• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд

Міністерство транспорту та звязку України  | Наказ, Форма типового документа, Перелік, Правила від 27.05.2005 № 257
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту та звязку України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Перелік, Правила
  • Дата: 27.05.2005
  • Номер: 257
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту та звязку України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Перелік, Правила
  • Дата: 27.05.2005
  • Номер: 257
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
В охоронних зонах забороняється:
кидати якір;
проходити з відданими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
провадити вантажно-розвантажувальні і днопоглиблювальні роботи;
причалювати до берега в місцях, огороджених сигнальними знаками.
Усі роботи, які мають бути виконані в охоронних зонах, а також поблизу від них, слід попередньо погодити з підприємствами, у сфері управління яких перебувають підводні об'єкти (споруди).
4.1.14. Режим експлуатації підхідних каналів і портових акваторій у льодових умовах контролюється з метою підтримання їхніх проектних (паспортних) параметрів протягом терміну служби, а також забезпечення нормальної експлуатаційної діяльності підприємства.
4.1.15. Контроль за дотримуванням встановленого режиму експлуатації підхідних каналів і портових акваторій, а також підтримання їхніх проектних і паспортних параметрів здійснюється службою капітана порту шляхом проведення інженерних обстежень і регулярних промірних робіт.
4.2. Технічне обслуговування
4.2.1. Технічне обслуговування підхідних каналів і портових акваторій повинне забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден, у тому числі у льодових умовах. На судноремонтних заводах технічне обслуговування акваторії повинне забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден, що ремонтуються, безпечну й ефективну роботу суднопідйомних споруд.
4.2.2. Технічне обслуговування підхідних каналів і портових акваторій повинне забезпечувати:
підтримання необхідних навігаційних габаритів з позначенням ЗНО за схемою, погодженою із організаціями у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях);
безпеку судноплавства під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт;
додержання вимог органів державного нагляду за станом навколишнього природного середовища.
4.2.3. Установлення на штатні місця і технічне обслуговування ЗНО здійснюється організаціями у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях) відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення плавання торговельних, риболовних, спеціальних та інших морських і річкових суден на морях та внутрішніх водних шляхах України .
4.2.4. Контроль за справною дією ЗНО на підприємстві покладається на капітана порту, а також на організації у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).
4.2.5. На підхідних каналах і портових акваторіях необхідно систематично виконувати такі роботи:
провадити регулярні і позачергові контрольні проміри глибин;
експлуатаційні днопоглиблювальні роботи з підтримання навігаційних габаритів;
спостереження за чистотою вод;
очищення дна від різних предметів, що перешкоджають судноплавству;
ремонт та заміну (при необхідності) ЗНО.
4.2.6. Періодичність промірних і тральних робіт встановлюється підприємством у залежності від гідрометеорологічних умов і інтенсивності відкладення намулу на підхідних каналах і портових акваторіях, але не рідше 1 разу на рік.
4.2.7. На підставі даних промірів необхідно складати плани глибин підхідних каналів і судноплавних частин акваторій, визначати товщину шару, інтенсивність і джерела надходження намулу, а також обсяг необхідних експлуатаційних днопоглиблювальних робіт і терміни їхнього виконання.
4.2.8. На підхідні канали і портові акваторії мають бути складені паспорти.
Внесення доповнень і корегування паспортів підхідних каналів і портових акваторій повинне здійснюватись ВГіІС (ВКБ) і службою капітана порту.
4.3. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи
4.3.1. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідних каналах і портових акваторіях підприємств повинні здійснюватись відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення плавання торговельних, риболовних, спеціальних та інших морських і річкових суден на морях та внутрішніх водних шляхах України .
4.3.2. Для визначення обсягу і термінів виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт, а також для одержання дозволу на видобування і складування ґрунту на підводних відвалах відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 557, в ВГіІС (ВКБ) підприємства повинні систематизуватись і зберігатись матеріали, що характеризують морфологію дна підхідних каналів і портових акваторій, а також відомості про обсяги раніше виконаного експлуатаційного днопоглиблення, інтенсивність замулювання, фізико-механічні, хіміко-біологічні властивості денних ґрунтів.
4.3.3. Технічне завдання на експлуатаційні днопоглиблювальні роботи та план їхнього виконання повинні складатись в ВГіІС (ВКБ) і затверджуватись головним інженером після погодження з капітаном порту.
4.3.4. Терміни виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт слід призначати у залежності від інтенсивності замулювання, прийнятих запасів на замулювання, а також з урахуванням техніко-експлуатаційних характеристик застосовуваних днопоглиблювальних засобів.
4.3.5. Матеріали для одержання дозволів на експлуатаційні днопоглиблювальні роботи і відвали ґрунту готуються спеціалізованою організацією на замовлення підприємства.
