Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

4. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснює ЦРП на підставі повідомлення відповідного підрозділу банківського нагляду після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня шляхом відповідного настроювання в ЦОСЕП.

1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП.

Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП.

Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.

3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

6. Банк має право працювати в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку:

з усіма своїми філіями;

з певною кількістю своїх філій;

надати певній філії повноваження працювати в СЕП за відповідною моделлю з групою філій.

1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл), зразок якого наведено в додатку 9 до цієї Інструкції.

2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я посадової особи, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП) викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:

клопотання про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

три примірники правил здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.

Правила мають уключати докладний опис технологічної моделі та моделі бухгалтерського обліку і відповідати вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, зокрема:

перелік балансових рахунків (на рівні аналітичного обліку), що використовуються відповідно до їх призначення для обліку розрахункових операцій банку та його філій між собою та з іншими учасниками СЕП, із зазначенням назв рахунків згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

опис технології оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення цих документів, у тому числі завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів тощо;

порядок обліку та виконання розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.

3. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:

опис здійснення внутрішньобанківського переказу;

опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;

порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;

здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС;

регламент функціонування ВМПС;

порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

4. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.

5. У разі потреби в поступовому переході банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю (далі - перехід) банк має подати орієнтовний графік переходу на строк не більше шести місяців, узгоджений з територіальним управлінням за місцезнаходженням банку.

6. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 5 цієї глави, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.

У разі надання банку дозволу Національний банк письмово інформує про це територіальне управління за місцезнаходженням банку та ЦРП.

У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).

7. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 6 цієї глави.

8. Банк узгоджує з територіальними управліннями за місцезнаходженням банку та його філій дату переходу, про що територіальне управління за місцезнаходженням банку робить відмітку в дозволі. Територіальне управління інформує ЦРП про визначену в дозволі дату переходу.

Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.

Копія дозволу із зазначеною територіальним управлінням датою переходу зберігається в справі з оформлення кореспондентського рахунку банку.

9. Банк до настання визначеної дати переходу:

уносить зміни до договорів про кореспондентський рахунок у Національному банку України та про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України;

повідомляє філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, та внести (за потреби) зміни до договорів про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України або розірвати їх.

10. У разі розірвання договорів кореспондентські рахунки, що були відкриті філіям банку в територіальних управліннях, після закінчення дня переходу закриваються на підставі заяв філій про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. Залишки коштів на них у кінці дня переходу перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку згідно з технологією переходу, визначеною ЦРП.

11. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють ЦРП та ці філії.

12. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 5 цієї глави для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.

13. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 5 цієї глави для отримання на це дозволу.

У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.

Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

14. У разі потреби переходу банку та його філій з роботи за відповідною моделлю до роботи за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, дату цього переходу та повідомляє про це ЦРП і територіальні управління за місцезнаходженням філій.

Банк та його філії, відповідні територіальні управління виконують дії щодо укладення, внесення змін, розірвання відповідних договорів, унесення змін до складу учасників СЕП, аналогічні до тих, що обумовлені в пунктах 9 - 11 цієї глави з урахуванням відповідних особливостей. Відкриття кореспондентських рахунків філіям банку здійснюється згідно з пунктом 3 глави 1 розділу II цієї Інструкції.

У разі переходу банку та його філій на роботу за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.

15. У разі потреби банку працювати в СЕП за відповідною моделлю з певною кількістю філій або надати певній філії повноваження працювати в СЕП за відповідною моделлю з групою філій банк має обумовити це в клопотанні та подати перелік філій, що переходять на обслуговування за моделлю.

16. Під час роботи банку в СЕП через АРМ-Ю клопотання про перехід банку на роботу за відповідною моделлю подається після погодження з територіальним управлінням, яке обслуговує його кореспондентський рахунок, та з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

17. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.

1. Ініціатором переведення банку на обслуговування за кореспондентським рахунком до іншого територіального управління (далі - переведення) може бути:

банк - у зв'язку з переміщенням до іншої області, Автономної Республіки Крим;

Національний банк - відповідно до постанови Правління Національного банку України про зміну територіального управління, що обслуговує банк.

2. Ініціатор переведення узгоджує дату переведення з Національним банком або банком та повідомляє її: територіальному управлінню, у якому закривається кореспондентський рахунок банку (далі - територіальне управління 1), територіальному управлінню, у якому відкривається кореспондентський рахунок банку (далі - територіальне управління 2), та ЦРП.

