Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України

У разі смерті або тяжкої хвороби близьких родичів військовослужбовця (батька, матері, дружини та близьких її родичів, дітей, рідних братів, сестер або інших осіб, які його виховували), а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я військовослужбовця, який перебував у відпустці, військовий комендант має право подовжити відпустку на строк до 10 діб, негайно повідомивши про це командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець.

Про час відбуття військовослужбовця до місця відпустки або відрядження та причину його затримання військовий комендант робить позначку в документах військовослужбовця та в книзі обліку (списку) затриманих військовослужбовців (додаток 1 до цього Статуту).

26. Місце розташування військової комендатури гарнізону має бути відоме всім військовим частинам гарнізону та доступне для всіх осіб.

Адреса військової комендатури гарнізону та номери телефонів мають бути в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, громадських місцях (театрах, будинках культури, готелях тощо).

Приблизне розміщення та обладнання військової комендатури гарнізону визначено в додатку 1 до цього Статуту.

Військову комендатуру гарнізону за відсутності штатних транспортних засобів забезпечують ними за рахунок військових частин згідно з графіком, затвердженим начальником гарнізону.

27. Заступник (помічник) військового коменданта гарнізону підпорядкований військовому комендантові гарнізону і в службовій діяльності керується його вказівками та Інструкцією, яку затверджує начальник гарнізону, і цим Статутом.

За тимчасової відсутності військового коменданта гарнізону заступник (помічник) військового коменданта виконує його обов'язки.

28. Начальник гарнізонної гауптвахти підпорядкований військовому комендантові гарнізону. Він відповідає за підтримання порядку на гауптвахті, за додержання законності і порядку тримання заарештованих, а також за збереження майна та обладнання гауптвахти. Йому підпорядкований начальник варти на гауптвахті.

Начальник гарнізонної гауптвахти зобов'язаний:

приймати на гауптвахту заарештованих, перевіряти наявність і правильність оформлення відповідних документів, а також вести облік заарештованих і стежити за неухильним виконанням правил їх тримання;

зберігати записки про арешт і забезпечувати збереження документів та речей заарештованих;

проводити інструктаж начальника варти на гауптвахті з питань організації та несення служби, звертаючи увагу на практичні дії у разі заворушень, спроб самогубства чи втечі, вручати йому список заарештованих, яких тримають на гауптвахті;

перевіряти не рідше одного разу на тиждень проведення ранкових оглядів і вечірніх перевірок заарештованих;

установлювати порядок виведення та охорони заарештованих під час умивання, справляння природних потреб та прогулянки;

давати начальникові варти письмові розпорядження про звільнення заарештованих після закінчення строку їх арешту, а також про відправлення заарештованих за розпорядженням військового коменданта гарнізону до лазні, лікувальної установи й на вимогу слідчого або суду;

вести облік роботи заарештованих із зазначенням часу, місця та виду робіт;

стежити за санітарним і протипожежним станом гауптвахти й вартового приміщення;

постійно дбати про належний стан камер тримання заарештованих, технічних засобів охорони, обладнання та інвентаря гауптвахти, вартового приміщення та постів;

розглядати в межах своїх повноважень або передавати у порядку підпорядкованості пропозиції, заяви, прохання і скарги, які надходять від заарештованих;

організовувати й проводити заняття з стройової підготовки та вивчення статутів заарештованими;

щодня перевіряти правильність несення служби вартою на гауптвахті, роблячи про це відповідні записи у постовій відомості;

щодня доповідати військовому комендантові гарнізону про стан військової дисципліни на гауптвахті, кількість прийнятих за день заарештованих, наявність вільних місць, негайно повідомляти про надзвичайні події, які сталися на гауптвахті.

29. Військовий комендант залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту забезпечує підтримання порядку серед військовослужбовців у межах своєї дільниці, станції (порту), аеропорту. Під час виконання цих обов'язків військовий комендант на транспорті підпорядкований начальникові гарнізону. Йому підпорядковуються варти, що супроводжують транспорт із військовими вантажами, а також гарнізонні патрулі, призначені для патрулювання на станції (у порту).

Військовий комендант на транспорті зобов'язаний:

підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців, які перебувають на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

зустрічати пасажирські поїзди (судна, літальні апарати), у яких переміщаються військові команди, а також військові ешелони і транспорт із військовими вантажами, супроводжувані вартами, перевіряти особисто або через помічників порядок у вартах, їх матеріально-побутове забезпечення, кріплення техніки й вантажів, стан пожежної безпеки, про що робити запис у постовій відомості (маршрутному листі);

перевіряти несення служби гарнізонними вартами, розміщеними на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

проводити без затримання відправлення варт, з виділенням окремого купе в купейному (якщо такого немає - у плацкартному) вагоні;

проводити інструктаж виділених у його розпорядження патрулів, стежити за несенням ними служби;

затримувати, а у разі потреби знімати з поїздів, морських (річкових), повітряних суден військовослужбовців, які порушують заведений на транспорті порядок, а також за необхідності відправляти затриманого (знятого) військовослужбовця у військову комендатуру гарнізону під охороною патруля;

організовувати культурно-побутове обслуговування й відпочинок військовослужбовців, які перебувають у пунктах пересадки та їдуть поодинці або в складі команд;

стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців, вживати необхідних заходів для подання медичної допомоги, придбання квитків при прямуванні у відпустку або відрядження військовослужбовцями та членами їх сімей;

доповідати начальникові гарнізону та інформувати військового коменданта гарнізону про всі надзвичайні події, порушення військової дисципліни та вжиті заходи, про проходження військових вантажів під охороною варт, а також про простої залізничних вагонів (суден) з військовими вантажами, що прибули на адресу військових частин гарнізону.

30. Старший військового містечка підпорядкований начальникові гарнізону та відповідає за підтримання військової дисципліни, внутрішнього порядку і пожежної безпеки на території військового містечка.

Старший військового містечка зобов'язаний:

підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців на території містечка;

призначати у разі потреби внутрішні патрулі для підтримання порядку у межах військового містечка. Начальник патруля підпорядковується черговому військової частини, командир якої є старшим військового містечка;

організовувати охорону, а в разі потреби оборону військового містечка;

контролювати стан територій, закріплених за військовими частинами, та прилеглої до них території.

Вказівки старшого військового містечка із зазначених питань є обов'язковими для виконання всіма командирами військових частин і підрозділів, розташованих на території військового містечка.

31. Гарнізонний наряд призначається для охорони та оборони гарнізонних об'єктів, для підтримання військової дисципліни і громадського порядку серед військовослужбовців на вулицях і в інших громадських місцях гарнізону, а також для контролю за додержанням Правил дорожнього руху водіями (механіками-водіями) транспортних засобів військових частин та для виконання інших завдань гарнізонної служби.

У складі гарнізонного наряду передбачається:

черговий варт;

помічник чергового варт;

черговий підрозділ;

гарнізонні варти;

гарнізонні патрулі;

інспектори і патрульні контрольних постів військової інспекції безпеки дорожнього руху.

32. Гарнізонний наряд призначається не пізніше ніж за добу до заступання в наряд. Він забезпечується транспортними засобами від тих військових частин, від яких даний наряд призначено.

33. Командири військових частин (підрозділів), від яких призначається гарнізонний наряд, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу, його підготовку до несення служби, своєчасне направлення на інструктаж і прибуття на розвід, за постійну готовність чергового підрозділу і своєчасне його прибуття за викликом до місця призначення.

34. Військовий комендант разом із начальником військової інспекції безпеки дорожнього руху гарнізону на кожний місяць складає відомість гарнізонного наряду, яка затверджується начальником гарнізону і є підставою для складення відомості добового наряду (додаток 5б до цього Статуту).

Витяги з відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин, залучених до несення служби, за 10 діб до початку нового місяця.

Про кожні зміни у відомості гарнізонного наряду військовий комендант гарнізону своєчасно повідомляє військовим частинам.

35. Напередодні заступання в наряд у штабі військової частини черговому варт і начальникам гарнізонних патрулів вручаються приписи, на підставі яких військовий комендант гарнізону видає черговому варт записки із старими та новими паролями (стаття 116 цього Статуту), а начальникам патрулів - посвідчення начальника патруля, у яких зазначаються маршрут руху, час патрулювання, особливі обов'язки та аркуші для запису затриманих.

36. Черговий варт і його помічник, склад патруля, інспектори та патрулі військової інспекції безпеки дорожнього руху мають бути в установленій формі одягу, на лівому боці грудей (лівому рукаві) повинні мати нагрудний знак (пов'язку з тканини синього кольору) з відповідним написом. Інспектори і патрулі військової інспекції безпеки дорожнього руху під час несення служби підпорядковуються начальникові військової інспекції безпеки дорожнього руху гарнізону, несуть службу відповідно до його вказівок, крім того, повинні мати документи інспектора військової інспекції безпеки дорожнього руху і жезл регулювальника.

37. Для безпосереднього керівництва гарнізонними вартами призначається черговий варт з офіцерів військових частин гарнізону, за посадою не нижче командира роти, та його помічник - з молодших офіцерів.

Наказом начальника гарнізону обов'язки чергового варт можуть бути покладені на чергового військової частини, від якої призначена гарнізонна варта.

38. Черговий варт підпорядковується начальникові гарнізону та військовому комендантові гарнізону. Він відповідає за правильне несення служби гарнізонними вартами.

Черговий варт зобов'язаний:

одержати напередодні заступання на чергування в штабі військової частини припис про призначення його на чергування;

прибути в призначений час до військового коменданта гарнізону, подати припис про призначення черговим варт, отримати записки з паролями та необхідні вказівки;

відрекомендуватися попередньому черговому варт і повідомити йому пароль для зміни;

вивчити відомість гарнізонного наряду, схеми розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та патрулів, схему патрулювання;

провести розвід гарнізонних варт;

перебувати у відведеному для нього приміщенні, відправляючись з нього за службовою необхідністю, залишати за себе свого помічника, повідомивши його, куди і на який час відлучився;

перевіряти не менш як двічі на добу (з них один раз уночі) несення служби вартами із вжиттям заходів до термінового усунення виявлених недоліків;

давати вказівки щодо змін тривалості перебування вартових на постах залежно від стану погоди;

перевіряти готовність чергового підрозділу гарнізону до дій у разі тривоги або виклику.

39. Після закінчення розводу новий черговий варт приймає від попереднього чергового зазначені в описі документи.

Після доповіді начальників варт про проведену зміну чергові варт про здавання та прийняття чергування доповідають начальникові гарнізону, а за його відсутності - військовому комендантові гарнізону, наприклад: "Товаришу (пане) генерал-майоре. Капітан Марков чергування по вартах здав"; "Товаришу (пане) генерал-майоре. Капітан Дзюба чергування по вартах прийняв".

Недоліки, виявлені під час прийняття чергування, записують до книги прийняття та здавання чергування, яку новий черговий варт подає на перегляд військовому комендантові гарнізону.

40. Під час прибуття начальника гарнізону, військового коменданта гарнізону та їх начальників черговий варт зустрічає їх і доповідає, наприклад: "Товаришу (пане) полковнику. За час чергування надзвичайних подій не трапилося (або трапилося - перелічити, що саме). Черговий варт капітан Коваль".

Під час прибуття посадової особи для перевірки варт черговий варт перевіряє у нього разове посвідчення на право перевірки варти (посвідчення про відрядження для офіцерів із штабів вищого рівня), посвідчення особи, після чого супроводжує у вартове приміщення особисто або посилає свого помічника.

41. У разі скоєння надзвичайної події в одній з гарнізонних варт черговий варт негайно відбуває на місце події. У разі потреби, з дозволу начальника або військового коменданта гарнізону викликає черговий підрозділ або його частину, а під час виникнення пожежі - пожежну команду.

Про надзвичайну подію у вартах і про вжиті заходи черговий варт негайно доповідає військовому комендантові гарнізону й начальникові гарнізону та повідомляє командирові військової частини, від якої віднаряджено варту.

42. У разі заміни (хвороби, поранення тощо) начальника варти черговий варт покладає виконання його обов'язків на помічника начальника варти, викликає з військової частини нового начальника варти, прибуває разом із ним до вартового приміщення та керує прийманням варти. Про заміну начальника варти доповідає військовому комендантові гарнізону.

43. Помічник чергового варт підпорядковується черговому варт.

Помічник чергового варт зобов'язаний:

прибути разом із черговим варт у призначений час до військового коменданта гарнізону на інструктаж;

вивчити відомості гарнізонного наряду, схему розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та його помічникові, патрулям, схему патрулювання;

вишикувати варти для розводу, перевірити їх склад, записати військові звання та прізвища начальників варт й оголосити особовому складові військове звання та прізвище чергового варт і своє прізвище;

прийняти за описом майно та інвентар, що перебуває в кімнаті чергового варт;

перевіряти за наказом чергового варт несення служби вартами та доповідати йому про результати перевірки;

виконувати обов'язки чергового варт за його відсутності.

44. Черговий варт та його помічник перебувають у військовій комендатурі гарнізону, їх забезпечують транспортом тієї військової частини, від якої вони віднаряджені.

45. Черговий варт та його помічник озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами. Їм дозволено по черзі відпочивати (спати) не більш як 4 години кожному у визначений начальником гарнізону час, не роздягаючись (без взуття) й не скидаючи спорядження.

46. У кожному гарнізоні для підтримання порядку серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах наказом начальника гарнізону організується патрулювання.

47. Патрулі віднаряджуються із складу військових частин гарнізону.

Патруль складається із начальника патруля і двох-трьох патрульних.

Начальником патруля залежно від завдань, покладених на патруль, призначається офіцер, прапорщик (мічман) або сержант (старшина).

Патрульних призначають із осіб рядового, сержантського складу.

48. Патрулі можуть бути піші чи на автотранспорті. Патрулювання проводять протягом доби або лише на певний час дня чи ночі.

Патруль, призначений на добу, несе службу протягом 4 годин із двогодинним відпочинком у військовій комендатурі або в місці, визначеному військовим комендантом.

49. Озброєння особового складу патрулів та форма одягу встановлюються наказом начальника гарнізону. Начальники патрулів - офіцери, прапорщики (мічмани), як правило, озброюються пістолетами з двома магазинами, спорядженими патронами, а інший особовий склад залежно від умов може бути без зброї або із зброєю (автомати, багнети, гумові кийки).

Начальник патруля у разі потреби має переносну радіостанцію для зв'язку з іншими нарядами патрулів, міліцією та військовою комендатурою.

50. Гарнізонні патрулі підпорядковуються військовому комендантові та черговому помічникові військового коменданта гарнізону (черговому варт, де черговий помічник військового коменданта гарнізону не передбачений штатом).

51. Патрулі, яких віднаряджено для патрулювання на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах та аеропортах, крім того, підпорядковуються військовим комендантам цих станцій (вокзалів), портів. Для їх відпочинку виділяються спеціально обладнані кімнати патрулів.

52. Схема патрулювання та інструкція патрулям складається військовим комендантом гарнізону і затверджується начальником гарнізону.

На схемі патрулювання визначаються: маршрути руху патрулів (2-3 варіанти), розташування громадських місць (парків, театрів, клубів тощо), телефонів для зв'язку з військовою комендатурою та розташування органів внутрішніх справ.

В інструкції патрулям визначаються завдання патрулів, випадки та умови застосування зброї, особливості несення ними служби на кожному маршруті руху та способи зв'язку з військовою комендатурою гарнізону й органами внутрішніх справ, найближчими постами міліції, а також порядок доповіді.

53. Начальник патруля відповідає за правильне несення служби патрульними, підтримання порядку та додержання військової дисципліни військовослужбовцями на маршруті патрулювання.

Начальник патруля зобов'язаний:

прибути в призначений час до військового коменданта гарнізону на інструктаж;

вивчити необхідні документи, що стосуються несення служби;

керувати несенням служби патрульними;

стежити за поведінкою військовослужбовців, у разі потреби перевіряти їх документи, затримувати військовослужбовців, які порушують форму одягу, військову дисципліну, громадський порядок;

знати на своєму маршруті розташування телефонів для зв'язку з військовою комендатурою гарнізону та органами внутрішніх справ;

взаємодіяти з міліцією для підтримання порядку на вулицях і в громадських місцях;

доповідати у військову комендатуру про результати патрулювання.

54. Патрульний зобов'язаний:

пильно нести службу, стежити за поведінкою військовослужбовців і доповідати про помічені порушення ними військової дисципліни та громадського порядку начальникові патруля;

точно і швидко виконувати накази начальника патруля і нікуди не відходити без його дозволу;

рішуче й уміло діяти під час затримання порушників військової дисципліни та громадського порядку;

нічого не брати від затриманих і не передавати їм без дозволу начальника патруля, доповідати начальникові патруля про прохання затриманих;

після закінчення патрулювання і прибуття до військової частини з дозволу начальника патруля повернутися до свого підрозділу і доповісти черговому підрозділу про своє прибуття.

55. Особовий склад патруля під час виконання своїх обов'язків повинен бути взірцем додержання військової дисципліни, форми одягу та військової ввічливості.

56. У разі виявлення непокори або вчинення опору військовослужбовцем під час його затримання начальник патруля має право застосувати до нього силу, попередивши про намір її застосування. Коли уникнути застосування сили неможливо, вона не може перевищувати необхідної для затримання міри.

У разі затримання військовослужбовця в нетверезому стані начальник патруля не повинен вимагати від нього жодних пояснень.

57. За порушення військової дисципліни, громадського порядку військовослужбовцем, старшим за військовим званням, начальник патруля звертається до нього з проханням припинити порушення дисципліни, громадського порядку. Коли цього не виконують, начальник патруля затримує його, про що негайно доповідає військовому комендантові гарнізону чи його помічникові та діє за їх вказівкою. Якщо військовослужбовцями строкової служби (за контрактом) під час перебування їх у звільненні допущено грубе порушення правил носіння військової форми одягу, невиконання військового вітання або інші прояви недисциплінованості, начальник патруля має право припинити таким військовослужбовцям звільнення і відправити їх у супроводі патрульного до військової комендатури або повернути до їх військової частини для вжиття заходів. Затримуються і відправляються до військової комендатури і військовослужбовці, які прибули за записками про звільнення з іншого гарнізону. Про час і причину затримання начальник патруля робить позначку на записці про звільнення військовослужбовця.

58. У затриманих військовослужбовців вилучають холодну, вогнепальну зброю та боєприпаси, а також документи, що посвідчують особу; їх начальник патруля здає військовому комендантові гарнізону або його помічникові (черговому варт).

59. Затриманих військовослужбовців приймає черговий помічник військового коменданта (черговий варт), про що складає протокол про затримання та записує до книги обліку затриманих (додаток 1 до цього Статуту), проводить медичний огляд і розміщує у камері тимчасово затриманих до прийняття рішення військовим комендантом гарнізону.

60. Застосування зброї - крайній захід, його допускають у виняткових випадках і в порядку, визначеному в цьому Статуті.

61. Начальник патруля має право особисто застосовувати зброю чи віддати патрульним наказ застосовувати зброю лише за таких обставин:

для захисту військовослужбовців, а в разі потреби й цивільних осіб від нападу, що загрожує їх життю, якщо іншими способами захистити їх неможливо;

для відбиття нападу на патруль, коли життю начальника патруля або патрульних загрожує безпосередня небезпека;

під час затримання злочинця, який чинить збройний опір або злочинця, що намагається втекти з-під варти, коли іншого способу затримати їх немає.

62. Перед застосуванням зброї, якщо дозволяють обставини, начальник патруля має голосом або пострілом угору попередити про це особу, проти якої має бути застосована зброя. Про застосування зброї начальник патруля негайно доповідає військовому комендантові гарнізону (черговому варт).

63. Складові патруля в усіх випадках категорично заборонено застосовувати зброю на багатолюдних вулицях, майданах і в громадських місцях, коли від цього можуть потерпіти сторонні особи.

64. Черговий підрозділ гарнізону призначається наказом начальника гарнізону для посилення гарнізонних варт або термінового виклику на випадок пожежі, стихійного лиха й інших надзвичайних подій у гарнізоні.

У наказі визначається склад чергового підрозділу, вид озброєння, кількість боєприпасів, форма одягу, транспортні засоби, порядок виклику та час відпочинку.

У великих гарнізонах може бути призначено кілька чергових підрозділів гарнізону.

65. Черговий підрозділ має бути призначений на кожну добу, як правило, від тієї військової частини, від якої виділено гарнізонні варти. Черговий підрозділ підпорядковується начальникові гарнізону, військовому комендантові гарнізону, черговому варт. Виклик чергового підрозділу здійснюється начальником гарнізону, військовим комендантом гарнізону та черговим варт з подальшою доповіддю військовому комендантові гарнізону.

66. У разі виклику перед командиром чергового підрозділу ставиться завдання, у якому визначаються місце, час і мета дій. Боєприпаси черговому підрозділові видають за розпорядженням командира (начальника штабу) військової частини або чергового частини. Одночасно з викликом чергового підрозділу розпорядженням начальника гарнізону або військового коменданта гарнізону у разі потреби призначається новий черговий підрозділ.

67. Командир військової частини особисто проводить інструктаж чергового підрозділу гарнізону, відповідає за його постійну готовність, а також за своєчасне прибуття до місця призначення.

68. Черговий підрозділ проводить заняття поблизу розташування своєї військової частини. Місце перебування чергового підрозділу має бути точно відоме черговому військової частини та черговому варт.

69. Після прибуття до місця призначення черговий підрозділ діє за вказівкою військового коменданта гарнізону, чергового варт або особи, у розпорядження якої цей підрозділ передано.

70. Паради військ проводяться на відзнаку державних свят, а також важливих подій державного та військового значення за особливим розпорядженням Міністра оборони України.

71. Склад військ, які беруть участь у параді, час і місце параду, форма одягу й інші організаційні питання визначаються у кожному окремому випадку наказом начальника гарнізону. У наказі зазначаються також порядок проведення артилерійського салюту (фейєрверка), якщо він передбачений.

72. Для командування військами, які беруть участь у параді, призначається командувач параду.

73. Військовослужбовці, підрозділи та військові частини, які беруть участь у параді, діють за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.

74. Почесною вартою називається підрозділ (команда), призначений для віддання військових почестей. Вона призначається для зустрічі осіб, визначених у статті 10 цього Статуту; до Бойового Прапора, який виносять на урочисті засідання; під час відкриття державних пам'ятників; для зустрічі та проводів представників іноземних держав, а також під час поховання осіб, визначених у статті 82 цього Статуту.

75. Почесна варта призначається наказом начальника гарнізону, командира військової частини. Для зустрічі та проводів представників іноземних держав почесна варта призначається за особливою вказівкою командувача виду Збройних Сил України, військ оперативного командування.

76. До складу почесної варти призначаються підрозділи від взводу до роти та військовий оркестр. Почесна варта також призначається із офіцерів та прапорщиків або сержантів.

Начальниками почесних варт призначаються офіцери.

Форма одягу, озброєння особового складу почесної варти встановлюється начальником гарнізону. Боєприпаси особовому складові почесної варти не видають.

77. Почесні варти підпорядковуються начальникові гарнізону та військовому комендантові гарнізону.

78. Особовий склад почесної варти, віднарядженої для зустрічі та проводів осіб, визначених у статті 10 цього Статуту, діє за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.

79. На урочисті засідання, куди за вказівкою начальника гарнізону (командира військової частини) виноситься Бойовий Прапор (прапори), до прапора (прапорів) віднаряджується почесна варта та два-три прапороносці (залежно від змін вартових). Чатові почесної варти виструнчуються поряд із Бойовим Прапором (прапорами) обіруч від нього, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни - "до ноги".

Для супроводу Бойового Прапора до місця проведення засідання й назад, до військової частини, призначається прапороносний взвод.

Винесення й віднесення Бойового Прапора проводиться за правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

80. Зміна чатових почесних варт і прапороносців проводиться кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подаються і здавання посту не проводиться. Чатовими почесних варт і прапороносцями військове вітання не виконується.

81. Військовий підрозділ, призначений для віддання військових почестей під час поховання військовослужбовців, утворює почесний ескорт.

82. Почесний ескорт віднаряджується у разі поховання військовослужбовців, громадян, які померли під час проходження військової служби, та померлих внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії).

Крім того, почесний ескорт віднаряджується під час поховання генералів (адміралів), старших офіцерів, звільнених із військової служби з правом носіння військової форми одягу, які мають загальний строк військової служби 25 років і більше, а також громадян, що мали великі заслуги перед державою.

Померлі (загиблі) військовослужбовці ховаються за місцем їх останньої служби. Перевезення тіла військовослужбовця, який загинув у мирний час під час виконання військового (громадянського) обов'язку або помер від загальних захворювань, до іншого місця поховання (перепоховання) здійснюється за рахунок Державного бюджету за рішенням командувача військ оперативного командування, а військовослужбовця, який помер або загинув за межами України, - за рішенням Міністра оборони України.

83. Організація похорону військовослужбовців, які померли під час перебування на військовій службі, покладається на їх прямих начальників, а інших осіб, під час поховання яких призначається почесний ескорт, - на начальника гарнізону (на міських або районних військових комісарів).

84. Порядок віднарядження почесних ескортів, організації похорону військовослужбовців та участі в ньому військових підрозділів визначено в додатку 12 до цього Статуту.

85. Покладення вінків делегаціями військових частин до пам'ятників і могил воїнів, які полягли в боях за волю та незалежність України, проводиться у дні державних свят, а в інші дні - за рішенням Міністра оборони України.

86. Під час покладення вінків державними, урядовими та військовими делегаціями розпорядженням начальника гарнізону призначається почесна варта з одним або кількома бойовими прапорами військових частин гарнізону та оркестр.

87. Перед покладенням вінків до пам'ятника (могили) з почесної варти в призначений час виставляється одна-дві пари чатових. Чатові стоять у положенні "струнко", тримаючи автомати у положенні "на груди" або карабіни у положенні "до ноги".

Почесна варта вишиковується в дві шеренги перед пам'ятником (могилою) фронтом або правим флангом до нього залежно від розташування пам'ятника (могили).

Бойові прапори ставлять на правому фланзі почесної варти, оркестр - праворуч від прапорів.

88. Делегація з вінком вишиковується у визначеному місці й рухається до пам'ятника (могили), проходячи перед почесною вартою. Попереду делегації йде військовий комендант гарнізону або офіцер почесної варти. За ним на відстані двох-трьох кроків - особи, які несуть вінок, а далі на такій самій відстані - делегація по три-п'ять осіб у колоні.

З наближенням делегації з вінком на 40-50 кроків до почесної варти начальник варти командує: "Варта - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)". Оркестр виконує жалобно-урочисті мелодії. Бойові прапори схиляють наперед.

89. З підходом до пам'ятника (могили) делегація кладе вінок. Оркестр припиняє грати. Хвилиною мовчання вшановується пам'ять загиблих. Після хвилини мовчання виконується Державний Гімн України; делегація відходить від пам'ятника (могили), вишиковується обличчям до варти, а почесна варта за командою начальника варти стає в похідну колону й проходить урочистим маршем повз пам'ятник (могилу) й осіб, які покладали вінок.

90. Під час покладення вінків делегаціями іноземних держав жалобно-урочисті мелодії виконуються лише за погодженням із керівником делегації. Після хвилини мовчання виконується гімн держави, делегація якої покладає вінок, і Державний Гімн України.

Розпорядженням начальника гарнізону під час покладення вінків іноземними делегаціями почесна варта й оркестр можуть не призначатися; тоді до пам'ятника (могили) виставляється одна-дві пари чатових і в разі потреби призначається офіцер з двома військовослужбовцями для доставки вінка до місця його покладення.

91. Іноземні військові делегації під час покладення вінків до пам'ятників і могил воїнів супроводжують представник Міністерства оборони України та військовий комендант гарнізону.

92. Війська залучаються для боротьби з пожежами, стихійним лихом та для подання допомоги населенню, яке потерпіло від пожежі або стихійного лиха, розпорядженням командувача військ оперативного командування за рішенням Міністра оборони України.

93. Перед військами, призначеними для боротьби з пожежею, стихійним лихом або для подання допомоги населенню, начальник гарнізону ставить завдання, у якому визначає: у підпорядкування якого командира (начальника) переходить військова частина (підрозділ), спосіб пересування, наявні технічні засоби, строк виконання поставленого завдання, озброєння, форму одягу, порядок постачання, порядок підтримання зв'язку.

94. Після прибуття до місця призначення командири військових частин або підрозділів мають негайно з'явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони переходять, та за вказівкою цієї особи організувати виконання поставленого завдання.

Командири військових частин (підрозділів) можуть виконувати завдання самостійно, узгоджуючи свої дії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Про виконання завдання командири військових частин (підрозділів) доповідають начальникові гарнізону та своєму безпосередньому начальникові.

95. Для охорони майна розпорядженням командира військової частини (підрозділу), призначеної для боротьби з пожежею або стихійним лихом, віднаряджуються тимчасові варти. Ці варти підпорядковуються командирові військової частини (підрозділу), від якої вони віднаряджені, начальникові гарнізону, військовому комендантові та черговому варт (черговому військової частини) і несуть службу на загальних підставах.

96. Заборонено підпорядковувати військові частини, підрозділи або команди представникам органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.

Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).

99. Варти бувають гарнізонні і внутрішні (корабельні), вони можуть бути постійними або тимчасовими.

Гарнізонні варти призначаються для охорони та оборони об'єктів центрального, оперативного та корпусного підпорядкування, які не мають своїх підрозділів охорони, а також для охорони осіб, що тримаються на гарнізонній гауптвахті.

Внутрішня (корабельна) варта призначається для охорони та оборони об'єктів однієї військової частини (корабля).

Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.

100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові гарнізону, військовому комендантові гарнізону, черговому варт та його помічникові. Варта на гарнізонній гауптвахті, крім того, підпорядковується начальникові гауптвахти.

Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові військової частини (командирові корабля), черговому частини (корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.

Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а виходять із їх підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди "Кроком руш" для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.

101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.

У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.

102. Для безпосередньої охорони та оборони об'єктів із складу варти виставляються чатові.

Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки.

До постів також належать об'єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки.

Начальник гарнізону (командир військової частини) несе особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних (внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних засобів охорони, засобів зв'язку та освітлення, забезпечення вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і запасом палива.

Начальник об'єкта, що охороняється, відповідає за стан об'єкта, справність його огорожі та освітлення.

103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби) та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші - тризмінні, другі - двозмінні.

Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт - командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів (додаток 5в до цього Статуту).

Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин, гарнізонних гауптвахт за наявності на них тільки військовослужбовців, які заарештовані у дисциплінарному порядку, дозволяється озброювати чатових багнетами.

104. Охорона об'єктів чатовими здійснюється шляхом патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони об'єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 11 до цього Статуту). Окремі об'єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими.

Начальники гарнізонів, командири з'єднань і окремих військових частин, начальники військових об'єктів, а також їх усі прямі начальники зобов'язані постійно прагнути скорочення чисельності особового складу, який залучається для охорони та оборони об'єктів. Це досягається:

переходом до оборони постів із використанням технічних засобів охорони і вартових собак;

обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч сховищ, складів, парків та інших об'єктів, що охороняються, які мають загальне огородження, але належать різним військовим частинам;

скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;

організацією охорони об'єктів способом патрулювання пішим порядком і на транспортних засобах.

105. У разі організації охорони об'єктів шляхом патрулювання чатовому залежно від огородження об'єкта й особливостей місцевості призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки: вдень - до 2 км, уночі - до 1 км, а для об'єктів, які обладнані технічними засобами охорони: вдень - до 3 км, уночі - до 2 км. Для посилення охорони об'єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо) розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається начальником гарнізону (командиром військової частини).

Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об'єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також для доповіді за допомогою засобів зв'язку начальникові варти про несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.

За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють, чатові можуть вести нагляд за об'єктами, які підлягають охороні, і підступами до них із спостережних вишок цілодобово.

З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин. Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих випадках для посилення їх боєздатності - бойовими машинами.

106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби, накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у підрозділі.

Якщо за характером вчиненого правопорушення військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини) направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира підрозділу, від якого віднаряджено варту.

107. Особовий склад варти має бути у вартовій формі одягу (додаток 8 до цього Статуту), озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами). Вартові контрольно-пропускних постів, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю.

Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний карабін - 30 патронів у обоймах.

Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт, крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на вартовому містечку після проведення практичного заняття.

108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) у вартовому приміщенні створюється запас патронів із розрахунку: на кожний автомат або карабін - по 150 патронів; на пістолет - по 16 патронів, які зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У ньому зберігаються також індивідуальні перев'язувальні пакети на весь особовий склад варти.

Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення) боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття цинків зберігаються в тих самих ящиках.

109. У гарнізонних вартах ящики з боєприпасами замикаються та запечатуються сургучевою печаткою військовим комендантом гарнізону, у внутрішніх вартах - начальником штабу військової частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) не рідше одного разу на місяць. Результати перевірки записуються до книги обліку запасу боєприпасів (додаток 5е до цього Статуту) і до постової відомості. Іншими посадовими особами перевіряється наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) тільки в присутності військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини).

110. Начальник варти несе особисту відповідальність за збереження ящиків із боєприпасами. Ключі від них, запечатані сургучевою печаткою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини), та зліпок з них зберігаються у сейфі (ящику стола, який замикається на замок) начальника варти. Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються в опис майна та інвентаря варти.

111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, які перебувають під судом, слідством, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення.

Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти.

Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об'єктів, які охороняються. Якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачем.

Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до чергового частини.

Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом.

У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання зброї забороняється.

112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину назад не відводиться.

Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон у патронник не досилається), знімається запобіжник, спускається курок і карабін ставиться на запобіжник.

Пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час зарядження назад не відводиться. Перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник.

Кулемети та ручні гранати заряджаються безпосередньо перед їх застосуванням.

113. Пароль - це таємне слово, яке служить для начальника варти засобом для переконання, що варта, яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою.

Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини), військового коменданта або чергового варт (військової частини), дійсно уповноважена на те відповідним начальником.

114. Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт - військовим комендантом гарнізону, для внутрішніх варт - начальником штабу частини.

Для кожної варти добирається окремий пароль.

115. Паролі визначаються не раніш як за 10 днів, заносяться до книги, яку військовий комендант гарнізону (начальник штабу частини) зберігає в запечатаній папці в сейфі.

Паролі для нових варт, які заступають у разі оголошення тривоги, зберігаються в запечатаному сургучевою печаткою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) пакеті у чергового варт (військової частини).

116. Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (військової частини), який заступає на чергування, військовим комендантом гарнізону (начальником штабу військової частини) у призначений час перед розводом варт.

Черговий варт (військової частини) розписується в журналі за одержання пароля та у разі потреби ознайомлює з ним свого помічника.

117. Усі особи, яким відомий пароль, зобов'язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення, після чого записка негайно знищується.

118. У разі розсекречення пароля його дія негайно припиняється, про що доповідається військовому комендантові (начальникові штабу військової частини). Начальникові варти новий пароль вручається черговим варт (військової частини) або його помічником у вартовому приміщенні.

119. Наряд варт проводиться на підставі розкладу варт (додаток 5а до цього Статуту).

Варти повинні змінюватися кожну добу. Під час перебування військової частини на навчаннях наказом начальників, які мають право затверджувати розклад варт, може призначатися варта на чолі з офіцером без зміни строком до 7 діб.

Розклад гарнізонних варт складає військовий комендант гарнізону, а внутрішніх - начальник штабу військової частини на підставі вказівки начальника гарнізону (командира військової частини) щодо організації охорони та оборони об'єктів з урахуванням їх важливості і обладнаності технічними засобами охорони, наявності огорожі та забезпеченості надійної охорони якомога меншою кількістю чатових. Складання розкладу варт має передбачати ознайомлення на місцевості з умовами і особливостями розміщення та охорони об'єктів.