Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року

1. Схвалити Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, що додається.

2. Затвердити план заходів з реалізації Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та місцевим держадміністраціям:

забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів;

подавати щороку до 5 січня Міністерству аграрної політики та продовольства інформацію про стан виконання зазначеного плану заходів для її узагальнення та подання до 20 січня Кабінетові Міністрів України.

Протягом останнього десятиліття агропромисловий комплекс став однією з ключових галузей національної економіки, створивши у 2017 році 17 відсотків валового внутрішнього продукту країни.

Незважаючи на кризові явища, спровоковані зовнішньою агресією, агропромисловий комплекс залишався одним із рушіїв підтримки та зростання національної економіки, щороку демонструючи позитивні темпи нарощування обсягів виробництва продукції. За останні п’ять років обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні збільшився більш як на 15 відсотків.

Важливість сільського господарства для національної економіки стає більш помітною в контексті зовнішньої торгівлі. Протягом 2010-2017 років частка сільськогосподарської продукції в загальному обсязі експорту зросла з 21 відсотка у 2010 році до 44 відсотків у 2017 році.

Експорт сільськогосподарської продукції незмінно залишається найбільшою експортною категорією з 2013 року. У 2017 році її частка була майже вдвічі більша, ніж у другій за величиною категорії експорту (чорні та кольорові метали).

Чистий позитивний баланс зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами в 2017 році досяг 13,5 млрд. доларів США, перевищивши попередній рекорд, встановлений у 2016 році, більш як на 2 млрд. доларів США.

Водночас, зберігаючи високі темпи нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, агропромисловий сектор має значний додатковий нереалізований потенціал щодо нарощування експорту продукції з доданою вартістю. Подальший його розвиток (за умови стійкого забезпечення продовольчої безпеки держави) здатен не лише закріпити за Україною статус надійного постачальника якісного доступного продовольства на світовий ринок, але і стати потужним рушієм розвитку економіки та зростання добробуту населення.

Основними викликами для подальшого розвитку агропромислового сектору України в контексті нарощування експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості є:

адаптація до зміни агрокліматичних умов;

стимулювання пропозиції (нарощування виробництва) в умовах обмеженого внутрішнього попиту;

необхідність гарантування безпечності продукції (санітарні та фітосанітарні заходи, розвиток системи державного контролю);

трансформація структури експорту в бік збільшення частки продукції переробки;

необхідність поліпшення умов доступу до зовнішнього ринку для вітчизняних експортерів;

необхідність урізноманітнення товарних позицій експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості (у тому числі органічної продукції).

Кон’юнктура світового продовольчого ринку та стратегічні дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) також свідчать про нагальну необхідність нарощування обсягів виробництва і торгівлі продовольством з метою забезпечення зростаючого попиту в світі.

Ключовим чинником зростання попиту на продовольство у світі буде залишатися зростання чисельності населення планети. Згідно з останньою доповіддю Фонду народонаселення ООН у 2017 році чисельність населення Землі становила 7,55 млрд. осіб. З них 6,3 млрд. осіб проживає у країнах Азії та Африки, у тому числі 1 млрд. осіб - у найменш розвинених країнах Африки.

Протягом наступних десятиліть (у найближчі 10-20 років) у світі відбуватиметься природне зростання попиту на продовольство. З огляду на нерозв’язаність проблем бідності та значну диференціацію у доходах (основний приріст населення до 2050 року припаде на Африку, на другому місці - країни Азії) основну частину становитиме попит на найпростіші та найдоступніші харчові продукти.

Додатковим чинником, який сприятиме зростанню попиту на продовольство у світі, є підвищення середньої тривалості життя. За останні роки цей показник зріс на три роки - з 67 до 70 років. При цьому найбільший приріст спостерігався саме в країнах Африки, де у 2000-х роках середня тривалість життя зросла на шість років.

Саме тому на Саміті ООН з питань сталого розвитку у 2015 році питання розв’язання проблеми бідності та голоду стали першими із затверджених Генеральною Асамблеєю ООН Цілей Сталого Розвитку (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 21 жовтня 2015 р. № A/RES/70/1).

Водночас зростання чисельності населення, доходів і прискорена урбанізація - чинники, що стимулюють не тільки підвищення попиту на продовольство, але і призводять до зміни харчових переваг людини в бік збільшення споживання ресурсомістких продуктів тваринного походження і перероблених продуктів.

Усвідомлюючи роль України в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, ця Стратегія тісно пов’язана з розширенням участі України в досягненні Цілей Сталого Розвитку ООН, насамперед подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення раціону харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства, реалізовуючи при цьому її потужний виробничий та експортний потенціал.

Основною метою Стратегії є забезпечення активної присутності України на світовому ринку продовольства, зважаючи на зростаючий зовнішній попит та наявність нереалізованого експортного потенціалу галузі за умови неодмінного дотримання вимог щодо забезпечення продовольчої безпеки країни.

З огляду на зазначену мету основними цілями Стратегії є:

підвищення конкурентоспроможності продукції та розширення товарної номенклатури експорту;

диверсифікація ринків збуту, підтримка і розвиток існуючих ринків;

просування українського бренду та інформаційно-аналітичне забезпечення експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

впровадження інструментів оцінки експортного потенціалу за основними видами продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості;

посилення взаємодії Мінагрополітики з галузевими асоціаціями з питань пріоритетів розвитку торговельних відносин України у галузі сільського господарства, харчової та переробної промисловості;

впровадження політики якості сільськогосподарської продукції у сферах стандартів продукції, вимог щодо виробництва та схем якості відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

удосконалення санітарних та фітосанітарних заходів у сфері безпечності продукції;

поліпшення правових, організаційних та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі продукцією сільського господарства, харчової та переробної промисловості;

стимулювання використання інноваційних підходів та технологічних рішень під час виробництва продукції харчової та переробної промисловості;

гармонізація національного законодавства з європейськими вимогами щодо походження водних біоресурсів;

впровадження інструментів оцінки потенційної привабливості зовнішнього ринку продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості;

забезпечення підтримки вітчизняних експортерів сільськогосподарської продукції та продукції харчової та переробної промисловості з урахуванням міжнародних зобов’язань України у СОТ;

посилення інституційної спроможності представлення та захисту інтересів вітчизняних виробників та експортерів на світовому ринку з урахуванням передового досвіду;

ініціювання торговельних місій, переговорів щодо поліпшення умов доступу на ринки країн та регіонів;

впровадження комплексу заходів із просування продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості на зовнішньому ринку та формування іміджу України як надійного та якісного постачальника продовольства;

забезпечення інформаційної підтримки сільськогосподарських товаровиробників і переробників шляхом надання доступу до оперативної інформації про попит на зовнішнього ринку, умови та процедури доступу до нього, зокрема нормативно-правове регулювання, митні процедури, стандарти та технічні регламенти;

підвищення рівня обізнаності виробників щодо ринкових тенденцій, споживчих уподобань, технологій виробництва, вирощування, зберігання, переробки, транспортування харчових продуктів, невластивих для українського ринку, але популярних та дефіцитних на ринку інших країн.

Фінансування заходів Стратегії передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень Мінагрополітики на відповідний рік, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, визначається щороку з урахуванням можливостей державного бюджету.

Реалізація Стратегії дасть змогу забезпечити:

формування дієвої системи інструментів оцінки експортного потенціалу та потенційної привабливості ринків за основними видами продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості;

налагодження постійної взаємодії Мінагрополітики з галузевими асоціаціями з питань пріоритетів розвитку торговельних відносин України у галузі сільського господарства, харчової та переробної промисловості;

належний рівень підтримки вітчизняних експортерів сільськогосподарської продукції та продукції харчової та переробної промисловості як усередині країни, так і за її межами;

гармонізацію вітчизняного законодавства у частині санітарних та фітосанітарних заходів з європейськими нормами, стандартами та правилами;

зміну співвідношення між сировиною, продуктами первинної переробки та готовою продукцією в загальному обсязі експортованої продукції сільського господарства, харчової та переробної продукції з 55/34/11 на 39/40/21 на кінець 2026 року;

відкриття на кінець 2026 року доступу до ринків країн ЄС, Туреччини, Китаю, Індії, Єгипту, Саудівської Аравії, Канади, Об’єднаних Арабських Еміратів, Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю, Грузії, Молдови, Японії, Індонезії, Таїланду, Бангладешу, Лівану, Філіппін, Нігерії та Швейцарії згідно із затвердженим планом здійснення торговельних місій до зазначених країн;

збільшення експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості протягом строку реалізації Стратегії на 17 відсотків.