3. До визначеної дати переведення учасники цього процесу виконують такі дії:

а) банк, що переводиться (далі в цій главі - банк), подає:

до територіального управління 1 - повідомлення засобами системи ЕП про розірвання договорів про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України, про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України, про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів Національного банку України та заяву про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України;

до територіального управління 2 - заяву про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. У разі переведення за ініціативою банку разом із заявою він подає документи для відкриття кореспондентського рахунку відповідно до глави 1 цього розділу;

б) територіальне управління 1:

забезпечує своєчасне передавання до територіального управління 2:

справи з оформлення кореспондентського рахунку банку (у разі переведення за ініціативою Національного банку);

документів про обмеження права банку розпоряджання кореспондентським рахунком (про передавання документів слід письмово повідомити уповноважений орган);

інших документів, пов'язаних з обслуговуванням банку;

надсилає Департаменту інформатизації повідомлення про потребу внесення змін до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

надсилає ЦРП повідомлення про потребу внесення змін до Довідника учасників СЕП із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

в) територіальне управління 2:

надсилає Департаменту інформатизації повідомлення про потребу внесення змін до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

надсилає ЦРП повідомлення про потребу внесення змін до Довідника учасників СЕП із зазначенням дати переведення та необхідних реквізитів банку;

г) укладає договори з банком про відкриття кореспондентського рахунку та здійснення банком розрахунків через СЕП.

4. У день переведення учасники переведення виконують таке:

а) Департамент інформатизації вносить зміни до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ;

б) ЦРП вносить зміни до Довідника учасників СЕП;

в) банк зобов'язаний:

до закінчення банківського дня прийняти від СЕП усі файли відповідних міжбанківських електронних розрахункових документів (файли B);

закінчити банківський день у СЕП з нульовим значенням транзитного рахунку для сум, які не були підтверджені банком - отримувачем коштів;

г) територіальне управління 1 та ЦРП контролюють виконання банком вищезазначених вимог;

ґ) територіальне управління 1, пересвідчившись, що банк виконав вищезазначені вимоги, та отримавши згоду ЦРП, зобов'язане:

визначати поточне значення технічного рахунку банку в СЕП;

на підставі меморіального ордера (здійснивши внутрішню проводку) перерахувати з кореспондентського рахунку банку суму, що дорівнює поточному значенню його технічного рахунку в СЕП, на власний транзитний рахунок;

на підставі меморіального ордера засобами СЕП перерахувати кошти банку з власного транзитного рахунку на транзитний рахунок у територіальному управлінні 2;

д) територіальне управління 2 до закінчення банківського дня зобов'язане:

прийняти від СЕП усі файли відповідних платежів (файли B);

відкрити банку, що переводиться, кореспондентський рахунок;

на підставі меморіального ордера (здійснивши внутрішню проводку) перерахувати з власного транзитного рахунку залишок коштів банку на його кореспондентський рахунок;

е) банк, територіальні управління 1 та 2 закривають банківський день з дозволу ЦРП.

Територіальне управління 2 закриває банківський день після перерахування коштів на кореспондентський рахунок банку, що переводиться.

5. Наступного (після переведення) банківського дня учасники переведення виконують таке:

а) територіальне управління 1:

закриває кореспондентський рахунок банку;

надає до ЦОСЕП файл L.00, який не містить інформації про кореспондентський рахунок банку і транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені банком - отримувачем коштів;

надсилає банку та територіальному управлінню 2 повідомлення про закриття кореспондентського рахунку;

б) територіальне управління 2 надає до ЦОСЕП файл L.00, у якому зазначає:

суму залишку коштів на кореспондентському рахунку банку;

суму ліміту технічного рахунку банку (на підставі переданих територіальним управлінням 1 документів);

в) банк розпочинає банківський день у СЕП у звичайному режимі.

6. Учасники переведення керуються нормами цієї глави і оперативними вказівками ЦРП щодо технології переведення.

1. Банки та їх філії, територіальні управління, ЦРП (далі в тексті цієї глави - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних міжбанківських документів для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством та технологією функціонування СЕП.

Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.

2. Архів електронних міжбанківських документів має, зокрема, містити:

а) на рівні банків та їх філій:

усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;

протокол роботи САБ;

архів системи ЕП;

архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);

б) на рівні територіальних управлінь:

протокол роботи САБ;

архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);

архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП:

протокол роботи САБ;

архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);

повний архів роботи ЦОСЕП;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

3. Архів електронних міжбанківських документів має формуватися згідно із затвердженою номенклатурою справ учасника СЕП, створюватися у відповідних структурних підрозділах, переноситися на електронні носії з метою подальшого зберігання в цьому підрозділі або передаватися для зберігання до відповідного уповноваженого структурного підрозділу.

4. Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів.

Доступ до архіву повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Строки зберігання архівів електронних міжбанківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України.

5. Інформацію на електронних носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Електронні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації електронного носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший електронний носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.

1. Банк відкриває кореспондентський рахунок банку-кореспонденту на підставі договору, укладеного між ними відповідно до законодавства та інших документів, визначених за домовленістю сторін.

2. У разі реорганізації банку-кореспондента шляхом перетворення, зміни найменування банк-кореспондент зобов'язаний подати такі самі документи, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку може залишатися без змін.

3. Банк має зберігати документи, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок банку-кореспондента, у справі з оформлення цього рахунку.

1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законом.

2. Під час закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником.

3. Банк протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби. Отримання органом державної податкової служби повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається цим органом до банку. Файл-квитанція на паперовому носії зберігається в справі з оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента.

4. Справа з оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента після його закриття має зберігатися банком протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності банків України.

1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.

2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.

3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:

контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.

4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

5. Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством;

банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, що передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.

6. Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;

якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або звільнення коштів з-під арешту.

1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.

2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.

Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.

4. Розрахунковий банк забезпечує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.

5. У разі порушення строку проведення розрахунків розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи згідно із законодавством, правилами платіжної системи та умовами договорів.

6. Агент з розрахунків самостійно організовує і виконує розрахунки з банками - учасниками розрахунків за результатами проведеного розрахунковим банком переказу коштів і на підставі платіжних повідомлень платіжної системи з урахуванням вимог цієї глави та глави 4 цього розділу.

1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.

2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;

порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.

3. Міжбанківський переказ здійснюється через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.

4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами договору з платіжною організацією.

У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік і використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.

1. Національний банк виконує функції розрахункового банку платіжної системи на підставі договору, який укладається між платіжною організацією та Національним банком.

Якщо Національний банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є постанова Правління Національного банку України.

2. Рішення щодо виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду документів, що подаються від імені платіжної організації платіжної системи, а саме:

письмового звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення договору про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;

загальних відомостей про платіжну систему, зокрема щодо платіжної організації та клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг;

опису технології функціонування платіжної системи;

переліку її членів;

видів платіжних інструментів;

способів покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.

Національний банк має право отримати від платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.

3. Національний банк у місячний строк з дня одержання документів, що мають відповідати вимогам пункту 2 цієї глави, приймає постанову Правління Національного банку України про укладення договору про виконання функцій розрахункового банку та надсилає платіжній організації платіжної системи проект відповідного договору.

У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк у місячний строк з дня одержання документів письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи.

4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:

проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;

ведення обліку та використання коштів страхового фонду членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;

здійснення контролю за своєчасним формуванням і поповненням страхового фонду членами платіжної системи;

вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.

Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішнім положенням, що регулює проведення розрахунковим банком міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи.

5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в територіальних управліннях із застосуванням договірного списання.

Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.

6. Члени платіжної системи зобов'язані мати на кореспондентських рахунках суми коштів для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.

1. Відносини агента з розрахунків з банками - учасниками розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

2. Функції агента з розрахунків визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства і, зокрема, має визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання учасниками розрахунків своїх зобов'язань;

методику розрахунку розміру страхового фонду, спосіб його формування, порядок та умови використання.

3. Агент з розрахунків проводить міжбанківський переказ через кореспондентські рахунки банків - учасників розрахунків, що відкриваються відповідно до розділу III цієї Інструкції.

4. Агент з розрахунків з метою забезпечення здійснення розрахунків має право формувати страховий фонд за рахунок коштів банків - учасників розрахунків у порядку, що визначений його внутрішнім положенням та укладеними договорами.

1. Банк, що створює ВМПС, зобов'язаний визначити умови та порядок її функціонування з урахуванням вимог законодавства. Правила внутрішньобанківської платіжної системи мають бути узгоджені з Національним банком. Правила для узгодження подаються банком до Національного банку в порядку, наведеному в главі 10 розділу II цієї Інструкції.

2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВМПС, зобов'язані:

дотримуватися технологічних вимог і вимог щодо захисту інформації, що встановлюються Національним банком;

дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення електронних розрахункових документів.

3. Внутрішньобанківська платіжна система має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:

а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, модифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

в) процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВМПС дають змогу відновити роботу без послаблення вимог щодо захисту інформації;

г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків (з негайним інформуванням про це банком - власником ВМПС Національного банку);

ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації, формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;

д) формування і зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства;

е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВМПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Транспортні потреби ВМПС забезпечуються засобами системи ЕП або власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються банку та філії на підставі договору про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 10).

