• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Даценка Олександра Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу третього частини другої статті 225 Виборчого кодексу України

Конституційний Суд України  | Ухвала від 04.11.2020 № 247-2(І)/2020
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 04.11.2020
  • Номер: 247-2(І)/2020
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Конституційний Суд України
  • Тип: Ухвала
  • Дата: 04.11.2020
  • Номер: 247-2(І)/2020
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
УХВАЛА
ДРУГОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Даценка Олександра Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу третього частини другої статті 225 Виборчого кодексу України
м. К и ї в
4 листопада 2020 року
№ 247-2(І)/2020
Справа № 3-197/2020(480720)
Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Саса Сергія Володимировича - головуючого,
Кривенка Віктора Васильовича,
Тупицького Олександра Миколайовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Даценка Олександра Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу третього частини другої статті 225 Виборчого кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Даценко О.І. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 8, 19, 22, 24, 38, 55, 64, 71, 75, 85, 92, 147 Конституції України (конституційність) положення абзацу третього частини другої статті 225 Виборчого кодексу України (далі - Кодекс).
Згідно з положеннями абзацу третього частини другої статті 225 Кодексу "організація партії, яка висунула кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови (міста з кількістю виборців до 75 тисяч) або організація відповідної партії вищого рівня, а також особа, висунута шляхом самовисування на посаду сільського, селищного, міського голови (міста з кількістю виборців до 75 тисяч), у єдиному одномандатному виборчому окрузі, після початку виборчого процесу та до подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови вносить одним платежем у безготівковій формі на спеціальний рахунок виборчої комісії грошову заставу в розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому на день початку виборчого процесу".
Із конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що Даценко О.І. звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову в реєстрації його як кандидата на посаду сільського голови на місцевих виборах, зобов'язання вчинити певні дії. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року Даценку О.І. відмовлено у задоволенні позову, оскільки він подав документи для реєстрації у кандидати на посаду сільського голови на місцевих виборах, але без надання документа про внесення ним грошової застави відповідно до статті 225 Кодексу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу Даценка О.І. залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На думку автора клопотання, положення абзацу третього частини другої статті 225 Кодексу, усупереч статті 22 Конституції України, звужують зміст та обсяг існуючих прав громадян, зокрема гарантованого частиною першою статті 38 Конституції України права бути обраними до органів місцевого самоврядування, оскільки Закон України "Про місцеві вибори" від 14 липня 2015 року № 595-VIII зі змінами (далі - Закон № 595) не передбачав такої вимоги, як внесення грошової застави особою, яка бажає зареєструватися кандидатом на посаду сільського голови на місцевих виборах. Також Даценко О.І. вважає, що оспорювані положення Кодексу порушують встановлений частинами першою, другою статті 24 Основного Закону України принцип рівності громадян перед законом.
На підтвердження своєї позиції суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції України та законів України, а також на судові рішення у своїй справі.
Даценко О.І. також заявив клопотання до Конституційного Суду України видати забезпечувальний наказ, яким зобов'язати Білозірську сільську територіальну виборчу комісію Черкаського району Черкаської області зареєструвати його як кандидата на посаду сільського голови на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, та невідкладно передати такі відомості до Центральної виборчої комісії.
2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Обґрунтовуючи твердження про неконституційність положень абзацу третього частини другої статті 225 Кодексу, автор клопотання зазначає, що вказана норма призвела до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, оскільки до її прийняття в Законі № 595 не було встановлено норми щодо внесення грошової застави особою, яка бажає зареєструватися кандидатом на посаду сільського голови на місцевих виборах.
Конституційний Суд України наголошував, що порівняння чинних положень законів України та їх попередніх редакцій, цитування приписів Основного Закону України, юридичних позицій Конституційного Суду України та положень законів України не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності останніх (Ухвала Конституційного Суду України від 21 травня 2015 року № 21-у/2015).
Конституційний Суд України зазначав, що "грошову (виборчу) заставу не можна розглядати як обмеження пасивного виборчого права громадян за ознакою майнового стану. Водночас встановлення грошової (виборчої) застави не порушує конституційного принципу рівності громадян перед законом та рівності їх конституційних прав і свобод, а також принципу рівності політичних партій перед законом" (абзац п'ятий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2002 року № 2-рп/2002).
Отже, встановивши внесення грошової застави як обов'язкову умову реєстрації кандидата на посаду сільського голови, Верховна Рада України реалізувала свої повноваження у сфері законодавчого регулювання організації і порядку проведення виборів (пункт 20 частини першої статті 92 Конституції України). Верховна Рада України не звузила та не обмежила змісту й обсягу пасивного виборчого права, а лише змінила механізм його реалізації.
Автор клопотання також стверджує про невідповідність оспорюваних положень Кодексу статтям 8, 19, 55, 71, 85, 92 Конституції України, проте не наводить жодних аргументів стосовно цього, що не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".
За змістом частини першої статті 78 Закону України "Про Конституційний Суд України" забезпечувальний наказ видає Велика палата Конституційного Суду України у виняткових випадках.
З огляду на викладене розгляд клопотання Даценка О.І. щодо забезпечення його конституційної скарги шляхом видання забезпечувального наказу належить до виключної компетенції Великої палати Конституційного Суду України.
Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Даценка Олександра Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу третього частини другої статті 225 Виборчого кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ДРУГА КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