Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами діяльності майбутнього військового фахівця. Курсантам (слухачам, студентам) надається право вибору теми курсової роботи (проекту) або пропонується висунути власну тему. Теми курсових робіт (проектів) розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються керівником (завідувачем) кафедри.
Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.
В одному семестрі може плануватися не більше двох курсових робіт (проектів). На їх виконання у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати, як правило, від 20 до 40 годин.
Захист курсової роботи (проекту) проводиться прилюдно перед комісією у складі 2, 3 викладачів кафедри, у тому числі і керівника курсової роботи (проекту).
Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). При отриманні незадовільної оцінки курсант (слухач, студент) за рішенням комісії виконує курсову роботу (проект) за новою темою або переопрацьовує попередню роботу (проект).
Курсант (слухач, студент), який без поважної причини не подав курсову роботу (проект) у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість.
Підсумки курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр. Курсові роботи (проекти) зберігаються на кафедрі протягом одного року.
2.2.3.3. Розрахунково-графічні роботи (домашні завдання), реферати - це види індивідуальних завдань, які передбачають вирішення конкретних практичних навчальних задач з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Складову частину такої роботи можуть складати програмні продукти та графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог та із застосуванням комп'ютерної графіки. Ці види індивідуальних завдань повинні сприяти поглибленню і розширенню теоретичних знань курсантів (слухачів, студентів) з окремих тем дисципліни, розвивати навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.
Реферати як форма індивідуального завдання рекомендуються для навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів.
В одному семестрі кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати навчальний час (не менше 10-15 годин).
2.2.4. Практична підготовка курсантів (слухачів, студентів) є необхідним компонентом військово-професійної підготовки випускників ВВНЗ. Вона проводиться у таких формах: первинна військово-професійна підготовка, навчальна, ремонтна, корабельна та інші види практики курсантів (студентів), льотне навчання курсантів, військова та лікарська практики слухачів, військове (флотське) стажування курсантів (слухачів). Конкретні види і тривалість практичної підготовки курсантів (слухачів, студентів) визначаються навчальними планами ВВНЗ.
2.2.4.1. Первинна військово-професійна підготовка курсантів (студентів) є складовою військово-професійного навчання майбутнього офіцера за певною спеціальністю і проводиться у навчальних центрах ВВНЗ або військ (сил) за окремими програмами.
2.2.4.2. Навчальна практика організовується на молодших курсах з метою прищеплення курсантам (студентам) первинних практичних навичок із спеціальності і проводиться в навчальних майстернях та навчальних центрах ВВНЗ.
Військова практика слухачів медичного профілю підготовки організовується на молодших курсах навчання з метою придбання практичних навичок роботи на первинних посадах та досвіду організації відповідного забезпечення підрозділів (військових частин) в їх повсякденній діяльності.
Ремонтна (виробнича, корабельна) практика організовується на старших курсах з метою прищеплення професійних навичок із спеціальності і проводиться у військових частинах (установах, закладах), навчальних майстернях, навчальних центрах, підрозділах забезпечення навчального процесу ВВНЗ, а також на державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (за згодою керівників), та ремонтних базах Збройних Сил України на посадах, що відповідають профілю підготовки слухачів (курсантів, студентів).
2.2.4.3. Льотне навчання курсантів є основною формою оволодіння ними практичних навичок в управлінні та бойовому застосуванні літака (вертольота) на базі теоретичної підготовки і проводиться за курсами навчально-льотної підготовки і програмами, якими визначаються зміст і організаційні форми льотного навчання.
Льотне навчання містить теоретичну і льотну складові підготовки, яка включає: наземну, попередню та передпольотну підготовку; навчальні польоти; розбір польотів.
Наземна підготовка - це етап льотного навчання, під час якого на базі теоретичної підготовки курсанти отримують конкретні знання та практичні навички, які потрібні для виконання льотних вправ з техніки пілотування, навігації та бойового застосування літака (вертольота).
Попередня підготовка - це етап льотного навчання, під час якого курсанти безпосередньо готуються до виконання запланованих на льотний день (зміну) польотів шляхом вивчення за допомогою льотчика-інструктора конкретних польотних завдань, проведення потрібних розрахунків, тренувань на тренажній апаратурі та в кабіні літака (вертольота), контролю готовності до польотів. Обсяг, зміст і порядок проведення попередньої підготовки регламентуються керівництвом з льотного навчання курсантів і залежать від складності польотних завдань, індивідуальних особливостей і досвідченості курсантів, результатів попередніх польотів і метеорологічних умов наступного льотного дня. На попередню підготовку надається час, який забезпечує якісну підготовку до польотів.
Передпольотна підготовка - це етап льотного навчання, під час якого курсанти ознайомлюються з особливостями даного льотного дня, уточнюють розраховані дані, порядок виконання завдання, проходять передпольотні тренування і безпосередню підготовку до вильоту.
Навчальні польоти проводяться відповідно до нормативних документів, планової таблиці польотів та вказівок керівника польотів і за видами можуть бути: ознайомлювальні, вивізні, контрольно-показові, контрольні, тренувальні (самостійні), показові та залікові (екзаменаційні, льотно-тактичні вправи).
Ознайомлювальні польоти виконуються для ознайомлення курсанта з відчуттям та сприйняттям у польоті, стійкістю та керованістю, льотно-тактичними і пілотажними властивостями літака (вертольота).
Вивізні польоти проводяться для формування у курсантів практичних навичок в управлінні та бойовому застосуванні літака (вертольота), необхідних для виконання тренувальних польотів.
