Про затвердження Правил охорони праці у тваринництві. Свинарство

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство (далі - Правила), що додаються.

2. Управлінню організації державного нагляду в агропромисловому комплексі, машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку Держнаглядохоронпраці України (Маціяшко В.А.) подати Правила на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальникам територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці України та інспекцій вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці України, забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог Правил.

4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Кубієвич М.В.) включити Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держнаглядохоронпраці України.

5. Державному підприємству "Головний навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці України" (Баженов О.К.) забезпечити:

видання і розповсюдження Правил;

вивчення Правил посадовими особами Держнаглядохоронпраці України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, організацій та сільськогосподарських підприємств під час їх чергового навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

6. Відділу документального забезпечення та контролю (Дєньгін А.П.) у тижневий термін після державної реєстрації у Міністерстві юстиції України довести цей наказ до відома центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних управлінь, експертно-технічних центрів та Національного науково-дослідного інституту охорони праці Держнаглядохоронпраці України.

7. Головному редактору журналу "Охорона праці" (Яковенко М.Г.) опублікувати наказ у черговому номері журналу.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Семка О.П.

1.1. Дія нормативно-правового акта з охорони праці (далі - НПАОП) Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство (далі - Правила) поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємства), що займаються вирощуванням свиней та виробництвом продукції свинарства.

Правила встановлюють вимоги безпеки праці до організації й виконання технологічних процесів з обслуговування свиней та виробництва продукції свинарства.

Правила є обов'язковими для роботодавців, усіх працівників підприємств, тимчасово залучених працівників з інших підприємств для виконання робіт, студентів під час проходження виробничої практики (далі працівники).

1.2. Згідно із Законом України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

1.3. Безпека процесів, пов'язаних з вирощуванням свиней, виробництвом та первинною обробкою продукції свинарства, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з безпеки технологічних процесів та Правил.

1.4. Із введенням у дію Правил на підприємствах повинні бути переглянуті або розроблені заново інструкції з охорони праці для професій та видів робіт і затверджені роботодавцем відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України відй 29.01.98 N 9, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98).

1.5. Під час виконання робіт на свинарських підприємствах на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з державним стандартом "Опасные и вредные производственные факторы" із змінами в 1978 році (ГОСТ 12.0.003-74, СТ СЭВ 790-77):

фізичні:

машини й механізми, що рухаються (трактори, автомобілі, мобільні кормороздавачі, причепи тощо);

рухомі частини виробничого обладнання (зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, неогороджені робочі органи транспортерів, дробарок і т.ін.);

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у тваринницьких приміщеннях загазованість відпрацьованими газами під час роздавання кормів кормороздавачем, запиленість при роздаванні сухих кормів - комбікормів, трав'яного борошна);

підвищена або знижена температура поверхні обладнання й матеріалів;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздаванні їх мобільними кормороздавачами);

підвищений рівень вібрації;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищена напруга в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

підвищена напруга електричного поля;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або нестача природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

знижена контрастність;

прямий і відбитий блискіт;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту та обладнання;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги);

хімічні:

токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні домішки до кормів, дезінфікувальні та мийні засоби тощо);

сенсибілізувальні;

такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази);

біологічні:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;

макроорганізми (тварини, рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин);

психофізіологічні:

фізичні перевантаження (операції з догляду за тваринами, які виконуються вручну);

нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження під час перегонів тварин, випасання, транспортування).

1.6. Діяльність підприємств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватися вимогами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про пестициди і агрохімікати", Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404, "Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР у 1988 році (СанПиН 4630-88), державних будівельних норм "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств (ДБН В.2.4-3-95), інших чинних нормативно-правових актів та Правил.

1.7. Мінімізація впливу біологічних факторів повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників із тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин та відходами виробництва, проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, застосуванням бактерицидних ламп, застосуванням засобів захисту, дотриманням правил особистої гігієни.