4.3.6. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідних каналах і портових акваторіях повинні виконуватись спеціалізованими підрядними організаціями, які мають відповідні технічні засоби, ліцензію і дозвіл, одержані у встановленому порядку.
4.3.7. Підводний відвал повинен бути обладнаний ЗНО силами організацій у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).
4.3.8. У технічному завданні на проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт біля споруд або у районі трас підводних інженерних комунікацій мають бути зазначені безпечні відстані від лицьової межі споруди до меж робочої прорізі, а також від меж охоронних зон до ґрунтозабірного пристрою і якорів земснаряда.
4.3.9. Під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт біля споруди робоча глибина черпання з урахуванням перебору ґрунту і безпечні межі наближення до споруди призначаються за погодженням з проектною організацією у залежності від конструкції споруди і характеристик земснаряда.
4.3.10. Контроль за проведенням експлуатаційних днопоглиблювальних робіт і їхнє приймання підприємством повинні здійснюватись відповідно до вимог чинної нормативної документації.
4.3.11. Під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт у місцях, засмічених вибухонебезпечними предметами, роботи повинні виконуватись з дотриманням заходів техніки безпеки та охорони праці.
Розділ 5. Технічна експлуатація рейкових кранових шляхів
5.1. Режим експлуатації
5.1.1. За конструктивними особливостями рейкові кранові шляхи поділяються на:
шляхи на шпально-баластовому фундаменті;
шляхи на залізобетонних балках і плитах;
шляхи на пальовому фундаменті.
5.1.2. Для здійснення оперативного контролю за технічним станом і режимом експлуатації кранових шляхів відділом механізації має бути складена схема шляхів із зазначенням розміщення кранів і інших перевантажувальних машин.
Основні дані про кранові шляхи мають бути зазначені в паспорті споруди, на якій вони розташовані. Усі зміни щодо кранових шляхів вносяться в паспорт споруди.
5.1.3. Не передбачені проектом перевантажувальні машини можуть бути установлені на існуючі кранові рейки тільки після перевірки розрахунком (із залученням проектної організації), який підтверджує, що зусилля в елементах споруди не перевищують допустимі значення.
5.1.4. Для запобігання деформацій кранового шляху, що перешкоджають нормальній експлуатації перевантажувальних машин, необхідно:
забезпечити безперебійну роботу пристроїв для відведення води від ниток кранового шляху;
виконати попереднє обкатування рейок перед введенням їх в експлуатацію.
5.1.5. Робота перевантажувальних машин забороняється в наступних випадках:
на шпально-баластному фундаменті - ближче ніж три метри від осі переднього колеса перевантажувальної машини до дефектної ділянки;
на залізобетонних балках (плитах), пальовому фундаменті - ближче ніж один метр від осі переднього колеса перевантажувальної машини до дефектної ділянки.
Рух перевантажувальної машини через дефектну ділянку кранового шляху може бути здійснено тільки з дозволу начальника експлуатуючого підрозділу, під наглядом призначеної ним відповідальної особи і за умови вжиття необхідних застережних заходів.
5.1.6. Під час складування вантажу поблизу кранового шляху повинна дотримуватись відстань не менше ніж 2,0 м від штабеля до осі рейки на рівні поверхні території.
Вимоги з технічної експлуатації рейкових шляхів викладені в додатку 7.
5.2. Технічне обслуговування
5.2.1. Під час технічного обслуговування слід керуватися вимогами чинної технічної документації.
5.2.2. Технічне обслуговування кранових шляхів повинне включати:
регулярні технічні огляди;
технічний огляд;
систематичну заміну окремих елементів шляхів (шпал, рейок, кріплення), які зносилися або пошкоджені;
своєчасне усунення відхилень параметрів кранового шляху від встановлених допусків.
5.2.3. Регулярні технічні огляди повинні проводитись щоденно працівниками, відповідальними за утримання кранового шляху.
Не рідше 1 разу у 3 місяці в регулярних технічних оглядах повинні брати участь фахівці ВГіІС (ВКБ) підприємства.
5.2.4. У процесі регулярного технічного огляду кранових шляхів необхідно перевіряти:
стан прирейкових канавок і водовідвідних пристроїв;
ступінь зносу головки рейок;
наявність накатів (зламів) головки рейок, тріщин і зрубування рейок;
ступінь корозії рейок і кріплення;
стан стиків і скріплення рейок;
щільність прилягання рейок до шпал, підкранових плит і балок;
наявність пошкодження дерев'яних шпал;
наявність пошкодження залізобетонних шпал, плит і балок;
стан деревини, арматури і бетону в місцях кріплення рейок;
стан баластового шару;
стан і кріплення кінцевих упорів;
стан пристроїв, що заземлюють.
