Виконання зазначених рішень дасть можливість залучити до ринку праці більшу кількість осіб, підвищити професійну мобільність і відчутно скоротити час заповнення вакансій у роботодавців.
Мета стратегічної цілі 1 та механізм її реалізації узгоджені з пріоритетами "Ukraine Facility" (людський капітал, цифрова трансформація) і спрямовані на швидке економічне відновлення та євроінтеграцію.
Крім того, такий підхід стосовно подолання дисбалансу між попитом і пропозицією на ринку праці узгоджується з Рішенням Ради ЄС 2024/3134 від 2 грудня 2024 р. щодо керівних принципів політики зайнятості держав - членів, яке визначає обов’язок держави щодо активної реалізації політики подолання дисбалансів, зокрема, шляхом підтримання справедливої мобільності і залучення іноземних талантів - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів.
У результаті реалізації стратегічної цілі 1 передбачається забезпечити:
створення та впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Обрій", яка забезпечує виконання функцій Державного центру зайнятості, Держпраці, включаючи ті, що пов’язані з євроінтеграційними зобов’язаннями, а також оприлюднення інформації про зайнятість населення у формі відкритих даних;
формування комплексної системи проведення аналізу та прогнозування з уніфікованими методологіями збору даних, аналітикою та індикаторами потреб у робочій силі з розподілом за віковими групами, за статтю, типом місцевості;
стимулювання залучення на український ринок праці іноземних талантів - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів;
створення сприятливих умов для повернення громадян України та їх професійної реінтеграції;
створення сприятливих умов для зайнятості населення шляхом розвитку підприємництва, у тому числі жіночого.
Стратегічна ціль 2. Узгодження результатів системи освіти і професійного навчання з актуальним та прогнозованим попитом роботодавців
Підвищення продуктивності та зайнятості населення прямо залежить від того, наскільки швидко система освіти і навчання постачає ринку праці фахівців потрібної професійної кваліфікації. Для подолання розриву між потребами роботодавців та наявними навичками робочої сили реалізація Стратегії забезпечує перехід до попит-орієнтованої моделі підготовки кадрів, розвитку людського капіталу впродовж життя (lifelong learning), в тому числі шляхом підвищення, оновлення і зміни кваліфікації (upskilling/reskilling) для дорослих. Із зазначеною метою державне замовлення на підготовку фахівців і робітничих кадрів формуватиметься на основі економічної моделі прогнозування потреб ринку, яку побудує держава, включаючи середньостроковий прогноз потреб ринку праці та результатів моніторингу попиту роботодавців, з урахуванням регіональних та секторальних особливостей.
Важливим напрямом реалізації державної політики у сфері освіти є розширення застосування дуальної форми здобуття освіти з урахуванням підходів, передбачених Рекомендацією Ради від 15 березня 2018 р. щодо Європейської рамки якісного та ефективного професійного навчання, удосконалення механізму навчання на робочому місці, зокрема шляхом проведення стажування та практики, розвиток мережі та сфери послуг закладів неформальної освіти, удосконалення нормативного регулювання для забезпечення визнання результатів неформального та інформального навчання у системі освіти. Реалізація стратегічної цілі 2 здійснюється з урахуванням реформи у сфері освіти, яка спрямована на усунення дефіцитів робочої сили та дисбалансів між попитом і пропозицією на ринку праці. Зокрема, Законом України "Про професійну освіту" закладено основу модернізації мережі закладів професійної освіти та їх управління, посилення партнерства з роботодавцями та більш гнучких індивідуальних освітніх траєкторій і практико-орієнтованої підготовки, що дає змогу швидше реагувати на актуальний і прогнозований попит бізнесу.
До того ж на виконання Керівного принципу 6, затвердженого Рішенням Ради ЄС 2024/3134 від 2 грудня 2024 р. щодо керівних принципів політики зайнятості держав-членів, особлива увага приділяється вдосконаленню базових навичок, підприємницьких навичок, а також природничо-математичній освіті (STEM-освіта) у школі та вищій освіті, цифровим навичкам і доступу до цифрового навчання, функціонуванню національної системи профорієнтації та кар’єрного консультування, в тому числі для молоді, осіб 45+, внутрішньо переміщених осіб, жінок, ветеранів війни та інших груп. Важливим при цьому буде забезпечення удосконалення професійної орієнтації, підготовка та супровід переходу до зайнятості для дітей з інвалідністю після досягнення 15-річного віку із раннім кар’єрним консультуванням, індивідуальними освітніми траєкторіями та взаємодія закладів освіти, служб зайнятості і соціальних сервісів. Для усунення структурних недоліків системи освіти і навчання, підвищення її якості та відповідності потребам ринку праці забезпечується системна співпраця держави із соціальними партнерами, закладами освіти і професійного навчання, підприємствами та іншими заінтересованими сторонами. Для розширення участі дорослих у безперервному навчанні передбачається запровадження індивідуальних навчальних рахунків відповідно до Рекомендації Ради ЄС від 16 червня 2022 р. (2022/C 243/03), що надаватиме дорослим особам персоніфіковані можливості фінансування підвищення кваліфікації та перепідготовки.
Досягнення стратегічної цілі 2 спрямоване на усунення таких основних причин проблем ринку праці, як невідповідність професійних кваліфікацій структурі попиту; нестача практичної складової професійної підготовки; недосконалість механізмів стажування; неузгодженість та недостатність координації послуг з профорієнтації; недосконалість процедур визнання результатів неформального/інформального навчання; диспропорція попиту і пропозиції кваліфікованих фахівців; розрив між державним замовленням і реальними потребами роботодавців.
