Про затвердження Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України

З метою приведення у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" нормативної бази, що забезпечує функціонування вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України, та вдосконалення процесу організації освітньої діяльності в системі військової освіти

1. Затвердити Інструкцію про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України, що додається.

2. Наказ Міністра оборони України від 30.10.98 N 399 "Про затвердження Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.12.98 за N 784/3224, уважати таким, що втратив чинність.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту кадрової політики та військової освіти Міністерства оборони України та директора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

1.1. Ця Інструкція розроблена на підставі Закону України "Про вищу освіту", Положення про вищі військові навчальні заклади Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 червня 2004 року N 221 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2004 року за N 841/9440, Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 20 червня 2003 року N 400/192 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2003 року за N 978/8299, інших нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України, а також з урахуванням особливостей і досвіду організації та здійснення освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України (далі - ВВНЗ).

1.2. Освітня діяльність у ВВНЗ реалізовується у вигляді навчально-виховного процесу, включає навчальну, виховну, методичну роботу та наукову і науково-технічну діяльність. Вона здійснюється на підставі ліцензій на освітню діяльність та передбачає видання випускникам ВВНЗ документів про вищу освіту державного зразка за умови акредитації напрямів, спеціальностей підготовки випускників.

1.3. Навчально-виховний процес у ВВНЗ забезпечує можливість здобуття курсантами (слухачами, студентами) знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій, технічній та військовій сферах, необхідних для професійної діяльності, та їх інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку.

Підготовка фахівців у ВВНЗ здійснюється за денною (очною), заочною, дистанційною та екстернатною формами навчання.

1.4. Навчально-виховний процес у ВВНЗ - це система організаційних та педагогічних заходів, що спрямовані на реалізацію стандартів вищої освіти як сукупності норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти військових фахівців та нормативний термін навчання.

1.5. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ).

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності ВНЗ незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Державний стандарт вищої освіти визначає загальні вимоги до переліків кваліфікацій, напрямів та спеціальностей, до кожного освітньо-кваліфікаційного та освітнього рівня підготовки випускників ВНЗ. Державний стандарт вищої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки України.

Галузеві стандарти вищої освіти є узагальненим нормативним змістом освіти та навчання за певними напрямами підготовки та спеціальностями, включають освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ, освітньо-професійні програми їх підготовки, а також засоби діагностики якості вищої освіти випускників. Галузеві стандарти вищої освіти випускників ВВНЗ за військовими спеціальностями (напрямами підготовки) затверджуються Міністерством освіти і науки України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.

Стандарти вищої освіти ВВНЗ визначають додаткові компоненти змісту освіти і навчання та включають варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості вищої освіти, а також перелік спеціалізацій за спеціальністю підготовки випускників даного ВВНЗ, навчальні плани і програми навчальних дисциплін, у яких інтегрується нормативний і варіативний зміст навчання та професійної підготовки курсантів (слухачів, студентів). Ці стандарти відображають вимоги замовників на підготовку військових фахівців, специфіку їх навчання в конкретному ВВНЗ та враховують досягнення наукових шкіл.

Стандарти вищої освіти ВВНЗ розробляються кожним ВВНЗ. Його складові затверджуються у порядку, визначеному цією Інструкцією.

1.6. Зміст вищої освіти військових фахівців - це обумовлені метою та потребами держави, суспільства та Збройних Сил України вимоги до системи знань, умінь та навичок, світогляду, громадських, професійних якостей майбутніх військових фахівців, що формуються у навчально-виховному процесі ВВНЗ з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки та військової справи.

Зміст вищої освіти військових фахівців установлюється в освітньо-кваліфікаційних характеристиках випускників ВВНЗ, інших нормативно-правових актах Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України.

1.7. Зміст навчання військових фахівців - це науково, методично та дидактично обґрунтований навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття вищої освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем, спеціальністю та спеціалізацією за спеціальністю підготовки випускників ВВНЗ.

Зміст навчання та методологія його засвоєння визначаються освітньо-професійною програмою, структурно-логічною схемою підготовки військових фахівців, навчальним планом, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативно-правовими актами та відповідною навчальною і навчально-методичною літературою.

1.8. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника ВВНЗ відображає мету освітньої та професійної підготовки військового фахівця, визначає місце фахівця в структурі Збройних Сил України та вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему службових функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. В освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускника ВВНЗ узагальнюються вимоги держави, суспільства та Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України до офіцера певного освітньо-кваліфікаційного рівня і спеціальності.

Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ВВНЗ (додаток 1 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ, яка доповнює вимоги відповідних замовників на підготовку військових фахівців до змісту вищої освіти курсантів (слухачів, студентів) і конкретизує вимоги до освітньої та професійної підготовки випускників з урахуванням особливостей, які обумовлені суттю спеціалізації обраної спеціальності фахівця, військово-обліковими спеціальностями відповідно до посад призначення випускників, досвідом освітньої діяльності ВВНЗ та досягненнями його наукових шкіл.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (далі - ОКХ) випускника ВВНЗ розробляється спеціальною комісією Міністерства оборони України, до складу якої залучаються представники замовників, ВВНЗ та провідні фахівці з даної спеціальності (спеціалізації) підготовки випускників ВВНЗ.

Варіативна частина ОКХ випускника ВВНЗ розробляється під керівництвом замовника на підготовку військових фахівців даної спеціалізації за спеціальністю підготовки курсантів (слухачів, студентів) комісією з представників замовника та ВВНЗ, погоджується з Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України і затверджується відповідними командувачами видів Збройних Сил України, керівниками структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які є замовниками на підготовку військових фахівців.

1.9. Освітньо-професійна програма (далі - ОПП) підготовки військових фахівців є галузевим нормативним документом, у якому визначаються нормативні термін, зміст навчання та форми державної атестації випускників за певним напрямом і спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Ця програма використовується для розроблення засобів діагностики якості вищої освіти та варіативної частини ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів).

Варіативна частина ОПП підготовки (додаток 2 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ, яка доповнює і конкретизує зміст навчання та військово-професійної підготовки випускника з урахуванням особливостей, які визначені варіативною частиною ОКХ випускника, обумовлені суттю спеціалізації даної спеціальності військового фахівця, військово-облікових спеціальностей випускника, досвідом освітньої діяльності ВВНЗ та досягнень його наукових шкіл.

ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ розробляється на підставі ОКХ випускника за замовленням і під керівництвом Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України спеціальною комісією, до складу якої залучаються представники замовників, ВВНЗ та провідні фахівці з даної спеціальності та спеціалізацій за спеціальністю підготовки випускників ВВНЗ.

Варіативна частина ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ розробляється під керівництвом керівника ВВНЗ комісією з представників замовника та наукових і науково-педагогічних працівників ВВНЗ, погоджується з Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України і затверджується відповідними командувачами видів Збройних Сил України або керівниками структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які є замовниками на підготовку військових фахівців.

1.10. Засоби діагностики якості вищої освіти є галузевим нормативним документом, в якому встановлюються вимоги до стандартизованих методик, що призначені для кількісного та якісного оцінювання ступеня досягнених курсантами (слухачами, студентами) ВВНЗ цілей вищої освіти. Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для визначення відповідності досягнутого курсантами (слухачами, студентами) рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадських якостей під час їх державної атестації.

Варіативна частина засобів діагностики якості вищої освіти (додаток 3 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ і призначена для оцінки відповідності досягнутого курсантами (слухачами, студентами) рівня сформованості умінь, що визначені у варіативній частині ОКХ випускників.

Розроблення і затвердження засобів діагностики якості вищої освіти випускників ВВНЗ та їх варіативної частини здійснюється в порядку відповідно до пункту 1.9 цієї Інструкції.

1.11. Відповідність освітньої діяльності у ВВНЗ вимогам стандартів вищої освіти визначається сумісно Міністерством освіти і науки України та Міністерством оборони України шляхом ліцензування, акредитації та інспектування.

Ліцензування освітньої діяльності ВВНЗ здійснюється Міністерством освіти і науки України відповідно до Порядку ліцензування освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 N 1380.

Акредитація напряму, спеціальності та ВВНЗ здійснюється Міністерством освіти і науки України на підставі заяви ВВНЗ шляхом проведення акредитаційної експертизи відповідно до Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 N 978.

Державною інспекцією вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України за участю Головної інспекції Міністерства оборони України на плановій основі здійснюються інспекційні заходи з метою контролю за станом і діяльністю ВВНЗ відповідно до вимог законів України та інших нормативно-правових актів у сфері освіти та оборони.

Елементами перевірки діяльності ВВНЗ є: стан навчальної роботи, у тому числі дотримання вимог стандартів щодо якості підготовки курсантів (слухачів, студентів) тощо; стан методичної роботи; рівень підготовки постійного складу; стан наукової та науково-технічної діяльності; стан підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів; стан навчально-матеріальної бази.

Стан озброєння і військової техніки перевіряється як один з елементів навчально-матеріальної бази.

2.1. Організація навчальної роботи

2.1.1. Навчальна робота є основним видом діяльності у ВВНЗ і включає в себе заходи керівників ВВНЗ та його структурних підрозділів, наукових і науково-педагогічних та інших працівників з питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, студентів), організації і науково-методичного забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання, виховання і розвитку курсантів (слухачів, студентів), їх атестування та управління якістю навчального процесу.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, рухів, громадських та релігійних організацій.

2.1.2. З метою забезпечення логічної послідовності навчальної роботи з реалізації ОКХ та ОПП підготовки випускників ВВНЗ в єдності з їх варіативними частинами, а також узгодження за змістом та проходженням за часом нормативних і варіативних складових змісту освіти і навчання розробляється структурно-логічна схема підготовки військових фахівців за даною спеціальністю (спеціалізацією), яка відображає науково і методично обґрунтований алгоритм процесу реалізації освітньої підготовки і підготовки за фахом випускників ВВНЗ.

Структурно-логічна схема підготовки військових фахівців оформляється графічно за формою, яка визначається ВВНЗ. Науково-методичне обґрунтування структури, логіки та змісту схеми наводиться у пояснювальній записці до неї.

Розробка структурно-логічної схеми підготовки військових фахівців здійснюється відповідальним структурним підрозділом ВВНЗ під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (управлінням, відділенням) для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки. Структурно-логічна схема підписується керівником цього підрозділу, узгоджується із заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ.

2.1.3. Основними нормативними документами ВВНЗ, що регламентують навчальний процес із конкретної спеціальності (спеціалізації), є навчальний план і робочий навчальний план, програми навчальних дисциплін і робочі програми навчальних дисциплін, розклад навчальних занять.

Розробка робочого навчального плану, розкладу навчальних занять, а також коригування робочих програм навчальних дисциплін і комплексних тематичних планів вивчення груп навчальних дисциплін здійснюється на підставі рішення керівника ВВНЗ щодо організації освітньої діяльності на наступний навчальний рік, яке є ланкою системного управління навчально-виховним процесом у ВВНЗ.

2.1.4. Навчальний план (додаток 4 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ. Він визначає графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Якщо в рамках спеціальності здійснюється підготовка фахівців за спеціалізаціями, то навчальний план доповнюється розділом, у якому відображаються навчальні дисципліни кожної спеціалізації.

Навчальний план розробляється за спеціальністю підготовки випускників ВВНЗ на весь термін навчання відповідальним структурним підрозділом ВВНЗ (кафедрою, факультетом тощо) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (управлінням, відділенням) на підставі ОКХ, ОПП підготовки, їх варіативних частин та структурно-логічної схеми підготовки військових фахівців цієї спеціальності. Навчальний план розглядається вченою радою ВВНЗ, підписується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи, погоджується із замовником на підготовку військових фахівців за даною спеціальністю та затверджується керівником ВВНЗ.

Для військових навчальних підрозділів ВНЗ навчальний план за спеціальністю підготовки затверджується ректором ВНЗ.

Під час розроблення навчальних планів підготовки курсантів (слухачів, студентів) і організації навчального процесу у ВВНЗ доцільно дотримуватися того, що:

навчальний план розробляється на весь термін навчання курсантів (слухачів, студентів) у ВВНЗ, який поділяється на навчальні роки, кожний з яких має, як правило, два семестри;

обліковими одиницями навчального часу курсанта (слухача, студента) є академічна година, навчальні: день, тиждень, кредит, семестр, курс (рік);

тривалість навчального тижня курсанта (слухача, студента) складає 54 академічні години, що дорівнює одному кредиту, тривалість академічної години - 45 хвилин, тривалість навчального семестру - визначається навчальним планом;

загальне тижневе навантаження курсантів (слухачів, студентів) включає всі види навчальних занять, консультації та самостійну роботу. При цьому середнє тижневе аудиторне навантаження за рік навчання залежить від освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців та не може перевищувати: для молодшого спеціаліста і бакалавра - 30 годин, спеціаліста та магістра - 24 години;

навчальний час, відведений для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), повинен становити: для бакалаврів, спеціалістів - не менше ніж 1/3, а для магістрів - не менше ніж 1/2 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни;

резерв навчального часу - не менше 1 тижня на рік навчання;

кількість заліків не повинна перевищувати шести за семестр (не враховуючи заліків із загальновійськових дисциплін та фізичної підготовки), кількість екзаменів - п'яти за семестр (не враховуючи екзаменів із статутів Збройних Сил України, фізичної підготовки та екзамену на право водіння бойових машин та автомобілів).

2.1.5. Для конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення в навчальний процес необхідних змін, визначених у рішенні керівника ВВНЗ щодо організації освітньої діяльності на наступний навчальний рік, складається робочий навчальний план.

Робочий навчальний план (додаток 5 до цієї Інструкції) на відміну від навчального плану містить робочий план навчального процесу за роками (курсами) навчання, в якому наводяться назви навчальних дисциплін, розподіл навчального часу з них за семестрами та видами навчальних занять, індивідуальні завдання, форми звітності за дисциплінами, вказуються тижневе аудиторне навантаження, кількість екзаменів та заліків за семестрами.

Робочий навчальний план підписується керівником факультету, погоджується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ.

2.1.6. До навчального (робочого навчального) плану додається пояснювальна записка, яка стисло характеризує навчальний (робочий навчальний) план за головними його розділами та показниками, особливості побудови і організації навчального процесу з вивчення груп взаємопов'язаних навчальних дисциплін (окремої навчальної дисципліни), а також інші питання, що характеризують особливості підготовки військових фахівців у конкретному ВВНЗ.

Зміст пояснювальної записки, як правило, відображає:

підстави (нормативні документи, розпорядження, вказівки тощо) для розроблення навчального (робочого навчального) плану;

пояснення до графіка навчального процесу та зведених даних з обсягу навчального часу (у тому числі на виконання курсових, атестаційних (кваліфікаційних, дипломних, магістерських) робіт, складання державних екзаменів);

пояснення логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін і взаємозв'язків між ними;

організацію практичної підготовки;

проблематику курсових та атестаційних робіт;

особливості державної атестації випускників (для комплексного державного екзамену показується, які модулі навчальних дисциплін включаються до програми цього екзамену).

У пояснювальній записці можуть відображатися також інші питання, які потребують пояснення або обґрунтування.

Пояснювальна записка підписується відповідальним розробником навчального (робочого навчального) плану та заступником керівника ВВНЗ із навчальної (навчальної і наукової) роботи.

2.1.7. Програма навчальної дисципліни - це складова стандарту вищої освіти ВВНЗ. Вона визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці військових фахівців, мету й головні завдання її вивчення, розкриває механізм реалізації мети, змістові модулі та інформаційний обсяг навчальної дисципліни, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших дидактичних та методичних матеріалів, критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів.

До програми навчальної дисципліни додається структурно-логічна схема її вивчення.

Програма навчальної дисципліни та структурно-логічна схема її вивчення розробляються відповідною кафедрою на кожну навчальну дисципліну на підставі умінь, визначених в ОКХ (у варіативній частині ОКХ) випускника, та змістових модулів ОПП (варіативної частини ОПП) підготовки фахівця певної спеціальності (спеціалізації), розглядаються на засіданні кафедри і підписуються керівником (завідуючим) кафедри.

Для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки оформлюється збірник програм навчальних дисциплін, що підписується керівником структурного підрозділу ВВНЗ, відповідального за підготовку військового фахівця з цієї спеціальності, погоджується заступником керівника ВВНЗ із навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ.

Програма навчальної дисципліни (додаток 6 до цієї Інструкції) включає цільову настанову, організаційно-методичні вказівки, зміст, розподіл навчального часу за розділами, темами та видами навчальних занять, перелік командно-штабних (тактичних, тактико-спеціальних) навчань, курсових робіт (проектів) та індивідуальних завдань, а також інформаційно-методичне забезпечення.

Цільова настанова навчальної дисципліни визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці військових фахівців, мету й головні завдання її вивчення.

В організаційно-методичних вказівках визначаються:

предмет навчальної дисципліни та її науковий фундамент;

механізм реалізації кінцевої мети, досягнення необхідного рівня сформованості вмінь і знань з використанням прогресивних підходів до ведення навчального процесу з дисципліни, сучасних інформаційно-педагогічних технологій навчання;

методи і засоби забезпечення військово-професійної та особистісно орієнтованої спрямованості навчання курсантів (слухачів, студентів);

критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів, у тому числі з використанням засобів тестового контролю;

вказівки щодо організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), розробки курсових робіт (проектів) та виконання індивідуальних завдань;

особливості організації вивчення дисципліни при заочній (дистанційній) та екстернатній формі навчання тощо.

Розділ "Зміст" програми навчальної дисципліни складається із вступу, блоків змістових модулів (розділів), змістових модулів (тем), кожний з яких є логічно завершеною частиною навчальної дисципліни і включає питання, що вивчаються (навчальні елементи), а також закінчення, у якому, зокрема, відображаються перспективи розвитку навчальної дисципліни.

Розподіл навчального часу в програмі навчальної дисципліни здійснюється за блоками змістових модулів (розділами), змістовими модулями (темами) та видами навчальних занять.

В окремому розділі програми навчальної дисципліни визначається перелік та найменування командно-штабних (тактичних, тактико-спеціальних) навчань (тренувань), воєнних ігор, курсових робіт (проектів) та індивідуальних завдань, установлюється обсяг часу на їх відпрацювання.

2.1.8. На підставі програми навчальної дисципліни та навчального (робочого навчального) плану складається робоча програма навчальної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни (додаток 7 до цієї Інструкції) визначає порядок і послідовність засвоєння змісту навчання, розподіл його за організаційними формами вивчення дисципліни (навчальні заняття, самостійні заняття, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи), конкретизує інформаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення, а також форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої програми навчальної дисципліни: розподіл навчального часу з дисципліни за семестрами та видами занять; тематичний план вивчення дисципліни; інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни; засоби для проведення поточного та підсумкового контролю; організаційно-методичні вказівки та взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Розподіл навчального часу з дисципліни за семестрами та видами занять у робочій програмі навчальної дисципліни вказується відповідно до програми навчальної дисципліни.

Тематичний план вивчення дисципліни містить:

види навчальних занять, самостійні заняття, індивідуальні завдання та їх номери, контрольні заходи;

кількість годин на їх вивчення, у тому числі на навчальні заняття та самостійну роботу;

номери семестрів, номери розділів, тем і занять, їх найменування, навчальні питання, які вивчаються на заняттях під керівництвом викладачів та самостійно, а також індивідуальні завдання;

матеріально-технічне та інформаційно-методичне забезпечення організаційних форм вивчення дисципліни.

Матеріал навчальної дисципліни, передбачений тематичним планом для засвоєння курсантом (слухачем, студентом) у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, який опрацьовувався під час проведення навчальних занять.

Розділ "Інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни" програми навчальної дисципліни та робочої програми навчальної дисципліни містить перелік підручників, навчальних посібників, навчальних наочних посібників, інших джерел навчально-методичної та наукової інформації, що визначають обсяг знань, який відповідає досягненням науки і практики у відповідній галузі та забезпечує реалізацію цільової настанови навчальної дисципліни.

Розділ "Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю" відображає типові за структурою та змістом контрольні, кваліфікаційні завдання, тести тощо, які використовуються при проведенні контрольних заходів згідно з тематичним планом.

Розділ робочої програми навчальної дисципліни "Організаційно-методичні вказівки та взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами" розробляється на основі відповідного розділу навчальної дисципліни з урахуванням накопиченого досвіду її викладання, при цьому внутрішні зв'язки самої дисципліни, а також її зв'язки з іншими дисциплінами розкриваються згідно із структурно-логічною схемою вивчення дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється кафедрою, обговорюється на засіданні кафедри, підписується керівником (завідуючим) кафедри та затверджується керівником, якому підпорядкована кафедра.

Коригування робочої програми навчальної дисципліни здійснюється щорічно до початку планування нового навчального року.

Доповнення і зміни, які вносяться після затвердження робочої програми навчальної дисципліни з метою оперативного впровадження у навчальний процес директивних вказівок щодо підготовки офіцерських кадрів у ВВНЗ, результатів наукових досліджень щодо удосконалення змісту навчання та методики викладання навчальної дисципліни, нових елементів навчально-лабораторної бази, нової навчально-методичної літератури тощо, обговорюються на засіданні предметно-методичної комісії кафедри та затверджуються керівником кафедри.

2.1.9. У разі необхідності сумісного вивчення групи взаємопов'язаних навчальних дисциплін або їх складових, що є характерним під час викладання оперативно-тактичних (тактичних) і тактико-спеціальних дисциплін, розробляється комплексний тематичний план вивчення групи навчальних дисциплін.

Комплексний тематичний план вивчення групи навчальних дисциплін (оперативно-тактичних (тактичних), тактико-спеціальних) є документом відповідального структурного підрозділу ВВНЗ, який визначає взаємозв'язок і логічну послідовність вивчення даної групи дисциплін або їх складових, а також робочим документом кафедр і викладачів, які здійснюють навчально-виховний процес з цих навчальних дисциплін.

Комплексний тематичний план (додаток 8 до цієї Інструкції), як правило, включає:

розподіл навчального часу оперативно-тактичних (тактичних), тактико-спеціальних дисциплін за видами занять і курсами навчання;

сітковий графік вивчення групи навчальних дисциплін, що визначає послідовність та взаємозв'язок їх вивчення;

додатки до сіткового графіка вивчення групи навчальних дисциплін, які можуть бути витягами з робочих програм відповідних навчальних дисциплін або спеціально розробленими фрагментами робочих програм окремих навчальних дисциплін.

Комплексний тематичний план розробляється під керівництвом керівника відповідального структурного підрозділу ВВНЗ разом з кафедрами, які здійснюють сумісне викладання групи навчальних дисциплін, обговорюється на міжкафедральній методичній нараді, погоджується усіма керівниками кафедр, що беруть участь у викладанні цих дисциплін, підписується усіма розробниками і затверджується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної та наукової) роботи.

2.1.10. Розклад навчальних занять є кінцевим плануючим документом, що безпосередньо регламентує навчальну роботу ВВНЗ. Він складається на семестр (навчальний рік) навчальною частиною (відділенням) структурного підрозділу ВВНЗ сумісно з навчальним відділом (управлінням) під керівництвом керівника навчального відділу (управління), підписується керівником навчального відділу (управління, відділення), погоджується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної та наукової) роботи і затверджується керівником ВВНЗ. У військових навчальних підрозділах ВНЗ розклад навчальних занять курсантів (слухачів, студентів) погоджується проректором ВНЗ з навчальної роботи.

У ВВНЗ, де підготовка курсантів (слухачів, студентів) передбачає польоти, водіння бойових машин і бойову стрільбу тощо, дозволяється складання розкладу занять на місяць.

У розкладі навчальних занять відображаються:

найменування навчального підрозділу;

найменування навчальної дисципліни або умовне її позначення;

дата, час, номери тем і занять, види занять та місця їх проведення;

прізвище викладача, який проводить заняття.

Тактичні, тактико-спеціальні, командно-штабні навчання і воєнні ігри проводяться, як правило, безперервно відповідно до планів їх проведення.

Розклад навчальних занять доводиться до відома науково-педагогічних працівників та підрозділів курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за 10 днів до початку занять.

2.1.11. Навчання слухачів, а також курсантів (студентів) передвипускного та випускного курсів здійснюється за індивідуальними навчальними планами.

Індивідуальний навчальний план курсанта (слухача, студента) складається на підставі робочого навчального плану і включає всі обов'язкові навчальні дисципліни та навчальні дисципліни, вибрані курсантом (слухачем, студентом) з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки військового фахівця, а також індивідуальні завдання. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік за допомогою наукового керівника (керівника підготовки від профілюючої кафедри) і затверджується у порядку, встановленому ВВНЗ.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені ВВНЗ у варіативну частину ОПП підготовки і включені до індивідуального навчального плану курсанта (слухача, студента), є обов'язковими для вивчення.

2.2. Проведення навчальної роботи, контроль та оцінка якості навчання

2.2.1. Навчальний процес у ВВНЗ здійснюється в таких організаційних формах: навчальні заняття, самостійна робота курсантів (слухачів, студентів), практична підготовка, контрольні заходи.

2.2.2. Навчальні заняття у ВВНЗ підрозділяються на такі види: лекція, групове заняття, групова вправа, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, тактичне (тактико-спеціальне) заняття та навчання, командно-штабне навчання та воєнна (воєнно-спеціальна) гра, консультація.

У ВВНЗ можуть бути встановлені інші види навчальних занять.

Види навчальних занять визначаються програмами навчальних дисциплін (робочими програмами навчальних дисциплін). На кожне навчальне заняття (крім консультацій) викладачем розробляється план проведення заняття, який затверджується керівником (завідувачем) кафедри, його заступником або головою предметно-методичної комісії.

2.2.2.1. Лекція - основний вид проведення навчальних занять у ВВНЗ, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція, як правило, є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни.

Основна мета лекції - дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду з навчальної дисципліни, розкрити стан і перспективи розвитку конкретної галузі науки і техніки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях навчального матеріалу.

Лекція повинна носити проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність тих, хто навчається, сприяти формуванню у них творчого мислення.

Лекції проводяться керівним складом ВВНЗ, керівниками (деканами) факультетів, керівниками (завідувачами) кафедр (для ВВНЗ першого і другого рівня акредитації - головами предметних (циклових) комісій, завідуючими відділеннями), їх заступниками, професорами, доцентами і старшими викладачами, а також провідними науковцями або фахівцями, запрошеними для читання лекцій. До проведення лекцій, як виняток, наказом керівника ВВНЗ можуть залучатися найбільш досвідчені викладачі, переважно ті, які мають науковий ступінь або вчене звання.

З метою посилення зв'язків між військами та ВВНЗ лекції з актуальних проблем військової справи можуть проводити посадові особи центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України (родів військ).

Лекції проводяться для однієї або декількох навчальних груп курсантів (слухачів, студентів).

Лектор, якому доручено вести курс лекцій, перед початком відповідного семестру подає на кафедру складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого програмою навчальної дисципліни. Він повинен вільно володіти змістом матеріалу навчальної дисципліни.

На кафедрі з кожної навчальної дисципліни створюється лекційний фонд, що складається з усіх курсів лекцій. Якщо є підручник або навчальний посібник, який повністю відповідає програмі навчальної дисципліни, то лекційного фонду з цієї дисципліни може не бути.

Викладачі, які читають лекції з навчальної дисципліни не більше двох років, складають план та повний текст кожної лекції, решта викладачів - план-конспект, який об'єднує і конспект лекцій, і план лекцій. План та текст (план-конспект) лекцій кожного лектора затверджується керівником (завідувачем) кафедри (головою предметно-методичної комісії).

Лектор, який вперше приступає до проведення курсу лекцій, може залучатися керівником (завідувачем) кафедри до проведення пробних лекцій за участю науково-педагогічних працівників та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватись робочої програми навчальної дисципліни щодо тем та навчальних питань лекцій, але не обмежується в трактуванні навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до відома курсантів (слухачів, студентів).

2.2.2.2. Групове заняття - це вид навчального заняття, під час якого викладач пояснювально-лекційним методом подає новий навчальний матеріал, шляхом опитування контролює засвоєння курсантами (слухачами, студентами) цього матеріалу і сприяє його закріпленню.

Групове заняття проводиться з навчальною групою з військово-технічних та військово-спеціальних навчальних дисциплін у спеціалізованих класах, лабораторіях та інших приміщеннях, які обладнані тренажно-імітаційною апаратурою, макетами, стендами, іншими наочними приладами, а також засобами статичної і динамічної проекції. На цьому занятті викладач поетапно подає новий матеріал з теоретичних питань, супроводжує його демонстрацією і показом зразків озброєння та військової техніки, їх вузлів, блоків, діючих моделей, макетів тощо. Потім організовується обговорення цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.

2.2.2.3. Групова вправа - це вид навчального заняття, що використовується під час вивчення оперативно-тактичних, тактичних і тактико-спеціальних навчальних дисциплін.

Групові вправи проводяться у навчальних відділеннях (групах). Метою цього виду занять є прищеплення тим, хто навчається, навичок з організації операцій (бойових дій, бою) управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.

Для проведення групових вправ розробляються навчальні задачі. У ВВНЗ на весь період навчання може розроблятися система навчальних задач, яка охоплює ведення операцій (бойових дій, бою) на різноманітній місцевості та за різних умов обстановки.

На групових вправах курсанти (слухачі, студенти) виконують обов'язки за однією службовою посадою. Групові вправи проводяться після вивчення теоретичних положень за розділами (темами) навчальних дисциплін у класах, на навчальних командних пунктах і на місцевості з використанням топографічних карт, із створенням фону конкретної оперативної або тактичної обстановки.

Декілька групових вправ, що проводяться послідовно і поєднані спільною темою, звичайно виконуються на фоні єдиної оперативно-тактичної обстановки шляхом відпрацювання комплексного навчального завдання.

Комплексність навчального завдання забезпечується тим, що на загальному оперативно-тактичному фоні вирішуються питання декількох навчальних дисциплін відповідно до послідовності роботи командувача (командира) та штабу під час підготовки та ведення операції (бойових дій, бою).

2.2.2.4. Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, під час якого курсанти (слухачі, студенти) під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок у роботі з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальними пристроями, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі знань.

Лабораторні заняття проводяться шляхом самостійного виконання курсантами (слухачами, студентами) відповідних завдань у навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок, стендів). Лабораторні заняття можуть проводитися на озброєнні та військовій техніці, у майстернях, наукових лабораторіях тощо.

Під час проведення лабораторного заняття навчальна група ділиться на підгрупи.

За результатами виконання завдання на лабораторному занятті курсанти (слухачі, студенти) оформлюють індивідуальні звіти з його виконання та захищають ці звіти перед викладачем. Курсант (слухач, студент), який отримав незадовільну оцінку, повинен повторно захистити звіт.

2.2.2.5. Практичне заняття - це вид навчального заняття, під час якого викладач організовує засвоєння курсантами (слухачами, студентами) теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом індивідуального виконання спеціально сформульованих завдань та сприяє формуванню у них вмінь і навичок практичного застосування цих теоретичних положень.

Практичні заняття проводяться в навчальних лабораторіях, лінгафонних кабінетах і класах, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою, у навчальних центрах, на полігонах, на зразках озброєння та військової техніки.

Практичні заняття на зразках озброєння та військової техніки проводяться з метою засвоєння їх побудови, оволодіння методами їх застосування, експлуатації, ремонту і збереження, відпрацювання прийомів, визначених статутами, настановами, керівництвами.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок тих, хто навчається, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку і оцінювання.

Під час проведення практичного заняття навчальна група за необхідності може ділитися на підгрупи.

2.2.2.6. Семінарське заняття - це вид навчального заняття, під час якого викладач організовує дискусію навколо попередньо визначеної теми, до якої всі курсанти (слухачі, студенти) готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів) програми навчальної дисципліни.

Основне завдання семінарських занять - поглибити і закріпити знання, одержані курсантами (слухачами, студентами) на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння висувати і захищати свої погляди з питань, що розглядаються.

Для якісної підготовки курсантів (слухачів, студентів) до семінарських занять на кафедрі розробляються плани семінарських занять, завдання на самостійну підготовку. Ці матеріали видаються тим, хто навчається, до початку вивчення відповідної теми навчальної дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені курсантами (слухачами, студентами) реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

2.2.2.7. Індивідуальне навчальне заняття - це заняття, що проводиться з окремими курсантами (слухачами, студентами), які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до воєнно-наукової роботи і творчої діяльності, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням індивідуальних навчальних планів курсантів (слухачів, студентів). Індивідуальні навчальні заняття можуть проводитися також з учасниками олімпіад з фаху або окремих дисциплін, членами збірних команд ВВНЗ, а також з іншими курсантами (слухачами, студентами) з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Форми та методи проведення індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються окремою методичною розробкою кафедри та відображаються в індивідуальному плані курсанта (слухача, студента), який розробляється під керівництвом викладача.

