Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

12. Під час виключення з учасників СЕП банку значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю. Банк для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП після виконання вимоги пункту 11 цієї глави зобов'язаний перерахувати засобами СЕП суму коштів, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок, визначений згідно з пунктом 10 глави 1 розділу II цієї Інструкції.

Якщо банк не виконав цю вимогу, то Департамент інформаційних технологій наприкінці останнього робочого дня банку в СЕП після виконання вимог пункту 11 цієї глави має повідомити про це структурний підрозділ Національного банку. Структурний підрозділ Національного банку, отримавши повідомлення Департамента інформаційних технологій, зобов'язаний здійснити списання засобами СЕП суми коштів банку, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, і перерахувати її на рахунок, визначений згідно з пунктом 7 глави 1 цього розділу.

1. Національний банк визначає технологію роботи СЕП, має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВМПС до технології роботи СЕП. Строк інформування учасників СЕП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначається Національним банком і не може бути меншим, ніж за п'ять робочих днів до часу їх унесення. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕП відбувається за вказівками Національного банку.

2. Технологічний регламент роботи СЕП визначається Національним банком і надсилається засобами системи ЕП усім учасникам СЕП для виконання.

3. Списання з кореспондентського рахунку банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком, у випадках, визначених законом, у тому числі, обумовлених договором.

4. Учасник СЕП забезпечує формування міжбанківського електронного розрахункового документа лише через САБ із заповненням усіх обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Відповідно до технології роботи СЕП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа учасник СЕП забезпечує:

заповнення обов'язкових реквізитів шляхом перенесення їх значень з розрахункового документа, на підставі якого він формується, крім реквізиту "назва документа", що заповнюється як умовний числовий код, згідно з додатком 7 до цієї Інструкції;

якщо платником та/або отримувачем є учасник СЕП, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.

5. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформації відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки.

6. Структура та порядок заповнення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП, електронних розрахункових повідомлень визначаються Національним банком.

ЦОСЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).

7. Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку.

8. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

9. У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до структурного підрозділу Національного банку інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ структурного підрозділу Національного банку.

10. Кожний учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕП, у якому зазначаються дата та час їх установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.

Обов'язковій реєстрації в журналі підлягають установлення та заміна таких компонентів:

прикладного програмного забезпечення СЕП, системи ЕП;

комп'ютера та його компонентів;

мережевої плати та/або мережевого клієнта;

системного програмного забезпечення;

апаратних засобів захисту інформації, а також настройка комп'ютера.

11. Кожен учасник СЕП зобов'язаний забезпечити наявність внутрішнього документа, що регламентує порядок відновлення роботи в СЕП у разі порушення роботи в системі або виникнення надзвичайних ситуацій та його виконання.

12. Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк має право зупинити початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені під час проведення службового розслідування.

13. Учасник СЕП має забезпечити зберігання інформації про міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення відповідно до глави 9 розділу ІІ цієї Інструкції.

1. ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ структурного підрозділу Національного банку файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.

2. ( Абзац перший пункту 2 глави 5 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017 )

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:

приймання інформації;

передавання інформації.

Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.

ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.

3. Обмін файлами СЕП між ЦОСЕП і АРМ-СЕП здійснюється засобами Автоматизованої транспортної системи Національного банку України з використанням IBM Websphere Message Queue.

4. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B).

Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

5. У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.

Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.

6. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

7. Департамент інформаційних технологій має право виконати квитування файла В на підставі:

установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;

розділу VI цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов'язковим до виконання в день його формування;

установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).

8. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:

надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;

звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;

відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.

9. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках структурного підрозділу Національного банку.

1. Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

власні міжбанківські перекази;

міжбанківські перекази своїх філій тощо.

2. Структурний підрозділ Національного банку має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

3. Обмін інформацією між САБ учасника СЕП і АРМ-СЕП в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP.

Учасник СЕП формує засобами САБ пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту.

4. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.

1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП.

Філії банку не можуть мати технічних рахунків у ЦОСЕП.

Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.

3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл).

