• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про недержавне пенсійне забезпечення

Верховна Рада України  | Закон від 09.07.2003 № 1057-IV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 09.07.2003
  • Номер: 1057-IV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 09.07.2003
  • Номер: 1057-IV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
3. Протокол засідання ради фонду підписується головою або уповноваженою ним особою з числа членів ради фонду, а також секретарем ради фонду і надається засновникам, адміністратору, особам, що здійснюють управління активами, та зберігачу пенсійного фонду, а також іншим особам, яких стосуються рішення, прийняті на засіданні ради фонду, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після проведення засідання ради фонду.
Стаття 16. Збори засновників пенсійного фонду
1. Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошуються радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх засновників фонду не пізніше ніж за 20 днів до проведення зборів.
Порядок формування порядку денного, скликання, проведення та компетенція зборів засновників визначаються статутом пенсійного фонду з урахуванням вимог цього Закону.
Учасники фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників фонду, мають право вимагати скликання позачергових зборів засновників та обов'язкового прийняття рішення з питань, запропонованих ними до розгляду на зборах засновників.
2. Збори засновників пенсійного фонду вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини загальної кількості засновників фонду.
У разі коли збори засновників не відбулися два рази підряд у зв'язку з їх неправомочністю через відсутність достатнього числа представників засновників, рішення за порядком денним таких зборів приймається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Обов'язковим питанням порядку денного зборів засновників є вибори нових членів ради фонду замість тих, повноваження яких були припинені.
3. До компетенції зборів засновників належать:
а) погодження змін до статуту пенсійного фонду, в тому числі що стосується пенсійних схем;
б) затвердження підсумків роботи пенсійного фонду;
в) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду;
г) заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду;
д) вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів засновників статутом пенсійного фонду.
4. Збори засновників пенсійного фонду можуть проводитись шляхом опитування, якщо таке визначено статутом пенсійного фонду, у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
5. Рішення зборів засновників з питань порядку денного доводяться до відома всіх учасників фонду у порядку, встановленому статутом фонду.
Стаття 17. Ліквідація пенсійного фонду
1. Ліквідація пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення:
1) засновників пенсійного фонду;
2) правонаступників засновників фонду у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 20 цього Закону.
Рішення про ліквідацію фонду погоджується з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Погодження надається за умови виконання на день ліквідації пенсійного фонду усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань щодо сплати пенсійних внесків до такого фонду та зобов'язань щодо адміністрування фонду.
Рішення про ліквідацію корпоративного пенсійного фонду набирає чинності за умови внесення змін до колективного договору, якщо створення такого фонду було передбачено цим документом.
2. Пенсійний фонд повинен бути ліквідований у разі:
1) настання умов, передбачених частиною десятою статті 20 цього Закону;
2) ліквідації без правонаступництва всіх засновників фонду;
3) припинення участі в пенсійному фонді всіх його учасників.
3. У разі прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду до початку процедури ліквідації цього пенсійного фонду у встановлений національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, термін зобов'язана повідомити про це рішення вкладників та учасників фонду, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, зберігача та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з обов'язковим повідомленням учасників фонду про дату початку і закінчення періоду ліквідації пенсійного фонду.
На підставі рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду приймає рішення про визначення єдиного поточного рахунку пенсійного фонду та відкриття у зберігача фонду спеціального ліквідаційного депозитного рахунку, на який зараховуються всі грошові кошти з інших рахунків фонду та всі надходження грошових коштів від продажу активів пенсійного фонду. Всі інші рахунки пенсійного фонду підлягають закриттю.
4. Витрати на забезпечення діяльності ліквідаційної комісії пенсійного фонду здійснюються за рахунок грошових коштів його засновників у порядку, визначеному зборами засновників.
5. Порядок утворення, склад, повноваження та порядок функціонування ліквідаційної комісії, процедура проведення ліквідації кожного окремого пенсійного фонду визначаються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 18. Операції з пенсійними активами при ліквідації пенсійного фонду
1. Після отримання повідомлення про ліквідацію пенсійного фонду кожен його учасник повинен надіслати до ліквідаційної комісії письмову заяву із зазначенням іншого пенсійного фонду, страхової організації або пенсійного депозитного рахунку, куди повинні бути передані належні йому пенсійні кошти. Разом з письмовою заявою учасник фонду надсилає копію пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, договору страхування з обраною страховою організацією або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку. Учасник фонду повинен надіслати письмову заяву у строки, визначені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. У разі укладення пенсійного контракту з іншим пенсійним фондом, договору страхування з обраною страховою організацією або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку учасник фонду зобов'язаний надати іншому фонду, страховій організації або банківській установі копію пенсійного контракту з фондом, що ліквідується. Після передачі іншим пенсійним фондам, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки пенсійних коштів учасників фонду, що ліквідується, їх пенсійні контракти з цим фондом вважаються анульованими.
3. У разі ліквідації пенсійного фонду пенсійні кошти учасників фонду відповідно до їх письмових заяв переводяться до інших пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки згідно з ліквідаційним балансом фонду та в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Визначення суми пенсійних коштів, належної кожному учаснику фонду, здійснюється пропорційно сумам, що обліковуються на їх індивідуальних пенсійних рахунках на дату повного продажу активів пенсійного фонду. Після закінчення терміну подання заяв учасниками фонду, що ліквідується, всі грошові кошти із спеціального депозитного рахунку перераховуються на поточний рахунок такого пенсійного фонду, після чого спеціальний депозитний рахунок закривається.
Передача пенсійних коштів іншим пенсійним фондам, страховим організаціям або на пенсійні депозитні рахунки здійснюється лише в грошовій формі безготівковим платежем з поточного рахунку пенсійного фонду, що ліквідується.
4. Передача пенсійних коштів здійснюється відповідно до заяви учасника фонду, зазначеної в частині першій цієї статті, лише після затвердження національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліквідаційного балансу пенсійного фонду і повинна бути проведена в строк не пізніше ніж протягом одного місяця з дня початку процедури ліквідації пенсійного фонду.
У разі коли продаж активів пенсійного фонду в цінних паперах протягом зазначеного часу може призвести до значного зниження їх вартості, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право дозволити передачу в першу чергу пенсійних коштів учасників фонду, які досягли пенсійного віку, а строк передачі пенсійних коштів інших учасників фонду продовжити.
Разом з пенсійними коштами адміністратор передає пенсійним фондам, страховим організаціям або до банків на пенсійні депозитні рахунки, обрані учасниками фонду, звіт про операції, відображені на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.
5. У разі коли учасник фонду не подав письмову заяву у встановлені строки, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією, на умовах та в порядку, встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 19. Скасування реєстрації пенсійного фонду
1. Пенсійний фонд вважається ліквідованим з дня скасування його реєстрації національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та анулювання свідоцтва.
Скасування реєстрації пенсійного фонду здійснюється на підставі поданого до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду за умови повного розрахунку з усіма учасниками пенсійного фонду шляхом передачі всіх пенсійних коштів його учасників до інших пенсійних фондів, страхових організацій, на пенсійні депозитні рахунки або здійснення одноразової пенсійної виплати у випадках, передбачених цим Законом.
2. У разі ліквідації пенсійного фонду порядок задоволення вимог (претензій) вкладників і учасників та кредиторів пенсійного фонду визначається на підставі рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
3. На вимоги, претензії учасників фонду не поширюється строк позовної давності, визначений законом.
Стаття 20. Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів
1. Сплата пенсійних внесків фізичними особами до корпоративних і професійних пенсійних фондів є добровільною. Колективним договором може передбачатися створення корпоративного пенсійного фонду роботодавцем або відрахування пенсійних внесків роботодавців до інших пенсійних фондів.
2. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить усім найманим працівникам юридичної особи, що є засновником або роботодавцем - платником такого фонду. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.
3. Об'єднання юридичних осіб або фізичних осіб за родом їх професійної діяльності не мають права будь-яким чином обмежувати право фізичних осіб на самостійну участь у пенсійних фондах будь-якого виду.
4. Працівник або член об'єднання юридичних осіб чи фізичних осіб за родом їх професійної діяльності має право відмовитися від сплати пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду за власний рахунок.
5. Якщо роботодавець здійснює пенсійні внески на користь всіх своїх працівників, пенсійні контракти укладаються роботодавцем з пенсійним фондом за вибором такого роботодавця.
Роботодавець має право встановлювати однаковий відсоток відрахувань пенсійних внесків до пенсійного фонду на користь своїх працівників від суми їх заробітної плати або застосовувати прогресивну шкалу відсотків відрахувань відносно суми заробітної плати залежно від віку працівників та (або) від їх стажу роботи на даному підприємстві із встановленням однакового відсотка відрахувань пенсійних внесків для кожної визначеної групи працівників.
Фізичні особи - учасники будь-якого пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень.
6. Засновники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх членів - фізичних осіб. При цьому розмір таких відрахувань та умови їх формування і використання встановлюються в порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.
7. Участь або неучасть працівників у сплаті пенсійних внесків до пенсійного фонду не може бути:
умовою здійснення роботодавцем відрахування пенсійних внесків на користь цих працівників до пенсійного фонду;
підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем.
8. У разі припинення участі у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні учасникові такого фонду пенсійні кошти не можуть бути вилучені вкладниками таких фондів.
9. У разі реорганізації засновника або роботодавця - платника корпоративного пенсійного фонду обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються його правонаступникові.
У разі злиття двох і більше юридичних осіб, що мали свої корпоративні пенсійні фонди, або приєднання однієї юридичної особи до іншої для утворення спільного корпоративного пенсійного фонду реорганізація існуючих корпоративних пенсійних фондів таких юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
10. Юридичні особи, що входять до складу засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду або є роботодавцями - платниками корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року за погодженням із національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомивши про це учасників фонду, професійного адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють управління активами, та зберігача у строк протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення. Умовою прийняття такого рішення є внесення відповідних змін до колективного договору, якщо у колективному договорі передбачено сплату таких пенсійних внесків.
У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці першому цієї частини, зазначені юридичні особи, крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, такі юридичні особи виходять із складу засновників або припиняють участь у пенсійному фонді з обов'язковим повідомленням про це національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за умови виконання вимог, передбачених частинами восьмою - десятою статті 8 цього Закону.
Учасники фонду можуть не припиняти сплати пенсійних внесків на свою користь за власні кошти на період дії такого рішення, прийнятого засновником або роботодавцем-платником.
У разі коли після закінчення строку, передбаченого в абзаці першому цієї частини, юридична особа, що є одноосібним засновником корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації з дотриманням вимог цього Закону.
Дія цієї частини не поширюється на внески до корпоративних пенсійних фондів, які сплачуються роботодавцями як обов'язкові додаткові відрахування на користь окремих категорій громадян, визначених законами України.
11. У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством.
При цьому витрати, пов'язані з виконанням функцій адміністрування та управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються за рахунок такого засновника.
Розділ III
АДМІНІСТРУВАННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Стаття 21. Адміністратор недержавних пенсійних фондів
1. Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:
юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор);
юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;
компанія з управління активами.
Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адміністрування пенсійних фондів, повинна отримати в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.
2. Надання послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів може поєднуватися лише з діяльністю з управління активами відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який самостійно здійснює адміністрування такого фонду, не має права здійснювати управління активами пенсійних фондів, якщо він не є компанією з управління активами.
3. У разі створення корпоративного пенсійного фонду одноосібним засновником рішення про здійснення адміністрування самим засновником або про залучення професійного адміністратора приймається вищим органом управління або власником такого засновника.
У разі прийняття рішення про самостійне адміністрування корпоративного пенсійного фонду його засновником такий засновник повинен утворити відповідний структурний підрозділ.
4. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі.
Адміністратор діє від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників.
5. Істотними умовами договору про адміністрування пенсійного фонду є:
повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін;
вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний);
предмет договору;
права і обов'язки сторін;
застереження щодо конфіденційності;
порядок подання звітності та інформації;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності;
строк дії договору;
розмір оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду (за винятком випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 20 та частиною другою статті 30 цього Закону);
порядок зміни умов договору;
умови дострокового розірвання договору.
Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.
6. Адміністратор зобов'язаний:
вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;
укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду;
забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду у випадках, передбачених цим Законом;
надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів відповідно до статті 48 цього Закону;
надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;
надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону;
складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду.
7. З метою провадження своєї діяльності адміністратор має право засновувати представництва, філії, інші відокремлені підрозділи відповідно до законодавства у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 22. Вимоги до створення професійного адміністратора недержавних пенсійних фондів
1. Професійний адміністратор може утворюватися фізичними та юридичними особами, в тому числі особами, що є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, в формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зберігач не може бути засновником адміністраторів тих пенсійних фондів, з радами фондів яких він уклав договори про обслуговування пенсійних фондів.
2. Професійний адміністратор, утворений як акціонерне товариство, має право випускати виключно прості іменні акції.
3. Професійний адміністратор має найменування, яке відображає його організаційно-правову форму, містить слова "адміністратор пенсійного фонду" та відрізняється від найменувань будь-яких інших адміністраторів пенсійних фондів.
Стаття 23. Установчі документи професійного адміністратора пенсійних фондів
1. Професійний адміністратор пенсійного фонду діє на підставі засновницького договору і статуту, які повинні відповідати вимогам законів України, що регулюють діяльність господарських товариств та цього Закону.
2. Статут професійного адміністратора не може передбачати провадження ним будь-яких інших видів діяльності, крім визначених цим Законом.
3. Інформація про внесення змін до установчих документів професійного адміністратора має надаватися ним національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом семи робочих днів після реєстрації таких змін.
Стаття 24. Органи управління професійного адміністратора
1. Органи управління професійного адміністратора утворюються відповідно до законів з питань регулювання діяльності господарських товариств з урахуванням вимог цього Закону.
2. До складу виконавчих і контролюючих органів професійного адміністратора можуть входити лише особи, які:
1) є дієздатними;
2) відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
3) не мають обмежень щодо виконання покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;
4) не були засуджені за умисні злочини;
5) протягом останніх семи років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період перебування цієї особи на керівній посаді.
3. Посадові особи професійного адміністратора не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від зберігача, осіб, які здійснюють управління активами, аудитора пенсійного фонду, адміністрування якого він здійснює, а також від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів.
4. Вимоги, встановлені цією статтею, поширюються також на керівника структурного підрозділу, на який покладено здійснення самостійного адміністрування корпоративного пенсійного фонду, створеного одноосібним засновником.
Стаття 25. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів
1. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів забезпечується адміністратором та передбачає ведення індивідуальних пенсійних рахунків учасників фонду.
2. Адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника фонду протягом трьох робочих днів після укладення пенсійного контракту.
3. У системі персоніфікованого обліку індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожному учаснику пенсійного фонду. Для ідентифікації учасника фонду в номері індивідуального пенсійного рахунку використовується ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Індивідуальний пенсійний рахунок учасника фонду повинен мати субрахунки для обліку пенсійних внесків на користь учасника фонду (окремо для кожного вкладника фонду), обліку розподіленого інвестиційного прибутку (збитку) фонду та обліку здійснених пенсійних виплат.
4. Система персоніфікованого обліку учасників фонду повинна містити інформацію щодо кожного учасника фонду, вкладників фонду, які здійснюють внески на користь учасника фонду, інформацію про пенсійну схему, про здійснення пенсійних внесків, про участь у розподілі інвестиційного прибутку (збитку), про пенсійні виплати.
Порядок ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
5. Інформація з індивідуального пенсійного рахунку учасника фонду зберігається на паперовому та електронному носіях в адміністратора протягом строку дії відповідного пенсійного контракту та, якщо було укладено договір про виплату пенсії на визначений строк, протягом строку дії такого договору, а після припинення правовідносин між учасником (вкладником) фонду та пенсійним фондом - протягом десяти років, якщо інше не передбачене законодавством.
6. На вимогу учасника фонду адміністратор зобов'язаний надавати виписку з його індивідуального пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік - безоплатно.
Стаття 26. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів
1. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації може здійснюватися адміністратором у разі розірвання договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду, ліквідації, реорганізації адміністратора, анулювання ліцензії, виданої адміністратору, відповідно до цього Закону.
2. Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.
Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 27. Видача ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів
1. Особа, що виявила бажання здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Порядок отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів визначається ліцензійними умовами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
3. Особа, яка подає документи на отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів (крім випадку, зазначеного у частині п'ятій цієї статті), повинна відповідати таким вимогам:
мати сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 2,5 мільйона гривень на день подання документів до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, для отримання цієї ліцензії;
мати кадри відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду, які відповідають вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
( Частина третя статті 27 в редакції Закону N 2393-VIвід 01.07.2010 )
4. Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні, не меншому ніж розмір її зареєстрованого статутного капіталу.
У разі зменшення визначеного цією частиною розміру власного капіталу особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана:
повідомити про це національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення;
привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, передбаченим цією частиною, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати відповідні підтвердні документи національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу особи, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, вимогам цієї частини на строк не більш як три місяці.
( Частина четверта статті 27 в редакції Закону N 2393-VI від 01.07.2010 )
5. Ліцензія на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів видається юридичній особі - одноосібному засновнику корпоративного пенсійного фонду, яка прийняла рішення про самостійне здійснення адміністрування цього фонду, за умови, що така юридична особа має технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду та кадри відповідного кваліфікаційного рівня, які відповідають вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
6. Одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого пенсійного фонду та отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійним фондом, не має права здійснювати діяльність з адміністрування будь-якого іншого пенсійного фонду.
Професійний адміністратор має право здійснювати адміністрування декількох пенсійних фондів одночасно, а також управляти активами пенсійного фонду, адміністратором якого він є, за умови наявності відповідної ліцензії. Професійний адміністратор має право бути адміністратором створеного ним корпоративного пенсійного фонду.
Стаття 28. Анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів
1. Анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів здійснюється в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в ліцензійних умовах.
2. Рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів надається письмово національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, усім пенсійним фондам, з якими адміністратором укладено договори про адміністрування пенсійного фонду, протягом одного робочого дня з дати прийняття такого рішення та підлягає обов'язковому оприлюдненню у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
3. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, виданої юридичній особі - одноосібному засновникові корпоративного пенсійного фонду, такий засновник зобов'язаний ініціювати припинення повноважень членів ради фонду, дії яких спричинили анулювання цієї ліцензії, та забезпечити обрання нових членів ради фонду замість звільнених протягом трьох робочих днів з дати отримання пенсійним фондом повідомлення про анулювання ліцензії адміністратора цього фонду.
4. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, виданої адміністратору пенсійного фонду, рада такого фонду зобов'язана забезпечити укладення договору про адміністрування пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів з іншим адміністратором.
5. Адміністратор, ліцензію якого анульовано, припиняє виконання функцій з адміністрування пенсійного фонду з дня передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору та зобов'язаний безоплатно надавати допомогу новому адміністратору у виконанні зобов'язань, що виникли до передачі цьому адміністратору системи персоніфікованого обліку.
6. У разі анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який одночасно є і адміністратором такого фонду, має право на повторне отримання такої ліцензії не раніше ніж через рік після дати анулювання ліцензії, а професійний адміністратор пенсійних фондів - у будь-який час.
Стаття 29. Тимчасове призначення адміністратора недержавних пенсійних фондів
1. У разі, якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання пенсійним фондом повідомлення про анулювання ліцензії адміністратора цього фонду рада фонду не укладе договір з новим адміністратором, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може тимчасово призначити своїм рішенням професійного адміністратора для виконання всіх функцій адміністратора, ліцензію якого анульовано. Порядок тимчасового призначення адміністратора визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Рішення про тимчасове призначення адміністратора надається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у письмовій формі адміністратору, ліцензію якого анульовано, а також всім пенсійним фондам, з якими цим адміністратором було укладено договори, та їх компаніям з управління активами або іншій особі, яка здійснює управління активами, протягом одного робочого дня після прийняття такого рішення.
3. Розмір оплати послуг тимчасово призначеного адміністратора визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виходячи із середніх розмірів оплати відповідних послуг.
4. Рада фонду має право укласти договір про адміністрування пенсійного фонду з тимчасово призначеним адміністратором або змінити тимчасово призначеного адміністратора шляхом укладення договору з іншим адміністратором і повинна повідомити про це національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох робочих днів після укладення відповідного договору. На підставі цього повідомлення зупиняється дія рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про тимчасове призначення адміністратора.
Стаття 30. Оплата послуг з адміністрування пенсійного фонду
1. Розмір тарифів на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду визначається договором про адміністрування пенсійного фонду.
Оплата послуг з адміністрування пенсійного фонду здійснюється в грошовій формі.
Граничні тарифи на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. У разі коли адміністрування корпоративного пенсійного фонду здійснює його одноосібний засновник, витрати на адміністрування такого корпоративного пенсійного фонду здійснюються за рахунок цього засновника.
Стаття 31. Відповідальність адміністратора пенсійного фонду
1. Адміністратор пенсійного фонду несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед пенсійними фондами, з радами яких він уклав договори про адміністрування, всім майном, що належить йому на праві власності.
Відшкодування збитків, завданих адміністратором, здійснюється за рахунок його резервного фонду, а у разі недостатності резервного фонду - за рахунок іншого майна адміністратора.
2. Адміністратор не має права передавати свої зобов'язання перед пенсійними фондами іншим особам.
3. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями адміністратора пенсійного фонду, адміністратор не несе відповідальності за зобов'язаннями держави.
Стаття 32. Адміністрування пенсійного фонду при ліквідації або реорганізації адміністратора пенсійного фонду
1. У разі ліквідації або реорганізації адміністратора пенсійного фонду його засновники повинні не пізніше ніж за шість місяців до початку відповідної процедури повідомити про це ради фондів, з якими такий адміністратор уклав договори, а також осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів цих фондів, національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також, якщо адміністратор має ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, - Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
2. У разі ліквідації або реорганізації адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний передати систему персоніфікованого обліку та відповідну документацію новому адміністратору в порядку, встановленому статтею 26 цього Закону.
Стаття 33. Саморегулівні організації адміністраторів недержавних пенсійних фондів
1. Адміністратори пенсійних фондів можуть утворювати на добровільних засадах саморегулівні організації або набувати членства в існуючих саморегулівних організаціях.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у визначеному нею обсязі та на встановлених нею умовах може делегувати окремі повноваження цим саморегулівним організаціям.
2. Саморегулівні організації адміністраторів недержавних пенсійних фондів створюються відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
3. Саморегулівні організації адміністраторів недержавних пенсійних фондів у межах повноважень, делегованих національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснюють регуляторну діяльність з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
( Статтю 33 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2388-VI від 01.07.2010 )
Розділ IV
УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ
Стаття 34. Особи, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів
1. Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами:
компанією з управління активами;
банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;
професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.
2. Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, яка видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.
3. Управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду.
Договір про управління активами укладається в письмовій формі.
4. Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів, не може бути засновником або пов'язаною особою засновників зберігача пенсійного фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами, крім випадку, передбаченого частиною одинадцятою статті 20 цього Закону.
Стаття 35. Компанія з управління активами
1. Компанія з управління активами є юридичною особою, яка утворюється та діє відповідно до норм законодавства з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
2. Керівник виконавчого органу та посадові особи компанії з управління активами не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від адміністратора, за винятком випадків здійснення професійним адміністратором діяльності з управління активами відповідно до норм цього Закону, від зберігача, аудиторів пенсійного фонду, з радою якого компанією укладено відповідний договір, та від пов'язаних осіб зазначених суб'єктів.
Стаття 36. Вимоги до договору про управління активами пенсійного фонду
1. Рада пенсійного фонду має право укладати договір про управління активами пенсійного фонду з особою, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами.
2. Істотними умовами договору про управління активами пенсійного фонду є:
повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін;
вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний);
предмет договору;
права і обов'язки сторін;
обсяги пенсійних активів та умови їх розподілу між особами, що надають послуги з управління активами пенсійного фонду (в разі укладення договору про управління активами пенсійного фонду більше ніж з однією такою особою);
застереження щодо конфіденційності;
порядок подання звітності та інформації;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності;
строк дії договору;
розмір винагороди за надання послуг з управління активами;
порядок зміни умов договору;
умови дострокового розірвання договору.
Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду.
Стаття 37. Умови проведення заміни особи, яка провадить діяльність з управління активами пенсійних фондів
1. Рада фонду може замінювати особу, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, з обов'язковим повідомленням про це національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням причин такої заміни протягом одного робочого дня з дати прийняття цього рішення. Заміна такої особи може провадитися:
після закінчення строку відповідного договору про управління активами;
у разі дострокового розірвання такого договору за ініціативою ради пенсійного фонду;
у разі дострокового розірвання такого договору за ініціативою особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду.
2. Дострокове розірвання договору про управління активами за ініціативою ради фонду провадиться у разі:
1) анулювання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії на провадження діяльності з управління активами, наданої особі, яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду;
2) ліквідації особи, яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, як юридичної особи;
3) укладення особою, яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, угод, які порушують або наслідком яких є порушення норм законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, умов договору про управління активами пенсійного фонду або умов інвестиційних декларацій пенсійних фондів;
4) визнання незадовільними результатів діяльності такої особи щодо управління активами пенсійного фонду радою фонду.
Дострокове розірвання договору про управління активами за ініціативою особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, провадиться у разі, коли така особа не спроможна надалі здійснювати управління активами пенсійного фонду, про що така особа повинна письмово повідомити раду відповідного пенсійного фонду із зазначенням причин, які перешкоджають виконанню нею такого договору.
3. У разі закінчення строку або розірвання договору про управління активами рада фонду зобов'язана:
1) протягом одного робочого дня з дати припинення зобов'язань за таким договором письмово повідомити зберігача та особу, що здійснює управління активами пенсійного фонду, про закінчення строку договору про управління активами або його розірвання із зазначенням причин цього;
2) не пізніше одного місяця з дати припинення зобов'язань за таким договором укласти договір про управління активами пенсійного фонду з іншою особою, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами, у разі, коли управління активами фонду здійснювалося лише однією особою.
4. Порядок та термін передачі повноважень у разі заміни особи, яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, а також порядок призначення особи, яка тимчасово здійснюватиме управління активами пенсійного фонду у разі невиконання радою фонду вимоги, встановленої пунктом 2 частини третьої цієї статті, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 38. Вимоги до здійснення управління активами пенсійного фонду
1. Управління активами пенсійного фонду здійснюється особою, яка провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, окремо щодо кожного пенсійного фонду відповідно до затверджених їх статутами пенсійних схем та інвестиційних декларацій у порядку, що визначається договором про управління активами пенсійного фонду і цим Законом, в тому числі шляхом надання відповідних розпоряджень торговцям цінними паперами та зберігачу.
2. Особа, яка провадить діяльність з управління пенсійними активами, зобов'язана:
1) здійснювати операції щодо управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами;
2) подавати щороку раді фонду пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації фонду;
3) надавати звітність, передбачену цим Законом.
3. У разі коли особа, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, надає розпорядження щодо операцій з цінними паперами торговцю цінними паперами, копія цього розпорядження обов'язково надається зберігачу.
Стаття 39. Видача ліцензії на провадження діяльності з управління активами
1. Видача ліцензії на провадження діяльності з управління активами особі, яка згідно з цим Законом має право на отримання такої ліцензії, здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог цього Закону.
2. Ліцензія на провадження діяльності з управління активами видається відповідній особі за умови, що вона мала сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 7 мільйонів гривень на день подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для отримання цієї ліцензії.
( Частина друга статті 39 в редакції Закону N 2393-VI від 01.07.2010 )
3. Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні, не меншому ніж розмір її зареєстрованого статутного капіталу.
У разі зменшення визначеного цією частиною розміру власного капіталу особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами, зобов'язана:
повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення;
привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, передбаченим цією частиною, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати відповідні підтвердні документи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу особи, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами, вимогам цієї частини на строк не більш як три місяці.
( Частина третя статті 39 в редакції Закону N 2393-VIвід 01.07.2010 )( Частину четверту статті 39 виключено на підставі Закону N 2393-VI від 01.07.2010 )
Стаття 40. Обмеження діяльності осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів
1. Особи, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, під час провадження такої діяльності не мають права:
1) використовувати пенсійні активи пенсійного фонду для забезпечення виконання будь-яких зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням цього пенсійного фонду, в тому числі власних;
2) здійснювати за рахунок активів пенсійних фондів операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, у тому числі цінних паперів, які не можуть бути віднесені до пенсійних активів відповідно до цього Закону;
3) від імені пенсійного фонду надавати позику або брати позику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок пенсійних активів фонду;
4) укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з його пов'язаними особами, а також з іншими пенсійними або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;
5) інвестувати пенсійні активи з порушенням обмежень, встановлених цим Законом;
6) безоплатно відчужувати пенсійні активи.