Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України

4.15. Відповідний структурний підрозділ без перевірки передає заявку відповідному територіальному управлінню для здійснення подальшої перевірки:

урахування векселів суб'єктів господарювання, їх обліку на відповідному рахунку бухгалтерського обліку згідно з вимогами цього Положення та інших відповідних нормативно-правових актів Національного банку;

векселів банків, авальованих іншими банками відповідно до вимог законодавства України;

отриманої гарантії іншого банку-резидента відповідно до вимог законодавства України і фінансового стану банку-гаранта протягом останніх двох років до дати надання гарантії, дотримання ним економічних нормативів та виконання нормативів обов'язкового резервування;

іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, подвійних складських свідоцтв, заставних відповідно до вимог законодавства України.

4.16. За умови надання під забезпечення кредиту рефінансування майнових прав відповідний структурний підрозділ передає заявку відповідному територіальному управлінню для здійснення перевірки майнових прав за кредитним договором, що пропонуються під забезпечення кредиту рефінансування.

Територіальне управління має перевірити оригінали кредитного договору, договору застави (іпотеки), договору страхування, витяги з відповідних державних реєстрів, звіт про незалежну експертну оцінку предмета застави та інші документи, що свідчать про надання банком кредиту суб'єкту господарювання.

4.17. Відповідне територіальне управління після розгляду заявки, запропонованого забезпечення та перевірки дотримання ним вимог цього Положення за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення "КредЛайн" повідомляє відповідний структурний підрозділ (додаток 10) про можливу участь банку в тендері і надійність запропонованого банком забезпечення.

4.18. Розподіл кредитів під час проведення кількісного тендера здійснюється відповідно до поданих заявок до закінчення суми, яка запропонована на цей тендер. Якщо запропонованої на кількісний тендер суми недостатньо для задоволення всіх заявок банків, то кредитні кошти за оголошеною ціною розподіляються між усіма банками пропорційно до поданих заявок.

4.19. За умови проведення Національним банком процентного тендера банки самостійно пропонують процентну ставку з точністю до одного десяткового знака після коми, за якою вони погоджуються одержати кошти, але не нижчу, ніж облікова ставка Національного банку.

На процентному тендері заявки задовольняються відповідно до зниження запропонованої в них процентної ставки, починаючи з найвищої, і надалі поступово до закінчення запропонованого обсягу кредитів або задоволення всіх заявок банків.

4.20. Якщо два або кілька учасників процентного тендера пропонують однакову процентну ставку, а обсяг кредитів, що залишився, не достатній для задоволення всіх заявок банків з однаковою процентною ставкою, то кошти пропорційно розподіляються між цими банками.

4.21. Результати проведеного тендера повідомляються банкам, які брали участь у тендері, територіальним управлінням та Операційному управлінню (за умови задоволення заявки банку в повному обсязі або частково) (додаток 11).

4.22. Банки, заявки яких задоволені, мають укласти кредитний договір та договір застави (гарантії) з відповідним територіальним управлінням, яке має повідомити (додаток 12) відповідний структурний підрозділ про укладення договорів, обов'язково зазначивши в повідомленні встановлені терміни погашення кредиту і сплати процентів за користування ним.

4.23. Відповідний структурний підрозділ згідно з укладеними кредитними договорами та договорами застави (гарантії) забезпечує перерахування коштів банкам.

4.24. Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування державні облігації України (крім облігацій зовнішньої державної позики України), державні облігації України, які перебувають у довірчій власності, депозитні сертифікати, забезпечується відповідним структурним підрозділом з одночасним блокуванням цих цінних паперів у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності та визначеному цим Положенням.

Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування облігації зовнішньої державної позики України, забезпечується після отримання відповідним структурним підрозділом виписки з рахунків у цінних паперах відповідного уповноваженого суб'єкта депозитарної діяльності, яка свідчить про блокування цінних паперів на користь Національного банку.

4.25. У разі часткового задоволення заявок кількість кожного коду випуску державних облігацій України, державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, коду випуску депозитних сертифікатів, запропонованих під забезпечення кредиту, пропорційно перераховується та округлюється до більшого цілого, про що надсилається повідомлення (додаток 13) банку-позичальнику й відповідному територіальному управлінню.

4.26. Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування облігації місцевих позик, цінні папери ДІУ, облігації підприємств, іпотечні облігації, акції власників істотної участі в банку, здійснюється тільки після отримання Національним банком виписки з рахунків у цінних паперах банку-позичальника про їх блокування на користь Національного банку у визначеній у кредитному договорі та договорі застави кількості.

4.27. Кредитний договір (додатки 14 - 17) і договір застави (гарантії) (додатки 18 - 25) укладаються банком з територіальним управлінням залежно від виду забезпечення відповідно до законодавства.

