки є обов’язковим, визначається нормативно-правовими актами Фонду.
У разі зміни виконавчою дирекцією Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 39 цього Закону, на спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, для реалізації зміненого способу відкритий конкурс не проводиться.
( Частину четверту статті 40 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
5. Зобов’язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому банку за їхньою балансовою вартістю на підставі договору про переведення боргу за реєстром зобов’язань. Договір про переведення боргу укладається без необхідності отримання згоди кредиторів (вкладників). При цьому внесення змін до договорів з кредиторами (вкладниками) не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов’язків боржника перед відповідними кредиторами (вкладниками) неплатоспроможного банку.
( Частина п’ята статті 40 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
6. Передача майна (активів) неплатоспроможного банку здійснюється на підставі договорів про передачу майна (активів) та/або договорів про відступлення права вимоги за реєстром майна (активів). При цьому згода відповідних боржників не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов’язків кредитора щодо майна (активів), яке передається відповідно до договорів про передачу майна (активів) та/або договорів про відступлення права вимоги, разом із правами за договорами забезпечення таких вимог. Внесення змін до договорів з відповідними боржниками не вимагається.
( Частина шоста статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014, в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
7. Договори, визначені частинами п’ятою та шостою цієї статті, можуть бути укладені у вигляді одного документа (змішаного договору) і не підлягають нотаріальному посвідченню, незалежно від того, чи укладалися договори, права і обов’язки за якими передаються в нотаріальній формі.
З моменту укладення таких договорів приймаючий банк набуває всіх прав на майно (активи) та зобов’язання неплатоспроможного банку, права і обов’язки за якими передаються відповідно до укладених договорів.
( Частину сьому статті 40 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Орган, що проводить державну реєстрацію прав на майно (активи), у тому числі обтяжень на таке майно (активи) та обмежень на розпорядження (у тому числі арешт), здійснює державну реєстрацію на підставі таких договорів або витягів із них, засвідчених керівником приймаючого банку. Орган, який проводить державну реєстрацію прав на майно (активи), не має права вимагати для здійснення реєстрації інші документи, що підтверджують набуття права на майно (активи), ніж ті, що визначені цим Законом.
( Частину сьому статті 40 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
8. Приймаючий банк звільняється від сплати будь-яких платежів (податків, зборів, державного мита), пов’язаних з отриманням активів і зобов’язань, плати за внесення змін до державних реєстрів, плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з таким відчуженням.
9. Фонд зобов’язаний повідомити боржників і кредиторів про передачу активів і зобов’язань приймаючому банку шляхом розміщення узагальненої інформації на офіційних сайтах Фонду та неплатоспроможного банку, а приймаючий банк - шляхом розміщення інформації на своєму офіційному веб-сайті. Кожний боржник та/або кредитор може отримати інформацію щодо себе у приміщенні неплатоспроможного та приймаючого банку.
( Частина дев'ята статті 40 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
10. Фонд наступного дня після укладення договорів відчуження майна (активів) та зобов’язань подає Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку.
( Абзац перший частини десятої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Після укладення договорів, визначених частинами п’ятою і шостою цієї статті:
( Частину десяту статті 40 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015, в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
1) учасники, боржники, кредитори (крім Фонду) неплатоспроможного банку або його контрагенти за будь-якими договорами, у тому числі права і обов’язки щодо яких не передані приймаючому банку, не можуть вимагати позбавлення приймаючого банку прав на передане йому майно (активи) або зменшення обсягу таких прав, та
( Частину десяту статті 40 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015, в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
2) власник акцій неплатоспроможного банку і неплатоспроможний банк не мають права вимагати від приймаючого банку відшкодування будь-яких збитків, понесених у результаті передачі на користь приймаючого банку активів та зобов’язань неплатоспроможного банку, з підстав недійсності, скасування або визнання протиправними будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих або вчинених у процесі визнання банку неплатоспроможним та виведення його з ринку.
( Частину десяту статті 40 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )( Абзац п ’ятий частини десятої статті 40 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
11. Фонд має право вимагати від приймаючого банку відшкодування збитків за необґрунтовану відмову від зобов’язання щодо прийняття на його користь активів і зобов’язань неплатоспроможного банку.
12. Положення частин п’ятої та шостої цієї статті не застосовуються до зобов’язань та прав вимоги, що виникли внаслідок вчинення правочинів, зобов’язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону.
( С таттю 40 доповнено ч астиною дванадцятою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 41. Особливості продажу неплатоспроможного банку
1. Фонд відповідно до плану врегулювання здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду.
( Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. Інвестор має відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України і Фонду, а також не бути пов’язаною з банком (учасниками банку) особою.
( Абзац перший частини другої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Продаж неплатоспроможного банку Фондом інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.
( Абзац другий частини другої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 78-VIII від 28.12.2014, № 629-VIII від 16.07.2015 )
Отримання інвестором погодження Національного банку України набуття або збільшення істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію здійснюється протягом двох робочих днів у спрощеному порядку, встановленому відповідно Національним банком України та Антимонопольним комітетом України. Такий порядок має передбачати підтвердження дотримання інвестором вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та вимог до ділової репутації.
( Абзац третій частини другої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 78-VIII від 28.12.2014, № 629-VIII від 16.07.2015 )
3. З дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку інвестору:
1) Фонд відповідно до закону набуває права розпорядження акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є учасником такого банку, пов’язаною з таким банком особою, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв);
2) учаснику банку забороняється розпоряджатися акціями (паями) банку у будь-який спосіб, у тому числі шляхом їх відчуження, передачі в забезпечення чи управління. Відомості про таке обтяження акцій на вимогу Фонду вносяться до системи обліку прав власності на акції в депозитарній системі;