Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України

§ 43. Зберігання погодженого проекту акта та матеріалів до нього

Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів, погоджений проект акта разом з обов’язковими додатками згідно з § 50 цього Регламенту зберігаються в архіві розробника до моменту їх передачі на постійне зберігання до відповідного державного архіву.

§ 44. Подання матеріалів Мін'юсту

1. Проект акта Кабінету Міністрів розробник подає Мін’юсту для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями та висновками, передбаченими пунктами 5 та 5- 1 § 33 цього Регламенту), а також порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).

Не потребує проведення правової експертизи Мін’юстом проект акта Кабінету Міністрів:

з кадрових питань;

щодо зміни особи, уповноваженої на підписання міжнародного договору України;

щодо зміни персонального складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, а також делегацій для участі у переговорах щодо укладення торговельних угод та діяльності міжнародних організацій;

про затвердження фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки;

з питань утворення та організації роботи комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств, оголошення відбору та призначення чи погодження кандидатур претендентів на посаду керівників і членів наглядових рад таких підприємств, затвердження чи погодження умов контрактів з ними;

з питань, пов’язаних із здійсненням Кабінетом Міністрів повноважень суб’єкта управління або загальних зборів суб’єкта господарювання державного сектору економіки щодо утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та виконавчого органу, обрання та припинення повноважень членів наглядової ради і голови та членів виконавчого органу, а також з питань, необхідних для здійснення заходів з перетворення державного унітарного підприємства в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державі.

2. Проект акта Кабінету Міністрів, який розробник подає Мін'юсту для проведення правової експертизи, обов'язково погоджується керівником юридичної служби відповідного органу.

Якщо розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, проект акта Кабінету Міністрів також обов'язково погоджується керівником юридичної служби відповідного міністерства.

§ 45. Проведення експертизи

Мін'юст під час проведення правової експертизи перевіряє проект акта Кабінету Міністрів на відповідність Конституції України, актам законодавства та чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принципам недискримінації (антидискримінаційна експертиза) та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза).

Мін’юст під час проведення правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів про схвалення (затвердження) проекту рішення (рекомендації) Ради асоціації між Україною та Європейським Союзом, Комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом, у тому числі Комітету асоціації у торговельному складі, і їх підкомітетів визначає внутрішньодержавну процедуру, необхідну для набрання чинності таким рішенням (рекомендацією).

З метою виявлення у проекті акта Кабінету Міністрів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, надання рекомендацій стосовно їх усунення Мін'юст проводить антикорупційну експертизу.

§ 46. Висновок Мін'юсту

1. За результатами правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Мін'юст оформляє висновок за встановленою ним формою, невід’ємною частиною якого є висновок за результатами експертизи на відповідність проекту акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У висновку Мін’юсту обов’язково зазначаються правові підстави прийняття акта з посиланням на норми законодавчих актів, згідно з якими предмет правового регулювання проекту акта належить до повноважень Кабінету Міністрів. Висновок підписує Міністр, а у разі його відсутності - перший заступник Міністра.

2. Мін’юст надсилає висновок розробникові у строк, що становить не більш як 10 робочих днів, а у випадках, передбачених абзацом третім § 38 цього Регламенту, - в одноденний строк.

У разі підготовки проекту акта Кабінету Міністрів в електронній формі Мін’юст вносить висновок до модуля системи взаємодії у строки, визначені в цьому пункті.

§ 47. Наслідки невідповідності законодавству

У разі коли за висновком Мін'юсту проект акта Кабінету Міністрів не відповідає Конституції та законам України, актам Президента України, рішення щодо такого проекту акта приймається на засіданні Кабінету Міністрів.

§ 47-1. Консультації із Європейською Комісією щодо проектів актів Кабінету Міністрів, за результатами яких висновок Європейської Комісії має зобов’язальний характер

1. Проект акта Кабінету Міністрів, яким імплементується законодавство Європейського Союзу, включене до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, за пропозицією головного розробника надсилається Секретаріатом Кабінету Міністрів до Європейської Комісії для проведення консультацій.

