• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України

Національний банк України  | Постанова, Положення, Правила від 10.08.2005 № 281 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Положення, Правила
  • Дата: 10.08.2005
  • Номер: 281
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Положення, Правила
  • Дата: 10.08.2005
  • Номер: 281
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10.08.2005 № 281
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 серпня 2005 р.
за № 950/11230
Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України
Відповідно до статей 44, 45 і 47 Закону України "Про Національний банк України" та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (додаються).
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 153 від 02.06.2008 )
3. Норми Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою мають зворотну дію в часі, якщо їх застосування призводить до пом'якшення або скасування відповідальності.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
4. Департаменту валютного регулювання (О.А. Щербакова) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного і територіальних управлінь Національного банку України та банків для використання в роботі.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент валютного регулювання (О.А. Щербакова).
6. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
В.о. ГоловиА.В. Шаповалов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
10.08.2005 № 281
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 серпня 2005 р.
за № 950/11230
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок та умови торгівлі іноземною валютою
( Назва в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )( У тексті Положення (крім пункту 4 глави 2 розділу II) слово "Правила" у всіх відмінках замінено словом "Положення" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
Розділ І. Загальні положення
( У тексті Розділу І слова "Торговельна сесія" та "проведення Торговельної сесії" у всіх відмінках замінено словами "функціонування Системи підтвердження угод" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008 )
1. Це Положення встановлює порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.
2. Положення розроблено відповідно до статей 4, 6 і 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), а також статей 7 і 45 Закону України "Про Національний банк України" .
3. Національний банк України (далі - Національний банк) здійснює торгівлю іноземною валютою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на нього законодавством України.
4. У Положенні терміни вживаються в такому значенні:
арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі (далі - арбітражні операції) - безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов'язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку на умовах "тод", "том" або "спот" з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків;
( Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012 )
валютна операція на умовах "тод" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;
валютна операція на умовах "том" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;
валютні операції на умовах "своп" - валютні операції за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору;
( Пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
валютна операція на умовах "спот" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;
валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;
( Абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
валютний дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому;
власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти (власні операції) - це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій в межах лімітів відкритої валютної позиції банку;
( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 449 від 29.10.2012 )
гарантійний внесок - кошти клієнта в іноземній валюті, за рахунок яких компенсуються збитки, що виникають під час здійснення арбітражних операцій;
( Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012 )
заявка - пропозиція на купівлю чи продаж іноземних валют/банківських металів, яка містить суттєві умови угоди і подається суб'єктом ринку до Національного банку за допомогою засобів Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо);
( Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з Постановою Національного банку № 397 від 28.10.2016 )
іноземна валюта - це іноземна валюта в значенні, визначеному абзацом четвертим пункту першого статті 1 Декрету ;
Класифікатор - це Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269);
( Абзац пункту 4розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 303 від 28.04.2016 )
кошти клієнта - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках;
купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;
міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб'єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами;
( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010 )( Абзац пункту 4 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України;
обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту;
продаж іноземної валюти - це операція з продажу іноземної валюти за гривні;
суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи;
торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами;
Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України (далі - Система підтвердження угод) - це комплекс організаційно-технічних засобів, який забезпечує підтвердження договорів (угод) про купівлю-продаж іноземної валюти й банківських металів за гривні протягом часу, що встановлюється і змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України;
( Абзац пункту 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 153 від 02.06.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
уповноважена фінансова установа - фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, що дає право на торгівлю іноземною валютою;
( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 449 від 29.10.2012 )
форвардний договір - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору;
( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.
5. Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).
6. Суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.
7. Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.
Суб'єкти ринку мають право здійснювати обмін іноземної валюти на міжнародному валютному ринку відповідно до правил, які діють на цьому ринку, з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
8. Порядок та умови торгівлі готівковою іноземною валютою в пунктах обміну іноземної валюти та у власних операційних залах банку, фінансової установи визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
9. Порядок та умови торгівлі банківськими металами визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
10. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:
розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;
розрахунки на території України між резидентами - суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.
( Пункт 10 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
11. Поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є такі:
перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними;
виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
оплата витрат, пов'язаних із смертю громадян (транспортні витрати і витрати на поховання);
оплата витрат іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів та інших обов'язкових платежів), витрат іноземних адвокатів;
оплата зборів (мита) за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти права інтелектуальної власності, уключаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;
оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих;
оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на навчання і стажування в навчальних закладах іншої держави, витрат на проведення тестів, іспитів тощо;
оплата фізичними особами участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, конгресах, виставках, ярмарках, культурних і спортивних заходах, а також інших міжнародних зустрічах, що відбуваються на територіях іноземних країн;
( Абзац дев'ятий пункту 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 352 від 28.09.2007 )
оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;
оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;
платежі у зв'язку з прийняттям спадщини;
перерахування на утримання дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном та іноземних держав в Україні, представництв міжнародних та іноземних організацій, представництв іноземних банків та представництв юридичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю;
перекази з оплати авторських гонорарів, премій, призів та інших виплат за використання об'єктів права інтелектуальної власності фізичних осіб;
оплата фізичними особами послуг за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, укладеними з нерезидентами, за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;
оплата фізичними особами продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання;
перерахування фізичними особами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
виконання зобов'язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних з виконанням ними професійних обов'язків;
оплата вступних, членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб - нерезидентів.
( Абзац дев'ятнадцятий пункту 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012 )( Пункт 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 311 від 31.08.2007 )
12. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі:
надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;
операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;
операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;
операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом;
здійснення іноземних інвестицій в Україну;
( Абзац шостий пункту 12 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010 )
здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України;
( Абзац восьмий пункту 12 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010 )
здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України;
виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від інвестиційної діяльності в Україні;
( Абзац дев'ятий пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010 )
операції з цінними паперами;
розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;
операції, пов'язані з експортом та імпортом товарів, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають надання та отримання відстрочення платежу або кредитування (аванс, попередня оплата) на строк, який перевищує встановлений законодавством України;
( Абзац тринадцятий пункту 12 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 216 від 28.07.2008 )
міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;
інші валютні операції, які не є поточними.
( Пункт 13 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )( Назву розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
13. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених цим Положенням
14. Уповноважені банки, які отримали право відповідно до банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій відкривати кореспондентські рахунки в банках-нерезидентах в іноземній валюті та проводити операції за ними, зобов'язані купувати та продавати іноземну валюту самостійно без посередництва інших уповноважених банків.
( Пункт 14 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 449 від 29.10.2012 )
15. Уповноважені банки мають право здійснювати власні операції в межах установлених лімітів відкритої валютної позиції.
( Абзац другий пункту 15 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 436 від 03.07.2015 )
Уповноважений банк у разі перевищення встановленого розміру ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції зобов'язаний продати суму такого перевищення не пізніше наступного банківського дня.
( Пункт 15 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 204 від 22.06.2011 )( Абзац третій пункту 15 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016 )( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанов Національного банку № 108 від 28.02.2009, № 111 від 13.04.2011 )
16.
( Абзац перший пункту 16 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти, у тому числі без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається в результаті такого обміну, за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.
Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за дорученням і за кошти представництв нерезидентів на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, з метою здійснення операцій, передбачених пунктами 2 та 3 глави 2 розділу II цього Положення.
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
17. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі протягом строку, установленого в пункті 13 розділу III цього Положення.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
18. Суб'єкти ринку в разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжнародному валютному ринку. Ця вимога поширюється також на купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006 )
19. Суб'єкти ринку в разі продажу клієнтом іноземної валюти мають право за згодою клієнта на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, здійснити обмін цієї валюти на міжнародному валютному ринку з подальшим продажем обміняної іноземної валюти.