4.28. У кредитному договорі між банком і Національним банком передбачається, що в разі недостатності в банків коштів для одночасного погашення заборгованості за кредитом у першу чергу погашається заборгованість за кредитом, у другу - проценти за користування ним і можлива пеня.

4.29. Національний банк може ініціювати дострокове розірвання кредитного договору за кредитами, наданими на строк понад 14 днів, за умови виявлення фактів надання банком недостовірної інформації (у т. ч. звітної), яка мала істотний вплив на прийняття рішення щодо підтримання заявки банку про надання кредиту рефінансування.

4.30. Банк повертає кредити рефінансування, що одержані від Національного банку, у строки відповідно до укладеного договору.

4.31. Банк може достроково повернути кредит і проценти за користування ним повністю або частково, письмово повідомивши, але не пізніше ніж за один робочий день до повернення коштів, відповідні територіальні управління, відповідний структурний підрозділ та Операційне управління.

5.1. Національний банк може проводити з банками операції прямого або зворотного репо згідно з визначеними цим Положенням вимогами й укладеними договорами на визначену суму та строк.

5.2. Національний банк операції репо може здійснювати шляхом:

безпосередньої домовленості з банком щодо купівлі (продажу) державних облігацій України, банківських металів;

проведення тендера заявок банків щодо участі в операціях прямого репо з державними облігаціями України.

5.3. Операції репо можуть здійснюватися лише з тими державними облігаціями України, строк погашення яких не припадає на строк проведення операції.

5.4. Операції репо з банківськими металами можуть проводитися Національним банком з банками лише за наявності в банків письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України.

5.5. Національний банк може здійснювати тільки операції строкового репо (строк операції чітко визначений), але не більше ніж на 60 календарних днів. Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення цієї операції.

5.6. У разі досягнення згоди на проведення операції репо між Національним банком та банком укладається відповідний договір (додатки 26, 27, 28).

5.7. У договорі про проведення операції репо між Національним банком і банком має передбачатися умова щодо перерахування коштів за операцією купівлі (продажу) або зворотного продажу (купівлі) відповідних державних облігацій України з одночасним блокуванням/розблокуванням цих цінних паперів на рахунках у цінних паперах.

Бухгалтерський облік державних облігацій України за операцією репо здійснюється за позабалансовими рахунками.

5.8. Під час здійснення операцій репо з банківськими металами банки керуються законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами.

Бухгалтерський облік банківських металів за операцією репо за умови відповідального зберігання здійснюється за позабалансовими рахунками.

5.9. Зобов'язання щодо виконання другої частини договору репо в сторін договору виникає тільки за умови повного виконання ними зобов'язань за першою частиною договору репо.

5.10. Проведення операцій репо за рахунками в цінних паперах здійснюється учасниками операцій репо відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо депозитарної діяльності з державними цінними паперами.

6.1. Операції прямого репо з державними облігаціями України можуть проводитися Національним банком через тендер або шляхом безпосередньої домовленості з банком.

6.2. Операції прямого репо з банківськими металами можуть проводитися Національним банком тільки шляхом безпосередньої домовленості з банком і за ініціативою банку, за умови, що банківські метали банків перебувають на відповідальному зберіганні в Національному банку.

6.3. У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого репо Національний банк відбирає для задоволення ті заявки банків, які є найприйнятнішими для Національного банку за обсягами операцій або ціновими параметрами.

6.4. За операцією прямого репо ціною купівлі Національним банком державних облігацій України є їх справедлива вартість, але не вища за номінальну вартість цих цінних паперів.

Ціна зворотного продажу Національним банком державних облігацій України залежить від ціни, що визначена в першій частині операції репо та строку цієї операції, а також від процентних ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку, які діяли у відповідному періоді.

6.5. У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого репо відповідний структурний підрозділ надсилає банкам повідомлення про проведення тендера (додаток 29) із зазначенням умов його проведення та строку операції репо.

6.6. Банки подають до відповідного структурного підрозділу за допомогою засобів програмного забезпечення "АРМ репо-тендер" заявки на участь у тендері (додаток 30), у яких пропонують свої умови щодо ціни купівлі (продажу) державних облігацій України, строку проведення операції репо, обсягу операції репо, кількості та коду державних облігацій України, що пропонуються.

6.7. Після розгляду заявок банків відповідний структурний підрозділ надсилає банкам, які за результатами тендера мають право отримати кошти за куплені Національним банком державні облігації України, повідомлення-підтвердження (додаток 31) про намір укласти договір про здійснення операцій прямого репо.

6.8. Договір між Національним банком та банком має бути укладений не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення-підтвердження.