2. Головний розробник надсилає Секретаріату Кабінету Міністрів проект акта Кабінету Міністрів разом з його перекладом на англійську мову, пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями), висновком Мін’юсту, порівняльною таблицею (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів) та довідкою, зазначеною у пункті 3 § 35 цього Регламенту. Проект акта та матеріали до нього готуються з урахуванням вимог пункту 3 § 49 цього Регламенту.

§ 47-2. Надсилання проекту акта Кабінету Міністрів до Європейської Комісії та переклад висновку Європейської Комісії

1. Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає проект акта Кабінету Міністрів до Європейської Комісії через секретаря української частини Ради асоціації між Україною та Європейським Союзом.

2. Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює переклад на українську мову висновку Європейської Комісії щодо оцінювання відповідності проекту акта Кабінету Міністрів зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) та надсилає копію такого висновку головному розробнику.

§ 47-3. Врахування зауважень

1. У разі коли до проекту акта Кабінету Міністрів, надісланого до Європейської Комісії у випадках, передбачених пунктом 1 § 47-1 цього Регламенту, надано рекомендації щодо врахування у проекті акта Кабінету Міністрів положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) та/або зауваження щодо невідповідності такого проекту акта Кабінету Міністрів праву Європейського Союзу (acquis ЄС), головний розробник враховує такі рекомендації та/або зауваження або обґрунтовує недоцільність їх урахування.

2. Якщо в результаті врахування головним розробником рекомендацій Європейської Комісії проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення зазнали суттєвих змін, такий проект акта вноситься на розгляд Кабінету Міністрів з дотриманням вимог, передбачених главами 2-5 розділу 4 цього Регламенту.

§ 47-4. Консультації із Європейською Комісією щодо проектів актів Кабінету Міністрів, за результатами яких висновок Європейської Комісії має незобов’язальний характер

Секретаріат Кабінету Міністрів за пропозицією головного розробника надсилає проект акта Кабінету Міністрів для проведення незобов’язальних консультацій із Європейською Комісією в разі, коли предмет правового регулювання проекту акта охоплюється зобов’язаннями, встановленими Додатком XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Висновок Європейської Комісії щодо такого проекту акта має незобов’язальний характер.

§ 47-5. Строк проведення консультацій

Консультації із Європейською Комісією щодо проектів актів Кабінету Міністрів у випадках, передбачених пунктом 1 § 47-1 і § 47- 4 цього Регламенту,проводяться протягом трьох місяців.

Секретаріат Кабінету Міністрів інформує головного розробника про результати проведення таких консультацій.

§ 48. Суб'єкти внесення

1. Проекти актів Кабінету Міністрів вносяться на розгляд Кабінету Міністрів Прем’єр-міністром, Першим віце-прем’єр-міністром, віце-прем’єр-міністром, міністром, який не очолює міністерство, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Проекти актів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, вносяться на розгляд Кабінету Міністрів відповідним міністром.

Центральні органи виконавчої влади забезпечують підготовку та подання відповідному міністрові матеріалів (виступів) до таких проектів актів для їх представлення на засіданні Кабінету Міністрів.

Проекти актів Кабінету Міністрів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів, представляє на засіданні Кабінету Міністрів Міністр Кабінету Міністрів.

2. Інші державні органи можуть порушувати перед міністерствами відповідно до їх компетенції питання щодо внесення на розгляд Кабінету Міністрів проектів актів Кабінету Міністрів. У такому разі міністерства забезпечують підготовку зазначених проектів актів із залученням представників відповідних державних органів.

§ 49. Порядок внесення

1. Проект акта Кабінету Міністрів разом з додатками до нього, підготовлений з дотриманням вимог цього Регламенту, візується керівником органу, який є головним розробником, або особою, що його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом (додаток 3).

У разі коли міністерство очолює Перший віце-прем'єр-міністр, Віце-прем'єр-міністр, проект акта Кабінету Міністрів разом з додатками до нього повинен бути завізований зазначеними посадовими особами.

У разі коли проект акта Кабінету Міністрів вноситься до Кабінету Міністрів членом Кабінету Міністрів, який не очолює міністерство, такий проект візується відповідним членом Кабінету Міністрів та разом із додатками до нього вноситься до Кабінету Міністрів супровідним листом за його підписом.

2. У разі коли проект акта Кабінету Міністрів містить інформацію з обмеженим доступом, головний розробник проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.

3. Проект акта та матеріали до нього вносяться до Кабінету Міністрів в електронній формі у форматі PDF/A (формат специфікації PDF 1.4 ISO 19005-1:2005) і RTF (таблиці та діаграми у форматі XLS) із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису з використанням модуля системи взаємодії, крім проектів актів, підготовлених у паперовій формі з підстав, передбачених абзацами четвертим і шостим пункту 5 § 32 цього Регламенту.

§ 50. Обов'язкові додатки

1. До проекту акта Кабінету Міністрів додаються:

1) пояснювальна записка (додаток 4), до якої додаються:

фінансово-економічні розрахунки, проведені відповідно до пунктів 2 і 3 § 34 цього Регламенту;

пропозиції за результатами громадської антикорупційної та/або громадської антидискримінаційної експертизи проекту акта (у разі її проведення);

звіт про стратегічну екологічну оцінку, довідки про консультації з органами виконавчої влади та про громадське обговорення, підготовлені відповідно до статей 11 - 13 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" (у разі здійснення стратегічної екологічної оцінки);

довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта (у разі потреби);

2) довідка про погодження проекту акта (додаток 5);

3) протокол узгодження позицій згідно з додатком 6 (у разі потреби);

3-1) висновки Мінфіну, Мінекономіки та Мінцифри (крім випадків, передбачених § 39 цього Регламенту);

4) висновок Мін’юсту (крім випадків, передбачених абзацами другим - восьмим пункту 1 § 44 цього Регламенту);

4-1) довідка, зазначена у пункті 3 § 35 цього Регламенту (до проектів актів, зазначених у пункті 1 § 35 цього Регламенту);

4-2) висновок Європейської Комісії (у разі наявності);

5) порівняльна таблиця, оформлена згідно з додатком 7 (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).

До проекту нормативно-правового акта, що стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, додаються рекомендації Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (за наявності).

До проекту нормативно-правового акта додається висновок Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами антикорупційної експертизи (у разі її проведення), крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 § 37-2 цього Регламенту.

До проекту регуляторного акта додається аналіз регуляторного впливу.

2. До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону пояснювальна записка не додається, а замість неї вноситься політична пропозиція, яка готується відповідно до § 56 цього Регламенту.

3. До проекту акта Кабінету Міністрів, що має важливе суспільне значення і стосується прав та обов'язків громадян, додається комунікативний план за формою згідно з додатком 11.

4. Висновок Мін'юсту до проекту акта Кабінету Міністрів, головним розробником якого є зазначене Міністерство, розробниками - центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра юстиції, не подається, а правові аспекти, зазначені у § 45 цього Регламенту, відображаються у пояснювальній записці.

5. Якщо розробником проекту акта Кабінету Міністрів є Мінцифри, цифрова експертиза не проводиться, а зазначені у § 37- 1 цього Регламенту положення відображаються у пояснювальній записці.

§ 51. Підписання документів

1. На супровідний лист, пояснювальну записку, довідку про погодження, протокол узгодження позицій та порівняльну таблицю щодо проекту акта Кабінету Міністрів накладається кваліфікований електронний підпис керівника органу, що є головним розробником, або особи, що його заміщує.

Підпис власноруч допускається лише для проектів актів, підготовлених у паперовій формі у випадках, передбачених абзацами четвертим і шостим пункту 5 § 32 цього Регламенту.

У разі коли проект акта підготовлено Секретаріатом Кабінету Міністрів за дорученням члена Кабінету Міністрів, який не очолює міністерство, такі документи підписує відповідний член Кабінету Міністрів.

2. Факсимільне відтворення підпису керівника органу виконавчої влади або особи, що його заміщує, за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на документах, що подаються Кабінетові Міністрів, не допускається.

3. Керівник органу, який є головним розробником, несе відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у довідці про погодження проекту акта.

§ 52. Експертиза та редагування

1. Секретаріат Кабінету Міністрів проводить експертизу поданого до Кабінету Міністрів проекту акта та здійснює його опрацювання (вносить поправки, пов'язані з приведенням у відповідність з правилами нормопроектувальної техніки, редагує його та у разі потреби узгоджує поправки з головним розробником). Порядок проведення експертизи проектів актів встановлює Державний секретар Кабінету Міністрів.

