Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Батури Олени Романівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого пункту 7, абзаців третього, шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Колісник Віктор Павлович (голова засідання, доповідач),

Кичун Віктор Іванович,

Філюк Петро Тодосьович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Батури Олени Романівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого пункту 7, абзаців третього, шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Батура О.Р. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій, шостій статті 43, частинам першій, другій статті 64, частинам першій, другій статті 131-1 Конституції України (конституційність) приписів абзацу першого пункту 7, абзаців третього, шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-ІХ (далі - Закон).

Згідно з приписами абзацу першого пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Приписами пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону установлено, що прокурори, які на день набрання чинності Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури (абзац третій); перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту (абзац шостий).

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).

Із постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі Батури О.Р., вбачається, що приписи абзацу шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону в ній не застосовувалися.

Отже, Батура О.Р. у частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) приписів абзацу шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону не є суб'єктом права на конституційну скаргу, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у цій частині згідно з пунктом 1 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом.

2.2. Стверджуючи про неконституційність приписів абзацу першого пункту 7, абзаців третього, шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону, Батура О.Р. не навела аргументів щодо їх невідповідності Конституції України, а лише висловила незгоду з судовими рішеннями у своїй справі, процитувала окремі приписи Конституції України, даючи їм власну інтерпретацію, Закону, міжнародні акти, юридичні позиції Конституційного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини, що не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних приписів Закону.

Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Батури Олени Романівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого пункту 7, абзаців третього, шостого пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень" від 15 червня 2021 року № 1554-IX на підставі пунктів 1, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" -звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.