20. Уповноважені банки за дорученням клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, відповідно до умов договору банківського рахунку (вкладу), який передбачає надання клієнту комісійних послуг, мають право здійснювати одноразово протягом дня операції з обміну іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора, що є на рахунку цього клієнта, з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти на його рахунок.
21. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім випадків, зазначених у пунктах 22, 23 та 27 цього розділу.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
22. Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.
Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи.
( Абзац третій пункту 23 виключено на підставі Постанови Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
23. Уповноважені банки та резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за операціями, зазначеними в абзаці другому пункту 10 цього розділу.
( Пункт в редакції Постанови Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
24. Валютні операції, зазначені в пунктах 22 та 23 цього розділу, виконуються в строк, що не перевищує 365 календарних днів.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
25. Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008 )
26. Суб'єкти ринку здійснюють операції з обміну іноземної валюти в межах однієї групи Класифікатора. Зазначене обмеження не поширюється на операції, що здійснюються суб'єктами ринку за власними операціями в межах валютної позиції та/або за дорученням клієнтів:
( Абзац перший пункту 26 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках для забезпечення виконання договорів з імпорту;
на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора.
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 544 від 14.12.2010 )( Пункт 27 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
27. Уповноважений банк має право здійснювати операції купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з Національним банком, міжнародними фінансовими організаціями та з іншим уповноваженим банком.
Уповноважені банки мають право здійснювати на міжнародному валютному ринку та між собою на міжбанківському валютному ринку України операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп".
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп", що здійснюються між уповноваженими банками, та операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп", зазначені в абзаці другому цього пункту, виконуються в строк, що не перевищує 365 календарних днів.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010 ; в редакції Постанови Національного банку № 721 від 23.10.2015 )
28. Суб'єкт ринку під час функціонування Системи підтвердження угод підтверджує:
угоди (договори) з купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладені з іншими суб'єктами ринку;
угоди (договори) з купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладені з Національним банком;
угоди (договори) з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні на умовах "своп", укладені з міжнародними фінансовими організаціями.
( Пункт розділу I в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010, № 473 від 24.07.2015, № 721 від 23.10.2015, № 396 від 27.10.2016 )
29. Порядок функціонування Системи підтвердження угод визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
30. Уповноважений банк зобов'язаний зареєструвати в Системі підтвердження угод валютну операцію, зазначену в пункті 23 цього розділу, у день укладення форвардного договору, зазначивши сторони цього договору (покупця та продавця валюти), найменування та обсяг іноземної валюти, що купується/продається за форвардним договором, курс гривні до іноземної валюти, за яким здійснюватиметься виконання зобов'язань (поставка валюти) за форвардним договором, дати його укладення та виконання.
( Абзац перший пункту 30 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
Уповноважений банк зобов'язаний у день виконання форвардного договору підтвердити в Системі підтвердження угод виконання валютної операції на умовах "форвард" щодо купівлі (продажу) іноземної валюти за гривні.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанови Національного банку № 416 від 21.07.2009 )
31. Суб'єкт ринку здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти з іншими суб'єктами ринку та/або з Національним банком на міжбанківському валютному ринку України під час функціонування Системи підтвердження угод з використанням її засобів.
( Абзац перший пункту 31 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011, в редакції Постанови Національного банку № 396 від 27.10.2016 )
Суб'єкт ринку має право виступати на міжбанківському валютному ринку України як покупець та/або як продавець кожного виду іноземної валюти Класифікатора.
( Абзац другий пункту 31 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )( Абзац третій пункту 31 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )( Абзац четвертий пункту 31 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006, в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010 )
32. Суб'єкт ринку під час функціонування Системи підтвердження угод включає до заявки на продаж іноземну валюту, яка є на рахунку клієнта або суб'єкта ринку на час подання заявки.
Суб'єкт ринку зобов'язаний здійснювати за дорученням клієнта купівлю та/або продаж іноземної валюти в сумі та за курсом, які визначені клієнтом у його заяві або дорученні.
( Абзац другий пункту 32 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 396 від 27.10.2016 )( Абзац третій пункту 32 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )( Пункт розділу I в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010 )( Пункт 33 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
33. Суб'єкти ринку мають право здійснювати для фізичних осіб обмін готівкової іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора. Обмін готівкової іноземної валюти іншої групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту не здійснюється.
34. Уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними банками власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів -фізичних осіб-резидентів, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції з іноземними валютами виключно в межах 1-ї групи Класифікатора.
Порядок розміщення гарантійного внеску на відповідному рахунку клієнта (розмір внеску, вид іноземної валюти, строк тощо) визначається в договорі між уповноваженим банком та клієнтом, який передбачає умови проведення арбітражних операцій.
Порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку тощо) визначається відповідно до укладених договорів про здійснення арбітражних операцій.
Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції виключно після реєстрації в Національному банку правил проведення цих операцій в порядку, що визначений Національним банком.
Юридичні особи (крім уповноважених банків) та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності не мають права здійснювати арбітражні операції.
Відображення арбітражних операцій проводиться за окремими рахунками.
( Розділ І доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012 )
35. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі іноземною валютою виключно в гривнях.
( Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011 )
36. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.
37. Національний банк має право:
змінювати час функціонування Системи підтвердження угод та/або термін подання заявки на участь у функціонуванні Системи підтвердження угод, оперативно попередивши про це суб'єктів ринку до часу зміни;
( Абзац другий пункту 37 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 703 від 03.11.2014 )
наділяти уповноважену особу правом призупиняти функціонування Системи підтвердження угод з об'явленням технічної перерви;
установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам;
установлювати граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком, з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та суб'єктів ринку, якщо події на міжнародному валютному ринку або інші негативно впливатимуть на міжбанківський валютний ринок України.
Правління Національного банку приймає рішення з питань, зазначених в абзацах другому - п'ятому цього пункту.
( Абзац шостий пункту 37розділу I в редакціїПостанови Національного банку № 303 від 28.04.2016 )
38. Національний банк здійснює валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку України у формі інтервенції за єдиним курсом, валютного аукціону, запиту щодо найкращого курсу, адресної інтервенції.
Національний банк здійснює валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку України з використанням засобів Системи підтвердження угод та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).
Інтервенція за єдиним курсом здійснюється Національним банком шляхом пропорційного задоволення заявленої суб'єктами ринку суми за єдиним визначеним курсом гривні до іноземної валюти.
Національний банк у разі прийняття рішення про здійснення інтервенції за єдиним курсом доводить до відома суб'єктів ринку в день її проведення курс, за яким він передбачає здійснення валютної інтервенції, та інші її умови (за необхідності).
Умови та порядок проведення Національним банком валютних аукціонів визначаються окремим нормативно-правовим актом Національного банку.
Валютна інтервенція у формі запиту щодо найкращого курсу здійснюється шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку через торговельно-інформаційні системи та укладення угод із суб'єктом ринку, який запропонував найкращу ціну.
Учасником валютної інтервенції у формі запиту щодо найкращого курсу може стати суб'єкт ринку, що входить до переліку з 20 банків, які мають найкращий загальний рейтинг за підсумками попереднього кварталу. Загальний рейтинг суб'єкта ринку розраховується за формулою:
З З
R = Сума w · x ; Сума w = 1
i=1 i i i=1 i
( Абзац сьомий пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
де R - загальний рейтинг суб'єкта ринку (найменше значення є найкращим);
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
x1 - місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягами операцій з купівлі та продажу іноземної валюти з іншими суб'єктами ринку та Національним банком, підтверджених згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку (першому місцю в рейтингу відповідає найбільший обсяг операцій, другому місцю - другий за величиною обсяг операцій і т.д.);
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
x2 - місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягами його операцій з клієнтами з купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти за даними відповідних форм статистичної звітності суб'єктів ринку (першому місцю в рейтингу відповідає найбільший обсяг операцій, другому місцю - другий за величиною обсяг і т.д.);
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
x3 - місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягом активів суб'єкта ринку (першому місцю в рейтингу відповідає найбільший обсяг активів, другому місцю - другий за величиною обсяг активів і т.д.);
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
w1 = 0,5;
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
w2 = 0,3;
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
w3 = 0,2.