1.8. З метою зменшення забруднення навколишнього середовища слід передбачати:

організацію правильного оброблення, зберігання і використання гною;

впровадження способів очищення повітря підприємств за допомогою встановлення спеціальних фільтрів і припливно-витяжної вентиляції;

виконання відповідних профілактичних заходів у санітарно-захисних зонах підприємств;

планомірну боротьбу з хворобами тварин, переносниками інфекційних захворювань, паразитуючими комахами;

оборотні цикли використання стоків стічних вод.;

1.9. При розміщенні свинарських підприємств слід враховувати вимоги з охорони навколишнього середовища від забруднень виробничими викидами та стоками (гноєм та гноївкою, стоками від прибирання приміщень та ін.).

1.10. Свинарські підприємства слід розміщувати з підвітряного боку відносно житлової зони, але з навітряного - відносно складів мінеральних добрив та пестицидів.

1.11. Ветеринарні служби (за винятком ветсанпропускників), котельні, гноєсховища відкритого типу розміщують на фермах з навітряного боку відносно рози вітрів.

1.12. Небезпечні зони повинні позначатися знаками безпеки згідно з державним стандартом "Цвета сигнальные и знаки безопасности" із змінами в 1980 та 1986 роках (ГОСТ 12.4.026-76).

2.1. Допуск до роботи працівників залежно від професійної підготовки

2.1.1. До виконання робіт допускаються працівники, які не мають медичних протипоказань, пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

При допуску працівників до різних видів робіт необхідно керуватись Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554 (із змінами) (ДНАОП 0.03-8.06-94), Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94), Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260 (ДНАОП 0.03-8.08-93), Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерстваом України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004).

2.1.2. До самостійного виконання робіт на машинах та механізмах допускаються працівники, що пройшли навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії та одержали відповідне посвідчення.

2.1.3. Працівники, які обслуговують електроустановки, відповідно до посади, яку вони займають, або до професії повинні знати вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (ДНАОП 0.00-1.21-98), та мати відповідне посвідчення і відповідну групу з електробезпеки.

2.1.4. Працівники, яким дозволено виконання робіт з обслуговування електроустановок, повинні мати у посвідченні запис про перевірку знань.

2.1.5. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 працівники, які працюють на електрифікованих технологічних установках або з електроінструментом (працівники електротехнологічні), допускаються до роботи після проходження інструктажу з електробезпеки під час роботи на даній електроустановці з оформленням у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки на І групу має проводити працівник, відповідальний за електрогосподарство, або, за його письмовим розпорядженням, - працівник зі складу електротехнічних працівників з групою III.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою І не вимагається.

2.1.6. У разі залучення працівників з інших підприємств для виконання робіт, а також під час проходження виробничої практики студентами вузів та учнями профтехучилищ, роботодавець:

забезпечує проведення інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки для кожного із зазначених працівників;

призначає спеціаліста, відповідального за безпечне ведення робіт;

не допускає використання зазначених працівників на роботах, не передбачених договором, керуючись при цьому ДНАОП 0.03-8.07-94.

2.1.7. Нещасні випадки, професійні захворювання та аварії розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 00.0-6.02-04). Під час розслідування виявляються причини їх виникнення, а також вживаються відповідні заходи щодо їх запобігання в подальшому.

2.1.8. Працівники, які обслуговують свиней, повинні знати:

призначення і зміст виконуваних операцій;

будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують безпечну його експлуатацію;

способи і прийоми безпечного виконання технологічних операцій;

правила користування засобами колективного та індивідуального захисту;

правила пожежної безпеки;

способи надання першої долікарської допомоги.

2.2. Проведення медичних оглядів

2.2.1. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

2.2.2. Медичні огляди проводять відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113, та Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 N 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 68/5259.

2.2.3. При виявленні у працівників ознак професійного захворювання або погіршення стану здоров'я внаслідок впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів роботодавець, на підставі медичних показань, повинен перевести їх на іншу роботу в установленому порядку.

2.2.4. У разі ухилення працівника від проходження обов'язкових медичних оглядів роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

2.3. Навчання та перевірка знань із питань охорони праці

2.3.1. Відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), працівники підприємств при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

2.3.2. Відповідальними за організацію навчання й перевірку знань з охорони праці на підприємстві є роботодавець, у структурних підрозділах (комплексах, бригадах, фермах тощо) - керівники цих підрозділів.

2.3.3. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких роботодавцем покладені ці обов'язки.

2.3.4. Працівники, які не пройшли навчання й перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

2.4. Допуск працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою

2.4.1. Згідно з вимогами НПАОП 0.00-8.24-05 працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, проходять попереднє спеціальне навчання й перевірку знань, а також щорічну перевірку знань з питань охорони праці.

2.4.2. Підготовка працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою проводиться тільки в навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах тощо), які мають відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці України, відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (із змінами).

2.4.3. До виконання робіт із підвищеною небезпекою не допускаються особи молодші 18 років.

3.1. Тривалість робочого часу працівників на свинарських підприємствах не повинна перевищувати тривалості, встановленої чинним законодавством.

3.2. Час початку й закінчення роботи (зміни), початок і закінчення перерви для відпочинку встановлюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

3.3. Графік змінності затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або уповноваженою найманими працівниками особою.

3.4. На роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру праці (догляд за молодняком, приготування кормів та ін.), робочий день у порядку, передбаченому законодавством, може бути розділений на частини таким чином, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості робочого тижня.

3.5. Допуск працівників до роботи в нічний час повинен відповідати вимогам Кодексу законів про працю України. Нічним вважається час з 22 до 6 години ранку.

3.6. Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або у закритих не опалюваних приміщеннях, повинні надаватися спеціальні перерви для обігріву та відпочинку, які зараховуються до робочого часу.

3.7. Кількість і тривалість перерв встановлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою або з уповноваженою найманими працівниками особою.

3.8. Під час виконання роботи із шкідливими умовами праці (вміст у повітрі робочої зони шкідливих газів або пилу в кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації) повинні надаватися перерви для відпочинку із зняттям засобів індивідуального захисту органів дихання в місцях, вільних від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

4.1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до будівельних норм іи правил "Административные и бытовые здания" (із змінами) (СНиП 2.09.04-87).

4.2. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.

4.3. Побутові приміщення слід розміщувати в місцях з найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.

4.4. Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будівлях або в прибудовах до виробничих будівель. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог будівельних норм і правил "Производственные здания" (із змінами) (СНиП 2.09.02-85).

4.5. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.

4.6. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.

4.7. Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10 град. С, слід передбачати приміщення для обігрівання.

4.8. Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігріву і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і відповідати вимогам протипожежної безпеки.

4.9. Працівників слід забезпечувати доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 20 град. С і не нижче 8 град. С. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на виробничих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.

4.10. Бачки для питної води повинні щільно закриватися, щоденно промиватися і дезінфікуватися. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепідемнагляду.

4.11. Душові повинні бути обладнаними індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, розташованою на вході в кабіну, умивальні - змішувачами холодної і гарячої води.

4.12. Палити на території та у виробничих приміщеннях підприємств дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою і позначених відповідними знаками або написами.

4.13. На підприємствах із кількістю працівників понад 300 осіб повинні передбачатися медичні пункти. Медпункти, як правило, розміщують на першому поверсі. Вони повинні мати зручні під'їзди для санітарних автомобілів.

4.14. З метою створення належних побутових умов для працівників тваринництва і обслуговуючого персоналу у літніх таборах слід організовувати польові стани.

4.15. Будівництво польових станів повинне здійснюватися за затвердженими проектами згідно із вимогами Відомчих норм технологічного проектування свинарських підприємств, затверджених Міністерством сільського господарства і продовольства України в 1995 році (ВНТП СГіП-46-2.95).

Польові стани та їх приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечуватися засобами та інструкціями з надання першої медичної допомоги.

4.16. Польові стани повинні мати:

приміщення для відпочинку, приготування і вживання їжі із кип'ятильником і умивальником;

гардеробну із шафами для спецодягу та спецвзуття;

лазню або душову;

туалети.

4.17. Територія польового стану має бути озеленена. Відходи та сміття потрібно регулярно прибирати за межі території та знищувати.

4.18. Ями для сміття слід розташовувати не ближче 30 м від виробничих і побутових приміщень у місцях, що виключають забруднення водойм.

4.19. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них знаходиться, повинні бути справними й утримуватися у належному санітарному стані.

5.1. Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, вказаних у Правилах, повинні відповідати вимогам державного стандарту "Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация" (ГОСТ 12.4.011-89) та іншим відповідним стандартам ССБП.

5.2. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників повинен здійснюватися з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт.

5.3. Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з'єднані з виробничим обладнанням або з його елементами керування таким чином, щоб, у випадку необхідності, виникала примусова дія засобу захисту.

Допускається використовувати засоби колективного захисту як елементи керування для включення й виключення виробничого обладнання.

5.4. Засоби колективного захисту повинні бути розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувати можливість контролю їх роботи, а також безпечне обслуговування й ремонт.

5.5. Відмова одного з засобів захисту або його елемента не повинна призводити до припинення нормального функціонування інших засобів захисту.

5.6. Засоби захисту не повинні обмежувати використання технологічних можливостей виробничого обладнання і знижувати продуктивність праці.

5.7. Частини виробничого обладнання, які рухаються та обертаються (шнеки, муфти, шківи, зірочки, бітери, карданні вали і т.п.), повинні мати захисні кожухи, які відповідають вимогам державного стандарту "Оборудование производственное. Ограждения защитные" (ГОСТ 12.2.062-81).

5.8. Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) потрібно застосовувати у тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів і архітектурно-планувальними рішеннями, засобами колективного захисту.

5.9. Працівники свинарських підприємств повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ. Забезпечення ЗІЗ здійснюється за рахунок роботодавця відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96), і Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10.06.98 N 117 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за N 449/2889 (ДНАОП 0.00-3.01-98).

5.10. Засоби індивідуального захисту повинні мати експлуатаційну документацію виготовлювача, де вказано призначення, термін використання виробу, правила його експлуатації і зберігання.

5.11. Вибір ЗІЗ здійснюється відповідно до їх технічних характеристик, фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей застосовуваних матеріалів, конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу та з урахуванням вимог з охорони праці.

5.12. Працівники повинні бути навчені правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів, запобіжних поясів, окулярів) і пройти тренування з їх застосування.

5.13. Засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в індивідуальних шафах у спеціально виділеному сухому, чистому приміщенні, що добре провітрюється. Забороняється зберігати ЗІЗ в одному приміщенні з пестицидами, брати додому, носити після роботи.

5.14. Комплект ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази) повинен бути підібраний індивідуально та закріплений за кожним працівником на весь період роботи.

5.15. Працівники, які контактують з пестицидами, під час проведення обробки приміщень повинні бути забезпечені ЗІЗ з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються.

5.16. Вибір ЗІЗ органів дихання (далі - ЗІЗОД) здійснюють відповідно до їх технічних характеристик, а також до фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей матеріалів (конкретно для кожного виду робіт і технологічних процесів).

5.17. Підбір ЗІЗОД і контроль за правильністю їх використання здійснюють працівники, відповідальні за проведення робіт із пестицидами.

5.18. Розміри частин протигазів і респіраторів, які контактують з обличчям, підбираються з урахуванням розміру обличчя працівника. Припасування частини, яка контактує з обличчям, має забезпечувати герметичність прилягання до обличчя й відсутність больових відчуттів під час тривалого користування.

5.19. При використанні ЗІЗОД слід враховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв. Поява запаху пестициду або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтрувальних пристроїв і вимагає негайної їх заміни.

5.20. Під час приготування мийних і дезінфікуючих розчинів і пересипання пилоподібних мийних засобів із заводської упаковки в витратну слід користуватися ЗІЗ: респіраторами або ватно-марлевими пов'язками, захисними окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і гумовими чоботами.

5.21. Під час приготування розчину хлорного вапна слід захищати органи дихання протигазом з патронами марки Б або КД.

5.22. Під час опромінення і обігріву молодняку свиней працівників слід забезпечувати захисними окулярами марки ЕН11 із світлофільтрами марок В1, В2, В3.

5.23. Опромінення обслуговуючого персоналу не повинне перевищувати рівень згідно з державним стандартом "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88) для інфрачервоного та Санітарними нормами ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях, затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР 1988 року (ДНАОП 0.03-3.17-88) - для ультрафіолетового випромінювання.

5.24. Працівники цехів, де здійснюється подрібнення зерна, повинні бути забезпечені протипиловими (пилонепроникними) респіраторами і окулярами. Забруднені фільтри респіраторів слід замінювати рідше одного разу в робочу зміну.

5.25. Оператори, які обслуговують прес-екструдери, повинні забезпечуватися рукавицями від підвищених температур типу Тп 400 згідно з державним стандартом "Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация" (ГОСТ 12.4.103-83).

5.26. У приміщеннях, де розміщені холодильні установки, повинні знаходитися фільтрувальні протигази з коробками типу КД та ізолюючі дихальні апарати стиснутого повітря типу АСВ.

5.27. Після закінчення роботи ЗІЗ слід очистити (провітрити, висушити, знепилити) або знешкодити.

5.28. Для проведення дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції, дератизації працівники повинні забезпечуватися такими засобами індивідуального захисту: комбінезонами брезентовими, фартухами прогумованими, рукавичками гумовими, чоботами гумовими згідно з державним стандартом "Сапоги резиновые формовые. Технические условия" (ГОСТ 5375-79), фільтруючими протигазами з коробкою марки А відповідно до державного стандарту "Коробки фильтрующе-поглощающие для промышленных противогазов. Технические условия" (із змінами) (ГОСТ 12.4.122-83).

5.29. Відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 роботодавець зобов'язаний організувати належний догляд за засобами індивідуального захисту; своєчасно здійснювати хімчистку, прання, знепилення, дегазацію, дезактивацію, знешкодження і ремонт спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до чинного законодавства.

5.30. Прання проводиться у міру забруднення, але не рідше одного разу на 6 змін. Бавовняний одяг, який абсорбує та утримує небезпечні й шкідливі речовини, підлягає щоденному пранню. Виносити спецодяг з підприємства, а також віддавати його додому для прання не дозволяється.

6.1. Планування та устрій територій і виробничих майданчиків свинарського підприємства повинені відповідати вимогам державних будівельних норм "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень" (із змінами) (ДБН 360-92), ДБН Б.2.4-3-95, ВНТП-СГіП 46-2.95, НАПБ А.01.001-2004.

6.2. Відповідно до вимог ДБН Б.2.4-3-95 територія повинна мати огорожу та бути відокремлена від найближчого житлового району санітарно-захисною зоною, мати чіткий поділ на зони щодо санітарної характеристики об'єктів із урахуванням напряму домінуючих вітрів, обладнана в'їздами з дезбар'єрами.

6.3. Розміри санітарно-захисних зон визначають залежно від типу та розмірів підприємства (наведені у табл. 1 ВНТП СГіП-46-2.95).

6.4. Вздовж межі території свинарського підприємства, а також, за можливості, між окремими будівлями необхідно створювати зелену зону насадженням дерев та чагарників, за винятком дерев хвойних порід, а також посіву однорічних та багаторічних трав.

6.5. На підприємствах, що використовують у корм свиням харчові відходи, кормоцех, склад харчових відходів слід розміщувати із підвітряного боку до виробничих будинків.

На території підприємства не повинні накопичуватися залишки корму, легкозаймисті матеріали. Сміття необхідно регулярно вивозити.

6.6. Кормоцех та майданчик для розвантаження харчових відходів повинні бути огороджені суцільною огорожею висотою не менше 2 м і мати окремий в'їзд. Майданчик повинен мати тверде покриття із ухилом для стоку рідини до системи каналізації або гноївкозбірника.

6.7. Забійний пункт повинен розміщатися із підвітряного боку до всіх інших будівель і споруд та примикати до лінії огорожі, щоб внутріфермський транспорт не мав із ним спільних шляхів сполучення.

6.8. Згідно з ВНТП СГіП-46-2.95 підстилка повинна зберігатися на території свинарського підприємства (ферми) в стогах, скиртах, під навісами, в сараях або на спеціально відведеному майданчику.

6.9. Відстань між будівлями (фермами) до скирт та навісів необхідно приймати відповідно до ДБН Б.2.4-3-95.

Протипожежна відстань між складами підстилки і будівлями (фермами) повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 і повинна бути не менше 50 м.

6.10. Відстань від скирт соломи до лінії електропередач повинна бути не менше 15 м.

6.11. Траншеї для комбісилосу повинні мати водонепроникні стіни і днище. В заглиблених і напівзаглиблених траншеях ухил пандуса не повинен перевищувати 10 град.

6.12. З боку в'їзду та виїзду з траншеї повинен бути рівний майданчик, достатній для маневрування транспортних засобів.

6.13. Сховища, з яких вибирають або вже вибрали масу, повинні бути обгороджені. Траншеї, що не підлягають подальшому використанню, повинні бути засипані.

6.14. Згідно з ВНТП СГіП-46-2.95 технологічні розриви між будівлями і спорудами повинні дорівнювати протипожежним розривам, якщо не виникає необхідності збільшення цих розривів у зв'язку з технологічними і планувальними вимогами (розміщення вигулів, рельєф ділянки, збереження природних вітрозахисних смуг та ін.).

6.15. Протипожежні відстані від пункту приготування трав'яного борошна до будівель і споруд, цистерн із пальним повинні бути не менше 50 м, до відкритих складів грубих кормів - 150 м.

6.16. Місткості з пальним необхідно встановлювати поза приміщеннями на вогнетривкому і водонепроникному фундаменті та заземлювати.

6.17. Трап (естакада) для навантаження (вивантаження) тварин повинен знаходитися на границі території підприємства, щоб навантаження (вивантаження) здійснювалося без заїзду зовнішнього транспорту на територію.

6.18. Відповідно до вимог ВНТП СГіП-46-2.95 споруди для зберігання та обробки гною повинні розміщатися нижче рельєфу із підвітряної сторони у відношенні до будівель й споруд свинарського підприємства. Гноєсховища повинні бути відокремлені від виробничих будівель та споруд санітарним розривом не менш 60 м.

6.19. Гноєсховища, гноївкозбірники, траншеї, розміщені на території, повинні мати огородження висотою не менше 1 м і бути обладнані знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

6.20. Приямки, оглядові колодязі й канали, а також монтажні прорізи повинні надійно закриватися міцними кришками на рівні землі (підлоги). При їх відкриванні слід установлювати бар'єрні огородження висотою не менше 1 м і триногу з попереджувальним знаком "Обережно! Можливе падіння" відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

Відкидні кришки обладнують пристосуваннями для надійної їх фіксації у відкритому та закритому положеннях.

6.21. Доступ на територію підприємства повинен здійснюватися у відповідності із встановленим роботодавцем порядком.

6.22. На підприємстві повинні бути розроблені схеми руху тварин, транспортних засобів та працівників. Схеми руху повинні бути вивішені на видних місцях.

6.23. Рух транспортних засобів повинен регулюватися встановленими дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (із змінами). Швидкість руху на території не повинна перевищувати 10 км/год.

6.24. На території підприємства повинні бути передбачені пішохідні доріжки із твердим покриттям шириною не менше 1 м, що мають найменшу кількість пересікань із шляхами руху транспорту та тварин. У місцях переходу працівників через водостоки, відкриті трубопроводи необхідно встановлювати перехідні містки шириною не менше 1 м із перилами висотою 1 м.

6.25. До будов і споруд повинен бути забезпечений вільний під'їзд внутріфермського транспорту та пожежних автомобілів. Внутрішньогосподарські автомобільні шляхи повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил "Внутрихозяйственные автомобильные пути в колхозах, совхозах и других сельскохозяйственных предприятиях и организациях" (СНиП 2.05.11-83). Планування під'їзних шляхів повинне забезпечувати кут повороту транспорту не менше 45 град.

6.26. Під'їзди до пожежних водосховищ або гідрантів повинні мати тверде покриття.

6.27. До споруд водопостачання повинен бути безпечний доступ як у нормальних умовах експлуатації, так і у випадках замету снігом або їхнього затоплення.

6.28. Відповідно до Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН), навкруг джерела водопостачання повинна бути встановлена чітко регламентована зона санітарної охорони. Ділянка навколо водозабору і головних споруд водопроводу повинна бути обгороджена міцною огорожею висотою не менше 2 м і озеленена. В'їзні ворота повинні бути зачинені на замок.

6.29. Територія підприємства повинна бути обладнаною водостоками. Водостоки (канави, кювети, лотки) повинні бути в справному стані, систематично очищатися і забезпечувати стікання води в місця, узгоджені із санітарно-епідеміологічними службами міста (району).

7.1. Виробничі будівлі та споруди свинарських підприємств основного і допоміжного призначення повинні відповідати вимогам ВНТП-СГіП-46-2.95, державних будівельних норм Будівлі і споруди для тваринництва (ДБН В.2.2-1-95) і НАПБ А.01.001-2004.

7.2. Номенклатура основних виробничих будівель та споруд і склад приміщень в них визначається відповідно до ВНТП-СГіП-46-2.95.

7.3. Виробничі, допоміжні та складські будівлі і споруди слід обладнувати блискавкозахистом.

7.4. На дахах будівель за периметром зовнішніх стін потрібно встановлювати огородження із негорючих матеріалів заввишки не менше 0,6 м. На будівлях без внутрішніх водостоків ці огородження повинні бути решітчастими.

7.5. Доступ на дахи приміщень, які не мають достатнього опору навантаженням, допускається за умови наявності на них пристроїв, що дозволяють безпечно виконувати роботи.

7.6. Взимку дахи і карнизи приміщень повинні регулярно очищатися від снігу й льоду. Шар снігу не повинен перевищувати 30 см. При очистці потрібно застосовувати інструмент, що не викликає пошкодження покрівлі.

7.7. Згідно з вимогами ВНТП СГіП-46-2.95 внутрішня висота основних приміщень для утримання свиней від рівня чистої підлоги повинна становити не менше 2,4 м до низу виступаючих конструкцій покриття (перекриття) та 2,0 м до деталей підвісного технологічного обладнання. Висота проходів повинна бути не менше 1,8 м, ширина - не менше 0,8 м.

7.8. Опалювальні прилади, аспіраційні, транспортуючі трубопроводи, що розташовані у проходах, перехідних галереях, на сходових майданчиках, не повинні зменшувати допустиму ширину проходу.

7.9. Кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей тощо для забезпечення евакуації людей з виробничих, складських та інших будівель і приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85.

7.10. Кількість, розташування й розміри аварійних проходів і аварійних виходів визначаються з урахуванням властивостей використовуваного обладнання, розмірів і кількості робочих місць та найбільш можливої чисельності працівників у зміну.

7.11. На прозорих дверях на рівні очей повинна бути нанесена позначка.

7.12. Приміщення, в яких у процесі виробництва виділяються пил, пара чи гази, повинні бути ізольовані від інших приміщень.

7.13. Сполучені між собою приміщення, які мають різко виражену різницю температури або вологості, розділяють тамбурами, коридорами, тамбур-шлюзами, шторами або повітряними завісами.

7.14. Шляхи евакуації людей в будівлях і спорудах для тваринництва слід передбачати відповідно до СНиП 2.09.02-85.

Евакуаційні шляхи та виходи повинні:

у разі пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей і тварин, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд;

не мати сторонніх предметів та інших перепон;

забезпечувати вільний вихід із приміщень найкоротшим шляхом у будь-який час;

бути позначені відповідними знаками, нанесеними таким чином, щоб їх було видно з робочих місць;

бути обладнані аварійним освітленням, яке автоматично включається у разі відключення електроструму в мережі загального освітлення;

мати двері евакуаційних виходів, які відчиняються тільки назовні (вони не повинні замикатися на ключ або мати запори, які ускладнюють їх відкривання, та бути розсувні чи обертові).

7.15. Приміщення, де виконуються вибухопожежонебезпечні технологічні процеси або зберігаються грубі корми, повинні відокремлюватися від інших приміщень негорючими стінами (перегородками) і перекриттями з межею вогнестійкості не менше 0,75 години та мати безпосередньо вихід назовні.

7.16. Отвори в зовнішніх стінах, крізь які здійснюється транспортування сипких кормів на кормороздавальні установки або вивантаження гною, повинні бути обладнані пристроями і приладами, що виключають протяги.

7.17. Поверхні будівельних конструкцій всередині приміщень повинні бути пофарбовані в світлі тони і допускати застосування вологого прибирання та дезінфекції.

7.18. Підлога в приміщеннях повинна бути неслизькою, малотеплопровідною, водонепроникною, стійкою проти впливу стічної рідини й дезінфекційних засобів.

7.19. Для виключення крокового напруження керамзитобетонна підлога в станках для тварин повинна бути обладнана приладами для вирівнювання електричних потенціалів.

7.20. Відкриті канали гноєвидалення, лотки повинні мати глибину не більш 200 мм, більш глибокі повинні бути перекриті решітками, а у місцях проїзду транспорту - суцільними щитами. Направлення планок решіток повинне бути впоперек основному напрямку руху.