Контрольно-показові польоти виконуються для перевірки якості засвоєння курсантом окремих елементів польоту або пройдених вправ (завдань) та показу нових елементів польоту і фігур пілотажу.
Контрольні польоти виконуються для визначення якості засвоєння курсантом окремого елементу польоту або вправи (завдання), виявлення недоліків у методиці навчання, причин помилок, що допускають курсанти в самостійних польотах, визначення можливості переведення курсанта на чергову вправу (завдання), перевірки техніки пілотування після перерви в польотах, визначення рівня підготовки курсантів (готовності їх до самостійного польоту).
Тренувальні (самостійні) польоти виконуються для закріплення і вдосконалення набутих навичок у техніці пілотування та бойовому застосуванні літака (вертольота).
Показові польоти можуть виконуватися перед (або після) проведенням наземної підготовки до того чи іншого виду польотів. У цьому разі правильне виконання елементів польоту або маневру, який спостерігається курсантом, слугує ілюстрацією до матеріалу, який вивчатиметься у період наземної підготовки. Під час виконання показового польоту інструктор або старший начальник спільно з курсантами спостерігає за його виконанням і пояснює дії льотчика, який пілотує літак (вертоліт).
Залікові (екзаменаційні, льотно-тактичні вправи) польоти з курсантами виконуються з метою оцінки якості техніки пілотування, навігації та бойового застосування в процесі семестрових та державних екзаменів з льотної підготовки.
Розбір польотів з курсантами поділяється на міжпольотний, попередній та повний. Розбір польотів проводиться згідно з вимогами керівних документів щодо організації та проведення льотної роботи.
2.2.4.4. Лікарська практика слухачів здійснюється на наступних і випускних курсах з метою набуття спеціальних навичок роботи на військово-лікарських посадах в клініках військово-медичних установ, досвіду організації медичного забезпечення військових частин і підрозділів.
Військове (флотське) стажування курсантів (слухачів) організовується на випускних курсах з метою закріплення та поглиблення комплексу отриманих знань, умінь, навичок, набуття досвіду в практичному виконанні службових обов'язків на посадах призначення випускників у військах (силах) і проводиться у військових частинах (на кораблях).
Порядок організації та проведення практик та військового (флотського) стажування визначається Міністерством оборони України.
2.2.5. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку у навчальному процесі. У ВВНЗ використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, модульний (рубіжний), підсумковий, а також контроль під час державної атестації.
2.2.5.1. Вхідний контроль проводиться перед вивченням навчальної дисципліни з метою визначення рівня підготовки курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін, які забезпечують цю дисципліну.
Вхідний контроль проводиться на одному з перших занять за завданнями, які відповідають навчальному матеріалу попередніх дисциплін. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з викладачами кафедр попередніх дисциплін. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги курсантам (слухачам, студентам), коригування навчального процесу.
2.2.5.2. Поточний контроль проводиться викладачами на всіх видах навчальних занять. Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та курсантами (слухачами, студентами) у процесі навчання, перевірка готовності курсантів (слухачів, студентів) до виконання наступних навчальних завдань, а також забезпечення управління їх навчальною мотивацією. Інформація, одержана під час поточного контролю, використовується для коригування методів і засобів навчання, а також для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).
Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю (летючки) під час проведення навчальних занять, виступів курсантів (слухачів, студентів) при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного тестування.
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією під час проведення заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної дисципліни. Найбільш об'єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні системи рейтингових оцінок.
2.2.5.3. Самоконтроль призначений для самооцінки курсантами (слухачами, студентами) якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.
2.2.5.4. Модульний (рубіжний) контроль - це контроль знань курсантів (слухачів, студентів) після вивчення логічно завершеної частини (модуля) програми навчальної дисципліни. Модульний контроль може проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання контрольних завдань тощо. Модульний контроль є необхідним елементом модульно-рейтингового контролю якості засвоєння курсантами (слухачами, студентами) змісту навчання.
2.2.5.5. Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання курсантів (слухачів, студентів) на проміжних або заключному етапах їх навчання і проводиться відповідно до навчального плану у вигляді заліку або диференційованого заліку та екзамену в термін, встановлений графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою навчальної дисципліни. Форма проведення контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура контрольних завдань, екзаменаційних білетів та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри.
Залік і диференційований залік - це види підсумкового контролю, при яких засвоєння курсантом (слухачем, студентом) навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру.
Для підготовки до диференційованого заліку у вигляді окремого контрольного заходу може виділятися один день за рахунок загального обсягу навчального часу відповідної навчальної дисципліни.
Результати складання заліків оцінюються за двобальною шкалою: "зараховано", "не зараховано", диференційованих заліків - за чотирибальною шкалою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".
Екзамен - це вид підсумкового контролю, який має на меті перевірити та оцінити отримані курсантами (слухачами, студентами) знання, уміння та ступінь опанування ними практичних навичок, а також розвиток творчого мислення в обсязі вимог програм навчальних дисциплін.
Екзамен є завершальним етапом вивчення навчальної дисципліни. Із складних і об'ємних навчальних дисциплін можуть передбачатися два і більше екзаменів. При цьому у навчальну картку курсанта (слухача, студента) додатково заноситься середня зважена оцінка.
Екзамени складаються курсантами (слухачами, студентами) у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом, який розробляється навчальним відділом ВВНЗ (навчальною частиною факультету), затверджується керівником ВВНЗ і доводиться до відома викладачів, курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за місяць до початку екзаменаційних сесій. У розкладі екзаменів повинно передбачатися виділення для підготовки до кожного екзамену не менше трьох днів.
Для підготовки до екзаменів із статутів Збройних Сил України, льотної та фізичної підготовки, а також на право водіння автомобіля (танка, тягача) вільні дні можуть не виділятися.
При модульно-рейтинговій організації навчального процесу екзаменаційні сесії можуть не проводитися, при цьому для підготовки до екзамену може виділятися 1 день.
Курсантам (слухачам, студентам) може установлюватися індивідуальний термін складання заліків та екзаменів.
Перед кожним екзаменом обов'язково проводиться консультація.
Екзамен приймається, як правило, лектором з навчальної дисципліни. Рішенням керівника (завідувача) кафедри на допомогу основному екзаменатору можуть призначатися інші викладачі кафедри, як правило, ті, які ведуть заняття в навчальній групі, що екзаменується. У разі, якщо лекції з навчальної дисципліни читалися декількома викладачами, рішенням керівника (декана) факультету, керівника (завідувача) кафедри може створюватися комісія для прийняття екзамену.
Результати складання екзаменів оцінюються за чотирибальною шкалою. Оцінки оголошуються курсанту (слухачу, студенту) безпосередньо після його відповіді. Оцінки "відмінно", "добре", "задовільно" одразу після оголошення заносяться в екзаменаційну відомість і залікову книжку. Оцінка "незадовільно" виставляється тільки в екзаменаційній відомості.
У навчальні картки курсантів (слухачів, студентів) із екзаменаційної відомості вносяться всі виставлені оцінки як позитивні, так і негативні.
Екзаменаційні відомості складаються в двох примірниках, підписуються керівником навчального відділу, керівником (деканом) факультету, а після проведення екзамену зберігаються як документи суворої звітності: перший примірник у навчальному відділі, другий - на факультеті.
Критерії оцінювання відповіді курсанта (слухача, студента) на екзамені повинні враховувати насамперед її повноту і правильність, а також здатність курсанта (слухача, студента) узагальнювати отримані знання; застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях; аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми, обстановку на топографічних картах; викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.
Під час розробки критеріїв оцінки з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації:
оцінка "відмінно" ставиться, якщо курсант (слухач, студент) демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях;
оцінка "добре" - курсант (слухач, студент) допускає несуттєві неточності при застосуванні знань та умінь;
оцінка "задовільно" - курсант (слухач, студент) засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає окремі помилки, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань;
оцінка "незадовільно" - незасвоєння окремих розділів, нездатність застосовувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання.
Форма проведення екзамену визначається кафедрою. Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими дозволяється курсанту (слухачу, студенту) під час екзамену (програми, довідники, карти, таблиці, макети та інші посібники), а також критерії оцінки рівня його підготовки обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються керівником (завідувачем) кафедри не пізніше ніж за місяць до початку складання екзаменів. Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.
2.3. Особливості навчальної роботи при заочній формі навчання
2.3.1. Організація навчального процесу при заочній формі навчання здійснюється для офіцерів, прапорщиків (мічманів) Збройних Сил України (далі - слухачі-заочники) і проводиться за навчальним (робочим навчальним) планом, розробленим ВВНЗ на підставі навчального плану очної форми навчання за даною спеціальністю, і за програмами навчальних дисциплін, які є єдиними для очної і заочної форм навчання.
Термін заочної форми навчання залежить від спеціальності підготовки військових фахівців, визначається навчальним планом і може бути збільшений у порівнянні з очною формою навчання, але не більше ніж на один рік. Скорочення загального терміну навчання слухача-заочника допускається при організації навчання за індивідуальним навчальним планом за рішенням вченої ради ВВНЗ.
Слухачі-заочники, які перервали навчання у зв'язку з обставинами, що унеможливлюють виконання навчального плану, починаючи з другого і наступних курсів, рішенням керівника, якому підпорядкований ВВНЗ, можуть бути поновлені на заочній формі навчання, якщо з моменту їх відрахування з ВВНЗ минуло не більше трьох років.
Заочна форма навчання реалізовується шляхом проведення навчальних зборів у ВВНЗ і самостійної роботи слухачів-заочників в період між навчальними зборами. Тривалість зборів - два місяці в навчальному році, термін їх проведення визначається навчальними (робочими навчальними) планами. За поданням керівника ВВНЗ рішенням керівника, якому підпорядкований ВВНЗ, тривалість навчальних зборів у році може бути змінена в межах загального часу, який відводиться на збори за весь період навчання. Навчальна робота на зборах регламентується розкладом занять, при цьому навчальне навантаження слухачів-заочників не повинне перевищувати 54 години на тиждень на всіх курсах.
Із слухачами-заочниками, які зараховані на перший курс, навчальний збір проводиться безпосередньо після зарахування до ВВНЗ. У період збору читаються установчі лекції, проводяться інші види навчальних занять, даються методичні вказівки для самостійної роботи з навчальним матеріалом.
Наступні збори проводяться з метою систематизації знань, отриманих протягом самостійної роботи, поглиблення та закріплення цих знань на підсумкових заняттях, складання заліків та екзаменів, а також для проведення установчих лекцій та інших видів навчальних занять за навчальними дисциплінами, які вивчаються у наступному навчальному році. У період навчальних зборів слухачам-заочникам дозволяється у міру їх готовності складати екзамени і заліки з будь-якої навчальної дисципліни, що вивчається на відповідному курсі. Складання екзаменів, заліків і виконання лабораторних робіт, передбачених навчальним планом, проводиться тільки у ВВНЗ, де навчаються слухачі-заочники.
Наприкінці останнього навчального року проводиться підсумково-випускний збір. На його проведення додатково до часу, який встановлено на навчальний збір, виділяється час на розробку атестаційних (кваліфікаційних, дипломних, магістерських) робіт, а також час для підготовки і складання державних екзаменів.
Навчальна робота із слухачами-заочниками проводиться науково-педагогічними працівниками ВВНЗ, які закріплюються за ними щорічно наказом керівника ВВНЗ. Викладачі, які закріплюються за слухачами-заочниками, ведуть з ними всі види навчальної роботи з даної навчальної дисципліни на зборах і в період між ними до повного проходження даної навчальної дисципліни.
ВВНЗ забезпечує слухачів-заочників відповідними підручниками, навчальними і навчально-методичними посібниками, розробками та іншими навчально-методичними матеріалами. Кафедри ВВНЗ згідно з робочими програмами навчальних дисциплін розробляють і видають слухачам-заочникам контрольні роботи, завдання для курсових робіт (проектів), теми рефератів та інші навчальні завдання, а також методичні вказівки щодо їх виконання. Комплектування навчальних груп, визначення змісту індивідуальних навчальних завдань, у тому числі атестаційних робіт, проводяться з урахуванням службової діяльності слухачів-заочників. Завдання на розроблення атестаційних робіт видаються в період передостаннього навчального збору.
ВВНЗ надає слухачам-заочникам змогу отримувати консультації, користуватися лабораторіями, обчислювальними центрами, бібліотеками тощо, виконувати лабораторні роботи, складати заліки й екзамени також і в період між навчальними зборами.
Виконання індивідуальних завдань планується на весь період навчання з розрахунку не більше трьох завдань на місяць. Усі письмові роботи подаються до ВВНЗ для рецензування і попередньої оцінки, термін їх рецензування на кафедрах не повинен перевищувати семи днів. Остаточна оцінка виставляється після співбесіди викладача із слухачем-заочником з виконаних індивідуальних завдань. Захист курсових робіт (проектів) проводиться на кафедрі.
Індивідуальні завдання, якість виконання яких визнана рецензентом незадовільною, повертаються слухачу-заочнику із зауваженнями для доопрацювання і повторно подаються до ВВНЗ.
Пересилання навчальних і методичних матеріалів для слухачів-заочників оплачується ВВНЗ за рахунок коштів, які виділяються на навчальні витрати. Матеріали надсилаються за місцем служби слухачів-заочників на адресу командирів військових частин Збройних Сил України, керівників установ та організацій Міністерства оборони України.
Пересилання виконаних слухачами-заочниками індивідуальних завдань на адресу ВВНЗ проводиться військовою частиною (організацією) за місцем служби слухачів-заочників.
2.3.2. Навчальний збір проводиться із слухачами-заочниками, які до дня відправлення виклику на збір виконали всі індивідуальні завдання, передбачені робочими програмами навчальних дисциплін на даний курс підготовки. Як виняток дозволяється викликати на збори слухачів-заочників, які до дня відправлення виклику виконали індивідуальні завдання тільки з навчальних дисциплін, що виносяться на екзамени. У цьому разі вони зобов'язані виконати завдання, що залишилися, у період навчального збору до початку екзаменаційної сесії.
Про час прибуття на навчальний збір слухачі-заочники повідомляються за один місяць до його початку. Виклик направляється на ім'я командира військової частини (установи, організації), а його копія - слухачу-заочнику.
За період навчальних зборів, на які викликаються слухачі-заочники, за ними зберігається встановлене грошове забезпечення, їм виплачуються добові та відшкодовуються витрати на проїзд до місця навчання та назад за рахунок кошторису Міністерства оборони України і на цей період безкоштовно надається житло в гуртожитках ВВНЗ.
Слухачі-заочники, які склали всі заліки і екзамени даного курсу підготовки, наказом керівника ВВНЗ переводяться на наступний курс.
Слухачі-заочники, які не склали екзамени з однієї або двох навчальних дисциплін, повинні ліквідувати навчальну заборгованість у термін, встановлений ВВНЗ, але не пізніше чергового навчального збору. В окремих випадках (у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів слухача-заочника; у разі пожежі або стихійного лиха, що завдало шкоди майну сім'ї слухача-заочника, в інших випадках, коли, на думку керівника ВВНЗ, необхідна особиста присутність слухача-заочника в сім'ї) повторне складання екзаменів може бути дозволене в період даного збору.
Слухачі-заочники, які не виконали навчальний план (не ліквідували навчальну заборгованість у встановлений термін, систематично не виконують індивідуальні завдання або не склали в період навчального збору екзамени з трьох і більше навчальних дисциплін) та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, відраховуються з ВВНЗ.
Слухачі-заочники, які не виконали індивідуальні завдання або не склали екзамени і заліки з поважних причин, ліквідують академічну заборгованість у термін, встановлений ВВНЗ. Рішенням керівника ВВНЗ вони можуть бути залишені на повторне навчання на даному курсі, але не більше двох разів протягом усього терміну навчання, із звільненням від повторного виконання індивідуальних завдань, а також повторного складання екзаменів і заліків з тих навчальних дисциплін, з яких отримані позитивні оцінки.
2.3.3. Створення належних умов для успішної самостійної роботи слухачів-заочників покладається на командирів військових частин (керівників установ, організацій), які зобов'язані:
вивільняти щорічним наказом слухачів-заочників від планової командирської (професійної) підготовки, надавати їм три вільні дні на місяць, крім вихідних і святкових, для самостійної роботи над навчальним матеріалом, надавати їм змогу працювати із секретною літературою у вечірній час і в дні, визначені для самостійної роботи;
призначати консультантів для слухачів-заочників (за їх клопотанням) з числа найбільш підготовлених, досвідчених офіцерів;
затверджувати план самостійної роботи слухачів-заочників на наступний навчальний рік, своєчасно за викликом ВВНЗ відряджати їх на навчальні збори;
направляти слухачів-заочників у службові відрядження та на інші заходи з урахуванням терміну проведення навчальних зборів у ВВНЗ;
направляти керівнику ВВНЗ відомості про слухача-заочника відповідно до запитів, надсилати службові характеристики і службові картки на слухачів-заочників під час відбуття їх на підсумково-випускний збір;
порушувати клопотання перед керівником ВВНЗ щодо припинення заочного навчання підпорядкованих військовослужбовців, якщо вони не можуть поєднувати службу з навчанням або припускаються грубих порушень військової дисципліни (до клопотання додається службова характеристика слухача-заочника).
2.4. Особливості організації навчальної роботи при екстернатній формі навчання
2.4.1. Організація навчального процесу при екстернатній формі навчання офіцерів, прапорщиків (мічманів), інших військовослужбовців за контрактом (далі - екстерни) здійснюється у ВВНЗ усіх рівнів акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямів (спеціальностей) підготовки військових фахівців відповідно до Положення про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.12.95 N 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.96 за N 1/1026, і цієї Інструкції.
Дозвіл на відкриття екстернату у ВВНЗ надає Міністерство освіти і науки України за поданням Міністерства оборони України.
Набір до екстернату ВВНЗ здійснюється на підставі умов і правил прийому до ВВНЗ.
За кожним екстерном наказом керівника ВВНЗ закріплюється керівник-консультант з числа науково-педагогічних працівників цього закладу.
2.4.2. Навчання екстернів здійснюється за індивідуальними навчальними планами, складеними на основі навчального плану відповідного напряму підготовки (спеціальності) з дотриманням обсягів навчальних дисциплін та структурно-логічної схеми підготовки фахівців.
Індивідуальний навчальний план складається екстерном на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року, погоджується відповідними кафедрами і затверджується заступником керівника ВВНЗ із навчальної (навчальної та наукової) роботи.
Про час прибуття до ВВНЗ екстерни повідомляються за один місяць до початку екзаменаційної (залікової) сесії. Виклик надсилається на ім'я відповідного командира (начальника), а копія - екстерну.
2.4.3. Проходження військового стажування та всіх видів практики, передбачених навчальним планом підготовки фахівців очної форми навчання з відповідної спеціальності, організовується для екстерна за місцем його служби.
На період навчання у ВВНЗ екстерни звільняються за місцем служби від занять у системі командирської (професійної) підготовки.
Екстерн зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати всі заходи індивідуального навчального плану, дотримуватися вимог Статуту і правил внутрішнього розпорядку ВВНЗ.
2.5. Державна атестація випускників
2.5.1. Державна атестація курсантів (слухачів, студентів) проводиться після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК), яка створюється щорічно єдиною для всіх форм навчання (очної, заочної, екстернатної) та діє протягом одного календарного року. До складу ДЕК входять голова ДЕК, один або два заступники голови, секретар та члени ДЕК. Голова ДЕК та його заступник (заступники) призначаються наказом Міністра оборони України. ДЕК складається з підкомісій, до складу кожної з яких входить голова підкомісії та 2-3 члени.
До державної атестації допускаються курсанти (слухачі, студенти), які в повному обсязі успішно виконали навчальний план підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня за конкретним напрямом або спеціальністю (спеціалізацією).
Метою та основним завданням державної атестації курсанта (слухача, студента) є визначення фактичної відповідності якості його підготовки вимогам до військових фахівців з вищою освітою згідно з ОКХ випускника та її варіативною частиною.
Нормативними формами державної атестації випускників ВВНЗ, які визначаються навчальним планом на підставі відповідної ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів) та її варіативної частини, є захист атестаційної (кваліфікаційної, дипломної, магістерської) роботи та державний (комплексний державний) екзамен.
Атестаційна робота - це самостійна творча робота курсанта (слухача, студента), призначена для оцінки рівня науково-теоретичної та практичної підготовки фахівця.
Освітньо-кваліфікаційному рівню "бакалавр" відповідає кваліфікаційна робота, освітньо-кваліфікаційним рівням "молодший спеціаліст" і "спеціаліст" - дипломна робота (проект), освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр" - магістерська робота. Випускники ВВНЗ медичного профілю з освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" можуть виконувати науково-практичну роботу.
Кваліфікаційна робота бакалавра є науково-теоретичним, системотехнічним або експериментальним дослідженням одного з актуальних завдань напряму підготовки курсанта (студента).
Дипломна робота (проект) є теоретично-експериментальним дослідженням актуального завдання із спеціальності (спеціалізації) підготовки курсанта (слухача, студента) або вирішенням певного інженерного завдання з теоретичним обґрунтуванням, проведенням проектно-конструкторських розробок і експериментальних досліджень. Виконана робота (проект) оформлюється у вигляді пояснювальної (розрахунково-пояснювальної) записки (текстуальної частини) з додатком розрахунково-графічних матеріалів, креслень, таблиць, малюнків тощо.
Магістерська та науково-практична роботи повинні мати дослідницький характер, базуватися на наукових дослідженнях, що проводилися випускником під час навчання у ВВНЗ, спрямовуватися на вирішення практичних завдань та забезпечувати не тільки закріплення отриманої системи знань та вмінь, але й формування необхідних методологічних основ і методичних навичок інноваційної діяльності в предметній галузі спеціальності. До магістерських та науково-практичних робіт обов'язково додаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи, - друковані статті, методичні розробки, виступи на семінарах (конференціях) тощо.
Тематика атестаційних робіт формується на кафедрах за участю посадових осіб, яким підпорядковані ВВНЗ або в інтересах яких здійснюється підготовка військових фахівців. Курсантам (слухачам, студентам) надається право пропонувати свою тему атестаційної роботи за умови обґрунтування доцільності її розроблення.
Перелік тем атестаційних робіт погоджується із замовником на підготовку військових фахівців і затверджується керівником ВВНЗ.
Із складних військово-наукових, військово-технічних, військово-економічних та інших проблем можуть розроблятися комплексні дипломні роботи (проекти) та магістерські роботи, які виконуються декількома курсантами (слухачами, студентами) однієї або різних спеціальностей.
Завдання на виконання атестаційних робіт видаються курсантам (слухачам, студентам) не пізніше ніж за три місяці до початку періоду їх розроблення, визначеного робочим навчальним планом.
Наказом керівника ВВНЗ за поданням керівників (завідувачів) кафедр кожному курсанту (слухачу, студенту) призначається керівник кваліфікаційної, дипломної роботи (проекту), науковий керівник магістерської роботи з числа керівного складу, науково-педагогічних або наукових працівників ВВНЗ. Для керівництва комплексними дипломними роботами (проектами) та магістерськими роботами можуть призначатися декілька керівників (наукових керівників).
Державні (комплексні державні) екзамени проводяться з метою перевірки відповідності якості підготовки випускників ВВНЗ вимогам ОКХ та їх варіативних частин, ступеня засвоєння ними змісту ОПП та їх варіативних частин. При цьому перевіряються як теоретичні знання, так і уміння та навички випускників за спеціальностями, спеціалізаціями та кваліфікаціями.
Державні екзамени можуть проводитися з окремих навчальних дисциплін або з груп навчальних дисциплін (комплексний державний екзамен).
Комплексний державний екзамен проводиться за програмою, яка містить у собі вузлові питання програм навчальних дисциплін, що виносяться на цей екзамен. Програма комплексного державного екзамену розробляється кафедрами під керівництвом навчального відділу (управління) ВВНЗ окремо з кожної спеціалізації підготовки військових фахівців. Програми комплексного державного екзамену погоджуються заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної та наукової) роботи і затверджуються керівником ВВНЗ.
Програма проведення державного (комплексного державного) екзамену, його форма (усна, письмова, в один день або в два, поєднання усної відповіді та письмової летючки, усної відповіді, за білетами та комплексними контрольними завданнями тощо), єдині вимоги до оцінки знань і навичок курсантів (слухачів, студентів), критерії оцінки атестаційних робіт визначаються ВВНЗ і доводяться до відома курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за семестр до початку державної атестації.
2.5.2. Виконання атестаційних робіт і підготовка до державних (комплексних державних) екзаменів є заключним етапом навчання курсантів (слухачів, студентів) і має на меті систематизування, закріплення і розширення теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, визначення спроможності випускників до їх застосування у вирішенні професійних завдань, передбачених для посад призначення відповідно до вимог ОКХ.
Підготовка до державної атестації здійснюється курсантами (слухачами, студентами) ВВНЗ самостійно за індивідуальними планами, які складаються за допомогою керівників (наукових керівників) атестаційних робіт, при цьому їм надаються робочі місця, обладнання, необхідне для підготовки, виконання розрахунково-графічних робіт, креслень, проведення експериментів, оформлення робіт (проектів), а також створюються умови для публікації результатів досліджень.
Виконана атестаційна робота з відгуком керівника (наукового керівника) подається на рецензування.
Склад рецензентів затверджується керівником ВВНЗ за поданням відповідної кафедри і оголошується його наказом не пізніше ніж за два тижні до початку державної атестації. Рецензент не може бути співробітником цієї кафедри.
До захисту атестаційних робіт допускаються курсанти (слухачі, студенти), які одержали за виконану роботу позитивні відгуки керівників (наукових керівників), рецензії рецензентів та рішення керівників (завідувачів) відповідних кафедр про допущення до захисту.
У разі, якщо керівник (завідувач) кафедри не вважає за можливе допустити курсанта (слухача, студента) до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю випускника та його керівника (наукового керівника). Негативне рішення керівника кафедри подається для розгляду вченою радою ВВНЗ, рекомендації якої затверджуються керівником ВВНЗ.
Списки курсантів (слухачів, студентів), допущених до державної атестації, затверджуються керівником ВВНЗ і подаються до ДЕК.
Екзаменаційні білети, комплексні кваліфікаційні завдання, інші екзаменаційні матеріали, а також перелік наочних посібників і матеріалів довідкового характеру, якими курсантам (слухачам, студентам) дозволяється користуватись на державних (комплексних державних) екзаменах, розробляються кафедрами під керівництвом навчального відділу (управління) ВВНЗ, підписуються керівником ВВНЗ і подаються на розгляд і затвердження голові ДЕК.
Після затвердження головою ДЕК цей перелік доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів).
2.5.3. Проведення державної атестації (складання державних (комплексних державних) екзаменів та захист атестаційних робіт) здійснюється на відкритому засіданні ДЕК. Під час захисту атестаційної роботи має бути присутнім керівник (науковий керівник) роботи, а також можуть бути присутніми представники замовника на підготовку військових фахівців, інші особи керівного складу та науково-педагогічні працівники ВВНЗ, а також курсанти (слухачі, студенти).
Порядок організації та форми проведення державних (комплексних державних) екзаменів, захисту атестаційних робіт розробляються ВВНЗ, ухвалюються на засіданні вченої ради ВВНЗ, підписуються керівником ВВНЗ і представляються на затвердження голові ДЕК.
Розклад державних (комплексних державних) екзаменів і захисту атестаційних робіт складається у ВВНЗ, затверджується його керівником і доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за місяць до початку державної атестації.
На одному засіданні ДЕК можна планувати захист: кваліфікаційних робіт - до 10; дипломних робіт (проектів) - до 6; магістерських робіт - до 5. При усній формі проведення державного (комплексного державного) екзамену на одному засіданні ДЕК проводиться атестація не більше 15 курсантів (слухачів, студентів). Тривалість проведення державних екзаменів і захисту випускних робіт не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
Результати складання державного (комплексного державного) екзамену та захисту атестаційної роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" та оголошуються у цей же день після затвердження результатів державної атестації головою ДЕК.
Курсанту (слухачу, студенту), який успішно захистив атестаційну роботу, склав державні (комплексні державні) екзамени, рішенням ДЕК присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст або магістр) і видається відповідний документ про вищу освіту державного зразка.
Курсанту (слухачу, студенту), який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 % усіх навчальних дисциплін, індивідуальних завдань та практик, передбачених навчальним планом на весь термін навчання, а з інших навчальних дисциплін, індивідуальних завдань і практик - оцінки "добре", не мав незадовільних оцінок за результатами звітностей за семестри, захистив атестаційну роботу та склав державні (комплексні державні) екзамени з оцінками "відмінно", видається документ про вищу освіту з відзнакою.
Випускнику ВВНЗ з освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" або "магістр", який склав усі екзамени та диференційовані заліки, виконав індивідуальні завдання та практики, передбачені навчальним планом на весь термін навчання, з оцінками "відмінно", захистив атестаційні роботи та склав державні (комплексні державні) екзамени з оцінками "відмінно", а також виявив себе в науковій і громадській роботі, показав зразкову дисципліну, видається документ про вищу освіту з відзнакою та присуджується золота медаль.
Випускникам ВВНЗ видаються нагрудні знаки відповідно до рівня отриманої кваліфікації офіцера (тактичний, оперативно-тактичний, оперативно-стратегічний).
Курсант (слухач, студент), який під час складання державного (комплексного державного) екзамену або захисту атестаційної роботи отримав оцінку "незадовільно", відраховується з ВВНЗ і йому видається академічна довідка. Він має право на повторне складання державних (комплексних державних) екзаменів чи захист атестаційної роботи протягом трьох років після відрахування з ВВНЗ.
Підсумки державної атестації курсантів (слухачів, студентів) відображаються у звіті ДЕК і використовуються при коригуванні організації та проведення навчально-виховного процесу у ВВНЗ.
3. Виховна робота
3.1. Виховна робота у ВВНЗ є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу і включає в себе організаційні, морально-психологічні, педагогічні, інформаційні, культурно-просвітницькі та військово-соціальні заходи, які проводяться з метою формування у курсантів (слухачів, студентів) морально-психологічних якостей, необхідних для військової служби.
Основні форми та методи виховної роботи, функціональні обов'язки посадових осіб структур з гуманітарних питань ВВНЗ визначаються статутами Збройних Сил України, наказами та директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, вказівками начальника Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України, цією Інструкцією, Статутом ВВНЗ і можуть доповнюватися і коригуватися, виходячи з конкретних умов, що склалися.
3.2. Основними завданнями виховної роботи у ВВНЗ є:
виховання у курсантів (слухачів, студентів) глибокого почуття любові до України, її народу, виховання в них бойових якостей, духовної та психологічної готовності із зброєю в руках захищати Українську державу, формування якостей громадянина-патріота, особистої відповідальності за оборону і безпеку України;
формування в особового складу ВВНЗ поваги до Конституції України та інших законів України, свідомого виконання вимог військової присяги і статутів Збройних Сил України, наказів та директив Міністра оборони України і начальника Генерального штабу Збройних Сил України;
виховання в курсантів (слухачів, студентів) свідомого, творчого ставлення до навчання, високої культури поведінки;
виховання у військовослужбовців високих моральних і бойових якостей на історичних традиціях українського народу, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, гордості за належність до Збройних Сил України, вірності традиціям і бойовому прапору; ефективне використання з цією метою військових ритуалів;
вивчення та задоволення духовних запитів військовослужбовців і членів їх родин; організація дозвілля особового складу;
морально-психологічне вивчення особового складу ВВНЗ, проведення професійного психологічного добору на різні рівні навчання та посади;
забезпечення психологічної адаптації всіх категорій особового складу ВВНЗ відповідно до їх фаху та індивідуальних нервово-психологічних особливостей; проведення відповідної профілактичної роботи;
вивчення соціально-психологічного стану в підрозділах ВВНЗ, опрацювання пропозицій командирів усіх ступенів щодо вдосконалення виховної роботи;
вивчення та коригування соціально-психологічного стану в підрозділах ВВНЗ, проведення соціально-психологічних заходів щодо зміцнення військової дисципліни;
розробка рекомендацій щодо укомплектування та використання військовослужбовців на відповідних посадах з урахуванням їх нахилів;
соціально-психологічний аналіз чинників, які сприяють виникненню нестатутних стосунків та інших негативних явищ, їх соціально-психологічна профілактика та корекція;
організація та проведення заходів з виконання вимог законодавчих актів України щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, працівників Збройних Сил України;
уживання необхідних заходів щодо стабілізації викладацьких колективів, формування в них атмосфери творчої роботи, високої моралі та відповідальності;
виховання в курсантів (слухачів, студентів) якостей, необхідних майбутньому офіцеру, здатному грамотно навчати та виховувати підлеглих, зміцнювати військову дисципліну і організованість, підтримувати постійну бойову готовність, уміло згуртовувати військові колективи, працювати в умовах демократизації життя у військах (силах);
аналіз відгуків на випускників ВВНЗ з військ.
4. Методична робота
4.1. Методична робота у ВВНЗ є складовою частиною його освітньої діяльності.
Основними завданнями методичної роботи є:
науково-методичне забезпечення організації, проведення та управління якістю навчально-виховного процесу;
підвищення методичної майстерності керівного складу, науково-педагогічних працівників, командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ;
удосконалення методики, форм та технологій проведення всіх видів навчальних занять тощо.
4.2. Науково-методичне забезпечення навчального процесу здійснюється ВВНЗ на підставі нормативних актів Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України з урахуванням науково-педагогічних досягнень у галузі вищої освіти та підготовки військових фахівців.
Пропозиції з реалізації основних завдань науково-методичного забезпечення, підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу розглядаються науково-методичною комісією з "Військових наук" Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: створення стандартів вищої освіти, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, обґрунтування навчально-методичної та організаційно-планувальної документації тощо.
Плани та методичні розробки щодо проведення навчальних занять розробляються на кафедрах, обговорюються на засіданнях кафедр або предметно-методичних комісій і затверджуються керівником (завідувачем) кафедри.
4.3. Основними формами і напрямами методичної роботи у ВВНЗ є:
навчально-методичні (методичні) збори і наради, науково-методичні конференції та семінари;
засідання вчених рад ВВНЗ (факультетів), методичних рад ВВНЗ, засідання кафедр (предметно-методичних комісій) з розгляду питань методики навчання та виховання курсантів (слухачів, студентів);
інструкторсько-методичні, показові, відкриті та пробні заняття;
лекції, доповіді, повідомлення з питань методики навчання, загальної та військової педагогіки і психології;
розробка і вдосконалення навчально-методичних матеріалів, фондів кваліфікаційних (комплексних кваліфікаційних) задач та тестів тощо, вдосконалення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу;
проведення педагогічних (методичних) експериментів і втілення їх результатів у навчально-виховний процес, вивчення та реалізація в навчально-виховному процесі вимог керівних документів, передового педагогічного досвіду та досвіду бойової підготовки військ (сил);
розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо планування праці науково-педагогічних працівників, курсантів (слухачів, студентів);
проведення контролю навчальних занять.
4.4. Навчально-методичні (методичні) збори у ВВНЗ (на факультеті, кафедрі) проводяться перед початком навчального року (семестру). На зборах підбиваються підсумки роботи за період навчання (пройдений навчальний рік, семестр), відпрацьовуються раціональні підходи до навчальної, методичної та виховної роботи, організовується проведення лекцій і доповідей на військово-педагогічні, науково-методичні та спеціальні теми, даються вказівки щодо порядку реалізації в навчально-виховному процесі нових вимог нормативних документів і досвіду військ (сил).
4.5. Методичні наради проводяться з метою вирішення конкретних питань навчально-методичної роботи на факультетах (кафедрах). Спільні наради декількох кафедр (міжкафедральні наради) організовуються і проводяться керівником ВВНЗ, його заступниками, керівниками (деканами) факультетів, керівниками (завідувачами) кафедр.
4.6. Науково-методичні конференції та семінари проводяться у ВВНЗ (на факультетах, кафедрах). На них розглядаються найважливіші питання вдосконалення підготовки військових фахівців, утілення в навчальний процес нових технологій, методів і засобів навчання, досліджень з проблем військової освіти, наукової організації праці науково-педагогічних працівників тощо. Науково-методичні конференції можуть відпрацьовувати рекомендації, які затверджуються керівником ВВНЗ (факультету, кафедри).
4.7. Кафедра є центром методичної роботи. На засіданнях кафедри обговорюються питання вдосконалення структури і змісту навчальних дисциплін, методики проведення і матеріально-технічного забезпечення навчальних занять, підготовки науково-педагогічних кадрів і підвищення кваліфікації особового складу кафедри, проведення педагогічних (методичних) експериментів тощо. Рішення на засіданнях кафедри приймається більшістю голосів. Протоколи засідання підписуються секретарем і затверджуються керівником (завідувачем) кафедри.
4.8. На кафедрі в разі потреби створюються предметно-методичні комісії (далі - ПМК), до складу яких входять науково-педагогічні працівники, які разом ведуть навчальну роботу з певної навчальної дисципліни або групи навчальних дисциплін. До складу комісії можуть залучатися викладачі суміжних навчальних дисциплін, а також керівний склад ВВНЗ, командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Голова ПМК призначається керівником (завідувачем) кафедри. Можуть створюватися міжкафедральні ПМК. Головою ПМК із загальновійськових навчальних дисциплін призначається заступник керівника ВВНЗ. На ПМК може покладатися:
розробка і вдосконалення часткової методики викладання навчальної дисципліни;
розробка пропозицій щодо вдосконалення ОКХ, ОПП підготовки військових фахівців, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів та програм (робочих програм) навчальних дисциплін;
підготовка та обговорення текстів лекцій, методичних розробок, кваліфікаційних (комплексних кваліфікаційних) задач та тестів, а також інших навчально-методичних матеріалів з усіх видів навчальних занять;
розробка та обговорення змісту індивідуальних завдань для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін;
розробка матеріалів навчально-методичного забезпечення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);