5.2.5. У разі виявлення дефектів, зазначених у пункті 5.2.4, необхідно повідомити про них начальника експлуатуючого підрозділу і ВГіІС (ВКБ) підприємства.
5.2.6. За результатами регулярних технічних оглядів у процесі виконання робіт з утримання і технічного обслуговування кранового шляху слід систематично проводити (силами експлуатуючого підрозділу) очищення прирейкових канавок і водовідвідних пристроїв, змащення і підтягування болтів, заміну дефектних болтів і гайок, підбивання баласту, відновлення кінцевих упорів, приварювання міжрейкових з'єднань, що заземлюють, та ін.
5.2.7. Кранові шляхи, що перебувають в експлуатації, підлягають таким технічним оглядам:
періодичному - на шпально-баластному фундаменті, на залізобетонних балках (плитах) - не рідше 1 разу в 6 місяців;
на пальовому фундаменті - не рідше 1 разу на рік;
позачерговому - після ремонту, при установленні нової перевантажувальної машини;
при одержанні припису представника органу Держнаглядохоронпраці або працівника, що здійснює нагляд за утриманням і безпечною експлуатацією перевантажувальних машин.
5.2.8. Періодичний технічний огляд кранових шляхів повинен проводитись у терміни, встановлені графіком, розробленим відділом механізації підприємства для технічного огляду перевантажувальних машин, погодженим з ВГіІС (ВКБ) підприємства.
У періодичних технічних оглядах повинен брати участь працівник, відповідальний за утримання кранового шляху в справному стані.
5.2.9. Під час технічного огляду кранового шляху проводяться:
огляд;
нівелювання;
вимірювання відстані між осями рейок.
5.2.10. Кранові шляхи повинні експлуатуватися з дотриманням допусків на відхилення від проектного положення, встановлених за технічними вимогами фірм-виробників перевантажувального устаткування.
Граничні відхилення та критерії бракування кранових шляхів наведено у додатку 7.
5.2.11. У разі необхідності у складі технічного огляду кранового шляху повинні передбачатися також інструментальні спостереження за елементами фундаменту кранового шляху, які включають перевірку паралельності, прямолінійності і горизонтальності положення елементів конструкції фундаменту.
5.3. Ремонт
5.3.1. Поточний і капітальний ремонти повинні виконуватися відповідно до дефектних відомостей.
5.3.2. Основні роботи з ремонту кранового шляху повинні виконуватися за графіком, що передбачає мінімальні терміни виведення його з експлуатації.
5.3.3. Виконавець робіт з ремонту кранового шляху повинен одержати дозвіл від відповідних служб підприємства на провадження робіт, а також наряд-допуск із зазначенням ділянки шляху (майданчика), у межах якого буде здійснюватись ремонт.
5.3.4. Ділянки кранового шляху, на яких проводяться ремонтні роботи, повинні огороджуватись тимчасовими упорами, на яких слід установлювати відповідні попереджувальні знаки (червоні прапорці - вдень, ліхтарі - вночі).
5.3.5. Готовність кранового шляху до експлуатації повинна бути підтверджена актом здавання-приймання наземного кранового рейкового шляху в експлуатацію.
Розділ 6. Вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища
6.1. Портові гідротехнічні споруди, територія, підхідні канали та портові акваторії, а також атмосфера в районі підприємства, повинні утримуватись в санітарному стані, який відповідає вимогам Конвенції щодо запобігання забрудненню моря скидами відходів й інших матеріалів (1972), Конвенції щодо запобігання забрудненню із суден (1973), ДСанПіН 7.7.4-046-99 "Державні санітарні правила і норми для морських та річкових портів", ДСанПіН 7.7.4-067-99 "Державні санітарні правила і норми при перевезенні і перевантаженні курних вантажів в портах" і чинного природоохоронного законодавства.
6.2. Організація і здійснення контролю щодо запобігання забрудненню підхідних каналів і портових акваторій повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269 (із змінами).
6.3. Контроль за підтриманням підхідних каналів і портових акваторій в належному стані здійснюється службою капітана порту.
6.4. Під час перевантаження сипучих вантажів необхідно вжити заходів щодо запобігання їхньому розпиленню, розсипанню в портову акваторію і на територію підприємства згідно з вимогами робочих технологічних карт (РТК).
6.5. Під час перевантаження наливних вантажів необхідно вжити заходів щодо запобігання їхньому розливанню й попаданню в навколишнє середовище.
6.6. Зливання води, що містить нафту, а також відпрацьованих господарсько-побутових вод із суден слід здійснювати в спеціальні плавзасоби або на берегові очисні споруди. Тверді відходи із суден слід здавати береговим службам для переробки та утилізації.
