Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренка Ярослава Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 136 Земельного кодексу України

Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Литвинова Олександра Миколайовича - головуючого,

Завгородньої Ірини Миколаївни - доповідача,

Кривенка Віктора Васильовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренка Ярослава Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 136 Земельного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Завгородню І.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Петренко Ярослав Сергійович звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням визнати такими, що не відповідають частині другій статті 3, частині другій статті 14, частинам другій, третій статті 22 Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 136 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Як вбачається зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів, Петренко Я.С. звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 23 жовтня 2019 року № 8663-СГ із зобов'язанням видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Луговиківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 17 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2020 року відмовив у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з поданням касаційної скарги на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні у його справі - постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - оспорюваних положень Кодексу "держава звузила обсяг гарантованого Конституцією України права на землю, виключивши із можливості отримати у власність земельну ділянку, включену до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися у заставу, надаватися у користування до завершення торгів", а також зазначає, що оспорювані норми Кодексу надають "переваги процедурі здійснення господарської операції і внаслідок цього отримання речових прав суб'єктами господарювання на земельні ділянки над державними гарантіями, наданими громадянам України, людині щодо прав відносно землі як об'єкту права власності".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55).

Аналіз конституційної скарги дає підстави для висновку, що Петренко Я.С. не обґрунтував тверджень щодо неконституційності положень частини третьої статті 136 Кодексу. Стверджуючи про порушення своїх прав, суб'єкт права на конституційну скаргу цитує частину другу статті 3, частину другу статті 14, частини другу, третю статті 22 Конституції України, проте цитування окремих положень Основного Закону України не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу.

Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" копія остаточного судового рішення у справі суб'єкта права на конституційну скаргу має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.

Долучену до конституційної скарги копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року засвідчено не цим судом, а Полтавським окружним адміністративним судом. Наведене є істотним формальним недоліком та підставою для повернення конституційної скарги суб'єкту права на конституційну скаргу, як це передбачено абзацом першим частини третьої статті 57 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже, Петренко Я.С. не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренка Ярослава Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 136 Земельного кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала є остаточною.