збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;
( Абзац третій частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2498-VIII від 10.07.2018 )
цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;
( Частину першу статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 2498-VIII від 10.07.2018 )
належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем.
( Частину першу статті 25 доповнено абзацом згідно із Законом N 1532-VIII від 20.09.2016; в редакції Закону N 2498-VIII від 10.07.2018 )
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.
( Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1532-VIII від 20.09.2016 )
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.
( Частина третя статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1532-VIII від 20.09.2016, N 2498-VIII від 10.07.2018 )
Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2498-VIII від 10.07.2018 )
З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2498-VIII від 10.07.2018 )
Власники, користувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок, на яких розташовані меліоративні системи, об’єкти їх інженерної інфраструктури та окремо розташовані гідротехнічні споруди, зобов’язані не чинити перешкод в експлуатації меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та забезпечувати доступ працівників обслуговуючої (експлуатуючої) установи, організації до таких систем та їх експлуатацію.
( Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2498-VIII від 10.07.2018 )
Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України.
Стаття 25-1. Встановлення земельних сервітутів для здійснення заходів з меліорації земель
Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:
будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;
проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;
руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.
Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.
( Закон доповнено статтею 25-1 згідно із Законом N 2498-VIII від 10.07.2018 )
Стаття 26. Особливості експлуатації меліоративних систем у разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у своєму користуванні меліоровані землі
У разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у користуванні меліоровані землі, передача меліоративних фондів власнику здійснюється відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" та за участю представника експлуатаційної водогосподарської організації, при цьому не допускається порушення технологічної цілісності та процесу функціонування меліоративних систем.
Особливості експлуатації меліоративних систем у разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у своєму користуванні меліоровані землі, визначаються умовами, які розробляються з урахуванням існуючих земельних відносин і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, разом з іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених статтями 14 і 16 цього Закону.
( Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 )
Стаття 27. Державний контроль за станом експлуатації меліоративних систем і використанням меліорованих земель
Державний контроль за дотриманням правил експлуатації меліоративних систем і використанням меліорованих земель здійснюють у межах своїх повноважень центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 )
РОЗДІЛ VIII
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ
Стаття 28. Джерела фінансування витрат на меліорацію земель
Фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, інвентаризації та паспортизації меліоративних систем здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, крім витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які надані у концесію, інших не заборонених законом джерел.
( Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1444-VI від 04.06.2009 )
Стаття 29. Витрати на меліорацію земель, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів
За рахунок коштів державного бюджету фінансуються витрати на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель, капітального ремонту, інвентаризації та паспортизації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне і виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
Порядок використання коштів державного бюджету для потреб меліорації земель визначається Кабінетом Міністрів України.
За рахунок коштів місцевого бюджету фінансуються витрати на експлуатацію міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, включаючи утримання підприємств, установ і організацій, які за дорученням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, організовують або виконують безпосередньо роботи з експлуатації цих систем, а також витрати за використану електроенергію для подачі води сільськогосподарським підприємствам.
Дія цієї статті не поширюється на фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію), капітальний ремонт і експлуатацію меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які надані у концесію.
( Статтю 29 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1444-VI від 04.06.2009 )
РОЗДІЛ IX
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА (ЕКСПЛУАТАЦІЇ) МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ
Стаття 30. Загальні екологічні вимоги до меліорації земель
Меліорація земель повинна проводитися з метою забезпечення:
раціонального використання земельних, водних, лісових та мінерально-сировинних ресурсів;
захисту земель від деградації, вітрової і водної ерозії;
охорони грунтів від виснаження, засолення, заболочення, насичення пестицидами, нітратами, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, погіршення інженерно-геологічних властивостей;
охорони поверхневих і підземних вод від забруднення та виснаження;
запобігання негативному впливу меліоративних заходів на рослинний і тваринний світ, рибні запаси;
збереження природних ландшафтів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, водно-болотних угідь міжнародного значення, інших територій, що підлягають особливій охороні.
Стаття 31. Екологічні вимоги до проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури
Проектна документація на проведення меліорації земель повинна в обов'язковому порядку містити матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище і довідку про екологічні наслідки запроектованої діяльності. Проектні рішення повинні забезпечувати оптимально збалансоване врахування раціонального використання природних ресурсів і ефективної охорони навколишнього природного середовища.
Під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури охороні підлягають компоненти навколишнього природного середовища, що знаходяться в межах меліоративних систем і на прилеглих землях та у можливих зонах впливу, - грунти і надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, рибні запаси, природні ландшафти, природно-заповідний фонд України, водно-болотні угіддя міжнародного значення, а також інші території, що підлягають особливій охороні.
Передпроектна та проектно-кошторисна документація на будівництво нових і реконструкцію існуючих меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури підлягає комплексній державній експертизі, яка проводиться в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи і організації, що забезпечують експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, зобов'язані здійснювати заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню грунтів, вітровій і водній ерозії меліорованих земель, їх деградації, погіршенню стану водних об'єктів, а також збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні.
Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
( Частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 )
РОЗДІЛ Х
ПОРЯДОК РОЗВ'ЯЗАННЯ СПОРІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МЕЛІОРАЦІЮ ЗЕМЕЛЬ
Стаття 32. Порядок розв'язання спорів, що виникають у сфері меліорації земель
Спори, що виникають у сфері меліорації земель, розв'язуються в порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства про меліорацію земель
Особи, винні у:
недотриманні державних стандартів, норм і правил, у тому числі будівельних, екологічних і санітарно-гігієнічних, під час проектування, будівництва (реконструкції) і експлуатації меліоративних систем, що призвело до пошкодження цих систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури;
виконанні робіт з будівництва чи реконструкції меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без позитивного висновку комплексної державної експертизи, порядок проведення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, чи без затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;
прийнятті в експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які споруджені з порушенням правил, установлених цим Законом, державних стандартів, норм і правил;
недотриманні правил або установленого режиму експлуатації меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що призвело до підтоплення, заболочення, засолення, забруднення грунтів, вітрової і водної ерозії меліорованих земель, їх деградації, а також погіршення стану водних об'єктів;
порушенні природних екосистем, що мають міжнародне значення, та умов збереження рослинного і тваринного світу на їх популяційному та видовому рівні;
виконанні робіт у зоні розміщення і функціонування меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури без відповідного попереднього погодження;
використанні без відповідного дозволу об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем для цілей, не пов'язаних з меліорацією земель;
порушенні встановленого порядку ведення книги історії полів, - несуть відповідальність згідно із законами України.
Законами України може бути встановлена відповідальність за інші види порушення законодавства про меліорацію земель.
РОЗДІЛ XI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ 14 січня 2000 року N 1389-XIV |