6.9. Національний банк за умови проведення операції прямого репо шляхом безпосередньої домовленості з банком орієнтується на облікову ставку Національного банку, процентні ставки на міжбанківському кредитному ринку, на дохідність за державними облігаціями України, процентні ставки на міжбанківському валютному ринку та наявність у банку державних облігацій України і банківських металів.

6.10. Операція прямого репо, яка здійснюється між банком та Національним банком з державними облігаціями України та банківськими металами, є кредитною операцією і обліковується на рахунках бухгалтерського обліку згідно з економічною суттю операції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку і депозитарної діяльності з державними цінними паперами.

6.11. Банк може достроково повернути кошти і проценти за операцією прямого репо, письмово повідомивши, але не пізніше ніж за один робочий день, відповідний структурний підрозділ та Операційне управління.

6.12. Після завершення операції прямого репо предмети застави, що обліковуються на позабалансових рахунках Операційного управління, списуються.

7.1. Національний банк може проводити операції зворотного репо з державними облігаціями України шляхом безпосередньої домовленості з банками.

7.2. За умови проведення операції зворотного репо Національний банк для визначення ціни продажу (купівлі) державних облігацій України орієнтується на процентні ставки Національного банку за власними борговими зобов'язаннями, процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку, на дохідність за державними облігаціями України.

7.3. Операція зворотного репо, яка здійснюється між Національним банком і банками, є депозитною операцією, обліковується на рахунках обліку депозитних операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку і депозитарної діяльності з державними цінними паперами.

8.1. Національний банк з метою підтримання ліквідності банків може проводити з банками операції з обміну іноземної валюти на національну валюту (далі - операції своп).

8.2. Операції своп можуть здійснюватися шляхом безпосередньої домовленості банку з Національним банком тільки за ініціативою банку.

8.3. Національний банк проводить операції своп на строк до 15 календарних днів.

8.4. Операції своп між банком і Національним банком можуть здійснюватися лише з доларами США, євро, англійськими фунтами стерлінгів, швейцарськими франками, японськими єнами.

8.5. Банки можуть звертатися безпосередньо до Національного банку з пропозицією щодо проведення операцій своп з іноземною валютою за умови дотримання вимог, викладених у пункті 1.1 глави 1 цього розділу, та за умови, що загальний обсяг залучених банком коштів в іноземній валюті (долари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни), у т.ч. на міжбанківському валютному ринку України за попередній календарний місяць становив не менше ніж 10 мільйонів.

8.6. Для проведення операції своп банк засобами електронної пошти направляє до Національного банку звернення щодо обміну іноземної валюти на національну валюту, у якому зазначається інформація про обсяги операції, строки її початку та закінчення, процентну ставку за користування національною валютою та процентну ставку за коштами в іноземній валюті.

8.7. У разі досягнення згоди щодо умов проведення операції своп з іноземною валютою між Національним банком та банком укладається відповідний договір (додаток 32).

8.8. Після укладення договору своп з іноземною валютою банк перераховує визначену в договорі суму іноземної валюти на зазначений у договорі рахунок Національного банку.

8.9. Ціною операції своп є процентна ставка за користування національною валютою в розмірі, установленому на рівні процентної ставки, що встановлена за результатами проведення останнього тендера з підтримання ліквідності банків або процентної ставки, що оголошена за кредитами овернайт під забезпечення державними облігаціями України, та процентна ставка за коштами в іноземній валюті, розмір якої визначається розпорядчими документами Національного банку і встановлюється у процентному відношенні до рівня середньозваженої ставки міжбанківського кредитування [KIACR (USD)], розрахованої на підставі фактичних даних за міжбанківськими договорами на відповідний строк.

Процентна плата за коштами в іноземній валюті сплачується Національним банком у національній валюті, розраховується за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату укладення договору своп з іноземною валютою.

8.10. Перерахування коштів у національній валюті за операцією своп здійснюється лише після отримання відповідним структурним підрозділом від Операційного управління копії виписки з кореспондентського рахунку Національного банку про перерахування Національному банку іноземної валюти у визначеному в договорі розмірі за операцією своп або після отримання від Операційного управління копії повідомлення у форматі МТ 910 стандарту SWIFT "Підтвердження про кредитування рахунку", що надходить до Національного банку від банку-кореспондента.

Перерахування банку коштів в іноземній валюті за другою частиною операції своп здійснюється після надходження до Національного банку коштів у національній валюті в обсягах, що зазначені в договорі своп з іноземною валютою.

8.11. Договір своп з іноземною валютою уважається виконаним, якщо банк повертає Національному банку національну валюту та проценти, а Національний банк повертає банку іноземну валюту з відповідною платою в національній валюті згідно з визначеними в договорі строком й обсягами їх повернення.

8.12. Операція своп, яка здійснюється між банком і Національним банком з іноземною валютою, є кредитною операцією і обліковується на рахунках бухгалтерського обліку згідно з її економічною суттю відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку.

