Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

134. Контракт про направлення за кордон припиняється (розривається), а військовослужбовці повертаються в Україну:

1) за рішенням командування військового підрозділу за наявності підстав, передбачених підпунктом 1 пункту 35 цього Положення, а також у разі порушення законодавства держави перебування і притягнення до відповідальності у порядку, передбаченому міжнародними договорами України, при порушенні стосовно військовослужбовця кримінальної справи;

2) за рішенням військовослужбовця за наявності підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 35 цього Положення.

135. У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається у виїзній справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення (розірвання) контракту. Запис завіряється підписом відповідної посадової особи та скріплюється гербовою печаткою військової частини.

136. Призначення на посади військовослужбовців, які направляються за кордон, здійснюється:

1) миротворчого персоналу, у багатонаціональних органах військового управління та до дипломатичних представництв України - наказами Міністра оборони України;

2) у складі військових підрозділів:

командирів миротворчого контингенту та військовослужбовців структурних підрозділів Міністерства оборони України і військових частин А0515, А1988, К1410 - наказами Міністра оборони України;

інших осіб офіцерського складу, за винятком тих, яких призначає Міністр оборони України, - наказами начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу - наказами командувача виду Збройних Сил України, на якого покладено формування військового підрозділу, що направляється за кордон.

137. Військовослужбовці, які призначаються на посади у складі військових підрозділів, що направляються за кордон, а також направлені на навчання (підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації) за кордон строком до одного року, не виключаються зі списків особового складу військових частин, з яких вони прибули. Посади, що вивільняються такими військовослужбовцями, вважаються невакантними і зберігаються на строк перебування їх за кордоном. Дозволяється покладати тимчасове виконання обов'язків за такими посадами на інших військовослужбовців у встановленому порядку. Після закінчення строку військової служби у складі військових підрозділів, що направлені за кордон, або навчання за кордоном військовослужбовці повертаються на попереднє місце служби.

138. Військовослужбовці, призначені на посади миротворчого персоналу, у багатонаціональних органах військового управління, а також направлені на навчання за кордоном строком понад один рік, звільняються із займаних посад, виключаються зі списків особового складу військової частини та призначаються на посади у визначену Міністром оборони України військову частину. Після закінчення проходження військової служби або навчання за кордоном військовослужбовці звільняються з посад у визначеній Міністром оборони України військовій частині та призначаються на посади наказами Міністра оборони України.

139. Призначення військовослужбовців на іншу посаду у складі військових підрозділів, що направляються за кордон, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, зазначених у пункті 136 цього Положення, за поданням командира (начальника) відповідного військового підрозділу.

140. Направлення військовослужбовців для навчання за кордон строком понад два місяці здійснюється наказами Міністра оборони України.

Вимоги до кандидатів на навчання за кордоном строком понад два місяці, кількість військовослужбовців та їх розподіл між структурними підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України і видами Збройних Сил України визначаються Міністерством оборони України.

При доборі кандидатів для навчання за кордоном перевагу мають військовослужбовці військової розвідки, органів військового управління, підрозділів, визначених для участі у процесі планування та оцінки сил, а також військових частин, що входять до складу Об'єднаних сил швидкого реагування Збройних Сил України.

141. Військовослужбовці, до яких застосовано таке покарання, як арешт, проходять військову службу з урахуванням обмежень, що застосовуються до них згідно з правилами утримання військовослужбовців на гауптвахті, передбаченими Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

142. Військовослужбовці, до яких застосовано такі покарання, як арешт або службове обмеження для військовослужбовців, не можуть бути переміщені до нового місця служби, крім випадку, передбаченого пунктом 112 цього Положення, або підвищені у військовому званні, призначені на вищу посаду.

143. Військовослужбовці, які були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, в разі скасування вироку суду або винесення судом виправдувального вироку, в разі прийняття рішення про закриття кримінальної справи органом дізнання чи досудового слідства направляються до військових частин для дальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення) і на посадах або звільняють з військової служби у запас (відставку) з поновленням у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення).

