• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про телекомунікації

Верховна Рада України  | Закон від 18.11.2003 № 1280-IV | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 18.11.2003
  • Номер: 1280-IV
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 18.11.2003
  • Номер: 1280-IV
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
6. Суб'єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення.
7. Порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником.
Глава VI
СПОЖИВАЧІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
Стаття 32. Права споживачів телекомунікаційних послуг
1. Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на:
1) державний захист своїх прав;
2) вільний доступ до телекомунікаційних послуг;
3) безпеку телекомунікаційних послуг;
4) вибір оператора, провайдера телекомунікацій;
5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг;
6) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг;
7) своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг;
8) отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг;
9) обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви;
10) повернення від оператора, провайдера телекомунікацій невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг у випадках і в порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг;
11) відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;
12) відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов'язків, передбачених договором із споживачем чи законодавством;
13) оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;
14) відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
15) отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги;
16) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають;
( Пункт 16 частини першої статті 32 в редакції Закону N 3375-IV від 19.01.2006 )
17) інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.
Стаття 33. Обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг
1. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема:
1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності;
2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;
3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;
4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам;
5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;
6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
2. У разі використання абонентами лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні для перевірки правильності нарахування плати за отримані послуги, абоненти зобов'язані:
1) використовувати лічильники, що мають документ про підтвердження відповідності згідно із законодавством України;
2) періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як засобів вимірювальної техніки в порядку, визначеному законодавством України.
3. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати інші обов'язки відповідно до цього Закону та законодавства України.
Стаття 34. Захист інформації про споживача
1. Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
2. Призначені для оприлюднення телефонні довідники, у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання телекомунікаційних послуг міститься згода споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів оператор телекомунікацій забезпечує її захист відповідно до закону. Споживач має право на безоплатне вилучення відомостей про нього повністю або частково з електронних версій баз даних інформаційно-довідкових служб.
3. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача.
Стаття 35. Захист інтересів споживачів у разі припинення діяльності оператором, провайдером телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг
1. Оператор, провайдер телекомунікацій, який припиняє діяльність з надання телекомунікаційних послуг, зобов'язаний попередити споживачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання телекомунікаційних послуг.
2. У разі анулювання чи визнання недійсною ліцензії, вилучення номерного та/або радіочастотного ресурсу внаслідок порушення оператором, провайдером телекомунікацій законодавства такий оператор, провайдер зобов'язаний відшкодувати абоненту витрати, пов'язані з припиненням надання телекомунікаційних послуг, у встановленому законом порядку.
Стаття 36. Відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг
1. Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
2. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
3. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
4. У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі неотриманий прибуток) покладаються на споживача.
Глава VII
ОПЕРАТОРИ, ПРОВАЙДЕРИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Стаття 37. Правові основи діяльності операторів і провайдерів телекомунікацій
1. Оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації.
2. Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є:
1) рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України;
2) пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг;
3) розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності;
4) недопущення дискримінаційних дій з боку операторів і провайдерів, що займають монопольне (домінуюче) становище, проти інших суб'єктів ринку телекомунікацій.
( Частину третю статті 37 виключено на підставі Закону N 1876-IV від 24.06.2004 )
4. Віднесення операторів і провайдерів телекомунікацій до операторів і провайдерів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, проводиться Антимонопольним комітетом України на підставі законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 38. Права операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Оператори телекомунікацій мають право на:
1) здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства;
2) отримання ліцензій відповідно до цього Закону;
3) отримання номерного ресурсу;
4) планування та розвиток власних мереж;
5) установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону;
6) присвоєння телефонних номерів споживачам у межах виділеного оператору номерного ресурсу;
7) з'єднання телекомунікаційних мереж, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів, відповідно до цього Закону;
8) скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами;
9) відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки;
10) зупинення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до цього Закону і в порядку, встановленому ЦОВЗ та узгодженому з НКРЗ;
11) установлення телекомунікаційного обладнання в приміщеннях, що належать їм на правах найму, з дозволу власника приміщення;
12) інші права, передбачені законодавством України та договорами про надання телекомунікаційних послуг.
