Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною

Бажаючи розвивати та зміцнювати дружні відносини, особливо в галузях торгівлі та економічної співпраці, з метою сприяння економічній співпраці між двома країнами та збільшення обсягів взаємної торгівлі,

Республіка Македонія та Україна (далі - "Договірні Сторони"),

підтверджуючи свою відданість принципам ринкової економіки, які становлять основу їхніх відносин,

беручи до уваги взаємне бажання активно брати участь у процесі міжнародної економічної інтеграції,

підтверджуючи свій намір брати активну участь в процесі економічної інтеграції в Європі,

висловлюючи готовність співпрацювати в пошуках засобів і шляхів зміцнення цього процесу,

дотримуючись вищезазначеного та з метою якнайшвидше усунути перешкоди у взаємній торгівлі згідно з положеннями Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ, 1994) та Маракешської угоди про створення Світової Організації Торгівлі (СОТ),

висловлюючи готовність впроваджувати заходи, які сприятимуть гармонійному розвитку торгівлі між цими країнами, а також поширюватимуть та урізноманітнюватимуть взаємну співпрацю в галузях, що викликають взаємний інтерес, у тому числі в галузях, на які не поширюється ця Угода і, таким чином, створюючи основу співпраці та сприятливе середовище, засноване на рівності, відсутності дискримінації та рівновазі прав та обов'язків,

сповнені впевненості в тому, що ця Угода сприятиме зміцненню взаємно вигідної торгівлі між ними та процесу інтеграції в Європі,

вважаючи, що жодне з положень цієї Угоди не може тлумачитись як таке, що звільнює Договірні Сторони від зобов'язань згідно з іншими міжнародними договорами, особливо Генеральною угодою про тарифи та торгівлю від 1994 року і Маракешською угодою про створення Світової Організації Торгівлі,

вирішили на виконання цих цілей укласти наступну Угоду (далі - "Угода")

1. Договірні Сторони будуть поступово створювати зону вільної торгівлі на час перехідного періоду, який триватиме не більше 10 років, починаючи з моменту набуття цією Угодою чинності, відповідно до положень цієї Угоди та згідно з визначенням, викладеним в Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) від 1994 року, та відповідно до Маракешської угоди про створення Світової Організації Торгівлі.

2. Цілями цієї Угоди є:

а) поглиблення економічного співробітництва між двома країнами та підняття життєвого рівня населення цих країн,

б) поступове усунення обмеження на торгівлю товарами,

в) забезпечення умов для чесної конкуренції у торгівлі між Договірними Сторонами,

г) сприяння цьому процесу шляхом усунення перешкод у торгівлі, таким чином сприяючи гармонійному розвитку та поширенню світової торгівлі,

д) збільшення обсягів співробітництва між Договірними Сторонами,

є) створення умов для подальшого сприяння інвестиціям, особливо розвитку спільних інвестиційних проектів у Договірних Сторонах,

ж) сприяння торгівлі та співпраці Договірних Сторін на ринках третіх країн.

Положення цього Розділу стосуються промислових виробів, що походять з однієї з Договірних Сторін. Для цілей цієї Угоди, термін "промислові вироби" означає вироби, які підпадають під Розділи 25-97 Гармонізованої системи опису і кодування товарів за винятком виробів, перерахованих у Додатку 1.

1. Для комерційних обмінів, що підпадають під цю Угоду, до класифікації товарів, які імпортуються до Республіки Македонія, будуть застосовуватись митні тарифи Республіки Македонія. До товарів, які імпортуються в Україну, застосовуватимуться митні тарифи України.

2. Для кожного виробу основне мито, до якого відповідно до цієї Угоди застосовуватимуться поступові зниження ставки, буде митом режиму найбільшого сприяння, яке застосовується в Договірних Сторонах на 1 січня 2001 року.

3. Якщо після цієї дати, будь-яка знижена тарифна ставка застосовується erga omnes, зокрема знижена ставка, що є результатом тарифних угод, укладених відповідно до Уругвайського Раунду ГАТТ 1994 року та Маракешської угоди про створення Світової Організації Торгівлі, основне мито, визначене пунктом 2, замінюється таким зменшеним митом з дати застосування зниженої тарифної ставки.

4. Зменшені мита, що обчислюються відповідно до пункту 2, округлюються до першого знаку після коми.

5. Договірні Сторони взаємно обмінюються інформацією щодо основного мита.

1. Жодні нові мита на імпорт або збори, що мають еквівалентний характер, не вводитимуться у торгівлю між Договірними Сторонами.

2. Договірні Сторони скасують з дати набуття цією Угодою чинності всі мита на імпорт та будь-які збори, що мають еквівалентний характер, на вироби походженням з України та Македонії, за винятком, визначених в Протоколі А.

1. Жодні нові збори еквівалентні миту на імпорт не вводитимуться у торгівлю між Договірними Сторонами.

2. Всі збори еквівалентні миту на імпорт скасовуються з дати набуття цією Угодою чинності відповідно до Статті 38.

1. Положення Статті 4 застосовуватимуться до мита фіскального характеру, за винятком зборів за митне оформлення.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цієї Статті, Договірні Сторони застосовуватимуть своє національне законодавство щодо податку на додану вартість та акцизного збору.

1. Жодні нові мита на експорт або збори, що мають еквівалентний характер, не вводитимуться у торгівлю між Договірними Сторонами.

2. На момент набуття цією Угодою чинності згідно зі Статтею 38 Договірні Сторони скасують мито на експорт та збори, що мають еквівалентний характер, у відносинах між собою.

1. Жодні нові кількісні обмеження щодо імпорту або експорту або заходи, що мають еквівалентний характер, не вводитимуться в торговельних відносинах між Республікою Македонія та Україною.

2. Всі кількісні обмеження щодо імпорту та експорту Договірних Сторін та заходи, що мають еквівалентний характер, будуть скасовані на дату набуття цією Угодою чинності згідно з Статтею 38, за винятком тих, які необхідні для виконання зобов'язань відповідно до міжнародних договорів обох Договірних Сторін.

1. Договірні Сторони будуть співпрацювати та обмінюватись інформацією в галузі стандартизації, метрології, встановлення відповідності та акредитації з метою усунення технічних перешкод у торгівлі та уніфікації внутрішніх процедур відповідно до правил СОТ з питань технічних перешкод при проведенні торговельних операцій.

2. Кожна Договірна Сторона на вимогу іншої Договірної Сторони надає інформацію з певного окремого випадку, який стосується стандартів, технічних правил або подібних заходів.

3. Договірні Сторони будуть, де можливо, проводити переговори з метою укладення угод про взаємне визнання оцінки відповідності, відповідно до рекомендацій Угоди Світової Організації Торгівлі з питання технічних перешкод під час проведення торговельних операцій.

Положення цього Розділу застосовуються до сільськогосподарських товарів, країнами походження яких є Договірні Сторони. Термін "сільськогосподарські товари" для цілей цього Розділу означає товари, які підпадають під Розділи з 1 по 24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також продукції, перерахованої в Додатку N 1 до цієї Угоди.

Договірні Сторони висловлюють свою готовність розвивати торгівлю сільськогосподарськими товарами згідно з положенням цього Розділу відповідно до вимог Світової Організації Торгівлі (СОТ).

Договірні Сторони надають одна одній поступки, перелік яких наведений в Протоколі В, впроваджуючи заходи, які сприяли б торгівлі сільськогосподарською продукцією, згідно з положенням цього Розділу та положеннями, викладеними в цьому Протоколі.

Незалежно від інших положень цієї Угоди та, зокрема, Статті 19, за умови існування особливої чутливості сільськогосподарської продукції, у тих випадках, коли імпорт продуктів, які походять від однієї з Договірних Сторін та на які відповідно до цієї Угоди поширюється дія поступок, серйозно порушує функціонування ринку іншої Сторони, перша Сторона повинна негайно провести консультації для вирішення цієї проблеми. До прийняття такого рішення ця Сторона може вдаватися до заходів, які вона вважає необхідними, відповідно до національного законодавства.

1. Договірні Сторони застосовують національні ветеринарні, санітарні та фітосанітарні норми на недискримінаційній основі та не запроваджують будь-яких нових заходів, які спричиняють необгрунтовані перешкоди у торгівлі.

2. Ветеринарні, санітарні та фітосанітарні заходи застосовуватимуться згідно з міжнародними конвенціями, членами яких є Договірні Сторони.

1. Договірні Сторони будуть утримуватись від будь-яких заходів або дій, які мають характер внутрішнього фіскального оподаткування, які можуть непрямим чи прямим шляхом спричинити дискримінацію продукції, яка походить із Договірних Сторін.