2. Під час опрацювання проекту акта не допускається внесення поправок, які змінюють суть проекту або окремих його положень.

3. Під час проведення експертизи Секретаріат Кабінету Міністрів, зокрема:

1) перевіряє проект акта на відповідність:

Конституції та законам України, актам Президента України, чинним міжнародним договорам України, а також на узгодженість з актами Кабінету Міністрів;

Програмі діяльності Кабінету Міністрів, іншим стратегічним та програмним документам;

зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правовим, та праву Європейського Союзу (acquis ЄС);

2) перевіряє повноту врахування зауважень заінтересованих органів;

3) оцінює реалістичність досягнення поставленої мети обраним способом розв’язання проблеми, реалістичність прогнозу очікуваних результатів реалізації акта, достатність наведених критеріїв (показників) оцінки його ефективності та можливі ризики реалізації акта;

5) аналізує регуляторний вплив проекту регуляторного акта.

4. Секретаріат Кабінету Міністрів перевіряє внесений до Кабінету Міністрів проект акта на відповідність вимогам, встановленим цим Регламентом.

Якщо проект акта внесено до Кабінету Міністрів із порушенням вимог, встановлених пунктом 5 § 33, пунктами 5 і 6 § 37, пунктом 1 § 49, пунктами 1-3 § 50 цього Регламенту, Секретаріат Кабінету Міністрів не пізніше ніж протягом двох робочих днів після надходження повертає його головному розробникові із використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, крім проектів, що містять інформацію з обмеженим доступом, разом із супровідним листом за підписом Державного секретаря Кабінету Міністрів або одного з його заступників відповідно до розподілу обов’язків для приведення у відповідність із зазначеними вимогами.

Якщо проект акта внесено до Кабінету Міністрів із порушенням вимог, встановлених абзацами четвертим і шостим пункту 5 § 32, пунктом 3 § 49, вимог щодо наявності документів, передбачених підпунктами 1, 2 і 4 пункту 1 § 50, вимог, встановлених пунктами 1 і 2 § 51 цього Регламенту, пунктами 21, 90, абзацами другим, третім пункту 149 і пунктом 150 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та пунктом 11 додатка 1 до Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 770), Секретаріат Кабінету Міністрів відмовляє в реєстрації проекту акта із зазначенням причини повернення для усунення її головним розробником.

§ 53. Висновок Секретаріату Кабінету Міністрів

За результатами експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Секретаріат Кабінету Міністрів оформляє висновок за формою, встановленою Державним секретарем Кабінету Міністрів.

§ 53-1. Експертиза проекту акта, підготовленого Секретаріатом Кабінету Міністрів

Експертиза проекту акта Кабінету Міністрів, підготовленого Секретаріатом Кабінету Міністрів, проводиться відповідно до вимог § 52 і 53 цього Регламенту.

§ 54. Строк опрацювання

1. Проект акта Кабінету Міністрів опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів у строк, що становить не більш як 15 днів, виходячи з того, що він повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів, як правило, протягом одного місяця з дня його надходження.

Проект акта, надісланий до Кабінету Міністрів відповідно до абзацу третього пункту 5 § 33 цього Регламенту, опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів в одноденний строк. Про такий проект акта Державний секретар Кабінету Міністрів невідкладно інформує Прем’єр-міністра.

2. У разі необхідності строк опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів може бути продовжено Державним секретарем Кабінету Міністрів або його заступником відповідно до розподілу обов'язків, як правило, на один місяць з дня надходження такого проекту.

3. Тривалість опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів проекту акта Кабінету Міністрів, розробленого на виконання закону України чи указу Президента України, визначається з урахуванням строку, встановленого відповідним актом для прийняття Кабінетом Міністрів рішення.

§ 54-1. Розгляд на нараді державних секретарів

1. Якщо Мін’юстом за результатами правової експертизи висловлено зауваження до проекту акта Кабінету Міністрів або Секретаріатом Кабінету Міністрів зроблено висновки про його невідповідність законодавству, Програмі діяльності Кабінету Міністрів, іншим стратегічним та програмним документам, зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правовим, та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), а також у разі наявності розбіжностей у позиціях Секретаріату Кабінету Міністрів та головного розробника щодо відповідності проекту акта вимогам нормопроектувальної техніки такі зауваження та висновки розглядаються на нараді державних секретарів.

2. На нараді заслуховується позиція Мін’юсту та Секретаріату Кабінету Міністрів щодо виявлених ними невідповідностей, а також позиція головного розробника та виробляються пропозиції щодо підвищення якості проекту акта.

3. Рішення, прийняті на нараді державних секретарів за результатами розгляду проекту акта, можуть містити рекомендації головному розробнику щодо його доопрацювання.

4. Головний розробник протягом трьох робочих днів з моменту отримання протоколу наради може відкликати проект акта для його доопрацювання та повторного внесення в установленому порядку до Кабінету Міністрів. В іншому разі проект акта в редакції головного розробника подається для розгляду на засіданні урядового комітету разом з матеріалами до нього та висновком Секретаріату Кабінету Міністрів, в якому зазначаються результати розгляду проекту акта на нараді державних секретарів.

§ 55. Розгляд на засіданні урядового комітету

1. Опрацьований проект акта Кабінету Міністрів, зазначений у підпункті 1 пункту 2 § 28-1, разом з матеріалами, поданими головним розробником, та висновком Секретаріату Кабінету Міністрів, а також висновком Європейської Комісії (у разі наявності) включається до порядку денного засідання відповідного урядового комітету.

Якщо за результатами проведеної Секретаріатом Кабінету Міністрів експертизи проекту акта на предмет повноти його узгодження із заінтересованими органами є застереження щодо необхідності проведення додаткового погодження визначеним заінтересованим органом, на засіданні урядового комітету заслуховується позиція такого органу.

2. Якщо за результатами розгляду проекту акта на засіданні урядового комітету розбіжності щодо нього врегульовано та підтримано позицію головного розробника, такий проект подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів.

3. Якщо за результатами розгляду проекту акта на засіданні урядового комітету розбіжності щодо нього врегульовано та головний розробник погодився з висловленими зауваженнями, такий проект повертається головному розробнику для доопрацювання. Якщо строк доопрацювання не визначено, проект вноситься до Кабінету Міністрів не пізніше ніж через 10 днів після його розгляду на засіданні урядового комітету та подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів після проведення Секретаріатом Кабінету Міністрів повторної експертизи.

4. Якщо за результатами розгляду проекту акта на засіданні урядового комітету розбіжності в позиціях головного розробника та заінтересованих органів не врегульовано, такий проект подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів у редакції головного розробника для прийняття остаточного рішення.

8. Урядовий комітет може визнати за недоцільне прийняття акта Кабінету Міністрів. Остаточне рішення щодо проекту такого акта приймає Кабінет Міністрів, крім випадків, коли проти рішення урядового комітету щодо недоцільності прийняття акта Кабінету Міністрів не заперечує головний розробник, який вніс проект з власної ініціативи.

9. Проект акта Кабінету Міністрів додатково може розглядатися на засіданні урядового комітету, до повноважень якого віднесені питання європейської інтеграції, за пропозицією його голови, якщо такий акт відповідно до висновку Секретаріату Кабінету Міністрів за предметом регулювання стосується міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та/або належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу (acquis ЄС). Якщо за висновком Секретаріату Кабінету Міністрів проект акта не відповідає, у тому числі частково не відповідає, міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та/або праву Європейського Союзу (acquis ЄС), такий проект акта обов’язково розглядається на засіданні урядового комітету, до повноважень якого віднесені питання європейської інтеграції.

§ 55-1. Розгляд на засіданні Кабінету Міністрів

1. Розглянутий на засіданні урядового комітету проект акта Кабінету Міністрів включається до порядку денного чергового засідання Кабінету Міністрів. До проекту акта крім матеріалів, поданих головним розробником, та висновку Секретаріату Кабінету Міністрів, а також висновку Європейської Комісії (у разі наявності) додаються витяг з протоколу засідання урядового комітету і довідка про розбіжності щодо проекту акта, якщо їх не врегульовано після розгляду урядовим комітетом.

За рішенням Прем’єр-міністра до порядку денного засідання Кабінету Міністрів може бути включено проект акта без попереднього розгляду урядовим комітетом.

2. Акт Кабінету Міністрів приймається, якщо за результатами розгляду на засіданні проект такого акта підтримано більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів або за нього проголосувало половина посадового складу Кабінету Міністрів, включаючи Прем’єр-міністра.

Акт Кабінету Міністрів може бути прийнятий з доопрацюванням, якщо до нього висловлені зауваження, врахування яких не призведе до суттєвих змін основних положень проекту акта. У такому разі Кабінет Міністрів приймає рішення про прийняття акта з доопрацюванням із зазначенням конкретних результатів обговорення та шляхів його доопрацювання. Доопрацьований головним розробником проект акта у визначений Кабінетом Міністрів строк подається на підпис Прем’єр-міністрові після його оформлення Секретаріатом Кабінету Міністрів. Якщо строк не визначено, доопрацьований проект подається на підпис Прем’єр-міністрові не пізніше ніж у тижневий строк після його розгляду на засіданні.

У разі коли проектом акта передбачається зміна особи, уповноваженої на підписання міжнародного договору України, Міністр закордонних справ або особа, яка його заміщує, має право на засіданні Кабінету Міністрів висловити свою позицію щодо такого проекту акта.

3. Якщо за результатами обговорення члени Кабінету Міністрів зробили висновок щодо необхідності суттєвого доопрацювання проекту акта Кабінету Міністрів, такий проект акта разом з матеріалами до нього повертається головному розробнику для доопрацювання та повторного внесення для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів у визначений ним строк. Якщо строк не визначено, проект вноситься не пізніше ніж через десять днів після його розгляду на засіданні.

Кабінет Міністрів приймає рішення про зняття з розгляду проекту акта в разі отримання від Національного агентства з питань запобігання корупції інформації про початок проведення антикорупційної експертизи такого проекту.

4. Прийняті акти Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр підписує на засіданні Кабінету Міністрів. Акт, прийнятий Кабінетом Міністрів з поправками, оформляється у визначений ним строк.

Якщо члени Кабінету Міністрів, які висловили пропозиції щодо внесення поправок та необхідності уточнення окремих положень проекту акта, у визначений строк не подали до Секретаріату Кабінету Міністрів свої пропозиції, проект акта з відповідним обґрунтуванням у редакції, що розглядалася на засіданні Кабінету Міністрів, подається Секретаріатом Кабінету Міністрів Прем’єр-міністрові для підписання.

Прийнятий Кабінетом Міністрів акт, проект якого внесений міністром, який не очолює міністерство, оформляється і подається на підпис Прем’єр-міністрові Секретаріатом Кабінету Міністрів.

5. Після підписання акта Кабінету Міністрів внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних та стилістичних помилок, здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на засіданні Кабінету Міністрів.

§ 56. Програмні документи Кабінету Міністрів

1. Кабінет Міністрів на своїх засіданнях розглядає та приймає рішення щодо програмних документів Кабінету Міністрів з метою проведення державної політики у пріоритетних напрямах розвитку держави, координації діяльності центральних органів виконавчої влади, визначення послідовності дій, шляхів і способів вирішення питань щодо державного управління у сферах, віднесених до компетенції Кабінету Міністрів, зокрема визначених статтею 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

2. Програмний документ Кабінету Міністрів описує шляхи, методи і ресурси, необхідні для вирішення виявлених проблем щодо проведення державної політики, досягнення поставлених цілей розвитку у відповідній сфері (сферах) за результатами виконання запланованих взаємопов’язаних завдань і заходів.

Програмними документами Кабінету Міністрів є:

Програма діяльності Кабінету Міністрів;

стратегії розвитку відповідних сфер (далі — стратегія);

державні цільові програми;

інші документи програмного характеру, вимоги щодо розроблення та виконання яких визначено законами України або указами Президента України.

3. Програмні документи Кабінету Міністрів розробляються на короткостроковий (до трьох років), середньостроковий (від трьох до семи років) та довгостроковий (понад сім років) період залежно від складності та тривалості визначених у них завдань і заходів, якщо інше не передбачено законами України.

4. Програмні документи Кабінету Міністрів не повинні містити положень нормативно-правового характеру.