6.7. Скидання стічних вод із суден, які знаходяться у внутрішніх морських водах, територіальному морі та портах України, допускається за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства. Рішення щодо відповідності якості вод нормативам граничнодопустимих концентрацій речовин приймається спеціальними підрозділами Мінприроди України.
6.8. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу на викиди, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів відповідно до чинного законодавства.
6.9. До початку проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт мають бути визначені місця підводних відвалів. Спеціальні дослідження, а також хімічні та мікробіологічні аналізи денного ґрунту і води, пов'язані з охороною навколишнього середовища, повинні здійснювати організації, що мають акредитацію в установленому порядку.
Директор Державного
департаменту морського
і річкового транспорту

І.А. Горобець
Додаток 1
до пункту 2.6 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
ПЕРЕЛІК
основної документації з технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд
№ з/пНайменування документації
1Технічна документація щодо приймання в експлуатацію знову побудованих споруд (проектна документація, Акт комісії, виконавча документація та ін.)
2Документація, що видається Регістром судноплавства України: - Свідоцтво про реєстрацію гідротехнічних споруд; - Свідоцтво про придатність гідротехнічних споруд до експлуатації; - Акти оглядів гідротехнічних споруд Регістром судноплавства України
3Програма і графік проведення технічних оглядів та інженерних обстежень портових гідротехнічних споруд
4Інструкція щодо захисту портових гідротехнічних споруд від дії льоду
5Паспорти портових гідротехнічних споруд
6Паспорт підхідного каналу
7Паспорт портової акваторії
8Довідник допустимих навантажень на причальні споруди
9Обов'язкові постанови на підприємстві
10Журнали технічного нагляду за портовими гідротехнічними спорудами
11Звіти про технічні огляди та інженерні обстеження портових гідротехнічних споруд
12Схема улаштування спостережної геодезичної мережі. Результати "нульового" і наступних циклів вимірювання. Акти здавання-приймання спостережної мережі на зберігання
13Збірники матеріалів щодо поточного утримання споруд, результати спостережень, Акти перенавантаження, розслідування аварій та ін.
14Технічна документація щодо виконаних ремонтних робіт гідротехнічних споруд і дані про експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідному каналі та портовій акваторії
15Плани промірів глибин, схеми розташування засобів навігаційного обладнання
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець
Додаток 2
до пункту 3.1.4 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
ГРАНИЧНІ ДОПУСТИМІ ЗСУНЕННЯ
портових гідротехнічних споруд за період експлуатації
Тип спорудиСереднє осідання, ммГоризонтальне зсунення верху, ммКрен, радіани (градуси)Відносний прогин
1. Причальні споруди
Гравітаційного типу200800,008 (0,5)не нормується
Заанкерений больверк із сталевого шпунтане нормується800,008 (0,5)0,02 (H-h)
Заанкерений больверк із залізобетонного шпунтане нормується800,005 (0,3)0,002 (H-h)
Пальові естакадине нормується0,02H0,02 (1,0)0,02H
Споруди мостового типу на окремих опорах100250,0025 (0,2)не нормується
2. Захисні споруди
Вертикального профілю40000,02 (1,0)-
Укісного профілюНе обмежується
3. Берегоукріплювальні споруди
За ознаками збереження проектного профілю
H - висота стінки від рівня дна перед нею до верху споруди. h - висота стінки від рівня кріплення анкера до верху споруди
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець
Додаток 3
до пункту 3.1.7 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
СТРУКТУРА
та основний зміст Довідника допустимих навантажень на причали
Довідник повинен включати:
1. Наказ підприємства про введення Довідника в дію.
2. Загальні положення.
Повинні бути перелічені матеріали, на підставі яких складений Довідник (паспорти, проектні матеріали, матеріали технічних оглядів та інженерних обстежень та ін.), а також наведені загальні відомості щодо особливостей режиму експлуатації кожної причальної споруди у конкретних умовах (включаючи обмеження величини допустимих навантажень на тилових складських майданчиках за умови забезпечення загальної стійкості споруди).
Допустимі величини навантажень, у тому числі їхні зміни та схеми, заносяться у Довідник розпорядженням на підприємстві.
Величини допустимих навантажень слід встановлювати з урахуванням сучасного технічного стану споруди на момент складання Довідника. При цьому величини допустимих навантажень для кожного причалу повинні переглядатись не рідше 1 разу на рік з урахуванням фактичного стану його конструктивних елементів, деформованого стану тилової території, режиму експлуатації та ін.
У цьому ж розділі має бути зазначено, ким складено Довідник.
3. Витяг з даних Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд.
Мають бути наведені основні вимоги цих Правил, що регламентують встановлення і дотримання норм допустимих навантажень на причальні споруди і прикордонні складські майданчики.
4. Схеми причалів з величинами допустимих навантажень.
У цей розділ Довідника заноситься графічний матеріал, що включає:
- ситуаційний план і план-схему вантажних районів підприємства;
- поперечні перерізи причалів, диференційовані за конструктивними рішеннями і схемами допустимих навантажень.
Схеми поперечних перерізів складаються для усіх без винятку конструкцій причальних споруд, а також для тих берегоукріплювальних споруд, до яких безпосередньо примикають відкриті складські майданчики.
На схемах поперечних перерізів причалів і берегоукріплювальних споруд повинні бути зазначені:
- величини нормативних навантажень за зонами:
- зони навантаження із зазначенням відстані від їх меж до лінії кордону причалу;
- кранові шляхи і залізничні колії із зазначенням відстаней від їх осей до лінії кордону причалу;
- схеми і величини навантажень від кранів і перевантажувальних машин;
- габарити рампи прикордонних складів із зазначенням величини допустимих навантажень на рампи.
5. Таблиці довідкових даних з визначення допустимої висоти складування вантажів.
Для дотримання нормативних навантажень на причальні споруди, правил охорони праці, а також запобігання аварійним ситуаціям необхідно, щоб працівники підприємства мали можливість оперативно оцінювати вантажну ситуацію і вчасно вживати заходів з ліквідації порушень правил складування вантажів на причалі. З цією метою рекомендується наводити довідкові таблиці. Таблиці повинні складатися для характерних вантажів, що переробляються на даному підприємстві (генеральних, навалочних і ін.), на підставі вихідних даних про питомі вантажні об'єми (ПВО) вантажів з урахуванням обмежень висоти складування вантажів, у тому числі відповідно до вимог з охорони праці (приклад складання таблиці додається).
Приклад складання таблиці
Навантаження (тс) на 1 кв.м при різних значеннях висоти складування вантажу
№ з/пНайменування вантажівприведений вантажний об'єм (куб.м/т)Висота складування (м)
1,01,52,02,53,03,54,05,06,07,08,0
Генеральні вантажі
1Папір у рулонах2,280,440,660,881,11,321,541,762,202,24--
2Каучук2,380,420,620,841,041,241,461,682,082,482,92-
3Контейнери ISO:
порожні14,8---0,43---0,86--
вантажені1,6-4,75---3,6---7,2--
4Сталь у рулонах (штрипси)
складування на торець0,27-0,353,75,67,49,2511,114,8-----
складування на твірну0,27-0,513,75,67,49,2511,114,8
на полозках0,452,223,334,445,556,66------
5Сталь листова гарячекатана0,283,575,367,148,9310,712,514,317,8621,42--
6Швелерні балки, двотавр, рівнобока кутова сталь, профільна сталь0,352,864,295,727,158,5810,014,317,1620,02--
7Сляби0,18-0,224,556,829,1011,3813,6515,9218,222,75---
8Блюми0,15-0,186,710,013,416,7520,1------
Навалочні вантажі
9Металобрухт0,951,051,532,12,533,154,205,256,307,358,409,45
10Окатиші металізовані термічні0,551,822,723,644,555,467,289,110,9212,7414,5616,38
11Пісок звичайний вологий0,452,223,334,445,556,668,8811,113,3315,5417,7619,98
12Вугілля кам'яне (донецьке)1,10,911,361,822,282,733,644,555,466,377,288,19
13Чавун у чушках0,28-0,323,575,357,148,9310,714,317,8621,42---
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець
Додаток 4
до пункту 3.2.1 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
(найменування підприємства)
ЖУРНАЛ
технічного нагляду за станом і режимом експлуатації портових гідротехнічних споруд № __
Начальник ВГіІС (ВКБ) ___________________________________ (П.І.Б.)
(підпис)
Працівник, що веде Журнал _______________________________ (П.І.Б.)
(підпис)
__________________________________________________________________
(дата початку або продовження ведення журналу)
20____ рік
№ з/пРегулярні технічні оглядиЗаходи щодо усунення виявлених дефектівПримітки
результати оглядів і намічених заходів щодо усунення виявлених дефектівпідпис, датавідомості про виконані роботипідпис, дата
123456
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець
Додаток 5
до пункту 3.3.8 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
РЕМОНТ ОСНОВНИХ ТИПІВ
портових гідротехнічних споруд
1. Причальні споруди
1.1. Пошкодження, характерні для причальних споруд усіх типів:
пошкодження гумових амортизаторів відбійних пристроїв;
відривання відбійних пристроїв;
відривання швартовних тумб;
відривання кордонного кутка;
руйнування колесовідбійного бруса;
пошкодження спостережних марок;
зміна глибини біля кордону причалу;
пошкодження несучих елементів споруди;
зниження міцності матеріалу споруди під впливом природних чинників;
деформації споруди, загальне і місцеве осідання території, не пов'язані з втратою загальної стійкості.
1.1.1. Характерні пошкодження причальних споруд естакадного типу:
тріщини і руйнування у вузлах спряження паль із плитами верхньої будови;
відколювання бетону і корозія арматури залізобетонних паль;
корозія сталевих паль;
пошкодження плит верхньої будови і цементобетонного покриття;
пошкодження і корозія арматури нижньої поверхні залізобетонних плит верхньої будови;
пошкодження бортових балок;
корозія або відривання анкерних тяг і вузлів кріплення;
зсунення тилової анкерної опори;
зміна профілю підпричального укосу;
деформація і втрата ґрунтонепроникності тилового спряження.
1.1.2. Характерні пошкодження причальних споруд гравітаційного типу:
розмивання берми і постелі;
пошкодження або зниження міцності бетону масивів, оболонок великого діаметра, лицьових плит куткових стінок;
пошкодження надбудови;
рівномірне (нерівномірне) осідання секцій (споруди у цілому);
місцеве осідання території й елементів тилового спряження.
1.1.3. Характерні пошкодження причальних споруд типу больверк:
корозія і відривання анкерних тяг;
розривання у замках сталевих шпунтин;
пошкодження бетону і корозія арматури залізобетонних шпунтових паль;
корозія матеріалу лицьової стінки (сталевих труб і шпунта);
деформації в плані лінії кордону і нахилення лицьової стінки;
вимивання матеріалу засипки;
осідання території;
пошкодження бетону і корозія арматури шапкового бруса;
зсунення конструкції тилового анкерного ряду.
1.2. Ремонт причальних споруд усіх типів проводиться за результатами інженерного обстеження. У загальному випадку ремонт передбачає:
улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
заміну (відновлення) пошкоджених елементів облаштування причалу (відбійні пристрої, кордонний куток, швартовні тумби, колесовідбійний брус, спостережні марки і т.п.);
відновлення глибин до проектних позначок;
відновлення пошкоджених основних несучих елементів;
відновлення ґрунтонепроникності лицьових стінок, відновлення контрфільтра та ліквідація проломів;
видалення неякісного бетону та арматури, що зазнала корозії, з наступним відновленням армування та захисного шару бетону; нанесення захисного полімерного покриття.
1.2.1. Ремонт причальних споруд естакадного типу включає:
видалення зруйнованого бетону та арматури, що зазнала корозії, відновлення армування та захисного шару бетону, нанесення захисного покриття;
зачищення поверхні сталевих паль від корозії, нанесення захисного покриття або улаштування електрохімзахисту;
посилення шляхом занурення додаткових паль;
ліквідацію тріщин, вирубування зруйнованого бетону і бетонування зруйнованих ділянок плити;
заміну окремих плит верхньої будови;
відновлення цементобетонного покриття;
розчищення зруйнованого бетону і відновлення габаритів бортової балки;
відновлення (заміну) анкерних тяг;
відновлення і посилення тилової анкерної опори;
відновлення підпричального укосу;
відновлення тилового спряження.
1.2.2. Ремонт причальних споруд гравітаційного типу включає:
відновлення берми кам'яної постелі;
видалення пухкого бетону та арматури, що зазнала корозії, з відновленням армування та захисного шару бетону;
ліквідацію проломів, що утворились, улаштуванням нащілинників, бетонуванням ділянок конструкції, укладанням бетону в мішках;
заміну (ліквідацію пошкоджень) блоків надбудови;
відновлення щебеневого контрфільтра і кам'яної розвантажувальної призми;
відновлення позначок території та покриття у тилу споруди.
1.2.3. Ремонт причальних споруд типу больверк включає:
посилення, ремонт або заміну анкерних тяг;
ліквідацію розривів у замках сталевих шпунтин і проломів у лицьовій стінці;
улаштування додаткових нащілинників;
видалення пухкого бетону та арматури, що зазнала корозії, з відновленням армування та захисного шару бетону;
посилення сталевих труб лицьової стінки больверка;
вирівнювання лінії кордону і посилення конструкції лицьової стінки за рахунок винесення лінії кордону;
відновлення щебеневого контрфільтра і кам'яної розвантажувальної призми;
введення в конструкцію додаткових пристроїв, що розвантажують;
відновлення колесовідбійного пристрою;
улаштування електрохімічного захисту сталевих конструкцій;
нанесення захисного покриття з полімерних матеріалів;
відновлення і посилення конструкції тилової анкерної стінки.
2. Захисні споруди
2.1. Пошкодження, характерні для захисних споруд усіх типів:
розмивання дна перед спорудою;
руйнування або розмивання берми кам'яної постелі;
зсунення бермених плит і підпірних масивів;
зниження міцності матеріалу основних несучих елементів;
руйнування парапету (хвилевідбійної стінки);
деформації (вертикальні, горизонтальні, нахил), не пов'язані з втратою загальної стійкості.
2.1.1. Найбільш характерними пошкодженнями захисних споруд з масивової кладки є:
зсунення масивів за курсами;
утворення каверн, вилуговування бетону масивів і монолітної надбудови;
тріщини в масивах або надбудові.
2.1.2. Найбільш характерні пошкодження захисних споруд із накидання звичайних або фасонних масивів:
порушення профілю (осідання) споруди;
"скочування" окремих масивів укосом споруди;
зсунення або руйнування хвилевідбійної стінки.
2.1.3. Найбільш характерні пошкодження захисних споруд типу дворядної перемички зі сталевих паль або шпунта:
руйнування елементів лицьової стінки (шпунт, труби);
розходження замків у шпунті;
вимивання матеріалу засипання;
корозія і розривання анкерних тяг;
руйнування бетону (залізобетону) верхньої будови споруди.
2.2. Ремонт захисних споруд усіх типів провадиться за результатами інженерного обстеження. У загальному випадку ремонт передбачає:
улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
відновлення основних несучих елементів;
усунення місцевого пошкодження;
ліквідація розмивання дна та улаштування кам'яного килима перед спорудою;
відновлення або збільшення розмірів берм кам'яної постелі;
перекладання берменних плит і підпірних масивів;
відновлення міцності матеріалу основних елементів;
відновлення парапету (хвилевідбійної стінки).
2.2.1. Ремонт захисних споруд із масивової кладки включає:
перекладання масивів, що зсунулись, або посилення профілю захисної споруди шляхом додаткового укладання масивів;
нанесення захисного покриття з полімерних матеріалів на зовнішні поверхні масивів;
ліквідація каверн монолітним бетоном;
ліквідація тріщин або посилення елементів улаштуванням додаткової арматури або улаштуванням залізобетонного "зуба".
2.2.2. Ремонт захисних споруд укісного типу із накидання звичайних або фасонних масивів включає:
піднімання масивів, що зсунулись, й укладання їх на штатні місця;
виготовлення й установлення нових масивів під час відновлення проектного профілю споруди;
переставляння блоків хвилевідбійної стінки у проектне положення;
ліквідація каверн і вилуговування бетону хвилевідбійної стінки.
2.2.3. Ремонт захисних споруд типу дворядної перемички зі сталевих паль або шпунта включає:
ліквідацію щілин і проломів у лицьових стінках перемички;
відновлення проектного профілю засипки;
відновлення або заміну анкерних тяг та їхнього кріплення;
ліквідацію каверн і вилуговування бетону верхньої будови споруди;
захист поверхні сталевих та бетонних елементів полімерними матеріалами;
улаштування електрохімічного захисту сталевих конструкцій;
ліквідацію тріщин або посилення пошкоджених елементів надбудови бетонуванням з улаштуванням додаткової арматури або улаштуванням залізобетонного "зуба".
3. Берегоукріплювальні споруди
3.1. Пошкодження, характерні для берегоукріплювальних споруд усіх типів:
розмивання дна перед спорудою;
руйнування та розмивання берм кам'яної постелі;
порушення профілю споруди, зсунення підпірних масивів і плит покриття;
деформації споруди (осідання тилової території), не пов'язані з втратою загальної стійкості.
Ремонт проводиться за результатами інженерного обстеження.
3.2. Ремонт берегоукріплювальних споруд укісного або напівукісного профілю передбачає:
улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
ліквідацію розмивання дна та улаштування килима;
відновлення берм кам'яної постелі;
відновлення профілю і посилення конструкції споруди перекладанням плит на штатні місця з укладанням додаткових масивів і плит;
відновлення контрфільтра;
посилення конструкції хвилевідбійної стінки;
відновлення тилової території.
3.3. Ремонт берегоукріплювальних споруд напівукісного і вертикального профілю проводиться аналогічно ремонту захисних споруд.
4. Суднопідіймальні споруди
4.1. Пошкодження, характерні для конструкцій берегових суднопідіймальних споруд:
зменшення глибини біля порога;
утворення тріщин, раковин, відколювання і руйнування бетонних елементів опорних конструкцій спускових доріжок і судновізних шляхів;
корозія арматури, сталевих конструкцій та рейок;
деформації (вертикальні і горизонтальні) спускових доріжок і судновізних шляхів;
засмічення лотків трансбордерних ям водовідвідних пристроїв.
4.2. Ремонт виконується за результатами інженерного обстеження. У загальному випадку ремонт передбачає:
улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
відновлення проектних глибин біля порога;
відновлення (заміну) опорних конструкцій шляхів;
заміну рейок і рейкового кріплення;
очищення конструкцій спускових доріжок, судновізних шляхів та ін.
5. Рейкові кранові шляхи
5.1. Пошкодження, характерні для рейкових шляхів:
виколювання головки рейки, тріщини, поперечний злам, знос головки рейки;
корозія рейок, елементів рейкового скріплення і сталевих конструкцій;
осідання території під опорною конструкцією та уздовж шляху;
осідання несучих елементів шляху (баластовий шар, шпали, залізобетонні балки та плити), зміна відстані між нитками шляху, передбачена фірмами-виробниками перевантажувальних машин;
утворення тріщин, раковин, відколювання у бетонних елементах шляху;
засмічення лотків і водовідвідних пристроїв;
руйнування елементів упорів (металевих чи залізобетонних);
корозія сталевих елементів і пристроїв шляхів, що заземлюють.
5.2. Ремонт рейкових кранових шляхів провадиться за результатами інженерного обстеження. У загальному випадку ремонт передбачає:
відновлення міцності фундаменту;
відновлення міцності несучих елементів (шпали, балки, плити) або їхню заміну;
заміну рейок і рейкового скріплення;
рихтування шляху;
відновлення кінцевих упорів;
ремонт або заміну сталевих елементів і пристроїв шляху, що заземлюють.
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець
Додаток 6
до пункту 3.3.10 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
ПЛАН ЗАХОДІВ
з усунення недоліків, виявлених у результаті технічного обслуговування портових гідротехнічних споруд
№ з/пВиявлений дефект, характеристика, кількісна оцінкаІнженерні заходи з усунення дефектівЗаходи з охорони праціОрганізація, що виконує ремонтновідновлювальні роботиВідповідальна особа від експлуатуючої організаціїТерміни усунення дефектівТерміни огляду, заходи з подальшої експлуатації
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець
Додаток 7
до пункту 5.1.6 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
ВИМОГИ
з технічної експлуатації рейкових шляхів
1. Граничні відхилення рейкових шляхів вантажопідіймальних кранів від проектного положення
Граничні величини відхилень повинні додержуватись в експлуатації. Допуски на укладення повинні бути вказані в проектній документації на рейковий шлях.
Замірювання відхилень Р1 і Р2 здійснюються на всій ділянці можливого руху через інтервали не більше 6 м.
При зміні температури на кожні 10°С допуск на зазор Р4 змінюють на 1,5 мм. Наприклад, при температурі плюс 20°С зазор між рейками повинен дорівнювати 3 мм, а при температурі мінус 10°С - 7,5 мм.
Відхилення для рейкових шляхів козлових кранів прогоном 30 м і більше визначають за нормами для мостових перевантажувачів.
2. Вказівки щодо додаткової перевірки рейок на різновисотність
Для виявлення несприятливих комбінацій відхилень позначок рейок, через які має місце недопустиме перевантаження опорно-ходових частин перевантажувальних машин і фундаменту шляхів, необхідно виконувати додаткову перевірку на різновисотність.
Під час перевірки на різновисотність рейкових шляхів слід визначати величину відхилення однієї з чотирьох опорних точок не навантаженого рейкового фундаменту від площини, що проведена через три останні точки (параметр h, що нормується).
Параметр h повинен визначатись аналітичним або графічним способом.
Граничні значення параметра h не повинні перевищувати:
24 мм - рейки на шпально-баластовому фундаменті, залізобетонних балках (плитах);
12 мм - рейки на пальовому фундаменті.
3. Критерії бракування рейкових кранових шляхів перевантажувальних машин
3.1. Характерні дефекти рейок:
тріщини будь-яких розмірів;
сколювання головки або підошви рейки;
вертикальне, горизонтальне або зведене (вертикальне плюс половина горизонтального) спрацювання головки рейки більше 15% величини відповідного розміру профілю.
3.2. Характерні дефекти для залізобетонних шпал, балок та плит:
сколювання бетону до появи арматури, а також інше сколювання бетону на ділянці довжиною більше 250 мм;
тріщини, що суцільно оточують, або повздовжні довжиною більше 100 мм з розкриттям більше 0,3 мм.
3.3. Характерні дефекти для дерев'яних шпал:
злам, поперечні тріщини глибиною більше 50 мм і довжиною понад 200 мм;
поверхнева трухлявина розміром більше 20 мм під накладками і більше 60 мм на інших поверхнях.
Директор Державного департаменту
морського і річкового транспорту
І.А. Горобець