2. Продукція, що експортується до однієї з Договірних Сторін, не матиме переваг від повернення внутрішніх податків у розмірі, більшому, ніж розмір прямих та непрямих податків, якими вона була обкладена.

1. Ця Угода не перешкоджатиме існуванню та створенню митних союзів, зон вільної торгівлі чи укладенню угод з прикордонної торгівлі, за умови, що такі союзи не мають негативного впливу на торговельний режим Договірних Сторін, зокрема, не передбачено цією Угодою положення, які стосуються походження продукції.

2. Договірні Сторони невідкладно надають одна одній інформацію про укладення угоди, згідно з якою утворюється митний союз або зона вільної торгівлі, а також про вступ до Європейського Союзу.

1. Надзвичайні заходи обмеженого терміну дії можуть застосовуватись будь-якою з Договірних Сторін у формі підвищеного обкладання митом.

2. Ці заходи можуть стосуватись лише нових галузей промисловості або певних галузей, що є в процесі реструктуризації або мають серйозні труднощі, особливо коли такі труднощі спричиняють значні соціальні проблеми.

3. Мито на імпорт, яке застосовується Договірною Стороною відносно продукції, що походить від іншої Сторони, встановлене згідно з такими заходами, не повинно перевищувати 25% від вартості; при цьому для продукції, яка походить від іншої Сторони, зберігаються певні пільги. Загальний обсяг імпорту продукції, яка підпадає під дію цих заходів, не може перевищувати 15% від загального обсягу імпорту промислових виробів іншої Договірної Сторони, відповідно до Статті 4, протягом останнього року, за який існують статистичні дані.

4. Ці заходи застосовуються протягом періоду, який не перевищує 5 років поспіль, якщо Спільний Комітет не встановить більш тривалого періоду.

5. Такі заходи не можуть впроваджуватись, якщо з моменту скасування мита та кількісних обмежень, тарифів чи еквівалентних заходів стосовно продукції минуло більше 3-х років.

6. Відповідна Договірна Сторона повинна інформувати Спільний Комітет про свій намір застосовувати будь-які надзвичайні заходи; перед їх застосуванням у Спільному Комітеті, на вимогу іншої Сторони, проводитимуться консультації відносно таких заходів та галузей, до яких вони мають відношення. Запроваджуючи такі заходи, відповідна Сторона має надати Спільному Комітету розклад скасування мита, яке проводиться згідно з цією Статтею. Такий розклад повинен містити інформацію про поступове скасування цього мита, починаючи не пізніше, ніж 2 роки з моменту його запровадження, з однаковими щорічними показниками. Спільний Комітет може затвердити інший розклад.

Жодне з положень цієї Угоди не становитиме перешкод або іншим чином не впливатиме на запровадження обома Договірними Сторонами антидемпінгових або компенсаційних заходів відповідно до Статті VI Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1994, Угоди про виконання Статті VI Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1994 та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи.

У випадках, коли продукція імпортується до будь-якої з Договірних Сторін в таких значних обсягах та за таких умов, що це спричиняє або може стати причиною:

а) значних збитків національному виробнику подібної або такої ж продукції на території Сторони, що її імпортує, або

б) значних порушень у функціонуванні відповідних секторів економіки або складнощів, які можуть викликати серйозне погіршення економічної ситуації в регіоні Договірних Сторін, відповідна Договірна Сторона може запроваджувати необхідні заходи згідно з умовами та процедурою, викладеними у Статті 22.

1. У випадках, коли дотримання положень Статті 7 та 8 викликають:

а) реекспорт у третю країну, відносно якої Договірна Сторона, що експортує продукцію, запроваджує кількісні обмеження на цю продукцію, експортні мита чи еквівалентні заходи; або

б) значний дефіцит чи можливість виникнення дефіциту продукції, необхідної для Договірної Сторони, що її експортує; та у випадках, коли така ситуація створює чи може створити значні труднощі для Сторони - експортера, ця Договірна Сторона може вживати відповідних заходів, згідно з умовами та процедурою, наведеними у Статті 22.

2. Запровадження заходів, вжитих як результат наведеної у пункті 1 ситуації, має недискримінаційний характер і скасовується, якщо існуючі умови цього вже не вимагають.

1. Договірні Сторони проводять поступове регулювання будь-якої державної монополії комерційного характеру таким чином, щоб усунути нерівність умов виготовлення та продажу продукції між громадянами Договірних Сторін.

2. Інформація щодо вжитих з цією метою заходів надається Спільному Комітету.

1. Перед початком процедури впровадження захисних заходів, викладеної у наступних пунктах цієї Статті, Договірні Сторони будуть намагатися вирішити будь-які спори між собою через Спільний Комітет.

2. Якщо Договірна Сторона піддає імпорт продукції, який може створити наведену у Статті 19, ситуацію адміністративній процедурі, метою якої є швидке отримання інформації стосовно динаміки торгівлі, про це необхідно сповістити іншу Сторону.

3. Незалежно від пункту 7 цієї Статті, Договірна Сторона, яка має намір вжити запобіжних заходів, повинна негайно сповістити про це іншу Сторону та надати їй всю відповідну інформацію. У Спільному Комітеті між Сторонами негайно будуть проведені консультації з метою досягти взаємно прийнятного рішення.

4. (а) Відповідно до Статей 18, 19 та 20, Спільний Комітет проаналізує таку ситуацію та може прийняти будь-яке рішення, необхідне для усунення труднощів, про які сповістила відповідна Сторона. Якщо протягом 30 днів з моменту надання Спільному Комітету інформації про ситуацію такого рішення прийнято не буде, відповідна Договірна Сторона може вживати необхідних для покращення ситуації заходів,

(б) Згідно зі Статтею 33, відповідна Договірна Сторона може вживати необхідних заходів після завершення консультацій або після закінчення 3-х місячного періоду з дати першого повідомлення іншої Сторони,

(в) Згідно зі Статтею 26, відповідна Договірна Сторона надасть Спільному Комітету всю необхідну для аналізу ситуації допомогу та, за потреби, припинить діяльність, яка спричиняє таку ситуацію. Якщо інша Договірна Сторона протягом встановленого Спільним Комітетом періоду не припиняє таку діяльність, або якщо Спільний Комітет протягом 30 робочих днів не прийме рішення з цього питання, відповідна Сторона може вживати заходи, необхідні для подолання труднощів, що виникли як результат діяльності, що розглядалася.

5. Про вжиті запобіжні заходи необхідно негайно сповістити Спільний Комітет. Період та сфера дії цих заходів будуть обмежені до такого ступеня, який є достатнім для покращання ситуації і, таким чином, щоб збитки від таких заходів не перевищували збитків від дій чи труднощів, через які ці заходи вживаються. Перевага надаватиметься таким заходам, що найменш перешкоджають дії цієї Угоди.

6. У Спільному Комітеті необхідно періодично проводити консультації стосовно вжитих запобіжних заходів з метою їх послаблення чи скасування тоді, коли їх подальше застосування не є виправданим.

7. У випадках, коли надзвичайні обставини, які потребують невідкладних дій, роблять попередній аналіз неможливим, відповідна Договірна Сторона може згідно з Статтями 18, 19 та 20 вживати тимчасових заходів, необхідних для покращення ситуації. Про такі заходи негайно сповіщається інша Сторона, а консультації між Договірними Сторонами якомога скоріше проводяться у Спільному Комітеті.

Ця Угода не перешкоджатиме накладенню заборони чи обмежень на імпорт, експорт чи транзитні товари, якщо це виправдане засадами громадської моралі, громадської політики або громадської безпеки, з огляду на захист здоров'я чи життя людей, тварин та рослин; з огляду на захист національних скарбів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; з огляду на захист інтелектуальної власності або правил, які стосуються золота або срібла, а також зберігання вичерпних природних родовищ, у випадках, коли ці заходи запроваджуються у поєднанні з обмеженнями, накладеними на національного виробника чи споживача. Проте такі заборони та обмеження не будуть засобами для створення нерівних умов чи прихованих обмежень у торгівлі між Договірними Сторонами.

1. Протокол С цієї Угоди встановлює правила визначення країни походження товару та пов'язані з цим методи адміністративної співпраці.

2. Договірні Сторони будуть вживати відповідних заходів, включаючи регулярні розгляди у Спільному Комітеті та домовленості про адміністративну співпрацю, щоб забезпечити ефективне та узгоджене впровадження положень Протоколу 2 та Статей 3-8, 12, 15 та 17 цієї Угоди, зменшити, наскільки це можливо, формальності, пов'язані з торгівлею та досягти взаємно прийнятних рішень з будь-яких спірних питань, які можуть виникнути в результаті застосування цих положень.

Договірні Сторони відповідно до свого законодавства дозволяють здійснювати всі платежі у вільно конвертованій валюті на поточні рахунки платіжного балансу, доки перерахунки, що відносяться до платежів, впливатимуть на торгівлю, якщо Сторони домовляться про це.

1. Наведені нижче принципи є несумісними з належним функціонуванням цієї Угоди, якщо вони можуть впливати на торгівлю між Договірними Сторонами.

а) всі угоди між підприємствами, рішення об'єднань підприємств та узгоджені дії підприємств, які мають за мету перешкоду, обмеження чи порушення конкуренції;

б) зловживання одним чи декількома підприємствами домінуючим положенням на всій території Договірних Сторін чи на певній її частині;

в) будь-яка державна підтримка, що порушує чи може порушити конкуренцію наданням більш сприятливих умов певним підприємствам чи виробництву товарів.

2. Якщо Договірна Сторона вважає, що певна діяльність є несумісною з принципами пунктів 1(а), (б) цієї Статті, а також у випадку, коли така діяльність створює чи може створити значні перешкоди інтересам цієї Сторони або спричинити матеріальні збитки національній промисловості, ця Сторона може вживати відповідних заходів згідно з умовами та відповідно до описаної у Статті 22 процедури.

3. Положення пункту 1(в) не будуть застосовуватись до продукції, про яку йдеться у Розділі II.

4. Спільний Комітет протягом 3-х років з дати набуття цією Угодою чинності, повинен розробити критерії, на основі яких будуть встановлюватись види діяльності, що підпадають під визначення пункту 1(в), та правила їх втілення.

5. Договірні Сторони забезпечуватимуть прозорість державної допомоги підприємствам, між іншим, щорічно доповідаючи Спільному Комітету про загальну суму та розподіл допомоги, яка надається державою, та надаючи, на вимогу, інформацію про план надання державної допомоги у певних окремих випадках.

6. Якщо Договірна Сторона приходить до висновку, що певна діяльність:

- не відповідає визначенню пункту 1(в) і неадекватно вживається згідно з правилами пункту 4, або

- за відсутності правил, про які йдеться у пункті 4, шкодить чи може серйозно зашкодити інтересам Договірної Сторони або завдати матеріальних збитків її національній промисловості, ця Договірна Сторона може вдаватися до відповідних заходів згідно з умовами та відповідно до положень, викладених у Статті 22.

Такі заходи можуть вживатися лише у відповідності до положень та умов Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ, 1994) та Маракешської угоди про створення СОТ, або у відповідності до будь-яких інших засобів, угоди про які прийняті Сторонами під егідою СОТ, які застосовуються між Договірними Сторонами.

У випадку, коли одна з Договірних Сторін стикається зі значними труднощами, пов'язаними з платіжними операціями, або якщо неминуче виникає така загроза, відповідна Сторона може, згідно з умовами, визначеними Генеральною угодою про тарифи та торгівлю (ГАТТ, 1994) та Статтею VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд, вдаватися до запобіжних заходів, у тому числі стосовно імпорту, з обмеженим періодом дії, який не перевищує період, необхідний для покращання платіжних балансів. З покращанням платіжних балансів такі заходи будуть поступово послаблюватись та скасовуватись, коли умови вже не виправдовуватимуть їхнє існування. Договірна Сторона, яка впроваджує ці заходи, повинна попередньо повідомити про це іншу Сторону, та, якщо можливо, про план їх скасування.

1. Договірні Сторони підтверджують свій намір співпрацювати, з питань відносно прав на інтелектуальну власність, пов'язаних з торгівлею, та застосовувати у разі потреби заходи, передбачені у Додатку I С до Маракешської угоди про створення СОТ, а також в інших багатосторонніх угодах з питань захисту інтелектуальної власності, сторонами яких є Договірні Сторони; цей список наводиться в Додатку II.

2. У цій Угоді термін "інтелектуальна власність" стосується всіх категорій інтелектуальної власності, таких, як: авторське право, суміжне право, торговельні знаки, географічні знаки, топографія інтегральних мікросхем, промислове конструювання, патенти, інформація, що не розголошується, в тому числі ноу-хау.

3. Виконуючи свої зобов'язання відповідно до міжнародних договорів та законодавства в галузі права інтелектуальної власності, Договірні Сторони не будуть створювати громадянам іншої Сторони менш сприятливих умов, ніж громадянам будь-якої третьої країни, за виключенням таких відносин між громадянами країн СНД та України.

4. Договірні Сторони будуть співпрацювати у питаннях інтелектуальної власності. За вимогою однієї з Договірних Сторін вони будуть проводити консультації за участю експертів, зокрема, з питань, пов'язаних з існуючими чи майбутніми міжнародними договорами з узгодження, адміністрації та захисту прав на інтелектуальну власність та діяльність у міжнародних організаціях, таких як СОТ, Всесвітня Організація інтелектуальної Власності, а також стосовно відносин Сторін з третіми країнами у питаннях інтелектуальної власності.

5. Виконання положень цієї Статті буде регулярно оцінюватись Договірними Сторонами. У разі виникнення ускладнень у торгівлі через права на інтелектуальну власність, включаючи промислову власність, будь-яка з Договірних Сторін може вимагати негайного проведення консультацій для визначення взаємно прийнятного рішення.

1. Договірні Сторони вважають метою цієї Угоди лібералізацію державних закупівельних ринків. Сторони намагатимуться зробити більш доступним укладення підрядних угод на основі принципів взаємності та рівних умов.

2. Договірні Сторони поступово будуть розвивати власні правила, практику щодо державних закупівель, а також нададуть постачальникам іншої Договірної Сторони доступ до процедури укладення підрядних угод на своїх ринках, який буде не менш сприятливим, ніж для компаній з третіх країн.

3. Спільний Комітет буде розглядати розвиток завдань, визначених цією Статтею, та може давати практичні поради відносно виконання положень пункту 2 цієї Статті, щоб забезпечити вільний доступ, прозорість та повну рівність прав та обов'язків. Протягом аналізу ситуації, про який йдеться у пункті 2 цієї Статті, Спільний Комітет може розглянути, особливо беручи до уваги дію у цій зоні міжнародних правил, можливість збільшення висвітлення та/або рівень відкритості ринків згідно з пунктом 2 цієї Статті.

4. Договірні Сторони намагатимуться приєднатися до відповідних угод, які розробляються в рамках Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ, 1994) та Маракешської угоди про створення СОТ.

1. Згідно з цією Угодою утворюється Спільний Комітет, в якому буде представлена кожна з Договірних Сторін.

2. Спільний Комітет буде відповідати та забезпечувати належне виконання цієї Угоди.

3. З метою належного виконання цієї Угоди, Договірні Сторони будуть обмінюватись інформацією та, на вимогу будь-якої Сторони, будуть проводити консультації у Спільному Комітеті. Комітет буде тримати під контролем можливість подальшого усунення перешкод у торгівлі між Договірними Сторонами.

4. Спільний Комітет може, згідно з положеннями пункту 3 Статті 31, приймати рішення у випадках, обумовлених цією Угодою. З інших питань Комітет може надавати рекомендації.

1. З метою забезпечення належного виконання цієї Угоди, Спільний Комітет буде при необхідності проводити зустрічі, причому не рідше, ніж 1 раз на рік. Кожна Сторона може вимагати проведення такої зустрічі.

2. У випадку, коли представник однієї з Договірних Сторін цієї Угоди у Спільному Комітеті погодився з рішенням, щодо якого необхідне виконання внутрішньодержавних процедур, таке рішення набуває чинності після повідомлення про прийняття відповідного урядового рішення іншої Договірної Сторони, якщо в ньому не міститься пізніша дата.

3. Спільний Комітет встановлює власні процедурні правила, які будуть містити, між іншим, положення про проведення засідань, про обрання Голови, а також термін дії її/його повноважень.

4. Спільний Комітет може вирішити утворити підкомітети та робочі групи, якщо це буде необхідно йому для допомоги у виконанні певних завдань.

Жодне з положень цієї Угоди не може перешкодити одній з Сторін вжити тих заходів, які вона вважає за потрібне:

а) щоб запобігти розголошенню інформації, що утворить загрозу її інтересам безпеки;

б) для захисту власних інтересів безпеки або для виконання міжнародних зобов'язань чи здійснення національної політики:

(I) стосовно торгівлі зброєю, боєприпасами та військовим приладдям, за умови, що такі заходи не завдають шкоди конкуренції стосовно продукції, спеціально непризначеної для військових цілей; це також стосується прямого чи непрямого продажу інших товарів, матеріалів та послуг військовому утворенню; або

(II) стосовно непоширення біологічної чи хімічної зброї, ядерної зброї або інших ядерних вибухових пристроїв; або

(III) під час війни чи в інших випадках загострення міжнародної ситуації, що створюють загрозу війни.

1. Договірні Сторони будуть вживати всіх необхідних заходів для забезпечення виконання завдань та зобов'язань згідно з цією Угодою.

2. Якщо одна з Договірних Сторін вважатиме, що інша Сторона не виконала зобов'язання згідно з цією Угодою, така Сторона може вжити необхідних заходів згідно з встановленими у Статті 22 процедурами та умовами.

Якщо одна з Договірних Сторін вирішить, що в інтересах розвитку економіки Договірних Сторін буде корисно розвивати та поглиблювати стосунки, які встановлюються цією Угодою, шляхом поширення їх на галузі, які не передбачені Угодою, така Договірна Сторона повинна направити іншій Стороні обгрунтоване прохання. Договірні Сторони можуть доручити Спільному Комітету розглянути це прохання та, в разі необхідності, надати Сторонам рекомендації, зокрема, що стосуються започаткування переговорів з цього питання.

Будь-які зміни та доповнення до цієї Угоди, за винятком тих, які приймаються згідно з пунктом 3 статті 31, та ухвалених Спільним Комітетом, набувають чинності з дати отримання останньої дипломатичної ноти, яка підтверджує виконання всіх процедур, необхідних для набуття поправками чинності згідно з національним законодавством кожної Договірної Сторони.

Додатки та Протоколи до цієї Угоди становлять її невід'ємну частину. Спільний Комітет може ухвалити рішення щодо внесення змін та доповнень до цих Додатків та Протоколів за умови дотримання при цьому необхідних внутрішньодержавних процедур Договірних Сторін.

1. Угода укладається на невизначений термін.

2. Кожна Договірна Сторона цієї Угоди може вийти з неї шляхом направлення іншій Договірній Стороні письмового повідомлення про це. Ця Угода припинить свою дію через 6 місяців з дати отримання зазначеного повідомлення іншою Стороною.

3. Договірні Сторони погоджуються, що у випадку, коли одна з Сторін, які підписали цю Угоду, вступає до Європейського Союзу, Угода припинить свою дію в день перед датою вступу Договірної Сторони до ЄС.

4. Договірні Сторони вирішуватимуть шляхом переговорів всі питання стосовно відповідних компенсаційних виплат що випливають з пункту 3 цієї статті.

Ця Угода набуває чинності через 30 днів з дати отримання Договірними Сторонами по дипломатичних каналах останнього письмового повідомлення, що підтверджує виконання усіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

На посвідчення чого, уповноважені особи, що підписалися нижче, уклали цю Угоду.

Вчинено у двох примірниках в м. Скоп'є 18 січня 2001 року, кожен з яких македонською, українською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення та застосування положень цієї Угоди, текст англійською мовою матиме переважну силу.

Наступні багатосторонні договори згадуються в п.1 Статті 28:

1. Паризька конвенція від 20 березня 1883 року про захист промислової власності (Стокгольмський Акт, 1967 р., із змінами 1979 р.);

2. Бернська конвенція від 9 вересня 1886 року про захист літературних та художніх творів (Паризький Акт, 1971 р.);

3. Міжнародна конвенція від 26 жовтня 1961 року про захист виконавців, продюсерів фонограм і теле- радіо організацій (Римська конвенція);

4. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію (Стокгольмський Акт, 1967 р., із змінами 1979 р.);

5. Будапештський договір про міжнародне визнання збереження мікроорганізмів для цілей патентної процедури (1977 р. із змінами 1980 р.);

6. Угода про патентну співпрацю (Вашингтон, 1970 р. із змінами від 1979 р. і доповненнями від 1984 р.);

7. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (Стокгольмський Акт, 1967 р., із змінами 1979 р.);

8. Мадридська угода про продавлення фальшивих або оманливих позначок джерел товарів (1891 р., із змінами від 1967 р.);

9. Конвенція про захист фонограм від несанкціонованого розмноження (Женева 1971 р.);

10. Гаазька угода про міжнародне збереження промислової естетики (Гаага 1925, із змінами від 1960 р. та Стокгольм 1967 р.)

Дія Протоколу поширюється на продукцію, визначену у Розділі I цієї Угоди.

З дати набуття чинності цією Угодою Македонія скасовує мито на імпорт продукції, що надходить з України, крім видів продукції, визначених у Додатку 1 до цього Протоколу.

З дати набуття чинності цією Угодою Україна скасовує мито на імпорт продукції, що надходить з Македонії, крім видів продукції, визначених у Додатку 2 до цього Протоколу.

Україна та Македонія можуть продовжувати використовувати власні системи ліцензування продукції, що імпортується та експортується, протягом перехідного періоду, що закінчується не пізніше ніж через 4 роки після набуття чинності цією Угодою.

У разі зміни національного законодавства щодо тарифних кодів, які містяться у Додатках 1 та 2 до цього Протоколу, Договірні Сторони негайно поінформують одна одну про такі зміни.

1. Із набуттям чинності цією Угодою відповідно до статті 38 згідно нижченаведеного розкладу поступово скасовується мито щодо видів продукції, перелічених у списку А:

- перший рік - до 90% від суми основного мита

- другий рік - до 80% від суми основного мита

- третій рік - до 60% від суми основного мита

- четвертий рік - до 50% від суми основного мита

- п'ятий рік - до 40% від суми основного мита

- шостий рік - до 20% від суми основного мита

- сьомий рік - остаточне скасування.

1. Із набуттям чинності цією Угодою відповідно до статті 38 згідно нижченаведеного розкладу поступово скасовується мито щодо видів продукції, перелічених у списку В:

- перший рік - до 90% від суми основного мита

- другий рік - до 80% від суми основного мита

- третій рік - до 70% від суми основного мита

- четвертий рік - до 60% від суми основного мита

- п'ятий рік - до 50% від суми основного мита

- шостий рік - до 40% від суми основного мита

- сьомий рік - до 30% від суми основного мита

- восьмий рік - до 20% від суми основного мита

- дев'ятий рік - до 10% від суми основного мита

- десятий рік - остаточне скасування

1. Із набуттям чинності цією Угодою відповідно до статті 38 згідно нижченаведеного розкладу поступово скасовується мито щодо перелічених вище видів продукції, що мають позначку "1":

- перший рік - до 75% від суми основного мита

- другий рік - до 50% від суми основного мита

- третій рік - до 25% від суми основного мита

- четвертий рік - до 0% від суми основного мита.

1. Із набуттям чинності цією Угодою відповідно до статті 38 згідно нижченаведеного розкладу поступово скасовується мито щодо перелічених вище видів продукції, що мають позначку "2":

- перший рік - до 80% від суми основного мита

- другий рік - до 60% від суми основного мита

- третій рік - до 40% від суми основного мита

- четвертий рік - до 20% від суми основного мита

- п'ятий рік - до 0% від суми основного мита

Дія Протоколу поширюється на продукцію, визначену у Розділі II цієї Угоди.

Починаючи від дати вступу в дію цієї Угоди, мито на імпорт, що застосовується у Македонській Республіці стосовно продукції, яка надходить з України та види якої перелічені у Додатку I до цього Протоколу, скасовується або зменшується в межах квот, визначених у цьому Додатку, до рівня, встановленого у цьому Додатку.

Починаючи від дати вступу в дію цієї Угоди, мито на імпорт, що застосовується в Україні стосовно продукції, яка надходить з Македонської Республіки та види якої перелічені у Додатку II до цього Протоколу, скасовується або зменшується в межах квот, визначених у цьому Додатку, до рівня, встановленого у цьому Додатку.

1. Основне мито, погоджене відповідно до Додатків до цього Протоколу, - це митні ставки, що користуються найбільшою перевагою у країні і застосовуються на момент набуття чинності цією Угодою. Стосовно тих видів продукції, що не включені до Додатків до цього Протоколу, застосовуються митні ставки, що користуються найбільшою перевагою у країні на момент фактичного імпорту продукції. Митні ставки, посилання на які містяться у цьому Протоколі, включають ad valorem та особливі митні ставки, а також особливі збори з продукції.

2. З метою забезпечення належного застосування положень Протоколу А до цієї Угоди та можливостей надання одна одній подальших пільг, Сторони регулярно проводитимуть консультації на взаємовигідній основі в рамках Спільного комітету.

3. У разі зміни національного законодавства про тарифні коди, зазначені у Додатках I та II до цього Протоколу, Договірні Сторони негайно поінформують одна одну про такі зміни.