2. Відключення кінцевого обладнання підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону, з'єднувальних ліній служб екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3200-IV від 15.12.2005, N 3475-IV від 23.02.2006 )
3. Провайдер телекомунікацій користується правами, передбаченими частиною першою цієї статті, за винятком прав, передбачених пунктами 2, 3, 6, 7 частини першої цієї статті, а також має право на підключення засобів телекомунікацій до телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до законодавства.
4. Провайдери телекомунікацій здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій на підставі договору з оператором телекомунікацій - резидентом України та копії ліцензії цього оператора на відповідний вид діяльності у випадках, передбачених законом.
( Статтю 38 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1876-IV від 24.06.2004 )
Стаття 39. Обов'язки операторів і провайдерів телекомунікацій
1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:
1) здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, яка підлягає ліцензуванню, тільки за наявності ліцензій;
2) надавати безоплатний доступ споживачам до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу;
3) надавати телекомунікаційні послуги за встановленими показниками якості;
4) надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають;
5) вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві;
6) забезпечувати правильність застосування тарифів;
7) зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом;
8) не допускати порушень правил добросовісної конкуренції на ринку телекомунікацій;
9) першочергово надавати телекомунікаційні послуги підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону;
( Пункт 9 частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3200-IV від 15.12.2005, N 3475-IV від 23.02.2006 )
10) забезпечувати готовність своїх телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі можливість оповіщення своїх споживачів у цих умовах;
11) надавати щорічно до ЦОВЗ інформацію про свої телекомунікаційні мережі для відпрацювання мобілізаційних планів у межах, визначених Кабінетом Міністрів України;
12) вести облікову та іншу, визначену законодавством, документацію щодо своїх телекомунікаційних мереж та взаємоз'єднання з іншими телекомунікаційними мережами;
13) своєчасно надавати ЦОВЗ та НКРЗ звіти та інформацію відповідно до закону;
14) оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення;
15) забезпечувати використання наданого номерного ресурсу в терміни, визначені НКРЗ;
16) попереджувати споживачів про можливе скорочення переліку телекомунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у випадках і порядку, передбачених правилами надання і отримання цих послуг;
17) вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами;
18) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства України.
2. Усі пункти частини першої цієї статті, крім пунктів 1, 2, 10, 11, 12, 15, 17, поширюються також на провайдерів телекомунікацій.
( Частина друга статті 39 в редакції Закону N 1876-IV від 24.06.2004 )
3. У разі якщо оператор, провайдер телекомунікацій встановлює плату за телекомунікаційні послуги згідно з почасовими тарифами, то при розрахунках із споживачами він зобов'язаний враховувати лише повні тарифні одиниці часу.
4. Оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.
5. Оператори, провайдери телекомунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг інвалідам I та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком.
Стаття 40. Відповідальність операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність:
1) за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -
у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;
2) за затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, -
штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги, а також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;
3) за безпідставне відключення кінцевого обладнання, -
у розмірі абонентної плати за весь період відключення;
4) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, -
у розмірі абонентної плати за один місяць;
5) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання телекомунікаційних послуг;
6) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.
2. Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються оператором телекомунікацій, або з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом.
3. Питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов'язків за договором про надання телекомунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.
4. Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.
Стаття 41. Персонал операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Персоналом оператора, провайдера телекомунікацій є всі працівники, які перебувають з ним у трудових відносинах.
2. Персонал оператора, провайдера телекомунікацій несе відповідальність за порушення вимог законодавства України щодо збереження таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, а також інформації з обмеженим доступом щодо організації та функціонування телекомунікаційних мереж в інтересах національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.
3. Персоналу оператора, провайдера телекомунікацій забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування мереж телекомунікацій чи надання телекомунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод людини.
4. Операторами, провайдерами телекомунікацій створюються робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків загальної чисельності працівників без урахування зайнятих у важких, шкідливих умовах та роботах з підвищеною небезпекою.
5. Керівники підприємств - операторів, провайдерів телекомунікацій та їх філій можуть прийматися на роботу за контрактом.
Глава VIII
РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Стаття 42. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій
1. Суб'єкти господарювання, які бажають здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, зобов'язані не менше ніж за місяць до її початку подати повідомлення до НКРЗ, зразок якого затверджує НКРЗ. У тижневий термін після отримання повідомлення НКРЗ зобов'язана внести суб'єкта господарювання до реєстру та надіслати йому відповідне повідомлення.
2. Окремі види діяльності у сфері телекомунікацій здійснюються суб'єктами господарювання на підставі ліцензій.
3. Ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:
1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку:
місцевого;
міжміського;
міжнародного;
1-1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку:
місцевого;
міжміського;
міжнародного;
( Частину третю статті 42 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом N 1876-IV від 24.06.2004 )
2) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
3) надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
( Пункт 3 частини третьої статті 42 в редакції Закону N 3380-IV від 19.01.2006 )
4) надання в користування каналів електрозв'язку:
місцевих;
міжміських;
міжнародних.
( Частину третю статті 42 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 3380-IV від 19.01.2006 )
Стаття 43. Основні принципи ліцензування у сфері телекомунікацій
1. Основними принципами ліцензування у сфері телекомунікацій є:
1) створення відкритих, недискримінаційних і прозорих умов доступу до ринку телекомунікацій та діяльності на ньому;
2) сприяння ефективному функціонуванню ринку телекомунікацій на основі збалансування інтересів суспільства і операторів, провайдерів телекомунікацій;
3) забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
4) раціональне використання обмежених ресурсів у сфері телекомунікацій;
5) сприяння впровадженню нових видів телекомунікаційних послуг і застосуванню новітніх технологій;
6) залучення інвестицій у розвиток телекомунікацій України.
2. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій.
Стаття 44. Ліцензійні умови
1. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню, встановлений з урахуванням вимог цього Закону.
2. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням установлюються НКРЗ.
3. НКРЗ може включати до ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій для окремих операторів, провайдерів особливі умови.
Стаття 45. Документи, що подаються для одержання ліцензії
1. Суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, що ліцензується, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до НКРЗ із заявою про видачу ліцензії за встановленим нею зразком.
( Частина перша статті 45 в редакції Закону N 1876-IV від 24.06.2004 )
2. До заяви про видачу ліцензії заявник додає:
1) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
2) копії установчих документів (для юридичних осіб), засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
3) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право власності суб'єкта господарювання або користування ним виробничими приміщеннями;
4) плани утворення та використання телекомунікаційної мережі за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності;
5) документи, що підтверджують фінансові можливості та кадрове забезпечення здійснення заявленої діяльності.
3. НКРЗ забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не передбачені цим Законом.
4. У разі наявності в заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які здійснюватимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначаються їх перелік та місцезнаходження.
5. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається або надсилається заявнику, з відміткою про дату прийняття документів та підписом відповідальної особи НКРЗ.
( Частина п'ята статті 45 в редакції Закону N 1876-IV від 24.06.2004 )
6. Усі подані заявником документи після реєстрації заяви формуються в окрему справу.
7. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
2) документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.
8. У разі залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник інформується в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав протягом тижня від дати реєстрації заяви.
9. У разі усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.
10. НКРЗ публікує інформацію щодо процедур видачі ліцензій у своєму офіційному бюлетені.
Стаття 46. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
1. НКРЗ приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 30 робочих днів від дати реєстрації заяви про видачу ліцензії.
2. Копія рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові протягом трьох робочих днів від дати його прийняття.
3. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави відмови.
4. Одночасно з рішенням про видачу ліцензії заявникові надсилається повідомлення про розмір плати за видачу ліцензії, порядок її оплати та отримання.
5. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
2) невідповідність заявника та поданих документів ліцензійним умовам, установленим для певного виду господарської діяльності у сфері телекомунікацій;
3) неможливість видачі ліцензії внаслідок раніше прийнятого рішення щодо обмеження їх чисельності та розподілу на конкурсних засадах.
6. У разі відмови у видачі ліцензії суб'єкт господарювання може подати до НКРЗ нову заяву про видачу ліцензії після усунення обставин, що стали підставою для відмови у її видачі.
7. Рішення НКРЗ про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.
8. У разі якщо діяльність, що ліцензується, потребує використання обмеженого ресурсу (радіочастотного та/або номерного) термін прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії становить 60 робочих днів від дня реєстрації заяви. У разі необхідності міжнародної координації присвоєнь радіочастот термін надання ліцензії продовжується на термін, визначений Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку або відповідними міжнародними договорами. Ліцензія на вид діяльності у сфері телекомунікацій, який передбачає користування радіочастотним ресурсом України, видається одночасно з відповідною ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України.
( Статтю 46 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 1876-IV від 24.06.2004 )
Стаття 47. Обмеження кількості ліцензій та проведення конкурсу на отримання ліцензії в таких випадках
1. НКРЗ може прийняти рішення про обмеження кількості ліцензій на види діяльності у сфері надання телекомунікаційних послуг у разі необхідності забезпечення ефективного використання телекомунікаційних мереж в інтересах споживачів та використання обмежених ресурсів. Це рішення повинно бути опубліковане із зазначенням підстав його прийняття.
2. У разі прийняття рішення про обмеження кількості ліцензій ліцензії видаються на конкурсних засадах. Конкурс на одержання ліцензій повинен проводитися на відкритих, недискримінаційних та прозорих засадах і передбачати однакові конкурсні умови та вимоги для всіх учасників конкурсу.
3. Видача ліцензій у разі проведення конкурсу здійснюється в термін, що не перевищує чотирьох місяців із дня його оголошення.
4. Порядок проведення конкурсів на отримання ліцензій встановлюється НКРЗ з дотриманням таких умов:
1) оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій надається не пізніше ніж за 60 календарних днів до дня проведення конкурсу і підлягає обов'язковій публікації в офіційному бюлетені НКРЗ;
2) для участі в конкурсі на отримання ліцензії суб'єкти господарювання не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня його проведення подають до органу ліцензування повідомлення про намір взяти участь у конкурсі, а також документи, передбачені порядком проведення конкурсу;
3) рішення про результати конкурсу оформлюється протоколом НКРЗ не пізніше ніж через п'ять робочих днів від дати проведення конкурсу;
4) рішення про результати конкурсу публікується в офіційному бюлетені НКРЗ.
5. Повідомлення про прийняття рішення за результатами конкурсу про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів від дати його оформлення.
6. Рішення про результати конкурсу може бути оскаржено в судовому порядку.
7. У разі анулювання ліцензії, виданої за результатами конкурсу, НКРЗ не пізніше ніж через десять робочих днів від дати прийняття рішення про її анулювання зобов'язана оголосити конкурс на отримання ліцензії, яка була анульована.
Стаття 48. Видача ліцензії та її копій
1. НКРЗ повинна оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні від дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
2. НКРЗ робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, який було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.
3. Якщо заявник протягом 30 календарних днів від дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення щодо видачі ліцензії не надав документа, що підтверджує внесення плати за її видачу, або не звернувся до НКРЗ для отримання оформленої ліцензії, НКРЗ скасовує рішення про видачу ліцензії або приймає рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
4. Ліцензії видаються на бланках, зразки яких затверджуються НКРЗ, і є захищеними документами суворої звітності.
5. Строк дії ліцензії встановлює НКРЗ у ліцензії, але не може бути меншим ніж п'ять років.
6. У ліцензії зазначається територія, на якій здійснюється діяльність у сфері телекомунікацій на підставі цієї ліцензії.
7. Ліцензія підписується керівником НКРЗ або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.
8. Для кожної філії, іншого відокремленого підрозділу суб'єкта господарювання, що здійснюватимуть діяльність у сфері телекомунікацій на підставі отриманої цим суб'єктом ліцензії, НКРЗ видає йому засвідчені копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Копія ліцензії видається також провайдеру телекомунікацій, який надає відповідні телекомунікаційні послуги на підставі договору з таким суб'єктом господарювання. Засвідчена НКРЗ копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії, іншого відокремленого підрозділу на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій на підставі даної ліцензії.
9. У разі створення суб'єктом господарювання нової філії, іншого відокремленого підрозділу, а також укладення договору з провайдером телекомунікацій, які здійснюватимуть діяльність у сфері телекомунікацій за отриманими суб'єктом господарювання ліцензіями, цей суб'єкт повинен подати до НКРЗ заяву встановленого зразка про видачу копій відповідних ліцензій, а також документи, які підтверджують створення нової філії, іншого відокремленого підрозділу.
10. У разі ліквідації провайдера телекомунікацій, філії, іншого відокремленого підрозділу суб'єкта господарювання, що здійснювали господарську діяльність згідно з ліцензіями, отриманими суб'єктом господарювання, або в разі припинення ними діяльності у сфері телекомунікацій цей суб'єкт зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації або припинення провайдером телекомунікацій, філією, іншим відокремленим підрозділом діяльності у сфері телекомунікацій письмово повідомити НКРЗ та повернути відповідну копію ліцензії. НКРЗ повинна внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня від дати надходження такого повідомлення.
11. Інформація про видачу ліцензії та особливі умови, зазначені в ліцензії, публікуються в офіційному бюлетені НКРЗ.
12. Суб'єкт господарювання не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.
Стаття 49. Продовження строку дії ліцензії
1. У разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до НКРЗ із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.
( Частина перша статті 49 в редакції Закону N 3380-IVвід 19.01.2006 )
2. НКРЗ не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.
3. Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви.
4. Рішення НКРЗ про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.
5. При продовженні строку дії ліцензії НКРЗ може внести зміни до особливих умов зазначеної ліцензії.
6. Продовження строку дії ліцензії, яка була отримана за конкурсом, здійснюється без проведення конкурсу.
7. Якщо оператор, провайдер телекомунікацій оскаржує рішення НКРЗ про відмову в продовженні строку дії ліцензії в судовому порядку до закінчення строку дії ліцензії, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.
8. Процедура продовження терміну дії ліцензії застосовується тільки до тих видів діяльності, які ліцензуються відповідно до цього Закону.
( Статтю 49 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 1876-IV від 24.06.2004 )
Стаття 50. Переоформлення ліцензії
1. Підставами для переоформлення ліцензії є:
1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;
3) реорганізація юридичної особи - суб'єкта господарювання шляхом зміни організаційно-правової форми, перетворення, злиття, приєднання. У цьому випадку ліцензії, отримані оператором телекомунікацій, переоформляються на його правонаступника.
2. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати до НКРЗ заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Заява про переоформлення ліцензії подається в порядку, визначеному частиною першою статті 45.
( Частина друга статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3380-IV від 19.01.2006 )
3. НКРЗ протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви про переоформлення ліцензії зобов'язана при наданні документів, що підтверджують оплату переоформлення, видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії, або відмовити в переоформленні ліцензії у разі відсутності підстав для переоформлення чи недостовірних даних у поданих документах.
4. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією НКРЗ видає суб'єкту господарювання засвідчені копії такої ліцензії для філій, інших відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій.
5. У разі переоформлення ліцензії НКРЗ приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що переоформлялася, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
6. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.
7. Суб'єкт господарювання, який подав до НКРЗ заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи, може здійснювати свою діяльність на підставі довідки НКРЗ про прийняття цієї заяви до моменту видачі переоформленої на новому бланку ліцензії або прийняття рішення про відмову в переоформленні ліцензії.
8. Непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Стаття 51. Зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії
1. Суб'єкт господарювання зобов'язаний письмово повідомляти НКРЗ про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, протягом 30 робочих днів після виникнення таких змін разом з документами або їх засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Стаття 52. Видача дубліката ліцензії
1. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:
1) втрата ліцензії;
2) пошкодження бланка ліцензії.
2. У разі втрати ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний звернутися до НКРЗ із заявою про видачу її дубліката. Якщо бланк ліцензії не придатний для користування внаслідок його пошкодження, разом із заявою до НКРЗ подається пошкоджений бланк ліцензії. Заява про видачу дубліката ліцензії подається в порядку, визначеному частиною першою статті 45.
( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3380-IV від 19.01.2006 )
3. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.
4. НКРЗ зобов'язана протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви при наданні документів, що підтверджують оплату видачі дубліката, видати заявникові дублікат втраченої або пошкодженої ліцензії.
5. У разі видачі дубліката ліцензії НКРЗ приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
6. Суб'єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії, може здійснювати свою діяльність до отримання дубліката ліцензії на підставі відповідної довідки НКРЗ.
Стаття 53. Плата за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії, продовження терміну її дії
1. За видачу ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів, копій і продовження терміну їх дії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлює Кабінет Міністрів України.
2. Плата за продовження терміну дії ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів і копій не повинна перевищувати витрати, пов'язані із здійсненням зазначених процедур.
( Частина друга статті 53 із змінами, внесненими згідно із Законом N 1876-IV від 24.06.2004 )( Частину третю статті 53 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
Стаття 54. Контроль за додержанням ліцензійних умов
1. Контроль за додержанням операторами, провайдерами телекомунікацій ліцензійних умов та особливих умов, визначених у ліцензії, здійснюється НКРЗ шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
2. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.
3. Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження до НКРЗ у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення операторами, провайдерами телекомунікацій ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
4. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається в НКРЗ.
5. За наявності порушень ліцензійних умов НКРЗ не пізніше 20 робочих днів від дати складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень або приймає рішення про анулювання ліцензії.
6. Оператор, провайдер телекомунікацій, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний у встановлений у розпорядженні строк подати НКРЗ інформацію про усунення порушень.
Стаття 55. Анулювання ліцензії
1. Підставами для анулювання ліцензії є:
1) заява суб'єкта господарювання про анулювання ліцензії;
2) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;
3) акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;
4) акт про невиконання оператором, провайдером телекомунікацій розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
5) акт про повторну відмову оператора, провайдера телекомунікацій у допуску представників НКРЗ для проведення перевірки, а також про чинення інших перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі;
6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
7) рішення про скасування державної реєстрації оператора, провайдера телекомунікацій;
8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
2. Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, акта про повторну відмову оператора, провайдера телекомунікацій у допуску представників НКРЗ для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі, здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням оператора, провайдера телекомунікацій або його представників.
3. НКРЗ має прийняти рішення про анулювання ліцензії протягом 20 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Дане рішення вручається або надсилається рекомендованим листом оператору телекомунікацій із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.
4. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті, рішення про анулювання ліцензії підлягає виконанню через три місяці після набрання ним чинності.
5. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів із дня його прийняття. Якщо оператор, провайдер телекомунікацій протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.
6. Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання ним чинності.
7. Рішення про анулювання чи визнання недійсною ліцензії публікується НКРЗ у десятиденний термін після набрання ним чинності.
Стаття 56. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет
1. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.
2. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для:
1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет;
2) створення реєстру доменних назв у домені.UA;
3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет;
4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.UA;
5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції;
6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.
3. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.
4. Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес, маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до міжнародних вимог.
Глава IX
ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ
Стаття 57. Принципи взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж