Регламент Верховної Ради України

1. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Верховної Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня головуючий на засіданні за згодою більшості депутатів від їх фактичної кількості, визначеною без обговорення шляхом голосування, може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом його вимоги. У таких випадках за висновком комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, Верховна Рада без обговорення може прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти засідань). Це рішення доводиться до відома виборців через газету "Голос України".

1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.

2. Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення зупиняється. Головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до Генерального прокурора з пропозицією вжити відповідних заходів. У разі, коли зазначені дії вчинені до відкриття пленарного засідання, під час його перерви чи після закриття, головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про них після перерви або при відкритті найближчого засідання.

3. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв'язку з обставинами, зазначеними у ч.1, 2 цієї статті, застосовується положення ч.3 ст.3.4.11. У разі закриття засідання Верховна Рада збирається на ранкове засідання в наступний за розкладом пленарних засідань день.

1. До депутата, винного у вчиненні дій, спрямованих на фальсифікацію голосування (порушення особистого характеру голосування тощо), застосовуються заходи впливу, встановлені ч.1 ст.4.1.9.

1. Після розгляду питання порядку денного або в кінці засідання депутат має право звертатися до головуючого на засіданні із зауваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання; при цьому депутат може зажадати відповідей на свої запитання і дати їм оцінку. Під час розгляду питання порядку денного депутат може вносити пропозиції з зазначених питань.

2. У разі грубого або систематичного порушення Регламенту головуючим на засіданні Верховна Рада на пропозицію, внесену не менш як двома депутатськими групами (фракціями), після скороченого обговорення може прийняти рішення про відсторонення його від ведення пленарних засідань на термін до двох днів. Цей час використовується відстороненим від головування на засіданні для вивчення цього Регламенту, за ним зберігаються виплати, пов'язані з виконанням депутатських та посадових обов'язків. Зазначене питання може розглядатися Верховною Радою і без завчасного включення його до порядку денного засідання та попередньої підготовки в її комісіях.

1. Засідання Верховної Ради протоколюється. Ведення протоколу засідань Верховної Ради здійснює Секретаріат Верховної Ради. Протокол засідання Верховної Ради підписує головуючий на засіданні.

2. У протоколі засідання Верховної Ради зазначаються: дата, час і місце проведення засідання, кількість депутатів, присутніх на засіданні; питання порядку денного, винесені на розгляд; назви і редакції документів, поширених серед депутатів для цього засідання; прізвища головуючого на засіданні і виступаючих; всі внесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення.

1. Засідання Верховної Ради стенографується. Ведення стенограми, видання стенографічного бюлетеня та стенографічного звіту засідання здійснює Секретаріат Верховної Ради. Стенограма і стенографічний бюлетень засідання Верховної Ради повинні повністю відбивати хід обговорень. Вони повинні також містити інформацію про день, час, місце проведення засідання, порядок денний засідання, прізвище головуючого на засіданні.

2. До стенографічного бюлетеня засідання Верховної Ради додатково включаються:

1) дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні депутатів (ч.1 ст.3.1.6);

2) список депутатів, про яких відомо, що вони були відсутні на засіданні з поважних причин (ч.3 ст.3.1.6);

3) результати поіменного голосування (ч.2 ст.3.2.6);

4) повні результати голосування згідно з ч.4 ст.3.6.8 (додаються і в тому разі, коли головуючий на засіданні оголосив їх не повністю);

5) висновки комісій Верховної Ради щодо питань, які розглядалися на засіданні, якщо вони всупереч положенням ч.3 ст.6.3.7 не поширювалися серед депутатів;

6) тексти невиголошених виступів депутатів (ст.3.4.10);

7) окремі думки депутатів та їх груп (фракцій) щодо прийнятих Верховною Радою рішень (ст.3.4.5);

8) списки членів депутатських груп (фракцій) і зміни в їх складі (ч.2 ст.4.2.2);

9) письмові запити депутатів і відповіді на них, якщо вони не поширювалися серед депутатів.

3. У разі допущення в стенограмі стилістичних неточностей тощо депутат може протягом наступного після засідання робочого дня подати щодо них зауваження на ім'я головуючого на засіданні; рішення із спірних питань приймає головуючий на засіданні. Кожний аркуш оригіналу стенограми підписується (із зазначенням прізвища та дати) особою, яка відповідає за фіксування тексту, викладеного на цьому аркуші.

4. Запис виступів на засіданні Верховної Ради на магнітній стрічці зберігається протягом одного року.

1. Стенограма, стенографічний бюлетень і протокол засідання Верховної Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення Верховною Радою.

2. Депутати забезпечуються стенографічними бюлетенями засідань Верховної Ради за їх особистими заявами до Секретаріату Верховної Ради. Стенограми, протоколи засідань Верховної Ради надаються депутатам Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення за їх зверненням.

1. Секретаріат Верховної Ради для кожного засідання Верховної Ради веде справу засідання, яка включає:

1) перелік документів, що входять до справи засідання;

2) протокол засідання (ст.3.9.1);

3) стенограму і стенографічний бюлетень засідання (ст.3.9.2);

4) результати поіменного голосування, які за рішенням Верховної Ради, прийнятим згідно з ч.2 ст.3.2.6, не увійшли до стенографічного бюлетеня засідання;

5) проекти документів, які розглядалися на засіданні;

6) інші матеріали, які поширено Секретаріатом Верховної Ради серед депутатів у зв'язку з розглядом питання на даному засіданні;

7) висновки і пропозиції органів Верховної Ради щодо розглянутих на засіданні питань;

8) тексти розглянутих на даному засіданні документів у редакції, в якій їх було прийнято.

2. За зверненням депутатів справи засідання надаються їм Секретаріатом Верховної Ради для ознайомлення.

1. Порядок діяльності народного депутата України у Верховній Раді та її органах визначається Конституцією України, Законом України про статус народного депутата України, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України, цим Регламентом та іншими законами України.

1. Депутатам після визнання Верховною Радою їх повноважень видані окружною виборчою комісією посвідчення про обрання депутатом замінюються на посвідчення народного депутата України; депутату видається також нагрудний знак "Народний депутат України".

2. Народний депутат України працює у Верховній Раді на постійній основі. Він зобов'язаний протягом місяця після визнання Верховною Радою його повноважень залишити попереднє місце роботи і передати трудову книжку з записом про це до Секретаріату Верховної Ради.

1. Депутат забезпечується персональним місцем в залі засідань Верховної Ради.

1. Діяльність депутата під час сесійного періоду включає:

1) участь у засіданнях Верховної Ради;

2) участь у засіданнях комісій Верховної Ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;

3) участь у засіданнях Президії Верховної Ради;

4) виконання доручень Верховної Ради та її органів;

5) роботу над законопроектами, документами Верховної Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських груп (фракцій) чи індивідуально;

6) роботу у виборчих округах.

2. Діяльність депутата, зазначена в підпунктах 2-6 ч.1 цієї статті, здійснюється у період між засіданнями Верховної Ради, за винятком випадків виконання невідкладних доручень Верховної Ради або її Президії.

3. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати використовують за своїм розсудом для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та для іншої діяльності, пов'язаної з виконанням депутатських повноважень.

1. Участь у засіданнях Верховної Ради та її органів, виконання доручень Верховної Ради та її органів є підставою для відкладення депутатом усіх інших службових справ.

2. Рішення про відрядження депутата (за його згодою) для виконання депутатських повноважень та доручень Верховної Ради та її органів приймають: Верховна Рада України; Президія Верховної Ради; комісія Верховної Ради, до складу якої обрано депутата; Голова Верховної Ради, а в разі його відсутності - заступники Голови Верховної Ради. Ці ж органи і посадові особи формулюють завдання на відрядження депутата.

3. Депутат зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на засіданнях Верховної Ради та її органів, до яких його обрано. Депутат не має права не брати участь в голосуванні, в тому числі й таємному, за винятком випадків, встановлених ч.4 цієї статті та іншими законами.

4. Депутат не бере участь в голосуванні, якщо Верховна Рада приймає окреме рішення щодо нього персонально.

1. Відсутність депутата на засіданнях Верховної Ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.

2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Верховної Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Верховної Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата з зазначених підстав Голову Верховної Ради повідомляє секретар відповідного органу Верховної Ради.

3. За звичайних обставин поважною причиною для відсутності депутата є його тимчасове увільнення від роботи у зв'язку з хворобою чи доглядом за дитиною, його одруженням, народженням дитини, трауром, документально підтвердженими транспортними перешкодами, а також роботою у виборчому окрузі у зв'язку з відкликанням його виборцями згідно з законом. Поважними причинами для відсутності депутата є й інші обставини, коли згідно з законодавством наймодавець зобов'язаний надати працівнику тимчасову відпустку.

4. Не є поважною для відсутності депутата причина, зазначена в ст.3.8.4.

5. У кожному випадку, крім зазначених у ч.2, 3, 4 цієї статті, питання щодо визнання причини відсутності поважною вирішується Верховною Радою після розгляду висновку комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики. Обговорення цього питання здійснюється за скороченою процедурою (ст.3.4.2) без виступів, зазначених в підпунктах 3 і 5 ч.1 тієї ж статті. Депутату надається слово для виступу з поясненнями і для відповідей на запитання депутатів. Рішення про визнання причини відсутності поважною приймається відповідно до положень ч.3 ст.3.2.2. Відсутність зазначеного депутата без поважних або з невідомих причин на засіданні не є перешкодою для прийняття рішення. Послідовність розгляду причин відсутності того чи іншого депутата визначається кількістю пропущених ним засідань, незалежно від того, до якої депутатської групи (фракції) він належить; при цьому розгляд розпочинається щодо тих, хто має найбільше пропущених засідань.

1. Депутат, який не може взяти участь в одному чи кількох наступних засіданнях, повинен письмово, з зазначенням причин, повідомити завчасно про це Голову Верховної Ради через Секретаріат Верховної Ради, а про неможливість взяти участь у засіданні комісії - голову цієї комісії в такому ж порядку. В разі невиконання депутатом цієї вимоги він дає письмові пояснення з цього приводу комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики.

2. За дні відсутності без поважних причин на засіданнях Верховної Ради чи її органів депутату не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків.

3. Після закінчення кожної сесії Верховної Ради за поданням Секретаріату Верховної Ради в газеті "Голос України" окремо друкуються відомості про відсутність депутатів на сесії без поважних та з невідомих причин.

1. Дані про відсутність депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів без поважних та з невідомих причин щомісячно передаються Секретаріатом Верховної Ради до комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики.

2. На вимогу комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, депутат зобов'язаний дати пояснення причини своєї відсутності. Пропущені депутатом засідання Верховної Ради чи її органів, щодо яких немає відповідного рішення Верховної Ради згідно з ч.5 ст.4.1.6, вважаються пропущеними депутатом без поважних причин (крім випадків, зазначених в ч.2, 3 ст.4.1.6).

3. У разі відсутності депутата без поважних причин загалом більш як на 20 засіданнях протягом календарного року комісія, до компетенції якої входять питання депутатської етики, подає до Верховної Ради пропозицію про порушення Верховною Радою питання перед виборцями відповідного округу про його відкликання (ч.2 ст.9.8.3).

1. Якщо депутат вживає образливі або лайливі висловлювання щодо інших депутатів або вчиняє дії, не сумісні з правилами депутатської етики, за висновком комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, Верховною Радою можуть бути застосовані до нього такі заходи впливу: попередження, догана, сувора догана з наступним повідомленням про них в газеті "Голос України". Рішення про це приймається після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості і заноситься до протоколу засідання.

2. Депутат, який вважає, що інший депутат вчинив щодо нього зазначені в ч.1 цієї статті дії, може звернутися до комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики, з письмовою заявою про це, якщо ці депутати не досягли примирення.

1. Депутатські фракції у Верховній Раді України утворюються виключно депутатами, за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів України.

2. Депутатські групи (фракції) не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, місцевих, професійних чи релігійних інтересів. Принципи функціонування депутатської групи (фракції) не можуть порушувати імперативного характеру депутатського мандата.

3. Порядок роботи депутатської групи (фракції), умови вступу депутата до депутатської групи (фракції), його виходу чи виключення з неї визначаються самою депутатською групою (фракцією).

4. Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи (фракції). Голова Верховної Ради України і його заступники не входять до складу жодної депутатської групи (фракції).

5. Депутатські групи (фракції) формуються на першій сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради, створення органів Верховної Ради. Якщо цього не відбулося, головуючий на пленарному засіданні оголошує перерву в пленарних засіданнях на 2 робочих дні. Перед наступним пленарним засіданням Секретаріат Верховної Ради поширює серед депутатів інформаційні матеріали про депутатські групи (фракції), які відповідають вимогам цього Регламенту і були подані до Секретаріату Верховної Ради не пізніш як за 16 годин до початку зазначеного пленарного засідання.

6. Реорганізація та формування нових депутатських груп (фракцій) можуть проводитися протягом повноважень Верховної Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах Верховної Ради, за винятком Президії Верховної Ради, чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Верховною Радою щодо такого представництва.

1. Кожна депутатська група (фракція) повинна бути зареєстрована у Секретаріаті Верховної Ради. Умовою її реєстрації є надходження до Секретаріату Верховної Ради підписаного персонально депутатами письмового повідомлення про сформування депутатської групи (фракції) з зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів групи (фракції), а також депутатів, які уповноважені представляти групу (фракцію). Повна та скорочена назва депутатської фракції повинна збігатися з назвою відповідної партії. У разі, коли депутатська фракція об'єднує депутатів з декількох партій, її назва повинна включати назви цих партій.

2. Після реєстрації депутатської групи (фракції) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про сформування такої групи (фракції), її кількісний склад та уповноважених представників. Інформаційні матеріали про депутатську групу (фракцію), зазначені в ч.1 цієї статті і ч.2 ст.4.2.5, після її реєстрації поширюються Секретаріатом Верховної Ради серед депутатів; в тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських груп (фракцій).

3. Про зміни в складі депутатської групи (фракції) її уповноважений представник повідомляє письмово Голову Верховної Ради (чи Президію сесії); це повідомлення підписує і депутат, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської групи (фракції), якщо депутата виключено з неї.

4. У разі, коли склад депутатської групи (фракції) стає меншим від встановленої в ч.1 ст.4.2.1 кількості, вона після 15 днів оголошується Головою Верховної Ради (чи Президією сесії) розпущеною. Розпуск (саморозпуск) депутатської групи (фракції) не є підставою для перегляду персонального складу органів Верховної Ради, за винятком Президії Верховної Ради, представництво в якій втрачається до сформування депутатської групи (фракції).

1. Депутатські групи (фракції) попередньо обговорюють кандидатури на посади Голови Верховної Ради і його заступників, голів комісій Верховної Ради, а також персональний склад колегіальних органів Верховної Ради.

2. Депутатські групи (фракції) відповідно до цього Регламенту мають право на пропорційне (виходячи з кількості їх членів) представництво в усіх органах Верховної Ради та офіційних парламентських делегаціях. Право висунення кандидатур на вакантні депутатські місця в органах Верховної Ради до визнання Верховною Радою повноважень відповідних новообраних депутатів належить депутатським групам (фракціям), яким ці місця належали раніше. Постійні комісії Верховної Ради України формуються групами (фракціями) за принципом пропорційності, з урахуванням фахової підготовки народних депутатів та домовленості між заінтересованими депутатськими групами (фракціями).

3. Кожна депутатська група (фракція) має гарантоване право на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради та її органів.

4. Депутатська група (фракція), з ініціативи якої розглядається питання, має право на виступ свого представника після припинення обговорення на засіданнях Верховної Ради та її органів.

5. Жодна депутатська група (фракція) не має права виступати від імені народу України, Верховної Ради України.

6. Депутати і депутатські групи (фракції) можуть вільно співробітничати між собою шляхом утворення депутатських об'єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим Регламентом.

7. Депутатські групи (фракції) проводять свої засідання відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи (фракції) може бути проведено закрите засідання.

8. Уповноважений представник депутатської групи (фракції) може в письмовій формі доручити виконання закріплених за ним Регламентом Верховної Ради України функцій будь-кому з членів відповідної депутатської групи (фракції). Виконання уповноваженим представником (керівником) депутатської фракції своїх повноважень є поважною причиною для його відсутності на засіданні комітету Верховної Ради України, до складу якого він входить, і його відсутність з цієї причини не впливає на кворум у комітеті.

9. Зареєстровані депутатські групи (фракції) та їх члени мають й інші права, встановлені Конституцією України, Законом України про статус народного депутата України, цим Регламентом, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України.

1. Уповноважені представники депутатських груп і фракцій (від кожної по одному) утворюють Погоджувальну раду депутатських груп (фракцій), яка є органом дорадчого, погоджувального характеру. В разі необхідності Погоджувальна рада вносить пропозиції з питань порядку денного, про раціональну організацію і планування роботи Верховної Ради та її органів, сприяє узгодженню позицій депутатів у разі виникнення спірних питань у роботі Верховної Ради та її органів.

2. Погоджувальна рада депутатських груп (фракцій) збирається на засідання за своєю ініціативою або за пропозицією Голови Верховної Ради, його заступників, Президії сесії, обраного Верховною Радою головуючого для окремого (ad hoc) засідання. Засідання Погоджувальної ради проводяться лише відкрито і гласно. Погоджувальна рада не приймає рішень, обов'язкових для виконання. На засіданні Погоджувальної ради ведеться протокол, примірник якого передається до Секретаріату Верховної Ради. Пропозиції Погоджувальної ради, внесення яких передбачається Регламентом Верховної Ради, підписуються уповноваженими представниками всіх депутатських груп (фракцій).

3. Члени Погоджувальної ради обов'язково запрошуються на засідання Президії Верховної Ради, і їм завчасно надаються намічені для розгляду відповідні документи та інші матеріали.

1. Голова Верховної Ради забезпечує зареєстровані депутатські групи (фракції) приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також закріплює за ними адміністративно-технічний персонал, який користується їх довірою, для подання допомоги у здійсненні депутатськими групами (фракціями) передбачених законами і цим Регламентом функцій у Верховній Раді України.

2. За зверненням уповноваженого представника депутатської групи (фракції) Секретаріат Верховної Ради поширює серед народних депутатів України підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської групи (фракції).

1. Повноваження Голови Верховної Ради України, його Першого заступника і заступника визначаються Конституцією України. Порядок діяльності Голови Верховної Ради і його заступників здійснюється відповідно до законодавчих актів, зазначених у ст.1.0.1.

2. Голова Верховної Ради України і його заступники не можуть виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу (крім наукової, викладацької чи іншої творчої у позаробочий час), а також входити до складу правління чи ради підприємства або об'єднання громадян, що має на меті одержання прибутків.

3. Голова Верховної Ради України і його заступники повинні вести засідання державною мовою.

1. Голова Верховної Ради обирається Верховною Радою на строк її повноважень з числа народних депутатів України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

3. До початку обговорення висунутих кандидатур в депутатських групах (фракціях) Секретаріат Верховної Ради поширює серед депутатів інформаційні матеріали про кожного кандидата, що надійшли від комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики. Такі матеріали, крім інформації, зазначеної в ст.2.2.2, повинні містити: виписку з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографію з висвітленням найбільш істотних результатів трудової діяльності, що не становлять охоронювану законом таємницю; декларацію про доходи, зобов'язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для державного службовця першої категорії; відомості (підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність. Верховна Рада може прийняти рішення (процедурне) про включення до інформаційних матеріалів й інших даних про кандидатів та їх діяльність. Перелік інформаційних даних повинен бути однаковим для всіх кандидатів. Питання про обрання Голови Верховної Ради не потребує підготовки в інших комісіях Верховної Ради.

4. Про обрання Голови Верховної Ради України Верховна Рада приймає відповідну постанову (ч.2 ст.3.7.6, ст.3.7.8).

1. Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час відкликаний Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку з незадовільною його роботою на цій посаді або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків, в тому числі внаслідок порушення вимог ч.2 ст.4.3.1. Дострокове припинення депутатських повноважень Голови Верховної Ради одночасно припиняє і його повноваження як Голови Верховної Ради.

3. Пропозиції про відкликання Голови Верховної Ради можуть вноситися:

1) Головою Верховної Ради України за його письмовою заявою;

2) не менш як 1/3 депутатів від їх фактичної кількості за їх підписами (ці підписи не відкликаються).

4. Рішення щодо включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про відкликання Голови Верховної Ради приймається на пленарному засіданні Верховної Ради і розглядається не пізніше, ніж на 5-й день після його включення до порядку денного сесії. У випадку відсутності на засіданні Верховної Ради без поважних причин Голови Верховної Ради України, стосовно якого розглядається питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради, це питання може бути розглянуто за його відсутності.

6. Питання про відкликання Голови Верховної Ради не потребує підготовки в постійних комісіях Верховної Ради. У разі необхідності для збору чи перевірки інформації, що стосується цього питання, Верховна Рада створює тимчасову контрольну, ревізійну чи слідчу комісію Верховної Ради.

1. Для обговорення питання про відкликання Голови Верховної Ради відводиться три з половиною години сесійного часу, в тому числі для виступу Голови Верховної Ради - 40 хвилин, та застосовуються всі інші положення ч.1 ст.4.3.3.

3. Верховна Рада заслуховує: доповідь представника від депутатів (підпункт 2 ч.3 ст.4.3.4) і відповіді доповідача на запитання (якщо питання про відкликання порушено за ініціативою депутатів); співдоповідь тимчасової контрольної, ревізійної чи слідчої комісії Верховної Ради (якщо вона створювалася з цього питання), відповіді співдоповідача на запитання; виступ Голови Верховної Ради про його діяльність на цій посаді та стан і організацію законопроектної, законодавчої роботи у Верховній Раді і виконання нею своїх контрольних функцій; відповіді Голови Верховної Ради на запитання. Обговорення цього питання здійснюється відповідно до положень ст.3.4.1. Депутати мають право ставити запитання, висловлювати думку щодо діяльності Голови Верховної Ради як посадової особи, його політичних, ділових, особистих якостей, агітувати за або проти його особи. Головуючий на засіданні з урахуванням черговості депутатів на виступ надає рівні можливості для виступаючих за і проти особи, яка є Головою Верховної Ради.

4. Постанова Верховної Ради про відкликання Голови Верховної Ради України приймається:

1) шляхом відкритого (але не поіменного) голосування, якщо відкликання Голови Верховної Ради здійснюється у зв'язку з поданням особистої заяви;

2) шляхом подачі бюлетенів для таємного голосування (ст.3.7.8, ч.2 ст.3.7.6), коли питання про відкликання розглядається не за його власною ініціативою.

Зазначена постанова Верховної Ради повинна містити відомості про причини відкликання Голови Верховної Ради, які заносяться до його трудової книжки. Цією ж постановою він обирається членом визначеної ним постійної комісії Верховної Ради; це питання не обговорюється і не потребує попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради, депутатських групах (фракціях).

5. У разі, коли особиста заява Голови Верховної Ради про його відкликання не задовольняється Верховною Радою, він має право припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради у порядку, встановленому Кодексом законів про працю України. При цьому йому виплачується заробітна плата депутата і здійснюються виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків, відповідно до умов, встановлених цим Регламентом для депутата.

1. Верховна Рада України обирає на строк своїх повноважень Першого заступника Голови Верховної Ради і заступника Голови Верховної Ради. Вибори Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України можуть проводитися одночасно з виборами Голови Верховної Ради України, якщо до початку чи під час розгляду цього питання між депутатськими фракціями (групами) буде досягнута домовленість про вибори "в пакеті" цих посадових осіб.

2. Представлені кандидатури попередньо обговорюються в депутатських групах (фракціях), а потім на засіданні Верховної Ради. Попередня підготовка до обговорення кандидатур здійснюється згідно з положеннями ч.3 ст.4.3.2. За процедурним рішенням Верховної Ради кандидатури, зазначені в ч.1 цієї статті, обговорюються на пленарному засіданні окремо по кожній посаді або всі разом. На обговорення кожної кандидатури відводиться півтори години сесійного часу, в тому числі для доповіді кандидата - 20 хвилин, з додержанням інших положень ч.1, 2, 3 ст.4.3.3.

3. У разі, коли жодного з кандидатів на посади Першого заступника Голови Верховної Ради або заступника Голови Верховної Ради не було обрано, проводяться нові вибори.

4. Про обрання Першого заступника Голови Верховної Ради і заступника Голови Верховної Ради Верховна Рада приймає постанови (ч.2 ст.3.7.6, ст.3.7.8).

1. Перший заступник Голови Верховної Ради, заступник Голови Верховної Ради можуть бути в будь-який час відкликані за рішенням Верховної Ради з підстав, зазначених в ч.1 ст.4.3.4.

2. Пропозиції про відкликання Першого заступника Голови Верховної Ради, заступника Голови Верховної Ради вносяться за їх особистою заявою, а також особами, зазначеними в ч.3 ст.4.3.4. Ці питання вирішуються Верховною Радою у порядку, встановленому для відкликання Голови Верховної Ради, відповідно до положень ч.2, 3, 6 ст.4.3.4, ч.1, 3, 4, 5 ст.4.3.5. У своїх виступах зазначені посадові особи інформують про свою діяльність на цих посадах та про організацію і стан справ з питань, віднесених до їх відання.

1. Голова Верховної Ради України на виконання визначених Конституцією його повноважень:

1) представляє Верховну Раду в Україні та за її межами, забезпечує взаємодію Верховної Ради України з органами виконавчої, судової влади, Верховною Радою Республіки Крим, органами самоврядування;

2) вживає заходів до охорони та захисту честі і гідності Верховної Ради, її органів та депутатів;

3) веде засідання Верховної Ради, забезпечує дотримання на них Регламенту Верховної Ради;

4) підписує акти, прийняті Верховною Радою України, її Президією, засвідчуючи цим відповідність їх змісту прийнятим цими органами рішенням;

5) видає розпорядження про опублікування актів Верховної Ради, що не потребують наступного підписання Президентом України;

6) забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку Верховної Ради; визначає, які військові формування необхідні для цієї мети (ці формування підкоряються його наказам);

7) забезпечує дотримання розпорядку і розкладу роботи Верховної Ради, її Секретаріату;

8) призначає і звільняє службовців Секретаріату Верховної Ради, здійснює інші повноваження, що стосуються проходження ними державної служби; щодо фахівців і посадових осіб здійснює ці повноваження за погодженням з відповідними комісіями Верховної Ради, Президією Верховної Ради;

9) розпоряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, а також територій, що знаходяться у віданні Верховної Ради;

10) забезпечує контроль за діяльністю Секретаріату Верховної Ради;

11) затверджує положення про документооборот у Верховній Раді;

12) забезпечує розробку проекту кошторису витрат Верховної Ради, погодження його з Міністерством фінансів і не пізніш як за 3 місяці до закінчення бюджетного року подає його на розгляд Верховної Ради;

13) розпоряджається коштами, виділеними Верховній Раді згідно з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат Верховної Ради;

14) не пізніш як через півтора місяця після закінчення бюджетного року подає на розгляд Верховної Ради докладний письмовий звіт про витрати Верховної Ради за минулий рік та про їх відповідність затвердженому кошторису витрат Верховної Ради чи відхилення від нього;

15) скликає і веде засідання Президії Верховної Ради;

16) контролює виконання Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради та головами комісій Верховної Ради їх посадових обов'язків;

17) на засіданні Верховної Ради, найближчому після дня подання відповідної заяви (ч.4 ст.4.4.7), оголошує про зміни в складі постійних комісій Верховної Ради;

18) видає розпорядження про відрядження депутатів, посадових осіб Верховної Ради та підписує відповідні документи згідно з положеннями ч.2 ст.4.1.5; затверджує звіти депутатів і посадових осіб Верховної Ради про виконану у відрядженні роботу;

19) скликає і веде засідання Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій);

20) з метою сприяння зареєстрованим депутатським групам (фракціям) у здійсненні у Верховній Раді їх функцій, визначених цим Регламентом, надає їм на пропорційних засадах приміщення, обладнання, закріплює за ними адміністративно-технічний персонал, який користується їх довірою;

21) не рідше одного разу на рік подає звіт Верховній Раді про свою діяльність, організацію роботи Верховної Ради та її органів, стан законодавчої бази в Україні;

22) доповідає на першій сесії Верховної Ради наступного скликання про політичне становище та стан законодавчої бази в Україні (підпункт 5 ч.1 ст.2.2.6);

23) подає Верховній Раді наступного скликання на її першій сесії докладний письмовий звіт про фактичні витрати з кошторису Верховної Ради у поточному році;

24) розпоряджається про негайне розміщення на інформаційній дошці у Верховній Раді інформації про час, місце проведення, порядок денний засідань кваліфікаційних та атестаційно-дисциплінарних комісій суддів при розгляді ними справ щодо суддів, які обираються чи призначаються Верховною Радою України;

25) виконує разові доручення Верховної Ради України. Голова Верховної Ради здійснює також інші функції, покладені на нього законодавчими актами, визначеними ст.1.0.1.

2. Розпорядження Голови Верховної Ради можуть бути змінені, доповнені, скасовані рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

1. Перший заступник Голови Верховної Ради і заступник Голови Верховної Ради виконують визначені Конституцією України обов'язки, беруть участь у розробці проекту кошторису витрат Верховної Ради, звіту про витрати з кошторису Верховної Ради, контролюють виконання головами відповідних постійних комісій Верховної Ради їх посадових обов'язків, не рідше одного разу на рік подають звіт Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання.

2. Перший заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами самоврядування, а також з питань підготовки і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про державний бюджет та звіту про його виконання.

3. Заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами судової влади, а також з питань здійснення Верховною Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних повноважень (за винятком питань, зазначених в ч.2 цієї статті).

4. Розпорядження заступників Голови Верховної Ради можуть бути змінені, доповнені, скасовані Головою Верховної Ради, а також рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

1. Повноваження постійних комісій Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України про постійні комісії Верховної Ради України. Завдання і компетенція окремих постійних комісій Верховної Ради визначаються затверджуваними Верховною Радою положеннями про відповідні постійні комісії, цим Регламентом, постановами Верховної Ради.

2. Порядок створення постійних комісій Верховної Ради визначається Конституцією України та цим Регламентом.

3. Порядок діяльності постійних комісій Верховної Ради визначається Законом України про постійні комісії Верховної Ради України та цим Регламентом.

1. Постійні комісії Верховної Ради обираються з числа народних депутатів України на першій сесії Верховної Ради нового скликання (підпункт 12 ч.1 ст.2.2.6) на строк її повноважень.

2. Про перелік постійних комісій Верховної Ради України Верховна Рада приймає постанову.

3. У разі необхідності може бути створено нові постійні комісії, скасовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний склад, переобрано персональний склад.

4. Створення постійних комісій Верховної Ради здійснюється після формування і реєстрації депутатських груп (фракцій).

5. Верховна Рада обирає постійні комісії у складі їх голів і членів. Кількісний склад кожної постійної комісії визначається Верховною Радою. Голови і члени постійних комісій обираються Верховною Радою з урахуванням положень ч.2 ст.4.2.3. Депутат має право і повинен бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній комісії (ст.2.2.9). Всі члени комісії мають рівні права.

6. Після обрання голів постійних комісій визначається персональний склад членів постійних комісій.

7. До складу постійних комісій Верховної Ради не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради.

8. На голів постійних комісій поширюються вимоги ч.2, 3 ст.4.3.1.

9. Про обрання голів постійних комісій та створення постійних комісій Верховна Рада приймає відповідні постанови.

1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Верховної Ради, а також їх членів висуваються на засіданнях відповідних депутатських груп (фракцій) згідно з квотами пропорційного представництва депутатських груп (фракцій) та з урахуванням згоди кандидатів. Можливі відхилення від розрахованих квот погоджуються повноважними представниками цих депутатських груп (фракцій), про що за їх підписами складається письмове повідомлення Голові Верховної Ради. За рахунок своєї квоти депутатські групи (фракції) за домовленістю можуть висувати кандидатури депутатів, які є членами іншої депутатської групи (фракції). Депутатські групи (фракції), розрахункову квоту представництва яких не порушено у бік її зменшення, не можуть заперечувати проти домовленостей інших депутатських груп (фракцій) щодо пропорційності їх представництва. Наступна відмова депутатської групи (фракції) від погодженої пропорції представництва не є підставою для перегляду персонального складу постійних комісій чи переобрання їх голів.

1. Обрання голів постійних комісій Верховної Ради здійснюється за списком в цілому, без обговорення, шляхом поіменного голосування; за результатами цього голосування оформляється відповідна постанова Верховної Ради. Список кандидатур на посади голів постійних комісій (по одній кандидатурі на кожну посаду) з застосуванням положень ст.4.4.3 погоджується Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Питання про обрання голів постійних комісій не потребує підготовки в постійних комісіях Верховної Ради.

2. Список для обрання голів постійних комісій Верховної Ради повинен містити: назви всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів; дані про їх партійну належність; назви депутатських груп (фракцій), які висунули відповідних кандидатів за рахунок своєї квоти; розрахункову квоту пропорційного представництва кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції) у складі голів постійних комісій та квоту, погоджену Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Цей список та інформаційні матеріали, зазначені в ч.3 ст.4.3.2, поширюються серед депутатів.

3. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії надається слово для виступу та відповідей на запитання.

4. У разі відводу кандидатури рішення про це приймається Верховною Радою після скороченого обговорення відкритим (але не поіменним) голосуванням більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі прийняття рішення про відвід кандидатури на посаду голови постійної комісії право висунення іншої кандидатури належить депутатській групі (фракції), за рахунок квоти якої висувався цей кандидат.

5. У разі відкликання Верховною Радою голови постійної комісії (відповідно до ст.4.4.6) право висунення кандидатури на цю посаду належить депутатській групі (фракції), за рахунок квоти якої висувався цей голова комісії. В цьому разі кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості.

1. Члени постійних комісій Верховної Ради обираються за списком всіх комісій без обговорення шляхом поіменного голосування.

2. Список персонального складу постійних комісій повинен містити: назви всіх постійних комісій; назви зареєстрованих депутатських груп (фракцій) в алфавітному порядку в межах кожної постійної комісії; розрахункові квоти пропорційного представництва кожної депутатської групи (фракції) у відповідних комісіях та квоти представництва, погоджені Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій); прізвища, імена та по батькові кандидатів у члени комісії в алфавітному порядку в межах кожної депутатської групи (фракції), яких висунуто відповідними депутатськими групами (фракціями) за рахунок своєї квоти; дані про партійну належність кандидатів. Цей список поширюється серед депутатів.

1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час відкликаний Верховною Радою з підстав, зазначених в ч.1 ст.4.3.4.

2. Пропозиції про відкликання голови постійної комісії Верховної Ради вносяться:

1) Головою Верховної Ради;

2) за рішенням відповідної постійної комісії Верховної Ради, прийнятим на її засіданні (при головуванні обраного ad hoc члена цієї комісії без врахування голосу самого голови постійної комісії);

3) не менш як 1/3 депутатів від їх фактичної кількості за їх підписами (ці підписи не відкликаються).

3. Відкликання голови постійної комісії Верховної Ради здійснюється відповідно до порядку, встановленого для відкликання Голови Верховної Ради ч.4, 6 ст.4.3.4, ч.1, 3, 5 ст.4.3.5; при цьому голосування проводиться відкрите, але не поіменне. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії (підпункт 2 ч.2 цієї статті), Верховна Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання. Постанова Верховної Ради про відкликання голови постійної комісії повинна містити відомості про причини відкликання. Причини відкликання голови постійної комісії заносяться до його трудової книжки.

4. У разі розпуску (саморозпуску) депутатської групи (фракції) голова постійної комісії, який висувався на посаду цією депутатською групою (фракцією) за рахунок її квоти пропорційного представництва, вважається відкликаним з посади голови постійної комісії з моменту оголошення цього факту головуючим на пленарному засіданні без додаткового голосування Верховної Ради з цього питання (ч.4 ст.4.2.2), про що оформляється відповідна постанова Верховної Ради.

5. У разі відкликання голови постійної комісії з цієї посади він залишається членом тієї ж постійної комісії, якщо з цього питання Верховна Рада не прийняла іншого рішення.

1. При вирішенні питань про створення нових постійних комісій Верховної Ради, скасування або реорганізацію раніше створених застосовуються відповідні положення статей 4.4.2-4.4.5 і приймається одна постанова про внесення змін і доповнень до постанов Верховної Ради про перелік постійних комісій, обрання голів та членів постійних комісій. З прийняттям постанови Верховної Ради про скасування постійної комісії одночасно припиняються відповідні повноваження голови цієї комісії та її членів. У цьому разі окрема постанова про відкликання голови постійної комісії не приймається.

2. Депутати, які входять до складу однієї зареєстрованої депутатської групи (фракції), мають право за взаємною згодою обмінятися місцями членів постійних комісій не більше одного разу протягом календарного року. Для цього вони подають на ім'я Голови Верховної Ради заяву за своїми підписами та підписом уповноваженого представника депутатської групи (фракції). Депутати, які не входять до складу жодної зареєстрованої депутатської групи (фракції), подають таку заяву за своїми підписами. Наступна відмова від згоди на обмін не є підставою для зміни складу цих постійних комісій.

3. Депутати, які належать до різних зареєстрованих депутатських груп (фракцій), мають право на обмін місцями членів постійних комісій не більше одного разу протягом календарного року. Для цього вони подають на ім'я Голови Верховної Ради заяву за своїми підписами, а також підписами уповноважених представників відповідних депутатських груп (фракцій); наступна відмова від згоди на обмін не є підставою для зміни персонального складу цих постійних комісій.

4. У випадках, зазначених в ч.2, 3 цієї статті, зміна в персональному складі постійних комісій вважається такою, що відбулася, після оголошення Головою Верховної Ради на пленарному засіданні відповідних заяв і оформляється відповідною постановою Верховної Ради.