1.1. Для отримання стабілізаційного кредиту банк подає до територіального управління клопотання і затверджену радою банку програму фінансового оздоровлення, яка відповідає вимогам нормативно-правових актів Національного банку з питань регулювання діяльності банків в Україні. Після здійснення аналізу фінансового стану банку і його програми фінансового оздоровлення територіальне управління надсилає відповідні пропозиції структурному підрозділу, що здійснює нагляд за діяльністю банків.

1.2. Структурний підрозділ, що здійснює нагляд за діяльністю банків, готує пропозиції на розгляд Правління Національного банку про можливість надання банку, який перебуває в стані фінансового оздоровлення або взяв на себе борг банку, що перебуває в стані фінансового оздоровлення, стабілізаційного кредиту.

1.3. Національний банк може надавати стабілізаційний кредит за плату, що не нижча, ніж облікова ставка Національного банку, таким банкам:

фінансово стабільному банку, який узяв на себе борг банку, що перебуває в стані фінансового оздоровлення, за умови цільового його використання та укладення з Національним банком договору застави державних облігацій України або інших цінностей. Такий банк за згодою кредиторів банку-боржника має укласти договір (який додається до програми фінансового оздоровлення) про переведення боргу банку-боржника, що перебуває в стані фінансового оздоровлення;

банку, який розробив програму фінансового оздоровлення і звернувся з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту під заставу державних облігацій України або інших цінностей;

банку, який перебуває в стані фінансового оздоровлення і звернувся з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту під гарантію чи поруку фінансово стабільного банку (іншої фінансової установи), що згідно з його фінансовим станом, достатністю капіталу може забезпечити виконання взятих на себе зобов'язань.

1.4. Стабілізаційний кредит надається банку строком до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до одного року.

1.5. Рішення про надання банку стабілізаційного кредиту приймається Правлінням Національного банку на підставі аналізу й оцінки програми фінансового оздоровлення, що здійснені відповідним територіальним управлінням, пропозицій структурного підрозділу, що здійснює нагляд за діяльністю банку, та Юридичного департаменту Національного банку щодо юридичної надійності наданого забезпечення. У цьому рішенні визначаються строк користування стабілізаційним кредитом, порядок його погашення і сплати процентів за користування ним.

1.6. У разі прийняття Правлінням Національного банку позитивного рішення про надання стабілізаційного кредиту відповідне територіальне управління вживає організаційних заходів щодо укладення з банком договору про надання кредиту і відповідного договору застави.

1.7. Договір про надання стабілізаційного кредиту укладається згідно з пунктом 1.3 цієї глави і має передбачати порядок, строки надання і погашення кредиту, а також порядок обрахування та сплати процентів за користування стабілізаційним кредитом, відповідальність за несвоєчасне його погашення тощо.

1.8. У разі надання стабілізаційного кредиту банку, який узяв на себе борг банку, що перебуває в стані фінансового оздоровлення, Національний банк відповідно до договору може встановлювати особливі умови надання стабілізаційного кредиту цьому банку, окремий режим контролю за його цільовим використанням, інші обмеження та застереження.

1.9. Банк має розробити графік погашення стабілізаційного кредиту і дотримуватися його строків.

1.10. У разі зміни облікової ставки Національного банку підлягає коригуванню відповідно і процентна ставка за користування стабілізаційним кредитом.

1.11. Перерахування коштів стабілізаційного кредиту банку відповідно до укладених кредитного договору та договору застави забезпечується відповідним структурним підрозділом.

2.1. Відповідне територіальне управління та структурний підрозділ, що здійснює нагляд за діяльністю банків, здійснюють контроль за графіком погашення стабілізаційного кредиту і повернення процентів за користування ним.

2.2. У разі неповернення банком стабілізаційного кредиту в строки відповідно до укладеного кредитного договору до банку застосовується безспірне списання заборгованості згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національний банк України".

2.3. Відповідний структурний підрозділ, що здійснює нагляд за діяльністю банку, щокварталу аналізує стан виконання заходів, спрямованих на оздоровлення банку, контролює своєчасність погашення заборгованості за стабілізаційним кредитом та процентів за користування ним.

У разі їх невиконання структурний підрозділ, що здійснює нагляд за діяльністю банку, подає пропозиції на розгляд Правління Національного банку для прийняття відповідного рішення.

1.1. Національний банк здійснює операції з власними борговими зобов'язаннями шляхом емісії депозитних сертифікатів за такими строками:

один день (овернайт);

до 14 днів;

до 365 днів.

1.2. Депозитні сертифікати овернайт розміщуються через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів щоденно.

Депозитні сертифікати строком до 14 днів або до 365 днів розміщуються шляхом проведення кількісного або процентного тендера щочетверга.