5. Програмні документи Кабінету Міністрів вносять на розгляд Кабінету Міністрів члени Кабінету Міністрів.

§ 57. Стратегія

1. Стратегія визначає курс формування та реалізації політики у відповідних сферах на середньостроковий або довгостроковий період.

2. Стратегія повинна містити:

опис проблем, які обумовили її прийняття, і нормативно-правових актів, що діють у відповідних сферах;

аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв’язання виявлених проблем;

стратегічні цілі та показники їх досягнення;

завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей, етапи їх виконання, очікувані результати на кожному етапі, з відображенням запланованого темпу досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів;

порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації стратегії та звітування;

операційний план реалізації стратегії на трирічний період.

3. За результатами розгляду проекту стратегії Кабінет Міністрів приймає розпорядження про її схвалення. Проект такого розпорядження готується та подається на розгляд Кабінету Міністрів у порядку, встановленому главами 2—5 цього розділу.

4. Стратегія, подана з порушенням вимог пункту 2 цього параграфа, підлягає поверненню в порядку, встановленому пунктом 4 § 52 цього Регламенту.

§ 58. Державні цільові програми та інші документи програмного характеру

1. Розроблення, затвердження та виконання державних цільових програм здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державні цільові програми" і Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 106 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 8, ст. 313).

2. Документи програмного характеру, вимоги щодо розроблення та реалізації яких визначено законами України або указами Президента України, зокрема стратегії розвитку відповідних сфер, розробляються з урахуванням положень § 56 і 57 цього Регламенту, якщо інше не передбачено законами України або указами Президента України.

3. Під час розроблення документів програмного характеру, які затверджуються (схвалюються) Президентом України або Верховною Радою, головний розробник проводить консультації щодо структури та загального змісту таких документів із:

Офісом Президента України або Апаратом Ради національної безпеки і оборони України — у разі підготовки програмного документа, який затверджується (схвалюється) указом Президента України;

відповідними комітетами Верховної Ради — у разі підготовки програмного документа, який затверджується Верховною Радою.

§ 59. Звітування

1. Члени Кабінету Міністрів подають Кабінетові Міністрів звіти про хід і результати реалізації програмних документів Кабінету Міністрів.

Звіти готуються органами, які є розробниками програмних документів Кабінету Міністрів.

2. Звіти про хід і результати реалізації стратегій та інших програмних документів подаються Кабінетові Міністрів не рідше ніж кожні 12 місяців починаючи з дати їх схвалення, якщо інше не передбачено таким документом, а також оприлюднюються на офіційних веб-сайтах органів, які готують такі звіти.

Підготовка відповідних матеріалів, які подаються Кабінетові Міністрів, здійснюється в порядку, встановленому § 63 цього Регламенту.

3. Звіти про хід і результати виконання державних цільових програм подаються Кабінетові Міністрів відповідно до вимог Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 106.

Доповіді про хід і результати виконання загальнодержавних програм готуються з урахуванням вимог § 132 цього Регламенту.

4. Звіти про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів готуються відповідно до вимог § 131 цього Регламенту.

§ 60. Методичне супроводження

Методичне супроводження процесів підготовки програмних документів Кабінету Міністрів, проведення моніторингу та оцінки їх виконання здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів, якщо інше не визначено законом.

§ 61. Політичні пропозиції

1. Для вирішення питань, які носять комплексний міжвідомчий (кроссекторальний) характер і розв’язання яких потребує зміни пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів, узгодження основних положень розроблюваного законопроекту або програмного документа Кабінету Міністрів, розробляються політичні пропозиції.

2. Політичні пропозиції готуються, якщо питання не може бути вирішено міністерствами самостійно в межах їх повноважень та потребує прийняття рішення Кабінетом Міністрів.

3. Політичні пропозиції вносяться на розгляд Кабінету Міністрів членами Кабінету Міністрів та повинні містити:

опис питань, які пропонується вирішити, та варіанти їх вирішення;

обраний варіант вирішення питань та обґрунтування такого вибору;

перелік міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які необхідно залучити для реалізації обраного варіанта вирішення питань, а також позиція заінтересованих органів (у разі потреби);

шляхи і способи вирішення питань (за обраним варіантом);

обсяг необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів;

строки оцінки результатів і звітування.