До загального строку військової служби зараховується час відбування військовослужбовцями покарання в місцях позбавлення або обмеження волі та перебування під вартою, а для військовослужбовців строкової військової служби - час перебування в дисциплінарному батальйоні, якщо вони були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, у разі скасування вироку суду або винесення судом виправдувального вироку, а також прийняття рішення про закриття кримінальної справи органом дізнання чи досудового слідства.

До загального строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцем такого покарання, як арешт (крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України) , а також строк самовільного залишення військової частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення.

144. У разі потреби у військовослужбовцях для заміщення вакантних посад в інших військових формуваннях керівники цих військових формувань письмово повідомляють Міністерство оборони України про основні характеристики військових посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги до військовослужбовців для зайняття зазначених посад.

Добір військовослужбовців для направлення до інших військових формувань здійснюється разом з Міністерством оборони України на підставі запитів керівників відповідних військових формувань.

Направлення військовослужбовців зі Збройних Сил України до інших військових формувань з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України здійснюється за їх згодою та оформляється:

на осіб офіцерського складу - наказами Міністра оборони України;

на осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу - наказами першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

145. Військовослужбовці можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою:

навчання на курсах, проходження зборів, вступу до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;

участі у заходах, пов'язаних із підготовкою військ (сил);

забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

супроводження нарочних з таємними документами і матеріалами або як нарочні;

супроводження (за потреби) окремих військовослужбовців, хворих або команд військовослужбовців та конвоювання заарештованих і засуджених;

отримання нагород;

участі в засіданнях судів або прибуття за викликом органів дізнання та досудового слідства;

участі в планових заходах (збори, семінари, засідання, наради тощо);

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

в інших випадках за викликом (розпорядженням) старших командирів.

Курсанти (слухачі), крім випадків, зазначених в абзацах другому - одинадцятому цього пункту, можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі команди з метою проходження практики або військового стажування.

Направлення у відрядження військовослужбовців-жінок вагітних та тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, без їх згоди не допускається.

Військовослужбовці направляються у відрядження за рішенням командирів (начальників) військових частин або старших командирів (начальників), про що видається наказ командира (начальника) військової частини по стройовій частині.

146. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.

Військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, повідомити командування своєї військової частини про прибуття, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.

147. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.

У разі затримки в дорозі з незалежних від військовослужбовця причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу.

У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений військовослужбовець повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу.

148. Військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з пункту відрядження до місця постійної служби (навчання), повинен повідомити про це командира (начальника) військової частини через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового комісара, а в разі їх відсутності - через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.

Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.

149. Про затримку військовослужбовця понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, в розпорядження якої він прибув, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовий комісар зобов'язані повідомити командира (начальника), який направив військовослужбовця у відрядження, із зазначенням причин затримки.

У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни в період відрядження начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар мають право припинити відрядження з відповідною позначкою про це у посвідченні про відрядження і з зазначенням причини припинення відрядження, строку прибуття військовослужбовця до військової частини, повідомивши про це командира (начальника) військової частини.

150. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини негайно надсилає запит посадовій особі, в розпорядження якої був відряджений військовослужбовець, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини організовує його розшук в установленому порядку.

151. Прикомандирування депутатів, які є військовослужбовцями, оформлюється наказами Міністра оборони України на підставі офіційно оприлюднених результатів виборів народних депутатів України або на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради про обрання їх на виборну посаду.

152. Після закінчення строку або дострокового припинення депутатських повноважень депутат, який є військовослужбовцем, направляється у місячний строк у розпорядження Міністерства оборони України для дальшого проходження військової служби на попередній або за його згодою іншій рівнозначній посаді з приписом (супровідним листом) та розпорядженням про звільнення з посади.

До зазначеного строку не включається час перебування військовослужбовця у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

153. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, установ і організацій із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посади відповідно до Переліку посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в державних органах, установах і організаціях, який затверджується Президентом України.

У разі потреби у військовослужбовцях для заміщення вакантних посад в державних органах, установах і організаціях керівники цих державних органів, установ і організацій надсилають до Міністерства оборони України письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад.