( Абзац пункту 38 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 1 від 05.01.2017 )
Національний банк на початку поточного кварталу засобами електронної пошти направляє суб'єктам ринку повідомлення, що містить перелік банків, які в поточному кварталі можуть стати учасниками валютної інтервенції у формі запиту щодо найкращого курсу, а також іншу інформацію в разі необхідності.
Адресна інтервенція здійснюється на підставі окремого рішення Правління Національного банку й зумовлюється національними інтересами України.
Суб'єкт ринку, заявка якого обрана Національним банком для задоволення під час валютної інтервенції, зобов'язаний укласти угоду з Національним банком щодо продажу (купівлі) іноземної валюти. Така заявка не може бути відкликана. За порушення цієї вимоги суб'єкт ринку позбавляється права брати участь у валютних інтервенціях протягом наступних 30 календарних днів.
Національний банк за результатами валютної інтервенції у формі інтервенції за єдиним курсом, валютного аукціону, запиту щодо найкращого курсу здійснює з суб'єктами ринку операції з купівлі або продажу іноземної валюти в межах лімітів на операції Національного банку з банками України на міжбанківському валютному ринку України (далі - ліміти), установлених для них відповідно до нормативно-правових та розпорядчих актів Національного банку.
Якщо ліміт для суб'єкта ринку не встановлено або обсяг його заявки на участь у валютній інтервенції перевищує ліміт, то суб'єкт ринку до визначеного Національним банком часу зобов'язаний перерахувати Національному банку національну (іноземну) валюту на всю суму заявки, якщо ліміт для суб'єкта ринку не встановлено, або на суму перевищення обсягом заявки установленого для суб'єкта ринку ліміту. Якщо суб'єкт ринку вчасно не перерахував Національному банку національну (іноземну) валюту, то розрахунки за угодою здійснюватимуться наступного робочого дня.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 469 від 29.12.2008; в редакції Постанов Національного банку № 473 від 24.07.2015, № 397 від 28.10.2016 )
39. Національний банк може здійснювати інтервенції з продажу іноземної валюти на визначені ним цілі.
Суб'єкт ринку має право купувати в Національного банку під час таких інтервенцій іноземну валюту виключно для забезпечення виконання визначених Національним банком зобов'язань в іноземній валюті.
Суб'єкт ринку зобов'язаний повернути Національному банку іноземну валюту в сумі, що не була використана суб'єктом ринку за призначенням, протягом трьох робочих днів із дня закінчення встановленого умовами валютної інтервенції терміну її використання.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 678 від 17.11.2009 ; в редакції Постанови Національного банку № 473 від 24.07.2015 )
40. Національний банк може здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з уповноваженими банками.
Порядок проведення Національним банком цих операцій визначається окремим нормативно-правовим актом Національного банку.
Національний банк може здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з міжнародними фінансовими організаціями.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 153 від 02.06.2008 ; в редакції Постанов Національного банку № 469 від 29.12.2008 , № 473 від 24.07.2015 , № 721 від 23.10.2015 )
41. Національний банк після завершення функціонування Системи підтвердження угод доводить до відома суб'єктів ринку в той саме день інформацію про обсяги купівлі та продажу іноземних валют за гривні, а також середньозважені курси гривні до іноземних валют, які склалися за результатами торгів на безготівковому валютному ринку України.
( Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 108 від 28.02.2009 )
Розділ II. Підстави для купівлі, обміну іноземної валюти
Глава 1. Купівля, обмін іноземної валюти за поточними торговельними операціями
1. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями (крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави) на підставі таких документів: