Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України

військовослужбовців, підданих арешту за рішенням суду як тимчасовому запобіжному заходові - протягом усього строку розслідування справи, тривалість якого визначається законом;

військовослужбовців, засуджених військовим судом, - не більш як 10 діб;

військовослужбовців, засуджених військовим судом, яких направляють до дисциплінарної частини, - до набрання вироком законної сили;

військовослужбовців, затриманих за порушення військової дисципліни у нетверезому стані (або таких, що не мають документів), до витвереження (або встановлення особи), але не більш як одну добу.

3. Якщо гарнізонна гауптвахта розташована на великому віддаленні і створення військової гауптвахти недоцільне, з дозволу начальника гарнізону (командира з'єднання) у військових частинах може обладнуватися спеціальна кімната для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців (камера тимчасово затриманих). Контроль за перебуванням тимчасово затриманих у такому разі покладається на чергового військової частини (корабля). Строк перебування військовослужбовців у камерах тимчасово затриманих - до доби.

Якщо на гарнізонній гауптвахті немає достатньої кількості місць або вона розташована на великій відстані, з дозволу начальника гарнізону (командира з'єднання) влаштовують і обладнують військову гауптвахту тільки для перебування в ній заарештованих у дисциплінарному порядку солдатів (матросів) і сержантів (старшин) згідно з вимогами, встановленими для гарнізонної гауптвахти.

4. Військовослужбовців, заарештованих у дисциплінарному порядку, відправляють на гауптвахту із запискою про арешт.

Військовослужбовців, підданих арешту як тимчасовому запобіжному заходові, засуджених військовим судом, відправляють на гауптвахту з вмотивованим рішенням суду, а затриманих за підозрою у вчиненні злочину - з постановою відповідного органу.

Військовослужбовців, заарештованих у дисциплінарному порядку, відправляють на гауптвахту під конвоєм поодинці або групою не більш як 3 особи в колоні по одному із супровідником у рівному або старшому військовому званні.

5. Військовослужбовців, заарештованих або затриманих правоохоронними органами, відправляють на гауптвахту під конвоєм.

Сержантів (старшин) відправляють окремо від солдатів (матросів). Супровідник іде поруч (праворуч, ліворуч) від заарештованого (заарештованих).

Склад конвою та його обов'язки, порядок конвоювання визначає військовий комендант гарнізону (начальник штабу військової частини) у кожному випадку окремо.

Конвойний зобов'язаний мати зброю в положенні "на ремінь". Зброю заряджають лише за вказівкою начальника, який призначив конвой, згідно із положеннями, визначеними в статтях 111 і 112 цього Статуту.

Конвойний може застосовувати зброю згідно з правилами, визначеними статтею 241 цього Статуту.

6. Конвоювання заарештованих пішки в містах і великих населених пунктах, через ринки, тротуарами, а також проїзд із заарештованими в громадському транспорті заборонено.

7. Для відправлення заарештованих на гарнізонну гауптвахту за наказом військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) виділяють транспортний засіб.

На автомобілях заарештованих розміщують обличчям у бік, протилежний рухові. Військовослужбовці, які їх супроводжують, розміщуються в передній частині кузова так, щоб вони мали змогу стежити за заарештованими.

8. Заарештованих приймає на гарнізонну гауптвахту начальник гауптвахти, а за його відсутності - начальник варти; на військову гауптвахту - черговий військової частини.

9. Начальник гауптвахти (черговий військової частини) під час приймання заарештованих перевіряє наявність у них необхідних речей, проводить особистий огляд, відбирає на зберігання поясні ремені, речі й цінності, які не дозволено тримати в камері, а також усі службові документи, записує необхідні дані до книги заарештованих та іменного списку заарештованих.

Примітка. Після здачі заарештованих начальник попередньої варти робить у списку начальника нової варти запис: "Такого-то дня, місяця, року, у таку й таку годину здав стільки-то заарештованих" і ставить свій підпис. Начальник нової варти також розписується під цим записом.

10. Позначку в записці про арешт щодо наявності речей військовослужбовців, направлених на гауптвахту, робить начальник гауптвахти (черговий військової частини), він же ставить свій підпис.

Заарештовані в дисциплінарному порядку залишають особисті документи із собою або можуть здавати їх на зберігання начальникові гауптвахти (черговому військової частини).

Перелік вилучених і прийнятих речей, предметів, документів і суму грошей начальник гауптвахти (черговий військової частини) заносить до книги заарештованих у присутності заарештованого й видає йому розписку про їх прийняття, після чого відсилає заарештованого із запискою про арешт до начальника варти для поміщення його в камеру.

Коли заарештованого приймає начальник варти, він видає заарештованому розписку про відібрані в нього речі. Записку про арешт і речі з їх описом подає начальникові гауптвахти.

11. Начальник гауптвахти (черговий військової частини) залишає в себе записку про арешт і видає конвойному (супровідникові) розписку про прийняття заарештованого, яку здають особі, що відправила заарештованого на гауптвахту.

12. Заарештованих у дисциплінарному порядку тримають у загальних або одиночних камерах.

Сержантів (старшин) тримають на гауптвахті окремо від солдатів (матросів).

13. Заарештовані зобов'язані точно додержуватися правил, встановлених на гауптвахті. На заарештованих, які не виконують встановлених правил внутрішнього розпорядку на гауптвахті або дозволяють собі порушувати військову дисципліну, накладаються додаткові покарання військовим комендантом гарнізону. Розпорядженням військового коменданта гарнізону такі заарештовані можуть бути переведені в одиночні камери, про що начальник гауптвахти робить необхідну позначку в записці про арешт.

Арешт військовослужбовців, що накладається на гауптвахті, оформляють повторною запискою про арешт. У такому разі безперервний строк перебування на гауптвахті військовослужбовця не може перевищувати 20 діб.

14. Розпорядок дня на гауптвахті встановлює військовий комендант гарнізону, на військовій гауптвахті - командир військової частини.

Солдатів (матросів), яких тримають на гауптвахті в загальних камерах, залучають до занять зі стройової підготовки, до вивчення військових статутів і на роботи в межах гауптвахти (військової частини, управління коменданта гарнізону). Тривалість робіт - 8 годин на добу.

Сержантів (старшин), яких тримають у загальних камерах, на роботу залучають за старших.

З тими із заарештованих військовослужбовців, кого не залучено до роботи, щодня проводять 8-годинні заняття. На час занять їм видають ремені.

Військовослужбовців, яких тримають в одиночних камерах, до роботи та занять не залучають.

Ранковий огляд і вечірню перевірку наявності заарештованих проводять у камерах начальник варти або його помічник за іменним списком.

Тривалість сну для заарештованих передбачено 7 годин на добу. Спати або лежати вдень заарештованим заборонено. Після підйому нари прибирають, відкидні нари беруть на замок.

15. Протягом доби, за винятком часу, передбаченого для виконання робіт (занять) і прогулянок, заарештовані перебувають у зачинених на замок камерах.

Замки для всіх камер мають бути однакові та замикатися однаковими ключами. Два таких ключі мають зберігатися у начальника варти й один - у начальника гауптвахти.

16. Заарештовані, перебуваючи в камері, мають натільну білизну, повсякденну форму одягу та взуття. Решту предметів зберігають поза камерами згідно з порядком, установленим на гауптвахті. На час сну заарештованим видають польові утеплені куртки (куртки утеплені) та дозволяють знімати взуття, а за температури в камерах нижчої від +18 (град.) С польові утеплені куртки (куртки утеплені) видаються вдень.

17. У загальних камерах із числа заарештованих призначають старших камер - відповідальних за чистоту і порядок. Вони зобов'язані шикувати заарештованих для ранкового огляду, для перерахування під час зміни варти, для вечірньої перевірки наявності заарештованих, а також стежити, щоб заарештовані вчасно лягали спати, не псували стін і вікон, не робили написів на стінах, нарах і не вимикали освітлення.

18. Заарештованих, яких тримають в одиночних камерах, виводять на прогулянки один раз на добу тривалістю 50 хвилин у супроводі вивідних.

Заарештованих солдатів (матросів) виводять окремо від сержантів (старшин).

Для ранкового і вечірнього туалету заарештованих виводять із камер у супроводі вивідних: тих, кого тримають у загальних камерах, - усім складом камер, а тих, хто перебуває в одиночних камерах, - по одному, почергово. Для справляння природних потреб заарештованих виводять у супроводі вивідного по одному або групами до 5 осіб, а тих, хто перебуває в одиночних камерах, - по одному.

Виклик вивідного - через чатового.

19. Під час виведення заарештованих у межах гауптвахти ремені їм не видають. Для переміщення поза гауптвахтою (до лазні, до лікувальних закладів) заарештовані мають бути одягнені за формою.

Заарештовані в дисциплінарному порядку, рухаючись поза гауптвахтою всередині військової частини, ходять строєм, групами не більш як по 15 осіб у супроводі одного конвойного.

Заарештовані в дисциплінарному порядку сержанти (старшини) для переміщення поза гауптвахтою в розташуванні військової частини пересуваються строєм, у супроводі помічника начальника варти (вивідного - з числа сержантів).

Для відправлення заарештованих за межі гауптвахти та військової частини за наказом військового коменданта гарнізону виділяють транспортний засіб.

20. Конвойних для супроводу заарештованих поза гауптвахтою (на роботи, в лазню тощо) призначають із складу варти. У разі неможливості призначення таких конвойних розпорядженням військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) призначається додатковий наряд.

21. Під час виконання заарештованими робіт конвойний повинен:

не допускати виконання робіт одночасно в кількох місцях, якщо охорона та стеження за заарештованими внаслідок цього ускладнюються;

стежити, щоб під час роботи або перерви заарештовані не спілкувалися із сторонніми особами, не курили та не залишали місця роботи;

одержати після закінчення роботи довідку від особи, у розпорядженні якої перебували заарештовані, про виконання роботи та її якість;

доповісти після повернення на гауптвахту начальникові гауптвахти (черговому військової частини) про поведінку заарештованих і подати довідку про виконання робіт.

22. Заарештовані мають митися в лазні раз на тиждень у дні й години, визначені військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини). У ці самі дні проводять медичний огляд заарештованих.

Заарештовані, відправлені до лікувальних закладів, після одужання повертаються до своєї військової частини. Рішення про подальше відбування арешту виносить начальник, який накладав покарання.

Заарештовані, яких тримають на гауптвахті, мають бути завжди охайно підстрижені й поголені. Порядок стрижки й гоління заарештованих визначає військовий комендант гарнізону.

23. Заарештованих забезпечують харчуванням за нормою основного солдатського пайка.

Зарахування заарештованих на харчування на гауптвахті проводиться за продовольчими атестатами, а тимчасово затриманих - у порядку, визначеному наказом начальника гарнізону.

Заарештовані харчуються в камерах або в їдальні гауптвахти.

У їдальні їжу видають у різний час: окремо для солдатів (матросів), окремо для сержантів (старшин).

Заарештовані, яких тримають в одиночних камерах, і тимчасово затримані військовослужбовці харчуються тільки в камерах.

24. Щоденне й загальне (раз на тиждень) прибирання камер, туалетів, а також миття (натирання) підлоги та опалення печей на гауптвахті проводять заарештовані під наглядом помічника начальника варти.

Камери провітрюють щодня в той самий час, коли заарештовані перебувають на прогулянці або на заняттях.

Дезінфекцію приміщень гауптвахти й туалетів проводять раз на тиждень. Камери, коридори й туалети мають освітлюватися з настанням сутінок. На час сну в камерах має бути чергове освітлення.

25. Заарештованим на час перебування під арештом заборонено грати в будь-які ігри, розмовляти через вікно, галасувати, співати, грати на музичних інструментах, порушувати порядок у камерах, приймати передачі від будь-яких осіб.

Заарештованим дозволено читати газети, військові статути, військову літературу та прослуховувати радіопередачі. На кожній гауптвахті має бути достатня кількість військових статутів та військової літератури. Гауптвахту щоденно забезпечують свіжими газетами.

Видає заарештованим літературу й газети начальник варти.

26. Військовослужбовців, заарештованих за рішенням військового суду, затриманих правоохоронними органами, тримають на гауптвахті окремо від заарештованих у дисциплінарному порядку.

На час сну їм видають польові утеплені куртки (куртки утеплені), матраци й подушки з верхніми наволоками. Дозволяють курити у відведених для цього місцях.

Усі інші вимоги щодо них застосовують такі самі, як і до військовослужбовців, заарештованих у дисциплінарному порядку.

Побачення з ними надають лише з дозволу військового суду або органу, який проводить досудове слідство, за спеціальними ордерами на побачення.

26-1. Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначаються Виправно-трудовим кодексом України.

27. Порядок тримання й охорони на гауптвахті та під час переміщення поза гауптвахтою військовослужбовців, заарештованих за рішенням військового суду, затриманих правоохоронними органами, встановлює військовий комендант гарнізону (начальник штабу військової частини) за погодженням із військовим прокурором гарнізону.

Перевезення заарештованих до місця відбуття покарання здійснюється залізничним транспортом (окреме купе) або спеціально обладнаним автомобілем.

Військові прокурори, їх заступники і помічники з метою здійснення нагляду за додержанням законів, а також слідчі при розслідуванні кримінальних справ за пред'явленням посвідчення особи допускаються в будь-який час на гарнізонну гауптвахту черговим варт із повідомленням військовому комендантові, а на військову гауптвахту - черговим частини із повідомленням командирові військової частини.

28. Заарештованих у дисциплінарному порядку звільняє після закінчення строку арешту начальник гауптвахти (черговий військової частини). У разі смерті або тяжкої хвороби рідних заарештованого, а також за будь-якого стихійного лиха, що зазнала його сім'я, військовослужбовця можуть звільнити до закінчення строку арешту за наказом військового коменданта гарнізону.

Напередодні державних свят Дня Конституції України, Дня Незалежності України, а також виборів Президента України і народних депутатів України наказом начальника гарнізону (командира військової частини) заарештованих у дисциплінарному порядку звільняють із гауптвахти.

29. Військовослужбовців, заарештованих за рішенням військового суду і затриманих правоохоронними органами, звільняє начальник гауптвахти на підставі рішення військового суду або відповідно правоохоронного органу.

Військовослужбовців, яких незаконно тримають на гауптвахті, звільняють на вимогу військового прокурора.

30. Для звільнення заарештованого з гауптвахти начальник гауптвахти (військової гауптвахти) напередодні закінчення строку арешту надсилає начальникові варти записку про звільнення заарештованого й повідомляє командирові підрозділу (військової частини) про час звільнення заарештованого для надсилання за ним представника.

Начальник варти, одержавши записку про звільнення, звільняє заарештованого в строк, зазначений у записці, й відправляє його до начальника гауптвахти.

Начальник гауптвахти робить у книзі обліку заарештованих і в іменному списку заарештованих позначки про час звільнення заарештованого й видає йому під розписку у книзі особисті речі, гроші й документи, а також записку про арешт з позначкою про звільнення для подання її командирові підрозділу.

Раніше видану заарештованому розписку про прийняття на зберігання речей, грошей і документів знищують.

Записку про звільнення начальник варти подає в порядку підпорядкованості разом із постовою відомістю.

31. Гарнізонна гауптвахта має приміщення для перебування заарештованих солдатів (матросів), сержантів (старшин) і вартове приміщення. У разі розміщення гауптвахти в одному приміщенні з вартою прохід заарештованих через вартове приміщення не допускається.

32. На гарнізонній гауптвахті мають бути:

загальні камери для заарештованих солдатів (матросів);

загальні камери для заарештованих сержантів (старшин);

одиночні камери;

загальні й одиночні камери для солдатів (матросів) і сержантів (старшин), які перебувають під слідством;

загальні камери для засуджених солдатів (матросів), сержантів (старшин).

В одиночних камерах мають бути нари, які зачиняються на замок, табурет і плювальниця.

У загальних камерах мають бути нари, столи, лави (табурети), баки з питною водою, обладнані фонтанчиками, і плювальниці.

33. Крім камер для заарештованих, гарнізонна гауптвахта має такі приміщення:

окремі камери для допиту заарештованих і осіб, затриманих правоохоронними органами;

вартове приміщення;

кімнату для роботи штатного складу гауптвахти;

кухню для підігрівання або приготування їжі заарештованим з необхідними підсобними приміщеннями;

їдальню;

комірчину, обладнану стелажами (вішалками) для зберігання речей заарештованих;

кімнату для вмивання;

внутрішні або зовнішні туалети.

34. У кімнаті начальника гауптвахти мають бути стіл, два-три стільці (табурети), ліжко, вішалка, а також вогнетривкий сейф (металева шафа) або оббитий металом і прикріплений до підлоги чи до стіни ящик для документів, грошей і цінних речей, прийнятих від заарештованих на зберігання.

35. Двері та вікна у камерах заарештованих і місцях загального користування (у кімнатах для вмивання, туалетах) обладнуються металевими гратами. Двері камер обладнують оглядовими вікнами. В коридорах гауптвахти мають бути шафи, які зачиняються на замки, для туалетних речей і приладдя для чищення взуття, а також для курток і головних уборів. Ключі від шаф зберігаються у начальника варти. Гауптвахту обладнують радіоточками для прослуховування радіопередач.

36. У кожній гауптвахті має бути двір для прогулянок заарештованих і місце для проведення занять з стройової підготовки. Двір огороджують щільним парканом заввишки не менш як 2 метри.

37. Вхідні двері у приміщення гауптвахти, двері (у разі потреби й вікна) камер, вихід у двір для прогулянок обладнують автономною сигналізацією, яку виводять на пульт начальника варти.

38. Особливості обладнання приміщень гауптвахти, де тримаються військовослужбовці, засуджені до арешту, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.

1. Вартову форму одягу складає: польова утеплена куртка (куртка утеплена або кожух); комплект чистого й непошкодженого обмундирування; взуття; головний убір; пояс; сумка для магазинів.

Як постовий одяг застосовують: для зимового часу - кожух і валянки, для літнього - брезентовий плащ із капюшоном або плащ-намет чи плащ-накидку.

Постовий одяг, крім кожуха, отримують із двох комплектів на кожний пост, один з яких зберігають у вартовому приміщенні. Крім того, у вартовому приміщенні мають бути брезентові плащі або плащ-намети, плащ-накидки для начальника варти, його помічників і розвідних.

2. У літній час варти прибувають до місця розводу з польовими утепленими куртками (куртками утепленими), крім офіцерів, прапорщиків і мічманів, а за температури повітря нижче +10 (град.) С, холодного вітру та дощів - у польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених у рукави. У спеку за вказівкою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) варти можуть з'являтися на розвід без польових утеплених курток (курток утеплених).

Порядок носіння польової утепленої куртки (куртки утепленої) може бути змінений під час розводу черговим варт (військової частини), а під час прямування варти після розводу до місця свого призначення та під час несення вартової служби - начальником варти.

3. У літній час при холодному вітрі й дощі зміни вирушають на пости в польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених в рукави. За температури повітря вище +15 (град.) С у затінку змінам дозволено залишати польові утеплені куртки (куртки утеплені) на вішалці у вартовому приміщенні.

4. Постовий кожух одягають і скидають лише під час зміни на посту.

5. У разі негоди зміни виходять на пости в плащах (плащ-наметах, плащ-накидках).

Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) на постах чатові скидають (одягають) у разі потреби.

Валянки взувають у вартовому приміщенні.

Кожухи й валянки дозволено носити за температури нижче -5 (град.) С і при холодному вітрі.

6. Кожух одягають поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої), а плащ (плащ-намет, плащ-накидку) - поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої) або кітеля.

Скинуті кожухи й плащі (плащ-намети, плащ-накидки) вішають під грибком (на спостережній вишці).

7. Чатові всередині опалюваних приміщень за температури не нижче +18 (град.) С мають бути завжди без польових утеплених курток (курток утеплених). На час перебування на постах польові утеплені куртки (куртки утеплені) вішають на вішалку або в шафу.

8. Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) та валянки після повернення з постів скидають і просушують.

Розпізнавальні сигнальні вогні служать для визначення належності автомобіля варті.

Розпізнавальні сигнальні вогні встановлюють на даху кабіни автомобіля стаціонарно (на штатних автомобілях) або тимчасово (на час перебування автомобіля в розпорядженні варти).

В іншому випадку розпізнавальні сигнальні вогні монтують на спеціальній панелі, яку кріплять на кабіні автомобіля, а пульт управління вогнями влаштовують у кабіні.

Панель із вогнями монтує водій транспортного автомобіля, віднаряджений у варту.

Один-два комплекти розпізнавальних вогнів та інструкцію з їх монтування зберігають у місці, визначеному військовим комендантом (начальником штабу військової частини).

Примітка. На цій сторінці під час передавання чергування робиться запис, наприклад: "За час чергування надійшло 5 сигналів тривоги від ТЗО. Показання лічильника "тривог" - 1010 (якщо він є на пульті). Чергування на посту ТЗО, документи та апаратура у справному стані згідно з описом, за винятком (зазначаються недоліки, якщо вони є)

1. Вартових собак залучають для посилення охорони об'єктів і використовують, головним чином, уночі, як виняток - удень в умовах поганої видимості (дощ, туман тощо).

Постом вартового собаки називають спеціально обладнану ділянку місцевості, на яку виставляють вартового собаку для посилення охорони об'єкта.

2. Пости вартових собак встановлюються на найнебезпечніших підступах, не більш як за 80 метрів попереду від зовнішньої огорожі або між зовнішньою огорожею і першим рубежем, обладнаним технічними засобами охорони, з урахуванням можливості обстрілу місцевості перед собакою.

На пост виставляють тільки здорових собак. Перед розводом на пости собак необхідно за 1-2 години до цього нагодувати, перевірити справність шлейок, нашийників, повідків та ланцюгів, виявлені несправності усунути.

3. Розставляє собак на пости (знімає з постів) помічник начальника варти із служби вартових собак за розпорядженням начальника варти у супроводі помічника начальника варти або відповідного розвідного.

Ведуть собак вожаті вартових собак на повідках або ланцюгах, пристебнутих до нашийників, утримуючи собак поруч себе, причому кожен веде не більше двох собак, які мають бути в намордниках і в шлейках (намордник із собаки вожатий скидає і відстібає поводок від нашийника після перевірки обладнання поста і прикріплення вартового ланцюга до шлейки собаки).

4. Тривалість перебування собаки на посту не повинна перевищувати 12 годин на добу, а за температури -20 (град.) С й нижче - 6 годин, про що начальник варти робить запис у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак.

5. Про розстановку, зняття й заміну собак на постах начальник варти записує в журналі наряду вартових собак і в постовій відомості.

6. Одержавши сигнал від чатового або почувши гавкання собаки, начальник варти для з'ясування обставин негайно направляє помічника начальника варти із служби вартових собак, розвідного цього поста та вожатого вартових собак на цей пост.

7. Порядок тримання і підготовки вартових собак, а також вказівки щодо обладнання постів вартових собак і порядок перевірки їх роботи на постах викладені в спеціальному положенні.

8. Помічник начальника варти із служби вартових собак призначається із старших вожатих вартових собак. Він відповідає за своєчасну розстановку собак на пости й несення служби вожатими вартових собак. Помічник начальника варти із служби вартових собак підпорядкований начальникові варти, він має бути присутній на розводі варт. Йому підпорядковані вожаті вартових собак, які входять до складу варти.

Помічник начальника варти із служби вартових собак зобов'язаний:

точно знати розміщення постів вартових собак і керувати розстановкою собак на пости;

перед відправленням вожатих із вартовими собаками на пости перевіряти знання вожатими своїх обов'язків і справність спорядження вартових собак;

не рідше як один раз за час перебування вартових собак на постах перевіряти їх поведінку;

вести журнал наряду вартових собак.

9. Вожатий вартових собак відповідає за належне тримання постів вартових собак і справність їхнього спорядження. Він підпорядковується начальникові варти та його помічникові із служби вартових собак і виконує тільки їх розпорядження.

Вожатий вартових собак зобов'язаний:

знати чисельність та розміщення постів вартових собак і умови несення служби на них;

знати вартових собак своєї зміни та їх поведінку на постах; перевіряти за наказом помічника начальника варти із служби вартових собак поведінку вартових собак на постах, а також стан постів;

вживати заходів до негайного усунення виявлених на постах несправностей (обрив троса або ланцюга, заплутування собаки).

1. Для поховання військовослужбовців споряджують почесний ескорт.

2. Почесний ескорт споряджують у складі відділення, взводу, роти. Почесний ескорт, призначений у складі взводу, роти, має бути з Державним Прапором України без чохла та з жалобною стрічкою.

3. Крім почесного ескорту, на поховання споряджають:

оркестр (сигналіста та барабанщика);

почесну варту біля труни;

військовослужбовців для опускання труни у могилу (8-10 осіб).

4. Для перевезення труни з тілом покійного виділяють автомобіль або лафет гармати.

Для несення орденів і медалей на подушечках призначають по одній особі на кожну подушечку з орденом чи медалями.

Кожен орден прикріпляють до окремої подушечки. Медалі можуть прикріплятися по кілька на одній подушечці. Подушечки мають бути малинового кольору розміром 25 х 25 сантиметрів.

На віко труни кладуть головний убір.

5. Якщо військовослужбовця, що помер, ховають в іншому населеному пункті, труну з тілом покійного супроводжують почесний ескорт та оркестр до залізничного вокзалу, аеродрому, пристані або до межі міста.

6. Для супроводу труни з тілом покійного в дорозі до місця похорону розпорядженням командира військової частини, начальника гарнізону (військового комісара) призначають дві-чотири особи.

Про час прибуття труни з тілом покійного до пункту, де призначено похорон, а також до пунктів перевантаження з одного виду транспорту на інший військовий комендант або начальник відповідного гарнізону (військовий комісар) має бути оповіщений командиром військової частини (військовим комендантом гарнізону, військовим комісаром), де помер військовослужбовець, не пізніш як за добу.

Для зустрічі та супроводу труни з тілом покійного до місця поховання призначають почесний ескорт і наряд на поховання.

7. Про смерть військовослужбовця командир військової частини (військовий комендант гарнізону) зобов'язаний того самого дня повідомити найближчим родичам померлого, погодивши місце та час його поховання.

8. Військовий комендант гарнізону заздалегідь повідомляє командирові військової частини, від якої призначають почесний ескорт і наряд на поховання, про час і місце їх прибуття.

9. Час виставлення почесної варти біля труни з тілом покійного визначає начальник гарнізону або командир військової частини.

10. З почесної варти біля труни виставляють дві пари чатових. Одна пара чатових стає по обидва боки труни з тілом покійного за два кроки від труни в узголів'я, інша пара - в ногах. Пари чатових стають обличчям одна до одної. Чатові виструнчуються, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни в положенні "до ноги".

Чатові мають пов'язку на лівому рукаві. Пов'язка має бути малинового кольору завширшки 10 сантиметрів, завдовжки 30-40 сантиметрів, уздовж з обох боків обшита стрічками чорного кольору завширшки 3 сантиметри.

Чатових біля труни змінюють кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подають.

Під час проходження процесії та опускання труни з тілом покійного в могилу зміни чатових не проводять.

11. Для віддання почестей покійному можна виставляти почесних чатових із представників військових частин і громадських організацій. Вони стоять без головних уборів, з пов'язками поряд із чатовими почесної варти на відстані одного-двох кроків із зовнішнього від них боку, і їх змінюють кожні 3-5 хвилин.

12. Після прибуття до місця винесення труни почесний ескорт вишиковується в розгорнутий стрій фронтом до виходу, звідки мають винести труну з тілом покійного.

Оркестр (сигналіст та барабанщик) шикується за три кроки праворуч від ескорту.

13. Під час винесення труни з тілом покійного з приміщення попереду за три-п'ять кроків один за одним рухаються військовослужбовці з вінками, за ними на тих самих дистанціях - військовослужбовці з орденами й медалями покійного, а потім - військовослужбовці з труною, особи, які супроводжують покійного, та почесна варта.

14. При винесенні труни з тілом покійного начальник ескорту, не залишаючи свого місця в строю, подає команду "СТРУНКО" та прикладає руку до головного убору. Оркестр виконує жалобний марш, сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання (додаток 5 до Стройового статуту).

Військовослужбовці, які перебувають поза строєм, прикладають руку до головного убору.

15. Процесія рухається в порядку, визначеному у пункті 14. За почесною вартою йдуть оркестр (сигналіст та барабанщик) і почесний ескорт.

Під час руху процесії оркестр із перервами виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання).

Чатові почесної варти йдуть по обидва боки труни з автоматами в положенні "на груди", з карабінами - в положенні "на плече"; при супроводі труни на автомобілі чатові в положенні сидячи тримають карабіни між колінами, а в положенні стоячи - "до ноги".

16. За вказівкою начальника гарнізону біля місця винесення труни та на підході до місця поховання з обох боків шляху, яким рухається процесія, можуть бути вишикувані війська в пішому одношеренговому або двошеренговому строю.

17. Після прибуття до місця поховання оркестр (сигналіст та барабанщик) перестає грати жалобний марш. Почесний ескорт і оркестр (сигналіст та барабанщик) шикуються, якщо є місце, фронтом до могили.

Військовослужбовці з вінками, орденами й медалями, а також чатові почесної варти стають біля могили.

18. Перед опусканням труни з тілом покійного у могилу відкривають жалобний мітинг. Під час опускання труни в могилу схиляють Державний Прапор України, почесний ескорт виструнчується, оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання). Призначений із складу почесного ескорту підрозділ (рота, взвод, відділення) салютує трьома залпами холостими патронами.

З першим залпом салюту оркестр виконує Державний Гімн України. Після виконання Гімну військовослужбовці, якщо є місце, проходять повз могилу маршем.

19. У разі кремації тіла покійного почесний ескорт вишиковується біля крематорію фронтом паралельно до напрямку руху похоронної процесії.

Оркестр (сигналіст та барабанщик) вишиковується за три кроки праворуч або ліворуч від ескорту. З наближенням похоронної процесії до крематорію оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання).

Потім проводять жалобний мітинг.

Під час опускання труни з тілом покійного для кремації оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик - сигнал для поховання); призначений підрозділ салютує трьома залпами холостими патронами.

Після салюту оркестр виконує Державний Гімн України.

20. Після закінчення похорону ордени, медалі покійного та документи про його нагородження сім'я покійного залишає в себе.