На підставі письмового запиту Міністерством оборони України здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, установах і організаціях, крім військових суддів та прокурорсько-слідчих працівників в органах військової прокуратури.

Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України.

Відрядження оформлюється на підставі запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту військовослужбовця та відповідного подання:

на осіб офіцерського складу - наказами Міністра оборони України;

на осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу - наказами першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України згідно з розподілом повноважень.

Відрядження військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, до органів військової прокуратури здійснюється на підставі запиту Генерального прокурора України, до військових судів - на підставі запиту Голови Державної судової адміністрації України.

Рішення про відрядження військовослужбовців, призначених суддями військових судів, здійснюється на підставі відповідних актів Президента України, Верховної Ради України.

Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, установ і організацій письмово повідомляють Міністерство оборони України.

154. Звільнення з посад відряджених військовослужбовців здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи, організації з дальшим направленням їх у розпорядження Міністерства оборони України за погодженням із Міністерством оборони України:

після виконання визначеного обсягу робіт оборонного характеру;

за зверненням військовослужбовця;

у разі невиконання військовослужбовцем обов'язків за займаною посадою.

За потреби Міністр оборони України має право у будь-який час відкликати з державного органу, установи чи організації відряджених військовослужбовців, за винятком військових суддів та прокурорсько-слідчих працівників органів військової прокуратури, повідомивши за місяць про таке відкликання керівника державного органу, установи чи організації з наданням відповідної заміни.

Звільнені з посади відряджені військовослужбовці направляються в місячний строк у розпорядження Міністерства оборони України з приписом, службовою характеристикою та наказом (розпорядженням) про звільнення з посади.

До зазначеного строку не включається час перебування військовослужбовців у відпустці, відрядженні, на лікуванні чи під вартою.

Після повернення в розпорядження Міністерства оборони України військовослужбовці призначаються на посаду з урахуванням рівня їх освіти, фізичної підготовки та стану здоров'я, але не нижчу за ту, з якої вони відряджалися.

155. За відрядженими до державних органів, установ і організацій військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення звільнених у запас або відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

156. Нагородження військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, державними нагородами та відзнаками Міністерства оборони України здійснюється на загальних підставах за поданням керівника державного органу, установи, організації, до яких вони відряджені, а за потреби - за спільним поданням керівника державного органу, установи, організацій та Міністра оборони України.

157. Підготовка громадян до проходження військової служби за контрактом та підготовка (перепідготовка, підвищення кваліфікації) осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу здійснюються на спеціальних курсах у навчальних частинах.

Порядок направлення до навчальних частин для підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу, строки підготовки, рівень підготовки та перелік спеціальностей, за якими проводиться підготовка, визначаються Міністерством оборони України.

Для кандидатів для прийому на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби, громадян призовного віку, військовозобов'язаних та жінок, які вступають на військову службу не за основною військово-обліковою спеціальністю, підготовка на спеціальних курсах у навчальних частинах є обов'язковою.

Військовослужбовці, які проходять підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації) у навчальних частинах, іменуються курсантами навчальних частин.

158. Курсанти навчальних частин після закінчення курсу підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) складають іспити за відповідними навчальними програмами.

Курсантам навчальних частин, які пройшли навчання за програмами відповідного рівня підготовки і склали встановлені іспити, присвоюється у порядку, визначеному цим Положенням, відповідне військове звання.

159. Після закінчення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації військовослужбовці, які прибули з військових частин, повертаються до своїх військових частин, а військовослужбовці, направлені на навчання територіальними центрами комплектування військовослужбовцями за контрактом (далі - територіальні центри комплектування) - до військових частин, до яких вони відбиралися територіальними центрами комплектування.

160. Направлення військовослужбовців до військових частин, до яких вони відбиралися територіальними центрами комплектування, здійснюється наказами заступника Міністра оборони України згідно з розподілом функціональних обов'язків, першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України та командувачів видів Збройних Сил України, яким підпорядковані відповідні навчальні частини.

