Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

Жінки можуть проходити підготовку для проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу за спеціальностями, перелік яких визначається Міністерством оборони України.

163. Організація і проведення роботи з військово-професійної орієнтації та попереднього добору кандидатів на навчання до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти із числа молоді здійснюється військовими комісаріатами, а з числа військовослужбовців - військовими частинами.

Прийом громадян до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти здійснюється в порядку, визначеному правилами прийому до зазначених навчальних закладів, відповідно до умов прийому до вищих навчальних закладів України, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.

Порядок добору та направлення громадян на підготовку (навчання) та порядок підготовки громадян до проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу встановлюються Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади.

Порядок направлення на навчання, строки, послідовність і періодичність проведення підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу визначаються Міністерством оборони України.

164. Військовослужбовці, які висловили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, подають рапорти по команді на ім'я командира (начальника) військової частини.

Рішення про зарахування військовослужбовців кандидатами на навчання приймається командиром (начальником) військової частини після проходження військовослужбовцями медичного огляду. У разі потреби подаються матеріали для оформлення їм допуску до державної таємниці.

У разі відмови військовослужбовцю у прийомі до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти через невідповідність умовам прийому обов'язково зазначаються причини відмови, про що військовослужбовцю повідомляється в індивідуальній бесіді.

Рішення про підготовку відповідних документів і направлення їх до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти приймається командирами з'єднань (та їм рівнозначними) після розгляду пропозицій командирів (начальників) військових частин.

165. Студенти військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти приймаються на військову службу (навчання) за контрактом після здобуття вищої освіти ступеня бакалавра. За наявності такої освіти та бажання продовжити навчання для проходження військової служби за контрактом на посадах офіцерського складу вони укладають контракт про навчання та контракт про проходження військової служби (на посадах офіцерського складу після здобуття відповідного ступеня вищої освіти).

Після прийняття студентів на військову службу за контрактом їх матеріальне та фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

166. Після зарахування до списків особового складу вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти курсанти або студенти проходять первинну військово-професійну підготовку.

Курсанти під час проходження військової служби (навчання) можуть призначатися до складу добового наряду для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, здійснення контролю за станом справ у підрозділах, своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням, виконання інших обов'язків внутрішньої служби, а також для несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України.

Курсанти-жінки до складу добового наряду, як правило, не призначаються, крім випадків, визначених статутами Збройних Сил України.

167. Курсанти першого і другого курсів (крім курсантів із числа військовослужбовців військової служби за контрактом) розміщуються в казармах (спальних приміщеннях) у порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України для військовослужбовців строкової військової служби.

Курсанти третього і наступних курсів (слухачі та курсанти із числа військовослужбовців військової служби за контрактом - незалежно від курсу) мають право проживати в гуртожитках, які розташовані на територіях вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а сімейні - у сімейних гуртожитках або з дозволу начальника вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - у жилих приміщеннях за межами навчального закладу.

Для курсантів-жінок незалежно від курсу навчання обладнуються окремі гуртожитки (спальні приміщення).

Курсанти першого і другого курсів (крім курсантів із числа військовослужбовців військової служби за контрактом) звільняються з розташування вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти у порядку, встановленому для військовослужбовців строкової військової служби. Курсанти третього і наступних курсів (крім курсантів із числа військовослужбовців військової служби за контрактом), слухачі та курсанти із числа військовослужбовців військової служби за контрактом (незалежно від курсу) звільняються відповідно до розпорядку дня і мають право перебувати поза розташуванням вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти після закінчення навчальних занять і обов'язкових годин самостійної роботи до початку занять наступного дня.

Порядок проживання курсантів (слухачів) у казармах (спальних приміщеннях) і гуртожитках, а також соціально-побутові умови визначаються статутами вищих військових навчальних закладів та положеннями про військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти згідно з вимогами статутів Збройних Сил України та наказами Міністра оборони України.

Право носити цивільний одяг за межами розташування вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти надається:

курсантам першого і другого курсів, крім курсантів із числа військовослужбовців військової служби за контрактом, - під час перебування у відпустці;

курсантам третього і наступних курсів (слухачам та курсантам із числа військовослужбовців військової служби за контрактом незалежно від курсу) - під час перебування у відпустці та у вільний від служби (навчання) час.

Одруженим курсантам третього і наступних курсів (слухачам та курсантам із числа військовослужбовців військової служби за контрактом незалежно від курсу) в разі відсутності сімейного гуртожитку в розташуванні вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти виплачується грошова компенсація за місцем навчання за тимчасовий піднайом (найм) жилого приміщення поза розташуванням вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

168. Курсантам вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти з числа військовослужбовців строкової військової служби та осіб, які не проходили військову службу до зарахування на навчання, за відмінні і добрі оцінки в навчанні за результатами екзаменаційних сесій підвищуються посадові оклади в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Курсантам (слухачам) - відмінникам навчання можуть бути призначені стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, іменні стипендії тощо.

Курсантам (слухачам), які не склали іспитів (заліків) під час екзаменаційної сесії з поважних причин (хвороба, сімейні обставини тощо), підтверджених відповідними документами, надається право на складення екзаменів (заліків) у строки, визначені начальником вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

169. Курсантам після закінчення навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти присвоюється кваліфікація фахівця з вищою освітою, видається диплом державного зразка, нагрудний знак та одночасно з призначенням на посаду присвоюється:

курсантам, які проходили підготовку для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу, - первинне військове звання офіцерського складу;

курсантам, які проходили підготовку для проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу і не мають відповідних військових звань, - первинне військове звання сержантського та старшинського складу.

Особам, які закінчили вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти із золотою медаллю або дипломом з відзнакою, надається право вибору місця військової служби після закінчення навчання. Прізвища військовослужбовців, які закінчили навчання із золотою медаллю, заносяться на Дошку пошани вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

170. Відрахування з вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, поновлення на навчанні курсантів (слухачів) чи переведення їх з одного вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти до іншого проводиться в порядку, визначеному Міністерством оборони України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, відповідно до вимог цього Положення.

171. Порядок та вимоги щодо прийому осіб офіцерського складу на навчання для отримання оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня освіти, а також порядок відбору та направлення осіб офіцерського складу на навчання до вищих військових навчальних закладів інших військових формувань встановлюються Міністерством оборони України.

172. Особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах, - в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти.

173. Військовослужбовці рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, та особи офіцерського складу (крім військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які здобули вищу освіту за державним замовленням та прослужили час, що дорівнює часу навчання для здобуття попередньої вищої освіти, для поглиблення професійних знань і здобуття вищої освіти можуть навчатися без відриву від військової служби у закладах вищої освіти з дозволу командира - від командира з'єднання і вище, який надається на підставі рапорту військовослужбовців та оголошується наказом командира (начальника) військової частини, в якій військовослужбовець проходить військову службу. Навчання не повинно перешкоджати виконанню військовослужбовцем службових обов'язків за займаною посадою.

174. Добір кандидатів для навчання на курсах підвищення кваліфікації здійснюється на підставі планів переміщення по службі з числа військовослужбовців, зарахованих до резерву кандидатів для просування по службі, та на підставі щорічних планів підвищення кваліфікації військовослужбовців, які потребують підвищення професійного рівня.

Підвищення кваліфікації військовослужбовців офіцерського складу, сержантського та старшинського складу з метою підтримання їх належного професійного рівня здійснюється не рідше одного разу на п'ять років.

175. Порядок організації підвищення кваліфікації військовослужбовців визначається Міністерством оборони України.

176. Атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі.

177. Процес атестування військовослужбовців передбачає проведення комплексного та періодичного оцінювання.