У результаті реалізації стратегічної цілі 2 передбачається забезпечити:
удосконалення механізмів визнання результатів неформальної та інформальної освіти та освіти, здобутої за кордоном;
впровадження дуальної форми здобуття освіти та стажування;
удосконалення механізмів професійного розвитку працівників;
формування державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів з урахуванням середньострокового прогнозу потреб ринку праці;
створення національної системи професійної орієнтації і кар’єрного консультування з єдиними методиками, цифровими сервісами та партнерством із роботодавцями;
приведення програм зайнятості населення у відповідність з потребами економічного відновлення та розвитку;
удосконалення системи професійної орієнтації, підготовки та супроводу зайнятості дітей з інвалідністю після досягнення 15 річного віку.
Стратегічна ціль 3. Забезпечення соціально-економічної інклюзії та усунення бар’єрів зайнятості населення
Стійкі гендерні, вікові та соціальні дисбаланси призводять до поглиблення кризи пропозиції робочої сили та підвищення рівня безробіття з огляду на те, що значна частина економічно неактивного населення України складається з таких соціально-економічних груп, як жінки, які доглядають за дітьми, молодь, пенсіонери, ветерани війни, особи з інвалідністю та внутрішньо переміщені особи.
Ця Стратегія передбачає розвиток внутрішньої мобільності працівників як інструменту зменшення регіональних дисбалансів між попитом і пропозицією праці та швидкої інтеграції осіб, у тому числі осіб з підвищеними бар’єрами доступу до ринку праці. Забезпечення внутрішньої мобільності відбуватиметься за рахунок підвищення рівня доступності інформації про вакансії та можливості навчання в інших регіонах за допомогою Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Обрій", запровадження сервісного супроводу працевлаштування та цільових механізмів підтримки витрат, що блокують релокацію (проїзд, тимчасове житло, доглядові послуги).
Виконання завдань стратегічної цілі 3 передбачає створення умов, за яких поєднання зайнятості та виконання обов’язків з догляду і виховання дітей, навчання та інших обов’язків без втрати статусу працівника. Зокрема, передбачається виконання комплексу заходів і завдань з імплементації Закону України від 5 листопада 2025 р. № 4681-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю", а саме: запуск інструментів, що зменшують бар’єри для зайнятості батьків і забезпечують швидке повернення до трудової діяльності.
Також передбачається вдосконалення законодавства щодо розвитку системи послуг для осіб, які поєднують зайнятість та обов’язки по догляду і вихованню дітей.
Передбачається забезпечення інклюзивних умов праці шляхом адаптації та належного обладнання робочих місць для осіб з інвалідністю, а також впровадження розумного пристосування робочого середовища та умов праці відповідно до індивідуальних потреб працівників з метою забезпечення рівного доступу до працевлаштування та виконання трудових обов’язків. Одночасно застосовуватимуться ефективні процедури запобігання та протидії дискримінації у сфері праці, включаючи посилення внутрішніх політик рівних прав і можливостей.
Найбільш важливим та комплексним завданням є розроблення та впровадження цільових програм стажування, перекваліфікації, підвищення кваліфікації, наставництва та адаптації для категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, а також упровадження практики кейс-менеджменту з індивідуальним супроводом таких осіб під час пошуку роботи та професійного розвитку.
Інтеграція молоді, яка не навчається і не працює (NEET), є основною умовою стійкого відновлення конкурентоспроможності та євроінтеграції України. Відповідно до принципів Європейського стовпа соціальних прав та Рекомендації Ради Європейського Союзу від 30 жовтня 2020 р. "Міст до робочих місць - посилення Гарантії для молоді та заміна Рекомендації Ради від 22 квітня 2013 р. щодо створення Гарантії для молоді" 2020/C 372/01 держава розвиватиме комплексну політику зайнятості молоді у співпраці з міжнародними партнерами, місцевою владою, сторонами соціального діалогу та інститутами громадянського суспільства, а також бізнесом. Впровадження ініціативи Європейського Союзу "Молодіжна гарантія" забезпечить здійснення єдиної системи заходів, за якої кожна молода особа до 35 років протягом чотирьох місяців після втрати роботи або завершення навчання отримуватиме пропозицію роботи, навчання або стажування. Водночас з метою усунення бар’єрів зайнятості та заохочення осіб старшого віку до участі в ринку праці необхідне забезпечення належного рівня та фінансової стабільності пенсійного забезпечення, формування стимулів до пролонгації трудової активності шляхом поступового коригування раннього виходу на пенсію у конструктивному діалозі із соціальними партнерами та іншими заінтересованими сторонами у поєднанні з політиками активного та здорового довголіття.
Також для забезпечення ефективної реалізації стратегічної цілі 3 важливим напрямом є вирішення питання щодо оптимізації податкового режиму для підтримки зайнятості категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема жінок, які доглядають за дітьми, молоді, осіб передпенсійного віку, ветеранів війни, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, із застосуванням найкращих практик держав - членів Європейського Союзу та рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це передбачає проведення аналізу податкових пільг, звільнень та інших інструментів стимулювання роботодавців до створення та збереження робочих місць, оцінку їх ефективності та фіскальної збалансованості, а також розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства для підвищення економічної активності таких категорій населення, зменшення дефіциту робочої сили та підвищення рівня зайнятості.
Ураховуючи тривалу збройну агресію Російської Федерації проти України та проведення мобілізаційних заходів, важливим завданнями стратегічної цілі 3 є створення належних умов для залучення учасників системи повернення на ринок праці з удосконаленими програмами реабілітації та соціальної підтримки; вдосконалення адаптаційних механізмів на робочому місці, а також верифікація і зарахування військових компетентностей у цивільні кваліфікації шляхом впровадження процедури оцінювання та підтвердження.
У результаті реалізації стратегічної цілі 3 передбачається забезпечити:
розвиток системи послуг та інфраструктури для осіб, які поєднують зайнятість та обов’язки по догляду і вихованню дітей;
адаптація робочих місць осіб з інвалідністю, безбар'єрного робочого середовища та механізмів посилення протидії дискримінації за будь-якими ознаками у сфері праці, проведення поширення інформації з метою вдосконалення підходів інклюзивного найму відповідно до Закону України від 15 січня 2025 р. № 4219-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю";
удосконалення активних програм зайнятості населення для категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та посилення підтримки працевлаштування осіб, які користуються гарантіями;
удосконалення умов для залучення учасників системи повернення до ринку праці;
сприяння трудовій мобільності в межах країни як інструменту усунення бар’єрів доступу до зайнятості.
