Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки

Метою є забезпечення планування державних інвестиційних проектів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної перспективи, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованої та прозорої процедури.

Очікуваним результатом реалізації завдань є отримання оцінки "Б" за показником PI-11 "Управління державними інвестиціями" Звіту про ефективність управління державними фінансами (PEFA).

Рішення про здійснення нових капіталовкладень ухвалюватимуться в рамках системи стратегічного планування державних видатків на середньострокову перспективу. При цьому виділення коштів на нові проекти здійснюватиметься лише після виділення достатнього обсягу ресурсів на ефективне завершення реалізації портфеля раніше розпочатих проектів. Відбір проектів для фінансування або інших форм державної підтримки буде здійснюватись на основі економічного аналізу та повної інформації про майбутні витрати на їх реалізацію. На основі всебічної інформації складатиметься план державних інвестицій, який затверджуватиметься на рівні Кабінету Міністрів України та щороку уточнюватиметься у складі системи середньострокових бюджетних показників та в процесі підготовки бюджету на наступний рік.

До нормативно-правових актів буде внесено зміни щодо застосування єдиних процедур ухвалення рішень до всіх державних інвестиційних проектів. У такий спосіб буде створено єдину "точку входу" для пропозицій щодо бюджетного фінансування, що сприятиме формуванню рівних умов та забезпечуватиме повне врахування компромісів, пов’язаних із реалізацією проектів, на які доводиться йти під час визначення їх пріоритетності.

Мінекономрозвитку будуть розроблені методичні рекомендації з підготовки та оцінки державного інвестиційного проекту з урахуванням його масштабності (вартості) та/або залежно від мети (отримання прибутку та/або досягнення соціального ефекту). Буде забезпечено розвиток спроможності міністерств здійснювати аналіз витрат і вигід, достовірні оцінки капітальних (та поточних) витрат на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів. Для цього будуть оновлені методичні рекомендації, методики експертизи, а також створені системи для узагальнення та аналізу базових даних про інвестиційні та експлуатаційні витрати на основі недавніх репрезентативних проектів. Процедури планування, оцінювання та відбору великомасштабних проектів на рівні місцевих бюджетів будуть розроблені на основі процедур, уже запроваджених на загальнодержавному рівні. Для забезпечення ефективності цієї роботи буде створена система підготовки та підвищення кваліфікації фахівців щодо здійснення економічної оцінки проектів та управління.

Кабінетом Міністрів України буде впроваджено централізовану систему моніторингу великомасштабних проектів на основі як фінансових, так і фізичних показників. Основна увага приділятиметься своєчасному виявленню та відстеженню проектів із високим ризиком виникнення проблем під час їх реалізації і передачі на розгляд на більш високий рівень для вжиття заходів та посиленого моніторингу. Звіти про показники реалізації портфеля проектів подаватимуться до Кабінету Міністрів України і згодом оприлюднюватимуться. Доступ громадськості до інформації про хід реалізації державних інвестиційних проектів буде забезпечено шляхом публікації звітів та розроблення простих у використанні он-лайн інтерфейсів. Рахункова палата проводитиме зовнішній аудит діяльності великомасштабних проектів (крім фінансових ревізій і перевірок дотримання законодавства) після їх завершення з метою оцінювання ефективності, результативності та впливу проектів. Відповідальність за моніторинг менш масштабних проектів та вчасне здійснення заходів з їх оптимізації буде покладена на головних розпорядників бюджетних коштів.

Буде розглянуто питання щодо доцільності утворення окремого підрозділу з управління державними інвестиціями в структурі Мінекономрозвитку для покладення на нього завдань з координації, аналізу та перевірки великомасштабних проектів. Також буде визначено функції та альтернативні організаційні механізми функціонування такого підрозділу, після чого буде реалізовано оптимальне рішення.

Кабінетом Міністрів України забезпечуватиметься підвищення рівня компетенції та розвиток навичок у сфері управління проектами; формуватимуться постійні групи кваліфікованих фахівців для управління реалізацією великомасштабних проектів. Мінекономрозвитку буде розроблено настанови з управління проектами. Механізми підзвітності буде посилено на засадах чіткої відповідальності за реалізацію проектів у встановлені строки, в рамках бюджету та згідно з установленими вимогами.