2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить організація роботи з регулювання діяльності платіжних систем та безготівкових розрахунків) викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:

1) заяву, підписану керівником банку або уповноваженою ним особою, про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

2) затверджені правила здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.

Банк подає до Національного банку зазначені в пункті 2 глави 8 розділу II цієї Інструкції документи в електронному вигляді засобами системи ЕП. Ці документи мають бути створені у вигляді файлів, які містять відскановані з паперових носіїв зображення документів, та підписані електронним підписом керівника банку або уповноваженої ним особою, прирівняним до власноручного підпису відповідно до законодавства.

Сканування з паперових носіїв зображення документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

формат готового файла - pdf;

документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

роздільна здатність сканування - не нижче ніж 300 dpi.

3. Правила здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю повинні відповідати нормативно-правовим актам, розпорядчим актам Національного банку і технологічній документації з питань здійснення міжбанківського переказу коштів через СЕП та містити:

1) опис технологічних етапів здійснення міжбанківського переказу коштів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів та завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів;

2) порядок обліку та виконання банком і його філіями розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.

4. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:

опис здійснення внутрішньобанківського переказу;

опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;

порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;

регламент функціонування ВМПС;

порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

5. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.

6. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 5 глави 8 розділу ІІ цієї Інструкції, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.

Дозвіл надсилається банку засобами системи ЕП як електронний документ, підписаний електронним підписом, прирівняним відповідно до закону до власноручного підпису заступника Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить організація роботи з регулювання діяльності платіжних систем та безготівкових розрахунків.

У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).

7. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 6 глави 8 розділу ІІ цієї Інструкції.

8. Банк узгоджує зі структурним підрозділом Національного банку дату переходу на роботу в СЕП за відповідною моделлю. Структурний підрозділ Національного банку інформує Департамент інформаційних технологій про визначену дату переходу.

Дозвіл Національного банку втрачає чинність, якщо банк протягом шести місяців із дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю.

9. Банк до настання визначеної дати переходу:

1) уносить зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України;

2) повідомляє філії про потребу приєднатися до Єдиного договору для отримання послуг розрахунково-інформаційного обслуговування в системі електронних платежів Національного банку та/або послуг системою електронної пошти Національного банку або подати письмову заяву про відмову від отримання послуг розрахунково-інформаційного обслуговування в системі електронних платежів Національного банку (у разі переходу банку на модель 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

3) ініціює внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.

10. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють Департамент інформаційних технологій та ці філії.

11. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 5 глави 8 розділу II цієї Інструкції для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.

12. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 5 глави 8 розділу II цієї Інструкції для отримання на це дозволу.

У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.

Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

13. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.

14. У разі закриття банком усіх філій дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.

Банк зобов'язаний унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, а також ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.

1. Банки та їх філії, Департамент інформаційних технологій (далі в тексті глави 9 розділу II цієї Інструкції - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), інформацію про міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством України та технологією функціонування СЕП (далі у тексті глави 9 розділу II цієї Інструкції - інформація). Інформація має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.

2. Інформація має зберігатися у формі відокремлених електронних даних (далі - ВЕД) відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення ВЕД.

Доступ до ВЕД повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника учасника СЕП призначені для роботи з ВЕД.

Строки зберігання ВЕД та міжбанківських електронних розрахункових документів установлюються відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України, із зазначенням строків зберігання.

3. ВЕД мають містити:

1) на рівні банків та їх філій:

усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;

протокол роботи САБ;

архів системи ЕП;

шифровані арбітражні журнали системи криптографічного захисту інформації та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП;

2) на рівні Департаменту інформаційних технологій:

протокол роботи САБ;

шифровані арбітражні журнали системи криптографічного захисту інформації та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП;

повний архів роботи ЦОСЕП;

архів роботи системи ЕП.

4. Інформацію на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.

1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов’язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до вимог пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.

2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.

3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв’язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:

1) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

2) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.

4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв’язку для їх передавання, обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

1. Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

1) банк виконує примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження), якщо інший строк не встановлений законодавством України, та відповідно до підстав, установлених законодавством України;

2) банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.

2. Банк приймає і виконує інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у пункті 1 глави 2 розділу III цієї Інструкції.

3. Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

1) якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;

2) якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.

4. Банк у разі запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті:

1) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку-кореспондента на відповідному позабалансовому рахунку;

2) повідомляє орган/приватного виконавця, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті.

5. Банк приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку документи про арешт коштів банку-кореспондента, що надійшли під час тимчасової адміністрації, без виконання та повідомляє орган/приватного виконавця, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті.

Банк списує документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку-кореспондента.

Банк у разі припинення тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті у зв’язку з виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку-кореспондента у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктом 3 глави 2 розділу III цієї Інструкції.

Банк у разі прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-кореспондента повертає без виконання документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надходять після прийняття зазначеного рішення, або були прийняті банком, списуючи ці документи з відповідного позабалансового рахунку.

6. Банк виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження шляхом зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за цим рахунком.

Банк обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.

Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України.

7. Банк у разі відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним/приватним виконавцем, зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження.

Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" , у порядку, установленому договором та внутрішніми процедурами банку.

8. Банк зобов’язанийздійснити списання в безспірному порядку заборгованості банку-кореспондента (далі - банк-боржник) перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, з кореспондентського рахунку банку-боржника відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" .

Банк здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника на підставі вимоги Національного банку.

Вимога Національного банку має містити таку інформацію:

1) номер та дату складання (число, місяць, рік);

2) передбачені законодавством України підстави, відповідно до яких Національний банк має право на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку-боржника;

3) код платника, найменування платника, номер рахунку платника;

4) найменування та код банку платника;

5) код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;

6) найменування та код банку отримувача;

7) суму цифрами та словами;

8) призначення платежу.

Вимога Національного банку оформляється як електронний документ, підписаний електронним підписом уповноваженої особи, прирівняним відповідно до закону до власноручного, та надсилається засобами системи ЕП для виконання банку, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника.

Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку-боржника за меморіальним ордером, сформованим банком на підставі вимоги Національного банку з урахуванням особливостей, визначених у пункті 1 глави 2 розділу III цієї Інструкції.

Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, зобов’язаний повідомити Національний банк про виконання (часткове виконання) або про неможливість виконати вимогу Національного банку через брак коштів на кореспондентському рахунку банку-боржника.

9. Банк приймає та бере на облік повідомлення обтяжувача про наявність підстав на звернення стягнення на предмет обтяження, предметом якого є майнові права на кошти на кореспондентському рахунку банку-кореспондента та/або повідомлення банку-кореспондента про вчинення правочину, предметом якого є обтяження майнових прав на кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-кореспондента (далі - правочин про обтяження) відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" .

Банк із дня взяття повідомлення на облік за відповідним позабалансовим рахунком забезпечує протягом чинності правочину про обтяження наявність коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента в розмірі, зазначеному в повідомленні щодо вчинення правочину про обтяження, якщо інше не передбачено цим правочином.

Банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента (у випадках, передбачених правочином про обтяження) до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента суми коштів, визначеної умовами обтяження, якщо сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента менша від суми, зазначеної в повідомленні щодо вчинення правочину про обтяження.

Банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком (у випадках, передбачених правочином про обтяження) до виконання договірного списання коштів із кореспондентського рахунку банку-кореспондента за платіжною вимогою обтяжувача, який установив таке обтяження, якщо в правочині про обтяження не визначена сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що підлягає обтяженню.

Сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що підлягає обтяженню, може бути зменшена в разі часткової сплати за платіжною вимогою обтяжувача, який установив таке обтяження, або в разі отримання письмової згоди цього обтяжувача на виконання банком-кореспондентом міжбанківського переказу коштів, унаслідок якого сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента буде меншою від суми, визначеної умовами обтяження.

Банк забезпечує стягнення коштів за правочином про обтяження з кореспондентського рахунку банку-кореспондента шляхом договірного списання відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.

2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.

Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.

4. Розрахунковий банк забезпечує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.

5. У разі порушення строку проведення розрахунків розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи згідно із законодавством, правилами платіжної системи та умовами договорів.

1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.

2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;

порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.