Командир (начальник) навчальної частини забезпечує військовослужбовців, які за направленням територіальних центрів комплектування проходили підготовку до проходження військової служби за контрактом, та членів їх сімей документами для безоплатного проїзду або грошима на проїзд до нового місця служби та перевезення особистих речей.

161. Відрахування курсантів із навчальних частин за станом здоров'я в разі виникнення у них під час навчання захворювань здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Військовослужбовці, які відраховані з навчальних частин до закінчення навчання, повертаються до військових частин, з яких вони прибули на навчання; військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа громадян призовного віку, які не проходили строкову військову службу, направляються для проходження строкової військової служби; військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа військовозобов'язаних, а також жінок, звільняються з військової служби та направляються для постановки на військовий облік за місцем проживання.

Про відрахування військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, з навчальної частини у послужному списку його особової справи робиться відповідний запис, який скріплюється печаткою.

Рішення про відрахування військовослужбовців приймається командирами (начальниками) органів військового управління, яким підпорядковані навчальні частини.

162. Підготовка (навчання) громадян до проходження військової служби на посадах офіцерського складу, перепідготовка, підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу здійснюються у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Громадяни, які під час навчання у таких навчальних закладах мають військові звання офіцерського складу, є слухачами, інші - курсантами або студентами.

Жінки можуть проходити підготовку для проходження військової служби на посадах офіцерського складу за спеціальностями, перелік яких визначається Міністерством оборони України.

163. Організація і проведення роботи з військово-професійної орієнтації та попереднього добору кандидатів на навчання до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів із числа молоді здійснюється територіальними центрами комплектування, а з числа військовослужбовців - військовими частинами.

Прийом громадян до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів здійснюється в порядку, визначеному правилами прийому до зазначених навчальних закладів, відповідно до умов прийому до вищих навчальних закладів України, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Порядок добору та направлення громадян на підготовку (навчання) та порядок підготовки громадян до проходження військової служби на посадах офіцерського складу встановлюються Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади.

Порядок направлення на навчання, строки, послідовність і періодичність проведення підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) осіб офіцерського складу визначаються Міністерством оборони України.

164. Військовослужбовці, які висловили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, подають рапорти по команді на ім'я командира (начальника) військової частини.

Рішення про зарахування військовослужбовців кандидатами на навчання приймається командиром (начальником) військової частини після проходження військовослужбовцями медичного огляду. У разі потреби подаються матеріали для оформлення їм допуску до державної таємниці.

У разі відмови військовослужбовцю у прийомі до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу через невідповідність умовам прийому обов'язково зазначаються причини відмови, про що військовослужбовцю повідомляється в індивідуальній бесіді.

Рішення про підготовку відповідних документів і направлення їх до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів приймається командирами з'єднань (та їм рівнозначними) після розгляду пропозицій командирів (начальників) військових частин.

165. Студенти військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів приймаються на військову службу (навчання) за контрактом після отримання диплома про базову вищу освіту. За наявності такого диплома та бажання продовжити навчання для проходження військової служби за контрактом на посадах офіцерського складу вони укладають контракт про навчання та контракт про проходження військової служби (на посадах офіцерського складу після закінчення навчання).

Після прийняття студентів на військову службу за контрактом їх матеріальне та фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

166. Після зарахування до списків особового складу вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу курсанти або студенти проходять первинну військово-професійну підготовку.

Курсанти під час проходження військової служби (навчання) можуть призначатися до складу добового наряду для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, здійснення контролю за станом справ у підрозділах, своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням, виконання інших обов'язків внутрішньої служби, а також для несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України.

Курсанти-жінки до складу добового наряду, як правило, не призначаються, крім випадків, визначених статутами Збройних Сил України.

167. Курсанти першого і другого курсів розміщуються в казармах (спальних приміщеннях) у порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України для військовослужбовців строкової військової служби.

Курсанти третього і наступних курсів (слухачі - незалежно від курсу) мають право проживати в гуртожитках, які розташовані на територіях вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, а сімейні - у сімейних гуртожитках або з дозволу начальника вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - у жилих приміщеннях за межами навчального закладу.

Для курсантів-жінок незалежно від курсу навчання обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).

Курсанти першого і другого курсів звільняються з розташування вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів у порядку, встановленому для військовослужбовців строкової військової служби. Курсанти третього і наступних курсів (слухачі - незалежно від курсу) звільняються відповідно до розпорядку дня і мають право перебувати поза розташуванням вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу після закінчення навчальних занять і обов'язкових годин самостійної роботи до початку занять наступного дня.

Порядок проживання курсантів (слухачів) у казармах (спальних приміщеннях) і гуртожитках, а також соціально-побутові умови визначаються статутами вищих військових навчальних закладів та положеннями про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів згідно з вимогами статутів Збройних Сил України та наказами Міністра оборони України.

Право носити цивільний одяг за межами розташування вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів надається:

курсантам першого і другого курсів - під час перебування у відпустці;

курсантам третього і наступних курсів (слухачам незалежно від курсу) - під час перебування у відпустці та у вільний від служби (навчання) час.

Одруженим курсантам третього і наступних курсів (слухачам - незалежно від курсу) в разі відсутності сімейного гуртожитку в розташуванні вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу виплачується грошова компенсація за місцем навчання за тимчасовий піднайом (найм) жилого приміщення поза розташуванням вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

168. Курсантам вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів з числа військовослужбовців строкової військової служби та осіб, які не проходили військову службу до зарахування на навчання, за відмінні і добрі оцінки в навчанні за результатами екзаменаційних сесій підвищуються посадові оклади в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Курсантам (слухачам) - відмінникам навчання можуть бути призначені стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії тощо.

Курсантам (слухачам), які не склали іспитів (заліків) під час екзаменаційної сесії з поважних причин (хвороба, сімейні обставини тощо), підтверджених відповідними документами, надається право на складення екзаменів (заліків) у строки, визначені начальником вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

169. Курсантам після закінчення навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація фахівця з вищою освітою, видається диплом державного зразка та нагрудний знак і присвоюється первинне офіцерське звання.

Особам, які закінчили вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу із золотою медаллю або дипломом з відзнакою, надається право на вибір місця військової служби після закінчення навчання. Прізвища військовослужбовців, які закінчили навчання із золотою медаллю, заносяться на Дошку пошани вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

170. Відрахування з вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, поновлення на навчанні курсантів (слухачів) чи переведення їх з одного вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу до іншого проводиться в порядку, визначеному Міністерством оборони України та центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки відповідно до вимог цього Положення.

171. Порядок та вимоги щодо прийому осіб офіцерського складу на навчання для отримання оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня освіти встановлюються Міністерством оборони України.

172. Особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах з метою здобуття базової вищої освіти за спеціальністю, не спорідненою з військовообліковою спеціальністю.

173. Військовослужбовці рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, та особи офіцерського складу, які здобули базову або повну вищу освіту за державним замовленням та прослужили час, що дорівнює часу навчання для здобуття попередньої вищої освіти, для поглиблення професійних знань і здобуття вищої освіти можуть навчатися без відриву від військової служби у вищих навчальних закладах з дозволу командира - від командира з'єднання і вище, який надається на підставі рапорту військовослужбовців та оголошується наказом командира (начальника) військової частини, в якій військовослужбовець проходить військову службу. Навчання не повинно перешкоджати виконанню військовослужбовцем службових обов'язків за займаною посадою.

174. Добір кандидатів для навчання на курсах підвищення кваліфікації здійснюється на підставі планів переміщення по службі з числа військовослужбовців, зарахованих до резерву кандидатів для просування по службі, та на підставі щорічних планів підвищення кваліфікації військовослужбовців, які потребують підвищення професійного рівня.

Підвищення кваліфікації військовослужбовців офіцерського складу, сержантського та старшинського складу з метою підтримання їх належного професійного рівня здійснюється не рідше одного разу на п'ять років.

175. Порядок організації підвищення кваліфікації військовослужбовців визначається Міністерством оборони України.

176. Атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі.

177. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення щорічного оцінювання та періодичного атестування.

178. Атестуванню підлягають усі військовослужбовці, за винятком військовослужбовців-депутатів та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, а також військовослужбовців строкової військової служби.

179. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Міністерством оборони України.

180. Військовослужбовці мають право на відпустки. Надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них здійснюється відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка;

додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я;

інші додаткові відпустки, передбачені законом;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творчі відпустки;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

додаткова відпустка військовослужбовцям, які мають дітей;

відпустка для лікування у зв'язку з хворобою;

5) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення.

181. Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби. Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки.

У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби.

182. Військовослужбовцям безпосередньо після закінчення ними навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, а також ад'юнктам денної форми навчання та докторантам надається щорічна основна відпустка, тривалість якої встановлюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

183. Відпустки науково-педагогічним та педагогічним працівникам вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів надаються, як правило, після закінчення навчального року.

184. Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для направлення за кордон, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до направлення за кордон.

185. Відпустки військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ і організацій, надаються на загальних підставах.

186. Щорічна основна відпустка надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця.

Щорічна основна відпустка надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

187. Щорічна основна відпустка переноситься на інший період або продовжується командиром військової частини в разі:

1) захворювання військовослужбовця, на підставі довідки закладу охорони здоров'я, завіреної міським (районним) військовим комісаром, - на кількість діб хвороби військовослужбовця;

2) надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, на підставі медичного висновку;

3) виконання військовослужбовцем державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від виконання обов'язків за посадою зі збереженням грошового забезпечення;

4) збігу щорічної основної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

188. Облік відпусток, що надаються військовослужбовцям, та постійний контроль за наданням відпусток згідно із затвердженими графіками відпусток здійснюються штабами військових частин.

Накази командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником.

189. Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

190. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або місці проведення відпустки військовослужбовець повинен доповісти про це начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовому комісару за місцем проведення відпустки. Начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних - після встановлення особи військовослужбовця видає довідку, що засвідчує законність перебування військовослужбовця у відпустці, повідомляє про це командування за місцем військової служби військовослужбовця і здійснює контроль за своєчасним його відбуттям до місця служби.

191. Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в абзаці другому пункту 147 цього Положення, - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами.

Право продовження військовослужбовцю відпустки належить начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовому комісару за місцем проведення відпустки. Про строки і причини затримки начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар негайно повідомляє командира (начальника) військової частини, з якої прибув військовослужбовець, і робить відповідну позначку у відпускному квитку.

192. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар має право вжити до нього заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Про вжиті заходи та про вчинене правопорушення, якщо його вчинено за межами гарнізону, командира (начальника) військової частини повідомляють відповідно начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар.

193. У разі неповернення військовослужбовця з відпустки в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини негайно надсилає запит начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовому комісару за місцем проведення військовослужбовцем відпустки. Після одержання відповіді на запит про те, що військовослужбовець не прибув до місця відпустки або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини організовує його розшук у встановленому порядку.

194. На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до військової служби за станом здоров'я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку, і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

195. У випадках, передбачених частиною п'ятою статті 23 та частиною одинадцятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", строкову військову службу проходять військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби та громадян призовного віку, які не проходили строкову військову службу, в разі розірвання контракту про проходження військової служби, а також військовослужбовці чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів в разі розірвання контракту про навчання.

До строку строкової військової служби зазначених військовослужбовців зараховується тривалість військової служби за контрактом із розрахунку два місяці військової служби за контрактом за один місяць строкової військової служби.

Розрахунок строку військової служби здійснюється в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Звільнення у запас військовослужбовців, зазначених в абзаці першому цього пункту, провадиться відразу після вислуги ними встановлених строків строкової військової служби, передбачених частиною першою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

196. Громадянам, призваним на строкову військову службу, військове звання солдата присвоюється наказом обласного військового комісара після формування команд для відправлення до військових частин.

197. Військовослужбовцям строкової військової служби присвоюються військові звання:

1) старшого солдата (старшого матроса) - командирами окремих військових частин, які користуються дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу) та вище і мають право видавати накази командира військової частини по стройовій частині;

2) молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті) - командирами окремих батальйонів, полків (кораблів 1 і 2 рангу) і начальниками, які мають рівні з ними права, та вище.

198. Військовослужбовцям строкової військової служби присвоюються такі військові звання:

1) старший солдат (старший матрос) - солдатам (матросам), які зразково виконують свій військовий обов'язок, мають добрі і відмінні показники в бойовій підготовці, зразкову військову дисципліну та призначені на посади, за якими штатами (штатними розписами) передбачено військове звання старшого солдата (старшого матроса), а також у порядку заохочення;

2) молодший сержант (старшина 2 статті) - військовослужбовцям рядового складу, які закінчили спеціальні курси в навчальних частинах за програмою підготовки сержантів (старшин) і призначені на посади сержантів (старшин).

Молодшим сержантам (старшинам 2 статті) строкової військової служби, які звільняються в запас, у порядку заохочення може бути присвоєно чергове військове звання сержанта (старшини 1 статті) відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

199. Присвоєння військових звань військовослужбовцям строкової військової служби здійснюється з урахуванням вимог пунктів 41, 62 цього Положення.

200. Військовослужбовці строкової військової служби, позбавлені військових звань старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті) у дисциплінарному порядку, продовжують проходити військову службу у військовому званні солдата (матроса).

201. Перелік посад, що підлягають заміщенню військовослужбовцями строкової військової служби, та відповідні їм військові звання і тарифні розряди визначаються Міністерством оборони України.

Право призначення на посади належить:

1) на посади, за якими передбачені військові звання старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), - командирам окремих військових частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону (корабля 3 рангу) і право видавати накази по стройовій частині, та вище;

2) на посади, за якими передбачене військове звання старшини (головного корабельного старшини), - командирам окремих батальйонів, полків (кораблів 1 і 2 рангу) і начальникам, які мають рівні з ними права, та вище.

Призначення військовослужбовців строкової військової служби на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом командира (начальника) військової частини по стройовій частині.

Солдати (матроси), які до призову на строкову військову службу пройшли підготовку з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах, призначаються на штатні військові посади відповідно до набутих військово-облікових спеціальностей.

Військовослужбовці строкової військової служби, які пройшли підготовку в навчальних частинах або набули практичних навичок під час проходження військової служби, призначаються на військові штатні посади відповідно до набутої ними спеціальності та присвоєного військового звання.

202. Просування по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється залежно від їх професійних, ділових і моральних якостей, стану здоров'я та за наявності вакантних посад.

На посади, за якими передбачене військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті), можуть призначатися підготовлені та дисципліновані солдати (матроси) і старші солдати (старші матроси), які закінчили курси відповідного рівня підготовки в навчальних частинах, з одночасним присвоєнням їм військового звання молодшого сержанта (старшини 2 статті).

На посади, за якими передбачені військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини), в разі потреби можуть призначатися підготовлені та дисципліновані молодші сержанти (старшини 2 статті), які гідні призначення на ці посади.

У разі необхідності призначення на зазначені посади осіб сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом молодші сержанти (старшини 2 статті), які займають посади сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини), переміщуються на посади, рівнозначні тим, які вони займали до цього призначення, а в разі відсутності таких - на інші посади.

203. Переміщення по службі військовослужбовців строкової військової служби з однієї військової частини до іншої проводиться:

за службовою необхідністю;

за сімейними обставинами - внаслідок зміни сімейних обставин під час проходження військової служби, на підставі рапорту військовослужбовця або клопотання, порушеного військовим комісаріатом на прохання членів сім'ї військовослужбовця, та акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого обласним військовим комісаром;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Матроси і старшини, які проходять військову службу на кораблях і суднах Військово-Морських Сил Збройних Сил України і визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби на них, підлягають переведенню до берегових частин бойового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Переміщення по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється:

між військовими частинами у межах з'єднання - за розпорядженням начальника штабу з'єднання;