2.2.2.8. Тактичні (тактико-спеціальні) заняття - це форма тактичної підготовки курсантів (студентів). Метою тактичних (тактико-спеціальних) занять є відпрацювання питань організації бою, управління підрозділами в бою та їх всебічного забезпечення.

Основний метод навчання - вправа (тренування) у виконанні прийомів та способів дій, навчально-бойових нормативів.

Підготовка тактичного (тактико-спеціального) заняття включає: визначення вихідних даних, розроблення плану проведення заняття, підготовку місця (району) проведення заняття та матеріально-технічного забезпечення, підготовку керівника заняття, контроль за ходом підготовки, підготовку тих, хто навчається.

2.2.2.9. Командно-штабні навчання (далі - КШН) та воєнні (воєнно-спеціальні) ігри проводяться із слухачами з найбільш важливих комплексних тем навчальних дисциплін.

КШН проводиться після того, як слухачі оволодіють теоретичними основами відповідних навчальних дисциплін, засвоять обов'язки посадових осіб та отримають практичні навички для їх виконання: з організації операцій (бойових дій), управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.

Підготовка і проведення КШН здійснюється згідно з вимогами наказу Міністерства оборони України від 30.05.2003 N 7.

З метою якісної і своєчасної підготовки, належного проведення КШН видається наказ керівника ВВНЗ, яким створюється відповідний апарат керівництва і посередників.

Керівниками КШН можуть бути керівники ВВНЗ, їх заступники, а також керівники факультетів.

Керівниками воєнно-спеціальних ігор можуть бути призначені керівники факультетів (профільних кафедр).

2.2.2.10. Консультація - це вид навчального заняття, під час якого курсант (слухач, студент) отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи курсантів (слухачів, студентів).

2.2.3. Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, визначеного тематичним планом для самостійних занять; закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи (проекти), розрахунково-графічні роботи, реферати тощо), воєнно-наукових і атестаційних робіт; підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; формування у курсантів (слухачів, студентів) культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача, студента), регламентується робочим навчальним планом і повинен складати не менше ніж 1/3 (1/2) загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни. Ураховуючи, що тижневе навчальне навантаження курсанта (слухача, студента) складає 54 години, щотижнева самостійна робота повинна складати не менше ніж 18 (27) годин.

Зміст самостійної роботи курсанта (слухача, студента) над конкретною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота курсанта (слухача, студента) забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, навчально-методичні посібники, конспекти лекцій, комплекти індивідуальних семестрових завдань, комп'ютерні навчальні комплекси, методичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, які повинні мати також і електронні версії) та матеріально-технічними засобами (макети, тренажери, елементи озброєння та військової техніки тощо), передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи курсанта (слухача, студента) рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.

Методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.

Самостійна робота курсанта (слухача, студента) з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в бібліотеці ВВНЗ, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях тощо.

Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) на складних зразках озброєння та військової техніки, у комп'ютерних комплексах, інших навчальних об'єктах підвищеної небезпеки ця робота може здійснюватися за попередньо складеним графіком під керівництвом особового складу кафедр з наданням необхідної консультації або допомоги.

Відповідальність за створення умов для плідної самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) покладається на керівників структурних підрозділів ВВНЗ. Безпосередньо організовують її командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Облік самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) ведуть командири підрозділів у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).

Відповідальність за якість самостійної роботи безпосередньо несе курсант (слухач, студент).

2.2.3.1. Виконання індивідуальних завдань з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, домашні роботи, курсові, дипломні роботи (проекти) є невід'ємною складовою самостійної роботи курсанта (слухача, студента).

Індивідуальні завдання сприяють більш поглибленому вивченню курсантом (слухачем, студентом) теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань. Види, термін видання, виконання і захисту індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються їх робочими програмами та розкладом занять. Індивідуальні завдання виконуються курсантами (слухачами, студентами) самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом (слухачем, студентом) за виконання індивідуальних завдань, є необхідною умовою допущення до семестрового контролю з даної дисципліни.

2.2.3.2. Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни передбачає розроблення сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, графічного, ілюстративного матеріалу, у тому числі з використанням топографічних карт). Вона вирішує конкретну задачу щодо об'єктів діяльності фахівця (пристроїв, механізмів, апаратних та програмних засобів або їх окремих частин, тактичних (оперативно-тактичних, оперативно-стратегічних) завдань, військових, військово-технічних, військово-спеціальних проблемних питань тощо). Курсова робота виконується курсантом (слухачем, студентом) самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням для курсової роботи (проекту) на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.