Очікуваними результатами реалізації завдань є:

реалізація середньострокового державного інвестиційного плану в рамках середньострокового бюджетного планування - 2018 рік;

затвердження доопрацьованих методологічних рекомендацій щодо підготовки, включаючи економічну оцінку, державних інвестиційних проектів - 2017 рік;

створення та ефективне функціонування окремого підрозділу з питань управління державними інвестиціями - 2017 рік;

опублікування один раз на півроку оглядового звіту про хід реалізації основних інвестиційних проектів - з 2017 року;

опублікування річного звіту про хід виконання державного інвестиційного плану та досягнуті результати - з 2018 року;

збільшення частки державних інвестиційних проектів, реалізованих відповідно до графіка;

здійснення нових державних інвестицій з урахуванням вимог Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" - із серпня 2017 року.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки.

Відповідальним органом є Мінекономрозвитку.

Ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є:

протидія ініціативам з реформування системи державних інвестицій внаслідок впливу корупційної складової;

відставання розвитку технічних та кадрових спроможностей від темпу інституційних реформ через недостатнє ресурсне забезпечення.

Відповідно до Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774, в Україні продовжується процес реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору (IPSAS) шляхом запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, розроблених на основі міжнародних стандартів (IPSAS). На сьогодні затверджено 19 національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, частина яких застосовується з 2015 року. З 2017 року набирає чинності решта національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та новий план рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі.

Облікова система в бюджетній сфері перебуває у перехідному стані і не повною мірою відповідає сучасним потребам щодо прозорості інформації про державні фінанси для зовнішніх користувачів та щодо забезпечення процесів прийняття рішень в системі державного управління та місцевого самоврядування. Серед недоліків також варто відзначити існування двох методів ведення бухгалтерського обліку - касового під час виконання бюджетів і модифікованого методу нарахувань під час виконання кошторисів бюджетних установ; звітність про виконання бюджетів консолідується у вертикалі Казначейства і вертикалі головних розпорядників бюджетних коштів; відсутня єдина методика відображення в бухгалтерському обліку операцій державних цільових фондів.

Метою є підвищення якості, повноти та достовірності даних, на основі яких приймаються управлінські рішення у сфері державних фінансів.

Показником, за яким вимірюється досягнення результату, є отримання оцінки "А" за показником PI-29.3 "Стандарти звітності" Звіту про ефективність управління державними фінансами (PEFA).

Мінфін проаналізує результати реалізації Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 34, і Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774, та визначить подальші кроки і строки проведення реформи. Нова стратегія, зокрема, має визначити доцільність переходу на цьому етапі на ведення бухгалтерського обліку за методом нарахувань для операцій з виконання бюджетів.

Мінфіном буде розроблено і затверджено нормативно-правові акти щодо національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також забезпечено співставлення класифікації доходів і видатків у національних стандартах з бюджетною класифікацією доходів і видатків. Актуальність затверджених національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та їх відповідність IPSAS буде забезпечена шляхом співпраці з Міжнародною федерацією бухгалтерів щодо перекладу міжнародних стандартів та відповідного оновлення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Методи складення фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів будуть удосконалені з використанням сучасних інформаційних технологій. Мінфіном буде розроблена програма навчання фахівців суб’єктів державного сектору з питань застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Буде забезпечено перехід розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів до складення фінансової звітності та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі із застосуванням повного пакета національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та нового плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Для обміну інформацією між Мінфіном, органами Казначейства та іншими суб’єктами державного сектору та консолідації фінансової звітності з використанням баз даних та інформаційних систем буде створено інтегровану інформаційно-аналітичну систему.

Очікуваними результатами реалізації завдань є:

схвалення оновленої Стратегії модернізації системи реформування бухгалтерського обліку у державному секторі - 2017 рік;

консолідація звітності операцій про виконання бюджетів, розпорядників бюджетних коштів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування - 2018 рік.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки.

Відповідальними органами є Мінфін, Казначейство, Пенсійний фонд України, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є:

відсутність (обмеженість) кадрового потенціалу, недостатній рівень підготовки фахівців бухгалтерських служб;

обмеженість технічних можливостей програмного забезпечення деяких суб’єктів державного сектору.

Україна перебуває у процесі впровадження державного внутрішнього фінансового контролю відповідно до зобов’язань, взятих в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Однак прогрес у впровадженні державного внутрішнього фінансового контролю до сьогодні залишається недостатнім. До жовтня 2015 року відповідальність щодо впровадження державного внутрішнього фінансового контролю покладалася на Державну фінансову інспекцію, яка в основному здійснювала подальший фінансовий контроль. У жовтні 2015 року з метою посилення централізованого аудиту та зменшення використання зовнішніх механізмів контролю Державну фінансову інспекцію було реорганізовано у Держаудитслужбу.

Протягом років Державна фінансова інспекція у своїй діяльності зосереджувалася на внутрішньому аудиті, який запроваджено у більшості центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністраціях. Однак забезпечити ефективність внутрішнього аудиту можна лише тоді, коли керівництво зосереджується не тільки на контрольній складовій системи фінансового управління та контролю (у вітчизняній термінології - внутрішній контроль), а несе повну відповідальність за управління наявними коштами. Цій другій складовій, що повинна базуватися на запровадженні управлінської підзвітності, державна фінансова інспекція приділяла недостатньо уваги. Основною причиною такого повільного прогресу розвитку внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю був той факт, що центральний підрозділ гармонізації, який є третьою складовою розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, підпорядковувався Держаудитслужбі. Досвід показує, що розвиток внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю контролюючим органом, який діє відповідно до усталеної практики проведення фінансового інспектування, є неефективним. Натомість він повинен здійснюватися органом державної влади, що виконує координаційну роль, таким як Мінфін.

Розвиток державного внутрішнього фінансового контролю в Україні ускладнюється через такі фактори:

центральний підрозділ гармонізації не виконує необхідних координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю у державному секторі, що передбачені концепцією державного внутрішнього фінансового контролю;

внутрішній аудит у бюджетних установах не повною мірою виконує свої функції як інструмент із налагодження керівником ефективної системи внутрішнього контролю, спрямованої на запобігання порушенням у бюджетному процесі, внаслідок недостатнього розуміння із сторони керівництва та неналежної професіоналізації внутрішніх аудиторів;

керівники різних рівнів не повною мірою усвідомлюють свою відповідальність щодо забезпечення ефективного управління бюджетними коштами на всіх стадіях бюджетного процесу та не розуміють сутності державного внутрішнього фінансового контролю, зокрема внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

Метою є посилення управлінської підзвітності на всіх рівнях державного сектору.

Показником, за яким вимірюється досягнення результату, є отримання оцінки "А" за показником PI-25 "Внутрішні механізми контролю видатків, не пов’язаних із заробітною платою" Звіту про ефективність управління державними фінансами (PEFA).

Буде здійснено організаційні заходи, спрямовані на забезпечення функціонування центрального підрозділу гармонізації у структурі Мінфіну з підпорядкуванням заступнику Міністра фінансів відповідно до розподілу функціональних обов’язків. Мінфіном буде підвищено інституційну спроможність центрального підрозділу гармонізації для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.

Мінфіном буде проаналізовано стан розвитку та функціональну спроможність підрозділів внутрішнього аудиту, підготовлено пропозиції щодо пріоритетів розвитку та підвищення незалежності підрозділів внутрішнього аудиту. Відповідно буде запроваджено програми підвищення кваліфікації для внутрішніх аудиторів.

Мінфіном буде визначено міністерства (не менше чотирьох), в яких будуть реалізовані пілотні проекти з внутрішнього контролю, спрямовані на посилення відповідальності керівників за управління і розвиток установи в цілому (управлінська відповідальність та підзвітність) та якісне виконання ними завдань з планування та організації діяльності, формування адекватної структури внутрішнього контролю, нагляду за здійсненням внутрішнього контролю та управління ризиками для досягнення мети, а рішення, зокрема фінансові, виконуватимуться з урахуванням принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості.

Очікуваними результатами реалізації завдань є:

функціонування центрального підрозділу гармонізації у структурі Мінфіну - 2017 рік;

реалізація пілотних проектів з впровадження внутрішнього контролю - 2020 рік.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки.

Відповідальними органами є Мінфін, інші центральні органи виконавчої влади.

Ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є:

неможливість реалізувати проект міжнародної технічної допомоги з імплементації кращих практик для налагодження роботи підрозділів внутрішнього аудиту та проведення тренінгів для державних службовців;

низька спроможність керівників різних рівнів до впровадження та розвитку внутрішнього контролю.

Підвищення фінансової дисципліни у державному секторі економіки та оцінка ефективного, законного, цільового, результативного використання бюджетних коштів є важливим завданням в умовах обмеженості державних фінансових ресурсів. З цією метою у червні 2016 року Кабінетом Міністрів України завершена реорганізація Державної фінансової інспекції у Держаудитслужбу. Цей крок має забезпечити перехід від функцій контролю до аудиту, що буде спрямований на запобігання нецільовому, неефективному використанню бюджетних коштів та майна, переорієнтування інспектування саме на значні фінансові порушення, а також забезпечення проведення ревізій виключно з урахуванням рівня ризиків.

Разом з тим на шляху до досягнення цієї мети існує ряд перешкод. Зокрема, заходи фінансового інспектування все ще не достатньою мірою базуються на ризикоорієнтованому відборі об’єктів з акцентом на серйозні порушення та шахрайство. Причиною цього є відсутність у Держаудитслужбі доступу до всієї необхідної інформації та недосконалість відповідної методики. Крім того, спроможність Держаудитслужби щодо проведення спеціалізованих аудитів залишається низькою.

Метою є підвищення ефективності державного фінансового контролю.

Показником, за яким вимірюється досягнення результату, є збільшення частки об’єктів контролю, відібраних на основі ризикоорієнтованого підходу.

Держаудитслужбою буде вдосконалено та консолідовано методологічне та інформаційне забезпечення системи державного фінансового аудиту, розроблено програму розвитку діючих та впровадження нових напрямів аудиту у Держаудитслужбі та їх стандартизацію, розроблено підходи та запроваджено навчальні програми підвищення кваліфікації для державних аудиторів.

Держаудитслужбою буде вдосконалено методику ризикоорієнтованого відбору, що застосовується для проведення фінансових інспекцій, та створено інформаційно-аналітичну систему для автоматизованого ризикоорієнтованого відбору об’єктів контролю.

Очікуваними результатами реалізації завдань є:

здійснення фінансового інспектування на основі аналізу ризиків і з акцентом на серйозні порушення, шахрайство та корупцію - 2018 рік;

затвердження програм розвитку діючих і запровадження нових напрямів аудиту у Держаудитслужбі та їх стандартизація - 2018 рік;

створення інформаційно-аналітичної системи для автоматизованого ризикоорієнтованого відбору об’єктів контролю - 2018 рік.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки.

Відповідальними органами є Держаудитслужба, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади.

Ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є:

неможливість налагодити обмін інформацією між Держаудитслужбою та іншими державними органами та автоматизувати ризикоорієнтований відбір об’єктів контролю через недостатність фінансування;

недостатність кадрового потенціалу для впровадження нових практик аудиту.

Висока якість зовнішнього аудиту є істотною передумовою забезпечення підзвітності і прозорості під час використання бюджетних коштів. Закон України "Про Рахункову палату" посилив її незалежність як вищого органу аудиту і розширив її повноваження, включивши до їх складу аудит доходів державного бюджету. Позитивними змінами також є: проведення фінансових аудитів та аудитів ефективності відповідно до міжнародних стандартів; забезпечення доступу членів Рахункової палати до всіх баз даних, реєстрів та автоматизованих систем, функціонування яких фінансується з державного бюджету; регулярне опублікування звітів про аудит, планів та рішень Рахункової палати на її веб-сторінці у форматі відкритих даних; оцінювання вразливості державних установ перед корупційними ризиками, а також механізмів контролю, спрямованих на зниження рівня таких ризиків; запровадження конкурсної процедури відбору членів Рахункової палати та посилення співпраці з Верховною Радою України.

Разом з тим реалізація зазначеного Закону ще не розпочалася повною мірою, оскільки призначення нового складу членів Рахункової палати не відбувається вже протягом року. Хоча зазначений Закон суттєво наближує діяльність Рахункової палати до міжнародних стандартів і посилює її роль, мандат Рахункової палати все ще не включає аудиту власних надходжень органів місцевого самоврядування, а також доходів і видатків державних підприємств. До цього часу Рахунковою палатою не проводилися фінансові аудити бюджетної звітності з урахуванням вимог міжнародних стандартів ISSAI. Аудити ефективності, що проводяться, також не повністю відповідають міжнародним стандартам. Рекомендації Рахункової палати часто мають дуже загальний характер, а відомості про подальші дії за цими рекомендаціями є обмеженими. Контроль за виконанням рекомендацій Рахункової палати є частково обмеженим внаслідок відсутності ретельного розгляду відповідних звітів Верховною Радою України. Рівень обізнаності громадськості про результати діяльності Рахункової палати є низькою і потребує суттєвого підвищення.

Метою є посилення ролі та підвищення ефективності зовнішнього фінансового контролю відповідно до стандартів INTOSAI.

Показниками, за якими вимірюється досягнення результату, є:

отримання оцінки "А" за показником PI-30 "Зовнішній аудит" Звіту про ефективність управління державними фінансами (PEFA);

збільшення кількості аудитів ефективності та фінансових аудитів, проведених відповідно до міжнародних стандартів.

Рахунковою палатою буде розроблено стратегічний план розвитку на 2017-2020 роки з метою реалізації положень нового закону та розширеного мандата. План охоплюватиме основні (аудит) та допоміжні функції (управління персоналом, інформаційні технології, комунікації та інше).

Рахунковою палатою будуть визначені підходи та проведені фінансові аудити виконання державного бюджету, а також удосконалені вимоги до проведення аудитів ефективності відповідно до міжнародних стандартів.

Механізми співпраці та координації між Рахунковою палатою та Верховною Радою України будуть вдосконалені для забезпечення всебічного розгляду звітів та рекомендацій Рахункової палати і вжиття необхідних заходів Верховною Радою України. Також буде забезпечено удосконалення механізму моніторингу виконання рекомендацій за результатами аудиту.

Очікуваним результатом реалізації завдань є затвердження стратегічного плану розвитку Рахункової палати на 2017-2020 роки - після призначення нового складу Рахункової палати.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки.

Відповідальним органом є Рахункова палата (за згодою).

Ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є:

зволікання із призначенням нового складу Рахункової палати;

відставання розвитку спроможностей від темпу інституційних реформ.

Прозорість бюджету є основним компонентом підзвітності влади і надає можливість громадянам брати участь у бюджетному процесі завдяки встановленню зворотного зв’язку з розробниками державної політики. Починаючи з 2015 року ситуація з доступом до інформації щодо публічних фінансів суттєво поліпшилася завдяки внесенню змін до статті 28 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких Мінфін зобов’язано оприлюднювати на своїй веб-сторінці проект державного бюджету, а також схвалений бюджет та інформаційно-аналітичні матеріали щодо основних показників та завдань державного бюджету (у доступній для громадськості формі). Крім того, значним досягненням стало прийняття Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" та створення єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Закон зобов’язує розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні та комунальні підприємства, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування та Пенсійний фонд України щокварталу оприлюднювати на єдиному веб-порталі інформацію про заплановане та фактичне використання публічних коштів, зокрема про обсяг здійснених видатків, укладення та виконання договорів, видатки на відрядження. Відповідний веб-портал був розроблений та запущений Мінфіном у вересні 2015 року і на сьогодні є найбільшою відкритою базою даних з публічних фінансів в Україні. Разом з тим, рівень реєстрації розпорядників і одержувачів бюджетних коштів на порталі становить 45 відсотків їх загальної кількості (з понад 76 тисяч), серед державних підприємств цей показник становить 15 відсотків. Попри об’єктивні причини, пов’язані з низьким рівнем автоматизації процесу управління державними фінансами, існує також небажання ряду державних та комунальних підприємств робити свої витрати публічними.

Водночас складність опублікованої інформації для сприйняття та відсутність "Бюджету для громадян" (Citizens budget) не дозволяє належним чином забезпечити зворотного зв’язку та участі громадян у бюджетному процесі. Інформація, що публікується, є занадто об’ємною та фокусується на фінансових даних, призначається для фахівців. Крім того, участь громадян у бюджетному процесі не закріплена у чинній законодавчій та нормативній базі і відбувається нерегулярно, а результати консультацій з громадськістю практично відсутні.

Метою є доступність, своєчасність, повнота та зрозумілість інформації про публічні фінанси та забезпечення участі громадськості у бюджетному процесі.

Показником, за яким вимірюється досягнення результату, є підвищення позиції України в Індексі відкритості бюджету.

Мінфін забезпечить включення інформації про "Бюджет для громадян" до Концепції Прозорого бюджету та плану дій з її розроблення, визначить та затвердить структуру, зміст та процедуру складення і опублікування "Бюджету для громадян", який міститиме таку інформацію:

макроекономічні показники, на яких базується бюджет;

презентацію дохідної та видаткової частин бюджету у зрозумілій для громадян формі;

політичні рішення, які мали найбільший вплив на бюджет;

дані про державні органи, бюджетні видатки яких змінилися найбільше.

Мінфін забезпечить законодавче визначення механізму участі громадян на різних стадіях бюджетного процесу, зберігаючи при цьому його цілісність та існуючі часові рамки, а також розроблення та затвердження системи громадських слухань/консультацій. Крім того, будуть запропоновані загальні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо розроблення та затвердження бюджетних регламентів, зокрема "бюджет участі".

Очікуваними результатами реалізації завдань є:

розроблення та опублікування "Бюджету для громадян" - 2017 рік;

встановлення зворотного зв’язку з громадянами через веб-сайт Мінфіну щодо змісту "Бюджету для громадян" - 2017 рік;

запровадження системи громадських слухань (консультацій) як частини бюджетного процесу - 2018 рік;

щорічне опублікування звітів щодо участі громадян у бюджетному процесі - з 2018 року.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки.

Відповідальними органами є Мінфін, Казначейство.

Ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є:

небажання розпорядників і одержувачів бюджетних коштів опубліковувати інформацію про свої витрати;

недостатня координація діяльності Мінфіну та Казначейства в частині повного і своєчасного забезпечення громадян та інститутів громадянського суспільства інформацією з питань бюджету;

неможливість забезпечити проведення консультацій з громадськістю під час бюджетного процесу через порушення визначених строків.

У сфері державних фінансів задоволення зростаючого попиту на більш ефективні та менш затратні послуги для громадян та бізнесу на сьогодні є надскладним завданням. Одним із інструментів реалізації цього завдання є широке запровадження ІТ-рішень та автоматизація існуючих процесів, що також сприятиме зниженню впливу людського фактору та корупційних ризиків. Натомість поточний стан засобів технічного забезпечення в органах системи управління державними фінансами не лише суттєво обмежує можливості з впровадження нових функцій та підключення до систем нових користувачів, але і ставить під загрозу виконання поточних функцій та забезпечення ІТ-безпеки. Серед основних причин - постійне недофінансування ІТ-потреб та відсутність стратегії управління ІТ-процесами у сфері державних фінансів.

Існуючі ІТ-системи є фрагментованими, автоматизація окремих функцій відбувається без належного врахування взаємозв’язків між процесами та установами. Так, наприклад, ефективність електронного обміну інформацією між Мінфіном, ДФС, Казначейством є низькою, також відсутня інтегрована база даних Мінекономрозвитку (електронна система закупівель), Мінфіну (єдиний портал використання публічних коштів) та Казначейства.

Реалізація пріоритетів реформи управління державних фінансів також ускладнюється через відсутність інтегрованої інформаційної системи для супроводження всіх стадій процесу підготовки та виконання бюджету і програмного забезпечення для модернізації бухгалтерського обліку у державному секторі.

Метою є впровадження ІТ-рішень для підтримки реформування системи управління державними фінансами.

Показником, яким вимірюється досягнення результату, є підвищення рівня автоматизації процесів у сфері управління державними фінансами.

ІТ-стратегія має включати такі компоненти, як:

централізація функції розроблення, закупівлі, впровадження та інтеграції ІТ-систем для планування та виконання бюджету, оцінки та моніторингу фіскальних ризиків, бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, прогнозування ліквідності, а також розроблення і впровадження інтерфейсів взаємодії із системами адміністрування податків, митниці, публічних закупівель та управління державними інвестиціями;

розроблення інтегрованої інформаційної системи для супроводження на всіх рівнях процесу підготовки та моніторингу виконання бюджету;

створення інтегрованої бази даних Мінекономрозвитку (електронна система закупівель), Мінфіну (єдиний веб-портал використання публічних коштів) та Казначейства;

покращення обміну інформацією між Мінфіном, ДФС та Казначейством;

автоматизація процесів адміністрування податків відповідно до визначених Кабінетом Міністрів України пріоритетів.

Очікуваним результатом реалізації завдань є схвалення стратегічного плану розвитку ІТ-систем для підтримки реформи державних фінансів з переліком завдань, строків їх виконання та відповідальних - 2017 рік.

Джерелами фінансування є видатки на утримання відповідальних органів та кошти міжнародної технічної допомоги, передбачені для надання консультаційної і тренінгової підтримки, а також кошти Трастового фонду ЄС/Світового банку.

Відповідальними органами є Мінфін, ДФС, Казначейство, Мінекономрозвитку, Держаудитслужба.

Ризиком, що може перешкодити виконанню завдань, є неможливість здійснити та/або залучити достатні інвестиції в розвиток інформаційних технологій для реалізації стратегічного плану.