1.3. Залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та стану ліквідності банків Національний банк може оголошувати позачергові тендери з розміщення депозитних сертифікатів, про що повідомляє банкам за допомогою засобів електронної пошти.

1.4. Національний банк для всіх банків установлює однакові умови залучення коштів і проводить операції з банками - юридичними особами, які:

забезпечують своєчасне і в повному обсязі формування обов'язкових резервів;

забезпечують своєчасне перерахування коштів за результатами попередньо проведених тендерів з розміщення депозитних сертифікатів.

Для окремих випусків депозитних сертифікатів можуть установлюватися додаткові обмеження щодо потенційних власників.

1.5. Національний банк за допомогою засобів електронної пошти оголошує про проведення кількісного або процентного тендера з визначенням або загального обсягу залучення коштів від банків, або процентної плати за них, або без визначення таких параметрів.

1.6. Розміщення та розрахунки за депозитними сертифікатами здійснюються лише в безготівковій формі в національній валюті України.

1.7. Для участі в тендерах з розміщення депозитних сертифікатів банки укладають з Національним банком генеральний договір.

1.8. У генеральному договорі про участь у тендерах з розміщення депозитних сертифікатів має бути передбачена умова щодо дострокового погашення депозитних сертифікатів як за ініціативою Національного банку, так і банку.

1.9. Депозитні сертифікати мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та як забезпечення кредитів рефінансування Національного банку.

2.1. Національний банк здійснює емісію депозитних сертифікатів у формі записів на рахунках у системі кількісного обліку СЕРТИФ з використанням технологій, програмно-технологічних засобів та системи захисту інформації Національного банку.

2.2. Територіальні управління укладають з банками генеральні договори про участь у тендерах з розміщення депозитних сертифікатів (далі - генеральний договір) на поточний календарний рік, про що протягом двох робочих днів повідомляють відповідний структурний підрозділ і Центральну розрахункову палату Національного банку (додаток 33).

Відповідний структурний підрозділ повідомляє Операційному управлінню перелік банків, які уклали генеральний договір.

2.3. Операційне управління повідомляє банкам, які уклали генеральний договір, номер транзитного рахунку для перерахування коштів.

2.4. Банк протягом двох робочих днів після укладення генерального договору повідомляє Операційне управління про рахунок, на який зараховуються кошти від погашення депозитних сертифікатів і процентні доходи.

2.5. Умови розміщення, максимальна або мінімальна сума заявки від банку, номінальна вартість депозитного сертифіката, строк, на який розміщується депозитний сертифікат, визначаються залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення тендера, та з урахуванням перспектив її розвитку і доводяться до відома банків.

2.6. Процентний дохід за депозитним сертифікатом розраховується, виходячи з номінальної вартості депозитного сертифіката, процентної ставки, бази нарахування та строку розміщення депозитного сертифіката, зазначених у повідомленні Національного банку.

Під час визначення строку, на який розміщується депозитний сертифікат, ураховується таке:

у разі виконання умов розміщення депозитного сертифіката, передбачених у повідомленні, першим днем нарахування процентів уважається наступний день після розміщення депозитного сертифіката, останнім - дата, яка передує даті погашення депозитного сертифіката;

за умови дострокового погашення депозитного сертифіката першим днем нарахування процентів уважається наступний день після розміщення депозитного сертифіката, останнім - дата, яка передує даті дострокового погашення депозитного сертифіката.

У разі залучення коштів строком на один робочий день (депозити овернайт) розрахунковим періодом для нарахування процентів є період фактичного залучення коштів.

Банки мають перерахувати кошти в день проведення тендера до часу, що зазначений у повідомленні Національного банку.

2.7. За умови укладення договору про купівлю депозитних сертифікатів на міжбанківському ринку банк-покупець повідомляє Операційному управлінню номер рахунку, на який зараховуються кошти від погашення сертифікатів.

3.1. Національний банк з метою проведення тендера з розміщення депозитних сертифікатів залежно від його виду надсилає банкам повідомлення щоденно для депозитних сертифікатів строком на один день (овернайт) та щосереди - строком до 14 або до 365 днів (додаток 34).

За умови, що середа оголошується неробочим днем, повідомлення про проведення тендера надається банкам у вівторок того тижня, що передує дню проведення тендера.

3.2. Для участі в тендері з розміщення депозитних сертифікатів банк після його оголошення подає відповідному структурному підрозділу за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення "Депозитний сертифікат" заявку (додаток 35).

3.3. Банки, які бажають придбати депозитні сертифікати, подають Національному банку заявку на участь у тендері до зазначеного в повідомленні часу в день проведення тендера.

3.4. Прийняття заявок від банків на участь у тендері, їх розгляд і надсилання банкам повідомлень про результати тендера здійснюються в день проведення тендера.