Стратегічна ціль 4. Стимулювання формальної зайнятості та забезпечення гідної оплати праці
Метою реалізації стратегічної цілі 4 є створення сучасної системи трудових відносин, що забезпечує перевагу формальної зайнятості, справедливу і своєчасну оплату праці та належний соціальний захист. Це передбачає узгодження нормативно-правової бази, інституційної спроможності з інструментами державної політики з європейськими стандартами у сфері оплати праці з урахуванням принципу збалансованості бюджетної системи України.
Україна як держава-кандидат на вступ до Європейського Союзу повинна поступово наближати законодавство до acquis ЄС у частині розміру мінімальної заробітної плати, прозорості оплати праці. Гармонізація охоплює методику визначення та перегляду розміру мінімальної заробітної плати у співпраці із соціальними партнерами і сторонами соціального діалогу.
Необхідно розробити нормативну базу для сучасних форм праці, зокрема платформної, шляхом запровадження прозорих правил, визначення статусу працівників і роботодавців, вимог до обліку та сплати внесків, а також захисту прав у сфері охорони праці.
Слід також забезпечити виконання секторальних програм легалізації праці, де неформальна зайнятість є поширеною (домашня праця, сільське господарство, сезонні роботи).
Реалізація стратегічної цілі 4 сприятиме зростанню частки формальної зайнятості (особливо в секторах підвищеного ризику, таких як домашня праця, сільське господарство, сезонні роботи, тимчасове розміщення та організація харчування, охоронна діяльність, ремонт автотранспортних засобів, будівництво, торгівля), скороченню масштабів використання праці без оформлення трудових відносин, підвищенню якості трудового життя, збільшенню доходів бюджетів і пенсійної системи.
У результаті реалізації стратегічної цілі 4 передбачається забезпечити:
розроблення та затвердження методики встановлення та перегляду мінімальної заробітної плати;
правове регулювання платформної зайнятості;
легалізацію зайнятості, в тому числі легалізацію зайнятості у секторах із підвищеним рівнем неформальної праці (домашня праця, сільське господарство, сезонні роботи, тимчасове розміщення та організація харчування, охоронна діяльність, ремонт автотранспортних засобів, будівництво, торгівля).
Стратегічна ціль 5. Зміцнення інституційної спроможності ринку праці
Зміцнення інституційної спроможності ринку праці є основною умовою ефективної реалізації політики зайнятості та забезпечення конкурентоспроможності економіки, що сприятиме модернізації державних інституцій, що працюють у сфері праці та зайнятості, впровадженню сучасних управлінських підходів, цифрових рішень і сервісної моделі взаємодії з громадянами та бізнесом. Ключовим напрямом інституційних змін є надання безробітним, економічно неактивним особам, особам з підвищеними бар’єрами доступу до ринку праці ефективної, своєчасної, скоординованої та індивідуалізованої допомоги, що поєднує підтримку пошуку роботи, доступ до навчання, підвищення і зміну кваліфікації та інші сервіси. Разом із створенням Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Обрій" такі зміни спростять доступ до ринку праці, дозволять швидше та продуктивніше здійснювати інформаційний обмін щодо послуг між інституціями, персоналізувати надання підтримки та відстежувати результати на рівні конкретної особи за регіоном.
Передбачається удосконалення системи організації та управління системи державних установ у сфері зайнятості населення шляхом орієнтації на результат надання послуг населенню, створюється система моніторингу ефективності регіональних підрозділів. Особлива увага приділяється професійному розвитку персоналу шляхом впровадження сучасних програм підвищення кваліфікації та здійсненя заходів, спрямованих на розвиток компетентності працівників. Планується цифровізація процесів аналізу та оцінки ефективності надання послуг у сфері зайнятості.
Завершення розпочатої трансформації Держпраці шляхом посилення її контрольно-наглядової функції превентивного компонента, ризик-орієнтованого підходу, а також приведення процедур інспекційної діяльності у відповідність із стандартами Міжнародної організації праці і кращими практиками держав - членів Європейського Союзу. Такий підхід спрямований на підвищення ефективності інспекційної діяльності, зокрема у частині виявлення та боротьби з використанням праці без оформлення трудових відносин, здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону та гігієну праці, а також забезпечення прозорості відповідних процесів.
Превентивні заходи включатимуть також забезпечення сталого функціонування системи інформування роботодавців про вимоги законодавства про працю, про охорону та гігієну праці і уточнення поняття інформаційного відвідування роботодавця як окремого виду позаконтрольної взаємодії з роботодавцями.
Передбачається посилення ролі територіальних громад у реалізації політики зайнятості шляхом запровадження локальної аналітики ринку праці та розвитку партнерств зайнятості між органами влади, роботодавцями, закладами освіти та соціальними партнерами, оскільки на рівні територіальних громад найкраще видно реальні потреби місцевих ринків праці, дисбаланси у кваліфікаціях та потенціал для розвитку людського капіталу.
У результаті реалізації стратегічної цілі 5 передбачається:
створення сприятливих умов для формування сервісної, доказової та проактивної політики зайнятості;
підвищення рівня задоволеності користувачів;
зростання частки взаємодії роботодавців та громадян через цифрові сервіси.
Для реалізації стратегічної цілі 5 необхідно:
продовжити модернізацію системи державних установ у сфері зайнятості населення;
реформувати Держпраці у частині посилення спроможності запобігати порушенню законодавства та стимулювати до його дотримання, зокрема, шляхом запровадження ризик-орієнтованого підходу відповідно до стандартів Європейського Союзу та Міжнародної організації праці, а також розширення консультаційно-інформаційних складових в її роботі;
забезпечити активізацію територіальних громад під час реалізації політики зайнятості шляхом запровадження локальної аналітики та партнерства зайнятості із залученням територіальних громад до прогнозування потреби у кадрах для соціально-економічного розвитку регіонів.
Стратегічна ціль 6. Гармонізація системи зайнятості та охорони праці з acquis ЄС з метою інтеграції України до ринку праці Європейського Союзу
Метою реалізації стратегічної цілі 6 є створення сучасної системи зайнятості, що відповідає європейським принципам та сприяє інтеграції України до ринку праці Європейського Союзу, що передбачає приведення нормативно-правової бази, інституційної спроможності та механізмів державної політики у відповідність з європейськими стандартами у сфері зайнятості, соціального захисту та професійного розвитку тощо.
Україна як держава - кандидат на вступ до Європейського Союзу, повинна поступово наблизити своє законодавство та інституційні механізми до норм Європейського Союзу у сфері свободи пересування працівників, передбачених статтею 45 Договору про функціонування Європейського Союзу, Регламентом (ЄС) 492/2011 від 5 квітня 2011 р. про свободу пересування працівників у межах Союзу, шляхом імплементації положень Директиви 2004/38/ЄС від 29 квітня 2004 р. про право громадян Союзу та членів їхніх сімей вільно пересуватися та проживати на території держав-членів.
Стратегічним напрямом є створення умов для майбутнього вільного доступу громадян Європейського Союзу до ринку праці України без необхідності отримання документів, що підтверджують право на провадження трудової діяльності в Україні, чи документів, що підтверджують право проживання в Україні, а також забезпечення рівних прав і можливостей у сфері працевлаштування, умов праці, соціальних і податкових пільг, а також створення умов для повернення громадян України, які здобули професійні кваліфікації за кордоном, і визнання Україною таких кваліфікацій.
Необхідно також підготувати нормативну базу для захисту прав працівників з держав - членів Європейського Союзу і членів їх сімей, які проживатимуть та/або працюватимуть на території України.
Окремим напрямом є визначення переліку посад у державному секторі, що передбачають виконання державних функцій або захист публічних інтересів, доступ до яких може бути лише у громадян України, відповідно до принципів, встановлених правом Європейського Союзу.
Для забезпечення ефективного впровадження положень щодо рівного ставлення до працівників необхідно визначити компетентний національний орган, відповідальний за моніторинг дотримання принципу рівного ставлення та захист прав мобільних працівників згідно з вимогами Директиви 2014/54/ЄС від 16 квітня 2014 р. про заходи, що сприяють здійсненню прав, наданих працівникам у контексті свободи пересування працівників. Зазначене сприятиме посиленню трудової мобільності, підвищенню стандартів рівного ставлення у сфері праці та підготовці України до майбутнього повного застосування принципу свободи пересування працівників після вступу до Європейського Союзу.
Крім того, важливим елементом реалізації стратегічної цілі 6 є підготовка України до участі в європейських мережах і заходах, що стосуються зайнятості, зокрема в Європейській мережі служб зайнятості (EURES), Європейському органі праці (ELA) та Мережі державних служб зайнятості Європейського Союзу (EU PES Network), зокрема шляхом налагодження тіснішої співпраці, вжиття організаційних та регуляторних заходів. Зазначене дасть можливість поліпшити мобільність працівників, забезпечити обмін інформацією про вакансії та умови праці, а також підвищити ефективність послуг системи державних установ у сфері зайнятості населення. Розвиток підходів системи державних установ у сфері зайнятості населення до надання послуг із працевлаштування та професійної орієнтації молоді на основі практик Європейської мережі служб зайнятості (EURES) та Мережі державних служб зайнятості Європейського Союзу (EU PES Network) забезпечить збирання і проведення аналізу даних для оновлення активних програм зайнятості з особливим акцентом на залученні молоді, яка не навчається і не працює (NEET), до заходів із профілактики безробіття. Також важливо підвищувати рівень поінформованості і спроможність українських бенефіціарів щодо напряму "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+), що сприятиме активному використанню потенціалу такого напряму.
Необхідною умовою для забезпечення свободи пересування працівників є створення ефективної системи визнання професійних кваліфікацій між Україною та Європейським Союзом. Слід забезпечити поступове наближення законодавства, інституційної спроможності до вимог Директиви 2005/36/ЄС про визнання професійних кваліфікацій інших інструментів та процедур визнання, зокрема таких, як Європейська професійна карта, механізм оповіщення та Спільні навчальні тести.
Такі заходи сприятимуть розширенню можливостей працевлаштування громадян України на ринку праці Європейського Союзу, а для працівників з держав - членів Європейського Союзу створить умови для їх інтеграції в український ринок праці.
Крім того, необхідно забезпечити підвищення ефективності соціального діалогу для узгодження інтересів держави, роботодавців і працівників, що сприятиме підвищенню якості прийнятих рішень у сфері праці, зайнятості та соціального захисту, зокрема відповідно до вимог Директиви 2002/14/ЄС від 11 березня 2002 р. про встановлення загальних рамок для інформування та консультування працівників у Європейському Співтоваристві та Директиви 2009/38/ЄС від 6 травня 2009 р. про створення Європейської робочої ради або процедури на підприємствах Співтовариства та групах підприємств Співтовариства з метою інформування та консультування працівників.
Для забезпечення безпечних і якісних робочих місць необхідно модернізувати законодавство відповідно до acquis ЄС, зокрема у сферах трудових відносин, рівного ставлення та охорони праці. Передбачається розроблення та прийняття Трудового кодексу, який імплементує відповідні acquis ЄС, запроваджує новий підхід до визначення ознак трудових відносин, забезпечує належне регулювання гнучких форматів зайнятості, розширює види трудових договорів, запроваджує додатковий соціальний захист, в тому числі для осіб з підвищеними бар’єрами доступу до ринку праці тощо.
Для реалізації стратегічної цілі 6 необхідно забезпечити:
модернізацію підходів до управління трудовою міграцією, підготовку до імплементації acquis ЄС у сфері свободи пересування працівників;
розвиток співпраці України з Мережею державних служб зайнятості Європейського Союзу (EU PES Network);
підготовку до взаємного визнання професійних кваліфікацій шляхом імплементації acquis ЄС у сфері визнання професійних кваліфікацій і регульованих професій;
підвищення рівня поінформованості та спроможності українських бенефіціарів щодо участі в конкурсах пропозицій за напрямом "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду плюс (ESF+);
підвищення ефективності соціального діалогу;
гармонізацію законодавства України з acquis ЄС у сферах трудових відносин, рівного ставлення та охорони праці.
Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів реалізації Стратегії та звітування
Реалізація цієї Стратегії здійснюється протягом 2026-2030 років. Операційний план заходів з реалізації Стратегії на відповідний період розробляється та затверджується один раз на три роки.
Для досягнення стратегічних цілей цієї Стратегії операційним планом заходів з реалізації цієї Стратегії на відповідний період визначаються конкретні завдання і заходи, відповідальні за виконання, строки та індикатори виконання. До припинення або скасування воєнного стану застосовуються орієнтовні індикатори виконання.
Моніторинг та оцінку результатів реалізації цієї Стратегії проводить Мінекономіки за участю інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших заінтересованих сторін, зокрема сторін соціального діалогу та інститутів громадянського суспільства, залучених до виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.
До звітування щодо стану реалізації Стратегії можуть бути залучені експерти, організації громадянського суспільства, наукові установи.
Оцінювання результатів реалізації Стратегії проводить Мінекономіки під час підготовки щорічних звітів з урахуванням індикативних показників для проведення моніторингу реалізації Стратегії.
Результати моніторингу використовуються для розроблення операційного плану заходів з реалізації Стратегії на наступний період.
Індикативними показниками для проведення моніторингу реалізації Стратегії, визначеними на основі базового сценарію макроекономічного прогнозу Ukraine Facility, є:
Фінансова, матеріальна та організаційна підтримка реалізації Стратегії
Реалізація цієї Стратегії здійснюється в межах видатків, передбачених розпорядником бюджетних коштів, відповідальним за виконання завдань і заходів Стратегії, та інших джерел, не заборонених законодавством.
З метою реалізації Стратегії вживаються заходи до залучення інвестицій, гуманітарної та міжнародної технічної допомоги, проведення моніторингу їх цільового використання.
Крім того, після ратифікації Угоди з Європейським Союзом стане доступною можливість участі України у заходах Європейського соціального фонду Плюс (ESF+), зокрема за напрямом "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI), що дасть змогу громадянам України брати участь у конкурсах пропозицій, а також у інших відповідних заходах у рамках зазначеного напряму.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 7 січня 2026 р. № 92-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації у 2026-2028 роках Стратегії зайнятості населення України на період до 2030 року
| Завдання | Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання | Індикатор виконання | Джерела фінансування | ||
| Стратегічна ціль 1. Забезпечення своєчасного задоволення попиту роботодавців на робочу силу та цифрова трансформація ринку праці | |||||||
| 1. Створення та впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Обрій", яка забезпечує виконання функцій Державного центру зайнятості, Держпраці, включаючи ті, що пов'язані з євроінтеграційними зобов’язаннями, а також оприлюднення інформації про зайнятість населення у формі відкритих даних | 1) створення та забезпечення функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Обрій" відповідно до вимог законодавства у сфері цифровізації, що передбачає: інтеграцію з державними реєстрами, цифровими сервісами, освітніми базами даних з урахуванням елементів Національної системи кваліфікацій, зокрема професійних стандартів; забезпечення онлайн-консультування; створення інформаційної системи для пошуку підприємств з метою організації стажувань; застосування модулів штучного інтелекту для інтелектуального підбору кандидатів на основі результатів аналізу кваліфікацій, досвіду та потреб роботодавців з урахуванням прогнозних моделей розвитку ринку праці; проведення аналізу рівня освіти, навичок та компетенцій особи з метою формування пропозиції роботи, навчання (підвищення кваліфікації, перенавчання), професійний розвиток, консультування та менторства; подальша інтеграція з Європейською системою навичок, компетенцій, кваліфікацій та професій (ESCO) та Європейською мережею служб зайнятості (EURES); автоматизація процесів атестації робочих місць у взаємодії роботодавців із суб’єктами господарювання, які надають послуги у сфері охорони праці, організація навчання з питань охорони праці, генерування та фіксація допусків працівників до робіт підвищеної небезпеки, забезпечення реєстрації та розслідування нещасних випадків на роботі; ведення обліку інформації про суб’єктів, які надають послуги у сфері охорони праці; інтеграція з державними електронними реєстрами для автоматичного оновлення даних, що забезпечить єдину точку доступу до сервісів безпечного та здорового робочого середовища | Мінекономіки Мінцифри МОН Національне агентство кваліфікацій (за згодою) Державний центр зайнятості (за згодою) Держпраці | IV квартал 2028 р. | забезпечено створення та функціонування Єдиної державної інформаційно-аналітичної системи "Обрій" як комплексної платформи ринку праці | міжнародна технічна допомога | ||
| 2) запровадження системи постійного моніторингу ефективності надання послуг системи державних установ у сфері зайнятості населення з використанням аналітичного модуля Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Обрій", що забезпечує оцінку за показниками працевлаштування протягом трьох-шести місяців, середньої тривалості пошуку роботи та навантаження на консультантів | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | I квартал 2028 р. | впроваджено аналітичний модуль Єдиної державної інформаційно- аналітичної системи "Обрій" та забезпечено оцінку за показниками результативності | міжнародна технічна допомога | |||
| 2. Формування комплексної системи проведення аналізу та прогнозування з уніфікованими методологіями збору даних, аналітикою та індикаторами потреб у робочій силі з розподілом за віковими групами, за статтю, типом місцевості | розроблення економічної моделі довгострокового прогнозування потреб ринку праці п’яти-десяти років, що враховує макроекономічні, демографічні та секторальні зміни та базується на релевантних даних суб'єктів владних повноважень. Пілотування зазначеної моделі | Мінекономіки МОН Мінсоцполітики | I квартал 2028 р. | розроблена та протестована економічна модель довгострокового прогнозування потреб ринку праці на п’ять-десять років, проведено її пілотування. Висновки щодо впровадження моделі оформлено звітом, який оприлюднено | міжнародна технічна допомога | ||
| 3. Cтимулювання залучення на український ринок праці іноземних талантів - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів | 1) удосконалення механізмів залучення громадян держав, які не є державами - членами ЄС, до зайнятості на ринку праці України як висококваліфікованих працівників, внутрішньокорпоративних цесіонаріїв, сезонних працівників для приведення таких механізмів у відповідність із acquis ЄС | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | I квартал 2028 р. | прийняття нормативно-правових актів щодо регулювання працевлаштування громадян держав, які не є державами - членами ЄС, відповідно до acquis ЄС | міжнародна технічна допомога | ||
| 2) проведення інформаційних та комунікаційних кампаній із залученням закордонних дипломатичних установ України з метою поширення інформації про професійні можливості в Україні з урахуванням потреб бізнесу, спрямованих на залучення іноземних талантів - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів, а також повернення та професійної реінтеграції громадян України | Мінекономіки МЗС Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | запроваджено та реалізовано механізм інформаційно-комунікаційної підтримки через закордонні дипломатичні установи України щодо залучення на ринок праці України іноземних талантів - іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів і повернення громадян України | міжнародна технічна допомога | |||
| 3) проведення комплексного дослідження та розроблення дорожньої карти щодо залучення іноземних працівників, у тому числі іноземних талантів -іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів на ринок праці України | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | IV квартал 2026 р. | розроблено дорожню карту щодо залучення на ринок праці України іноземних талантів-іноземних підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, робітничих кадрів та студентів | міжнародна технічна допомога | |||
| 4) проведення аналізу і оновлення переліку спеціальностей та вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена шляхом імміграції | Мінекономіки | щороку | затвердження оновленого переліку спеціальностей і вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції, з визначеною періодичністю його перегляду | ||||
| 4. Створення сприятливих умов для повернення громадян України та їх професійної реінтеграції | 1) надання через Мережу єдності українців інформаційної підтримки щодо можливостей працевлаштування, професійного розвитку та підприємництва в Україні | Мінсоцполітики Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | забезпечено інформаційну підтримку щодо можливостей працевлаштування, професійного розвитку та підприємництва в Україні | державний бюджет міжнародна технічна допомога | ||
| 2) налагодження співпраці з країнами ЄС та міжнародними організаціями з метою скоординованої реінтеграції громадян, які повертаються з-за кордону | Мінсоцполітики МЗС інші центральні органи виконавчої влади | щороку | забезпечено координацію, моніторинг та обмін інформацією між державами - членами ЄС з органами державної влади України через Мережу єдності українців за кордоном та цифрову платформу | міжнародна технічна допомога | |||
| 3) виконання активних програм зайнятості для українців, які повертаються з-за кордону | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | українці, які повертаються з-за кордону, користуються активними програмами працевлаштування | Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття | |||
| 5. Створення сприятливих умов для зайнятості населення шляхом розвитку підприємництва, у тому числі жіночого | 1) мінімізація адміністративних бар’єрів для розвитку підприємництва | Мінекономіки | IV квартал 2027 р. | створено сприятливі умови для зменшення адміністративного навантаження на підприємництво | |||
| 2) сприяння підвищенню продуктивності праці шляхом залучення фінансування для інновацій і модернізації виробництва, а також удосконалення активних програм зайнятості, у тому числі спрямованих на формування інклюзивного ринку праці та збереження зайнятості у роботодавців | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | збільшено кількість роботодавців, які залучили фінансування та скористалися активними програмами зайнятості для інноваційного розвитку, підвищення продуктивності праці та збереження зайнятості | Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття міжнародна технічна допомога | |||
| 3) проведення оцінки впливу державної політики на розвиток жіночого підприємництва та надання рекомендацій щодо можливостей його покращення | Державний центр зайнятості (за згодою) Мінекономіки Мінсоцполітики | IV квартал 2026 р. | проведено дослідження та аналіз даних, опубліковано звіт з результатами оцінки та конкретними рекомендаціями | міжнародна технічна допомога | |||
| 4) надання підтримки діяльності бізнес-асоціацій і мереж, які представляють підприємців з категорій населення, що потребують додаткових заходів з інклюзії, формування менторських зв'язків між успішними підприємцями та підприємцями-початківцями | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) Мінсоцполітики Мінветеранів бізнес-асоціації (за згодою) | щороку | надано інформаційну та логістичну підтримку діяльності бізнес-асоціацій і мереж, які представляють підприємців з категорій населення, що потребують додаткових заходів з інклюзії | міжнародна технічна допомога | |||
| 5) забезпечення розширення та функціонування програм грантової підтримки бізнесу, зокрема грантової програми "єРобота", для надання безповоротної фінансової підтримки для створення нового бізнесу або розвитку бізнесу (мікрогрантів) | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | IV квартал 2026 р. | внесено зміни до відповідних нормативно-правових актів щодо функціонування програм підтримки малого та середнього підприємництва | Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (у межах видатків, передбачених на відповідні цілі) міжнародна технічна допомога | |||
| 6) стимулювання створення робочих місць та забезпечення доступу до фінансування для суб’єктів малого і середнього бізнесу шляхом виконання програм підтримки підприємництва | Мінекономіки Мінфін Фонд розвитку підприємництва (за згодою) Національний банк (за згодою) уповноважені банки (за згодою) | IV квартал 2026 р. | забезпечено функціонування та продовження строку дії програми "Доступні кредити 5-7-9 %" | міжнародна технічна допомога | |||
| 7) проведення навчально-практичних курсів, адаптованих до потреб категорій населення, що потребують додаткових заходів з інклюзії (жінок-підприємців, молодих підприємців, людей віком понад 50 років, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, осіб з інвалідністю), у рамках яких передбачається навчання ключовим підприємницьким навичкам, зокрема соціальним (фінансова грамотність, цифрова грамотність тощо), і організації бізнесу за підтримки менторів | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) Мінсоцполітики Мінцифри Мінветеранів Мінмолодьспорт | IV квартал 2026 р. | забезпечено можливості для проходження навчання ключовим підприємницьким навичкам для категорій населення, які потребують додаткових заходів з інклюзії | міжнародна технічна допомога | |||
| Стратегічна ціль 2. Узгодження результатів системи освіти і професійного навчання з актуальним та прогнозованим попитом роботодавців | |||||||
| 6. Удосконалення механізмів визнання результатів неформальної та інформальної освіти та освіти, здобутої за кордоном | 1) запровадження експерименту щодо визнання результатів навчання, здобутих особою шляхом неформальної освіти протягом короткострокового навчання відповідно до Рекомендацій Ради Європейського Союзу від 16 червня 2022 р. (2022/C 243/02) | МОН Національне агентство кваліфікацій (за згодою) | IV квартал 2026 р. | прийнято відповідні нормативно-правові акти | |||
| 2) удосконалення спрощеної нострифікації документів про освіту (середню, професійну, фахову передвищу та вищу), здобуту українськими школярами і студентами за кордоном | МОН | IV квартал 2026 р. | удосконалено спрощену нострифікацію документів про освіту (повну загальну середню, загальну середню, професійну, фахову передвищу та вищу), здобуту українськими школярами і студентами за кордоном | ||||
| 7. Впровадження дуальної форми здобуття освіти та стажування | 1) внесення змін до нормативно-правових актів з питань здобуття професійної освіти за дуальною формою здобуття освіти відповідно до міжнародних стандартів Міжнародної організації праці та кращих європейських практик, необхідних для реалізації Закону України "Про професійну освіту" | МОН | IV квартал 2027 р. | забезпечено прийняття відповідних нормативно-правових актів | |||
| 2) запуск пілотних програм стажування педагогічних працівників професійної підготовки, майстрів виробничого навчання закладів професійної освіти у короткострокових та модульних формах стажування з менторською підтримкою на підприємствах, у партнерстві з бізнес-асоціаціями та закладами післядипломної освіти | МОН заклади професійної освіти (за згодою) Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (за згодою) інститути громадянського суспільства (за згодою) інститути післядипломної педагогічної освіти (за згодою) галузеві ради (за згодою) | III квартал 2026 р. - II квартал 2027 р. | реалізовано галузеві програми стажування; забезпечено проходження стажування не менше ніж 30 відсотків викладачів закладів професійної, професійно-технічної освіти на підприємствах протягом першого року впровадження пілотних програм стажування | міжнародна технічна допомога | |||
| 3) розвиток дуальної форми здобуття освіти шляхом розширення мережі партнерських закладів освіти для впровадження дуальної форми здобуття освіти | МОН Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (за згодою) | IV квартал 2027 р. | збільшено кількість партнерів, що уклали договори про співпрацю із закладами освіти для виконання програм дуальної форми здобуття освіти | ||||
| 4) впровадження інструменту наставництва | Мінекономіки Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні (за згодою) | IV квартал 2027 р. | запроваджено інструмент наставництва | міжнародна технічна допомога | |||
| 8. Удосконалення механізмів професійного розвитку працівників | 1) запровадження індивідуальних навчальних рахунків з метою розширення можливостей підвищення кваліфікації та перепідготовки дорослих з урахуванням Рекомендації Ради від 16 червня 2022 р. щодо індивідуальних навчальних рахунків 2022/C 243/03 | Мінекономіки МОН Мінфін Державний центр зайнятості (за згодою) | IV квартал 2028 р. | запроваджено індивідуальні навчальні рахунки | міжнародна технічна допомога | ||
| 2) розроблення стандарту професійної освіти з урахуванням модульної структури освітніх програм, що забезпечить адаптивність на ринку праці | МОН | III квартал 2026 р. | прийнято відповідний нормативно-правовий акт | ||||
| 9. Формування державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів з урахуванням середньострокового прогнозу потреб ринку праці | удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів з метою забезпечення прямого зв’язку між прогнозом потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці та попитом роботодавців | Мінекономіки МОН | щороку | прийнято відповідний нормативно-правовий акт | |||
| 10. Створення національної системи професійної орієнтації і кар’єрного консультування з єдиними методиками, цифровими сервісами та партнерством із роботодавцями | 1) проведення щорічних загальнонаціональних інформаційних кампаній про затребувані професії, можливості перекваліфікації, короткострокові освітні програми та навчання для різних груп населення із залученням бізнесу до популяризації професійної освіти та робітничих професій | Мінекономіки МОН Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | проведено щонайменше одну інформаційну кампанію на рік | |||
| 2) підвищення кваліфікації (у тому числі в онлайн-форматі) кар’єрних радників/ спеціалізованих кар’єрних радників, фахівців з профорієнтації і психологів системи державних установ у сфері зайнятості населення і здійснення профорієнтації всіх категорій населення (за запитом) | Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | виконано програму підвищення кар’єрних радників/ спеціалізованих кар’єрних радників, фахівців з профорієнтації і психологів системи державних установ у сфері зайнятості населення | Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття | |||
| 3) актуалізація методики надання профорієнтаційних послуг у системі державних установ у сфері зайнятості населення | Державний центр зайнятості (за згодою) | IV квартал 2026 р. | актуалізовано методику надання профорієнта-ційних послуг, спеціальні заходи профорієнтації для різних цільових груп населення, уніфіковано інструментарій, у тому числі цифровий, методику профорієнтаційної роботи в системі державних установ у сфері зайнятості населення, що адаптована до сучасних трендів ринку праці та цифрових рішень | Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття міжнародна технічна допомога | |||
| 4) розроблення інструменту профорієнтаційного тестування для школярів | МОН | IV квартал 2026 р. | розроблено та апробовано інструмент профорієнтаційного тестування для школярів | міжнародна технічна допомога | |||
| 5) розроблення програм профорієнтаційної практики та стажування здобувачів освіти | МОН об’єднання роботодавців (за згодою) інститути громадського суспільства (за згодою) | IV квартал 2028 р. | розроблено та затверджено програми профорієнтаційної практики та стажування здобувачів освіти | міжнародна технічна допомога | |||
| 6) впровадження спеціальних заходів профорієнтації та кар’єрного консультування для молоді, осіб віком понад 45 років, внутрішньо переміщених осіб, жінок, ветеранів війни, осіб з інвалідністю та інших категорій осіб; включення вузькоспрямованих модулів до загальних програм професійної орієнтації, у тому числі модулів для дівчат і молодих жінок, що заохочують обирати сфери природничо-математичної освіти (STEM-освіта), зеленої економіки та цифрових технологій | Державний центр зайнятості (за згодою) Мінекономіки Мінветеранів Мінсоцполітики МОН | щороку | розроблено та запроваджено спеціальні заходи з профорієнтації для відповідних категорій осіб, а також включення спеціальних модулів до загальних програм | Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття міжнародна технічна допомога | |||
| 7) удосконалення програм STEM-освіти у закладах професійної освіти та закладах вищої освіти, у тому числі забезпечення та збільшення участі жінок у таких програмах | МОН | щороку | збільшення кількості випускників у сферах науки, технологій, інженерії та математики (STEM-освіта) у закладах професійної та вищої освіти, у тому числі жінок | міжнародна технічна допомога | |||
| 8) розроблення та впровадження модельних навчальних програм з урахуванням розвитку STEM-компетентностей, екологічних і цифрових навичок, а також створення підручників для здобуття профільної середньої освіти | МОН | III квартал 2027 р. | прийнято та оприлюднено наказ МОН про затвердження модельних навчальних програм з урахуванням розвитку STEM-компетентностей, екологічних і цифрових навичок, а також вимог до підручників для профільної середньої освіти | ||||
| 9) проведення заходів з розвитку співпраці у сфері професійної орієнтації та кар’єрного консультування за участю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представників підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань та закладів освіти | МОН Мінрозвитку Державний центр зайнятості (за згодою) об’єднання роботодавців (за згодою) інститути громадянського суспільства (за згодою) | IV квартал 2028 р. | проведено щороку не менше п’яти заходів | ||||
| 10) залучення бізнесу до популяризації професійної освіти та робітничих професій, зокрема шляхом проведення спільної комунікаційної кампанії щодо реформи професійної освіти та престижності робітничих професій | МОН інститути громадянського суспільства (за згодою) | щороку | проведено щонайменше одну національну та декілька регіональних комунікаційних кампаній за участю бізнесу, спрямованих на висвітлення реформи професійної освіти та популяризацію робітничих професій | міжнародна технічна допомога | |||
| 11. Приведення програм зайнятості населення у відповідність з потребами економічного відновлення та розвитку | впровадження навчання, у тому числі шляхом підвищення кваліфікації, перекваліфікації, за короткостроковими освітніми програми за затребуваними професійними кваліфікаціями та необхідними у професійній діяльності навичками | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | щороку | кількість упроваджених короткострокових освітніх програм за затребуваними професійними кваліфікаціями та навичками, необхідними у професійній діяльності | міжнародна технічна допомога | ||
| 12. Удосконалення системи професійної орієнтації, підготовки та супроводу зайнятості дітей з інвалідністю після досягнення 15-річного віку | проведення професійні консультації | МОН Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) Мінмолодьспорт Мінсоцполітики | щороку | проведено професійні консультації | |||
| Стратегічна ціль 3. Забезпечення соціально-економічної інклюзії та усунення бар’єрів зайнятості населення | |||||||
| 13. Розвиток системи послуг та інфраструктури для осіб, які поєднують зайнятість та обов’язки по догляду і вихованню дітей | запровадження програм профорієнтації для жінок після народження та здійснення догляду за дітьми з метою підвищення рівня працевлаштування жінок | Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | IV квартал 2027 р. | запроваджено програми профорієнтації для жінок після народження та здійснення догляду за дітьми з метою підвищення рівня працевлаштування жінок; визначення інших необхідних інструментів підвищення рівня працевлаштування жінок різних вікових категорій, що на даний час є виключеними з ринку праці | |||
| 14. Адаптація робочих місць осіб з інвалідністю, безбар'єрного робочого середовища та механізмів посилення протидії дискримінації за будь-якими ознаками у сфері праці, проведення поширення інформації з метою вдосконалення підходів інклюзивного найму відповідно до Закону України від 15 січня 2025 р. № 4219-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю" | 1) забезпечення фінансування розумного пристосування робочих місць до потреб осіб з інвалідністю | Мінсоцполітики Мінекономіки Державний центр зайнятості (за згодою) | постійно | запроваджено механізм фінансової підтримки роботодавців з метою здійснення розумного пристосування робочих місць до потреб осіб з інвалідністю | державний бюджет Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття міжнародна технічна допомога | ||
| 2) розроблення нормативно-правового акта щодо оцінки потреб у розумному пристосуванні робочих місць; створення централізованого онлайн-ресурсу з прикладами рішень розумного пристосування та кращих практик; визначення критеріїв непропорційного чи невиправданого обтяження для роботодавця щодо розумного пристосування робочих місць | Мінсоцполітики Мінекономіки Мінветеранів Держпраці Державний центр зайнятості (за згодою) Спільний представницький орган роботодавців (за згодою) Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (за згодою) | I квартал 2027 р. | розроблено нормативно-правовий акт та оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, Мінекономіки, Державного центру зайнятості прикладів рішень розумного пристосування робочих місць та кращих практик | державний бюджет міжнародна технічна допомога | |||