178. Атестуванню підлягають усі військовослужбовці, за винятком військовослужбовців-депутатів, прикомандированих до відповідних рад у зв’язку з обранням на посади, на яких вони працюють на постійній основі, та військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів, а також військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за контрактом, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком атестації до присвоєння військового звання та оцінювання перед закінченням військової служби).

179. Порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Міністерством оборони України.

180. Військовослужбовці мають право на відпустки. Надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них здійснюється відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються:

1) щорічні відпустки:

основна відпустка;

додаткова відпустка за виконання обов'язків військової служби, яке пов'язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я;

інші додаткові відпустки, передбачені законом;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

3) творчі відпустки;

4) соціальні відпустки:

відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;

додаткова відпустка військовослужбовцям, які мають дітей;

відпустка для лікування у зв'язку з хворобою;

5) відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

181. Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби. Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки.

У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби.

182. Слухачам і курсантам випускних курсів вищих військових навчальних закладів, а також ад’юнктам та докторантам, підготовка яких здійснювалась для Збройних Сил України за денною формою навчання, щорічна основна відпустка, тривалість якої встановлюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", надається:

випускникам вищих військових навчальних закладів і науково-дослідних установ Міністерства оборони України - безпосередньо за місцем закінчення навчання (підготовки) перед їх направленням до місця проходження військової служби у Збройних Силах України;

випускникам вищих військових навчальних закладів інших військових формувань - після прибуття до місця проходження військової служби в Міністерстві оборони України.

Випускникам, підготовка яких здійснювалась у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України за денною формою навчання для інших військових формувань, щорічна основна відпустка надається після прибуття для проходження військової служби до інших військових формувань.

У разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації щорічна основна відпустка військовослужбовцям, які закінчили навчання у військових навчальних закладах, надається за місцем проходження військової служби.

183. Відпустки науково-педагогічним та педагогічним працівникам вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти надаються, як правило, після закінчення навчального року.

184. Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для направлення за кордон або зарахування на очну (денну) форму навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до направлення за кордон або на навчання.

185. Відпустки військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів, надаються на загальних підставах.

186. Щорічна основна відпустка надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця.

Щорічна основна відпустка надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

В особливий період військовослужбовцям надаються відпустки, визначені пунктами 17, 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям, відрядженим до військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, надаються командирами таких військових частин за місцем тимчасового виконання службових обов’язків. Посадова особа, яка надала такі відпустки, письмово інформує про це командира військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Порядок надання відпусток військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку з демобілізацією або з вислугою встановлених строків військової служби за призовом, визначається Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

187. Щорічна основна відпустка переноситься на інший період або продовжується командиром військової частини в разі:

1) захворювання військовослужбовця, на підставі довідки закладу охорони здоров'я, завіреної керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, - на кількість діб хвороби військовослужбовця;

2) надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, на підставі медичного висновку;

3) виконання військовослужбовцем державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від виконання обов'язків за посадою зі збереженням грошового забезпечення;

4) збігу щорічної основної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням особливого періоду такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

188. Облік відпусток, що надаються військовослужбовцям, та постійний контроль за наданням відпусток згідно із затвердженими графіками відпусток здійснюються штабами військових частин.

Накази командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником.

189. Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

190. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або місці проведення відпустки військовослужбовець повинен доповісти про це начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення відпустки. Начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних - після встановлення особи військовослужбовця видає довідку, що засвідчує законність перебування військовослужбовця у відпустці, повідомляє про це командування за місцем військової служби військовослужбовця і здійснює контроль за своєчасним його відбуттям до місця служби.

191. Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в абзаці другому пункту 147 цього Положення, - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами.

Право продовження військовослужбовцю відпустки належить начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення відпустки. Про строки і причини затримки начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки негайно повідомляє командира (начальника) військової частини, з якої прибув військовослужбовець, і робить відповідну позначку у відпускному квитку.

192. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право вжити до нього заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Про вжиті заходи та про вчинене правопорушення, якщо його вчинено за межами гарнізону, командира (начальника) військової частини повідомляють відповідно начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

192-1. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється посадовим особам, які направили військовослужбовців у відпустки, лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

В інших випадках відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток здійснюється за рішеннями Міністра оборони України, командира військової частини А0515, їх заступників, Головнокомандувача Збройних Сил України. Підставою для прийняття таких рішень є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної основної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою. Виконання такого рішення здійснюється наказом посадової особи, яка направила військовослужбовця у щорічну основну відпустку. Посадова особа, яка видала наказ про відкликання із щорічної основної відпустки, з використанням засобів зв'язку повідомляє військовослужбовцю про прийняте рішення не пізніше ніж за п'ять календарних днів до такого відкликання, якщо її тривалість не менше п'яти днів. У день прибуття військовослужбовця до місця проходження військової служби посадова особа, яка видала наказ про відкликання з відпустки, ознайомлює військовослужбовця з цим наказом в установленому порядку.

У разі неможливості прибути до місця проходження військової служби у зв'язку із погіршенням стану здоров'я чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття, військовослужбовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів зв'язку особі, яка видала наказ про відкликання, або безпосередньому командиру (начальнику). Після закінчення відпустки військовослужбовець повинен подати документи, що підтверджують обставини ускладнення прибуття до місця служби у зв'язку з відкликанням з відпустки.

Невикористана частина щорічної основної відпустки надається військовослужбовцю у порядку, визначеному Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

193. У разі неповернення військовослужбовця чи неприбуття у зв'язку з відкликанням з відпустки в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини негайно надсилає запит начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення військовослужбовцем відпустки. Після одержання відповіді на запит про те, що військовослужбовець не прибув до місця відпустки або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини організовує його розшук у встановленому порядку.

194. На строкову військову службу призиваються придатні до військової служби за станом здоров’я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

195. У випадках, передбачених частиною шостою статті 23 та частиною одинадцятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", строкову військову службу проходять військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби та громадян призовного віку, які не проходили строкову військову службу, в разі розірвання контракту про проходження військової служби, а також військовослужбовці чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти в разі розірвання контракту про навчання.

До строку строкової військової служби зазначених військовослужбовців зараховується тривалість військової служби за контрактом із розрахунку два місяці військової служби за контрактом за один місяць строкової військової служби.

Розрахунок строку військової служби здійснюється в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Звільнення у запас військовослужбовців, зазначених в абзаці першому цього пункту, провадиться відразу після вислуги ними встановлених строків строкової військової служби, передбачених частиною першою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, у разі потреби за рішенням Президента України можуть бути затримані на військовій службі на строк до шести місяців або у разі настання особливого періоду продовжують проходити військову службу понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев’ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої статті 26 цього Закону.

196. Громадянам, призваним на строкову військову службу, присвоюється військове звання солдата (матроса). Таке звання присвоюється наказом керівника обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки після формування команд для відправлення до військових частин.

197. Військовослужбовцям строкової військової служби присвоюються військові звання:

1) старшого солдата (старшого матроса) - командирами окремих військових частин, які користуються дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу) та вище і мають право видавати накази командира військової частини по стройовій частині;

2) молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті) - командирами окремих батальйонів, полків (кораблів 1 і 2 рангу) і начальниками, які мають рівні з ними права, та вище.

198. Військовослужбовцям строкової військової служби присвоюються такі військові звання:

1) старший солдат (старший матрос) - солдатам (матросам), які призначені на посади, за якими штатами (штатними розписами) передбачено військове звання старшого солдата (старшого матроса), а також у порядку заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

2) молодший сержант (старшина 2 статті) - військовослужбовцям рядового складу, які закінчили спеціальні курси в навчальних частинах за програмою підготовки сержантів (старшин) і призначені на посади сержантського і старшинського складу;

3) сержант (старшина 1 статті) - молодшим сержантам (старшинам 2 статті), які призначені на посади, за якими штатами (штатними розписами) передбачено військове звання сержант (старшина 1 статті) і які вислужили строк вислуги у військовому званні.

Сержантам (старшинам 1 статті) строкової військової служби, які звільняються в запас, у порядку заохочення може бути присвоєно чергове військове звання старшого сержанта (головного старшини) відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

199. Присвоєння військових звань військовослужбовцям строкової військової служби здійснюється з урахуванням вимог пунктів 41, 62 цього Положення.

200. Військовослужбовці строкової військової служби, позбавлені військових звань старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті) у дисциплінарному порядку, продовжують проходити військову службу у військовому званні солдата (матроса).

201. Перелік посад, що підлягають заміщенню військовослужбовцями строкової військової служби, та відповідні їм військові звання і тарифні розряди визначаються Міністерством оборони України.

Право призначення на посади належить:

1) на посади, за якими передбачені військові звання старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), - командирам окремих військових частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону (корабля 3 рангу) і право видавати накази по стройовій частині, та вище;

2) на посади, за якими передбачене військове звання головного сержанта (головного корабельного старшини), - командирам окремих батальйонів, полків (кораблів 1 і 2 рангу) і начальникам, які мають рівні з ними права, та вище.

Призначення військовослужбовців строкової військової служби на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом командира (начальника) військової частини по стройовій частині.

Солдати (матроси), які до призову на строкову військову службу пройшли підготовку з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах, призначаються на штатні військові посади відповідно до набутих військово-облікових спеціальностей.

Військовослужбовці строкової військової служби, які пройшли підготовку в навчальних частинах або набули практичних навичок під час проходження військової служби, призначаються на військові штатні посади відповідно до набутої ними спеціальності та присвоєного військового звання.

202. Просування по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється залежно від їх професійних, ділових і моральних якостей, стану здоров'я та за наявності вакантних посад.

На посади, за якими передбачене військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті), можуть призначатися підготовлені та дисципліновані солдати (матроси) і старші солдати (старші матроси), які закінчили курси відповідного рівня підготовки в навчальних частинах, з одночасним присвоєнням їм військового звання молодшого сержанта (старшини 2 статті).

На посади, за якими передбачені військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), головного сержанта (головного корабельного старшини), в разі потреби можуть призначатися підготовлені та дисципліновані молодші сержанти (старшини 2 статті), які гідні призначення на ці посади.

У разі необхідності призначення на зазначені посади осіб сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом молодші сержанти (старшини 2 статті), які займають посади сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), головного сержанта (головного корабельного старшини), переміщуються на посади, рівнозначні тим, які вони займали до цього призначення, а в разі відсутності таких - на інші посади.

203. Переміщення по службі військовослужбовців строкової військової служби з однієї військової частини до іншої проводиться:

за службовою необхідністю;

за сімейними обставинами - внаслідок зміни сімейних обставин під час проходження військової служби, на підставі рапорту військовослужбовця або клопотання, порушеного територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на прохання членів сім’ї військовослужбовця, та акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого керівником обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Військовослужбовці рядового та старшинського складу, які проходять військову службу на кораблях і суднах Військово-Морських Сил Збройних Сил України і визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби на них, підлягають переміщенню до берегових частин бойового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Переміщення по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється:

між військовими частинами у межах з'єднання - за розпорядженням начальника штабу з'єднання;

між військовими частинами у межах оперативного командування - за розпорядженням начальника кадрового органу штабу оперативного командування;

між оперативними командуваннями - за розпорядженням начальника кадрового органу командування Сухопутних військ Збройних Сил України;

у межах виду Збройних Сил України - за розпорядженням начальника кадрового органу виду Збройних Сил України;

між видами Збройних Сил України - за розпорядженням начальника структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу;

між військовими частинами, які підпорядковані керівникам (начальникам) структурних підрозділів Міністерства оборони України або Генерального штабу Збройних Сил України, - за наказом (розпорядженням) керівника (начальника) відповідного структурного підрозділу;

в інших випадках - за розпорядженням начальника структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу.

Направлення військовослужбовців строкової військової служби зі Збройних Сил України до інших військових формувань здійснюється на підставі розпорядження начальника структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу, після погодження з органами військового управління цих формувань.

Дозволяється здійснювати переміщення військовослужбовців строкової військової служби, які є братами-близнюками, для спільного проходження служби в одному підрозділі.

Переміщення за службовою необхідністю з однієї військової частини до іншої проводиться лише за наявності обґрунтованих підстав та в разі погодження цього переміщення відповідними посадовими особами.

Матеріали щодо переміщення військовослужбовців строкової військової служби, що подаються для прийняття рішення начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу, повинні бути погоджені з відповідними посадовими особами видів Збройних Сил України, структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які мають право приймати рішення щодо переміщення по службі військовослужбовців рядового складу, сержантського та старшинського складу.

204. Військовослужбовці строкової військової служби мають право на такі види відпусток:

1) основна відпустка;

2) обов'язкова щорічна відпустка - для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) відпустка за сімейними обставинами;

4) додаткова відпустка як вид заохочення;

5) відпустка для лікування у зв'язку з хворобою.

205. Відпустка військовослужбовцям, які проходять строкову військову службу, надається за весь період проходження військової служби тривалістю 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад, але не раніше ніж через три місяці проходження ними строкової військової служби.

206. Відпустка військовослужбовцям строкової військової служби, що належать до 2 або 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається після проходження ними не менш як трьох місяців строкової військової служби, але не пізніше ніж за два місяці до закінчення встановленого строку такої служби, тривалістю:

для осіб, яким установлено строк служби до 12 місяців, - 30 діб;

для осіб, яким установлено строк служби до 18 місяців, - 30 діб за перший рік служби та 15 діб за другий рік служби.

207. Додаткова відпустка як заохочення для військовослужбовців строкової військової служби надається один раз за весь період цієї служби тривалістю до 5 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад. Така відпустка надається за високі показники в бойовій підготовці, зразкову військову дисципліну, пильність та відмінну службу, вмілу експлуатацію озброєння, бойової техніки і оголошується наказом командира військової частини по стройовій частині.

Додаткова відпустка надається військовослужбовцю, як правило, разом із відпустками, зазначеними у підпунктах 1 і 2 пункту 204 цього Положення, а в разі якщо військовослужбовець не має права на такі відпустки або їх використано, - додаткова відпустка надається протягом місяця з дня оголошення заохочення.

208. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається на підставі висновку госпітальної (гарнізонної) військово-лікарської комісії, а також військово-лікарської комісії при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або лікарської комісії цивільного закладу охорони здоров'я, якщо таким комісіям надано права госпітальної військово-лікарської комісії.

У разі неможливості з поважних причин використати відпустку для лікування у зв'язку з хворобою за межами військової частини військовослужбовець строкової військової служби може бути залишений у військовій частині зі звільненням його на час відпустки від усіх робіт, занять, несення служби у добовому наряді та варті. Військовослужбовці рядового та старшинського складу, які проходять військову службу на кораблях і суднах Військово-Морських Сил Збройних Сил України, в цьому випадку за розпорядженням старшого морського начальника розміщуються в одній з берегових частин бойового забезпечення (без виключення зі списків особового складу корабля або судна), де зараховуються на всі види забезпечення. Така відпустка при військовій частині проводиться, як правило, в медичному пункті (лазареті) військової частини зі здійсненням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Військовослужбовці строкової військової служби під час відпустки для лікування у зв'язку з хворобою за розпорядженням командира військової частини або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть направлятися на медичний огляд за місцем проведення відпустки. Продовження відпустки для лікування у зв'язку з хворобою таким військовослужбовцям визначається відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії.