Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лукянчук Лілії Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 12, абзацу четвертого пункту 13, підпункту 2 пункту 19 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісник Віктор Павлович (голова засідання),

Кичун Віктор Іванович,

Філюк Петро Тодосьович (доповідач),

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 12, абзацу четвертого пункту 13, підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 42, ст. 238) у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-IX (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 35, ст. 294) у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12).

Заслухавши суддю-доповідача Філюка П.Т. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Лук’янчук Л.П. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність:

- частині першій статті 8 Конституції України підпункт 1 пункту 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113);

- частині першій статті 8, частині другій статті 19, частині шостій статті 43, пунктам 1, 14 частини першої статті 92 Конституції України абзац четвертий пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113;

- частині другій статті 3, частині першій статті 8, частинам першій, другій, шостій статті 43 Конституції України підпункт 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-IX (далі - Закон № 1554) у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697).

Відповідно до оспорюваних положень розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113:

- предметом атестації є оцінка "професійної компетентності прокурора" ( підпункт 1 пункту 12);

- атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором; перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор ( абзац четвертий пункту 13);

- прокурори, які на день набрання чинності Законом № 113 займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 за умови "рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури" ( підпункт 2 пункту 19 у редакції до внесення змін Законом № 1554).

Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697 установлено, що прокурора звільняють із посади у разі "ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури".

Обґрунтовуючи твердження про неконституційність оспорюваних положень Закону № 113, автор клопотання посилається на Конституцію України, закони України, Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора України від 3 жовтня 2019 року № 221, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, міжнародні правові акти, а також на судові рішення у своїй справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Згідно з частиною першою статті 147, статтею 151-1 Конституції України, пунктом 9 статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України" питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 у редакції до внесення змін Законом № 1554 підвідомче Конституційному Суду України.

Конституційна скарга в цій частині за формою і змістом відповідає вимогам статей 50, 55, 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", Лук’янчук Л.П. є належним суб’єктом права на конституційну скаргу згідно зі статтею 56 цього закону.

З огляду на наведене Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України вважає, що є підстави для відкриття конституційного провадження у справі в частині відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 у редакції до внесення змін Законом № 1554.

2.2. Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55 ); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, визначеним, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77 ).

З аналізу конституційної скарги вбачається, що Лук’янчук Л.П. фактично висловила незгоду із застосуванням в остаточному судовому рішенні в її справі підпункту 1 пункту 12, абзацу четвертого пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, що не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності. Також у конституційній скарзі не вказано, яке з гарантованих Конституцією України прав зазнало порушення внаслідок застосування зазначених норм Закону № 113.

Отже, автор клопотання не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 83, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відкрити конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-IX у системному зв’язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

2. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 12, абзацу четвертого пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

3. Внести пропозицію голові засідання Першого сенату Конституційного Суду України скликати засідання цього сенату для розгляду питань, пов’язаних із конституційним провадженням.

4. Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України в частині відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 12, абзацу четвертого пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX є остаточною.