1. ВМПС має забезпечити формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

2. Внутрішньобанківський переказ має бути виконаний у строк, установлений внутрішніми правилами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

1. Банк, що працює в СЕП за моделлю з використанням ВМПС, зобов'язаний:

а) забезпечити передавання міжбанківських електронних розрахункових документів від філій до СЕП і від СЕП до філій із збереженням їх реквізитів. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то банк має забезпечити їх зберігання під час передавання цих документів засобами ВМПС;

б) щоденно надавати до ЦРП інформацію про внутрішньобанківські міжтериторіальні платежі;

в) надавати на вимогу ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги, інформацію щодо проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів;

г) надавати на вимогу ЦРП іншу інформацію про роботу ВМПС.

1. Територіальне управління приймає і виконує платіжну вимогу на примусове списання коштів банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління виконує примусове списання коштів банку за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження).

3. У разі надходження платіжної вимоги протягом операційного часу для її виконання територіальне управління встановлює ліміт технічного рахунку банку на суму, зазначену в платіжній вимозі, але в межах залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня (далі - визначена сума списання). Ліміт установлюється таким чином:

а) у режимі реального часу шляхом формування засобами САБ пакета-запиту, передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримання пакета-відповіді;

б) у файловому режимі шляхом формування засобами САБ файла L та передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП.

4. У разі надходження платіжної вимоги після операційного часу для її виконання територіальне управління встановлює ліміт технічного рахунку банку на початку наступного операційного дня на суму, зазначену в платіжній вимозі, але в межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку на цей час (визначена сума списання). Ліміт установлюється в режимі реального часу (пакет-запит надсилається ЦОСЕП до відправлення файла L.00) або у файловому режимі (файл L.00).

5. Територіальне управління виконує платіжну вимогу в режимі реального часу або у файловому режимі.

6. У режимі реального часу територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:

а) формує засобами САБ пакет-запит з міжбанківським електронним розрахунковим документом (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок), передає його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримує пакет-відповідь. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;

б) зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання.

7. У файловому режимі територіальне управління виконує платіжну вимогу в такому порядку:

а) формує засобами САБ міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом A надсилає до СЕП. Якщо на технічному рахунку банку сума менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується і виконується в межах наявної суми;

б) зменшує ліміт технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за технічним рахунком.

8. ЦРП зобов'язана виконати квитування не підтвердженого банком файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання) не пізніше ніж за годину до припинення приймання початкових платежів до СЕП згідно з технологічним регламентом роботи СЕП.

9. Для завершення виконання платіжної вимоги територіальне управління формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним сума з відповідного транзитного рахунку має бути зарахована на рахунок отримувача) і виконує його в режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл A).

1. Територіальне управління приймає і виконує документи про арешт коштів банку (філії) (далі - банк) за його кореспондентським рахунком відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

2. Територіальне управління забезпечує виконання документів про арешт коштів банку в день їх надходження шляхом установлення ліміту технічного рахунку банку в межах залишку коштів на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.

Ліміт технічного рахунку встановлюється засобами СЕП у режимі реального часу (пакет-запит) або у файловому режимі (файл L).

3. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку достатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту), то територіальне управління на початку кожного операційного дня забезпечує наявність ліміту технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.

4. Якщо в перший день виконання арешту на кореспондентському рахунку банку недостатньо коштів (тобто сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша, ніж сума, що підлягає арешту), то територіальне управління:

вживає заходів щодо зупинення власних видаткових операцій банку за цим рахунком: засобами системи ЕП повідомляє ЦРП про зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП та інформує про це банк;

на початку кожного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до пункту 2 цієї глави) до того часу, коли вона дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт (з урахуванням сум, що частково сплачені за платіжними вимогами на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт). Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена (за винятком випадків часткової сплати за платіжними вимогами на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт);

повідомляє ЦРП засобами системи ЕП про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП після установлення ліміту технічного рахунку банку на суму арешту (з урахуванням сум, що частково сплачені за платіжними вимогами на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого накладено арешт).

5. ЦРП, отримавши повідомлення територіального управління про зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП, забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку за винятком:

операцій банку, що здійснюються за рахунками (1) груп 352, 362, 741 і балансовими рахунками 3652, 3653, 3654, 3659, 7900;

операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються за рахунками груп 130, 133,160, 161;