3.5. У разі проведення тендера з оголошенням загального обсягу коштів, що залучаються Національним банком, без визначення ціни їх залучення банки самостійно пропонують суму та процентну ставку, за якою вони погоджуються вкласти кошти в депозитний сертифікат. Процентна ставка зазначається з точністю до одного десяткового знака після коми.

На підставі заявок, що надійшли від банків, а також ураховуючи оперативний моніторинг процентних ставок на міжбанківському ринку, Національний банк самостійно визначає прийнятну для залучення коштів процентну ставку і здійснює розміщення депозитних сертифікатів у межах оголошеного обсягу на цей тендер, починаючи з найменшої процентної ставки.

Якщо оголошений обсяг залучення коштів менший, ніж сума коштів, зазначених у заявках банків з однаковою процентною ставкою, то розміщення депозитних сертифікатів здійснюється пропорційно між цими банками.

3.6. За умови проведення кількісного тендера депозитні сертифікати розміщуються Національним банком серед банків відповідно до черговості поданих заявок до закінчення суми, що пропонується для залучення, виходячи з цілей регулювання грошово-кредитного ринку.

3.7. Результати тендера повідомляються Операційному і територіальним управлінням та банкам - учасникам тендера (додатки 36, 37).

3.8. Банк у день отримання повідомлення про задоволення заявки на придбання депозитних сертифікатів перераховує відповідну суму коштів на транзитний рахунок в Операційному управлінні.

3.9. Право власності банку на депозитний сертифікат виникає з часу зарахування оплаченої кількості депозитних сертифікатів на рахунки власників у системі кількісного обліку СЕРТИФ (додаток 38).

Підтвердженням права власності на депозитний сертифікат є виписка з рахунку банку в системі кількісного обліку СЕРТИФ (додаток 39), яку Національний банк надає власнику депозитного сертифіката.

3.10. Операційне управління на підставі повідомлення про результати тендера з розміщення депозитних сертифікатів подає до системи обліку операцій з цінними паперами системи автоматизації банківських операцій реквізити угод з розміщення депозитних сертифікатів.

3.11. Облік проведення банками операцій з депозитними сертифікатами на міжбанківському ринку проводиться в системі кількісного обліку СЕРТИФ.

3.12. Бухгалтерський облік розміщених депозитних сертифікатів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку.

3.13. Операційне управління здійснює нарахування суми процентних витрат за депозитними сертифікатами відповідно до умов їх емісії не рідше одного разу на місяць.

4.1. Погашення депозитних сертифікатів здійснюється Національним банком у безготівковій формі шляхом перерахування на кореспондентський рахунок банку номінальної вартості депозитного сертифіката і процентного доходу за ним на дату погашення відповідно до строків та умов, передбачених для розміщення депозитних сертифікатів.

4.2. На початку дня погашення депозитних сертифікатів у системі кількісного обліку СЕРТИФ формується і передається Операційному управлінню реєстр власників депозитних сертифікатів, який містить такі реквізити:

код банку-власника;

номер рахунку банку в системі кількісного обліку СЕРТИФ;

коди випуску депозитних сертифікатів;

кількість депозитних сертифікатів;

номінальну вартість депозитних сертифікатів та процентів за ними.

Якщо дата погашення депозитних сертифікатів припадає на неробочий день, то операції здійснюються наступного робочого дня.

У день погашення депозитних сертифікатів відповідно до реєстру їх власників у системі кількісного обліку СЕРТИФ перереєстрація прав власності, блокування та розблокування депозитних сертифікатів не проводяться і здійснюється така проводка:

дебет рахунку 5831 банку;

кредит рахунку 9999 банку.

4.3. У разі суттєвої зміни ситуації на грошово-кредитному ринку посадова особа, яка згідно з наказом Національного банку про розподіл функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво та контролює діяльність підрозділів, що пов'язана з регулюванням грошово-кредитного ринку, може приймати рішення про дострокове погашення депозитних сертифікатів. Національний банк інформує про це банки - власників депозитних сертифікатів. Процентний дохід у такому випадку розраховується відповідно до пункту 2.6 глави 2 цього розділу.

4.4. За умови дострокового погашення депозитного сертифіката за ініціативою банку останній має не менше ніж за два робочих дні письмово повідомити про це Національний банк.

У разі дострокового погашення депозитного сертифіката за ініціативою банку Національний банк сплачує банку процентний дохід, виходячи з розрахунку 20 процентів від розміру процентної ставки за депозитним сертифікатом Національного банку.

4.5. Операційне управління здійснює сплату суми процентного доходу власникам депозитних сертифікатів одночасно з погашенням депозитних сертифікатів на підставі реєстру власників депозитних сертифікатів.

1.1. Операції з купівлі (продажу) державних облігацій України можуть здійснюватися Національним банком шляхом участі в торгах, які проводяться організаторами торгівлі цінними паперами, що офіційно зареєстровані відповідно до законодавства України (далі - організатори торгівлі), згідно з установленими ними правилами.

1.2. У разі потреби здійснити операції з купівлі (продажу) державних облігацій України Національний банк готує заявку із зазначенням основних параметрів щодо купівлі або продажу. Копія заявки на продаж передається до депозитарію державних цінних паперів Національного банку для блокування державних облігацій України на відповідних рахунках депозитарного обліку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності.

1.3. Заявка до початку торгів надсилається до організаторів торгівлі державними облігаціями України, з якими Національний банк уклав договори про участь у торгах та здійснення розрахунків за договорами з державними облігаціями України, що укладені на торгах.

1.4. Протягом операційного дня організаторів торгівлі Національний банк може змінювати свої заявки на купівлю (продаж) державних облігацій України.

1.5. Договір про купівлю (продаж) державних облігацій України вважається виконаним за умови проведення грошових розрахунків за нею в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності.

2.1. З метою підтримання ліквідності банків і регулювання грошово-кредитного ринку Національний банк може здійснювати операції з купівлі (продажу) державних облігацій України на позабіржовому ринку. Ініціатором такої операції, як правило, є сторона, яка зацікавлена в терміновому проведенні операції з купівлі (продажу) таких цінних паперів.

2.2. У разі звернення банку до Національного банку про здійснення операції з купівлі (продажу) державних облігацій України Національний банк, виходячи зі стану грошово-кредитного ринку, приймає рішення щодо можливості проведення такої операції.

2.3. У разі прийняття позитивного рішення про проведення такої операції та укладення відповідного договору грошові розрахунки і поставка державних облігацій України здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності.

3.1. Національний банк з метою регулювання грошово-кредитного ринку може проводити з банками операції з державними облігаціями України, що є в портфелі Національного банку, з обов'язковою гарантією їх викупу у власників у будь-який час.

3.2. Національний банк залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку виставляє на продаж державні облігації України відповідних кодів випуску з установленням ціни обов'язкового їх викупу кожного наступного дня до часу їх обігу поза Національним банком.

3.3. Грошові розрахунки та поставка державних облігацій України за операціями Національного банку з двостороннього котирування державних облігацій України здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності.

1. Відповідальність за повернення кредитів рефінансування (овернайт, кредитів строком до 14 днів та до 365 днів), стабілізаційних кредитів і процентів за користування ними, а також за своєчасне завершення операцій репо і своп у зазначений у договорах строк покладається на банк.

2. Контроль за своєчасним поверненням кредитів овернайт, кредитів строком до 14 днів та до 365 днів, стабілізаційних кредитів та процентів за користування ними, а також за виконанням усіх умов кредитного договору (генерального кредитного договору) і договорів застави (гарантії) покладається на відповідне територіальне управління.

Контроль за своєчасним поверненням коштів за операціями репо і своп, процентної плати за операціями, а також за виконанням усіх умов укладених договорів покладається на відповідний структурний підрозділ.

Управління контролю ризиків постійно здійснює моніторинг цінних паперів, що надаються під забезпечення кредитів рефінансування.

3. У разі невиконання банком умов, що передбачені договорами за кредитами рефінансування, стабілізаційними кредитами, операціями прямого репо і своп, у тому числі несплати процентів за ними, відповідний структурний підрозділ наступного робочого дня повідомляє територіальному управлінню, у якому обслуговується кореспондентський рахунок банку, про застосування переважного і безумовного права щодо списання в безспірному порядку всієї заборгованості з кореспондентського рахунку цього банку, керуючись статтею 73 Закону України "Про Національний банк України".

Згідно з повідомленням відповідне територіальне управління здійснює списання з кореспондентського рахунку банку заборгованості та процентів відповідно до законодавства України та до укладених договорів.

У разі неможливості стягнення заборгованості та процентів повністю або частково з кореспондентського рахунку банку наступного за днем закінчення строку дії договору дня відповідне територіальне управління та відповідний структурний підрозділ забезпечують віднесення цієї заборгованості на рахунки з обліку простроченої заборгованості та прострочених нарахованих доходів, а також нараховується пеня в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

4. Якщо через відсутність коштів на кореспондентському рахунку неможливо стягнути суму заборгованості, то протягом 10 днів з дня виникнення простроченої заборгованості Національний банк має право:

здійснити продаж державних облігацій України, державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, векселів, облігацій місцевих позик, цінних паперів ДІУ, облігацій підприємств, іпотечних облігацій, акцій власників істотної участі в банку третім особам і за рахунок отриманих коштів задовольнити свої вимоги відповідно до кредитного договору;

здійснити продаж іноземної валюти, банківських металів, що є предметом операцій репо і своп;

у разі неможливості реалізації предмета застави залишити його за собою за його балансовою вартістю до строку погашення;

ужити заходів щодо стягнення заборгованості, забезпеченої подвійними складськими свідоцтвами, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю, заставною відповідно до законодавства України;

ужити заходів щодо погашення державних облігацій України, державних облігацій України, які перебувають у довірчій власності, облігацій місцевих позик, цінних паперів ДІУ, облігацій підприємств, іпотечних облігацій або одержати платіж за векселями і за рахунок цих коштів задовольнити свої вимоги відповідно до кредитного договору;

пред'явити вимогу до банку, який надав гарантію (поруку) або авалював вексель;

здійснити дострокове погашення депозитних сертифікатів.

За умови відсутності на кореспондентському рахунку банку коштів для погашення кредиту рефінансування під забезпечення депозитними сертифікатами Національний банк як кредитор та боржник за депозитними сертифікатами переводить їх у свою власність та достроково погашає.

5. Якщо кошти, одержані від реалізації предметів застави, наданих під забезпечення кредитів, та кошти, одержані від реалізації банківських металів, іноземної валюти, перевищують заборгованість перед Національним банком, то сума перевищення перераховується на кореспондентський рахунок банку.

6. У разі нестачі коштів, одержаних від реалізації предметів застави, іноземної валюти та банківських металів для погашення заборгованості, Національний банк використовує своє переважне і безумовне право щодо списання в безспірному порядку залишку непогашеної заборгованості з кореспондентського рахунку банку, керуючись статтею 73 Закону України "Про Національний банк України".

7. У разі порушення банком строку повернення кредиту овернайт, що наданий Національним банком через лінію рефінансування, та процентів за користування ним банк-порушник не допускається до використання цієї лінії протягом трьох місяців.

У разі порушення банком строку повернення кредиту, що наданий Національним банком через тендер, та/або процентів за користування ним банк-порушник не допускається до участі в наступних п'яти тендерах.

8. Відповідальність учасників операцій репо і своп визначається договором про здійснення цих операцій з урахуванням вимог цього Положення.

9. У разі несвоєчасного виконання зобов'язання щодо поставки (блокування) державних облігацій України за договором про здійснення операції репо винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

10. Відповідальність за перерахування коштів за результатами проведення тендера з розміщення депозитних сертифікатів покладається на банк.

У разі неперерахування коштів за придбані депозитні сертифікати в день проведення тендера Національний банк анульовує заявку банку на розміщення сертифікатів і надалі не допускає банк до участі в проведенні тендерів протягом наступних шести місяців.

У разі несвоєчасного перерахування Національним банком коштів у строк, передбачений для погашення депозитних сертифікатів, Національний банк сплачує на користь банку пеню в розмірі 0,5 процента від суми зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

1. Усі документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, підписуються керівником банку або особою, яка його заміщує, і головним бухгалтером та за потреби скріплюються печаткою банку.

2. Відповідальність за достовірність наданої в додатках до цього Положення інформації та відповідність її вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку, покладається на керівників банків, начальників територіальних управлінь або осіб, які виконують їх обов'язки.

3. Посадова особа, яка згідно з наказом Національного банку про розподіл функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво та контролює діяльність підрозділів, що пов'язана з регулюванням грошово-кредитного ринку, приймає рішення про проведення активних і пасивних операцій Національного банку, що пов'язані з регулюванням грошово-кредитного ринку, їх обмеження з урахуванням ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку, та здійснення операцій з купівлі (продажу) державних облігацій України, а також підписує розпорядження з фінансових питань.

4. Облігації зовнішньої державної позики України як забезпечення кредитів рефінансування Національного банку використовуватимуться в міру врегулювання питань, пов'язаних з механізмом отримання виписки з рахунків у цінних паперах відповідного вповноваженого суб'єкта депозитарної діяльності.

5. Цінні папери ДІУ, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, подвійні складські свідоцтва, заставні як забезпечення кредитів рефінансування Національного банку використовуватимуться в міру запровадження цих інструментів у практичній діяльності суб'єктів ринку та наявності розвиненого ринку цих інструментів.

6. Національний банк може відмовити банку в наданні кредиту рефінансування, якщо в період подання та розгляду заявки на одержання кредиту рефінансування було отримано оперативну інформацію, яка свідчить про погіршення фінансового стану банку або про ризик щодо повернення кредиту, чи про надання банком недостовірної інформації щодо виконання умов, викладених у цьому Положенні.

7. Національний банк може прийняти інше, ніж територіальне управління, рішення щодо підтримання ліквідності конкретного банку.